Формування виконавської майстерності

Музично-виконавська діяльність вчителя музичного мистецтва в сучасних психолого-педагогічних дослідженнях. Формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності. Проблеми сценічно-виконавської діяльності та адаптація вчителя.

Рубрика Педагогика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 13.03.2019
Размер файла 66,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

ВИСНОВКИ

Отже, необхідно відзначити, що майбутній педагог-музикант повинен не тільки оволодіти знаннями, уміннями та практичними навичками, підвищити свій загальний культурний рівень, але й стати естетично і культурно вихованою людиною.

Ці обставини стали визначальними в процесі формулювання педагогічних умов, що сприяють виконавській майстерності майбутніх педагогів-музикантів:

1. Посилення навчально-виховного процесу за рахунок удосконалення існуючої навчальної програми;

2. Активізація концертної діяльності майбутніх педагогів-музикантів у класі спеціального інструмента;

3. Підвищення рівня професійної майстерності, самоосвіти та самовиховання викладача.

Відомо, що в концертному виступі максимально мобілізується увага і концентрація творчих сил для виявлення того, що було набуто під час репетиційної роботи на уроці та вдома. Професор Вільсон, характеризуючи публічний виступ, звертає увагу на загострення нервово-психічних процесів, напруження душевних сил людини, яка виступає привселюдно і, як наслідок, вона відкриває в собі такі речі у виконавстві, про які у звичних умовах і не здогадувалась. ,,Сцена вчить - важко, жорстоко і нещадно, - і кращого вчителя годі собі уявити. Вона дарує прозріння” [4, с. 13].

З метою удосконалення власного педагогічного досвіду необхідним стає організація майстер-класів, де можна не тільки поділитися із колегами власним досвідом, але й пізнати для себе щось нове. Також на нашу думку, корисним для процесу самовиховання є участь викладача у різноманітних семінарах, педагогічних конференціях тощо. Для удосконалення процесу самоосвіти доцільною буде організація сольних концертів або просто виступи перед студентами. Таким чином ми можемо стверджувати, що педагогічна майстерність залежить певною мірою від постійного самовдосконалення педагога.

Узагальнюючи вищесказане, ми можемо зробити такі висновки:

* Розроблений нами комплекс педагогічних умов, спрямований на вдосконалення виконавської майстерності майбутніх педагогів-музикантів.

* Сутність першої умови полягає в удосконаленні навчальної програми з основного музичного інструменту; друга педагогічна умова орієнтована на розвиток культурно-просвітницької діяльності майбутніх педагогів-музикантів; сутність третьої умови полягає в удосконаленні викладачем власного педагогічного досвіду.

Ми впевнені, що розроблені нами педагогічні умови цілеспрямовано, усебічно, щоденно впливають на формування виконавської майстерності майбутніх педагогів-музикантів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Мартиненко О.М. Студійна робота в театральному колективі. Методична розробка. - K.: Наука, 1999.

2. Платонов К.К Проблема способностей. - М.: Наука, 1972.

3. Рибалка В.В. Психологія розвитку творчої особистості. - K., 1996.

4. Станіславский К. Работаактера над собой. 4.1. - М.: Искусство, 1938.

5. Власов В. Вопроси режисури. - «Искусство», М., 1954.

6. Валькевич P.A. Сценічна культура в педагогічному просторі. - Кіровоград, 2005.

7. Зайцев В.П. «Режисура естради та масових видовищ». - K., 2006

8. Туманов И.М. Режиссурамассовогопраздника и театрализованногоконцерта. - М.: «Прсвещение», 1976.

9. Шароев И.Г. Режиссураестрадии и массовых представлений.-М.: «Прсвещение», 1986.

10. Гофман І. Ответы на вопросы о фортепианнойигре. - М.: Гос. муз. изд-во, 1961. - С. 58, 84.

11. Гуренко Е.Г. Проблемыхудожественнойинтерпретации: философскийанализ. - Новосибирск: Наука, 1982. - С. 39.

12. Давыдов H.A. Теоретическиеосновыформированияисполнительскогомастерствабаяниста: Автореф. дис. ... д-ра искусствоведения: 17.00.02 / КГК - К., 1990. - С. 29.

13. Каган М.С. Морфологияискусства: историко-теоретическоеисследованиевнутреннегостроения мира искусств. - Л.: Искусство, 1970. - С. 348.

14. Корихалова Н.П. Интерпретациямузыки. - М.: Музыка, 1979.-С. 156.

15. Кременштейн Б.Л. Воспитаниесамостоятельностиучащихся в классеспециальногофортепиано. - М.: Музыка, 1966.-С. 38.

16. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность // Избр. психол. произв.: В 2-х т. - М.: Педагогика, 1983. - Т. 2. --С.153.

17. Нейгауз Г.Г. Об искусствефортепианнойигры: записки педагога. -- 3-є изд. - М.: Музыка, 1987. -- С. 60.

18. Прокофьєв Г.П. Формированиемузыканта-исполнителя-пианиста. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1956. - С. 335.

19. Рубінштейн СЛ. Проблемыобщейпсихологии. - М.: Педагогика, 1976.-С. 187.

20. Ципін Г.М. Обучениеигре на фортепиано: Учеб. пособие. - М.: Просвещение, 1984. - 176 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.