Вплив соціальних мереж на соціалізацію особистості підлітка

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Вплив соціальних мереж на соціалізацію особистості підлітка

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи аналізу соціальних мереж

1.1 Історія виникнення соціальних мереж

1.2 Сучасні підходи до розуміння сутності поняття «соціальні мережі»

1.3 Характеристика найпоширеніших серед молоді соціальних мереж

Розділ 2. Вплив соціальних мереж на соціалізацію особистості підлітка

2.1 Інтернет-простір як агент соціалізації підлітків

2.2 Залежність від соціальних мереж у підлітковому віці як соціально-педагогічна проблема

2.3 Негативний вплив комп'ютерної залежності на психіку підлітків

Розділ 3. Емпіричне дослідження впливу соціальних мереж на соціалізацію особистості підлітка

3.1 Діагностика впливу соціальних мереж на соціалізацію особистості підлітка

3.2 Профілактична робота з підлітками, залежними від соціальних мереж

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

В епоху глобалізації процесів життєдіяльності нинішнього суспільства, коли інформаційні канали стали невід'ємною частиною діяльності людства, все більш актуальним є завдання передачі величезної кількості інформації. В якості основних інформаційних каналів використовуються мережі загального користування, підключитися до яких теоретично може кожний, а саме - через всесвітню мережу Інтернет. За останні п'ять років величезної популярності набули сайти соціальних мереж. Зазначимо, що найпоширенішим контингентом користувачів соціальних мереж, котрі страждають залежністю є підлітки, адже соціальна мережа одним із факторів їх соціалізації.

Вченими визначено, що соціальні мережі мають величезний потенціал - як позитивний, так і негативний, що викликає гостру необхідність у здійсненні соціального контролю за поведінкою окремих індивідів, а особливо, підлітків, у яких сформувалась залежність від соціальних мереж.

Феномен соціальної залежності та впливу соціальних мереж на життя людини неодноразово описувався в працях багатьох науковців, а саме: К. Янг, Д. Гринфилд, К. Сурратт, А. Войскунского, Н. Чудова, О. Арестова, Л. Бабанина, Л. Фриманом, Д. Ноуком, П. Марсденом, С. Вассерманом, Б. Веллманом, С. Берковицею, С. Боргэтти, Р. Бертом, К. Карли, М. Эверетт, К. Фостом, М. Грэноветтер, Д. Ноком, Д. Крэкхардтом, Н. Маллинсом, А. Рапопортом, С. Уоссермэном, Д. Вайтом, В. Харрисоном, А. Жичкіною, Н. Швець, В. Фатуровою, К. Лєсто.

Проблему реабілітації осіб, які мали залежну поведінку вивчали значна кількість вчених, а саме: В. Курбатов, В. Нікітін, О. Змановська, П. Павленюк, М. Фірсова, О. Студьонова, М. Галолузова, Н. Дереклєєва, А. Підаєв, О. Возіанов, В. Москаленко, Б. Наумова.

Найбільш незахищеною верствою населення, що піддається впливу соціальних мереж, є підлітки. В цьому віці зацікавленість соціальними мережами згодом переростає в патологічну необхідність бути он-лайн. Життя в соціальній мережі стає настільки цікавим, що в реальному житті підліток взагалі перестає спілкуватись. Якщо різке обмеження доступу до соціальної мережі викличе у підлітка напад паніки чи розпачу - це перший знак до початку соціально-педагогічної роботи. Дуже важливо діяти негайно та невідкладно. Залежність від соціальних мереж визначають як соціальну хворобу, яка потребує негайної корекції та реабілітації.

Дослідниками розглядаються різні аспекти проблеми формування безпечної поведінки молоді в Інтернеті та профілактики Інтернет-залежності. Так, вплив Інтернету на особистість та психологічні наслідки інформатизації вивчають Ю. Бабаєва, О. Войскунський, О. Смислова та ін.; проблему інформаційно-психологічної безпеки висвітлюють у своїх роботах В. Аносов, А. Брушлинський, В. Лепський та ін.; Інтернет-залежність досліджують психологи Дж. Блок, Х. Кеш, М. Орзак, К. Янг, представники медичної галузі Т. Больбот, Л. Юр'єва та ін.; проблему кіберагресії аналізують О. Блискунова, М. Герц, Л. Найдьонова, А. Штольц та ін.; вплив Інтернет-порнографії на особистість розглядають Д. Бірн, І. Кон та ін.; Інтернет-злочинність досліджують юристи Р. Ремлюга, О. Юрченко та ін. Проте симптоми Інтернет-залежності та особливості її профілактики у підлітків вченими досліджено недостатньо. Тому, вважаючи це питання особливо актуальним серед підлітків, ми вирішили дослідити його детальніше й отримати власні висновки.

Об'єкт дослідження: процес соціалізації особистості в сучасному інформаційному суспільстві.

Предмет дослідження: вплив соціальних мереж на соціалізацію особистості підлітка.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально дослідити вплив соціальних мереж на соціалізацію особистості підлітка.

Завдання дослідження:

1. Визначити стан проблеми в педагогічній науці і практиці.

2. Обґрунтувати вплив соціальних мереж на особистість підлітка.

3. Дослідити вплив соціальних мереж на розвиток особистості підлітка.

4. Провести профілактичну роботу з підлітками, залежними від соціальних мереж.

4. Розробити методичні рекомендації щодо профілактики Інтернет- залежності підлітків.

Методи дослідження:

- теоретичні (аналіз наукової літератури, систематизація отриманих даних, узагальнення інформації та її оформлення);

- емпіричні (спостереження, розробка опитувальника та проведення безпосереднього опитування).

Розділ 1. Теоретичні основи аналізу соціальних мереж

1.1 Історія виникнення соціальних мереж

Вивчення людських взаємодій опосередкованих комп'ютерними мережевими технологіями почалося вже у 80-х роках. Але особливої актуальності набуло в останні 20 років з розвитком світової мережі.

Ще в 1902 році відомий соціолог Ч. Кулі писав: «Людину можна уявити як точку переплетення будь-якої кількості ліній, які позначають соціальні групи, при цьому число ліній відповідає числу груп, до яких належить певний індивід» [16, с. 80].

У другій половині 20 століття соціальні мережі стали активно розвиватись як наукова концепція, спочатку вони стали популярні на заході, трохи пізніше прийшли і до нас. Першими комп'ютерними соціальними мережами стали, як не дивно, все ті ж групи людей, що використали для створення і підтримання соціальних зв'язків засоби комп'ютерного спілкування, якими стала електронна пошта. Сталося це 2 вересня 1971 року - день першого повідомлення, надісланого на віддалений комп'ютер, а першими користувачами соціальної мережі стали військові в мережі ARPA.net. Це був перший крок до створення Інтернету і сучасних соціальних Інтернет - мереж.

До таких сервісів можна віднести найбільш розповсюджені форми спілкування за допомогою веб-технологій:

1. Гостьова книга. Найпростіша гостьова книга представляла собою список повідомлень, показаних від останнього до першого. Це найпростіша форма спілкування у віртуальному середовищі.

2. Форуми. Перші форуми з'явились як удосконалення гостьових книг. Повідомлення в форумах групуються по темах, де користувачі залишають свої записи і коментарі. Форуми носили в собі перші ознаки соціальних мереж, так як між учасниками встановлювалися соціальні зв'язки.

3. Блоги (веб-журнали). Блоги зображували собою щоденник, де користувач веде свої власні записи, проставлені в хронологічному порядку. Інші користувачі можуть читати ці записи і коментувати їх [11].

Початок сучасної теорії соціальних мереж поклали в 1951 році Рей Соломонофф і Анатолій Рапопорт. Теорія соціальних мереж припускає, що соціальна поведінка та комунікація відчувають вплив моделей взаємовідносин людей. Відповідно до одного з її положень, чим міцніші соціальні зв'язки між людьми, тим активніше вони спілкуються один з одним, використовуючи всі доступні медіа. Як і інші нововведення комунікаційної технології, Інтернет продовжує процес з'єднання людей в соціальні мережі, а також людей і організації, розкиданих географічно, але пов'язаних спільними інтересами. Теорія соціальних мереж стверджує, що соціальна комунікація по Інтернету доповнює і розширює традиційну соціальну поведінку, тому чим активніше люди поводяться в співтоваристві, тим більше вони спілкуються в міжособистій формі, і чим тісніші їхні контакти, тим частіше вони користуються електронною поштою та іншими медіа для спілкування [4].

Дункан Уоттс і Стівен Строгац розвинули теорію соціальних мереж і першими запропонували поняття коефіцієнта кластеризації, тобто ступеня близькості між неоднорідними групами (коли людина розширює мережу своїх зв'язків за рахунок осіб, яких вона не знає особисто, але її знають знайомі) [2, с. 190].

Перша подоба соціальних мереж з'явилося десь у середині дев'яностих років двадцятого століття. З'явилися такі веб-інструменти, використання яких дозволяло встановлювати зв'язки між користувачами в рамках одного сайту. Спочатку користувачі об'єднувались в мережі для вибудовування і підтримки ділових контактів. Пізніше з'явилися форуми, так би мовити за інтересами. Деякі мережі були буквально закритими клубами, інші радо відчиняли свої двері всім бажаючим [20].

І ось в 1995 році з'явилася перша, наближена до сучасних, соціальна мережа Classmates.com, яку створив Ренді Конрадс, власник компанії Classmates Online.Inc. На першому етапі Classmates не була популярна через те, що не було функції створення профілю і можливості додати певну людину у друзі. Мережа лише дозволяла побачити список навчальних закладів і людей, які там навчалися. Проте цей сайт став поштовхом для подальшого розвитку сучасних соціальних мереж [14].

У березні 1999 року стартував новий проект LiveJournal, створений американським студентом - програмістом Бредом Фіцпатриком. За 14 років мережа перетворилася в масовий майданчик блогів і до тепер має велику популярність. Саме в LiveJournal вперше були створені групи.

Починаючи з 2001 року почали з'являтись сайти, в яких використовувалась технологія під назвою Коло друзів. Ця форма соціальних мереж, яка широко використовується у віртуальних спільнотах, набула широкої популярності в 2002 році та розквітнула з появою сайту Friendster, створеним у 2002 році Джонатом Абрамсом. Основна мета цієї мережі відрізнялася від інших: допомогти людям знаходити нових знайомих в списках своїх друзів.

Але справжню всесвітню популярність соціальні мережі здобули у 2003-2004 роках, коли стартували проекти LinkedIn, MySpace та найбільша на сьогоднішній день соціальна мережа у світі Facebook [18].

В 2003 році суспільству була представлена нова мережа MySpace, і уже в 2006 році вона стала найпопулярнішою мережею в усьому світі. Мережа надавала різні можливості своїм відвідувачам: створення персональних профілів, налаштування зовнішнього вигляду профілю, створення співтовариств, розміщення фотографій, відео, аудіо. Це був популярний майданчик для музикантів. Нажаль, більш сучасні і успішні мережі витіснили MySpace, і в 2013 році ця мережа зайняла лише 229 місце серед популярних соціальних мереж.

У 2004 році Марк Цукерберг показав світу The Facebook. До 2005 року її перейменували на Facebook і в 2008 році вона стала найпопулярнішою соціальною мережею в світі. І до сьогоднішнього дня вона зберігає лідируючі позиції у віртуальному оточенні. Початкова мета Facebook - надати можливість студентам Гарвардського університету спілкуватися між собою, розміщувати фотографії, відеозаписи, бути в курсі подій.

У 2006 році Джек Джерсі запустив новий проект Twitter. Унікальність цієї мережі в тому, що користувач може відправляти короткі текстові повідомлення (до 140 символів).

Першими крупними соціальними мережами на території країн СНД були «Одноклассники» і «Вконтакте». Проект «Одноклассники» стартував 4 березня 2006 року. Альберт Попков головним завданням поставив пошук однокласників, однокурсників, випускників. Трохи пізніше 10 жовтня 2006 року відбувся запуск соціальної мережі «Вконтакте». Спочатку сайт позиціонував себе як соціальна мережа для випускників вищих навчальних закладів. На даний момент це найпопулярніша і найвідвідуваніша соціальна мережа країн СНД.

Наразі, існує більш ніж 200 сайтів з можливостями організації соціальних мереж.

Залежність від соціальних мереж, що з'явилася кілька років тому за кордоном, охопила і пострадянські країни, у тому числі і Україну. Інтернет надав можливість людям, які раніше мали спілкування, знаходити один одного і налагодити контакт.

Історія становлення та розвитку такого масового явища як "соціальні мережі", дає нам можливість стверджувати, що всі вони мають спільне, а саме - ознаки "соціальності", зокрема:

- наявність засобів спілкування між користувачами мережі - відправка особистих, масових повідомлень, наявність вбудованого чату;

- наявність розширеного профілю користувача - для максимально широкого опису і подання "себе" в рамках соціальної мережі;

- наявність стрічки активності, новин, форуму;

- можливість додавати користувачів мережі в друзі; можливість створювати особисті фото і відео альбоми; можливість об'єднуватись в групи або співтовариства в рамках соціальної мережі;

- можливість вести свій блог в соціальній мережі; можливість додавати статті, замітки, оголошення;

- можливість створення подій, зустрічей, заходів;

- можливість коментування всіх подій у соціальній мережі;

- можливість дарувати подарунки, отримувати нагороди за активність [8].

1.2 Сучасні підходи до розуміння сутності поняття «соціальні мережі»

Найбільшим феноменом всесвітньої павутини є утворення мережевих спільнот та соціальних мереж. Термін "соціальна мережа" став широко розповсюджений в різних областях людської діяльності. Проаналізувавши праці з такої тематики, палкі дискусії з якої тривають і до тепер, можна дати визначення "соціальної мережі" в різних науках [8, с. 76-81].

Термін "соціальна мережа" в 1954 році ввів англійський соціолог з Манчестерської школи - Джеймс Барнс у збірці робіт "Людські стосунки". Цим терміном він виразив думку про те, що суспільство - це складне переплетення відносин. Так, Барнс досліджував взаємозв'язки між людьми за допомогою візуальних діаграм, в яких окремі особи зображено крапками. А зв'язки між ними - лініями [2, с. 176-178]. Сучасне поняття в простому вигляді означає певне коло знайомих людини, де сама людина є центром соціальної мережі, її знайомі - гілки цієї соціальної мережі і відносини між цими людьми.

Зокрема, "соціальна мережа" в соціологічних дослідженнях - це соціальна структура, що складається з групи вузлів, якими є соціальна об'єкти (спільнота, соціальна група, людина, особа, індивід). Психолог А. Войскунський, протиставляючи думку користувачів, "соціальну мережу" визначає, як особливий вид соціальної комунікації, спрямованої на взаємодію користувачів Інтернету з метою задоволення потреб у спілкуванні, знайомстві, передачі і отриманні інформації [9, с.76-81].

Дослідник К. Лєсто стверджує, що "соціальна мережа" - це структура, що базується на людських зв'язках або ж взаємних інтересах. В якості інтернет - сервісу соціальна мережа може розглядатися як платформа, за допомогою якої люди можуть здійснювати зв'язок між собою та групуватися за специфічними інтересами. Завдання сайту полягає у тому, щоб забезпечити користувачів всіма можливим шляхами для взаємодії один з одним - відео, чати, зображення, музика, блоги та інше [14].

За словами В.М. Сазонова під соціальною мережею розуміється безліч акторів (агентів), які можуть вступати у взаємодію один з одним і зв'язки між якими є соціальними, тобто дружба, спільна робота або обмін інформацією [17].

На думку Є.В. Найштетіка, соціальну мережу можна визначити як соціальну структуру, створену об'єднаними за однією або декількома ознаками взаємозалежності вузлами, які здебільшого представлені індивідуальним членами або організаціями. Дослідник зазначає, що соціальні мережі можуть бути створеними на тлі спільності цінностей, дружби, родинності, неприязні, конфлікту, торгівлі, зв'язків в мережі Інтернет, сексуальних зв'язків, релігійних поглядів, тощо [13].

В загальновживаному значенні термін «соціальна мережа» означає співтовариство людей, пов'язаних спільними інтересами, спільними справами або маючи інші причини для безпосереднього спілкування між собою [7, с. 5-6].

Головним чинником об'єднання користувачів у соціальну мережу є яка-небудь їх спільність - фінансове становище, стать, приналежність до тієї чи іншої раси, національності, віросповідання, професії і так далі. Хоча протягом останнього десятиліття найбільш масштабні соціальні мережі, об'єднують людей котрі просто користуються Інтернетом. Ми говоримо тут про мережі, які об'єднують людей різного віку, професій, фінансового становища, звичок і так далі. Такою є соціальна мережа в сучасному її розумінні [20].

Слід також зазначити, що всі соціальні мережі працюють за однаковою схемою: на початку роботи група перших користувачів надсилає запрошення членам соціальної мережі приєднатись до спільноти сайту. Нові члени повторюють цей процес, збільшуючи при цьому кількість учасників та зв'язків в мережі. Так як більшість із соціальних мереж в Інтернеті є публічними, то вони дозволяють приєднуватись всім бажаючим користувачам [10, с. 208-213].

Соціальна мережа з технічної точки зору дає можливість інтернет-користувачам об'єднуватися в соціальну мережу на базі спеціального веб- ресурсу. Інтерфейс соціальної мережі передбачає реєстрацію учасника, надає йому можливість наповнювати своїм контентом соціальну мережу у вільному режимі, вести блоги, які також вільно можуть коментуватись іншими учасниками соціальної мережі.

Описане вище - це технічна сторона, яку бачать всі відвідувачі соціальної мережі. Невидима ж технічна сторона будь - якої «соціалки» - це сервери, які встановлені, можливо, навіть на різних континентах. Для безперебійного функціонування соціальної мережі необхідно, щоб все це обладнання було пов'язано воєдино і справно виконувало свої функції. Адміністраціям соціальних мереж доводиться вести воістину титанічну роботу з організації успішної роботи своїх мереж [20].

З математичної точки зору соціальну мережу можна розглядати як граф, де роль вершини виконують індивіди чи організації, а за роль ребер будуть відповідати стосунки між ними.

Загальновідомо, на сьогоднішній день головним критерієм успішного просування сайту є кількість зовнішніх посилань, тому соціальні мережі стали інструментом просування. Оптимізатори вживають різних заходів для збільшення маси зворотніх посилань. Однак не кожне зовнішнє посилання однаково сприймається пошуковими системами. Одне посилання може володіти великою вагою, інше - меншою.

Загалом, це дуже перспективний для просування напрямок - діяльність в соціальних мережах. Хоча і досить важкий. Зауважимо, справжній оптимізатор труднощів не боїться. Два плюси для оптимізатора очевидні - сайт отримує природну кількість посилань і також фахівець “обростає” новими, потенційно корисними знайомства.

1.3 Характеристика найпоширеніших серед підлітків соціальних мереж

За даними інтернет - енциклопедії Вікіпедія найпоширенішою соціальною мережею серед підлітків України є «Вконтакті». Це друга найбільша соціальна мережа у Європі після Facebook.

Соціальна мережа почала працювати 10 жовтня 2006 року і спочатку позиціонувалася як соціальна мережа для випусників російських вузів (своєрідний аналог американській Facebook). У січні 2009 ВКонтакті вперше обігнала за відвідуваністю свого головного конкурента - іншу російську соцмережу Однокласники.

Наразі налічує 342 млн. активних користувачів на місяць. Користувачі постійно оновлюють статуси, музику, фотографії. Створюється дуже багато різних груп за інтересами, це - кіно, музика, мистецтво, спорт, книги і так далі. Більшість зареєстрованих користувачів беруть активну участь в житті даного інтернет-ресурсу, а для багатьох це стало необхідністю [6].

Facebook - найпопулярніша соціальна мережа у світі, що почала працювати 4 лютого 2004 року.

Користувачі Facebookу мають можливість створювати профілі з фотографіями, списками інтересів, контактними даними та іншою особистою інформацією. Вони можуть спілкуватися із друзями та іншими користувачами за допомогою приватних або загальнодоступних повідомлень і чату. Також користувачі можуть створювати і приєднуватися до груп за інтересами та «сторінок уподобань» (до 19 квітня 2010 року вони називалися «фанат-сторінками») [23].

Однокласники - соціальна мережа та один з найбільш відвідуваних сайтів російськомовного сектору Інтернету. Odnoklassniki.ru може вважатися російськомовним аналогом англомовного сервісу Classmates.com. Проект був запущений у березні 2006 року. В перші роки свого існування була найпопулярнішою соціальною мережею в Росії, але згодом ВКонтакті випередила її за кількістю користувачів.

Твіттер (Twitter) - соціальна мережа, яка є мережею мікроблогів, що дає змогу користувачам надсилати короткі текстові повідомлення (до 140 символів), використовуючи SMS, служби миттєвих повідомлень і сторонні програми-клієнти.

Мой мир@mail.ru - російськомовна соціальна мережа, яка поєднує на сторінці користувача дії на основних порталах Mail.ru. На порталі «Мой мир» зареєстровано понад 40 млн профайлів, більше 300 тис. чоловік постійно знаходяться на сайті в статусі «онлайн».

17 травня соціальна мережа Мой мир@mail.ru почала свою роботу. Цей проект поєднав в одному місці інформацію про користувача і весь його контент, створений на інших порталах Mail.ru. Спочатку на сторінці відбивалися останні записи блога, фотоальбоми, відеоальбоми, дії користувача на проекті Ответы@mail.ru і гостевая книга.

Девіз проекту «Мой мир»: «Ваші друзі, однокурсники і однокласники завжди поряд з Вами» [12].

Instagram - безкоштовний додаток обміну фотографіями, що дозволяє користувачам робити фотографії, застосовувати до них фільтри, а також поширювати їх через свій сервіс і ряд інших соціальних мереж. Є одним із найпопулярніших сервісів у мистецтві айфонографії.

MySpace - популярний соціально мережевий веб-вузол, що пропонує орієнтовану на користувача мережу друзів, особистих профілів, блогів, груп, фотографій, музики і відео. Він став впливовою частиною сучасної популярної культури, особливо в країнах, що говорять англійською.

Сайт мережевих спільнот MySpace.com - одна з перших соціальних мереж у світі, яка була відкрита в 2003 році. Основна аудиторія соціальної мережі My Space - молоді люди 16-34 років.

Основна особливість MySpace, що відрізняє її від інших соціальних мереж, це її орієнтованість на інтереси і потреби творчих людей. Твори мистецтва, музика, кіно, живопис, фотографії, дизайн та програмування [26].

Ми прийшли до висновків, що поняття «соціальні мережі» виникло ще задовго до створення Інтернету. Спочатку уявлення про мережі досліджували за допомогою математичних розрахунків і теорій ймовірностей. Вже у другій половині ХХ століття, на заході соціальні мережі почали активно розвиватись: з'явились перші концепції, які передумовили розвиток сучасних соціальних мереж. Згодом, у 2003-2004 роках новітні мережі стали популярними у всьому світі. Наразі соціальні мережі є стилем нашого життя. Можна констатувати, що в сучасному світі спілкування між людьми спростилося до максимального рівня. Розвиток Інтернету і мереж дав можливість кожному спілкуватися без меж. Інтернет надав можливість людям, які раніше мали спілкування, знаходити один одного і налагодити контакт.

Ми дізнались, що в загальному значенні соціальні мережі - це структура, в основному призначена для спілкування та розповсюдження інформації. Базується соціальна мережа на людських зв'язках та відносинах або ж взаємних інтересах. Хоча протягом останнього десятиліття соціальні мережі здатні об'єднувати людей, не маючих спільних захоплень та проживаючих у різних країнах, загалом всіх людей, які користуються Інтернетом. Варто вказати, що всі соціальні мережі подібна одна до одної, отже вони мають ознаки соціальності.

Найпопулярнішою соціальною мережею серед підлітків є «Вконтакті». Підлітки «сидять» у цій мережі майже щодня по кілька годин. Вони спілкуються, діляться інформацією, створюють групи за інтересами та цікавляться усіма новинами країни і світу.

Розділ 2. Вплив соціальних мереж на соціалізацію особистості підлітка

2.1 Інтернет-простір як агент соціалізації підлітків

Соціалізація відбувається упродовж усього життя людини, при цьому традиційні форми соціалізації включають два види - первинну і вторинну. Первинна соціалізація відбувається з дитинства у межах родинних зв'язків, вторинна - у межах соціальних інститутів і соціальних контактів поза межами безпосереднього життєвого середовища людини [25, с. 222].

Соціальні мережі стають потужним агентом вторинної соціалізації людини: соціалізації не тільки в мережевому суспільстві, але й у реальному середовищі, в якому живе людина. Наповнення соціальних мереж - це певною мірою індикатор розвитку суспільства. Соціальні мережі виступають як засіб інформаційних війн, маніпуляцій людьми, соціалізації, виховання дітей, підлітків і молоді. Під впливом мережевого суспільства змінюється стиль життя людей, зокрема, звичні канали отримання інформації, характер міжособистісних взаємин, структура дозвілля, відбувається інтенсивне вироблення нових моделей взаємодії з середовищем. І, безумовно, все це впливає на безперервний процес соціалізації молодої людини [24, с. 203].

Ми погоджуємося з думкою А. Данилова, що соціалізацію особистості із врахуванням Інтернет-факторів, варто розглядати у двох вимірах. По-перше, це соціалізація у віртуальному кіберпросторі, коли суб'єкт засвоює норми та цінності, моделі поведінки у віртуальній реальності, інтегрується в мережеві Інтернет-спільноти. Показниками цього є рівень його комп'ютерної та інформаційної грамотності, знання правил і наявність навичок взаємодії в Інтернет-просторі. По-друге, це соціалізація в реальному світі через віртуальний вимір. Інтернет виступає не тільки потужним агентом вторинної соціалізації, але й виграє конкуренцію в інститутів, які реалізують первинну соціалізацію. Цьому сприяє динаміка сучасного життя, криза традиційних інститутів і цінностей: зазвичай Інтернет соціалізує більшою мірою, аніж агенти реальної соціалізації [13, с. 44].

Як відомо, будь-яка діяльність спрямована на задоволення потреб. Дослідження «Фонду Розвитку Інтернет» дозволило визначити певне коло потреб, які підлітки задовольняють за допомогою соціальних мереж та Інтернету, а саме:

- потреба у самостійності (у процесі соціалізації ця потреба припускає, в першу чергу, прагнення до незалежності від батьків);

- потреба у самореалізації та визнанні (зазвичай підліткам вкрай необхідно відчувати себе особливими та необхідними);

- потреба у пізнанні та визнанні (молоді люди хочуть відчувати себе важливою частинкою певної групи і суспільства загалом);

- задоволення соціальної потреби у спілкуванні, у приналежності до групи за інтересами, в любові, адже підлітковий період - це час, коли людина прагне знайти схожих собі за інтересами, вподобаннями;

- потреба у володінні (підліток має на меті бути обізнаним з усіх подій, що відбуваються навколо нього);

- пізнавальна потреба (володіння новими знаннями сприяє досягненню визнання з боку однолітків і самореалізації);

- у результаті використання соціальних мереж виникає відчуття повного контролю і володіння ситуацією, що задовольняє потребу в безпеці - одну з базових у системі потреб людини [28].

Сучасні тенденції розвитку соціуму дозволяють говорити і про явище кіберсоціалізації, яке стало актуальним в умовах становлення інформаційної цивілізації [21, с. 48].

Кіберсоціалізація - соціалізація людини у кіберпросторі, процес зміни структури самосвідомості особистості, який відбувається під впливом і в результаті використання нею сучасних інформаційних і комп'ютерних технологій у контексті життєдіяльності. Кіберсоціалізація людини особливо яскраво відбувається в Інтернет-середовищі, внаслідок використання його ресурсів і в ході комунікації з віртуальними агентами соціалізації, з якими людина зустрічається та спілкується в соціальних мережах: під час переписки по e-mail, на форумах, в чатах, блогах, online-іграх. У процесі кіберсоціалізації у людини виникає цілий ряд нових очікувань та інтересів, мотивів і цілей, потреб і установок, а також форм психологічної та соціальної активності, безпосередньо пов'язаних з фактично новим віртуальним життєвим простором людини [21, с. 49].

До особливостей впливу мережі Інтернет на соціалізацію молоді відносять:

- комунікацію молоді, яка набуває різних форм (при цьому може відбуватися зміна імені, віку, приписування собі неіснуючих досягнень, підвищення статусу);

- наявність власного (інтимного) світу, в який немає доступу нікому сторонньому;

- відсутність відповідальності та контролю за діяльністю молодої людини, підлітка;

- реалістичність віртуальних процесів і повне абстрагування від оточуючого світу;

- можливість виправити будь-яку помилку, змінити віртуальну реальність;

- можливість самостійно приймати будь-які рішення (в межах мережі), не зважаючи на наслідки, до яких вони можуть призвести [22, с. 7].

Останні дослідження Інтернету як одного з агентів соціалізації засвідчують можливу появу кризових таких форм Інтернет-соціалізації як: негативні залежності, компульсивна (нав'язлива) віртуальна поведінка, занурення у світ внутрішніх переживань, коли зменшується потреба в активному засвоєнні зовнішнього середовища. До цих кризових форм можуть призводити онлайн-ігри з елементами насилля, що в свою чергу сприяє зростанню агресивної поведінки молоді в реальному середовищі. Також мережеве суспільство може сприяти засвоєнню асоціальних, антиправових установок, які засвоюються і відтворюються в реальному світі [24, с. 201].

Таким чином, можемо стверджувати, що постійне перебування в мережі Інтернет негативно позначається на процесі соціалізації молодої людини внаслідок скорочення безпосередніх соціальних взаємодій з оточуючими, звуження соціальних зв'язків, зміни в спілкуванні з друзями і близькими, розвитку депресивного стану.

Соціальні мережі, виступаючи особливим соціальним простором, є тією сферою, де трансформуються традиційні форми соціалізації та соціальних відносин, а спілкування як вид дозвіллєвої активності стає можливим не у традиційній формі безпосереднього живого спілкування, а набуває рис віртуальної комунікації. Зміни соціалізаційних процесів відбуваються як на рівні агентів соціалізації, так і на рівні тих, хто соціалізується, тобто кожен з користувачів Інтернету може одночасно займати дві позиції та брати активну участь у формуванні нових моделей поведінки у мережевому просторі, бути транслятором соціокультурних, інституціональних норм, цінностей і правил а також практик повсякденної культури. Таким чином, конструюється новий тип соціального індивіда - Homo virtualis - людини, орієнтованої на віртуальність, творця, носія, споживача віртуальної культури.

Перед суспільством стоїть завдання - створення в Інтернеті культурного конкурентоспроможного сегменту, спеціально орієнтованого на молодих людей, конкуруючого з низькокультурними ресурсами, а також підтримка так званої «віртуальної етики», зорієнтованої на:

1) закріплення моральних норм і цінностей, які будуть діяти в мережевому суспільстві;

2) соціальний контроль за поведінкою користувачів Інтернет;

3) моральну оцінку процесів віртуальної комунікації;

4) введення певних обмежень і заборон.

Можна виокремити ряд напрямів, в яких можуть реалізовуватися зазначені завдання. Насамперед, Інтернет є невід'ємною частиною молодіжного дозвілля, а його наповнення має величезний вплив на формування та розвиток особистості молодої людини, на становлення її базової культури. У зв'язку з цим педагогічне освоєння Інтернету має передбачати організацію дозвілля, створення Інтернет-сайтів, які задовольнятимуть культурно-освітні потреби молодих людей і в той же час сприятимуть їх особистісному розвитку та успішній соціалізації [16, с. 135].

2.2 Залежність від соціальних мереж у підлітковому віці як соціально-педагогічна проблема

XXI століття - століття високих технологій виводить на абсолютно новий рівень розвитку наше суспільство: обмін інформацією, спілкування між людьми, способи побудови стосунків, пошук роботи, та власне і сама робота, відпочинок переходять з реального світу в світ віртуальний.

Присутній зараз практично в кожному будинку, Інтернет значно розширює наші можливості - особливо це стосується соціальних мереж, які останнім часом набули колосальну популярність. Щодня мільйони людей користуються їх послугами: одні шукають друзів, клієнтів, роботодавців або працівників, інші просто проводять в них час.

Соціальні мережі з кожним днем набирають популярність у всьому світі. Вони виникли близько 10 років тому, але вже сьогодні важко знайти людину, яка б користуючись Інтернетом, не користувався б соціальними мережами.

Багато батьків підлітків побоюються, що електронне спілкування може негативно позначитися на їх соціальному розвитку, замінити спілкування віч-на-віч, негативно вплинути на їх соціальні навички, призвести до небезпечного зв'язку з незнайомцями, і замінити більш цінну діяльність. Однак за підсумками дослідження виявлених негативних наслідків використання Інтернету дуже мало. Тим не менш, Інтернет може мати негативний вплив на фізичне здоров'я підлітків, а час, проведений в Інтернеті, замінює час виконання фізичних навантажень. Наприклад, типовий 15-річний підліток витрачає близько 4 годин в день, сидячи перед екранами, але менше однієї години в день отримує фізичне навантаження. Слід зауважити, що соціальні мережі зайняли більшу частину вільного часу.

Витіснивши способи комунікаційного спілкування, вони замінили підлітку хобі, реальне спілкування. Віддавши належне всіх позитивних моментів у використанні соціальних мереж, таким як економний засіб зв'язку, доступність аудіо і відео матеріалу, швидкість пошуку та обміну інформацією, необхідно підкреслити, що їхній вплив на сам процес навчання та успішність підлітків в більшості випадків стає згубним. Учень не може зрозуміти, засвоїти і обдумати уроки. Хочеться відзначити, що більшість опитаних учнів вважають, що соціальні мережі відволікають їх від важливих справ, а навпаки впевнені, що ті допомагають їм зробити цю саму життя набагато простіше і комфортніше.

Головна небезпека соціальних мереж для підлітків полягає в тому, що віртуальне спілкування стає переважаючим в їх житті. Адже в соціальній мережі все просто - надрукував повідомлення, відправив його, отримав відповідь. Поступово підліток відвикає від людського спілкування. Непомітно для самого себе, а часто і для батьків, він втрачає навички реального контакту і стає залежним від мережі.

З'являється і міцнішу залежність дитина, найчастіше не бажає визнавати. Відвідування особистої сторінки перетворюється в щоденний обряд - неодноразово протягом дня підліток заходить туди в надії побачити якісь зміни. Інші намагаються додати на спір як можна більше «друзів». Це безглузде «вбивство» часу поглинає цілком - підлітки витрачають години і дні, здійснюючи дії «на автопілоті», стають дратівливими і злими. Якщо комп'ютер під забороною, виникають конфлікти з батьками, що відбивається на психічному стані підлітка.

На питання про те, що так подобається підліткам в соціальних мережах, більшість з них говорять одне і те ж: там можна без проблем спілкуватися з друзями з усіх куточків планети, заводити нові знайомства. У мережах багато смішних сторінок і коміксів, а комікси подобалися підліткам у всі часи. Можна знайти будь-яку групу за своїми інтересами. А ще є купа фільмів, що рятують від нудьги. Тобто мережа дає можливість отримати психологічне розвантаження, яку дитина не знаходить у своїх звичайних заняттях.

Але мало хто з підлітків визнає, що соціальні мережі викликають у них залежність. Коли школярі багато часу сидять у соціальних мережах, їх мозок зайнятий безглуздою і безцільною активністю, яку не можна назвати повноцінною інтелектуальною роботою. Вони просто займають його, щоб він весь час був зайнятий, не думаючи про якість інформації, що надходить. Замість цього вони могли б про що-небудь подумати, прийти до вирішення життєвих проблем, побудувати плани, придумати яку-небудь корисну ідею, прочитати гарну книгу і т.д. Але це все поки неможливо, їх розум спантеличений пережовуванням інтернет-жуйки, перетворюючи їх у бездумного і відчуженого зомбі. Внаслідок чого виникають проблеми з батьками та інше.

Безперечно, соціальні мережі - велике технологічне досягнення, яке обіцяє багато можливостей. Але разом з цими можливостями приходять і біди... не можна сказати, що соціальні мережі - це одна суцільна шкода, так само як не можна сказати те ж саме, наприклад, про комп'ютерні ігри. При правильному, дисциплінованого підходу до цього чуда інтернет-технологій можна отримати якусь користь і полегшити собі життя. Але завжди існує ризик того, що робота з соціальними мережами відіб'ється шкідливими наслідками на психіці підлітка [16].

2.3 Негативний вплив комп'ютерної залежності на психіку підлітків

Термін «комп'ютерна залежність» визначає патологічна пристрасть людини до роботи або проведення часу за комп'ютером. Вперше про комп'ютерну залежність заговорили на початку 80-х років американські вчені. У наш час термін «комп'ютерна залежність» все ще не визнаний багатьма вченими, які займаються проблемами психічних розладів, проте сам феномен формування патологічного зв'язку між людиною і комп'ютером став очевидний і набуває все більший розмах.

Комп'ютерна залежність є однією з різновидів адитивної поведінки і характеризується прагненням піти від повсякденності методом трансформації власного емоційно-психічного настрою. У цей момент людиною не тільки відкидаються насущні турботи на задній план, але і загальмовується робота його психіки, а частіше зовсім припиняється індивідуально - особистісний розвиток. Таким чином, люди йдуть від вирішення різних проблем у своєму житті [17].

За даними психологів від 10 до 14% людей, що грають в комп'ютерні ігри, стають залежними від них. Дана залежність може виникнути в будь-якому віці, але найбільш схильними до цього є підлітки.

Однією з причин формування комп'ютерної залежності у підлітка є спрага пригод, які дитина може отримати в різноманітних комп'ютерних іграх. Іншою причиною може стати дитяча бездоглядність, тобто батьки настільки зайняті вирішенням своїх проблем, що у них абсолютно не вистачає часу на дитину. Такі батьки не цікавляться успіхами в школі, почуттями і переживаннями дитини, вони не знають, чим живе їхня дитина і що вона хоче. Вони просто придбали йому комп'ютер, вважаючи, що таким чином виконали свій батьківський борг. І дитина має повну свободу дій, він наданий сам собі. Наступною причиною можуть стати постійні сварки між батьками або особами, що їх замінюють. У таких сім'ях панує емоційно-психологічне напруження. Ще однією причиною втечі у віртуальну реальність стає фізична, емоційно-психологічне насильство з боку однокласників або однолітків.

Розлучення батьків також може послужити приводом для відходу в іншу реальність, де немає жодних проблем. Брак спілкування з батьками, однолітками, однокласниками або просто значущими людьми є ще однією важливою причиною. Занижена або завищена самооцінка дитини може послужити поштовхом до звернення до віртуальної реальності.

Щоб хоч якось зняти це напруження, діти йдуть у віртуальний світ.

Якщо дитину не влаштовує його родина, а саме ставлення батьків до нього або їх спосіб життя (наприклад, батьки зловживають алкоголем), то в таких випадках у дитини виникає почуття відчуження власній сім'ї, в результаті чого віртуальний світ поглинає дитину з головою.

Якщо в сім'ї присутнє жорстоке поводження з дитиною з боку батьків, різні суворі покарання за провини або непосильні домашні навантаження, то для дитини найкращим варіантом, щоб не бачити це насильство, стає віртуальний світ. У цій новій реальності його ніхто не буде ображати, і він сам завжди зможе постояти за себе. Тут він стає сильним і непереможним. Кількість його «життів» нічим не обмежена, і, якщо щось піде не за його бажанням, він завжди може почати гру з початку.

Найчастіше, коли діти поринають у віртуальний світ, вони не можуть йому протистояти. Підлітки ще не мають необхідних психологічних механізмів захисту, і, отже, їх психічна система страждає, що виражається в появі нападів панічного жаху, тривоги, болючого роздратування, нічних кошмарів, нав'язливих станів. У дітей при постійній взаємодії з комп'ютером порушується режим харчування, вони втрачають відчуття часу і можуть не спати цілодобово.

Окремо розрізняють психологічну залежність від комп'ютерних ігор (кіберадикції).

Кіберадикції (залежність від комп'ютерних ігор) підрозділяється на групи в залежності від характеру тієї чи іншої гри:

I. Рольові комп'ютерні ігри (максимальний відхід від реальності).

II. Нерольові комп'ютерні ігри (прагнення до досягнення мети - пройти гру, азарт від досягнення мети, набору очок) [18].

Для таких людей реальний світ нудний, нецікавий і повний небезпек. Внаслідок цього вони намагаються жити в іншому світі - віртуальному, де все дозволено, де вони встановлюють правила гри. Дезадаптація, неадекватне сприйняття себе і навколишнього світу - основна ознака залежності від комп'ютерних ігор. При цьому дану залежність усвідомлюють оточуючі людини друзі, родичі, знайомі, але аж ніяк не він сам.

Характерними особливостями типу є: синдром абстиненції, прагнення роздобути об'єкт залежності, поведінка, спрямоване на придбання об'єкта залежності, зниження критичного ставлення до негативних сторін залежності, втрата інтересу по відношенню до соціальної сторони життя, зовнішнього вигляду, задоволення інших потреб [19].

В розумних межах робота за комп'ютером, деякі відеоігри можуть бути навіть корисними для людини, як засобу розвивають логіку, увагу і мислення. Багато комп'ютерних ігор можуть бути пізнавальними. Проблеми виникають, коли час, проведений за комп'ютером, перевершує допустимі межі, і виникає патологічне пристрасть і необхідність перебувати за комп'ютером більше часу.

У більшості випадків комп'ютерна або ігрова залежність виникають на тлі прихованої або явної незадоволеності навколишнім світом і неможливість самовираження, при страху бути незрозумілим.

У людини, по своїй волі, прикутій до комп'ютера, починаються проблеми з реальністю. Порушується соціальна адаптація, стає важко знаходити спільну мову з іншими людьми. Багато соціально значущих речей, такі як школа, сім'я перестають хвилювати. Відбувається негативний вплив на побутову, навчальну, соціальну, робочу, сімейну, фінансову сфери діяльності [20].

Найбільш виражене негативний вплив комп'ютерної залежності на соціальні якості людини: дружелюбність, відкритість, бажання спілкування, почуття жалю. При вираженій комп'ютерній залежності спостерігається сильна деградація соціальних зв'язків особистості і, так звана соціальна дезадаптація людини. Найбільш часто соціальна дезадаптація розвивається у дітей і підлітків,які проводять багато часу за комп'ютерними іграми і в Інтернеті. Деградація соціальних зв'язків у цьому випадку розвивається через витіснення об'єктивної реальності віртуальної, створеної за допомогою комп'ютера. На тлі соціальної дезадаптації і заглиблення у світ віртуальної реальності можуть з'явитися надмірна агресивність і різні види антисоціальної поведінки.

Підліток, що страждає комп'ютерною залежністю, як правило, приділяє менше уваги навчанню і виконання різноманітних соціальних функцій.

Під впливом комп'ютерної залежності у підлітка може сформуватися адикгивна поведінка, яка характеризується прагненням піти від реальності за допомогою зміни свого психічного стану. Відбувається процес, під час якого дитина не тільки не вирішує важливих для себе проблем, але й зупиняється в своєму особистісному розвитку. Захоплюючись комп'ютером, підліток менше приділяє часу своїм реальним захопленням і постійно прагне повернутися у віртуальний світ.

У групу ризику найчастіше потрапляють хлопчики, адже у них від природи більше, ніж у дівчаток, розвинені конкурентність, змагальні мотиви, прагнення до першості.

Основною групою ризику розвитку комп'ютерної залежності є підлітки у віці від 10 до 18 років.

Комп'ютерний світ привабливий для підлітка:

- наявністю власного світу, в який немає доступу нікому, крім нього самого відсутністю відповідальності

- можливість з'єднання у віртуальному образі реальних, бажаних і цілком вигаданих якостей

- реалістичність процесів і повне абстрагування від навколишнього світу. можливість виправити будь-яку помилку шляхом багаторазових спроб, можливість самостійно приймати будь-які рішення в рамках гри, незалежно від наслідків [21].

У підлітковому віці формуються ціннісні орієнтації: поняття добра і зла, милосердя та жорстокості, дружби і зради, любові і ненависті. Під впливом комп'ютерних ігор реальність спотворюється як у кривому дзеркалі. У дитини виникає емоційна холодність, замкнутість, не здатність до співпереживання, психологічний інфантилізм - не вміння брати на себе відповідальність, контролювати свої вчинки. Адекватна особистість формується тільки у живому спілкуванні з іншими людьми.

Підлітки втрачають відчуття реальності і починають транслювати сюжети і дії ігор на реальне життя.

молодь соціалізація залежність інтернет мережа

Розділ 3. Емпіричне дослідження впливу соціальних мереж на соціалізацію особистості підлітка

3.1 Діагностика впливу соціальних мереж на соціалізацію особистості підлітка

Нами було проведено дослідження учнів 7- 9-их класів Овлашівської ЗОШ. В дослідженні взяло участь 22 учня.

Ми розробили опитувальник (див. додаток А), який містив 18 запитань та стосувався всіх актуальних сфер перебування в соціальних мережах. Питання стосувались віку, класу в якому навчається потенційний респондент та питань щодо відношення до соціальних мереж і причин перебування там: ігри, спілкування, навчання, отримання нової інформації чи «просто так».

Проведене нами дослідження показало, що 95% опитаних підлітків мають певне поняття що таке «соціальна мережа» та чітко окреслюють його визначення: соціальна мережа - це засіб, створений для спілкування на відстані та призначений для обміну певною інформацією.

Найбільш відомими соціальними мережами серед підлітків школи є «Вконтакті» - її знають 100% опитаних дітей, далі «Facebook» - знають 86%, наступними відомими соціальними мережами є «Twitter» - про нього знають 77% підлітків та «Однокласники» - 74% (див. додаток Б).

Менш відомими соціальними мережами є «Instagram» (34% ), «Skype», «Ask.fm» (26%), «Мой мир» (21 %), «Tumblr» (11 %) та «Viber» (11%).

На питання: «У яких соціальних мережах ви зареєстровані?» 97% підлітків відповіли: «Вконтакте», проте майже всі підлітки «сидять» не у одній мережі, а у декількох. Отже 46% підлітків стверджують, що вони також паралельно зареєстровані у мережі «Facebook», 27% зареєстровані в «Twitterі», 25% - на сайті «Ask.fm», 24% підлітків зареєстровані у «Instagrami», 18% у мережі «Skype» та «Mail.ru», а 16% - в «Однокласниках».

Але є і підлітки, які не зареєстровані в жодній соціальній мережі, їх кількість складає 2% (див. додаток В).

Дане опитування показало, що підлітки в середньому зареєстровані користувачами соціальних мереж від 2 до 5 років (див. додаток Д) та проводять у соціальній мережі онлайн від 2 до 4 годин в день ( див. додаток Е).

96% опитаних підлітків вказують, що саме спілкування є їх головним пріоритетом проведення часу в соціальних мережах, тому що є можливість знайти нових друзів, спілкуватися на відстані і т.д.

Проте 4% відмовляються від спілкування в соціальних мережах і надають перевагу спілкуванню в реальному часі.

Соціальні мережі в якості ресурсу для навчання використовують 65% підлітків. Вони обґрунтовують це тим, що тут можна обговорити шкільні предмети, знайти потрібні матеріали для навчання, запитати своїх ровесників домашнє завдання. 35% підлітків вважають, що соціальні мережі лише заважають навчанню.

Для ігор соціальні мережі використовують 21% підлітків. Проте 79% підлітків вважають ігри марною тратою вільного часу й надають перевагу більш корисним заняттям (читанню нової книги, перегляду цікавого фільму чи проведення часу з близькими або друзями).

«Просто так або тому що немає чим більше зайнятись» - саме такий аргумент висувають 80% підлітків, пояснюючи своє перебування в соціальних мережах. Такий спосіб проведення часу вони пояснюють тим, що тут можна просто слухати музику, дивитись відео, «сидіти» у співтовариствах та інше або просто тому, що вони звикли до перебування у соціальній мережі і часте проводження часу тут стало звичкою. 50% опитуваних підлітків не заходять у соціальні мережі просто так.

На запитання: «Чим вам подобається перебування в соціальній мережі?» підлітки відповідають по-різному. Отже, 51% дітей соціальні мережі подобаються можливістю спілкуватися на відстані, знаходити нових друзів, не витрачати кошти на телефонні дзвінки, коли ти просто можеш зайти в соціальну мережу і поспілкуватися з потрібними тобі людьми безкоштовно. 48% підлітків подобаються розваги у соціальних мережах (відео, музика, сторінки з інформацією, яка може зацікавити). 31% підлітків у соціальних мережах оцінюють можливість знайти корисну інформацію та друзів. 16% підлітків повідомляють про зручність використання соціальних мереж, так як наразі є мобільні додатки - соціальні мережі, і кожен може скористатися ними в будь-який час. 6% підлітків не виділяють щось окреме, що справляє враження на них у соціальних мережах і дають відповідь: «У соціальних мережах подобається все». Але 25% підлітків не подобаються соціальні мережі, через те, що вони займають багато вільного часу. Також 10% підлітків стверджують, що віртуальне спілкування у соціальних мережах відрізняється від живого й надають перевагу реальній комунікації.

...