Фізична реабілітація дітей-аутистів

аутизм масаж Цигун пас

Хоча термін цигун (џѓЊч) сходить до даоської літературі початку династії Тан (618-907 н.е.), в даний час використовується, як був призначений в кінці 1940-х по 1950-і роки для позначення широкого кола китайських вправ для підтримки здоров'я і підвищення духовного рівня. Цигун включає в себе дихальні і фізичні вправи. Цигун можна охарактеризувати, як суміш чотирьох видів навчань: Динамічного, статичного, медитативного та видів діяльності, які потребують зовнішніх коштів.

Існують три основні форми медичного цигун:

1) Цигун дихальні вправи для загального здоров'я або конкретних хвороб.

2) Цигун масаж для лікування конкретних травм і хвороб (наприклад, аутизм)

3) Зовнішній цигун, в яких практикуючий лікар зосереджує цілющу енергію на пацієнтах, не торкаючись їх.

Масаж може посилити емоційний зв'язок між дитиною з аутизмом та його батьками. В одному відкритому дослідженні, проведеному на 12 дітях з аутизмом і труднощами в навчанні, використання ароматерапії і масажу з лавандовим маслом не зробило значного позитивного ефекту на сон у порівнянні з відсутністю масажу і ароматерапії. В 1 місячному рандомізованому контрольованому дослідженні за участю 20 дітей з аутизмом у дітей, яким робили 15 хвилинний масаж перед сном, зменшилися гіперактивність і стереотип, і покращився соціальну взаємодію в порівнянні з дітьми, яким читали книжки 15 хвилин перед сном.[46].

Ще в одному 9 місячному відкритому дослідженні за участю 8 дітей з аутизмом, використання масажу Цигун, що призвело до зменшення аутичного поведінки і поліпшення мови. Ще в одному відкритому дослідженні Цігунского масажу, в якому брали участь 26 дітей з аутизмом, спостерігалося значне зменшення аутичного поведінки.

В одному контрольованому дослідженні за участю 15 дітей з аутизмом у 8 дітей, яким робили Цігунскій масаж протягом 5 місяців, зменшилися сенсорні порушення, покращилися соціальні навички і базові навички виживання в порівнянні з 7 дітьми, яким масаж не робили, за остаточною оцінкою експертів, які не знали, кому з дітей робився масаж/

3.4.2 Холістичний масаж

Холістичний масаж (цілісний масаж) застосовується при різних захворюваннях соматичного характеру, для відновлення після операцій і для підготовки перед їх проведенням. Показаний цей масаж дітям з ДЦП, з аутизмом, тому що він добре знімає страхи, стреси, депресії.

Користь холістичного масажу велика. В результаті холистический масаж: - Покращує настрій і сон;

- Заспокоює нервову систему;

- Підвищує імунітет;

- Відновлює гормональний фон;

- Прискорює кровообіг в суглобах, покращує еластичність і гнучкість сухожиль і зв'язок;

- Підвищує життєву активність всього організму.

Як правило, курс холістичного масажу становить 7-10 сеансів по 10-15 хвилин, з інтервалом один-два рази на тиждень. У дітей аутистів тривалість на кількість сеансів підбираюсь індивідуально.

Даний вид масажу спрямований на профілактику, терапію і реабілітацію організму. Він відбувається одночасно в трьох площинах: тілесна площину (масаж, мануальна терапія), психологічна площину (психотерапія) і енергетична площину (робота з свідомим і несвідомим, синхронізація роботи органів) [24].

3.5 Програма реабілітації

В разі раннього дитячого аутизму основною метою занятті по моторному розвитку ставати формування здатності дитини до довільної організації рухів власного тіла, виходячи з мети на заняттях адаптивною фізичною культурою з дітьми з РАС вирішуються наступні завдання: Удосконалювати фізичний стан для дитини з РАС засобами рухову активність, фізичної культури для подолання моторних стереотипів поведінки (інстинктивно повторювані рух); Стабілізація психо - емоційної сфери дитини аутиста; Створення сприятливі умови для соціалізації та комунікації дітей з РАС; Розширення кругозору та розвиток життєво необхідних соціально - побутових навичок. Для комплексної роботи на заняттях адаптивною фізичної культури необхідно розуміти повний обсяг реабілітаційний заходів при роботі з дітьми з РАС, які ми представили в логіко - смислової моделі(мал..13). [18].

Логіко-смислова модель реабілітації дітей з РАС(мал.. 13)

Корекційна робота повинна здійснюватися поетапно, виходячи зі ступеня вираженості аутичної дизонтогенеза дитини з РДА. Використовуються два режими: щадний і активує. Адаптація дитини до умов денного стаціонару базується на використанні найпростіших - тактильних, пантомімічних, моторних форм контактів, протопанічних форм діяльності в умовах вільного вибору і польового поведінки. Оцінка стану дитини-аутиста, рівня його розвитку, запасу знань, поведінкових навичок повинна проводитися комплексно всіма фахівцями і є основною розробки індивідуального плану корекційних заходів. Спрямована діяльність дитини з РДА планується з урахуванням дисоціації психічного розвитку. Використовується індивідуальна, а пізніше групова ігротерапія.

На перших етапах відпрацьовується найважливіша реакція пожвавлення і спостереження, формується зорово-моторний комплекс. В подальшому, а процесі маніпуляцій з предметами розвивають тактильне, зорово-тактильне, кінестатичне, м'язове сприйняття. Виробляються зв'язку між певними частинами тіла і їх словесними визначеннями. У дитини формується уявлення про власне тіло, його частинах, членах, сторонах. Потім проводиться робота по вихованню навичок самообслуговування, участі в спрямованої діяльності [27].

Досвід показує, що у більшості дітей, на початковому етапі роботи з лікування аутизму запас знань, характер ігрової діяльності відстає на 2-3 вікових порядку. У них переважає маніпулятивна гра, відсутня партнерство, не відбувається співвіднесення гри з істинним призначенням іграшок, не виникає орієнтовною реакції на нові іграшки, осіб, які беруть участь в грі. На наступному етапі завдання ускладнюється переходом від маніпулятивної гри до сюжетної. Значущим чинником, є спонукання до діяльності, а саме, багаторазове повторення гри, формування ігрових штампів, з постійним використанням візуально-моторного комплексу. І далі, лише поступово вводячи від простіших до складніших форм ігр та самої моторної діяльності. Необхідно, послідовно, багаторазово викладати порядок всіх ігрових дій. Словесні коментарі необхідно давати в короткій формі.

Власне педагогічні програми повинні бути спрямовані на навчання дітей поняттям числа, рахунку, визначення часових категорій, поглибленню орієнтування в формі предметів, в просторі. Ці діти важко переходять від одного виду рухів до іншого, не наслідують, не відтворення недавно засвоєних знань, особливо знань з довготривалої пам'яті на вимогу. У них виявляється декодування слів. Етап від етапу повинна вирішуватися завдання ускладнення діяльності, повинен збільшуватися пропонований обсяг навичок і знань. Слід звернути увагу на той факт, що будь-які завдання повинні пропонуватися в наочній, пояснення повинні бути простими, повторюваними по кілька разів, з однією і тією ж послідовністю, одними і тими ж виразами.

Мовні завдання правильно пред'являти голосом різної гучності, зі зверненням уваги на тональність. Засвоєння одних і тих же програм, пропонованих різними фахівцями, дає можливість, переводити діяльність дитини з одноманітною в різноспрямовану (рис.3.9). Саме тоді діти переходять від пасивного до усвідомленого оволодіння режимних моментів, навичок. В процесі цілісного виховання у дітей з РДА формується усвідомлення «Я», здатність до відмежування себе від інших осіб, долається явище протодіакрізіса (мал..14).[47].

І на наступних етапах роботи, як і раніше вирішується завдання ускладнення діяльності, з поступовим переходом від індивідуальних до спрямованим групових занять, ще пізніше до складних ігор.

Висновки до розділу ІІІ

1. У ЛФК з дітьми аутистами використовують загалом ігровий метод. Рухливі ігри виявляють найбільш вдалий спосіб реабілітації. Також використовують гімнастичний та спортивний метод ЛФК. Тренування розрізняють на загальну та тренувальну специфіку, саме заняття складається з трьох частин (вступна, основна, заключна)

2. Виконують вправи для великої та малої моторики, а також застосовується кінезотерапія.

3. Масаж призначається дітям для розслаблення та заспокоєння, та для звикання до дотиків. Призначається загальний масаж та методика підбирається індивідуально для кожної дитини. Застосовують масаж Цигун та холістичний масаж.

4. Також застосовують різні види технічних засобів, таких як: апарати і апаратно-програмні комплекси з застосуванням різних видів біологічного зворотного зв'язку (БЗЗ), системи мультифакторного впливу, підводний вакуумний масаж, методи стимуляції біологічної активності, високотонова терапія, радіальна екстракорпоральна ударно-хвильова терапія, зовнішня пневматична компресія, локальна кріотерапія, методики кінезіологічного тейпування.

5. Допоміжних видом реабілітації являється фізіотерапія, яка використовується в комплексі іншими методами.

ВИСНОВКИ

1. Проведено аналіз джерел інформації згідно до завдання на переддипломну практику. Аутизм - неврологічне і генетичне захворювання, основними ознаками якого є відстороненість від навколишнього світу, погано розвинена мова, не характерні ігрові навички та заміна звичайних іграшок на не ігрові предмети, відсутні навички обслуговування. Захворювання зустрічається у дитячому віці, переважно у хлопчиків, які хворіють у 3-4 рази частіше, ніж дівчатка.

2. Симптоми аутизму проявляться в порушенні соціальної комунікації, повторювальній чи обмеженій поведінці, агресивності, обсесивнокомпульсивному розладі, інтелектуальному та мовному розладах, руховому порушенні, епілепсії, порушенні сну, соціальних фобіях.

3. Фізична реабілітація хворих аутичними розладами складається з багатьох методів, але найбільш дієвих є дві програми: АВА та ТЕАССН. Заняття ЛФК будується на ігрових вправах і має як загальне тренування, так і специфічне. При цьому дотримуються принципу поступовості, послідовності збільшення і зменшення фізичного навантаження. Заняття складатися з 3-х частин: підготовчої, основної та заключної

4. При аутизмі показаний загальний масаж. Використання простирадл і ароматичних масел може дратівливо діяти на таких дітей. Масаж при аутизмі краще починати в положенні лежачи на животі, дозволивши при цьому дитині залишатися повністю одягненим. Робити масаж слід обережно (спочатку тільки руки) з прийнятною для дитини швидкістю.

5. Допоміжними засобами реабілітації дітей аутистів являються фізіотерапія, холдінг-тепарія, теп-терапія, барабана терапія, йога, плавання, дієта, пісочна терапія, гіпноз, акупунтура та багато інших.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Башина В.М. Аутизм в детстве. М.: Медицина, 1999. - 240 с.

2. Гельдер М., Гет Д., Мейо Р. Оксфордський посібник з псих1атрп: У 2 тт. / пер. з англ.- Т. 2. К.: Сфера, 1999. - С. 289 - 291.

3. Каган В.Е. Аутизм у детей. Л., 1981. - 190 с.

4. Башина В.М., Симашкова Н.В. Детский аутизм, лечение и реабилитация // Материалы IV Всероссийского национального конгресса «Человек и лекарство». М., 1995. - С. 15.

5. Гілберт, К. Аутизм.//Медичне і педагогічний вплив: кн. для педагогівдефектологів // К. Гілберт, Т. Пітерс//М. : ВЛАДОС//2005//С. 144. (Корекційна педагогіка).

6. Григорян, О. О.//Педагогічна обстеження дітей молодшого шкільного віку з синдромом дитячого аутизму // О. О. Григорян, Е. Л. Агафонова // Корекційна педагогіка.//2005//N4//C. 34-46.

7. Воробєй О.//Місце дитини-аутиста в сучасному Українському суспільстві // О.Воробєй, Р.Бобир // Етнічна історія народів Європи. //Вип.No37//2012//С.79-82

8. Бережна, Н. Ф.// Використання пісочниці в корекції емоційно - вольовий і соціальної сфер дитячого раннього і молодшого дошкільного віку // Н. Ф. Бережна // Дошкільна педагогіка.// 2007.// N 1. // С. 50-52

9. Лебединский, В. В. Аутизм как модель эмоционального дизонтогенеза / В. В. Лебединский // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 14. Психология. -1996. -N2. -С. 18-24.

10. Никольская, О. С. Аутичный ребенок. Пути помощи / О. С. Никольская, Е. Р. Баенская, М. М. Либлинг. -3-е изд.. - М. : Теревинф, 2005. -С. 150-205.

11. Питерс, Т. Аутизм. От теоретического понимания к педагогическому воздействию: Кн. Для педагогов-дефектологов/И. Питерс. -М. : ВЛАДОС, 2003. С. 230-238.

12. Павалаки, И. Ф. Проблемы обучения детей с РДА / И. Ф. Павалаки // Психотерапия. - 2007. - N7. - С. 42-45

13. Іванов, Е. С//Психолого-медико-педагогічна корекція дітей з срассторойствамі аутичного спектру // Є. С. Іванов, Л. Н. Дем'янчук, Р. В. Дем'янчук // Управління школою: дод. до газ. «Перше сент.»// 2003//Апр. (N15)//C. 7-10

14. Баенская, О.Р.//Особливості раннього афективного розвитку аутичного дитини у віці від 0 до 1,5 років // Є.Р. Баенская //Альманах ІКП РАО.// 2001.// №3.// С. 38 - 56

15. Гречанина Е.Я.//Аутизм. Генетические и эпигенетические проблемы// Е.Я.Гречанина // SientificjournaloftheUkraine//No2 (3)//2013//С.29-48

16. Пітерс, Т. //Аутизм. Від теоретичного розуміння до педагогічного впливу//Кн. Для педагогів-дефектологів // І. Пітерс.//М. : ВЛАДОС//2003//С. 230-238

17. Антонова, Д. І.//Формування емоційної прихильності дитини з аутизмом до матері в процесі холдинг - терапії // І. Д. Антонова // Дефектологія // 2010// N 2//С. 3-14

18. Павалакі, І. Ф. //Проблеми навчання дітей з РДА // І. Ф. Павалакі // Психотерапія//2007//N7// С. 42-45

19. World Psychiatric Association Task Force. The usefulness of the secondgeneration antipsychotic medications // Curr Opin Psychiatry. - 2002. - V. 15, Suppl 1. - P. 7-16.

20. Schindler H.R., Horner R.H. Generalized reduction of problem behaviour of young children with autism: building trans-situational interventions // Am J Ment Retard - 2005. - V. 110. - P. 36-47.

21. Baghdadli A., Gonnier V., Aussilloux C. Review of psychopharmacological treatments in adolescents and adults with autistic disorders [in French] // Encephale. - 2002. - V. 28. - P. 248-254

22. Ремшмидт Х. Аутизм. Клинические прявления, причины и лечение. М: Медицина, 2003.

23.Лохов М.И., Фесенко Ю.А., Рубин М.Ю. Аутизм. Плохой хороший ребенок. (Проблемы развития, нарушения поведения, внимания, письма, речи). СПб, 2003.

24. Brereton A., Tonge B. Autism and related disorders // Section of Psychiatry of Mental Retardation, World Psychiatric Association. - 2002. - P. 1-24. 33. Baghdadli A., Gonnier V., Aussilloux C. Review of psychopharmacological treatments in adolescents and adults with autistic disorders [in French] // Encephale. - 2002. - V. 28. - P. 248-254.

25. Ліблінг, М. М.// Підготовка до навчання дітей з раннім дитячим аутизмом // М. М. Ліблінг // Дефектологія//2007//N4.// 80-86.

26. The ICD - 10 classification of Mental and Behavioural Disorders: Clinical descriptions and diagnostic guidelines// WHO: World Health Organization, - Geneva, 1992.

27. Schopler E. et al. Individualised Assessment and Treatment for Autistic and Developmentaly Disabled Children, V. 1: Psychoeductional Profile-Revised (PEPR) // TX: Pro-Ed. - Austin, 1990

28. Нікольська, О. //Про аутизм // О. Нікольська, Є. Баенская, М. Ліблінг // Шкільний психолог: Прил. до газ. «Перше сент»//2004//Лист. (N 43).

29. Baird G., Charman T., Baron-Cohen S. et al. A screening instrument for autism at 18 months of age: а 6-year follow-up study // J Am Acad Child Adolesc Psychiatry. - 2000. - V. 39 - P. 694-702.

30. Clinical Practice Guideline: The Guideline Technical Report. Autism/Pervasive Developmental Disorders, Assessment and Intervention for Young Children (Age 0-3 Years) // Washington. - 1999. - 434 р.

31. Filipek P.A., Accardo P.J., et al. Practice parameter: screening and diagnosis of autism: report of the Quality Standards Subcommittee of the American Academy of Neurology and the Child Neurology Society // Neurology. - 2000. - V. 55 - V. 468-479.

32. Schopler E., Mesibov G.B. Learning and Cognition in Autism // NY: Plenum Press. - New York, 1995.

33. Functional analysis and treatment of low-rate problem behaviour in individuals with developmental disabilities.Tarbox J., Wallace M.D., Tarbox R.S.F., et al. // Behav Interv - 2004. - V. 19. - P. 73-90

34. Пітерс, Т. //Аутизм. Від теоретичного розуміння до педагогічного впливу//Кн. Для педагогів-дефектологів // І. Пітерс.//М. : ВЛАДОС//2003//С. 230-238.

35. Лаврентьєва, Н. Б. //Педагогічна діагностика дітей з аутизмом // Н. Б. Лаврентьєва // Дефектологія//2003//N2//C. 88-93.

36. Eaves et al. Screening for autism: Agreement with diagnosis // Autism. - 2006. - V. 10, N. 3- P. 229-242.

37. Волосовець, Т. В. //Формування комунікативних навичок у дітей з дитячим аутизмом // Т. В. Волосовець, А. В. Хаустов // Логопедія//2005//N1//C. 70-74.

38. Владимирова, Н.// Чи не від світу цього// Н. Владимирова // Сім'я і Школа. //2009//N9//C. 10-11.

39. Кузьміна, М. Якщо дитина завис // М. Кузьміна // Народна освіта//2002// N 1//С. 114-119.

40. Костін, І. А.//Клуб підлітків і дорослих з наслідками раннього аутизму // І. А. Костін // Дефектологія//2009//N 4//С. 63-70

41. Дитячий аутизм: Хрестоматія//Учеб. посібник // Упоряд. Л. М. Шініцина// СПб. : Дидактика Плюс//2001//С. 361-365.

42. Spence S.J., Sharifi P., Wiznitzer M. Autism spectrum disorder: screening, diagnosis, and medical evaluation // Semin Pediatr Neurol. - 2004. - V. 11. - P. 186-195.

43. Галкіна, Т. Е. //Роль соціальної роботи з дітьми з раннім дитячим аутизмом // Т. Е. Галкіна, Є. В. Малихіна // вітчизняний журнал соціальної роботи.//2002// N2//C. 96-100.

44. БазимаН.В.//До проблем обстеження стану мовленнєвого розвитку у дітей з аутистичними порушеннями //Н.В.Базима //Журнал «Логопедія» //No1//2011//С. 5-10

46. Ліблінг, М. М.// Підготовка до навчання дітей з раннім дитячим аутизмом // М. М. Ліблінг // Дефектологія//2007//N4.// 80-86.

47. Robins D., Fein D., Barton M., & Green, J. The Modified Checklist for Autism in Toddlers: An initial study investigating the early detection of autism and pervasive developmental disorders // Journal of Autism and Developmental Disorders. - 2001. - V. 31 (2). - P. 131-144.

48. Антонова, Д. И. Формирование эмоциональной привязанности аутичного ребенка к матери в процессе холдинг - терапии / И. Д. Антонова // Дефектология. - 2010. - N 2. - С. 3-14

49. Владимирова, Н. Не от мира сего? /Н. Владимирова//Семья и

Школа. -2009. -N9. -С. 10-11.

50. Костин, И. А. Организация перцептпвной информации у подростков и юношей, страдающих аутизмом / И. А. Костин // Дефектология. -1997. -N1. -С. 27-35.

51. Григорян, О. О. Педагогическое обследование детей младшего школьного возраста с синдромом детского аутизма / О. О. Григорян, Е. Л. Агафонова // Коррекционная педагогика. -2005. -N4. -С. 34-46.

52. Дольто, Ф. Исцеление аутистов / Ф. Дольто // Дольто Ф. На стороне ребенка. - СПб,. 1997. -Ч. 4. Гл. 3. С. 433-446.

53. Веденина, М. Ю. Использование поведенческой терапии аутичных детей для формирования навыков бытовой адаптации / М. Ю. Веденина // Дефектология. -1997. - N 2. - С. 31-40

ДОДАТКИ

Загальні вимоги до спеціалістів з фізичної реабілітації :

1. Здійснює реабілітаційні заходи з метою усунення, припинення або зменшення болю, відновлення функцій організму, досягнення нормального рівня здоров'я, фізичної самостійності та активності, оптимального фізичного стану та самопочуття осіб (дітей та дорослих) з порушеннями опорнорухового апарату, ортопедичними вадами, побутовими, спортивними та професійними травмами, наслідками неврологічних, серцево-судинних, респіраторних та інших захворювань, людей похилого віку з віковими ускладненнями.

2. Проводить обстеження, визначає функціональний стан та рівень фізичного розвитку, виявляє порушення і складає індивідуальну програму реабілітації.

3. Розробляє і впроваджує комплекс вправ і рекомендацій, спрямованих на поліпшення діяльності опорно-м'язової системи та організму в цілому, координації, збільшення сили м'язів і вдосконалення вправності рухів, відновлення або компенсацію порушених чи відсутніх функцій.

4. Навчає способам досягнення самостійності в побуті, самообслуговуванні, пересуванні, а також підтримки фізичного самопочуття і здоров'я.

5. Аналізує хід виконання реабілітаційної програми та вносить корективи на кожному з етапів; веде відповідні записи й документацію.

6. Співпрацює з лікарями, педагогами, логопедами, психологами, соціальними працівниками.

7. Консультує щодо влаштування доступного й безпечного функціонального середовища вдома, на роботі, в громадських місцях, у соціальному оточенні осіб з обмеженими фізичними можливостями .

8. Консультує родичів та опікунів щодо виявлених порушень і шляхів досягнення особами з обмеженими фізичними можливостями максимальної незалежності і нормального рівня здоров'я, залучає їх до планування і проведення реабілітаційної програми та надання необхідної допомоги особам з обмеженими фізичними можливостями.

9. Виконує ці професійні обов'язки в реабілітаційних центрах, медичних, освітніх, санаторно-курортних закладах, соціальних службах, установах і організаціях державного, громадського й приватного секторів, а також провадить самостійну реабілітаційну практику в межах своєї компетенції.

10. Зберігає таємницю індивідуальних програм реабілітації.

11. Дотримується правил і норм професійної етики.

12. Знає, розуміє і застосовує діючі нормативні документи, що стосуються його діяльності.

13. Знає і виконує вимоги нормативних актів про охорону праці та навколишнього середовища, дотримується норм, методів і прийомів безпечного виконання робіт .

Загальні вимоги до місць проведення фізичної реабілітації

- Основні вимоги до місця та організації проведення занять ЛФК

У залі ЛФК необхідно передбачити встановлення шведських стінок, профілакторів Євмінова (або нахилених дошок). Кабінет для занять з ЛФК повинен мати площу не менше 60 мІ (з інвентарною - 6 мІ), бути обладнаний дзеркальною стіною і хореографічною стінкою. Поряд із залом лікувальної фізкультури (ЛФК) слід передбачати роздягальні з душовими та санвузлами. Входи до залу ЛФК із роздягалень необхідно влаштовувати безпосередньо або через відокремлений коридор.

Миття вікон з зовнішнього боку слід проводити не менше 3 разів на рік, з внутрішнього - 1 раз на місяць. Штучне освітлення повинно забезпечуватись системою загального рівномірного освітлення. Перевагу мають люмінесцентні світильники з пускорегулюючими апаратами (ПРА) з особливо низьким рівнем шуму з лампами натурального білого, холодного білого та тепло-білого кольору. Забороняється використання ламп, що містять важкі метали. Заміна старого освітлювального обладнання на лампи та світильники іншого типу та конструкції погоджується з територіальними органами Держсанепідслужби.

У залі ЛФК температура повітря повинна бути 15-18°С, в приміщеннях медичного блоку - 21- 23°С. Чистота повітря в приміщеннях забезпечується: відповідністю кількості дітей до нормованої наповнюваності; регулярністю вологого прибирання приміщень; використанням всіх видів провітрювання (наскрізне, кутове, однобічне).

Обладнання залів ЛФК приймається у відповідності до діючого Базового переліку корекційних засобів навчання та реабілітаційного обладнання .

- Охорона праці в масажному кабінеті

Вимоги до приміщень масажного кабінету. Для проведення масажу виділяють окрему кімнату з розрахунку 8 м2 на робоче місце, мінімальна площа 12 м2 . Кімната для масажу повинна бути забезпечена припливновитяжною вентиляцією з п'ятикратним обміном повітря на годину. Кімната для масажу повинна бути обладнана умивальником з подачею гарячої та холодної води, індивідуальними шафами для спецодягу. При одночасній роботі в зміні 4 і більше медичних сестер з масажу в суміжній кімнаті для них повинна обладнуватися душова установка. Температура в приміщенні повинна бути не нижче +22 ° C.

Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях. При виникненні пожежі евакуювати пацієнтів, сповістити про пожежу головного лікаря, по телефону 101 викликати пожежну охорону; до її прибуття вжити заходів до гасіння пожежі за допомогою первинних засобів пожежогасіння. За інших аварійних ситуаціях (поломка систем водопостачання, каналізації, опалення, вентиляції), що перешкоджають виконанню технологічних операцій, припинити роботу і повідомити про це старшій сестрі або завідуючого відділенням .

Размещено на Allbest.ru