Сторінки історії бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя: роки великого перелому (1920-1930-ті рр.)

Післясмертіматері 11 вересня 1929 року Людмила Степанівназвільняється з посади бібліотекаря НІНО й переїжджає до Ленінграда [98]. І хочаупорядкуваннябібліотеки так і не булорозпочато(через об'єктивні причини), але, безумовно, своєюдіяльністю на посадібібліотекаряЛ. С. Кулжинськасприяластановленню та розвиткубібліотеки НВШ, внесла багато нового в роботу, залишившипісля себе добру пам'ять як приклад самовідданогослужінняулюбленійсправі.

Становище бібліотеки залишалося вкрай важким. На початок 1930 року в бібліотеці панував хаос й безлад: неупорядкованістьосновної бібліотеки, недосконалість обліку книжкового фонду кабінетів, недостатність штату та головна проблема - нерозібраний фонд.

З 25 вересня 1929 року бібліотеку НІНО очолює В'ячеслав Костянтинович Пухтинський (14.12.1888-2.02.1980) [99], який закінчив Петербурзський історико-філологічний інститут, володів латиною, грецькою, німецькою та французькою мовами, працював викладачем німецької та латинської мови в НІНО. Зазначимо, що бібліотекаремдо цього часу він працював у 62-й трудовій школі, де викладав російську та латинську мови, історію та географію та здобув авторитет у педагогічному колективі [100]. Отже, першочерговим завданням для завідувача книгозбірні було упорядкування книжкових фондів. Здійснити це було вкрай важко через нестачу місця для розміщення книжок, недостатність освітлення, брак необхідних меблів, багаторічну відсутність опалення. Протягом багатьох років фонд не перевірявся, під час надходження книг до кабінетів працівники не робили відповідних відміток у контрольних книжках. Замалим залишався штат бібліотеки, працівники фізично не могли впоратися з таким великим обсягом роботи.

Необхідно підкреслити, що на межі 20-30-х років ХХ ст. у колишньому Радянському Союзі відбувалися складні й суперечливі процеси, які охопили всі сфери суспільного життя. Формувалася радянська командно-адміністративна система тоталітарного типу. Після короткого періоду послаблення режиму (доба непу та політики "коренізації") відбувається рішучий злам у політиці партії більшовиків. Було взято курс на будівництво "соціалістичного суспільства", який на практиці позначився жорсткими примусовими засобами формування нової суспільної свідомості. Радикальні реформи в першу чергу охопили ті сфери суспільного життя, які, на думку радянських керманичів сталінської доби, були покликані формувати ідеологічну базу "нових суспільних відносин" - академічну науку, освіту, культуру. Наступ радянської ідеології супроводжувався розгортанням політичних репресій, спрямованих проти інтелігенції, наукової та політичної еліти, що була вихована в дореволюційну добу [101]. Зрозуміло, що події, які відбувалися в країні, безпосередньо впливали на роботу

Ніжинського інституту, в т. ч. на діяльність бібліотеки, яка в непростих умовах виконувала свою основну функцію - допомогу навчально- виховному процесу у формуванні майбутнього вчителя. З доповіді директора Ніжинського педагогічного інституту С. С. Поради "За більшовицьку принциповість у боротьбі за якість навчання в педвиші" на зборах Ніжинської філії товариства "Педагог-марксист" у квітні 1933 року: "В роботі інституту важливе значенням має бібліотека. Тому слід підкреслити потребу укомплектувати бібліотеку таким персоналом, щоб робота її йшла максимально еластично, гнучко, обслуговуючи всі потреби викладання. Треба особливу увагу приділяти також поповненню бібліотеки, щоб забезпечити потреби проходження всіх наукових дисциплін інституту найновішою літературою" [102, с. 48]. "Ми вимагаємо від усього інститутського колективу посилення революційної пильності до хитро замаскованого ворога та своєчасної нещадної відсічі йому. Нам потрібен не просто педагог, а педагог-більшовик!" [103]. Ретельно добиралися працівники бібліотеки. Під час оформлення на посаду бібліотекаря для працівників встановлювався місячний або недільний випробувальний термін, і лише після успішного його проходження зараховували до штату бібліотеки. Зарплата бібліотекаря не відповідала обсягу його роботи й була мінімальною. Тому, звичайно, неможливо було проводити роботу в повному обсязі. Тільки в 1930 році в бібліотеці нарешті офіційно були введені посади завідувача бібліотеки, бібліотекаря, помічника бібліотекаря та каталогізатора [104].

Поколінню бібліотекарів тих часів судилася важка доля: громадянська війна, інтервенція, розруха, голод, холод, мізерні заробітні плати. Їх об'єднувало одне: вони служили книзі в чи не в найскладніший період радянської історії. Не можна не згадати пророчі слова директора бібліотеки Харківського університету К. І. Рубінського (який, до речі, з 1878 року до 1883 року був студентом Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька - прим. авт.у "А сколько их было - беззаветных и неизвестных труженников в академических народных библиотеках, всю душу вложивших в любимое дело. Имена их всплывут когда-нибудь и сделаются достоянием истории, когда появятся более солидные исследования в области истории библиотеки" [105]. Архівні документи свідчать, що саме в 30-х роках XX ст. в бібліотеці інституту разом із В. К. Пухтинським працювали Г. П. Первушов, З. М. Каменецька, О. Л. Северін, Н. Г. Нар- кевич, З. К. Константинова, К. М. Лазаренко, В. В. Клименко, Бабіч, Булах, Михайловський, Криловій, Коваленко, Пинський, Біле (на жаль, багато прізвищ в архівах без ініціалів - прим. авт). Уже на початку 1935 року штат бібліотеки складався із 7 чоловік. Навіть була введена посада вченого бібліографа, на яку призначили П. Н. Абрамовича [106].

В. К. Пухтинський, як фаховий історик та філолог з широким кругозором, почав свою діяльність із всебічного аналізу стану всієї бібліотеки. Він розробив декілька конструктивних пропозицій щодо її реорганізації, які мали не тільки тактичне але й стратегічне значення, бо стосувалися питань комплектування фондів, заходів організаційного характеру, взаємозв'язків з іншими бібліотеками, поліпшення обслуговування читачів тощо. Підтримувати порядок у бібліотеці було дуже складно. У 1930 році книгозбірні відвели одну кімнату в підвальному приміщенні для бібліотечного архіву [107], але це не вирішило головної проблеми розміщення книжкового зібрання. Становище бібліотеки ускладнювалося ще й через те, що опалення було майже відсутнє. З бюлетеня НІНО: "Болючим же місцем в Ніжинському ІНО є опалення головного помешкання, яке провадиться при допомозі голландських та ще й стародавніх грубок. Час вже перейти на більш удосконалену систему опалення, але для цього потрібно буде надто велику суму, порівнюючи з бюджетом ІНО. Тієї норми, що встановлено, взагалі для опалення далеко не вистачає для грубок Ніжинського ІНО, і паливні матеріали, які наявні в обмеженій кількості, доводиться дуже економити, а частина помешкань, як бібліотека і музей, не опалюється зовсім" [108]. Складним було становище з електропостачанням. Працівники бібліотеки у вечірні години користувалися свічками [109]. Неодноразово В. К. Пухтинський звертався до керівництва інституту з проханням придбати для потреб бібліотеки електричні ліхтарі та встановити в приміщеннях бібліотеки електрообладнання, адже це обіцяли зробити ще до 22 грудня 1930 року [110]. Незважаючи на жахливі умови праці, бібліотекарі сумлінно виконували свої обов'язки.

Для впорядкування такої великої бібліотеки працівників не вистачало. В інституті було створено бібліотечну комісію в складі завідувачів факультетів: М. П. Руткевича, В. І. Рєзанова, М. Н. Петровського, завідувача бібліотеки В. К. Пухтинського. Комісію очолив І. М. Забарний (працював у штаті викладачів НІСВ з 1930-1933 на посадах професора педагогіки, завідувача кафедрою педагогіки (1930-1931), помічника директора з навчальної частини, доцента педагогіки (з 1930) - прим, авт) [111]. Згідно з постановою бібліотечної комісії та наказу директора ІНО бібліотека розпочала роботу щодо утворення робітничого ядра.

Завідувач бібліотеки старанно розробляє проєкт плану роботи бібліотеки, неодноразово пише доповідні записки. Зокрема, звертається до Правління ІНО з проханням зробити технічний огляд усього приміщення бібліотеки у зв'язку з тим, "що в деяких залах стеля в небезпеці й тріщини в стінах"; розпочинає роботу з упорядкування бібліотек колишньої гімназії, бібліотек проф. Клінгера і Леціуса, також студентської книгозбірні; переглядає рукописний відділ [112]. За вимогою Ніжинського окружного архівного управління довелося вилучити деякі архівні матеріали, про передачу яких складено акт від 10 грудня 1929 року [113].

Крім того, В'ячеслав Костянтинович намагається продовжувати роботу з упорядкування алфавітного та систематичного каталогів; заводить контрольні зошити для запису книжок у кабінетах інституту; складає картковий каталог книжкових новинок (картки книжкової палати), піврічний і річний плани, які затверджувалися Радою інституту, неоднаразово порушує питання про будівництво спеціального приміщення бібліотеки.

Працівники бібліотеки долучаються до поширеного в ті роки ударництва. Вони брали на себе зобов'язання підпорядкувати свою роботу жорстким планам соціалістичного будівництва, нарощувати темпи роботи. Із протоколу засідання бібліотечної комісії від 16.09.1930 р.: "В ударному порядкові, протягом 2-х тижнів утворити робоче ядро (бібліотеку для студентів), розташувавши із цією метою книжки в окремій від фундаментальної бібліотеки кімнаті; переміщення книжок до цього ядра, бібліотечним робітникам перевіряти за списками шкідливої літератури всю (літературу з 20 років, а до 20 року - за вказівками фахівців); приміщення для студентської бібліотеки очистити, перенісши книжки колишньої гімназії, що зараз у ньому знаходяться, тимчасово в залу "Д", де вони залишатимуться до з'ясування питання про розширення бібліотечного приміщення; студентам до виділення окремої для них бібліотеки рекомендувати користуватися книжками з кабінетів; пожвавити темпи упорядкування, знявши одночасне питання про поширення приміщення бібліотеки" [114].

В. К. Пухтинський звертається до керівництва інституту за допомогою. До участі з упорядкування бібліотеки були залучені педагогічний персонал та студенти. Створюються бригади, кожен студент першого курсу повинен був відпрацювати в бібліотеці 30 робочих годин. Книги в цей час видавалися лише три години на день, а наступні робочі години витрачалися виключно на впорядкування бібліотеки. Завідувач бібліотеки та голова бібліотечної комісії щомісяця подавали звіти про роботу директорові інституту. Упорядкування бібліотеки повинні були закінчити до 1 березня 1931 року, але через низку обставин не вклалися в зазначений термін [115]. Тоді завідувач книгозбірні звернувся до профкому інституту. На допомогу бібліотеці щодня приходили 15 студентів, але через недостатню їхню кількість та плинність складу робота йшла надзвичайно повільними темпами. Таке становище примусило В'ячеслава Костянтиновича звернутися до студентів тих відділів, де він працював, із закликом допомогти бібліотеці, унаслідок чого кількість студентів збільшилася [116].

Але, незважаючи на всі зусилля В. К. Пухтинського та працівників бібліотеки, на нараді керівників кафедр пролунала думка, що "нормальній організації" лабораторної роботи перешкоджає саме бібліотека, яка, на думку керівників кафедр, незадовільно обслуговує потреби студентів. Для перевірки роботи бібліотеки та бібліотечної комісії було створено бригаду в складі бригадира М. С. Кармінського (працював у штаті викладачів НДПІ з 1923 до 1941, зав. кафедрою математики (1932-1941, 1944-1953) - прим. авт.) та представника профкому М. Ф. Даденкова (працював у штаті викладачів НІНО з 1928 до 1941 на посаді завідувача кафедри педагогіки - прим. авт.) [117]. Унаслідок перевірки роботу бібліотеки було визнано незадовільною, а саме: утворення "робочого ядра" себе цілком не виправдало, бо співробітники бібліотеки й до цього часу не закінчили роботи. Підкреслювалося, що бібліотека не має тісного зв'язку з кабінетами; бібліотека не володіє інформацією про доцільність перебування тих чи інших книг у кабінетах; співробітники бібліотеки не здійснюють керівництва впорядкуванням кабінетних книгозбірень. Комісія зауважила, що бібліотека обмежилася лише становищем проміжної інстанції між крамницею та кабінетами і "стоїть осторонь" від більшої частини книжкового фонду інституту. Також зазначалося, що працівники бібліотеки не проводять роботи із забезпечення студентів книгами: "читаність" книжок є незадовільною. Постанова бібліотечної комісії про організацію бібліотечного гуртка залишилася невиконаною. Відсутність систематичного каталогу основної бібліотеки та відсутність бібліографічних покажчиків ускладнює користування бібліотекою.

Разом із тим комісія відзначила правильні дії працівників бібліотеки зі складання систематичного каталогу, хоча зроблила зауваження щодо несвоєчасної каталогізації нових книжок. Залишалося відкритим питання організації збереження газетного архіву. Зв'язок бібліотеки зі "студчитальнею" був визнаний незадовільним. На думку членів комісії, бібліотека не вивчала ані читацьких запитів студентів у читальні, ані руху книжок, не знайомила студентів із новими надходженнями.

Після перевірки В. К. Пухтинському рекомендували закінчити впорядкування фонду бібліотеки при кабінетах до 15 травня 1931 року.

Він, як завідувачбібліотеки, повинен буврозробити заходи щодо "просунення книг в студентськумасу і негайноприступити до впровадженняїх в життя" у п'ятиденнийтермін; до 1-го травнязавершитикаталогізаціюновихнадходженькнигнозбірні та продовжити роботу зіскладання систематичного каталогу. Йогозобов'язалиорганізуватибібліотечнийгурток, упорядкуватизберігання газет таким чином, щобжодна газета не була загублена, а зберігалася й використовувалася в газетному архівічитальні. Разом ізтимкерівництвозазначилонеуважнеставленнязавідувачагосподарством т. Рибки до виконанняпостанов Ради в справібібліотеки й запропонувалонегайновиконатиці постанови. У наказі, зокрема, зазначалося: "... вважати, щозавідувачбібліотеки на засадах єдиноначальностікеруєбібліотекою і сам відповідає за бібліотеку", а бібліотечнакомісія - цедорадчий орган при завідувачібібліотеки, метою якого є сприяннярозвиткубібліотеки [118].

Знову і знову В. К. Пухтинський, як голова зборівзавідувачівкабінетів, проводить наради та інструктажіщодоналагодженняроботи в кабінетах. Вінзвертається до керівництваінституту з проханнямиприйнятитимчасовогоробітника для роботи з фондом, провести електрику в приміщеннябібліотечногоархіву на першомуповерсі, поставитизалізніґрати на вікнах у гоголівськійкімнаті, відремонтуватигрубку, бо в бібліотецідуже холодно, обладнати замки до шаф, надбудуватиполиці над шафами, придбатиспецодяг та мило тощо [119]. Нарешті, у листопадізазначену роботу виконалипедагогічний, біологічний та кабінетобразотворчогомистецтва, але в іншихкабінетах (математичному, військовому, суспільствознавства, географічному, німецької, української та російськоїмови, хімічному, анатомії та фізіології, педологічному та фізичному) робота так і залишиласяневиконаною [120].

Сліднаголосити, що, крімупорядкуваннябібліотеки, проводилася велика робота зісписаннялітератури, здійснювалосяпереданнякнижок (в кількості 960 примірників) Ніжинськомупедагогічномутехнікуму, який почав функціонувати в містіНіжині. Бібліотекавлаштовувалавиставкилітератури з нагодиреволюційних свят, ювілеїв й актуальнихпоточнихкампаній, брала участь у заняттяхлікнепів та гуртків, поширювала практику надсиланнябібліотечок-"пересувок" до підшефнихоб'єктів - Веркіївки, Кручи-Магерок, до парткабінету при Ніжинськійрадянськійпартшколі [121]. В. К. Пухтинськийпостійноорганізовувавекскурсіїбібліотекою ІНО, де "широківерствитрудящихсяколгоспників, червоноармійцев, учителів, учнів, студентівзнайомилисязі скарбом бібліотеки" [122]. У 1933 році НІНО відвідав

М. О. Скрипник (1872-1933), який з 7 березня 1927 року по 7 липня 1933 року очолював Народний комісаріат освіти УСРР. Після екскурсії бібліотекою, яку проводив В'ячеслав Костянтинович, нарком залишив запис у пам'ятній книзі бібліотеки: "На бібліотеку інституту наркомат освіти України досі не звертав належної уваги, надалі ж зміниться ставлення до неї" [123].

З метою збереження книжкового фонду у 1930 році В. К. Пухтин- ський розробляє правила користування бібліотекою, де чітко прописує методику роботи з боржниками. Цікаво, що, згідно з цими правилами, студенти, які не повернули своєчасно книги, позбавлялися не тільки права користування книгами, але й одержання стипендії, пільг, різних довідок та документів із канцелярії інституту до повернення заборгованості. Тих студентів, які вибували з інституту й не повертали книжок, притягали до відповідальності. Під час переведення на вищий курс, після представленої довідки про своєчасну здачу до бібліотеки та кабінетів усіх книжок, установлювалася обов'язкова відмітка в студкартках [124]. Викладачам інституту, які вчасно не повертали книги, не видавали зарплати й відпускних [125]. Особливо суворими булиправила користування рукописним фондом фундаментальної бібліотеки. Згідно з ними, "коли в бібліотеці немає дублікатів певних книг і немає можливості їх придбати на книжковому ринку, то вони можуть видаватися штатному персоналу лише згідно до спеціального реєстру. Там обов'язково зазначалася дата з власноручною розпискою про видачу книжки та термін її повернення" [126, с. 6]

Саме в цей час В'ячеслав Костянтинович у контакті з центральною бібліотекою м. Ніжина розробляє проєкт створення в місті "Музею старої книги" та планує переведення фундаментальної бібліотеки при Інституті соціального виховання в ранг наукової бібліотеки всеукраїнського рівня [127]. Шкода, що втілити ці задуми тоді так і не вдалося.

У 1933 р. під час перевірки інституту представником компартійних органів з Києва було вказано, що бібліотека за своєю кількістю та цінністю посідає перше місце в області та заслуговує на перетворення її в "науково-публічну бібліотеку Чернігівської області" [128, с. 3].

6-8 червня 1931 року В. К. Пухтинський стає учасником бібліографічної конференції, яка відбулася в м. Києві [129] та увійшла в історію бібліотечної справи як найнегативніше явище в українській бібліографії та книгознавстві того періоду. У резолюції конференції "контрреволюційними осередками" було названо Бібліографічну комісію ВУАН, Науково-дослідну комісію бібліотекознавства та бібліографії ВБУ з її періодичними органами - бібліографічними збірниками, "Журналом бібліотекознавства і бібліографії" та ін. Отже, за тогочасною термінологією, були "здешифровані" "класово-ворожі сили", а разом із тим важкого удару завдано українській школі бібліографії та книгознавства [130, с. 37].

Чимало складного, тривожного, трагічного було в передвоєнне десятиріччя і в житті інституту та бібліотеки. Переглядаючи архівні матеріали того часу, спостерігаємо, як проходило "очищення педагогічних кадрів" та "викорчовування" націоналізму в інституті, звільнення та репресії працівників за ідеологічні погляди. Із наказу № 83 від 3-6 травня 1935 року: "Викладачеві німецької мови Пухтинському В. К. за рекомендацію студентам ідеологічно-шкідливого вірша винести сувору догану" [131]. Також відомо про важку долю колишнього бібліотекаря Ольги Дмитрівни Максимкової, яка була заарештована 25 вересня 1937 року за "антирадянську агітацію" та отримала 8 років таборів. Реабілітовано її було в 1956 році [132].

Другий рік п'ятирічки (1929-1930), рік розгорнутого наступу соціалізму всім фронтом, супроводжувався масовими чистками партапарату, наукових і культурно-просвітницьких закладів. Репресивна політика щодо науки виявлялася також у "чищенні" фондів наукових бібліотек, що проходили під гаслом партійності. Із фондів бібліотеки вилучалися праці репресованих учених, суспільно- політична, релігійна та художня література.

1930-1939 рр. були десятиліттям, повним протиріч. Успіх країни, котра перетворилася на могутню індустріальну державу, - і поруч із цим голодомор, репресії проти кращої частини наукової, військової, творчої інтелігенції, атмосфера страху й доносів. Усе це, безумовно, відбивалося на діяльності колективу бібліотеки, який розумів міру своєї відповідальності за зберігання унікального багатства, яким був книжковий фонд бібліотеки, а також за долі її співробітників.

У середині 1930-х рр. у надзвичайно складне становище потрапили працівники бібліотеки інституту, які часто не встигали слідкувати за новими списками забороненої літератури, просто фізично не встигали вилучати її з бібліотечних фондів. А невиконання таких наказів могло мати трагічні наслідки, у тому числі - звинувачення в усіх можливих антирадянських злочинах. Із доповідної записки 1933 року завідувача бібліотеки В. К. Пухтинського: "У погодженні з дирекцією, (бібліотека - прим. авт) дбала за епізодичні й систематичні перевірки кафедрами робочого ядра в напрямку очищення від ідеологічно невитриманої та шкідливої літератури" [133].

Наприкінці 1930-х рр. бібліотеки всієї Радянської України втратили роль осередку навчально-освітнього та культурного життя, фактично перетворившись на агітаційну машину тоталітарної влади.

Із наказу по інституту від 1935 року: "До XVШ роковин Жовтневої Революції країна Рад під керівництвом Комуністичної Партії та любимого вождя пролетаріату всесвіту тов. Сталіна прийшла з великими успіхами на фронті господарчого та культурного будівництва..." [134]. В інформаційно-бібліотечному обслуговуванні рекомендувалися прийоми та методи, спрямовані на аналіз походження та благонадійності читачів під час їх оформлення до бібліотеки, змісту замовлених книжок, а також на формування читацьких інтересів у процесі користування ними довідковою інформацією, каталогами та картотеками. Одночасно розгортається кампанія щодо звинувачень у шкідництві бібліотекарів, які видавали заборонені книжки. Із заяви 1937 року співробітника Ніжинського інституту Якова Кузьмича Гончаренка в ЦК КП(б)У відділ шкіл: "Библиотека, директор Файт, выдает националистическую литературу студентам, например, работы Сенченко, журнал "Під марксистсько-ленінським прапором" [135].

Незважаючи на "великі успіхи", 20-30-ті роки ХХ ст. були важкою сторінкою в історії бібліотеки Ніжинської вищої школи. Розпочинається санкціоноване Наркомпросом розпорошення цінних книжкових зібрань. Майже по всій Україні здійснювалися масові вилучення та переміщення культурних та історичних цінностей, що були зосереджені в музейних, бібліотечних і просвітницьких закладах ще з дореволюційної доби, або потрапили до них після ліквідації радянською владою державних чи церковних установ колишньої Російської імперії. Ще на колегії Наркомосу 5 червня 1919 р. було прийнято постанову про вилучення книжок духовного змісту, підручників із стародавніх мов, агітаційно-пропагандистської літератури попередних урядів, 50 % белетристики польською та українською мовами. Ці книжки в 3-х примірниках дозволялося залишити лише у фундаментальних бібліотеках та в бібліотеці Наркомосу [136, с. 107].

Не оминули масові вилучення та переміщення цінних книжкових фондів і бібліотеку Ніжинської вищої школи. Унікальна бібліотечна колекція, яку роками дбайливо збирали професори та викладачі, зазнала суттєвих втрат. У 1934-1936 роках увесь рукописний фонд, уся "гоголіана" та частина стародруків бібліотеки були вилучені, розпорошені та передані до Всенародної бібліотеки України АН УСРР (зараз Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського) (далі - ВБУ), Наукової бібліотеки Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка й інших закладів.

Першою втратою для бібліотеки став "гоголівський фонд", який восени 1934 р. було передано до відділу рукописів Всенародної бібліотеки України. 21 жовтня 1934 р. було складено акт прийому- передачі колекції, який підписали, з одного боку, завідувач бібліотеки НДПІ В'ячеслав Костянтинович Пухтинський, а з іншого - науковий співробітник ВБУ, згодом - відомий бібліограф і літературознавець Олександр Андріанович Назаревський. Улітку 1935 р. черга дійшла до книжкових колекцій основного фонду фундаментальної бібліотеки. 21 червня 1935 р. датовано наказ № 670, підписаний заступником наркома освіти УСРР А. І. Хаїтом, у якому йшлося про передачу з бібліотеки Ніжинського педагогічного інституту "за добором спеціальної комісії" наукових видань з античної, середньовічної та всесвітньої історії "для комплектування бібліотеки Київського державного університету". І хоча працівники бібліотеки робили все можливе, щоб зберегти одне з кращих наукових надбань Ніжинського педінституту (вилучали та приховували каталожні карточки із загального каталогу, ховали ключі від фондосховищ, переклеювали на корінцях книг етикетки з шифрами тощо), унікальне надбання інституту, яке становило його славу і гордість, було втрачено [137]. Треба зазначити, що справжніх масштабів вилучення та переміщення книжкових колекцій з бібліотеки Ніжинської вищої школи ми досі не знаємо. Обсяги й обставини цих переміщень, як і подальша доля та місцезнаходження окремих примірників книг, вилучених із Ніжина, потребують подальшого ґрунтовного вивчення. Можна тільки припустити, що саме ці події примусили В'ячеслава Костянтиновича Пухтинського 22 липня 1935 року подати заяву щодо звільнення з посади завідувача бібліотеки.

Тяжка і трагічна доля очікувала завідувача бібліотеки. Війна перекреслила всі його життєві плани. У вересні 1941 року Ніжин був окупований гітлерівськими військами. Дружина В. К. Пухтинського тяжко хворіла, дочка Елеонора щойно закінчила 8 класів середньої школи. Тож він залишився в окупованому місті. Щоб утримувати сім'ю, В. Пухтинський спочатку працює в колгоспі ім. М. Горького на Кручі на сільськогосподарчих роботах, а з 8 жовтня 1941 року працює старшим науковим співробітником Ніжинського архіву. Після звільнення Ніжина радянською армією у вересні 1943 року В. К. Пухтинського майже одразу було заарештовано. 6 жовтня 1943 року військовим трибуналом 60-ї армії В'ячеслава Костянтиновича було засуджено за ст. 54, п. 1а "за співробітництво з окупантами", за що він отримав 10 років виправних таборів із конфіскацією майна. Після закінчення терміну ув'язнення В. К. Пухтинський зміг нарешті повернутися додому до Ніжина. Згідно з указом Президії Верховної Ради СРСР від 17.09.1955 р., його було амністовано [138]. В'ячеслав Костянтинович продовжує наукову роботу, стає позаштатним співробітником наукового журналу "Вісник давньої історії", пише спогади, наукові доповіді, статті, листується зі своїм колишнім колегою, співробітником Ермітажу І. Г. Спаським. Навесні 1958 року йому, як сторонній особі, забороняють користуватися книжковим зібранням бібліотеки Ніжинського педагогічного інституту, у якій він свого часу працював завідувачем. Ображений В'ячеслав Костянтинович пише листа тодішньому директору НДПІ М. І. Поводу: "Многоуважаемый Марк Иванович! Я, рядовой научный работник, обратился к Вам, высшему представителю науки в Нежине, со скромной просьбой разрешить мне продолжать пользоваться книгами из библиотеки НПИ, что Вами беспрепятственно разрешено мне с 1955 года. Однако, по неизвестным для меня мотивам, Вы отказали в моей просьбе. Очевидно Вы забыли, что работе в библиотеке НПИ я в свое время отдал 6 лет, и эта работа была не из легких. Забыли Вы также, что я 16 лет работал в институте, сперва аспирантом, а потом преподавателем, и, будучи перегружен текущей работой, неоднократно выступал с научными докладами на научных сессиях и конференциях института, а в 1940 г. добился ученой степени кандидата исторических наук. К этому позволяю себе добавить, что я состою сотрудником журнала "Вестник древней истории". Отказом Вы лишаете меня продолжать научную работу. Нахожу Ваш отказ, не имеющим серьезных оснований. С уважением, В. К. Пухтинский. 13.05.1958 г." [139].

Декілька разів він робить спроби отримати дозвіл на користування бібліотекою Ніжинського державного педінституту, звертається навіть до обласних та республіканських керівних органів. Нарешті в середині вересня 1958 р., після телефонного дзвінка вищого керівництва, В. К. Пухтинського відновили в правах користування інститутською бібліотекою. Помер В'ячеслав Костянтинович у Ніжині 2 лютого 1980 року.

Повертаючись у 30-ті роки, зазначимо, що незважаючи на економічні труднощі й різні негаразди, завдяки адміністрації навчального закладу та наполегливій праці В. К. Пухтинського і його співробітників- бібліотекарів, було облаштовано приміщення бібліотеки; виготовлено нові шафи, полиці, завершено електрифікацію бібліотечного архіву; остаточно упорядковано книжковий фонд кабінетів та ліквідовані "книжкові кладовища" в книгосховищах, здійснено інвентаризацію книжок, котрі надійшли в інститут в роки революції, налагоджено обмін дублетів книг з іншими бібліотеками, майже завершено роботу з упорядкування абеткового та систематичного каталогів.

Із 20 листопада 1935 року бібліотеку очолює доцент російської літератури Ф. Г. Пестушко [140] (на жаль, відомостей про нього виявити не вдалося, архівні документи цього часу було втрачено в роки Другої світової війни - прим. авт.). Відомо, що в бібліотеці для кращого обслуговування студентів під час підготовки до заліків читальна зала була відкритою з 17.00 до 23.00, а у вихідні дні - з 10.00 години до 22.00 години. В цей час також було організовано читальню для заочників. На жаль, архівні документи з 1935 року у відділі забезпечення збереження документів у місті Ніжині відсутні.

Отже, відкрито ще одну сторінку історії бібліотеки. У житті Ніжинської вищої школи та її бібліотеки 20-30-х років ХХ ст. було чимало складного, тривожного й трагічного. Та все ж колектив НВШ у тих непростих умовах продовжував роботу, прагнув готувати кваліфікованих спеціалістів-учителів, і не останню роль у цьому відігравала інститутська бібліотека.



Література

1. Самойленко Г. В., Самойленко О. Г. Ніжинська вища школа: сторінки історії. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя; Аспект-Поліграф, 2005. 420 с.

2. Самойленко С. Г. Книжкове зібрання професора історії М. М. Бережковав бібліотеці Ніжинського педагогічного інституту. Історія та культура ЛівобережжяУкраїни: матеріалиміжнародноїконференц!' (травень, 1996). Київ: Ніжин, 1997. С. 129-138.

3. Морозов О. До питання про масове вилучення книжкових пам'яток із бібліотечної колекції Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М. В. Гоголя в 1934-1936 роках. Ніжинськастаровина. Ніжин, 2013. Вип. 15 (18). С. 73-79.

4. ОсіповаГ. С. Сторінки історії бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Г оголя: роки революцій' (1917-1920 рр.). Література та культура Полісся. Серія "Історичні науки". № 9. Ніжин, 2018. Вип. 90. С. 216-253.

5. ОсіповаГ. С. В. К. Пухтинський та його внесок у розвиток бібліотеки Ніжинської вищої школи у 20-30 рр. ХХ ст. (до 130-річчя від дня народження педагога, історика, краєзнавця, філолога, завідувача бібліотеки Ніжинської вищої школи). Література та культура Полісся. Серія "Філологічні науки". № 11. Ніжин, 2018. Вип. 93. С. 256-297.

6. ВДАЧОН (Відділ держ. архіву Чернігівської області в м. Ніжині). Ф. Р-6121. Оп. 1. Спр. 13. Арк. 49 зв.

7. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 1. Спр. 91. Арк. 98.

8. Культурне будівництво в Українській РСР 1917-1927: зб. док. та матеріалів. Київ: Наукова думка, 1979. 667 с.

9. Мошик І. Регіональна вища освіта Чернігівщини у 20-х рр. ХХ ст. Сіверянський літопис. 2009. № 2-3. С. 137-145.

10. Из истории реформ Нежинского института. Пролетарская мысль. 1922. 12 ноября (№ 7). С. 17.

11. ПухтинськийВ. Історія Ніжинського інститут. Ніжинськівісті. 1942. 3 червня (№ 20). С. 2.

12. Культурне будівництво в . . . . С. 102.

13. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 1. Спр. 13. Арк. 49.

14. Самойленко Г. В., Самойленко О. Г. Ніжинська вища школа: сторінки історії. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя; Аспект-Поліграф, 2005. С. 213-214.

15. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 1. Спр. 13. Арк. 48, 48 зв.

16. Моціяка П. П. Людина зі зброєю в храмі науки: хроніка протистояння (історико-філологічний інститут князя Безбородька в 1917-1920 рр.). ЛітературатакультураПолісся. Ніжин, 2009. Вип. 48. С. 112-125.

17. Чернігівщина: енциклопедичний довідник. Київ: УРЕ, 1990. 1005 с.

18. Самойленко Г. В., Самойленко О. Г. Ніжинська вища школа: сторінки історії. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя; Аспект-Поліграф, 2005. С. 241.

19. Самойленко Г. В., Самойленко О. Г. Ніжинська вища школа: сторінки історії. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя; Аспект-Поліграф, 2005. С. 246-248.

20. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 2. Спр. 415. Арк. 23 зв.

21. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 1. Спр. 662 . Арк. 98.

22. ВДАЧОН. Ф. 1105. Оп. 1. Спр. 2345. Арк. 33, 33 зв.

23. Там само. Арк. 53 зв.

24. Там само. Арк. 47 зв.

25. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 1. Спр. 4. Арк. 50 зв., 51.

26. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 1. Спр. 89. Арк. 14, 16.

27. Рогова П. І. Педагогічні бібліотеки України (друга половина ХІХ - 20-ті рр. ХХ ст. Київ: Четверта хвиля, 2009. 270 с.

28. ЦДІАК України (Центральний державний історичний архів України, м. Київ). Ф. 166. Оп. 6. Спр. 613.

29. Рогова П. І. Забезпечення інформаційних потреб вчителів: тенденції розвітку освітянських бібліотек. Директоршколи. 2003. № 4. С. 59-66.

30. Морозов О. До питання про масове ... . Ніжинськастаровина. Ніжин, 2013. Вип. 15 (18). С. 74.

31. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 1. Спр. 6. Арк. 2 зв.

32. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 1. Спр. 89. Арк. 14.

33. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 1. Спр. 663. Арк. 7.

34. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 1. Спр. 13. Арк. 49.

35. История библиотечного дела в СССР: документы и материалы. 1918-1920. Москва: Книга, 1975. 277 с.

36. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 1. Спр. 4. Арк. 54, 54 зв.

37. Там само. Арк. 67.

38. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 1. Спр. 11. Арк. 20 зв. -24 зв.

39. Там само. Арк. 16., 18 зв., 31 зв.

40. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 1. Спр. 13. Арк. 96 зв.

41. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 1. Спр. 11. Арк. 16 зв., 17.

42. Там само. Арк. 62 зв.

43. ВДАЧОН Ф. Р-6121, Оп. 1. Спр. 656. Арк. 4.

44. ВДАЧОН Ф. Р-6121, Оп. 1. Спр. 13. Арк. 53.

45. ВДАЧОН Ф. Р-6121, Оп. 1. Спр. 658, Арк. 7.

46. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 1. Спр. 663. Арк. 7.

47. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 1. Спр. 46. Арк. 6.

48. Самойленко Г. В., Самойленко О. Г. Ніжинська вища школа: сторінки історії. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя; Аспект-Поліграф, 2005С. 242-243.

49. Маяковський Я. Л. Наукові бібліотеки УССР. Журнал бібліотекознавства та бібліографії. 1927. № 1. С. 111-119.

50. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 2. Спр. 241. Арк. 130 зв.

51. Страшко Є. Гоголівський інститут у 20-30-х роках. Сіверянськийлітопис. 2000. №5. С. 24-27.

52. БерезюкН. М., Левченко И. Г., Чигринова Р. П. Библиотека Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина за 200 лет (1805-2005). Харьков: Тимченко А. Н., 2006. 390 с.

53. БойкоО. Д. Здійснення українізації Ніжинського інституту народної освіти (1923-1926 рр.). ЛітературатакультураПолісся. Ніжин, 1990. Вип. 1. С. 102-103.

54. ВДАЧОН. Ф. 1105. Оп. 1. Спр. 2344. Арк. 54 зв.

55. ВДАЧОН. Ф. 1105. Оп. 1. Спр. 2345. Арк. 68.

56. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Спр. 46. Арк. 10.

57. Кудряшова Г. Ю. Эволюция миссии библиотек отечественных высших учебных заведений. Екатеринбург, 2004. 134 с. URL: study. urfu.ru/Aid/ Publication/5463/1/Кудряшова_Монография. pdf(дата обращения: 28.10.2019).

58. ВДАЧОН. Ф.Р-6121.Оп.1.Спр.44. Арк. 32.

59. ВДАЧОН. Ф.Р-6121.Оп.1.Спр.91. Арк. 3 зв.

60. ВДАЧОН. Ф.Р-6121.Оп.1.Спр.664. Арк. 296, 296 зв.

61. ВДАЧОН. Ф.Р-6121.Оп.2.Спр.1742. Арк. 28, 29, 30, 30 зв.

62. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 1. Спр. 135. Арк. 61, 61 зв., 73, 73 зв.

63. Березюк Н. М., Левченко И. Г., Чигринова Р. П. Библиотека Харьковского . . . . С. 96.

64. ВДАЧОН. Ф. 1105. Оп. 1. Спр. 2358. Арк. 10, 10 зв.

65. Бережков М. Н. Дневник. ХХХІ-я [тетрадь]. 1918 г. ІнститутрукописуНБУВ. Ф. ХХІІІ. Од. зб. 44. Арк. 8, 8 зв.

66. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 2. Спр. 1742. Арк. 28, 29, 30, 30зв.

67. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 1. Спр. 662. Арк. 137, 137зв., 138, 138 зв.

68. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 2. Спр. 190. Арк. 16 зв.

69. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 1. Спр. 662. Арк. 137, 138 зв.

70. ВДАЧОН. Ф. 1105. Оп. 1. Спр. 2344. Арк. 36 зв.

71. Там само. Арк. 50.

72. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 1. Спр. 4. Арк. 39.

73. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 1. Спр. 13. Арк. 63, 63 зв., 64, 64 зв.

74. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 2. Спр. 584. Арк. 213.

75. Кулжинский С. С. Краткая история и генеалогия рода Кулжинских. Дубна, 2007. 528 с.

76. Шилов Л. А. Кулжинская (Кульжинская) Людмила Степановна. Сотрудники РНБ - деятели науки и культуры: Биографический словарь, т. 1-4. Датаоновлення: 29.04.2019. URL: http://nlr. ru/nlr_history/persons/info.php?id=633 (дата звернення 28. 10. 2019).

77. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 2. Спр. 3297. Арк. 3.

78. Там само. Арк. 9.

79. ВДАЧОН. Ф. Р-6121.Оп.2.Спр. 415. Арк.36.

80. ВДАЧОН. Ф. Р-6121.Оп.1.Спр. 664. Арк.3, 4 зв.

81. ВДАЧОН. Ф. Р-6121.Оп.2.Спр. 415. Арк.46.

82. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 2. Спр. 1742. Арк. 28, 29, 30, 30 зв.

83. ВДАЧОН. Ф. Р-6121.Оп.1.Спр. 662. Арк.130.

84. ВДАЧОН. Ф. Р-6121.Оп.1.Спр. 96. Арк. 70, 71, 72.

85. ВДАЧОН. Ф. Р-6121.Оп.1.Спр. 664. Арк.3, 3 зв., 4, 4 зв.

86. Абрамов К. И. История библиотечного дела в СССР. Москва: Книга, 1980. 351 с.

87. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 1. Спр. 664. Арк. 3, 3 зв., 4, 4 зв.

88. Онищенко О., ДубровінаЛ. Бібліотечна справа в Україні ХХ ст.: 1917-1931 рр. Бібліотечнийвісник.2005. № 3. С. 3-16.

89. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 2. Спр. 3050. Арк. 3.

90. ВДАЧОН. Ф. Р-6121.Оп.1.Спр.135. Арк.7.

91. ВДАЧОН. Ф. Р-6121.Оп.1.Спр.664. Арк.5.

92. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 1. Спр. 91. Арк. 77.

93. ВДАЧОН. Ф. Р-6121.Оп.1.Спр.135. Арк.27,41, 61, 61 зв.

94. ВДАЧОН. Ф. Р-6121.Оп.1.Спр.110. Арк.8,8 зв.

95. Маяковський Я. Л. Наукові бібліотеки УССР. Журнал бібліотекознавствата бібліографії.1927. № 1. С. 111-119.

96. ІР НБУВ (Інститут рукопису Національної бібліотеки України

імені В. І.Вернадського). Ф. 47. №212. Арк. 62.

97. ВДАЧОН. Ф.Р-6121.Оп.1.Спр. 135. Арк.41.

98. ВДАЧОН. Ф.Р-6121.Оп.2.Спр. 3297. Арк. 9.

99. ВДАЧОН. Ф.Р-6121.Оп.2.Спр. 415. Арк.85 зв.

100. ДАЧО (Державний архів Чернігівської області). Ф. Р-1275. Оп. 2. Спр. 1. Арк. 3.

101. Морозов О. До питання про масове ... . С. 73.

102. Порада С. За більшовицьку принциповість у боротьбі за якість навчання в педВИШ'і. ЗбірникНіжинськогоІнститутусоціальноговиховання. Ніжин, 1933. Кн. 1. С. 1-51.

103. Там само. С. 36

104. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 1. Спр. 135. Арк. 67.

105. БерезюкН. М., Левченко И. Г., Чигринова Р. П. Библиотека Харьковского ... .С. 111.

106. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 2. Спр. 3156. Арк. 20 зв, 27 зв., 39 зв., 44 зв., 45.

107. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 1. Спр. 683. Арк. 6, 6 зв.

108. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 1. Спр. 96. Арк. 32.

109. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 1. Спр. 683. Арк. 6, 6 зв.

110. Там само. Арк. 19, 19 зв.

111. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 2. Спр. 1665. Арк. 18, 19.

112. ОсіповаГ. С. В. К. Пухтинський та його внесок . . . . С. 268.

113. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 1. Спр. 683. Арк. 3.

114. Там само. Арк. 5, 5 зв.

115. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 2. Спр. 1665. Арк. 18, 19.

116. ВДАЧОН. Ф.Р-6121.Оп.1. Спр.679. Арк. 1, 1 зв.

117. ВДАЧОН. Ф.Р-6121.Оп.2. Спр.1665. Арк. 48 зв.

118. Там само. Арк. 61,61 зв.

119. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 1. Спр. 679. Арк. 14, 14 зв.

120. Там само. Арк. 12, 13.

121. Там само. Арк. 14, 14 зв.

122. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 2. Спр. 3050. Арк. 13, 13 зв.

123. ОсіповаГ. С. В. К Пухтинський та його внесок . . . . С. 288.

124. ВДАЧОН. Ф.Р-6121.Оп.2. Спр.1665. Арк. 41 зв.

125. ВДАЧОН. Ф.Р-6121.Оп.2. Спр.3156. Арк. 5 зв.

126. Ленченко Н., Костенко І. Перший завідувач бібліотеки. Альма Матер. 2002. Квітень-травень. С. 6.

127. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 1. Спр. 683. Арк. 6, 6 зв.

128. Литвиненко Л. І. Приваблювала багатьох науковців. Almamater. 1997. травень-червень. С. 3.

129. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 2. Спр. 1665. Арк. 76.

130. БерезкінаВ. Бібліографічні джерела зарубіжної україніки. Наукові прац Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Київ, 2009. Вип. 24. С. 35-43.

131. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 2. Спр. 3155. Арк. 47, 47 зв.

132. Максимкова Ольга Дмитрівна. Національний банк репресованих. URL:http://www. reabit. org. ua/nbr/?ID=369793 (дата звернення: 8.11.2019).

133. ВДАЧОН Ф. Р-6121. Оп. 2. Спр. 3050. Арк. 13, 13 зв.

134. ВДАЧОН Ф. Р-6121. Оп. 2. Спр. 3157. Арк. 88.

135. Самойленко Г. В., Самойленко О. Г. Ніжинська вища школа ... . С. 267-268.

136. ДубровінаЛ. А. Онищенко О. С. Бібліотечна справа в Україні в ХХ столітті: монографія. Київ, 2009. 530 с.

137. Морозов О. С. До питання про масове ... . С. 74, 75, 76, 77.

138. ОсіповаГ. С. В. К. Пухтинський та його внесок .... С. 275.

139. ДАЧО. Ф. Р-1275. Оп. 1. Спр. 28. Арк. 5.

140. ВДАЧОН Ф. Р-6121. Оп. 2. Спр. 3157. Арк. 4 зв.

References

1. Samoilenko, H. V., Samoilenko, O. H. (2005). Nizhynskavyshchashkola: storinkyistorii [NizhynHighSchool: thepagesofhistory]. Nizhyn : NDU im. M. Hoholia ; Aspekt-Polihraf [inUkrainian].

2. Samoilenko, S. H. (1997). Knyzhkovezibranniaprofesoraistorii M. M. Berezhkova v bibliotetsiNizhynskohopedahohichnohoinstytutu [Thebookcollectionofprofessorofhistory M. M BerezhkovatthelibraryoftheNizhynPedagogicalInstitute]. IstoriiatakulturaLivoberezhzhiaUkrainy: materialymizhnarodnoikonferentsii (traven, 1996) (p. 129-138). [ThehistoryandthecultureoftheLeftBankofUkraine: materialsoftheinternationalconference (May, 1996)]. Nizhyn [inUkrainian].

3. Morozov, O. (2013). DopytanniapromasovevyluchenniaknyzhkovykhpamiatokizbibliotechnoikolektsiiNizhynskohoderzhavnohopedahohichnohoinstytutuim. M. V. Hoholia v 1934-1936 rokakh [OnthequestionofthemassremovalofbooksfromthelibrarycollectionofMykolaGogolNizhynStatePedagogicalInstitute. M. V, Gogolin 1934-1936.]. Nizhynskastarovyna [NizhynAntiquity]. Nizhyn (Vol. 15 (18)) [inUkrainian].

4. Osipova, H. S. (2018). StorinkyistoriibibliotekyNizhynskohoderzhavnohouniversytetuimeniMykolyHoholia: rokyrevoliutsiii (1917-1920 rr.) [ThepagesofthehistoryofthelibraryofMykolaGogolNizhynStateUniversity: theyearsoftherevolution (1917-1920)]. LiteraturatakulturaPolissia - LiteratureandCultureofPolissya. 90. 216-253 [inUkrainian].

5. Osipova, H. S. (2018). V. K. Pukhtynskyitayohovnesok u rozvytokbibliotekyNizhynskoivyshchoishkoly u 20-30 rr. XX st. (do 130-richchia viddnianarodzhenniapedahoha, istoryka, kraieznavtsia, filoloha, zaviduvachabibliotekyNizhynskoivyshchoishkoly) [V. K. PukhtinskyandhiscontributiontothedevelopmentofthelibraryofNizhynHighSchoolinthe 20-30's ofthe XX century]. Literatura ta kulturaPolissia - Literature and Culture of Polissya. 93. 256-297 [inUkrainian].

6. VDAChON (Viddilderzh. arkhivuChernihivskoioblasti v m. Nizhyni). F. R-6121. Op. 1. Spr. 13. Ark. 49 zv [inUkrainian].

7. VDAChON. F. R-6121. Op. 1. Spr. 91. Ark. 98 [inUkrainian].

8. (1979). Kulturnebudivnytstvo v Ukrainskii RSR 1917-1927: zb. dok. tamaterialiv. Kyiv : Naukovadumka [inUkrainian].

9. Moshyk, I. (2009). RehionalnavyshchaosvitaChernihivshchyny u 20- khrr. XX st. [TheregionalhighereducationofChernihivregioninthe 1920's]. Siverianskyilitopys - SiverianChronicle. 2-3. 137-145 [inUkrainian].

10. (1922). YzystoryyreformNezhynskohoynstytuta [FromthehistoryofthereformsoftheNizhinInstitute]. Proletarskaiamysl - Proletarianthought. 7. 17 [inRussian].

11. Pukhtynskyi, V. (1942). IstoriiaNizhynskohoinstytutu [ThehistoryoftheNizhynInstitute]. Nizhynskivisti- Nizhynnews. 20. 2 [inUkrainian].

12. (1979). Kulturnebudivnytstvo v Ukrainskii RSR 1917-1927: zb. dok. tamaterialiv. Kyiv : Naukovadumka [inUkrainian].

13. VDAChON. F. R-6121. Op. 1. Spr. 13. Ark. 49 [inUkrainian].

14. Samoilenko, H. V., Samoilenko, O. H. (2005). Nizhynskavyshchashkola: storinkyistorii [NizhynHighSchool: thepagesofhistory]. Nizhyn : NDU im. M. Hoholia ; Aspekt-Polihraf, pp. 213-214 [inUkrainian].

15. VDAChON. F. R-6121. Op. 1. Spr. 13. Ark. 48, 48 zv [inUkrainian].

16. Motsiiaka, P. P. (2009). Liudynazizbroieiu v khraminauky: khronikaprotystoiannia (istoryko-filolohichnyiinstytutkniaziaBezborodka v 1917-1920 rr.) [A manwithweaponinsciencetemple: thechronicleofconfrontation (PrinceBezborodkoHistoricalandPhilologicalInstitutein 1917-1920)]. LiteraturatakulturaPolissia - LiteratureandCultureofPolissya. 48. 112-115 [inUkrainian].

17. (1990). Chernihivshchyna: entsyklopedychnyidovidnyk. Kyiv : URE, 1990 [inUkrainian].

18. Samoilenko, H. V., Samoilenko, O. H. (2005). Nizhynskavyshchashkola: storinkyistorii [NizhynHighSchool: thepagesofhistory]. Nizhyn : NDU im. M. Hoholia ; Aspekt-Polihraf, p. 241 [inUkrainian].

19. Samoilenko, H. V., Samoilenko, O. H. (2005). Nizhynskavyshchashkola: storinkyistorii [NizhynHighSchool: thepagesofhistory]. Nizhyn : NDU im. M. Hoholia; Aspekt-Polihraf, pp. 246-248 [inUkrainian].

20. VDAChON. F. R-6121. Op. 2. Spr. 415. Ark. 23 zv. [inUkrainian]

21. VDAChON. F. R-6121. Op. 1. Spr. 662 . Ark. 98 [inUkrainian].

22. VDAChON.F.1105. Op.1.Spr. 2345.Ark.33, 33 zv. [inUkrainian]

23. VDAChON.F.1105. Op.1.Spr. 2345.Ark.53 zv. [inUkrainian]

24. VDAChON.F.1105. Op.1.Spr. 2345.Ark.47 zv. [inUkrainian]

25. VDAChON.F.R-6121. Op.1. Spr. 4. Ark. 50 zv., 51 [inUkrainian].

26. VDAChON. F. R-6121. Op. 1. Spr. 89. Ark. 14, 16 [inUkrainian].

27. Rohova, P. I. (2009). PedahohichnibibliotekyUkrainy (druhapolovyna XIX - 20-ti rr. XX st.) [ThepedagogicallibrariesofUkraine (secondhalfof XIX - 20's of XX century).] Kyiv : Chetvertakhvylia [inUkrainian].

28. TsDIAKUkrainy (TsentralnyiderzhavnyiistorychnyiarkhivUkrainy, m. Kyiv). F. 166. Op. 6. Spr. 613 [inUkrainian].

29. Rohova, P. (2003). Zabespechenniainformatsiinykhpotrebvchyteliv: tendentsiirozvitkuosvitianskykhbibliotek [Theprovisionofinformationneedsofteachers: trendsinthedevelopmentofeducationallibraries]. Dyrektorshkoly - SchoolDirector. 4. 59-66 [inUkrainian].

30. Morozov, O. (2013). DopytanniapromasovevyluchenniaknyzhkovykhpamiatokizbibliotechnoikolektsiiNizhynskohoderzhavnohopedahohichnohoinstytutuim. M. V. Hoholia v 1934-1936 rokakh [OnthequestionofthemassremovalofbooksfromthelibrarycollectionofMykolaGogolNizhynStatePedagogicalInstitute. M. V, Gogolin 1934-1936.]. Nizhynskastarovyna [NizhynAntiquity]. Nizhyn (Vol. 15 (18)), p. 274 [inUkrainian].

31. VDAChON.F.R-6121.Op.1. Spr. 6. Ark. 2 zv. [inUkrainian]

32. VDAChON.F.R-6121.Op.1. Spr. 89. Ark. 14 [inUkrainian].

33. VDAChON.F.R-6121.Op.1. Spr. 663. Ark. 7 [inUkrainian].

34. VDAChON.F.R-6121.Op.1. Spr. 13. Ark. 49 [inUkrainian].

35. Ystoryiabyblyotechnohodela v SSSR: dokumentbi y materyali. 19181920. Moskva : Knyha, 1975. 277 s.

36. VDAChON F. R-6121. Op. 1. Spr. 4. Ark. 54, 54 zv. [inUkrainian]

37. VDAChON F. R-6121. Op. 1. Spr. 4. Ark. 67 [inUkrainian].

38. VDAChON. F. R-6121. Op. 1. Spr. 11. Ark. 20 zv.-24 zv. [inUkrainian]

39. VDAChON. F. R-6121. Op. 1. Spr. 11. Ark. 16., 18 zv., 31 zv. [inUkrainian]

40. VDAChON. F. R-6121. Op. 1. Spr. 13. Ark. 96 zv. [inUkrainian]

41. VDAChON. F. R-6121. Op. 1. Spr. 11. Ark. 16 zv., 17 [inUkrainian].

42. VDAChON.F.R-6121.Op.1. Spr. 11. Ark. 62 zv. [inUkrainian]

43. VDAChONF.R-6121,Op.1.Spr. 656. Ark. 4 [inUkrainian].

44. VDAChONF.R-6121,Op.1.Spr. 13. Ark. 53 [inUkrainian].

45. VDAChONF.R-6121,Op.1.Spr. 658, Ark. 7 [inUkrainian].

46. VDAChON.F.R-6121.Op.1. Spr. 663. Ark. 7 [inUkrainian].

47. VDAChON.F.R-6121.Op.1. Spr. 46. Ark. 6 [inUkrainian].

48. Samoilenko, H. V., Samoilenko, O. H. (2005). Nizhynskavyshchashkola: storinkyistorii [NizhynHighSchool: thepagesofhistory]. Nizhyn : NDU im. M. Hoholia ; Aspekt-Polihraf, pp. 242-243 [inUkrainian].

49. Maiakovskyi, Ya. L. (1927). Naukovibiblioteky USSR [Scientificlibrariesofthe USSR]. Zhurnalbibliotekoznavstvatabibliohrafii - JournalofLibrarianshipandBibliography. 1. 111-119 [inUkrainian].

50. VDAChON. F. R-6121. Op. 2. Spr. 241. Ark. 130 zv. [inUkrainian]

51. Strashko, Ye. (2000). Hoholivskyiinstytut u 20-30-kh rokakh [GogolInstituteinthe 20-30's]. Siverianskyilitopys- SiverianChronicle. 5. 24-27 [inUkrainian].

52. Bereziuk, N. M., Levchenko, Y. H., Chyhrynova, R. P. (2006). ByblyotekaKharkovskohonatsyonalnohounyversytetaymeny V. N. Karazynaza 200 let (1805-2005) [ThelibraryofKharkivNationalUniversitynamedafter V. N. Karazinfor 200 years (1805-2005)]. Kharkov [inRussian].

53. Boiko, O. D. (1990). ZdiisnenniaukrainizatsiiNizhynskohoinstytutunarodnoiosvity (1923-1926 rr.) [TheimplementationoftheUkrainianizationoftheNizhynInstituteofPublicEducation (1923-1926)]. LiteraturatakulturaPolissia - LiteratureandCultureofPolissya. 1. 102-103 [inUkrainian].

54. VDAChON. F.1105. Op. 1.Spr. 2344. Ark. 54 zv. [inUkrainian]

55. VDAChON. F.1105. Op. 1.Spr. 2345. Ark. 68 [inUkrainian].

56. VDAChON. F. R-6121. Spr. 46. Ark. 10 [inUkrainian].

57. Kudriashova,H. Yu. (2004). Evoliutsyiamyssyybyblyotek

otechestvennykhvysshykhuchebnykhzavedenyi [Theevolutionofthemissionoflibrariesofdomestichighereducationalinstitutions]. Ekaterynburh. URL: study. urfu.ru/Aid/Publication/5463/1/Kudriashova_Monohrafyia. pdf(Last

acessed: 28.10.2019) [inRussian].

58. VDAChON. F.R-6121. Op.1. Spr. 44. Ark. 32 [inUkrainian].

59. VDAChON. F.R-6121. Op.1. Spr. 91. Ark. 3 zv. [inUkrainian]

60. VDAChON. F. R-6121. Op. 1. Spr. 664. Ark. 296, 296 zv. [inUkrainian]

61. VDAChON. F. R-6121. Op. 2. Spr. 1742. Ark. 28, 29, 30, 30 zv. [inUkrainian]

62. VDAChON. F. R-6121. Op. 1. Spr. 135. Ark. 61, 61 zv., 73, 73 zv. [inUkrainian]

63. Bereziuk, N. M., Levchenko, Y. H., Chyhrynova, R. P. (2006). ByblyotekaKharkovskohonatsyonalnohounyversytetaymeny V. N. Karazynaza 200 let (1805-2005) [ThelibraryofKharkivNationalUniversitynamedafter V. N. Karazinfor 200 years (1805-2005)]. Kharkov, p. 96 [inRussian].

64. VDAChON. F. 1105. Op. 1. Spr. 2358. Ark. 10, 10 zv. [inUkrainian]

65. Berezhkov M. N. Dnevnyk. KhKhKhl-ya [tetrad]. 1918 h. Instytutrukopysu NBUV. F. KhKhlll. Od. zb. 44. Ark. 8, 8 zv. [inUkrainian]

66. VDAChON. F. R-6121. Op. 2. Spr. 1742. Ark. 28, 29, 30, 30 zv. [inUkrainian]

67. VDAChON. F. R-6121. Op. 1. Spr. 662. Ark. 137, 137zv., 138, 138 zv. [inUkrainian]

68. VDAChON. F. R-6121. Op. 2. Spr. 190. Ark. 16 zv. [inUkrainian]

69. VDAChON. F. R-6121. Op. 1. Spr. 662. Ark. 137, 138 zv. [inUkrainian]

70. VDAChON. F.1105.Op. 1. Spr. 2344. Ark. 36 zv. [inUkrainian]

71. VDAChON. F.1105.Op. 1. Spr. 2344. Ark. 50 [inUkrainian].

72. VDAChON. F. R-6121. Op. 1. Spr. 4. Ark. 39 [inUkrainian].

73. VDAChON. F. R-6121. Op. 1. Spr. 13. Ark. 63, 63 zv., 64, 64 zv. [inUkrainian]

74. VDAChON. F.R-6121. Op. 2. Spr. 584. Ark. 213 [inUkrainian].

75. Kulzhynskyi, S. S.(2007). Kratkaiaystoryia y henealohyiaroda

Kulzhynskykh [A briefhistoryandgenealogyoftheKulzhinskyclan]. Dubna[inRussian].

76. Shylov, L. A. (2019). Kulzhynskaia (Kulzhynskaia) LiudmylaStepanovna. Sotrudnyky RNB - deiatelynauky y kulturbi: Byohrafycheskyislovar, t. 1-4 [Kulzhinsky (Kulzhinsky) LyudmilaStepanovna. Theemployeesofthe NLR arefiguresofscienceandculture: BiographicalDictionary, vols. 1-4]. URL: http://nlr.ru/nlr_history/persons/info.php?id=633 (Lastacessed: 28.10.2019) [inRussian].

...