Організація позакласної навчально-виховної роботи в закладі загальної середньої освіти

Висновки до розділу 1

У розділі проаналізовано базові поняття дослідження, до яких віднесено такі: «загальна середня освіта», «позакласна навчально-виховна робота», «позанавчальна робота», «позаурочна робота», «позашкільна робота», «позашкільна освіта», «освітня діяльність закладу позашкільної освіти», «інтеркультурний вимір позакласної виховної роботи», «мовна компетентність», «соціокультурна компетентність», «іншомовна комунікативна компетентність».

З'ясовано, що роль і місце позакласної роботи в системі освіти регламентують Конституція України, окремі статті законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позакласну освіту», у тому числі Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ ст.), програма «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України», щорічні методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах та інші нормативно-правові акти.

Загальна середня освіта - це державна політика, а також система заходів, матеріального, практичного та теоретичного забезпечення з надання освітніх послуг у загальних середніх навчальних закладах, а також система навчальних закладів, що надають такий освітній рівень.

Позакласна робота - це складова частина навчально-виховної роботи школи, одна з форм організації дозвілля учнів, а також сукупність різних видів діяльності. Це система занять, заходів і організованого навчання учнів, що проводяться в школах і поза ними під керівництвом учителів, громадськості, органів учнівського самоврядування. Позакласна освітня робота проводиться вчителем-предметником і спрямована на розширення і поглиблення знань, здобуття практичних умінь і навичок з навчальних предметів.

Позакласна виховна робота - різноманітна виховна робота, спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, організована в позаурочний час.

До принципів позакласної роботи дослідники відносять наступні: добровільності та масовості, принцип урахування і розвитку індивідуальних особливостей та інтересів учнів, природовідповідності, інтерактивності, змагальності, співпраці та партнерства, культурної самоідентифікації, інтеркультурності, принцип зв'язку позакласної роботи з уроками, науковості, систематичності і послідовності, доступності, комплексності, захопленості та розвитку ініціативи і самодіяльності.

Для педагогіки школи теоретичне й практичне значення має періодизація життя й розвитку людини шкільного віку, запропонована Б. Лихачовим: раннє немовля (від народження до одного року), власне немовля (від 1 до 3 років), раннє дитинство (від 3 до 6 років), власне дитинство (від 6 до 8 років), перед-підлітковий період (від 8 до 11 років), підлітковий вік (від 11 до 14 років), юнацький вік (від 14 до 18 років).

Старші школярі пред'являють дуже високі вимоги до моральної зовнішності людини. Це пов'язано з тим, що в старшому шкільному віці створюється більш цілісне уявлення про себе і про особу інших, розширюється круг усвідомлюваних соціально-психологічних якостей людей, і перш за все однокласників. Вимогливість до навколишніх людей і строга самооцінка свідчать про високий рівень самосвідомості старшого школяра, а це, у свою чергу, приводить старшого школяра до самовиховання. На відміну від підлітків у старшокласників виразно виявляється нова особливість - самокритичність, яка допомагає їм суворіше і об'єктивніше контролювати свою поведінку. Хлопці і дівчата прагнуть глибоко розібратися в своєму характері, у відчуттях, діях і вчинках, правильно оцінити свої особливості і виробити в собі кращі якості особистості, найбільш важливі і цінні з суспільної точки зору.

У старшокласників зміцнюються соціальні мотиви поведінки. Важливе значення має статус особистості в колективі, характер спілкування і відносин між членами колективу. Колектив коректує якості особистості, формує ті риси, які культивуються в даний момент у даному колективі. В однаковій мірі колектив сприяє появі як негативних, так і позитивних якостей. Нині зросла роль неформальних молодіжних організацій, програми яких приваблюють багатьох старшокласників. У молоді підвищується критичне ставлення до дійсності, зросли критерії оцінок і вимог до вчителів та дорослих. Оцінка, поблажливість у цьому віці практично не приймаються.

Посилюється суспільна спрямованість школяра, бажання принести користь суспільству, іншим людям. Про це свідчить зміна потреб старших школярів. У 80 % молодших школярів переважають особисті потреби, і лише в 20 % випадків учні висловлюють бажання зробити щось корисне для інших, але близьких людей (для членів сім'ї, товаришів). Підлітки в 52 % випадків хотіли б щось зробити для інших, але лише для людей найближчого оточення. У старшому шкільному віці картина істотно міняється. Більшість старшокласників указують на прагнення надати допомогу школі, місту/селу, державі, суспільству.

У ранній юності навчання продовжує залишатися одним з головних видів діяльності старшокласників. У зв'язку з тим що в старших класах розширюється круг знань, що ці знання учні застосовують при поясненні багатьох фактів дійсності, вони більш усвідомлено починають відноситися до навчання. У цьому віці зустрічаються два типи учнів: для одних характерна наявність рівномірно розподілених інтересів, інші відрізняються яскраво вираженим інтересом до однієї науки. У другій групі виявляється деяка однобічність, але це не випадково і типово для багатьох учнів.

Характерною для навчального процесу є систематизація знань по різних предметах, встановлення предметних зв'язків. Все це створює ґрунт для оволодіння загальними законами природи і суспільного життя, що приводить до формування наукового світогляду. Старший школяр у своїй навчальній роботі упевнено користується різними розумовими операціями, міркує логічно, запам'ятовує осмислено. У той же час пізнавальна діяльність старшокласників має свої особливості. Якщо підліток хоче знати, що є те або інше явище, то старший школяр прагне розібратися в різних точках зору на це питання, скласти думку, встановити істину. Старшим школярам стає нудно, якщо немає завдань для розуму. Вони люблять досліджувати і експериментувати, творити і створювати нове, оригінальне.

У позакласній роботі, на думку В. Іванишиної, зі старшокласниками слід враховувати їх вікові особливості: потребу в життєвому самовизначенні, спрямованості на майбутнє, визначенні свого життєвого шляху, майбутньої професії.

Для кожної вікової категорії дітей прийнятним є використання індивідуальних форм (консультації), групових форм (тренінги, дискусії, дебати, ділові та рольові ігри), масових форм (проекти, свята, концерти) діяльності.



РОЗДІЛ 2. ПОЗАКЛАСНА РОБОТА З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ЗАКЛАДІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

2.1 Принципи та форми позакласної роботи з іноземних мов

Принципи позакласної роботи з іноземної мови-це вихідні положення, які визначають вимоги до її змісту, методів та організаційних форм. Вони відповідають цілям та завданням усієї позакласної роботи з іноземної мови у школі та ілюструють суть педагогічної діяльності вчителя-організатора позакласної роботи.

Основними організаційними принципами позакласної роботи є принципи добровільності та масовості, принцип урахування і розвитку індивідуальних особливостей та інтересів учнів, принцип зв'язку позакласної роботи з уроками.

Принцип добровільності полягає в тому, що учні включаються в позакласну роботу за власним бажанням. Цей принцип має особливість: учень, який визначив свою участь у тому чи іншому позакласної діяльності бере на себе добровільне зобов'язання продовжувати вивчення іноземної мови, що вимагатиме від нього додаткових зусиль. Принцип масовості передбачає активну участь в позакласних заходах якнайбільшої кількості учнів з різним рівнем володіння іноземною мовою. Принцип урахування і розвитку індивідуальних особливостей передбачає врахування, контексті діяльності учнів їх власного досвіду, інтересів, бажань, нахилів, світогляду, емоційно-почуттєвої сфери та статусу особистості в колективі. Принцип зв'язку позакласної роботи з уроками насамперед полягає у тому, щоб забезпечити єдність практичних, розвиваючих та виховних цілей позакласних занять та уроків.

Він також передбачає зв'язок навчальних матеріалів, які використовуються в позакласній роботі, з матеріалом чинних навчально-методичних комплексів з іноземної мови.

Позакласна робота базується на володінні учнями навичками та вміннями, набутими на уроках іноземної мови, тому дуже важливим є те, щоб учні якнайповніше використовували ці навички та вміння під час позакласного заходу. Водночас позакласна робота має позитивно впливати на навчальну діяльність учнів з іноземної мови. Г.І. Мокроусова і Н.Ю. Кузовлева доповнюють вищезгадані принципи принципами комплексності, захопленості та розвитку ініціативи і самодіяльності. Принцип комплексності має забезпечити єдність і взаємозв'язок патріотичного, морального, естетичного, трудового і фізичного виховання.

Позакласна робота з іноземної мови повинна виховувати щирого громадянина, який з повагою ставиться до своєї країни і країни мову, якої він вивчає. Цей громадянин має бути чесним, порядним, розуміти людей, з якими спілкується, поважати і допомагати їм. На позакласних заходах необхідно прищеплювати учням любов до прекрасного, вчити виконувати пісні, слухати і розуміти музику, гарно оформляти альбоми, стінгазети, виготовляти костюми і різний реквізит до вистав. Принцип захопленості пов'язаний з вибором конкретних цікавих прийомів, які сприяють ефективному досягненню поставлених завдань, а також зі змістом навчальних матеріалів, який має бути новим, незвичайним, захоплюючим, здебільшого країнознавчого характеру.

Принцип розвитку ініціативи та самодіяльності передбачає стимулювання й розвиток у школярів самодіяльності та ініціативи в роботі. Саме в позакласній роботі вчитель має дати учням можливість самостійно використати свої знання і вміння, дозволити робити все, що стосується підготовки та проведення позакласного заходу, вміло й непомітно керуючи цим процесом. Самодіяльність- це основа творчості, а саме творче задоволення в роботі завжди сприяє бажанню працювати краще, знати іноземну мову досконаліше. Ініціатива має стати життєвою позицією кожного учня. Учителю необхідно спонукати своїх учнів до того, щоб вони самі пропонували тематику і форми позакласного спілкування [45; с.256].

У позакласній роботі важливим є принцип наступності й перспективності: плануючи позакласну роботу певного класу, вчитель враховує ті знання й навички, що їх одержали учні на уроках і в позаурочних заходах у попередніх класах.

Одночасно позакласні заходи можуть готувати основу для кращого засвоєння матеріалу на уроках, до участі у факультативних заняттях. У позакласній роботі реалізується зв'язок теорії з практикою, учні збагачують свій словник, розвивають навички правильного висловлення думки, глибше оволодівають мовними нормами, вдосконалюють навички самоосвіти. У позакласній роботі реалізується принцип індивідуального підходу до учнів ураховуючи їх здібності, нахили.

Проте одночасно позакласна робота з мови має і свої специфічні принципи, а саме врахування віку й ступеня підготовленості учнів до занять, наявність інтересу до вивчення мови, вибірковість, що виявляється у відсутності єдиної програми для позакласної роботи й дозволяє вчителю самому планувати її, виходячи з умов роботи школи, вікового складу учнів, їхньої зацікавленості, а також незалежно від програмового матеріалу, що вивчається. Цей самий принцип діє й у виборі форм роботи. Принцип наукового підходу в проведенні позакласної роботи дозволяє ширше розкривати програмові теми, вивчати теми, не передбачені обов'язковою програмою, використовувати в позакласній роботі нові сучасні методи і форми роботи.

Усі вищезгадані принципи доповнюють один одного і в комплексі забезпечують цілеспрямований, послідовний, систематичний і водночас різнобічний вплив на розвиток особистості.

Педагогічна практика виробила різноманітні форми позакласної роботи. До них належать зустрічі з відомими людьми, екскурсії, обговорення книг, читацькі конференції, диспути тематичні, розважальні, вечори і ранки, свята, виставки, конкурси, колективні творчі справи та інше.

В сучасній методичній літературі та у практиці школи традиційно розрізняють три форми позакласної роботи індивідуальні, групові та масові. В основу такого розподілу покладена ознака кількісного охоплення учасників. Підкреслюючи нечіткість поняття «масовості», В. І. Шепелєва пропонує розрізняти форми позакласної роботи з іноземної мови за організаційно-структурною ознакою. Відповідно вона відносить групові форми до організаційно-структурних форм, а індивідуальні та масові- до неструктурних [49].

Індивідуальна позакласна робота проводиться з окремими учнями, які готують повідомлення і доповіді про країну, мова якої вивчається, про знаменні дати і події, видатних людей, розучують вірші, пісні, уривки з літературних творів іноземною мовою, виготовляють наочні посібники, оформляють стінгазети, альбоми, стенди і т.п. Індивідуальна робота може проводитися постійно або епізодично.

Групова форма позакласної роботи має чітку організаційну структуру і відносно постійний склад учасників, об'єднаних спільними інтересами. До цієї форми належать різноманітні гуртки: розмовні, вокальні, драматичні, перекладачів, філателістів, позакласного читання тощо. Деякі методисти рекомендують організовувати для учнів усіх класів розмовні та хорові гуртки, для учнів старших класів- літературно-перекладацькі та країнознавчі. Позитивно зарекомендували себе комбіновані гуртки, де поєднуються різні види діяльності, наприклад, розучування пісень та підготовка інсценівок, позакласне читання і перегляд діафільмів з подальшим обговоренням переглянутого. Заняття в гуртках, як правило, проводяться регулярно.

Масові форми позакласної роботи не мають чіткої організаційної структури. До них відносять такі заходи як вечори художньої самодіяльності, фестивалі, конкурси, карнавали, тематичні вечори і ранки тощо. Ці заходи проводяться епізодично [45; с.234].

За змістом можна виділити такі форми позакласної роботи з іноземної мови: 1) змагальні, 2) засоби масової інформації, 3) культурно-масові, 4) політико-масові. Кожна група зазначених форм передбачає конкретні заходи. Заходи змагального характеру: конкурс, гра, олімпіада, вікторина та інші.

Засоби масової інформації- стінгазета, оголошення, бюлетень, усний журнал, дайджест виставка-вікторина тощо.

Заходи культурно-масового характеру: вечір свято, присвячений народним традиціям рідної країни або країни, мова якої вивчається; вечір-портрет, присвячений життю та діяльності відомих: письменників, поетів, композиторів, акторів тощо; вечір-зустріч з цікавими людьми; вечір-хроніка у зв'язку зі знаменними подіями; ранок казок та інші.

Заходи політико-масового характеру: форум, фестиваль, прес-конференція ярмарка солідарності, телеміст та інші.

У педагогічній літературі є поняття «об'єднуючі форми позакласної роботи» (Т.М. Калечиць, З.О. Кейліна). До об'єднуючих форм відносять дитячі та юнацькі клуби за інтересами, шкільні музеї, бібліотеки, кіностудії, кінотеатри та клуби веселих та кмітливих. Клуби є ефективною формою позакласної роботи з іноземної мови, тому що вони об'єднують учнів різного віку і різних інтересів, створюють широкий простір для спілкування, діють на засадах самоврядування і стають центрами позакласної роботи в школах. Клуби мають свої назви, емблеми, положення і статути. Особливою популярністю серед школярів користуються клуби веселих та кмітливих (КВК), які передбачають проведення цікавих конкурсів, виконання пісень, віршів, розгадування загадок, кросвордів, ребусів із зоровою опорою у вигляді плакатів, картин, діафільмів. Кожна команда, яка бере участь в КВК, має свій девіз, емблему, пісню та форму. Як «домашнє завдання» учасники клубу готують інсценівку за творами відомих зарубіжних письменників та драматургів.

Крім того позакласна робота з іноземної мови має дві основні форми: систематичну, яка постійно ведеться протягом року, та епізодічну- заходи, що проводяться один-два рази на рік.

До систематичних форм позакласної роботи належать мовний гурток, стінна мовна преса, видання учнівського журналу, регулярне проведення лінгвістичних радіопередач. Тут постійний склад учнів. Форми епізодичної роботи дуже різноманітні: це проведення мовних вечорів, конференцій, конкурсів, виставок, екскурсій, тижнів чи днів мови в школі, олімпіад тощо.

Мовні конференції проводять один або два рази на рік, мета їх-популяризувати важливі матеріали з мови перед широкою учнівською аудиторією. На конференції читають уривки кращих перекладів, зроблених учнями з творів видатних письменників. Учасники діляться досвідом використання словників, розповідають про їх значення для піднесення культури мовлення.

Проведення мовних вечорів, конференцій вимагає від учнів самостійності, пошуку, творчості, активізує їх інтелектуальні можливості, розвиває організаційні здібності [66; с.58-60].

Доцільно виділити окремо таку форму позакласної роботи як Тиждень іноземної мови у школі. Ця форма за своїм характером є масовою, бо передбачає участь у ній широкого контингенту учнів, а за своєю структурою є комплексною, тому що включає комплекс різних за змістом та формою заходів, які відбуваються в певний період часу і спрямовані на реалізацію завдань комплексного підходу до виховання учнів.

Екскурсія з іноземної мови є складною формою навчально-виховної роботи, триває 45-90 хв. Вона відкриває можливості для комплексного використання методів навчання, збагачує знаннями учнів і самого вчителя, допомагає виявити практичну значимість знань, сприяє ознайомленню учнів з досягненнями науки, є ефективним засобом виховання учнів, зокрема їх емоційної сфери.

Екскурсії поділяють: за змістом (історичні, географічні, краєзнавчі, мистецькі); за часом (короткотермінові, тривалі); за черговістю під час навчального процесу: попередні або вступні (на початку вивчення теми, розділу програми), супровідні, або проміжні (в процесі вивчення навчального матеріалу), заключні, або завершальні (наприкінці вивчення теми, розділу), за відношенням до навчальних програм (програмні та позапрограмні).

Для ефективного проведення екскурсії необхідне чітке визначення освітньої та виховної мети, вибір оптимального змісту, об'єкта екскурсії з урахуванням рівня підготовки учнів. Опрацювання матеріалів екскурсії передбачає уточнення, систематизацію, узагальнення одержаних під час екскурсії вражень, спостережень. Обов'язковим є аналіз підсумків навчальної екскурсії-усне опитування, використання даних під час наступних уроків. За потреби наслідки екскурсії оформлюють у вигляді стенда, плаката чи альбому [50-51].

Як показує практика, види позакласної роботи, що забезпечують високі результати, повинні мати такі характеристики:

- інформативність і змістовність, які сприяють реалізації практичних та загальноосвітніх цілей позакласної роботи;

- комунікативна спрямованість: усі види позакласної роботи повинні забезпечувати користування іноземною мовою як засобом одержання і передачі інформації в типових природних ситуаціях спілкування;

- ситуативність: переважна більшість видів позакласної роботи повинні включати «набір» ситуацій, які є предметним фоном і стимулом до цілеспрямованих мовних вчинків;

- орієнтація завдань на підвищення мовленнєвої активності учнів;

- емоційність форм і способів реалізації, що сприяє підвищення інтересу учнів до іншомовної діяльності.

Практика показує, що ефективність виховного процесу залежить від форми його організації. На перший погляд може здатися, що чим більше кількість вихованців бере участь у заході, тим нижче якість такої виховної роботи. Разом з тим, не слід забувати, що виховання учнів здійснюється у колективі та через колектив. Ця закономірність й робить достатньо ефективними групові форми виховної роботи.

Кожна форма, яка використовується в педагогічному процесі, допомагає реалізовувати не одне виховне завдання.

2.2 Листування як окрема форма позакласної роботи

Як окрему форму позакласної роботи з іноземної мови можна виділити листування школярів. Воно має не тільки велике виховне, але й практичне значення, оскільки сприяє розвитку мовлення учнів. Листування дає можливість учням практично користуватися іноземної мовою як засобом спілкування та отримувати додаткову інформацію до тем програми. Щоб листування сприяло розвитку не лише писемного, але й усного мовлення учнів, на засіданнях гуртка або секції клубу заслуховується інформація іноземною мовою, про яку йдеться в листі, влаштовуються виставки листів, під час яких коментується їх зміст.

Організуючим центром є «Шкільний поштамт», який допомагає учням в листуванні, надає їм інформацію про те, як правильно оформити листа (написати адресу, дату тощо), пропонує адреси зарубіжних друзів, які бажають листуватися, забезпечує конвертами, марками, консультує з приводу вживання мовного матеріалу, характерного для епістолярної форми спілкування [45; с.238].

Саме так це виглядало в радянські часи, коли створювались навіть інтернаціональні клуби по перепискам, проте реально це існувало в дуже великих школах та класах, але з роками почали змінюватись підходи, зокрема з появою інноваційних технологій.

В теперішній час відношення до письма як до виду мовленнєвої діяльності і навчання учнів вмінню виражати свої в письмовій формі рішуче змінились. Письмо, що виступає як мета навчання, присутнє в програмах для всіх типів освітніх установ, на всіх етапах вивчення іноземної мови. Але не завжди у процесі навчання, як і на уроці, так в процесі підготовки до нього, достатньо матеріалів з підручника[74].

В подібних ситуаціях на допомогу приходить таке джерело інформації як Інтернет. Можливості використання Інтернет-ресурсів практично безмежні. Задача педагога полягає у тому, щоб з усього різноманіття інформаційного поля обрати найбільш ефективні засоби навчання.

Розглянемо деякі з них.

Одним із самих очевидних Інтернет-ресурсів при навчанні письму є електронна пошта, так як завдяки електронній пошті здійснюється спілкування в віртуальній реальності. Як засіб навчання електронну пошту можна використовувати наступним чином:

- Встановлення дружньої переписки. Спілкування на міжнародному рівні можна здійснювати в будь-якому класі і з будь-яким рівнем володіння мовою. Крім мовної практики, зарубіжні дружні контакти сприяють вивченню культури та побуту країни, мова якої вивчається.

Більше того електронна переписка швидше, зручніше та дешевше, ніж паперова.

Щоб знайти партнерів по переписці можна звернутися до наступних ресурсів:

1.TESL-L (computer-assisted language learning sub-branch)

listserv@cunyvm.cuny.edu/listserv@cunyvm.bitnet або TESLK-12 (listserv@cunyvm.cuny.edu);

2. лист-сервер для міжкультурних зв'язків (Intelcultural E-Mail Classroom Connections), який служить для встановлення переписки з різними цілями: виконання спільних проектів, обговорення насущних проблем, ведення дискусій між цілими класами;

3. E-mail for ESL/LINC Students містить інструкції з використання e-mail, також посилання на різні корисні ресурси, допомагає знайти друзів по переписці, пропонує участь у праних групових проектах.

Окрім набуття за допомогою телекомунікацій формального мовного досвіду, слід відмітити и розвиток міжкультурної компетенції. Більше того, не буде помилковим стверджувати, що на сьогоднішній день використання Інтернет-ресурсів, в тому числі e-mail-найбільш ефективний та доступний спосіб володіння крос-культурною грамотністю в умовах реального спілкування.

Для підвищення ефективності використання електронної пошти як освітнього прийому слід пам'ятати, що подібного роду завдання мають бути цілеспрямовані.

Розглянемо приблизний сценарій дій:

1.Розмістити оголошення про пошук друзів

на різних сайтах з переписки;

2. Написати інформацію про себе;

3. Відправити кілька повідомлень, наприклад 2-3 за тиждень;

4. Для отримання відповіді, задати в кінці повідомлення

питання, які цікавлять;

5. Прийняти не менше трьох відповідей на свої повідомлення;

6. Надати повний звіт про зроблену роботу: що ви зробили, що вийшло, що нового ви дізнались, як ви оцінюєте завдання. Включити у звіт свої листи та відповіді на них.

-Створення спільних учбових проектів

Перед учнями стоїть задача не просто зібрати інформацію з партнерами із різних кутків земної кулі, а спільно працювати над якимось проектом: вибрати тему, розробити методи дослідження, створити свій стенд, куди і поміщаються отримані результати. Тему проекту можна вибрати з вже запропонованих на лист-сервері або запропонувати свою та чекати зворотних контактів.

Email ProjectHomePage пропонує дослідити наступні проблеми: стрес, харчування, наркотики, влада, вплив реклами на людину, народна медицина, порівняльний аналіз цін на товари в різних регіонах, здоров'я та інші.

K-12 Projects (iearn@igc.apc.org), GlobalSchool Net Foundation (fred@acme.fred.org) пропонує участь у проектах молодшим школярам, де вони можуть опублікувати свої роботи, обмінятися думками, відправити іншому учаснику листівку, провести порівняльне дослідження та багато іншого.

Також Інтернет може використовуватись у якості ефективного додатку для розвитку лексичних і граматичних навичок та вмінь, перевірки знань. До їх числа відносяться всілякі тренувальні лексичні, граматичні, фонетичні вправи, тести на читання, граматику, IQ -тести і т.д.

Також необхідно створити необхідні психолого-педагогічні умови:

- учні повинні бути позитивно налаштовані та вмотивовані до навчання з застосовуванням електронної пошти;

- до початку навчання ІКТ компетентність учнів повинна бути сформована;

- для вибору тем слід керуватися їх соціальною значимістю і враховувати інтереси учнів;

- процес навчання електронному листуванню повинен містити завдання, які включають аналіз, синтез, обговорення, інтерпретацію, пошук інформації, вираження власного досвіду та комунікативну взаємодію між школярами;

- на початку роботи слід вибудувати алгоритм навчання і поставити кінцеву мету, в подальшому слідувати наміченому плану для досягнення поставлених результатів.

Процес застосування електронної пошти для досягнення дидактичних задач на уроках іноземної мови можна умовно розділити на етапи.

Алгоритм розвитку мовленнєвих вмінь учнів, які навчаються на основі роботи з електронною поштою

Етап 1. Підготовчий
Викладач	Учень
Визначає тему, задачу та мету проекту	Знайомляться з темою, задачами та метою проекту.
Знайомить учнів з електронною поштою.	Знайомляться з платформою сервісу.
Повідомляє інформацію про те, як створити свою власну поштову скриньку.	Створюють власні поштові скриньки.
Знайомить учнів з правилами написання електронних листів на англійській мові та правилами їх відправлення і прочитання.	Знайомляться з правилами написання, відправлення та отримання листів
Описує алгоритм дій учнів.	Отримують покрокову інструкцію, яка містить опис їх дій.
Відповідає на запитання учнів.	Задають організаційні запитання.
Допомагає учням при реєстрації на сервісі електронної пошти.	Реєструються на сервісі електронної пошти.
Етап 2. Створення тексту електронного листа
Визначає жанр і об'єм та вимоги до створюваного файлу.	Вивчають вимоги, які перед'являються до електронного листа.
Забезпечує необхідну допомогу та консультує учнів.	Здійснюють відбір мовних засобів згідно заявленій тематиці та поставленим задачам.
Здійснює моніторинг самостійної діяльності учнів та за необхідності коригує їх дії.	1. Складають список ключових слів. 2. Планують зміст тексту. 3. Визначають стилістичні особливості та граматичний зміст тексту. 4. Композиційно оформляють чорновий варіант тексту. 5. Редагують текст. 6. Готують остаточний варіант електронного листа.
Етап 3. Відправлення електронного листа на перевірку.
Перевіряє отримані від учнів листи, виправляє помилки, коригує та висилає назад разом із зауваженнями для доопрацювання.	Відсилають листи вчителю на перевірку. І отримують перевірені листи, виправляють помилки та допрацьовують недоліки.
Етап 4. Обмін електронними листами між школярами
Ділить клас на групи. І слідкує за ходом роботи, відповідає на виникаючі запитання, коригує діяльність.	Перша група відправляє листи своїм однокласникам з другої групи. Вони читають їх та пишуть відповідь по цим листам, відправляють першій групі.
Етап 5. Організація усного обговорення електронного листування
Організовує обговорення електронних листів.	1.Обмінюються думками в ході дискусії
	2. Читають листи вголос, вибирають найбільш вподобані, аргументують свою думку.
Етап 6. Оцінка та самооцінка учнів
Оцінює роботу учнів зі створення електронних листів та їх активність у дискусії.	1.Аналізують труднощі, з якими прийшлось стикнутися в процесі написання електронних листів, та особливості організації своєї роботи у процесі відправлення, отримання листів та відповіді на них. 2. Оцінюють свої досягнення та успіх інших учнів.
Приймає участь в обміні думками.	Діляться враженнями, оцінюють ефективність використання технології при навчанні іноземній мові.

позакласний навчальний виховний

Таким чином алгоритм розвитку мовленнєвих вмінь з мови, яка вивчається спрямований на вдосконалення всіх чотирьох мовленнєвих вмінь читання, письмового мовлення, аудіювання та говоріння. Дана методика заснована на освоєнні учнями сервісу електронної пошти та здатності самостійного використання Інтернет-технології. Школярі пишуть власні листи, відправляють, отримують та відповідають своїм однокласникам. Але спілкування відбувається не тільки через комп'ютер, у подальшому учні зачитують свої листи вголос, обговорюють, обирають найбільш вдалі, цікаві і правильні роботи.

У контексті сучасності навчання іноземним мовам як ні яка інша дисципліна, ґрунтується на принципах комунікативності, інтерактивності та автентичності.

Все, чому навчається людина, вона прагне використати у власній діяльності. Використання Інтернету в комунікативному підході, як не можна краще вмотивовано: його мета полягає у тому, щоб зацікавити учнів у вивченні іноземної мови за допомогою накопичення та розширення їх знань і досвіду. Комунікативне навчання мови за допомогою Інтернет-ресурсів виводить на центральну позицію важливість розвитку здібностей учнів і їх бажання точно, а головне, у відповідності з ситуацією використовувати іноземну мову, що вивчається для ефективного спілкування.

2.3 Літній мовний табір у закладі загальної середньої освіти

Важливим інструментом європейської інтеграції, наближення до європейських стандартів є володіння іноземними мовами. Без знання іноземних мов немає ні науки, ні вищої освіти. Подорожі, хобі, розширення кола спілкування, отримання інформації (з мережі Інтернет, літератури тощо) - все це іноземні мови.

Літні канікули- найцікавіша пора для дітей, час захоплюючих пригод і поїздок, нових знайомств та зустрічей. Один із нестандартних підходів до забезпечення якісного навчання дітей мов та здійснення позакласної роботи- це створення літніх мовних таборів, які покликані спонукати дітей практично застосовувати знання з мов, отримані протягом навчального року. У таборах діти матимуть можливість спілкуватися англійською мовою та застосовувати її у різних формах (в ігрових та концертних програмах, театральних виставах тощо). Створення літніх мовних таборів не є обов'язковим для кожної школи, адже важлива якість таких заходів[59].

Основними принципами діяльності літнього мовного табору є:

- принцип зв'язку навчання з життям;

- принцип комунікативної активності учнів;

- принцип зв'язку позакласної роботи з уроками іноземної мови.

Основна мета мовних таборів- викликати в учнів інтерес до іноземної мови та заохотити до самостійного навчання вдома.

Цілі створення літнього мовного табору:

- створення відповідного мовного середовища;

- створення умов для заохочення учнів до вивчення іноземної мови;

- популяризування іноземних мов;

- підвищення мотивації дітей до вивчення іноземних мов;

- формування комунікативної компетентності в учнів;

- розвиток творчого потенціалу кожної дитини;

- виховання комунікативної потреби у пізнанні інших країн і народів.

Основне завдання мовного табору- показати дітям інший, відмінний від шкільного стиль навчання, де акцент ставиться на практичних знаннях, які можна застосувати пізніше і в інших життєвих ситуаціях. Саме через таку діяльність діти істотно розширюють свій кругозір.

Завдання літнього мовного табору:

- зацікавити дітей у володінні іноземними мовами;

- підвищити мотивацію дітей до подальшого вдосконалення знань іноземної мови;

- започаткувати моду на вивчення іноземних мов;

- поєднати навчання із захоплюючим відпочинком;

- допомогти подолати «мовний бар'єр»;

- підвищити в учнів рівень володіння іноземними мовами;

- допомагати учням здобувати необхідні мовні навички;

- формувати навички й досвід усного мовлення;

- навчити аналізувати інформацію з різних джерел;

- навчити реагувати належним чином у різних соціальних ситуаціях;

- навчити застосовувати критичне мислення у нестандартних ситуаціях;

- прищеплювати навички міжособистісної взаємодії та роботи в колективі;

- формувати в учнів комунікативну компетенцію (вміння встановлювати контакт з іншими людьми, щоб мати можливість ефективно спілкуватися);

- формувати в учнів полікультурну компетенцію (бути шанобливим до інших, приймати думки, права і почуття інших людей, бути толерантними);

- привернути увагу суспільства до необхідності розширення можливостей опанування іноземних мов дітьми.

Літній мовний табір пропонується організовувати на базі загальноосвітніх навчальних закладів у червні. Заклад самостійно обирає термін роботи мовних таборів: два або три тижні.

Цей проект ґрунтується на волонтерських засадах. Саме тому надважливим є залучення волонтерів, які володіють іноземною мовою та зможуть присвятити два-три тижні свого часу школі. Волонтерами можуть стати як громадяни України, так і іноземці.

Працювати в мовних таборах можуть учителі шкіл, викладачі вищих навчальних закладів, студенти та недавні випускники вищих навчальних закладів, носії мови, які перебувають в Україні, люди різного віку та професій, які володіють однією або декількома іноземними мовами.

У таборах І та ІІІ типу працюють директор табору, куратори, вихователі, вчителі іноземної мови та їх помічники (волонтери). У таборі ІІ типу мовну програму (заняття іноземною мовою) проводять учителі іноземної мови або волонтери.

Кураторами груп таборів можуть бути вчителі, які атестуються на присвоєння вищої категорії/педагогічного звання, вчителі методисти, старші вчителі, вчителі вищої категорії. Куратори надають методичну допомогу вчителям у плануванні занять і заходів іноземною мовою.

Учителі іноземної мови займаються мовним змістом табору, проводять заняття іноземною мовою згідно зі складеним планом.

Вихователями працюють учителі інших предметів, класні керівники або класоводи.

Вони оформлюють потрібну документацію, виконують повсякденні обов'язки: відвести дітей до їдальні, супроводжувати дітей на екскурсії, бути поряд під час загальних заходів.

Успіх роботи залежатиме від зацікавленості організаторів літнього відпочинку, їхньої енергії, наполегливості, любові до дітей, а також уміння пробудити ініціативу і самостійність своїх вихованців, організувати творчі колективні справи.

Учасниками літнього мовного табору можуть бути усі бажаючі учні школи з різним рівнем знань іноземної мови на підставі заяви від батьків.

Структурування діяльності літнього мовного табору може здійснюватися за віком або за рівнем володіння мовою. Учнів можна об'єднати в групи на розсуд волонтерів та вчителів залежно від їхнього віку, інтересів або рівня знань іноземної мови. З урахуванням цього іншомовна діяльність дітей ведеться за різними напрямами.

З метою складання ефективного плану роботи дитячого оздоровчого табору доцільним буде проведення в травні семінару класних керівників, учителів іноземної мови та вчителів, які будуть працювати в таборі, на якому варто обговорити актуальні питання організації літнього оздоровлення школярів, а саме:

- огляд нормативних документів, періодичної преси, методичної літератури з питань літнього оздоровлення дітей;

- аналіз проблеми організації літнього відпочинку дітей;

- планування роботи літнього мовного табору.

Особливо уважно треба організовувати виховну роботу зі збереження здоров'я дітей, безпеки їх життєдіяльності, профілактики захворювань.

Навчальний заклад використовує різні форми по закінченні навчального року.

Ними можуть бути оздоровчий табір, екскурсійна діяльність тощо.

Літній мовний табір створюється під час літніх канікул, коли дитина потребує відпочинку, тому не можна перетворювати роботу табору на продовження навчання. При організації табору треба вибрати один з типів:

-І тип- із частковою зайнятістю учнів.

Цей тип мовного табору створюється окремо від пришкільного оздоровчого, який повинен мати свою програму та розпорядок дня.

Орієнтовний час роботи мовного табору- з 9.00 до 13.00. Для такого типу мовних таборів сніданок та обід не передбачаються.

Цей тип табору має особливу програму з іноземної мови, спільні проекти, спільні цікаві справи тощо;

-ІІ тип- на базі пришкільного оздоровчого табору створюється одна або декілька груп школярів (залежно від кількості бажаючих), які хочуть підвищити свій рівень знань з іноземної мови. У даному випадку мовна школа розглядається як форма роботи пришкільного оздоровчого табору. Діти проводять час у таборі за окремо складеною волонтерами та вчителями програмою щодо опанування іноземної мови, але розпорядок дня таких груп підпорядковується розпорядку пришкільного табору.

Інші діти, як і раніше, відвідуватимуть звичайні пришкільні табори. Це ніби клуб іноземної мови або занять за інтересами;

-ІІІ тип- літній мовний табір із повною зайнятістю учнів.

Створюється мовний табір окремо від пришкільного оздоровчого, який повинен мати свою програму та розпорядок дня. Орієнтовний час роботи мовного табору- з 9.00 до 16.00. У плані роботи такого мовного табору треба враховувати особистий вільний час для учасників, сніданок та обід, які забезпечує навчальний заклад, де організовано табір. Таким чином, це тип табору з цікавими заняттями іноземною мовою (ніби уроками).

Також можна організувати «кущові» літні мовні табори за однією з трьох форм, коли на базі одного навчального закладу збираються діти з різних навчальних закладів.

Для того щоб мовний табір працював на високому рівні, необхідний правильний вибір місць проведення різних заходів. Для цього треба звернути увагу на кілька важливих моментів, таких як:

-особливості інфраструктури табору (наявність майданчиків для масових заходів, комп'ютерів, доступу до мережі Інтернет тощо);

-режим дня табору;

-наявність особистого вільного часу в учнів;

- кількість дітей у групі й кількість волонтерів та педагогів-наставників;

-кількість занять на день;

-компетентність волонтерського й педагогічного складу;

-присутність у таборі носіїв мови.

Формат літнього мовного табору взагалі та конкретні форми роботи будуть залежати від вікової групи, можливостей учнів, рівня знань іноземної мови. Важливо дібрати для кожної вікової категорії відповідний напрям діяльності, враховуючи психологічні особливості дітей різного віку.

Діти молодшого шкільного віку бажають учитися, щоб більше пізнати світ. У цьому віці формується наполегливість, працьовитість, відповідальність, самостійність. Вони пізнають світ через гру, бо гра є універсальним методом пізнання, навчання та організації відпочинку. Діти цього віку сприймають усе через яскраві образи, реквізит, оформлення, тому необхідно враховувати цей аспект, добираючи відповідні завдання [61].

Щодо змісту роботи з учнями, то пропонуються наступні тематичні напрямки: здоровий спосіб життя; талановита молодь країн, мова яких вивчається, та України; свята та традиції країн мова, яких вивчається, та України; театральна студія; студія мистецтв.

Корисні посилання для використання матеріалу у роботі літнього табору:

Матеріали від British Council

British Council для підлітків

Проектні роботи для літніх мовних таборів

Camp Activities

Ideas for Camps

No-Prep Warm-Up Activities

Youth Group Games

Leaning Stations

Практичні матеріали

KinderKino

Spiele

Kinderkanals

Міжнародні представництва у вільному доступі надають матеріали для літніх мовних таборів:

1.Експертна група Cambridge English пропонує систему роботи з проектами літніх мовних таборів, що передбачає відпрацювання всіх видів мовленнєвої діяльності в цікавій ігровій формі.

Матеріали Primary Pack 2016 можна знайти за наступним посиланням:

http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/2016-%E2%80%93-rik-anglijskoyi-movi-v-ukrayini/litni-movni-tabori/practichni-materiali/cambridge-english.html

2.Видавництво «Macmillan Education» пропонує серію розроблених уроків різного рівня складності, для старшої вікової групи для роботи над проектами, які є безкоштовними для завантаження із сайту: http://www.macmillanenglish.com/life-skills/resources/ за такими тематичними блоками: Вміння організовувати свою роботу; Соціальні компетенції; Вміння спілкуватися та співпрацювати; Полікультурна компетенція (повага до інших людей, толерантність); Уміння вчитися.

3. Видавництво «Pearson» пропонує систему роботи з проектами для різних вікових категорій, яка передбачає активний діяльнісний підхід та практику всіх комунікативних навичок. Автентичні матеріали, запропоновані для зразка, слугують базою та можуть бути адаптовані й творчо використані організаторами. Завдання носять відкритий характер і спрямовані на розвиток соціокультурних компетенцій (порівняння культурних реалій англомовних країн та України). Посилання на матеріали на сайті МОН: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/2016-%E2%80%93-rik-anglijskoyi-movi-v-ukrayini/litni-movni-tabori/practichni-materiali/pearson-dinternal.html

4. Британською Радою було розроблено онлайн-матеріали для тих, хто вивчає англійську мову. Ці матеріали включають відео- й аудіоматеріали, мовні ігри, мовні вправи, розповіді на різні теми.

Веб-сайт містить ресурси для:

дітей молодшого віку http://learnenglishkids.britishcouncil.org/

підлітків http://learnenglishteens.britishcouncil.org/

учителів http://www.teachingenglish.org.uk/

Матеріали веб-сайту можна використовувати для проектної роботи дітей у літньому мовному таборі.

5. Видавництво «Oxford University Press» пропонує систему роботи з художніми текстами Oxford Bookworms Reading Circles, що передбачає відпрацювання всіх видів мовленнєвої діяльності з акцентом на читання та говоріння. Вона також поєднує в собі елементи рольової гри з розвитком критичного мислення та групової дискусії. Навчальна система Oxford Reading Circles використовується для опрацювання текстів різного об'єму і формату з метою розвитку в учнів навичок критичного мислення та вдосконалення мовних умінь шляхом проведення рольової гри та групової дискусії. Застосування цієї методики розвиває в учнів усі види мовленнєвої діяльності, формує вміння працювати в групах і автономно, прививає любов до читання художніх творів. Спочатку учням пропонується цікавий текст. Після того як учні прочитають текст, вони поділяються на групи і отримують окремі ролі. Починається наступний етап роботи, під час якого учасники опрацьовують матеріал у групах через призму щойно одержаних ролей та згідно з отриманими завданнями. Фінальний етап передбачає висловлення власних думок, презентацію виконаних завдань, активну участь в обговоренні тексту. Система Oxford Reading Circles успішно працює завдяки двом чинникам: цікавому матеріалу, який спонукає до бурхливого обговорення, і ретельно спланованій, продуманій роботі над обраним текстом. Матеріали можна отримати звернувшись до видавництва або на сайті http://www.oup.com.elt

6. Видавництво «Express Publishing» пропонує використовувати серії Storytime та Showtime не тільки для читання, але і як матеріал для інсценування (Drama) та додає детальні розробки та методичні поради в Teacher's Book. Серія Storytime-для учнів молодшої школи, Showtime-для середньої школи: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/2016-%E2%80%93-rik-anglijskoyi-movi-v-ukrayini/litni-movni-tabori/practichni-materiali/ekspres-pablishing.html

7. ABC-center подає опис та навчальні матеріали інтелектуальної гри «Sea Battle» за посиланням: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/2016-%E2%80%93-rik-anglijskoyi-movi-v-ukrayini/litni-movni-tabori/practichni-materiali/abc-center.html

8. Видавництво «MM Publications» подає матеріали для молодшої школи:

http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/2016-%E2%80%93-rik-anglijskoyi-movi-v-ukrayini/litni-movni-tabori/practichni-materiali/mm-publications.html

9. Корпус миру охоче ділиться посібником по проведенню літніх таборів. Матеріали можна знайти за наступним посиланням: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/2016-%E2%80%93-rik-anglijskoyi-movi-v-ukrayini/litni-movni-tabori/practichni-materiali/korpus-miru.html

10. International House пропонують ігри для літніх мовних таборів: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/2016-%E280%93-rik-anglijskoyi-movi-v-ukrayini/litni-movni-tabori/practichni-materiali/international-house.html

Словосполучення «літній мовний табір» не є абсолютно новим для нас, оскільки існує велика кількість приватних мовних таборів, які пропонують послуги на всяк смак чи гаманець, проте для офіційної освіти це кардинально новий крок у напрямі мобільності учня, відкритості нових пріоритетів, доступності до більш якісного продукту у сфері іноземної мови.

Саме тому якісне навчання дітей іноземним мовам у контексті європейської інтеграції України та наближення до європейських стандартів є пріоритетом для Міністерства освіти і науки України. Вектор удосконалення навчальних програм з різних предметів, у тому числі іноземних мов, має першочергове значення.



2.4 Сценарій тижня іноземної мови у школі

Доцільно виділити окремо таку форму позакласної роботи як Тиждень іноземної мови у школі. Ця форма за своїм характером є масовою, бо передбачає участь у ній широкого контингенту учнів, а за своєю структурою є комплексною, тому що включає комплекс різних за змістом та формою заходів, які відбуваються в вихованні учнів [45; c.236]. В додатку 1 представлений зразок сценарію урочистого відкриття тижня іноземної мови.

Тиждень іноземної мови у школі як комплексна форма повинна сприяти цілеспрямованій організації і систематизації усієї позакласної роботи з іноземної мови у школі, активізації роботи гуртків, для яких Тиждень стає своєрідним творчим звітом, формуванню творчих стосунків між учнями, вчителями і батьками, які взаємодіють у процесі підготовки і проведення Тижня. Тиждень іноземної мови проводять у певний період навчального року за попередньо складеною програмою, яка визначає цілі, зміст і форму кожного з його компонентів. Тематика заходів у рамках Тижня повинна бути цікавою, пізнавальною, доступною, пов'язаною з навчальним матеріалом та відповідати віковим особливостям учнів, рівню їх мовної підготовки.

Процес підготовки і проведення Тижня іноземної мови проходить у три етапи.

1 етап (підготовчій) починається складанням програми Тижня. На цьому етапі створюється оргкомітет, до складу якого обираються вчителі іноземної мови, завуч, представники учнівського та батьківського загалу. Члени оргкомітету визначають виконавців програми, організують виготовлення костюмів, реквізиту, оформлення приміщень, виставок, оголошень, запрошень, а також підготовку необхідних фономатеріалів, діафільмів, кінофільмів, слайдів. Безпосередньо підготовку учнів до виступів проводять вчителі іноземної мови, працюючи індивідуально з кожним учнем або з групами учнів у гуртках. Під час репетицій учні вдосконалюють свою вимову, вчаться поводитися на сцені і т.д.

2 етап- це проведення Тижня іноземної мови. Обов'язковою умовою проведення Тижня є створення атмосфери святковості, невимушеності. Учні повинні відчувати задоволення і радість від своєї участі у святі.

3 етап присвячений підсумкам Тижня. Бажано випустити інформаційний бюлетень і повідомити про те, як пройшов Тиждень, яких успіхів досягли його учасники, хто з учнів найбільше відзначився.

Предметний тиждень в школі- це не тільки навчальний, позаурочний та позакласний захід, що ставить певні навчальні і виховні цілі; це багатоцільова єдність заходів, об'єднаних спільними ідеологічними завданнями, по можливості прозорими, видимими не тільки викладачам, а й учням, і підпорядкована вирішенню цих завдань, раціонально вбудованою системою конкурсів, ігор, олімпіад, тематичних клубів і т.п. Тематичні тижні інтегрують усі загальноосвітні предмети, несуть в собі потужний енергетичний заряд, а головне об'єднують не тільки учнів середньої та старшої, а й молодшої школи і формують цілісний, панорамний погляд на світ і людину.

Для сучасної освіти дуже важливо показати учням, що всі одержувані знання з кожного предмету взаємопов'язані і не можна знання з того чи іншого предмета сприймати як уривчасті, мозаїчні відомості, одержувані в різні роки навчання; вони є частиною єдиного блоку знань, які формують цілісний погляд на світ.

Предметний, а особливо тематичний тиждень допомагає вирішити цю задачу.

Заходи в ході яких об'єднуються і взаємодіють різні навчальні дисципліни, наприклад, українську, російську мову, іноземні мови, література, історія- є однією з необхідних складових цього навчально-виховного впливу.

Крім того продуманий предметний тиждень дає прекрасну можливість показати не з академічної сторони, вже цілком приїлася школяреві, сторони різні навчальні дисципліни, а зовсім з іншої-творчої або прикладної.

Завдання перед викладачами стоїть не з легких «зламати» стандарт сприйняття, показати навчальні предмети з невідомого їм боку: не як набір правил, догм, а як щось живе, що постійно розвивається.

Мотивація навчальної діяльності учнів може включати в себе різні аспекти: бажання отримати високу оцінку, схвалення батьків, викладачів і т. п. Найбільш плідним, нам здається ставлення до пізнання як до форми отримання інтелектуального задоволення. І навчально-розважальні заходи предметного або тематичного тижня якнайкраще вирішують цю задачу.

За своїм змістом в навчальному процесі предметні тижні можуть бути інтегровані в урочну та позаурочну діяльність, що вимагають чітко продуманої теоретичної і практичної організації тижнів, їх планування та підготовку. Передбачається активна участь і взаємодія всіх викладачів школи.

Організація і проведення подібного роду програми вимагає від викладачів винахідливості, а також певних витрат часу. Однак все це окупається сторицею- живим відгуком з боку учнів, їх зростаючим інтересом до навчання.

...