Порівняльний аналіз можливостей використання інструментарію вебінарорієнтованих платформ Zoom, Google Meet та Microsoft Teams в онлайн-навчанні

Размещено на http://allbest.ru

36

Національний університет «Полтавська політехніка

імені Юрія Кондратюка»

Порівняльний аналіз можливостей використання інструментарію вебінарорієнтованих платформ Zoom, Google Meet та Microsoft Teams в онлайн-навчанні

Гайтан Олена Миколаївна старша викладачка

кафедри комп'ютерних та інформаційних технологій і систем

м. Полтава, Україна

Анотація

У статті досліджується проблема використання вебінарорієнтованих платформ Zoom, Google Meet та Microsoft Teams у закладах загальної середньої та вищої освіти.

Обґрунтовано актуальність та здійснено аналіз вітчизняного і зарубіжного досвіду впровадження вебінарорієнтованих платформ в освітній процес. Вибір платформ для дослідження обумовлений їх широким застосуванням у закладах освіти, а також їх домінуючим положенням у «Магічному квадранті» Gartner за даними за листопад 2020 року в категорії рішень для зустрічей.

Визначені та проаналізовані мінімальні та рекомендовані системні вимоги до програмного та апаратного забезпечення роботи вказаних платформ, часові та кількісні обмеження у різних тарифних планах. Наведено результати всебічного розгляду та порівняльного аналізу цих платформ за критеріями функціональності, безпеки, інтеграції з іншими додатками.

Охарактеризовані технічні та педагогічні можливості їх інструментарію при проведенні відеоконференцій, зокрема демонстрації екрана, цифрової дошки, групового чату, можливості запису заняття, віртуальних кімнат тощо. Розглянуті особливості їх використання в кожній системі у різних версіях та тарифних планах, визначені їх переваги та недоліки, на основі чого сформовані рекомендації щодо їх використання в практичній роботі викладача для забезпечення максимальної ефективності проведення навчальних занять. вебінарорієнтований освіта програмний zoom google

Розглянуто питання забезпечення зворотного зв'язку та ефективної взаємодії студентів з викладачем, підняте питання порушення дисципліни під час онлайн заняття та запропоновані шляхи розв'язання даної проблеми. Проведено дослідження, як використання вебінарорієнтованих платформ впливає на формування загальних та професійних компетентностей студентів на різних типах занять. Стаття призначена для викладачів, керівників та адміністраторів навчальних закладів при виборі платформи серед безкоштовних версій та корпоративних ліцензій для навчальних закладів. Ґрунтовне знання та використання викладачами інструментарію платформ, представлених у роботі, є запорукою успішного навчання. Це дає можливість зробити навчальний процес більш цікавим та ефективним, використовуючи різні сервіси цих програм.

Ключові слова: відеоконференція; зустріч; онлайн / дистанційне навчання; Google Meet; Microsoft Teams; Zoom; демонстрація екрана; цифрова дошка, чат, віртуальна кімната.

Вступ

Пандемія COVID-19 кинула виклик світовій економіці. Неодноразові карантини та локдауни, різноманітні обмеження вплинули на різні форми діяльності людей, зокрема і на освіту, спричинивши масовий перехід до дистанційної форми навчання. Більшість навчальних закладів по всьому світу змінили свої навчальні програми, додавши до традиційних занять альтернативні методи навчання. Одним із інструментів, який став необхідністю практично для всіх викладачів, є вебінарорієнтовані платформи (системи для проведення відеоконференцій), і, враховуючи різноманітність стилів викладання та форматів курсів, провідні розробники програмного забезпечення пропонують викладачам на вибір декілька найкращих платформ. Вебінар можна визначити як вебсемінар, у межах якого учасники та ведучі віддалено спілкуються через Інтернет за допомогою спільних віртуальних платформ, взаємодіючи синхронно в режимі реального часу за допомогою технології передачі медіаданих Voice over IP та обладнання вебкамер (Гегенфуртнер А., Ебнер Х.) [1].

У сфері освіти вебінар представляють як інформаційно-комунікаційну технологію навчання, яка передбачає проведення інтерактивних дистанційних занять у синхронному віртуальному класі, що надає функціонал для спільного навчання учнів (Богачков Ю.М., Царенко В.О.) [2].

Вебінарорієнтована платформа - спеціалізована віртуальна платформа для проведення вебінарів, яка залежно від конкретної програмної реалізації може мати такі можливості та функціональні особливості: проведення аудіо - і відеоконференцій, обмін миттєвими повідомленнями за допомогою текстового чату, демонстрація електронних ресурсів різноманітних форматів, колективна роботу з програмним забезпеченням, цифрова дошка, сесійні зали тощо.

Дана стаття присвячена розгляду та детальному аналізу вебінарорієнтованих платформ Zoom, Google Meet та Microsoft Teams. Вибір цих платформ обумовлений їх положенням у «Магічному квадранті» Gartner по даним на листопад 2020 року.

Квадрант Gartner - це графічне конкурентне представлення ситуації на ринку ІТ, що використовується аналітичним агентством Gartner та дозволяє оцінити можливості програмних продуктів та їх постачальників. Квадрант Gartner ділить усіх визнаних постачальників технологій на чотири типи: «Лідери», «Претенденти», «Провидці» та «Нішеві гравці». Він широко визнаний як найвпливовіший у світі аналіз ринку ІТ.

Згідно з «Магічним квадрантом» Gartner у категорії рішень для зустрічей (2020 Gartner Magic Quadrant for Meeting Solutions, 12.10.2020) та в категорії уніфікованих комунікацій як послуги (2020 Gartner Magic Quadrant for Unified Commutations as a Service, UCaaS, 12.11.2020) Zoom та Microsoft (Teams як частина рішень Microsoft) є лідерами. Лідери демонструють найвищі показники за всіма оціночними критеріями та задають курс розвитку всієї індустрії, але водночас вимоги та потреби деяких користувачів можуть бути не задоволені. Google належить до претендентів на лідерство, що означає, що він має потужні продукти на рівні базових функцій, щоб бути серйозною загрозою для лідерів, але поступається лідерам за розміром та впливом.

Zoom було додано до категорії лідерів «Магічного квадранта» Gartner для UCaaS у всьому світі у 2020 році, зокрема завдяки використанню його в дистанційному навчанні, малому та середньому бізнесі під час пандемії COVID-19.

Постановка проблеми. Масове використання платформ Zoom, Google Meet та Microsoft Teams у дистанційному навчанні протягом 2020 року призвело до різкого збільшення кількості їх користувачів та посилення конкуренції серед виробників програмного забезпечення, що, своєю чергою, сприяло появі нових функцій та опцій, не досліджених у науковій літературі. Отже, актуальним є розгляд технічних та педагогічних можливостей інструментарію вебінарорієнтованих платформ в практичній роботі викладача для вибору платформи та забезпечення максимальної ефективності проведення навчальних занять.

Використання платного програмного забезпечення для відеоконференцій часто визначається наявністю корпоративного пакету Microsoft або Google. Вибір безкоштовного програмного забезпечення диктується індивідуальними вподобаннями викладача. Ця стаття орієнтована на огляд безкоштовних версій з використанням особистого облікового запису викладача або корпоративної ліцензії навчального закладу для допомоги при такому виборі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню дистанційного навчання та інформаційних технологій, що використовуються при такому навчанні, приділяється значна увага, особливо в умовах карантину, викликаного пандемією COVID-19. Публікації з даного питання можна поділити на декілька категорій:

- методологічні основи впровадження дистанційного навчання. Впровадження дистанційного навчання в Україні під час епідемії COVID-19 розглянуто в колективній монографії Кухаренка В.М. та Бондаренка В.В.[3], вплив COVID-19 на освіту досліджується в роботах Картера та ін., Холвека та Дусета, Сегури А. та Заіма Е.А.; моделі та методи дистанційного навчання - у роботах Морзе Н.В. та Глазунової О., Самойленка О.М., Феррера Е., Тріппе А. Васу М.Л.; аналіз дистанційного навчання у закладах різних рівнів - Петренко Л. та ін, Воротникової І.П., Якубова С.В., Базелюка О.; виклики та фактори успіху - у роботах Ау та ін., Горска Д. [4-9] тощо.

- інформаційні технології в дистанційній освіті, зокрема використання вебінарорієнтованих платформ у закладах загальної середньої та вищої освіти; системні вимоги до програмного забезпечення. Даному питанню присвячено багато публікацій українських та зарубіжних учених, зокрема Богачкова Ю.М., Царенко В.О., Робертса Р., Цігогніні М.Е., Гузачової Н., Гегенфуртнера А. та Ебнера X., Ван Вассана та ін., Літвінової А.М. та Тимченко Г.М., Качейро- Гонсалес М.Л. та ін. [10-13].

Самойленко О.М. [14] досліджує використання відеоконференцій у дистанційній освіті: системно-організовану сукупність засобів передавання даних, інформаційних ресурсів, протоколів взаємодії, апаратно-програмного й організаційно-методичного забезпечення, орієнтованого на задоволення освітніх потреб користувачів.

Кононец Н.В. [15] розглядає вебінар як форму організації ресурсно орієнтованого навчання студентів, аналізує специфіку підготовки і проведення, можливості та функціональні особливості вебінарів, вебінарорієнтовані платформи та сервіси.

Алі М. та Міраз Х.М. [16] розглядають технічні вимоги до проведення онлайн лекцій, акцентуючи увагу на проблемі «цифрового розриву у використанні комп'ютерних технологій», зокрема доступності платформи та широкосмугового зв'язку, а також на критичній важливості швидкого, стабільного підключення до Інтернету. Кумар А. та ін. [17] також назвали основною проблемою при проведенні вебінарів якість підключення до Інтернету. Інші описані проблеми стосуються взаємодії та залучення аудиторії, а також оцінювання знань та навичок.

- використання вебінарорієнтованих платформ при вивченні окремих дисциплін (інформатика, іноземні мови тощо) або для здобуття професійних компетентностей в окремих галузях науки. Зокрема Царенко В.О. [2] розглядає дидактичні можливості використання вебінарів при навчанні інформатики учнів, акцентуючи увагу на пріоритетності компетентнісно орієнтованого підходу при проведенні дистанційних занять, підкреслює можливість реалізації групових форм навчання та поєднання різних технологій навчання. Гузачова Н. [11] досліджує Zoom у якості ефективного інструменту дистанційного навчання при викладанні англійської мови для студентів-медиків.

- ефективність вебінарів; фактори, що впливають на якість навчання.

Гегенфуртнер А. та Ебнер Х. [1] піднімають питання ефективності вебінарів у підвищенні успішності студентів у вищій та професійній освіті. Автори намагаються пояснити розбіжності в літературних джерелах щодо аналізу ефективності вебінарів, коли одні джерела свідчать про те, що учасники вебінару мають вищі результати навчання, ніж учасники звичайної контрольної групи (Алнабелсі T. та ін., Кантер Дж. та ін., Спалла T.), інші - про протилежні результати (Каррік Ф. та ін., Константін M., Джоші П. та ін.). За результатами досліджень автори дійшли висновку, що вебінари позитивно впливають на отримання знань та навичок. Було виявлено, що характеристики вебінару, які впливають на його успішність, стосуються: тривалості та частоти проведення вебінарів, характеристик учасників (віку, статі, досвіду, мети навчання тощо), критеріїв оцінювання досягнень (аналізу знань, множинного тесту, незалежного оцінювання).

Алфадда Г.А. та Магді Г.С. [18] вивчали сприйняття студентами Zoom при вивченні мов на основі моделі прийняття технології (TAM, technology acceptance model). Вивчаючи вплив статі та досвіду на використання технології, автори дійшли висновку, що існує сильна позитивна кореляція між фактичним використанням Zoom та ставленням студентів, поведінковим наміром. Результати також виявили, що немає кореляції між статтю та ефективністю, однак досвід впливає позитивно.

Алі М. та Міраз Х.М. [16] виділили психологічні фактори, що впливають на якість навчання в Інтернеті. Агарвал A. та ін. [19], аналізуючи використання Google Classroom, Zoom та Microsoft Teams у трьох різних навчальних закладах Індії з метою визначення ефективності та прийнятності засобів електронного навчання серед індійських студентів під час локдауну COVID-19, зазначили, що електронне навчання впливає на психічне здоров'я, оскільки може призвести до зниження навчальних досягнень, що, своєю чергою, може викликати тривогу та депресію.

- сприйняття студентами навчання за допомогою вебінарорієнтованих платформ.

Більшість досліджень, присвячених цьому питанню, проводили шляхом опитування студентів різних спеціальностей та вікових груп, пропонуючи заповнити спеціальні анкети з метою визначення ставлення до онлайн платформ. Так, у роботі Нугрохо Р.А.та ін. [20] при опитуванні студентів, що вивчають курс перекладу, 80% респондентів відзначили, що їм не подобаються онлайн лекції через труднощі, яких вони зазнали. Водночас результати показали позитивне сприйняття 90% використання Google Classroom.

Wan Hassan W.A.S. та ін. [12], вивчаючи сприйняття студентами вищих та професійних закладів освіти Webinar Zoom Meet, визначили, що використання Zoom Meet серед студентів дає дає можливість залучити велику кількість студентів, особливо при проведенні групових завдань, незалежно від відстані та часових обмежень. Однак було відзначено, що прийняття інновації в технології не тільки передбачає використання складного та сучасного програмного забезпечення, але також тісно пов'язане із рівнем використання та володінням ефективних методів при його застосуванні. Ці технологічні навички викладача та студентів можуть мати значний вплив на споживачів.

- порівняльний аналіз онлайн-платформ дистанційного навчання.

Так, Таккер С.В. та ін. [21] провели комплексне дослідження платформ електронного навчання (Zoom, Google Meet, Microsoft Teams, GoToWebinar, Zoho Meeting, Adobe Connect та GoToMeeting). За результатами порівняння за критеріями функціональності, безпеки, підтримки клієнтів, інтеграції з додатками сторонніх виробників, авторами було визначено платформи Zoom та Microsoft Teams як кращі в загальному рейтингу. Під час аналізу використовувалось опитування студентів за допомогою Google форм. Проте необхідно відзначити, що дане дослідження не враховує різниці у функціональних можливостях різних пакетів підписки та представлений лише загальний рейтинг функціональних можливостей без деталізації за функціями.

Крашна М. та Песек І. [22] вивчали вплив Moodle та MS Teams на процеси викладання та навчання, провели порівняльний аналіз цих платформ. На думку авторів, переможцем у традиційних освітніх завданнях (оцінювання, тестування, категоризація, розширюваність) є Moodle, у задачах спілкування (чат, відеоконференції, лекції, спільний доступ до екрану) і в створенні загального контенту - MS Teams. Однозначного переможця в розміщенні завдань та розподілі файлів немає.

Алі М. та Міраз Х.М. [16] досліджували навчання з використанням Google Meet та Zoom. На думку авторів, Google Meet є кращою платформою.

Необхідно відзначити, що більшість науковців, які проводили порівняльний аналіз платформ, орієнтувались на результати опитування студентів та викладачів. Водночас необхідно взяти до уваги розповсюдженість технологій. Так, Zoom та Google Meet - найвідоміші в суспільстві платформи (за даними [21] відсоток обізнаності - 86 та 81,6% відповідно), що впливає на збільшення рейтингу даних платформ при опитуванні.

Функціональні можливості систем Zoom, Google Meet та MS Teams представлені на офіційних вебсайтах платформ, а також досліджуються в роботах Стечкевича О. [2324], Фоменка А. [25-26], джерелах [27-31] тощо.

Водночас вивчення наукових джерел дає підстави стверджувати, що в сучасній науковій літературі не вистачає досліджень даних платформ з урахуванням останніх змін та нововведень, а також недостатньо вивченими є питання порівняння особливостей використання інструментарію відеоконференцій в різних платформах.

Метою дослідження є порівняння вебінарорієнтованих платформ для навчання, визначення технічних та педагогічних можливостей використання інструментарію платформ Zoom, Google Meet та Microsoft Teams, дослідження впливу використання вебінарорієнтованих платформ на формування професійних та загальних навичок при різних типах занять.

Теоретичні основи дослідження

Перехід на дистанційне навчання та роботу змінив позиції на ринку для багатьох програмних продуктів і призвів до підвищеного інтересу до програм для віддаленого спілкування та обміну даними, особливо Zoom, Google Meet та Microsoft Teams.

Microsoft Teams, доступний з 2017 року, - це груповий чат Microsoft і програма для віддаленого спілкування для користувачів пакета Office 365. Microsoft Teams є частиною Office 365 і розповсюджується за корпоративною передплатою.

Teams дозволяє проводити аудіо- та відеозустрічі, створювати віртуальні кімнати та чати, вести особисте листування, співпрацювати над документами, створеними в програмах Microsoft. Є інтеграція з додатками Microsoft.

Щоб запустити Teams, адміністратору команди необхідно відкрити налаштування Office 365 і надати доступ до служби.

У 2018 році Microsoft запустив безкоштовну версію Microsoft Teams, яку можна використовувати без передплати на Office 365. Вона обмежена 300 користувачами та має 10 ГБ спільного хмарного сховища (+ 2 ГБ на користувача), необмежені групові аудіо- та відеозустрічі, мобільний додаток, гостьовий доступ, інтеграцію з іншими додатками [32].

Microsoft Teams використовується в школах, зокрема в усіх школах Польщі, закладах вищої освіти, зокрема в Техаському університеті в Далласі, Денверському та Бейлорському університетах, університеті Маямі [33], ряді українських закладів, наприклад, в університеті «Крок», перш за все завдяки інтеграції з платформою Microsoft.

У жовтні 2020 р. Міністерство освіти України уклало угоду з «Майкрософт Україна» про забезпечення навчальних закладів безкоштовними інструментами для дистанційного навчання в рамках проєкту «Всеукраїнська школа онлайн».

Згідно договору українські школи можуть проводити онлайн заняття безкоштовно, використовуючи центр командної роботи Microsoft Teams for Education [34].

Google Meet, доступний з 2017 року, - це сервіс відеозв'язку, розроблений Google.

Google Meet, раніше відомий як Hangouts Meet, який може розповсюджуватись за корпоративною підпискою як частина бізнес-пакету. Він дозволяє проводити аудіо- та відеоконференції, спілкуватися в чаті та співпрацювати над документами за допомогою спільного використання екрану, Google диску та Jamboard як дошки. Є інтеграція з календарем і контактами Google для планування та організації відеозустрічей, а також з Google Classroom. Щоб отримати доступ до Google Meet, користувач повинен мати обліковий запис Google.

У березні 2020 року через пандемію COVID-19 Google оголосив про надання безкоштовного доступу до Google Meet. Це призвело до зростання кількості користувачів Google Meet у 30 разів у період з січня по квітень 2020 року, яке досягло позначки 100 мільйонів користувачів на день (порівняно з 200 мільйонами на день для Zoom станом на кінець квітня 2020 року) [35-36]. Безкоштовна ліцензія не підтримує запис відео, відстеження учасників та має обмеження кількості учасників (100) та тривалості відеозустрічей (60 хвилин).

Google Meet використовують у школах та університетах, зокрема університет Карнегі-Меллон, університет Чепмена, університет Каліфорнії у Ріверсайді, Бостонський університет, Харківський національний університет радіоелектроніки, Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка тощо як частину платформи Google Workspace for education та спільно з Google Classroom.

Zoom, доступний з 2013 року, - комунікаційна платформа для віддаленого конференц-зв'язку від Zoom Video Communications, Inc. Zoom забезпечує відеоконференції, онлайн зустрічі, чати та співпрацю у віртуальних кімнатах, співпрацю над документами за допомогою спільного використання екрану і дошки, можливість зберігання відео у хмарі.

Zoom має платну Zoom Pro та безкоштовну Zoom Basic версії. У версії Zoom Pro зустріч проводиться без обмежень за часом, до неї можна підключити до 100 учасників. Разом з цією ліцензією надається хмарне сховище розміром 1 ГБ для запису відео у форматі MP4. Можна також додатково придбати хмарне сховище більшого розміру.

Безкоштовна ліцензія Zoom Basic має необмежений час для двох учасників та обмежений час (40 хвилин) для більшої кількості учасників зустрічі. Через пандемію COVID-19 Zoom скасовує 40-хвилинне обмеження з безкоштовної ліцензії під час пандемії для шкіл певних країн.

З грудня 2019 року до квітня 2020 року щоденне використання Zoom зросло з 10 до понад 200 мільйонів. Дане зростання викликане карантинними заходами в багатьох країнах через пандемію COVID-19 [37].

В основному викладачі використовують Zoom як інструмент відеоконференцій для проведення занять при дистанційному навчанні або для віртуального спілкування зі студентами та колегами у багатьох школах та університетах світу, зокрема в Каліфорнійському університеті в Берклі, університеті Арізони, Пітсбургському та Прінстонському університетах, Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» тощо.

Методика дослідження

Системний аналіз використовувався для дослідження функціональних можливостей інструментарію платформ Zoom, Google Meet та Microsoft Teams, зокрема демонстрації екрану, цифрової дошки, роботи чату, віртуальних кімнат, запису зустрічі, реакцій та емоцій тощо. При системному аналізі виконується декомпозиція системи на окремі частини та проводиться дослідження, як ці складові працюють та взаємодіють для досягнення загальної мети - ефективного проведення навчального заняття, формування професійних та м'яких навичок.

SWOT-аналіз використовувався для порівняльного аналізу зазначених платформ. За допомогою SWOT-аналізу можна оцінити конкурентну позицію програмного продукту на ринку, виявивши внутрішні та зовнішні фактори, що впливають на ефективність його роботи (сильні, слабкі сторони, можливості та загрози). Застосування цього методу дозволило систематизувати результати дослідження, отримані на попередньому етапі, порівняти отримані характеристики та обґрунтувати критерії вибору конкретної платформи.

Результати дослідження

Системні вимоги до програмного та апаратного забезпечення. Для проведення занять у Google Meet або Microsoft Teams викладач може використовувати безкоштовний тарифний план з обмеженими можливостями, зареєструвати в домені навчальний заклад та отримати доступ до розширених можливостей для освіти або використовувати платний тарифний план.

Для проведення занять у Zoom використовується безкоштовний тарифний план Zoom Basic або платна версія Zoom Pro, яка дозволяє зняти часові обмеження на проведення відеоконференції та збільшити максимальну кількість учасників. Критерій «кількість учасників» є суттєвим при проведенні лекцій у великих навчальних потоках, зокрема з суспільних або загальнотехнічних дисциплін.

Можливості систем по проведенню відеоконференцій за кількістю учасників та часом проведення заняття наведені у табл. 1-3.

Таблиця 1 Обмеження кількості учасників відеоконференції

Якщо кількість студентів у навчальному потоці перевищує допустиму кількість учасників, можна проводити лекції в режимі трансляції (Teams, Google Meet) або вебінару (Zoom) (табл. 2).

Таблиця 2 Обмеження кількості учасників вебінара / трансляції