Порівняльний аналіз можливостей використання інструментарію вебінарорієнтованих платформ Zoom, Google Meet та Microsoft Teams в онлайн-навчанні
Дослідження проблем використання вебінарорієнтованих платформ у закладах загальної середньої та вищої освіти України. Системні вимоги до програмного і апаратного забезпечення роботи платформ Zoom, Google Meet та Microsoft Teams в режимі онлайн-навчання.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.07.2023 |
| Размер файла | 1,1 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
У Zoom викладач повинен увімкнути режим віртуальних кімнат до початку заняття, інші програми дозволяють увімкнути режим віртуальних кімнат під час зустрічі. Запустити віртуальні кімнати можна лише з комп'ютера в усіх програмах.
Технічні характеристики режиму віртуальних кімнат представлені в табл. 10.
Таблиця 10
Технічні характеристики режиму віртуальних кімнат
|
Показник |
Microsoft Teams |
Google Meet |
Zoom |
|
|
Увімкнення режиму |
Під час зустрічі |
Під час зустрічі |
До початку зустрічі в налаштуваннях облікового запису |
|
|
Максимальна кількість кімнат |
50 |
100 |
50 |
|
|
Кількість учасників у кімнатах |
Без обмежень |
Без обмежень |
до 500 учасників на 20 кімнат, до 400 учасників на 30 кімнат, до 200 учасників на 50 кімнат |
|
|
Запис відео у віртуальних кімнатах |
Ініціюється організатором |
Віртуальні кімнати не можна транслювати або записувати |
Може записуватися організатором або учасником, який отримав спеціальний дозвіл |
|
|
Системні вимоги |
Клієнт для настільних комп'ютерів |
Вебклієнт на комп'ютері |
Клієнт для настільних комп'ютерів Віртуальні кімнати повинні бути ввімкнені |
|
|
Версія (підписка) |
Функція не залежить від версії |
Функція доступна лише в Enterprise edition та Google Workspace for Education Plus |
Функція не залежить від версії |
Zoom дозволяє попередньо розподілити студентів по кімнатах до початку зустрічі, використовуючи два варіанти:
- попереднє призначення віртуальних кімнат за допомогою вебпорталу;
- попереднє призначення віртуальних кімнат за допомогою файлу CSV. Послідовність дій при роботі з віртуальними кімнатами представлена на рис. 7:
Рис. 7. Послідовність дій при роботі з віртуальними кімнатами
Можливості віртуальних кімнат:
- учасники віртуальної кімнати мають доступ до спільного використання екрана, чату, аудіо та відео;
- до віртуальних кімнат застосовуються ті ж налаштування та політика безпеки, що і для головної кімнати за винятком запису відео.
Особливості віртуальних кімнат для викладача:
- створювати віртуальні кімнати може лише викладач / модератор, лише використовуючи версію для настільного комп'ютера або вебклієнт;
- викладач може автоматично / вручну розподіляти студентів по окремих сесіях;
- викладач може самостійно вибирати віртуальну чи головну кімнату та переключатися між кімнатами в будь-який час;
- викладач може дозволити або заборонити студентам обирати кімнату для роботи, входити до віртуальної кімнати / повертатися до головної кімнати, коли вони хочуть (залежить від системи).
Особливості віртуальних кімнат для студентів:
- студент може підключитися до віртуальної кімнати з настільного комп'ютера, вебклієнта або мобільного пристрою;
- студенти можуть бути розподілені по віртуальних кімнатах, приєднатись до віртуальної кімнати, користуватись дошкою або спільним екраном, якщо це дозволено на звичайних заняттях, повторно приєднатись до головної кімнати та бачити чат віртуальної кімнати;
- учасники, які увійшли в систему з кількох пристроїв, приєднуються до однієї віртуальної кімнати.
Порівняльна характеристика функціональних можливостей даного інструментарію представлена в табл. 11.
Таблиця 11 Порівняльна характеристика віртуальних кімнат
|
Показник |
Microsoft Teams |
Google Meet |
Zoom |
|
|
Вибір автоматичного або |
Автоматичний / |
Перемішати / ручний |
Автоматичний / ручний |
|
|
ручного розподілу учасників по кімнатах |
ручний розподіл |
розподіл |
розподіл |
|
|
Вибір кількості кімнат |
+ |
+ |
+ |
|
|
Встановлення таймеру для сеансів підгруп (закриття кімнат за розкладом) |
+ |
+ |
||
|
Перейменування кімнат |
+ |
+ |
+ |
|
|
Додавання / видалення кімнат |
+ |
+ |
+ |
|
|
Відкриття / закриття кімнат |
+ |
+ |
+ |
|
|
Приєднання модератора до будь-якої кімнати |
+ |
+ |
+ |
|
|
Дозвіл учасникам вибирати зал |
- |
- |
+ |
|
|
Закриття віртуальних кімнат окремо для кожної кімнати |
+ |
- |
- |
|
|
Робота з чатом |
Кожна кімната має свій власний чат, і всі чати доступні у головному списку чату Teams для організатора |
Кожна кімната має свій власний чат, доступний лише в цій кімнаті. Чат головної кімнати не відображається в чатах віртуальних кімнат. Модератори не бачать повідомлень чату, якими обмінювались учасники до їх приходу або після їх виходу з віртуальної кімнати |
||
|
Надсилання (трансляція) оголошення в усі кімнати |
+, у чаті з поміткою «Увага!» (Attention!) |
+, в окремому вікні, що спливає |
||
|
Показник |
Microsoft Teams |
Google Meet |
Zoom |
|
|
Відновлення початкових налаштувань кімнат |
+ |
+ |
+ |
|
|
Переведення студентів до іншої кімнати |
лише тоді, коли віртуальні кімнати закриті |
можливе |
будь-коли під час зустрічі |
|
|
Вхід до віртуальної кімнати |
залежить від налаштувань (ручний / автоматичний) |
ручний натисканням кнопки «Приєднатися» |
залежить від налаштувань (ручний / автоматичний) |
|
|
Повернення до головної кімнати |
залежить від налаштувань (ручне / автоматичне) |
ручне натисканням кнопки «Повернутися до головної кімнати» |
залежить від налаштувань (ручне / автоматичне) |
|
|
Зворотний зв'язок з викладачем |
безпосереднє звернення до викладача в чаті (@) |
тимчасове повернення до головної кімнати, де знаходиться викладач, опція «Звернутися за допомогою» |
опція «Звернутися за допомогою» |
|
|
Після закриття віртуальної кімнати |
залишається доступ до журналу чату і файлів, до яких надано спільний доступ (разом із записами зборів) |
чат закривається |
чат закривається |
При роботі «в окремих кімнатах» важливим є питання зворотного зв'язку студентів та викладача. Розглянемо механізми реалізації даного зв'язку в цих програмах.
Так, у Zoom та Teams є можливість надсилання (трансляції) оголошення викладача в усі кімнати, що на даний момент неможливо у Google Meet. Викладачі часто використовують цю функцію, щоб повідомити студентів про завершення часу, відведеного на виконання завдання (наприклад, залишилося 5 хвилин до кінця практичної роботи), нагадати про необхідність виконати певні дії або поділитися підказками для обговорення.
Google Meet та Zoom мають кнопку «Звернутися за допомогою» (ask for help), натиснувши на яку студент повідомляє викладача про те, що йому потрібна допомога (технічна або навчальна) і він просить приєднатися до його кімнати. Викладач отримує запит на допомогу у вигляді відповідного сповіщення на панелі поруч із підгрупою, учасник якої попросив про допомогу, і за бажанням може приєднатися до даної кімнати. Зауважимо, що при переході до віртуальної кімнати модератори не можуть бачити повідомлення чату, якими обмінювались учасники до їх приєднання.
Зауважимо, що користувачі Google Meet, які підключаються з телефона, на даний момент не можуть попросити про допомогу.
У Teams немає опції «Звернутися за допомогою», але всі чати доступні в головному списку чату Teams для викладача. Тому якщо студент хотів би отримати допомогу від викладача, перебуваючи у віртуальній кімнаті, він може безпосередньо звернутися до викладача в чаті за допомогою @.
У Google Meet учасники в будь-який момент можуть повернутися до головної кімнати, де знаходиться викладач. У Zoom та Teams можна вибрати автоматичний або ручний режим повернення, що дозволяє примусово переміщати студентів до кімнат та повертати їх до головної кімнати без їх участі. Дана опція є актуальною при проведенні занять у маленьких дітей, які не бажають натискати кнопку «Приєднатися» чи «Повернутися до головної кімнати» після закінчення відведеного часу або не розуміють, як чи навіщо це робити.
Багато викладачів відзначають як недолік відсутність можливості викладачу (адміністратору) одночасно спостерігати за всіма заняттями та одночасно надсилати тексти чи робити оголошення в усі кімнати. Можливість одночасного доступу до всіх кімнат дозволяє відстежувати різні групи, одночасно звертатися до загальних питань та втручатися, якщо це необхідно. Існує думка, що несподіваний вхід викладача в кімнату відволікає увагу і руйнує потік спілкування між студентами за аналогією з непередбаченим візитом начальника до підлеглих - це може викликати незручність. Через відсутність широкомовних повідомлень і можливості запису відео у віртуальних кімнатах у Google Meet можна замість вбудованого інструментарію віртуальних кімнат використовувати розширення Chrome для використання в Google Classroom: Google Meet Breakout Rooms by Robert Hudek [44].
Окремо хотілося б відзначити можливість у Google Meet та Zoom встановлення таймеру для сеансів підгруп та закриття кімнат за розкладом. Це позитивно впливає на планування роботи під час заняття, виділяючи конкретний час на певну діяльність і звільняючи викладача від необхідності контролювати час. Таймер зворотного відліку перед закінченням сесійного часу (30 секунд у Google Meet, довільний час, який виставляє викладач, у Zoom) сприяє формуванню у студентів навичок самоорганізації, викликаючи максимальну концентрацію уваги на завданні для вчасного закінчення роботи.
Зворотний зв'язок з викладачем. Основними формами зворотного зв'язку з викладачем є аудіоповідомлення, записи в чаті та використання функції «Підняти руку» та/або живих емоцій.
Розглянемо ці можливості для кожної з платформ (табл. 12).
1. Використання мікрофона.
При наявності фонового шуму та для забезпечення дисципліни під час заняття доцільно примусово вимикати мікрофони всіх студентів, дозволяючи вмикати їх лише під час відповіді або якщо студент підняв руку. Дана опція наявна в усіх платформах і дозволяє вимкнути мікрофони всіх учасників за винятком себе.
Доступні опції в Teams:
а) до початку заняття:
- «Дозволяти учасникам вмикати мікрофон» так/ні - викладач може вимкнути мікрофони, щоб студенти не могли ввімкнути звук під час заняття. Мікрофони всіх присутніх, крім викладача та доповідача, будуть вимкнені, коли вони приєднаються до заняття.
б) під час заняття:
- «Відключити мікрофон» - відключити мікрофон в одного або декількох студентів при наведенні курсору миші на їхні імена;
- «Відключити мікрофони в усіх» - відключити мікрофони в усіх учасників, також і свій, не забороняючи повторне ввімкнення;
- «Не дозволяти учасникам вмикати мікрофон» - заборонити ввімкнення мікрофона студентами;
- «Увімкнути звук».
Обмеження Teams:
- організатори та ведучі, які приєднуються з мобільного, не можуть дозволити або заборонити ввімкнення звуку;
- в учасників, які підключаються на заняття за номером телефону, не можна заблокувати відключення звуку.
Доступні опції в Zoom:
- «Вимкнути звук» - відключити мікрофон в одного або декількох студентів при наведенні курсору миші на їхні імена;
- «Попросити ввімкнути» - запросити ввімкнення мікрофона у визначеного студента (можливість увімкнення чужого мікрофона в учасників відсутня);
- «Дозволити учасникам вмикати свій звук»;
- «Вимикати звук учасників при вході»;
- «Вимкнути весь звук».
Доступні опції в Google Meet:
- «Вимкнути звук» - відключити мікрофон в одного або декількох студентів при наведенні курсору миші на їхні імена;
- «Вимкнути мікрофони всіх учасників» - відключити мікрофони в усіх учасників, і себе також.
Таблиця 12
Порівняльний аналіз функції керування мікрофонами учасників
|
Показник |
Microsoft Teams |
Google Meet |
Zoom |
|
|
Доступність |
+ |
+ |
+ |
|
|
Хто може вимикати мікрофони |
Організатор, ведучий (presenter) |
Модератор - якщо заняття проводиться з використанням особистого облікового запису викладача. Учасники з домену організатора - якщо заняття проводиться з використанням облікового запису Google Workspace. Організатор або користувач, який запланував захід в Календарі, - якщо заняття проводиться з використанням облікового запису Education. |
Організатор (host), спів-організатор (co-host) |
|
|
Вимкнути мікрофон іншого учасника |
+ |
+ |
+ |
|
|
Вимкнути мікрофони в усіх учасників |
+ |
Лише у версії Education |
+ |
|
|
Заборонити учасникам вмикати звук |
+ |
- |
+ |
|
|
Попросити вмикати звук |
- |
- |
+ |
|
|
Автоматично вимикати звук учасників при вході |
- |
- |
+ |
|
|
Обмеження |
Організатори та доповідачі, які приєднуються з мобільного, не можуть дозволити / заборонити вимкнення звуку. В учасників, які під'єднуються на(до) заняття за номером телефону, не можна заблокувати вимкнення звуку. |
Можливість вимкнути мікрофони всіх учасників є лише у версії Education. |
||
|
Додаткові можливості |
Функція шумозаглушення |
Відключення мікрофону на заняттях зі значною кількістю людей дозволяє уникнути випадкового шуму і чинників, які відволікають. Проте іноді відключення мікрофону неможливе, наприклад, для викладача або доповідача. Крім того, вимкнення всіх мікрофонів не забороняє їх повторного ввімкнення, якщо дана опція дозволена в учасників.
Для вирішення проблеми стороннього шуму у 2020 році в Google Meet була додана функція шумозаглушення [45]. Дана функція доступна лише у версіях G Suite Enterprise та G Suite Enterprise for Education і призначена для зниження фонового шуму (гавкіт собаки, стукіт клавіатури) під час дзвінків. Технологія фільтрує звуки, відмінні від людського голосу. Зауважимо, що дану опцію краще вимикати при проведенні занять з музики, щоб не заглушати звуки музичних інструментів.
2. Функція «Підняти руку» (raise hand) .
Дана функція є формою невербального зворотного зв'язку з викладачем. Вона показує, що студент хоче поставити питання, дати відповідь або висловитися з якогось питання, відреагувати на деяку інформацію або висловити свою думку.
Ця функція є важливою, оскільки:
- з її допомогою студенти можуть сигналізувати про намір висловитись, не перериваючи заняття;
- можливість поставити питання дозволяє краще розібратись у темі обговорення;
- функція робить заняття більш ефективним, заохочуючи до участі в дискусії студентів; високий рівень залучення забезпечує ефективніше запам'ятовування представленого викладачем матеріалу.
- функція забезпечує можливість проведення опитування студентів, оскільки викладач /модератор бачить загальну статистику одночасно піднятих рук (2).
Коли один зі студентів піднімає руку, усі присутні на занятті бачать відповідний значок піднятої руки біля зображення учасника (рис. 8). Опустити руку учасника може або він сам, або модератор.
Рис. 8. Зображення піднятої руки в Zoom
Незважаючи на те, що підняття руки - це форма невербального зворотного зв'язку, дана опція не контролюється параметрами невербального зворотного зв'язку і не може бути вимкнена. Опція "Підняти руку" може бути вимкнена лише для учасників вебсемінару в Zoom.
Таблиця 13
Порівняльний аналіз функції «Підняти руку»
|
Показник |
Microsoft Teams |
Google Meet |
Zoom |
|
|
Доступність функції |
Функція доступна |
Функція доступна в пакетах Education Fundamentals та Education Plus. Функція недоступна в безкоштовній версії |
Функція доступна |
|
|
Відключення функції |
Функція ввімкнена за замовчуванням, викладач не може її відключити |
Функція ввікнена за замовчуванням, викладач не може її відключити |
Функція ввімкнена за замовчуванням, викладач не може її відключити. Функцію можна вимкнути лише для учасників вебсемінару |
|
|
Можливості модератора |
Підняти руку. Опустити руку будь-якого учасника |
|||
|
Можливості студента |
Підняти руку / опустити руку |
Реакції (reactions) використовуються як активний інструмент навчання для зворотного зв'язку з викладачем, а також для надання невербального відгуку на поставлене викладачем питання.
Стандартні реакції присутні лише в Zoom (рис. 9).
Рис. 9. Стандартні реакції в Zoom
Реакції використовуються:
- для того, щоб спілкуватися з викладачем/модератором та іншими учасниками, не порушуючи дисципліни. Наприклад, розміщення піктограми «Повільніше» (Slower) поруч із іменем учасника показує бажання, щоб виступаючий або модератор говорив повільніше. Це актуально, наприклад, при вивченні іноземних мов.
- як інструмент для надання студентами невербальної відповіді на запитання, поставлене викладачем - Yes , No ідентифікації ставлення до певного твердження чи теми - Like , Dislike . Зокрема невербальна відповідь на питання може використовуватися при відсутності у студента підключеного мікрофона.
У цьому випадку викладач бачить усі студентські відповіді і може оцінити їх знання з даного питання (рис. 10).
- як інструмент для голосування, оскільки викладач /модератор бачить загальну статистику того, скільки учасників обрало кожну піктограму.
- як інструмент керування навчальним процесом, наприклад, використання піктограми «Потрібна перерва» .
- Крім стандартних реакцій, Zoom та Microsoft Teams надають можливість виражати емоції в якості реакції на дії або слова викладача. Для викладача це слугує зворотним зв'язком, для студента забезпечує можливість зробити заняття більш живим. Особливо це актуально для школярів молодших класів.
Рис. 10. Опитування студентів в Zoom за допомогою стандартних реакцій
Можливі живі реакції представлені на рис. 11.
Рис. 11. Живі емоції в Zoom (а) та Microsoft Teams (б)
Якщо учасник заняття ділиться вмістом екрана, наприклад, робочим столом, вікном, презентацією PowerPoint, фотографіями, відео чи дошкою, реакція випливатиме з нижньої частини екрана протягом декількох секунд. Відповідні реакції також з'являються на фотографіях профілю учасників, які надсилають реакції. У випадку, якщо панель «Учасники» закрита, організатори та співорганізатори отримають повідомлення про те, що студент (-и) підняли руку.
Таблиця 14
Порівняльний аналіз функції «Реакції»
|
Показник |
Microsoft Teams |
Google Meet |
Zoom |
|
|
Стандартні реакції |
- |
Функція недоступна |
+ |
|
|
Живі емоції |
+ |
+ |
||
|
Обмеження |
Доступна в Windows 10, macOS Очікується в iOS, Android Недоступна у вебверсії |
|||
|
Можливість відключення модератором |
+ |
+ |
У Google Meet немає вбудованих реакцій, але є можливість встановити додаткове розширення «Reactions for Google Meet» [46] (рис. 12). Необхідно зауважити, що для забезпечення можливості відображення реакцій в інших учасників, усі вони повинні встановити дане розширення.
Рис. 12. Реакції в розширенні Reactions for Google Meet
Запис уроку. Функція запису зустрічі використовується у випадках, коли користувач хоче переглянути відео зустрічі пізніше або надати цю можливість тим, хто не зміг бути присутнім на зустрічі, але хоче ознайомитися з її основним вмістом.
Запис дистанційного уроку надається:
- адміністрації навчального закладу як підтвердження факту проведення заняття;
- студентам - для забезпечення можливості повторного перегляду заняття з метою кращого засвоєння навчального матеріалу або у випадку відсутності на занятті.
Розглянемо можливості запису зустрічі в основній та віртуальних кімнатах у кожній з програм (табл. 15).
Таблиця 15
Порівняльний аналіз функції запису зустрічі
|
Показник |
Microsoft Teams |
Google Meet |
Zoom |
|
|
Доступність функції |
Функція доступна. |
Функція доступна в пакетах Education Fundamentals та Education Plus. Функція недоступна в безкоштовній версії. |
Локальний запис на комп'ютер доступний для безкоштовних і платних абонентів. Запис в хмару доступний лише для платних облікових записів. |
|
|
Системні вимоги |
Версія для комп'ютера / Teams для iOS та Android останньої версії |
Версія для комп'ютера. |
Версія для комп'ютера. На мобільному пристрої лише з записом у хмару. |
|
|
Запис відео у віртуальних кімнатах |
Запис відео віртуальних кімнат ініціюється організатором зустрічі. Запис продовжується, навіть якщо користувач-ініціатор залишив кімнату. Відео у віртуальних кімнатах записується паралельно в окремі файли. |
Віртуальні кімнати не можна транслювати або записувати. |
Відео в віртуальних кімнатах може записуватись організатором або учасником, який отримав спеціальний дозвіл. Запис у хмарі доступний лише для основної кімнати. Локальні записи можуть проходити паралельно у віртуальних кімнатах. |
|
|
Хто може ініціювати запис |
Організатор зустрічі або учасник з тієї ж організації Якщо користувач Microsoft Teams починає запис зборів, цей запис зберігається в хмарі і доступний усім учасникам; гості і зовнішні учасники можуть переглядати запис лише у випадку, якщо їм був спеціально наданий доступ до цього запису. Запис триває, навіть якщо користувач -ініціатор покинув збори, не зупинивши запис, і зупиниться автоматично, коли всі учасники покинуть збори. Якщо хто - небудь забуде покинути збори, запис автоматично зупиниться через чотири години.. |
Організатор зустрічі. Користувач, що використовує акаунт Google Workspace як викладач |
Організатор зустрічі або учасник, який отримав спеціальний дозвіл. |
|
|
Формати запису |
Відео (MP4). Відео: виступаючий учасник, демонстрація екрана, звук. Цифрові дошки і загальні замітки не записуються. |
Відео, журнал чата (SBV файл). Відео: виступаючий учасник, демонстрація екрана, звук |
Аудіо (М4А), відео (MP4) файли, чат. Відео: виступаючий учасник, демонстрація екрана / цифрова дошка, звук |
|
|
Місце зберігання запису |
У хмарі: в SharePoint та OneDrive. До 2021 року - в Microsoft Stream 21 день |
У хмарі: на Google диску організатора зустрічі Якщо зустріч Google Meet проводиться в незапланований час або її організатор змінюється, |
Локальний запис на комп'ютері: у вибрану папку. У хмарі: в папку «Мої записи». |
|
|
Доступ до хмарного сховища |
Запис відображається в чаті зустрічі або в бесіді каналу, якщо зустріч проходять на каналі. Ці посилання доступні протягом 7 днів. |
Автоматичне надсилання ініціатору запису електронного листа з посиланням на відео зустрічі. |
Автоматичне надсилання ініціатору запису електронного листа з посиланням на відео зустрічі. |
SWOT-аналіз вебінарорієнтованих платформ. Для порівняльного аналізу розглянутих систем використаємо методологію SWOT- аналізу. SWOT-аналіз дозволяє виявити сильні і слабкі сторони програмного забезпечення, його можливості та загрози при дослідженні зовнішнього та внутрішнього середовища.
Таке дослідження допомагає виділити найбільш важливі характеристики і за ними сформулювати стратегію вибору освітнього середовища.
На основі проведеного аналізу зовнішнього і внутрішнього середовища було отримано список можливостей і загроз Microsoft Teams, а також виявлені його сильні і слабкі сторони (табл. 16).
Таблиця 16
Сильні / слабкі сторони, можливості та загрози Microsoft Teams
|
Сильні сторони |
Слабкі сторони |
|
|
Наявність у складі корпоративного пакету Office 365 A1, який для освітніх установ надається безкоштовно. Інтеграція з Microsoft сервісами, зокрема Outlook, Word, Excel, PowerPoint, OneNote, OneDrive тощо Інструмент онлайн клас (команда класу), який надає розширені можливості для освіти Можливість відображення учасників у спільному режимі (корисно для мозкового штурму і дискусій). Захищеність завдяки використанню політики безпеки Microsoft та шифруванню зв'язку. Максимальна кількість учасників - 300 |
Не підтримує браузер Firefox Складний інтерфейс у порівнянні з іншими сервісами Робота у складі замкнутої екосистеми Microsoft |
|
|
Можливості |
Загрози |
|
|
Підтримка використання платформи на державному рівні, наприклад, усі школи Польщі використовують Teams для дистанційного навчання. Для України - договір Міністерства освіти України з «Майкрософт Україна» про безкоштовне використання центру командної роботи Microsoft Teams for Education навчальними закладами в межах проєкту «Всеукраїнська школа онлайн». Підтримка використання платформи на рівні навчального закладу Поширення сервісів Microsoft Нарощування можливостей функціоналу |
Запис відеоконференції доступний усім учасникам на каналі чата, що може порушувати авторські права. |
На основі проведеного аналізу зовнішнього і внутрішнього середовища було отримано список можливостей і загроз Zoom, а також виявлені його сильні і слабкі сторони (табл. 17).
Таблиця 17
Сильні / слабкі сторони, можливості та загрози Zoom
|
Сильні сторони |
Слабкі сторони |
|
|
Найбільш дружній інтерфейс у порівнянні з іншими сервісами*, простота використання У безкоштовній версії Zoom Basic доступна більшість функцій (демонстрація екрана, цифрова дошка, запис конференції, інтеграція з іншими сервісами, чат, обмін файлами). Можливість передачі учасникам керування Можливість індивідуального чату у відеоконференції |
Часові обмеження 40 хвилин (крім шкіл із певних країн, закритих через епідемію COVID-19) Максимальна кількість учасників у безкоштовній версії Zoom Basic - 100 Відсутність можливості відстежувати присутність студентів на занятті. У чаті видно повідомлення, лише надіслані після підключення учасника до зустрічі |
|
|
Можливості |
Загрози |
|
|
Підтримка використання платформи на державному рівні |
Ідентифікатор конференції - 9-значне число, що несе ризик підбору ідентифікатора та можливості |
|
|
Підтримка використання платформи на рівні навчального закладу Скасування часового обмеження для навчальних закладів Нарощування можливостей функціоналу |
хуліганських дій, які називаються «бомбардуванням Zoom» (Zoom bombing) - спроби підключення сторонньої особи до відеоконференції з метою зірвати зустріч і образити її учасників. Безпека даних, можливість хакерських атак, зокрема в минулому році платформу звинуватили в незаконному розголошенні особистої інформації, внаслідок чого ряд державних установ відмовились від його використання з міркувань конфіденційності. |
|
|
*за результатами опитування викладачів та студентів (контрольна вибірка - 100 осіб). |
На основі проведеного аналізу зовнішнього і внутрішнього середовища було отримано список можливостей і загроз Google Meet, а також виявлені його сильні і слабкі сторони (табл. 18).
Таблиця 18
Сильні / слабкі сторони, можливості та загрози Google Meet
|
Сильні сторони |
Слабкі сторони |
|
|
Наявність у складі корпоративного пакету G Suite for Education, який для освітніх установ надається безкоштовно. Інтеграція з Google сервісами, зокрема Gmail, Документи, Диск, Google Calendar тощо Інтеграція з Google класом, який надає розширені можливості для освіти Цифрова дошка - окремий додаток, що дозволяє заздалегідь підготувати дошку до початку заняття й продовжити роботу з нею на наступному занятті, зберігати дошку у форматі з можливістю редагування. Захищеність завдяки використанню політики безпеки Google та шифруванню зв'язку. Дружній інтерфейс у порівнянні з іншими сервісами |
Часові обмеження 60 хвилин Максимальна кількість учасників у безкоштовній версії, пакетах Education Fundamentals, Education Standard - 100 Низька якість звуку при ввімкнених мікрофонах у всіх учасників Віртуальні кімнати доступні лише в Enterprise edition та Google Workspace for Education Plus Віртуальні кімнати не можна транслювати або записувати. Немає вбудованої функції «Реакції» У чаті видно повідомлення, лише надіслані після підключення учасника до зустрічі Немає індивідуального чату у відеоконференції |
|
|
Можливості |
Загрози |
|
|
Підтримка використання платформи на державному рівні Підтримка використання платформи на рівні навчального закладу Скасування часового обмеження для навчальних закладів Поширення сервісів Google Нарощування можливостей функціоналу |
Недоступність сервісу на телефонах Huawei через заборону влади США компанії Huawei використовувати у своїх смартфонах набір сервісів Google Цифрова дошка - окремий додаток, що несе ризик доступу до неї за прямим посилання за межами конференції з боку сторонніх користувачів |
За результатами SWOT-аналізу можна зробити наступні висновки:
1. Microsoft Teams
Основні переваги - наявність у складі корпоративного пакету Office 365 A1, який для освітніх установ надається безкоштовно; інтеграція з Microsoft сервісами; інструмент онлайн клас (команда класу), який надає розширені можливості для освіти, зокрема можливість надання та перевірки навчальних завдань.
Основні недоліки - складний інтерфейс у порівнянні з іншими сервісами та робота у складі замкнутої екосистеми Microsoft.
Робота у складі замкнутої екосистеми Microsoft є і перевагою і недоліком одночасно, оскільки програма погано інтегрується з додатками поза межами Microsoft.
2. Zoom
Основні переваги - найбільш дружній інтерфейс серед усіх представлених платформ, простота використання та можливість підключення до заняття за посиланням без необхідності встановлювати додаткове програмне забезпечення.
Основний недолік - проблеми з безпекою даних. На даний момент частково ця проблема вирішена, зокрема захиститися від «бомбардування Zoom» можна за допомогою використання зали очікування та двохфакторної авторизації користувачів.
3. Google Meet
Основні переваги - наявність у складі корпоративного пакету G Suite for Education, який для освітніх установ надається безкоштовно; інтеграція з Google сервісами, зокрема Google класом, який надає розширені можливості для освіти, наприклад, можливість надання та перевірки навчальних завдань.
Основний недолік - обмежені функціональні можливості безкоштовних версій, зокрема відсутність режиму віртуальних кімнат, запису відео тощо.
На основі проведеного порівняльного аналізу основного інструментарію даних платформ можна сформувати наступні рекомендації по вибору платформи:
1. Платформи Microsoft Teams та Google Meet є частиною пакета хмарних послуг Microsoft Office 365 або G Suite. У випадку, якщо навчальний заклад має корпоративну ліцензію на використання такого пакета, доцільно вибирати відповідну платформу.
2. При виборі Google Meet можна використовувати корпоративну ліцензію навчального закладу Education Fundamentals, яка надається безкоштовно навчальним закладам, які відповідають певним вимогам. Для отримання більш широких можливостей, які надають ліцензії Education Standard, Teaching and Learning Upgrade, а також Education Plus, необхідно придбати платну підписку. В іншому випадку можна використовувати обмежену безкоштовну версію з використанням особистого облікового запису викладача.
3. При виборі Microsoft Teams можна використовувати корпоративну ліцензію навчального закладу Office 365 А1, яка надається безкоштовно навчальним закладам, які відповідають певним вимогам. Для отримання більш широких можливостей, які надають ліцензії Office 365 A3 та Office 365 A5, необхідно придбати платну підписку. В іншому випадку можна використовувати обмежену безкоштовну версію з використанням особистого облікового запису викладача.
4. При виборі Zoom для освітніх потреб у більшості випадків достатньо індивідуальної безкоштовної Basic версії. Для отримання більш широких можливостей, які надає версія Zoom Pro, необхідно придбати платну підписку.
5. Якщо головна мета - організація відеозустрічей, - доцільно вибирати Zoom, який має найбільш дружній інтерфейс та широкий функціонал для проведення відеозустрічі. У цьому випадку необхідно приділити більше уваги питанню захищеності проведення навчальних занять.
6. Оскільки організація відеозустрічей - не основна функція Microsoft Teams, то за гнучкістю і функціональністю відеозустрічі Teams можуть програвати своїм вузькоспеціалізованим конкурентам. Проте Teams надає найбільші можливості для роботі в команді, організації навчальних курсів, організації постійних групових та індивідуальних чатів тощо в одній програмі. Водночас необхідно пам'ятати, що Microsoft Teams є повноцінною платформою для спільної роботи у складі замкнутої екосистеми Microsoft.
7. Google Meet має зручний інтерфейс, але обмежені функціональні можливості безкоштовних версій, зокрема відсутність режиму віртуальних кімнат, запис відео тощо. Проте корпоративні ліцензії навчального закладу надають цілий комплекс програм для спілкування, співпраці, організації навчальних курсів, розширені можливості проведення зустрічі.
8. Робота в Zoom та Google Meet мають часові обмеження, які тимчасово знімаються через карантинні заходи під час пандемії COVID-19 (подовження до 24 годин до 31 березня 2021 р. у Google Meet; скасування у Zoom обмеження за запитом для шкіл, закритих через пандемію COVID-19 у певних країнах). Час заняття в Microsoft Teams не обмежений, доступ до каналів та чату - цілодобовий.
9. Максимальна кількість учасників зустрічі Zoom та Google Meet - 100, Microsoft Teams - 300. Критерій «кількість учасників» є суттєвим при проведенні лекцій у великих навчальних потоках, зокрема з суспільних або загальнотехнічних дисциплін.
10. Серед представлений платформ, на думку викладачів та студентів, найбільш дружній інтерфейс має Zoom, найбільш складний - Microsoft Teams.
Висновки та перспективи подальших досліджень
Перехід на дистанційну форму навчання та роботи призвів до різкого зростання використання програм для віддаленого спілкування та обміну даними і посилення конкуренції серед виробників програмного забезпечення у даній категорії. Це призвело до розширення функціоналу таких програм. З іншого боку, загострились питання достатності наявного функціоналу для забезпечення освітніх потреб та захищеності платформ, оскільки різке поширення їх використання також привернуло увагу зловмисників.
Проведене дослідження та порівняння інструментарію вебінарорієнтованих програм знайомить адміністрацію навчального закладу, його викладачів з найбільш популярними на даний час платформами Zoom, Google Meet та Microsoft Teams, дає можливість зробити вибір платформи, яка найбільше відповідає потребам навчального закладу або є найкращою при викладанні певної дисципліни, враховуючи останні нововведення та зміни в роботі цих платформ та елементи безпеки.
На якість навчання за допомогою вебінарорієнтованої платформи впливає не лише вибір платформи, а й використання в навчальному процесі всіх його функціональних можливостей. Ґрунтовне знання та використання викладачем інструментарію платформи, представленого в роботі, є запорукою успішного навчання. Це дає можливість зробити навчальний процес більш цікавим та ефективним, використовуючи різні сервіси цих програм.
Подальші дослідження в цій галузі будуть пов'язані з використанням вебінарорієнтованих платформ при вивченні окремих дисциплін.
Список використаних джерел
[1] A. Gegenfurtner, and Ch. Ebner, “Webinars in higher education and professional training: A meta - analysis and systematic review of randomized controlled trials”, Educational Research Review, vol. 28, 2019, 100293.doi: https://doi.org/10.1016/j.edurev.2019.100293. Дата звернення: Березень. 19, 2021.
[2] Ю. М. Богачков, та В. О. Царенко. “Методика застосування вебінар орієнтованих платформ у навчальному процесі з інформатики старшої школи”, Інформаційні технології в освіті, вип. 14, 2013, с. 42-47. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://lib.iitta.gov.ua/892. Дата звернення: Березень. 19, 2021.
[3] В. М. Кухаренко, та В. В. Бондаренко, Екстрене дистанційне навчання в Україні. Харків, Україна: Видавництво КП «Міська друкарня», 2020.
[4] A. Segura, and E.A. Zaim. “How higher education institutions can respond to COVID-19”, 2020. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.eaie.org/blog/howhigher-education-institutions- respond-covid-19.html. Дата звернення: Березень. 19, 2021.
[5] Н. В. Морзе, та О. Г. Глазунова. “Моделі ефективного використання інформаційно- комунікаційних та дистанційних технологій навчання у вищому навчальному закладі”, Інформаційні технології і засоби навчання, №2 (6), 2008. [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/ article/view/138/124. Дата звернення: Березень. 19, 2021.
[6] L. Petrenko et. al., “Analysis of the current state of distance learning in the vocational education and training institutions”, in Proc. The International Conference on Sustainable Futures: Environmental, Technological, Social and Economic Matters (ICSF 2020), vol. 166, Ukraine, 2020. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://doi.org/10.1051/ e3sconf/202016610010. Дата звернення: Березень. 19, 2021.
[7] O.T.-S. Au, K. Li, and T.M. Wong. “Student persistence in open and distance learning: success factors and challenges”, Asian Association of Open Universities Journal, Vol. 13, No. 2, 2018, pp. 191-202.
[8] D. Gorska, “E-learning in Higher Education. The Person and the Challenges”, The Journal of Theology, Education, Canon Law and Social Studies Inspired by Pope John Paul II, no 6 (2), 2016, pp. 35-43.doi: http://dx.doi.org/10.15633/pch.1868. Дата звернення: Березень. 19, 2021.
[9] N. Frolova, “Elearning: trends and stepping stones”, Istoricheskaya i sotsial `no-obrazovatelnaya mys `l = Historical and Social Educational Ideas, vol. 8, no. 5, part. 2, 2016, pp. 186-189. doi: 10.17748/2075- 9908-2016-8-5/2-186-189.
[10] R. Roberts. “Video Conferencing in Distance Learning: A New Zealand Schools' Perspective”, Journal of Open, Flexible and Distance Learning, 13, 2009, pp. 91-107.
[11] N. Guzacheva, “Zoom Technology as an Effective Tool for Distance Learning in Teaching English to Medical Students”, Bulletin of Science and Practice, vol. 6, no 5, 2020, pp. 457-460. doi: 10.33619/24142948/54/61.
[12] W.A.S. Wan Hassan, A. Ariffin, F., Ahmad, N. Hamzah, S. N. K. Rubani, N. Zakaria. “Students' Perceptions of Using Zoom Meet Webinar During COVID-19 Pandemic in Technical and Vocational Education”, Journal of Critical Reviews, 7(19), pp. 5853-5858.
[13] А. М. Літвінова, та Г. М. Тимченко, “Застосування інформаційних та комунікативних технологій в університеті”, на Міжн. наук.-практ. інтернет-конф. пам'яті А. М. Петуха. Електронні інформаційні ресурси: створення, використання, доступ, Суми / Вінниця: НІКО/ВНТУ, 2019, с. 137-140.
[14] О. М. Самойленко. “Відеоконференції в системі дистанційної освіти”, Інформаційні технології і засоби навчання, №2 (6), 2008. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/download/137/123. Дата звернення: Березень. 19, 2021.
[15] Н. В. Кононец. “Вебінар як форма ресурсно-орієнтованого навчання інформатики у вищій школі”, Імідж сучасного педагога, № 6, 2017, c. 10-13.
[16] M. Ali and M. H. Miraz, "Assesment of Delivery Platforms and Online Pedagogy Requirements," 2020 International Conference on Computing, Electronics & Communications Engineering (iCCECE), 2020, pp. 176-181.
[17] A. Kumar, S. Malhotra, A. Katoch, A. Sarathkar and A. Manocha, “Webinars: An assistive tool used by higher education educators during Covid19 case study, ” in Proc. 12th International Conference on Computational Intelligence and Communication Networks (CICN), 2020, pp. 1-6, doi: 10.1109/CICN49253.2020.9242597.
[18] H. A. Alfadda, and H. S. Mahdi. “Measuring Students' Use of Zoom Application in Language Course Based on the Technology Acceptance Model (TAM)”, Journal of Psycholinguistic Research, 2021. doi: https://doi.org/10.1007/s10936-020-09752-1. Дата звернення: Березень. 19, 2021.
[19] A. Agarwal, S. Sharma, V. Kumar and M. Kaur, "Effect of E-learning on public health and environment during COVID-19 lockdown," Big Data Mining and Analytics, vol. 4, no. 2, 2021, pp. 104-115.
[20] R. A. Nugroho, A. Basari, V. W. Suryaningtyas and S. P. Cahyono, “University Students' Perception of Online Learning in Covid-19 Pandemic: A Case Study in a Translation Course,” 2020 International Seminar on Application for Technology of Information and Communication (iSemantic), 2020, pp. 225231.
[21] S. V. Thakker, J. Parab. and S. Kaisare. “Systematic research of e-learning platforms for solving challenges faced by Indian engineering students”, Asian Association of Open Universities Journal, 2020. doi: https://doi.org/10.1108/AAOUJ-09-2020-0078. Дата звернення: Березень. 19, 2021.
[22] M. Krasna and I. Pesek, “Influence of Moodle and MS Teams on teaching-learning-studying (TLS) processes”, 43rd International Convention on Information, Communication and Electronic Technology (MIPRO), 2020, pp. 612-616.
[23] О. Стечкевич. Організація роботи з хмарною платформою для проведення онлайн відео-конференцій та вебінарів ZOOM. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=EA8j8nFBF7k. Дата звернення: Березень. 19, 2021.
[24] О. Стечкевич. Організація освітнього середовища засобами Google Classroom. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v= FZpWz5W28Ew. Дата звернення: Березень. 19, 2021.
[25] А.Фоменко. Використання хмарного сервісу Zoom для проведення дистанційних занять. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v= sXyWH4eWVnM. Дата звернення: Березень. 19, 2021.
[26] А.Фоменко. Використання хмарного сервісу Microsoft Teams. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=CNJoNNc1uvk. Дата звернення: Березень. 19, 2021.
[27] Optimizing distance learning using Zoom, Google Meet and MS Teams meeting. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=9d3lJhEuBII. Дата звернення: Березень. 19, 2021.
[28] IDRA. Teacher, Parent and Student Perspectives on Using Google Classroom Effectively. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.idra.org/wp-content/uploads/2020/ 06/Using-Google-Classroom- Effectively-2020b.pdf. Дата звернення: Березень. 19, 2021.
[29] S. Luna. Microsoft Teams vs Zoom in Online Learning: A Side-by-Side Comparison. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://news.eleaminginside.com/microsoft-teams-vs-zoom-in-online-learning- a-side-by-side-comparison/. Дата звернення: Березень. 19, 2021.
[30] Feature Comparison: Zoom and Teams. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.technology.pitt.edu/help-desk/how-to-documents/feature-comparison-zoom-and-teams. Дата звернення: Березень. 19, 2021.
[31] Kh. Pathak. Google Meet vs. Zoom: Which One Is Right for You? [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.howtogeek.com/674928/google-meet-vs.-zoom-which-one-is-right-for-you/. Дата звернення: Березень. 19, 2021.
[32] Microsoft Teams. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.onlineprojects.ru/tool/2395/. Дата звернення: Березень. 19, 2021.
[33] The best (free) Video Conferencing Software for Education and Teachers. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.stemaudio.com/the-best-free-video-conferencing-softwares-for-education/. Дата звернення: Березень. 19, 2021.
[34] Microsoft допоможе школам проводити онлайн уроки. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://education.24tv.ua/microsoft-dopomozhe-shkolam-provoditi-onlayn-novini-tehnologiy_n1432084. Дата звернення: Березень. 19, 2021.
[35] Google открыл бесплатный доступ к сервису видеоконференций Google Meet всем желающим (но не всем сразу). [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://itc.ua/news/google-otkryl-besplatnyj- dostup-k-servisu-videokonferenczij-google-meet-vsem-zhelayushhim/. Дата звернення: Березень. 19, 2021.
[36] Zoom, Google Meet, Microsoft Teams и другие. Что нужно знать о главных приложениях для видеоконференций. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.currenttime.tv/a/video- conference-apps-covid19/30534330.html. Дата звернення: Березень. 19, 2021.
[37] Zoom's daily active users jumped from 10 million to over 200 million in 3 months. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.mdeditor.tw/pl/pVul. Дата звернення: Березень. 19, 2021.
[38] R. Gallagher, Zoom for Online Learning Updates: Expanded Access for Schools, 2020 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://blog.zoom.us/how-to-use-zoom-for-online-learning/. Дата звернення: Березень. 19, 2021.
[39] Screen Sharing between Devices with TeamViewer. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.teamviewer.com/en/info/screen-sharing/. Дата звернення: Березень. 19, 2021.
[40] Google Meet Breakout Rooms by Robert Hudek. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://chrome.google.com/webstore/detail/google-meet-breakout- room/kogfdlbehkaeoafmgaecphlnhohpabig. Дата звернення: Березень. 19, 2021.
[41] Google Meet's noise cancelation feature is rolling out on iOS and Android. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.theverge.com/2020/9/28/21492648/google-meet-noise-cancelation-ios- android. Дата звернення: Березень. 19, 2021.
[42] Reactions for Google Meet. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://chrome.google.com/webstore/ detail/reactions-for-google-meet/hicfolagolebmjahkldfohbmphcoddoh?hl=ru. Дата звернення: Березень. 19, 2021.
Abstract
Comparative analysis of possibilities of using the toolkit of webinar-based platforms Zoom, Google Meet and Microsoft teams in online-learning
Olena M. Haitan
Senior Lecturer at thr Department of Computer and Information Technologies and Systems National University “Yuri Kondratyuk Poltava Polytechnic”, Poltava, Ukraine
This article explores the use of webinar-oriented platforms Zoom, Google Meet and Microsoft Teams in secondary and higher education institutions. The relevance is considered and the analysis of Ukrainian and foreign experience of the implementation of webinar-oriented platforms in the educational process is carried out. Choice of the platforms for research stems from their wide use in educational institutions and their dominant position in 2020 Gartner Magic Quadrant for Meeting Solutions.
The paper identifies and analyzes minimum and recommended software and hardware requirements for using those platforms, time and quantity limits in various tariff plans. The results of a comprehensive examination and comparative analysis of those platforms according to the criteria of functionality, security, integration with other applications are presented. The technical and pedagogical capabilities of the toolkit of webinar-oriented platforms for video conferencing, in particular, screen sharing, whiteboard, group chat, meeting recording, breakout rooms, etc. are characterized. Their features in each system are considered, their advantages and disadvantages are determined. The recommendations for their use in the teacher's practical work are provided to ensure the maximum efficiency of the training sessions. The issues of feedback and effective interaction of students with teacher are considered. The issue of discipline violation during distance learning has been raised, and ways of the problem solving are proposed. The influence of the use of webinar-oriented platforms on the formation of students' hard and soft skills during various types of classes has been studied. This article is intended for educators, school leaders, and administrators for choosing a platform with free or corporate licenses for educational institutions. The intimate knowledge and use by teachers of the platform presented in the paper is the key for successful learning. This makes it possible to make the educational process more interesting and effective using the various services of these programs.
Keywords: videoconference; meeting; online / distance learning; Google Meet; Microsoft Teams; Zoom; screen sharing; whiteboard; chat; breakout room.
References (translated and transliterated)
[1] A. Gegenfurtner, and Ch. Ebner, “Webinars in higher education and professional training: A meta - analysis and systematic review of randomized controlled trials”, Educational Research Review, vol. 28, 2019, 100293.doi: https://doi.org/10.1016/j.edurev.2019.100293. Accessed on: March 19, 2021. (in English)
[2] Yu. Bogachkov, and V. Tsarenko. “Method of webinar oriented platforms application in high school learning process of computer science”, Information technology in education, vol. 14, 2013, pp. 42-47. [Online]. Available: https://lib.iitta.gov.ua/892. Accessed on: March 19, 2021 (in Ukrainian)
[3] V. Kukharenko, and V. Bondarenko, Emergency distance learning in Ukraine. Kharkiv, Ukraine: puplisher KP «Mis'ka drukarnya», 2020 (in Ukrainian)
[4] A. Segura, and E.A. Zaim. “How higher education institutions can respond to COVID-19”, 2020. [Online]. Available: https://www.eaie.org/blog/howhigher-education-institutions-respond-covid-19.html. Accessed on: March 19, 2021. (in English)
[5] N. Morze, E. Glazunova. “Models of the effective use of information and communication and distance technologies in higher school”, Information technologies and learning tools, no.2 (6), 2008. [Online]. Available: http://journal.iitta.gov.ua/ index.php/itlt/article/view/138/124. Accessed on: March 19, 2021. (in Ukrainian)
[6] L. Petrenko et. al., “Analysis of the current state of distance learning in the vocational education and training institutions”, in Proc. The International Conference on Sustainable Futures: Environmental, Technological, Social and Economic Matters (ICSF 2020), vol. 166, Ukraine, 2020. doi:https://doi.org/10.1051/ e3sconf/202016610010. Accessed on: March 19, 2021. (in English)
[7] O.T.-S. Au, K. Li, and T.M. Wong. “Student persistence in open and distance learning: success factors and challenges”, Asian Association of Open Universities Journal, Vol. 13, no. 2, 2018, pp. 191-202. (in English)
[8] D. Gorska, “E-learning in Higher Education. The Person and the Challenge s”, The Journal of Theology, Education, Canon Law and Social Studies Inspired by Pope John Paul II, no. 6 (2), 2016, pp. 35-43.doi: http://dx.doi.org/10.15633/pch.1868. Accessed on: March 19, 2021. (in English)
[9] N. Frolova, “Elearning: trends and stepping stones”, Istoricheskaya i sotsial`no-obrazovatelnaya mys`l = Historical and Social Educational Ideas, vol. 8, no. 5, part. 2, 2016, pp. 186-189. doi: 10.17748/2075- 9908-2016-8-5/2-186-189. (in English)
[10] R. Roberts. “Video Conferencing in Distance Learning: A New Zealand Schools' Perspective”, Journal of Open, Flexible and Distance Learning, 13, 2009, pp. 91-107. (in English)
[11] N. Guzacheva, “Zoom Technology as an Effective Tool for Distance Learning in Teaching English to Medical Students”, Bulletin of Science and Practice, vol. 6, no 5, 2020, pp. 457-460. doi: 10.33619/24142948/54/61 (in English)
[12] W.A.S. Wan Hassan, A. Ariffin, F., Ahmad, N. Hamzah, S. N. K. Rubani, N. Zakaria. “Students' Perceptions of Using Zoom Meet Webinar During COVID-19 Pandemic in Technical and Vocational Education”, Journal of Critical Reviews, 7(19), pp. 5853-5858. (in English)
[13] A. Litvinova, and H. Tymchenko, "Application of information and communication technologies in the university", in Proc. International scientific-practical internet conference in memory of A. Petukh. Electronic information resources: creation, use, access, Sumy / Vinnytsia: NIKO / VNTU, 2019, pp. 137-140. (in Ukrainian)
[14] A. Samoylenko. “Videoconference in the system of distance education”, Information technologies and learning tools, no. 2 (6), 2008. [Online]. Available:
https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/download/137/123. Accessed on: March 19, 2021. (in Ukrainian)
[15] N. Kononets. “Webinar as a form of resource-oriented teaching of computer science in high school”, Image of the modern pedagogue, no 6, 2017, pp. 10-13. (in Ukrainian)
[16] M. Ali and M. H. Miraz, "Assesment of Delivery Platforms and Online Pedagogy Requirements," 2020 International Conference on Computing, Electronics & Communications Engineering (iCCECE), 2020, pp. 176-181. (in English)
[17] A. Kumar, S. Malhotra, A. Katoch, A. Sarathkar and A. Manocha, “Webinars: An assistive tool used by higher education educators during Covid19 case study,” in Proc. 12th International Conference on Computational Intelligence and Communication Networks (CICN), 2020, pp. 1-6, doi: 10.1109/CICN49253.2020.9242597. (in English)
...Подобные документы
Засади порівняльно-юридичної роботи. Організаційно-правове забезпечення навчання у відомчих закладах освіти системи МВС України. Система підготовки кадрів поліції в навчальних закладах вищої служби поліції Німеччини, Бельгії, інших країн Західної Європи.
курсовая работа [68,6 K], добавлен 05.07.2009Особливості заочної форми навчання у вищих закладах освіти України та вимоги до неї. Якість підготовки фахівців за заочною формою. Підготовка спеціалістів з вищою освітою для органів внутрішніх справ. Складові учбового процесу при дистанційному навчанні.
доклад [18,2 K], добавлен 27.09.2010Дистанційне навчання, визначення та мета. Задачі дистанційного навчання. Перелік існуючих програмних платформ дистанційного навчання. Сутність безперервної освіти. Шляхи її реалізації. Технології мережі Інтернет. Безперервність і різноманітність освіти.
реферат [30,6 K], добавлен 25.04.2015Характеристика і аналіз використання дидактичних і методичних матеріалів вчителем технології: призначення, функції та вимоги до їх створення (за допомогою засобами програми Microsoft Word, Microsoft Excel, Microsoft Power Point та графічних редакторів).
курсовая работа [2,8 M], добавлен 21.12.2010Порівняльний аналіз систем розвитку педагогічної освіти на основі акмеологічного підходу. Використання методологічних засад акмеології для побудови системи професійної підготовки майбутніх педагогів. Теоретична, практична підготовка студентів - педагогів.
автореферат [333,5 K], добавлен 27.04.2009Аналіз необхідності використання інтерактивного навчання у шкільних умовах. Розгляд можливостей інтерактивних технологій у реалізації завдань графічної підготовки у навчальному процесі. Огляд інтерактивної моделі забезпечення графічної освіти школярів.
статья [21,2 K], добавлен 13.11.2017Головні особливості Болонського процесу. Структурне реформування вищої освіти України. Нові інформаційні технології у навчанні. Кредитно-модульна система організації навчання у вищих навчальних закладах. Особливості організації навчального процесу у ВУЗі.
реферат [21,0 K], добавлен 04.01.2011Технології розробки та впровадження систем дистанційного навчання у вищій школі. Аналітичний огляд функціональних можливостей сучасних систем дистанційного навчання, їхні переваги та недоліки. Засоби організації електронного дистанційного навчання.
статья [140,2 K], добавлен 24.11.2017Аналіз сучасних систем комп'ютерних математичних концепцій та їх можливостей. Особливість застосування їх в навчальному процесі та наукових дослідженнях. Сутність обчислювального режиму в Maple. Проведення навчання математиці школярів в програмі Derive.
статья [23,3 K], добавлен 18.08.2017Аналіз виробничого навчання: суть, особливості організації та місце в закладах професійної освіти. Основні принципи, системи і методи організації виробничого навчання. Роль практичних занять у навчанні. Розробка уроку для формування практичних навичок.
курсовая работа [48,4 K], добавлен 24.10.2010Дослідження сучасних принципів побудови освіти у вищих навчальних закладах Індії. Огляд особливостей економічної, технічної та гуманітарної освіти. Аналіз навчання іноземних студентів, грантів на освіту, які видають ученим і представникам наукової еліти.
реферат [27,9 K], добавлен 17.01.2012Дослідження стану системи фінансування сфери вищої освіти, а також системи кредитування навчання. Оцінка проблеми відсутності комплексної системи забезпечення якості освіти в Україні. Шляхи досягнення ефективної міжнародної академічної мобільності.
статья [24,3 K], добавлен 22.02.2018Комплексне поєднання різних ступенів, від дошкільних закладах до вищої освіти, в існуючій системі освіти в Естонії. Дозвіл на проживання для навчання. Стипендії на навчання в навчальних закладах. Порівняльна характеристика освіти в Естонії й Україні.
реферат [20,4 K], добавлен 09.11.2010Рівні підготовки фахівців. Сутність ступеневості вищої освіти. Нормативний, вибірковий компоненти змісту освіти. Складові державного стандарту освіти. Форми навчання: денна, вечірня, заочна. Ознаки громадсько-державної моделі управління освітою в Україні.
реферат [16,9 K], добавлен 18.01.2011Система вищої освіти Ізраїлю та особливості вступу во вузів. Організація навчання, академічний рік та екзамени. Стипендії, фінансова допомога та пільги по оплаті для нових репатріантів. Оплата за навчання в приватних вищих навчальних закладах держави.
презентация [4,1 M], добавлен 20.02.2015Навчальний процес у вищих закладах освіти: дидактичні основи та головні аспекти. Концепція підготовки управлінських кадрів у системі вищої освіти, її завдання, державні складові навчально-методичного забезпечення. Вимоги до організації праці викладача.
курсовая работа [41,4 K], добавлен 20.01.2011Болонський процес як засіб інтеграції та демократизації освіти України. Основні завдання та етапи формування Європейського простору вищої освіти. Використання Болонського процесу у Тернопільському державному педагогічному університеті ім. В. Гнатюка.
курсовая работа [83,9 K], добавлен 23.03.2011Підвищення якості навчання інформатичних дисциплін іноземних студентів. Використання дистанційних технологій освіти. Процес підготовки іноземних студентів та вчителів інформатики. Місце та роль дистанційних технологій навчання у системі вищої освіти.
статья [335,2 K], добавлен 21.09.2017Перелік матеріалів і документів, які стосуються розвитку вищої освіти в України в контексті Болонського процесу. Особливості впровадження та обґрунтування кредитно-модульної системи навчання. Інтеграція педагогічної освіти в європейський освітній простір.
методичка [3,3 M], добавлен 27.03.2010Психолого-лінгвістичні основи формування фонологічної компетенції на початковому ступені навчання. Психологічні і вікові характеристики учнів початкової школи. Аналіз підручників з іноземної мови. Використання ігрових прийомів у навчанні фонетики.
курсовая работа [666,6 K], добавлен 21.02.2014
