Оптимізація мережі закладів вищої освіти: теоретичні особливості та практичні рекомендації

Таким чином, у випадку Бельгії оптимізації мережі закладів вищої освіти притаманні такі особливості:

оптимізація здійснювалась на системному рівні;

використання терміну «концентрація»;

позиціювання цілей -- зменшення фрагментації мережі, посилення міжнародної видимості університетів країни, підвищення конкурентоспроможності ЗВО;

диференційований підхід, тобто використання різних підходів і типів процесів;

співпраця державних органів і ЗВО;

роль державних органів полягала у забезпеченні політичного та законодавчого підґрунтя процесам оптимізації, надання фінансової підтримки та модерація процесу;

«інтенсивність» процесу -- 11 кейсів за 10 років.

Данія (DK)

EUA University Merger Tool (n.d.) містить опис 8 практик об'єднання ЗВО у Данії, які відбулися у період з 2005 по 2012 роки. У табл. 4 представлено деталі цих об'єднань.

Таблиця 4. Об'єднання університетів у Данії (2005-2012 роки)

Рік	Інституції, що об'єдналися	ЗВО та кількість студентів
2005	(UNI) University of Southern Denmark (UAS) Odense University College of Engineering (ROR) Danish Centre of Rural Research and Development, Esbjerg (ROR) Research Unit of Maritime Medicine, Esbjerg	University of Southern Denmark (1) 14 тис. студентів (станом на 2007 р.)
2006	(UNI) Aarhus University (UAS) Handels- og Ingeni0rh0jskolen i Herning	Aarhus University (1) 30 тис. студентів (станом на 2007 р.)
2007	(UNI) Aarhus University (BSC) Aarhus School of Business (SPE) Danish Institute of Agricultural Sciences (ROR) National Environmental Research Institute (UNI) Danmarks P^dagogiske Universitet	Aarhus University (2) 29 тис. студентів (станом на 2008 р.)
2007	(UNI) Aalborg University (ROR) Danish Building Research Institute	Aalborg University 20 тис. студентів (станом на 2014 р.)
2007	(UNI) Technical University Denmark (ROR) Ris0 National Laboratory (SPE) Danish National Space Center (ROR) Danmarks Fiskeriunders0gelser (ROR) Danmarks Transportforskning (ROR) Danmarks F0devareforskning	Technical University Denmark (2) 10 тис. студентів (станом на 2013 р.)
2007	(UNI) University of Copenhagen (UNI) The Royal Veterinary and Agricultural University (UNI) Danish University of Pharmaceutical Sciences	University of Copenhagen 41 тис. студентів (станом на 2013 р.)
2007	(UNI) University of Southern Denmark (SPE) National Institute of Public Health (BSC) Business School Centre	University of Southern Denmark (2) 30 тис. студентів (станом на 2014 р.)
2012	(UNI) Aarhus University (UAS) Ingeni0rh0jskolen i Arhus	Aarhus University (3) 38 тис. студентів (станом на 2013 р.)



Дані, представлені у табл. 4 засвідчують, що:

з 8 наявних кейсів більшість (7) є гетерогенними (за профілем ЗВО та інституцій);

всі 8 кейсів є прикладами вертикального типу об'єднання;

у 5 кейсах з 8 участь у процесах взяло три і більше інституції;

Данії також притаманні випадки, коли один і той же ЗВО упродовж певного періоду був бенефіціаром кількох вертикальних об'єднань, так зокрема було з:

University of Southern Denmark (2005-2007) -- два кейси об'єднання;

Aarhus University (2006-2012) -- три кейси об'єднання.

Окремо слід відмітити той факт, що у 4 з 8 кейсів (50 %) до процесів об'єднання у Данії були долучені також і дослідницькі установи, що свідчить на користь цілі -- підвищити дослідницьку спроможність ЗВО.

Як і у випадку Бельгії, процеси оптимізації мережі закладів вищої освіти мали системний характер та здійснювалися у співпраці між органами державної влади і академічними спільнотами:

«Данія запровадила цей важливий процес на системному рівні ... Цей загальносистемний процес був закладений у ширшій реформі сектору (викладена у Законі про університет 2003 року); реформа автономії та злиття були компонентами стратегії датської влади щодо подальшого посилення глобальної конкурентоспроможності університетського сектору. Точніше, процес включав два типи злиття;

державних дослідницьких установ в університети (complementary type), а також злиття між самими університетами (similar type). За словами міжнародної комісії, якій було доручено оцінити реформу, «злиття створило нову датську «карту університетів і досліджень»» (the mergers have created a new Danish 'map of universities and research)» (Benneton Pruvot, Estermann, Mason, n.d.).

Отже, у випадку Данії оптимізації мережі закладів вищої освіти притаманні такі особливості:

оптимізація здійснювалась на системному рівні як елемент ширшої реформи сектору вищої освіти;

використання терміну «об'єднання / злиття»;

позиціювання цілей -- посилення глобальної конкурентоспроможності університетів країни; підвищення дослідницького потенціалу ЗВО

використовувався тільки вертикальний тип об'єднання;

співпраця державних органів і ЗВО;

«інтенсивність» процесу -- 8 кейсів за 8 років.

Естонія (EE)

EUA University Merger Tool (n.d.) містить опис 14 практик об'єднання ЗВО в Естонії, які відбулися у період з 2000 по 2018 роки. У табл. 5 представлено деталі цих об'єднань.

Таблиця 5. Об'єднання університетів в Естонії (2000-2018 роки)

Рік	Інституції, що об'єдналися	ЗВО та кількість студентів
2000	(UNI) Tallinn University of Technology (UAS) Virumaa Korgkool	Tallinn University of Technology (1) 13 тис. студентів (станом на 2013 р.)
2001	(UNI) University of Tartu (ROR) Estonian Marine Institute (UAS) Teacher Training Seminar	University of Tartu (1) 16 тис. студентів (станом на 2013 р.)
2002	(UNI) University of Tartu (UNI) Institute of Law	University of Tartu (2) 16 тис. студентів (станом на 2013 р.)
2005	(UNI) University of Tartu (SPE) Viljandi Culture Academy	University of Tartu (3) 16 тис. студентів (станом на 2013 р.)
2005	(SPE) Academic Library of Estonia (ROR) Estonian Institute of Humanities (ROR) Institute of History (SPE) Tallinn Pedagogical University (SPE) Baltic Film and Media School	Tallinn University (1) 10 тис. студентів (станом на 2013 р.)
2005	(UNI) Tallinn University of Technology (UAS) Kohtla-Jarve Polytechnic	Tallinn University of Technology (2) 13 тис. студентів (станом на 2013 р.)
2006	(SPE) Tallinn Health Care College (SPE) Kohtla-Jarve Medical School	Tallinn Health Care College 2 тис. студентів (?)
2006	(UNI) Tallinn College of Engineering (SPE) Tallinn Light Garment Technology School	TTK University of Applied Sciences 3 тис. студентів (станом на 2015 р.)
2008	(UNI) Tallinn University of Technology (UNI) International University Audentes	Tallinn University of Technology (3) 13 тис. студентів (станом на 2013 р.)
2009	(UNI) Tallinn University (SPE) Estonian Institute for Future Studies	Tallinn University (2) 10 тис. студентів (станом на 2013 р.)
2010	(UNI) Tallinn University (uni) Academy Nord	Tallinn University (3) 10 тис. студентів (станом на 2013 р.)
2013	(UNI) Tallinn University (SPE) Tallinn Pedagogical Seminar	Tallinn University (4) 10 тис. студентів (станом на 2013 р.)
2017	(UNI) Tallin University of Technology (SPE) Estonian Information Technology College	Tallin University of Technology (4) 13 тис. студентів (станом на 2019 р.)
2018	(UNI) University of Tartu (SPE) Tartu Observatory	University of Tartu (4) 14 тис. студентів (станом на 2014 р.)

Для невеликої за розміром країни 14 кейсів об'єднання є однозначним свідченням системних змін ландшафту вищої освіти на рівні країни. Дані показують, що:

13 кейсів з 14 є вертикальними об'єднаннями;

10 кейсів представляють собою гетерогенний тип;

у 2 кейсах до процесів об'єднання були долучені дослідницькі установи;

у 12 кейсах з 14 участь в об'єднанні брало лише 2 заклади вищої освіти.

До інших важливих особливостей процесу оптимізації мережі закладів вищої освіти в Естонії експерти відносять такі:

«Злиття в Естонії вертикальні та є частиною того, що можна вважати механізмом корекції після періоду швидкого зростання кількості установ у 1990-х роках. Цей процес не є результатом чіткої загальної політичної стратегії на системному рівні. Три основні установи зосередили майже всю діяльність щодо злиття у цей період і впродовж усього часу зберігали свою ідентичність і бренд» (EUA Briefing: University Mergers in Europe, 2019).:

Три університети Естонії «пережили» кілька трансформаційних процесів:

Tallinn University of Technology (2000-2017) -- чотири кейси об'єднання;

University of Tartu (2001-2018) -- чотири кейси об'єднання;

Tallinn University (2005-2013) -- чотири кейси об'єднання.

Зазначене вище засвідчує, що процеси оптимізації мережі ЗВО в Естонії не були державною ініціативою, а стали результатом «ініціативи знизу», але важливим є той факт, що в Естонії, як і в інших розглянутих вище країнах, «університети та державні органи спільно керували процесами злиття» (Benneton Pruvot, Estermann, Mason, n.d.).

Таким чином, у випадку Естонії оптимізації мережі закладів вищої освіти притаманні такі особливості:

оптимізація розглядалася як коригувальний інструмент вдосконалення мережі з метою посилення потенціалу ЗВО, у першу чергу дослідницького;

процес не був позиціонований на рівні загальної політичної стратегії, але відбувався «в гармонії» з реформуванням національної системи забезпечення якості вищої освіти;

використовувався підхід «ініціатива знизу» -- добровільного об'єднання інституцій та підтримки з боку держави;

до більшості об'єднань було залучено лише 2 ЗВО;

домінування вертикального типу об'єднання;

«інтенсивність» процесу -- 14 кейсів за 19 років.

Фінляндія (FI)

EUA University Merger Tool (n.d.) містить опис 5 практик об'єднання ЗВО у Фінляндії, які відбулися у період з 2008 по 2019 роки. У табл. 6 представлено деталі цих об'єднань.

Таблиця 6. Об'єднання університетів у Фінляндії (2008-2019 роки)

Рік	Інституції, що об'єдналися	ЗВО та кількість студентів
2008	(UNI) University of Joensuu (UNI) University of Kuopio	University of Eastern Finland 15 тис. студентів (станом на 2013 р.)
2010	(UNI) Helsinki University of Technology (BSC) Helsinki School of Business (SPE) University of Art and Design Helsinki	Aalto University 20 тис. студентів (станом на 2013 р.)
2010	(UNI) University of Turku (BSC) Turku School of Economics	University of Turku 20 тис. студентів (станом на 2013 р.)
2013	(SPE) Finnish Academy of Fine Arts (SPE) Sibelius Academy (SPE) Theatre Academy Helsinki	University of the Arts Helsinki 2 тис. студентів (станом на 2013 р.)
2019	(UNI) University of Tampere (UNI) Tampere University of Technology	Tampere University 21 тис. студентів (станом на 2019 р.)

Дані свідчать, що:

3 об'єднання з 5 були вертикальними і 2 -- горизонтальними;

3 об'єднання були гетерогенними і 2 -- гомогенними;

у 3 об'єднаннях з 5 участь взяли 2 ЗВО;

участь в об'єднаннях брали лише ЗВО (дослідницькі установи не залучалися). Оптимізація мережі ЗВО у Фінляндії здійснювалася на системному рівні і була

елементом реформи вищої освіти та досліджень: «У Фінляндії реструктуризація мережі ЗВО 2007-2010 років була частиною масштабної реформи національного інноваційного сектору (Finnish innovation system), націленою на підвищення конкурентоспроможності країни» (European Commission, Directorate-General for Education, Youth, Sport and Culture, 2016). Основними мотиваційними чинниками реформи стали «підвищення ефективності, автономії та міжнародної конкурентоспроможності університетського сектору» (EUA | University Mergers, n.d.).

Особливістю фінського підходу до оптимізації мережі також є співпраця між органами державної влади та університетами. Державна підтримка процесам об'єднання у Фінляндії здійснювалася як у політичному, законодавчому, так і у фінансовому вимірах:

«... органи державної влади ... пропагували процеси злиття та концентрації як інструмент для здійснення системної реформи вищої освіти. У Фінляндії, наприклад, Aalto University був створений в рамках високо фінансованої урядової ініціативи, спрямованої на сприяння міжнародній досконалості» (Benneton Pruvot, Estermann, Mason, n.d.).

«У Фінляндії скорочення сектору вищої освіти з 20 до 15 ЗВО планувалось здійснити протягом 2007-2020 років. Для кожного злиття університетів Уряд Фінляндії виділив мільйонні інвестиції» (European Commission, Directorate-General for Education, Youth, Sport and Culture, 2016).

Отже, у випадку Фінляндії оптимізації мережі закладів вищої освіти притаманні такі особливості:

оптимізація здійснювалась на системному рівні як частина та інструмент ширшої національної реформи інноваційного сектору;

позиціювання цілей -- підвищення міжнародної конкурентоспроможності ЗВО та ефективності їх діяльності;

використовувалися різні типи об'єднань, але при цьому до об'єднань були залучені лише ЗВО;

співпраця державних органів і ЗВО;

роль державних органів полягала у забезпеченні політичного, законодавчого та фінансового підґрунтя процесам оптимізації;

«інтенсивність» процесу -- 5 кейсів за 12 років.

Франція (FR)

EUA University Merger Tool (n.d.) містить опис 31 практики об'єднання ЗВО у Франції, які відбулися у період з 2009 по 2019 роки. У Франції оптимізація мережі ЗВО здійснюється через два підходи -- об'єднання / злиття та створення «спільнот» (COMUE). У межах цієї публікації для аналізу взято лише випадки об'єднання університетів з одним юридичним лицем на виході (табл. 7). Іншими словами, «Спільноти» у цю таблицю не включені.

Таблиця 7. Об'єднання університетів у Франції (2009-2019 роки)

Рік	Інституції, що об'єдналися	ЗВО та кількість студентів
2009	(UNI) Universite Strasbourg 1 (Louis Pasteur) (uni) Universite de Strasbourg II (Marc Bloch) (UNI) Universite Strasbourg III (Robert Schuman)	University of Strasbourg 45 тис. студентів (станом на 2014 р.)
2012	(UNI) University of Provence (Aix-Marseille I) (UNI) University of the Mediterranean (Aix-Marseille II) (UNI) Paul Cezanne University (Aix-Marseille III)	Aix Marseille University 72 тис. студентів (станом на 2014 р.)
2012	(UAS) Institut national polytechnique de Lorraine (UNI) Universite Henri Poincare (UNI) Universite Nancy 2 (UNI) Universite Paul Verlaine-Metz	Universite de Lorraine 52 тис. студентів (станом на 2014 р.)
2014	(UNI) Universite Bordeaux 1 (UNI) Universite Bordeaux Segalen (UNI) Universite Montesquieu Bordeaux IV	University of Bordeaux 50 тис. студентів (станом на 2013 р.)
2014	(UNI) Universite Paris-Sud (UNI) Universite de Versailles-Saint-Quentin-en- Yvelines (SPE) AgroParisTech (SPE) Ёга^ normale superieure Paris Saclay (SPE) CentraleSupelec (SPE) Institut d'optique Graduate School (ROR) Centre national de la recherche scientifique (ROR) Commissariat a l'energie atomique et aux energies alternatives (ROR) Institut des hautes etudes scientifiques (ROR) Institut national de la recherche agronomique (ROR) Institut national de recherche en informatique et en automatique (ROR) Office national d'etudes et de recherches aerospatiales (ROR) Institut national de la sante et de la recherche medicale (UNI) University of Ёvry Val d'Essonne	Universite Paris-Saclay (2014) 65 тис. студентів (станом на 2015 р.)
2015	(UNI) Universite Montpellier 1 (uni) Universite Montpellier 2	Montpellier University 41 тис. студентів (станом на 2015 р.)
2016	(UNI) Universite Joseph Fourier (UNI) Pierre-Mendes-France (UNI) Universite Stendhal	Universite Grenoble Alpes 46 тис. студентів (станом на 2019 р.)
2017	(UNI) L'Universite d'Auvergne (Clermont-I) (UNI) L'universite Blaise Pascal (Clermont-II)	Universite Clermont-Auvergne 35 тис. студентів (станом на 2019 р.)
2018	(UNI) Paris-Sorbonne Univeristy (UNI) Pierre and Marie Curie University	Sorbonne University 56 тис. студентів (станом на 2019 р.)
2018	(UNI) University of Lille 1 - Science and Technology (UNI) University of Lille 2 - Law and Health studies (UNI) University of Lille 3 - Social Sciences and Humanities	University of Lille 67 тис. студентів (станом на 2018 р.)
2019	(UNI) Universite Paris-Descartes (uni) Universite Paris-Diderot (SPE) Institut de physique du globe de Paris	Universite De Paris 58 тис. студентів (станом на 2019 р.)
2019	(UNI) Universite Paris-Dauphine (SPE) Chimie ParisTech (SPE) Conservatoire National Superieur d'Art Dramatique (SPE) Ecole Nationale des Chartres (SPE) Ecole Normale Superieure (SPE) ESPCI Paris (SPE) MINES ParisTech (SPE) College de France (ROR) Observatoire de Paris (rOr) Institut Curie (ror) cnrs (ror) inria (ror) inserm	Universite PSL 17 тис. студентів (станом на 2019 р.)
2020	(UAS) Universite de Valenciennes (SPE) Ёто^ superieure d'art et de design de Valenciennes (SPE) Ёто^ superieure d'art de Cambrai (UAS) Institut national des sciences appliquees Hauts-de-France	Universite Polytechnique Hauts-de- France 11 тис. студентів (станом на 2019 р.)
2020	(UNI) Universite Paris-Est Marne-la-Vallee (ror) ifsttar (SPE) EAV&T (architecture) (SPE) EIVP (engineering) (SPE) ENSG Geomatique (engineering) (sPe) ESIEE Paris (engineering)	Universite Gustave Eiffel 17 тис. студентів (станом на	2020 р.)

Представлені дані дають змогу стверджувати, що загальні характеристики процесу оптимізації мережі ЗВО у Франції через об'єднання / злиття інституцій є такими:

з 14 наявних випадків злиття 8 є гомогенними та 6 -- гетерогенними;

всі 14 кейсів злиття є прикладами горизонтального типу, що призвели до створення нового університету, нового бренду і т. д.;

у 3 кейсах до процесів об'єднання були долучені дослідницькі установи;

лише у 3 кейсах з 14 участь у процесі взяли два ЗВО, відповідно у 12 -- три і більше інституції.

Однозначним «чемпіоном» за цим виміром є Universite Paris-Saclay (2014) як результат об'єднання / злиття 14 інституцій.

У Франції оптимізація мережі ЗВО є складовою реформи вищої освіти. Реформа здійснюється на національному рівні та спрямована на консолідацію університетів і реструктуризацію загального ландшафту вищої освіти. Легітимною основою реформи та чинником, який посилив процеси оптимізації, став Закон про вищу освіту та дослідження 2013 року.

Уряд Франції, реалізуючи процеси оптимізації мережі ЗВО, активно використовував широкий спектр політичних, законодавчих, організаційних механізмів:

«Поточні процеси злиття у Франції є ... ілюстрацією багатогранної взаємодії між університетами та державними органами. Починаючи з 2007 року, останні організували загальну реорганізацію вищої освіти та дослідницького ландшафту в країні. Декілька ініціатив, включаючи масштабні інвестиції, що супроводжуються законодавчими реформами, були реалізовані з метою досягнення більшої видимості та конкурентоспроможності в секторі. Деякі резонансні злиття університетів, наприклад, злиття University of Strasbourg (2006-2009 рр.), є вбудованими в ці події, залишаючись при цьому «ініціативою знизу вгору». Ці новітні університети створили прецедент для більшої хвилі злиттів у 2010-х роках із сильнішим імпульсом з боку органів державної влади. Уряд зобов'язав університети об'єднуватися в «університетські спільноти», відкриваючи шлях для більш далекосяжних -- і добровільних -- процесів об'єднання / злиття. У французькому випадку злиття також тісно пов'язані з Excellence Initiative як інструментом політики» (Benneton Pruvot, Estermann, Mason, n.d.).

Доцільно підкреслити той факт, що у 3 кейсах з 14 до процесів об'єднання / злиття були активно долучені дослідницькі інститути / центри, що свідчить на користь мети -- посилення дослідницької спроможності ЗВО: «Франція ініціювала укрупнення університетів тоді, коли була розчарована низькими позиціями університетів у міжнародних рейтингах і прагнула покращити їх через злиття університетів та приєднання до них дослідницьких інститутів» (Georghiou, Harper, 2015).

Вагомим фактором об'єднань ЗВО у Франції є застосування Урядом Франції мотиваційного чинника -- закладу вищої освіти за результатами об'єднання / злиття надається більше автономії. Крім того, процес об'єднання / злиття отримує значну фінансову підтримку та заохочення:

«Уряд Франції оголошує конкурси, що дає можливість ЗВО -- переможцям отримувати додаткове фінансування для проведення трансформацій та реформ. Для прикладу:

подання 4 університетами Лотарингії спільної заявки на участь у конкурсі Campus наблизило їх до обговорення можливого об'єднання;

їх участь у конкурсі проєктів PIA -- Investment for the Future Project (Інвестиції у майбутнє) спонукало розпочати процедуру злиття» (Sursock, 2015).

Завершуючи огляд кейсу Франції, зазначимо що спеціальної уваги та окремого розгляду потребує проблема застосування у Франції для оптимізації мережі ЗВО й іншого підходу -- союзів / альянсів у формі «спільнот» (COMUE). Із 31 кейсу, представленого на платформі EUA University Merger Tool (n.d.), таких кейсів є більшість, а саме 17: «французькі COMUE представляють собою відносно великі кластери, які об'єднують різні типи установ під однією парасолькою» (EUA Briefing: University Mergers in Europe, 2019). Тобто, різні установи (ЗВО, дослідницькі установи, бізнес-структури), що ввійшли до «Спільнот», зберігають свою юридичну особу. Специфікою «спільнот» є також структура управління.

Таким чином, у випадку Франції оптимізації мережі закладів вищої освіти притаманні такі особливості:

здійснення оптимізації на системному рівні;

використання терміну «консолідація»;

позиціювання цілей -- посилення міжнародної видимості університетів країни та конкурентоспроможності ЗВО; академічна досконалість;

диференційований підхід, тобто використання різних підходів і типів процесів -- об'єднання та альянси;

домінування горизонтального типу об'єднань та альянсів (COMUE);

співпраця державних органів і ЗВО, поєднання підходів «ініціатива знизу» та «ініціатива зверху»;

роль державних органів полягала у забезпеченні політичного та законодавчого підґрунтя процесам оптимізації, стимулювання процесу через надання фінансової підтримки та розширення автономії закладів, модерація процесу;

«інтенсивність» процесу -- 31 кейс за 12 років.

Ірландія (IE)

EUA University Merger Tool (n.d.) містить опис 5 практик об'єднання ЗВО в Ірландії, які відбулися у період з 2011 по 2019 роки. У табл. 8 представлено деталі цих об'єднань.

Таблиця 8. Об'єднання університетів в Ірландії (2011-2019 роки)

Рік	Інституції, що об'єдналися	ЗВО та кількість студентів
2011	(UNI) Limerick Institute of Technology (SPE) Tipperary Institute	Limerick Institute of Technology 6 тис. студентів (станом на 2013 р.)
2013	(UNI) National University of Ireland, Maynooth (SPE) Froebel College of Education	National University of Ireland, Maynooth 11 тис. студентів (станом на 2013 р.)
2015	(UNI) National University of Ireland Galway (SPE) Shannon College of Hotel Management	National University of Ireland Galway 17 тис. студентів (станом на 2016 р.)
2016	(UNI) Dublin City University (SPE) St. Patrick's College (SPE) Church of Ireland College of Education (SPE) Mater Dei Institute of Education	Dublin City University 16 тис. студентів (станом на 2016 р.)
2019	(SPE) Dublin Institute of Technology (SPE) Institute of Technology, Blanchardstown (ITB) (SPE) Institute of Technology, Tallaght	Technological University Dublin 29 тис. студентів (станом на 2019 р.)

Процес оптимізації мережі ЗВО в Ірландії має такі характеристики:

4 кейси з 5 є гетерогенними та 1 -- гомогенний;

3 випадки з 5 є прикладами об'єднання лише двох ЗВО;

4 кейси з 5 є вертикальними і 1 горизонтальний;

до участі в процесах об'єднання / злиття залучені лише ЗВО (дослідницькі центри / інститути не долучалися);

прослідковується дві ключові змістовні лінії: 1 -- об'єднання в секторі технологічних інститутів як перехід до «технологічних університетів» (Limerick Institute of Technologyм та Technological University Dublin); 2 -- педагогічні коледжі приєднуються до існуючих університетів (National University of Ireland, Maynooth; National University of Ireland Galway; Dublin City University).

Щодо інших характеристик процесів оптимізації мережі ЗВО в Ірландії дослідники відзначають такі (Benneton Pruvot, Estermann, Mason, n.d.; Harkin, Hazelkorn, 2015).: Університети та державні органи спільно керували процесами об'єднання / злиття. Після ухвалення у 2010 році «Національної стратегії вищої освіти 2030», що мала на меті краще пристосовати систему вищої освіти до потреб економіки та суспільства, для стимулювання об'єднання університетів Уряд Ірландії спирався на три фактори: 1) університети самостійно вирішували з ким і як об'єднуватись; 2) ті, хто визначився, отримували додаткове фінансування; 3) Уряд залишав за собою функцію «керманича», «проводу» (steering), щоб оптимізувати процеси.

Отже, у випадку Ірландії оптимізації мережі закладів вищої освіти притаманні такі особливості:

оптимізація здійснювалась на системному рівні;

позиціювання цілей -- відповідність потребам економіки та суспільства;

домінування вертикальних об'єднань;

до процесів залучалися лише ЗВО;

співпраця державних органів і ЗВО;

роль державних органів полягала у забезпеченні політичного та законодавчого підґрунтя процесам оптимізації, стимулювання процесу через надання фінансової підтримки, модерація процесу;

«інтенсивність» процесу -- 5 кейсів за 9 років.

Норвегія (NO)

EUA University Merger Tool (n.d.) містить опис 9 практик об'єднання ЗВО у Норвегії, які відбулися у період з 2009 по 2017 роки. У табл. 9 представлено деталі цих об'єднань.

Таблиця 9. Об'єднання університетів у Норвегії (2009-2017 роки)

Рік	Інституції, що об'єдналися	ЗВО та кількість студентів
2009	(UNI) University of Troms0 (UAS) University College of Finnmark	University of Troms0 10 тис. студентів (станом на 2013 р.)
2011	(UAS) Oslo University College (UAS) Akershus University College	University College of Applied Sciences of Oslo and Akershus (1) 17 тис. студентів (станом на 2013 р.)
2013	(UNI) University of Troms0 (UAS) University College of Finnmark	Arctic University of Norway 10 тис. студентів (станом на 2013 р.)
2014	(UNI) Norwegian University of Life Sciences (SPE) Norwegian School of Veterinary Science	Norwegian University of Life Sciences 5 тис. студентів (станом на 2014 р.)
2014	(UAS) University College of Applied Sciences of Oslo and Akershus (ROR) Work Research Institute (ROR) NOVA Research Institute	University College of Applied Sciences of Oslo and Akershus (2) 17 тис. студентів (станом на 2013 р.)
2014	(UAS) Buskerud University College (UAS) Vestfold University College	University College of Buskerud and Vestfold 8 тис. студентів (станом на 2013 р.)
2016	(UNI) University of Nordland (UAS) Nord-Tr0ndelag University College (UAS) Nesna University College	Nord University 12 тис. студентів (станом на 2015 р.)
2016	(UAS) University College of Buskerud and Vestfold (UAS) Telemark University College	University of South Eastern Norway 18 тис. студентів (станом на 2018 р.)
2017	(UAS) Hedmark University College (UAS) Lillehammer University College	Inland Norway University of Applied Sciences 12 тис. студентів (станом на 2019 р.)

Таким чином, дані свідчать на користь таких характеристик норвезького підходу щодо оптимізації мережі закладів вищої освіти:

6 з 9 кейсів є гетерогенними та 3 -- гомогенні;

у 7 випадках до об'єднання було залучено по два ЗВО;

6 кейсів з 9 є горизонтальними та 3 є прикладами вертикального злиття;

в 1 випадку до процесів об'єднання були залучені дослідницькі установи.

Досвід Норвегії також містить два кейси, коли один і той же ЗВО пройшов кілька трансформацій через участь в об'єднаннях:

University of Troms0 у 2009 році став бенефіціаром вертикального об'єднання, а у 2013 році задіяний у горизонтальному об'єднанні як частина нового університету -- Arctic University of Norway;

University College of Applied Sciences of Oslo and Akershus у 2011 році як новоутворена інституція став результатом горизонтального злиття двох інших ЗВО, а у 2014 році цей університет вже виступив бенефіціаром вертикального об'єднання з двома дослідницькими інститутами.

Досвід Норвегії детально проаналізовано дослідниками N. Fr0lich та B. Stensaker у публікації «Mergers and missions: investigating consequences for system diversity» (2021), в якій серед іншого автори визначають такі особливості процесу оптимізації мережі закладів вищої освіти у Норвегії:

«Злиття здійснюються задля підвищення якості вищої освіти та задля підвищення результативності та ефективності на інституційному рівні ЗВО».

«У результаті структурної реформи в Норвегії (започаткована у квітні 2015 року в Білій книзі «Концентрація для якості» (White Paper 'Concentration for Quality') відбувся масштабний організаційний редизайн ландшафту вищої освіти, що ще триває. В результаті реформи кількість ЗВО значно скорочується. Відбувається злиття двох видів: горизонтальні і вертикальні. Структурна реформа зосереджується на різноманітних політично бажаних ... цілях ( ... якісна освіта та дослідження, надійні академічні середовища, хороший доступ до освіти та компетентності, регіональний розвиток, світові провідні академічні середовища та ефективне використання ресурсів). Реформа узгоджується з загальними цілями, що стоять за ініціативами структурних реформ, цілями підвищення якості, ефективності та конкурентоспроможності через концентрацію ресурсів і диверсифікацію системи».

«Як ініціатор злиття Уряд Норвегії визнавав дві цілі цього процесу -- академічна досконалість і суспільна релевантність» (Fr0lich, Stensaker, 2021).

Беручи до уваги представлену вище інформацію, можна констатувати, що перший етап оптимізації мережі ЗВО в Норвегії по суті реалізовувався за принципом «ініціатива знизу вгору». На екваторі періоду, що розглядається, у 2015 році цей процес був легітимізований і набув формату державної політики. Тобто, маємо приклад збалансованого використання «добровільності» з боку самих ЗВО та цілеспрямованої державної позиції.

Таким чином, у випадку Норвегії оптимізації мережі закладів вищої освіти притаманні такі особливості:

оптимізація здійснювалась на системному рівні під гаслом «концентрація ресурсів і диверсифікація системи»;

використовувалися різні типи об'єднань, більшість з яких за участю лише 2 ЗВО;

позиціювання цілей -- підвищення якості вищої освіти та досліджень, підвищення результативності та ефективності діяльності ЗВО, академічна досконалість, суспільна релевантність, регіональний розвиток;

збалансоване використання «добровільності» з боку самих ЗВО та цілеспрямованої державної позиції;

«інтенсивність» процесу -- 9 кейсів за 9 років.

Швеція (SE)

EUA University Merger Tool (n.d.) містить опис 5 практик об'єднання ЗВО у Швеції, які відбулися у період з 2008 по 2014 роки. У табл. 10 представлено деталі цих об'єднань.

Таблиця 10. Об'єднання університетів у Швеції (2008-2014 роки)

Рік	Інституції, що об'єднувалися	ЗВО та кількість студентів
2008	(UNI) Stockholm University (UNI) Stockholm Institute of Education	Stockholm University 71 тис. студентів (станом на 2013 р.)
2010	(UNI) University of Kalmar (UNI) Vaxjo University	Linnaeus University 31 тис. студентів (станом на 2010 р.)
2011	(SPE) University College of Film, Radio, Television and Theatre (SPE) Stockholm Academy of Dramatic Arts	Stockholm Academy of Dramatic Arts 273 студенти (станом на 2013 р.)
2013	(UNI) Uppsala University (UNI) Gotland University	Uppsala University 41 тис. студентів (станом на 2013 р.)
2014	(SPE) Stockholm Academy of Dramatic Arts (SPE) Swedish University of Dance and Circus (SPE) University College of Opera	Stockholm University of the Arts 437 студентів (станом на 2014 р.)

Особливості оптимізації мережі закладів вищої освіти у Швеції є такими:

всі 5 кейсів об'єднання є гомогенними, 3 з них -- це об'єднання між класичними університетами та 2 -- між профільними ЗВО, що приналежали одній галузі (мистецтво);

3 з 5 об'єднань є горизонтальними і 2 -- вертикальними;

у 4 з 5 кейсів участь брали 2 ЗВО;

у процесах об'єднання не були залучені дослідницькі установи.

Щодо інших особливостей оптимізації у Швеції джерела відзначають наступні:

«На політичному рівні існує широка згода щодо необхідності раціоналізації організації сектору та підвищення видимості інституцій. Однак територіальні міркування також відіграють важливу роль і призвели до створення нових інституцій» (EUA | University Mergers, n.d.).

«... процесом злиття керують самі установи, хоча зазвичай рішення вимагає ратифікації уряду» (Benneton Pruvot, Estermann, Mason, n.d.).

Як і у випадку інших країн, процеси об'єднання підтримуються та стимулюються урядом країни, у тому числі й через надання значної фінансової допомоги. Наприклад, для злиття двох ЗВО -- Vaxjo University та University of Kalmar у Linnaeus University Уряд Швеції виділив 60 млн шведських крон .

Отже, у випадку Швеції оптимізації мережі закладів вищої освіти притаманні такі особливості:

оптимізація здійснюється під гаслом «раціоналізація»;

використовувалися гомогенні об'єднання;

позиціювання цілей -- підвищення видимості та конкурентоспроможності ЗВО, регіональний розвиток;

ініціатива про об'єднання йде знизу -- від самих ЗВО, проте Уряд стимулює ці процеси через ратифікацію об'єднань та фінансову підтримку процесів трансформації;

у процесах об'єднання залучені лише ЗВО;

«інтенсивність» процесу -- 5 кейсів за 7 років.

Сполучене Королівство (SE)

EUA University Merger Tool (n.d.) містить опис 13 практик об'єднання ЗВО у Сполученому Королівстві, які відбулися у період з 2002 по 2016 роки. У табл. 11 представлено деталі цих об'єднань.

Таблиця 11. Об'єднання університетів у Сполученому Королівстві (2002-2016 роки)

Рік	Інституції, що об'єднувалися	ЗВО та кількість студентів
2002	(UNI) London Guildhall University (UNI) University of North London	London Metropolitan University 16 тис. студентів (станом на 2014 р.)
2004	(UNI) Cardiff University (SPE) University of Wales College of Medicine	Cardiff University 32 тис. студентів (станом на 2019 р.)
2004	(UNI) Victoria University of Manchester (UAS) University of Manchester Institute of Science and Technology	University of Manchester 38 тис. студентів (станом на 2014 р.)
2005	(SPE) Kent Institute of Art and Design (SPE) Surrey Institute of Art and Design University College	University for the Creative Arts 6 тис. студентів (станом на 2013 р.)
2007	(UNI) University of Paisley (SPE) Bell College	University of the West of Scotland 15 тис. студентів (станом на 2014 р.)
2007	(UNI) Cumbria Campus of the University of Central Lancashire (SPE) St Martin's College	University of Cumbria 10 тис. студентів (станом на 2017 р.)
2010	(UNI) University of Wales Lampeter (UAS) Trinity University College Carmarthen	University of Wales Trinity Saint David (1) 11 тис. студентів (станом на 2014 р.)
2011	(SPE) Inverness College (SPE) Shetland College (SPE) Lews Castle College (SPE) Argyll College	University of the Highlands and Islands 15 тис. студентів (станом на 2014 р.)
2011	(UNI) University of Edinburgh (sPe) Edinburgh College of Arts	University of Edinburgh 33 тис. студентів (станом на 2014 р.)
2013	(UNI) University of Wales, Newport UNI (UNI) University of Glamorga	University of South Wales 34 тис. студентів (станом на 2013 р.)
2013	(UNI) University of Wales Trinity Saint David (UNI) Swansea Metropolitan University	University of Wales Trinity Saint David (2) 11 тис. студентів (станом на 2014 р.)
2014	(UNI) University College London (SPE) Institute of Education	University College London 31 тис. студентів (станом на 2014 р.)
2016	(UNI) University for the Creative Arts (UAS) Open College of the Arts	University for the Creative Arts 6 тис. студентів (станом на 2016 р.)

Дані, представлені у табл. 11, свідчать про те, що:

5 з 13 об'єднань були гомогенними та відповідно 8 -- гетерогенними;

в 11 випадках з 13 участь в об'єднанні брало лише два ЗВО;

дослідницькі установи до об'єднання не залучалися;

5 кейсів з 13 є вертикальними об'єднаннями та відповідно 8 -- є горизонтальними;

1 ЗВО пройшов два трансформаційних процеси. University of Wales Trinity Saint David у 2010 році виник у результаті горизонтального злиття двох інших ЗВО, а вже у 2013 році цей університет став бенефіціаром вертикального об'єднання.

EUA University Merger Tool ^також констатує, що на рівні країни у Сполученому Королівстві діють два різні підходи до об'єднання ЗВО:

В Англії -- об'єднання ЗВО не є пріоритетом національної стратегії. Але ЗВО, які беруть участь у процесах об'єднання, отримують спеціальну підтримку від держави.

В Уельсі -- держава скеровує процеси реконфігурації ЗВО. Іншими словами, скорочення кількості ЗВО є складовою державної політики. При цьому високий рівень університетської автономії дає змогу ЗВО у деяких випадках протистояти тиску держави щодо злиття.

E. Benneton Pruvot, Th. Estermann і P. Mason в аспекті реалізації підходу «знизу вгору» зазначають: «В Англії та Шотландії злиття можна кваліфікувати як «ізольовані» (isolated) в тому сенсі, що немає політичного порядку денного на цю тему, хоча державні органи, фінансові органи та сам сектор прагнуть посилити співпрацю» (Benneton Pruvot, Estermann, Mason, n.d.).

Яскравим прикладом реалізації такого підходу є створення University of Manchester: «Злиття можуть не мати відношення до інших ініціатив з реформування вищої освіти і відбуватися переважно в місцевому контексті. Одним із таких прикладів є злиття між Victoria University of Manchester та University of Manchester Institute of Science and Technology, щоб утворити University of Manchester у 2004 році. Це був один із найбільших процесів злиття університетів, який відбувся у Сполученому Королівстві, але це не було пов'язано з будь-яким ширшим процесом реструктуризації» (Benneton Pruvot, Estermann, Mason, n.d.).

Дослідники кейсу злиття і відповідно створення University of Manchester вважають, що його успіх забезпечили (Georghiou, 2015):

чітке обґрунтування та стратегічне бачення;

схоже становище університетів, особливо у частині дослідницької діяльності та дослідницької інфраструктури (Universities similar in research standing);

зовнішня підтримка та ресурси (позика від держави та приватні інвестиції);

внутрішня підтримка з боку персоналу і студентів;

суміжні кампуси, розташовані неподалік;

обидва ректори (Vice-Chancellors) йшли у відставку, тому не було суперечки за посаду ректора;

сильна комунікаційна політика на усіх етапах злиття.

Щодо реалізації у Сполученому Королівстві підходу «зверху вниз» експерти зазначають наступне:

«Уельс є одним із прикладів тісної участі державних органів у керівництві реконфігурацією вищої освіти. У період з 2003 по 2012 рр. політика вищої освіти уряду Уельсу (Higher Education policy of the Welsh Government) була зумовлена бажанням скоротити кількість університетів в Уельсі і, як наслідок, сприяти злиттям у цьому секторі. Хоча широка мета скорочення кількості університетів в Уельсі була в кінцевому підсумку досягнута, що призвело до створення University of South Wales та University of Wales Trinity Saint David, неодноразові спроби державних органів скерувати Cardiff Metropolitan University на злиття виявилися безуспішними. Це можна пояснити відсутністю переконливих обґрунтувань, які б переконали студентів, академічний персонал і керівництво університетів у доданій вартості злиття. Важливо, щоб університети мали засоби для визначення власних стратегій, особливо коли це стосується процесів об'єднання. У випадку з Cardiff Metropolitan University інституційна автономія дала змогу йому протистояти необґрунтованим планам державних органів щодо злиття» (Benneton Pruvot, Estermann, Mason, n.d.).

Таким чином, у випадку Сполученого Королівства оптимізації мережі закладів вищої освіти притаманні такі особливості:

оптимізація є пріоритетом регіональної політики в Уельсі та відповідно здійснювалася «зверху вниз», водночас в Англії та Шотландії ці процеси відбувалися на добровільних засадах «знизу вгору» за підтримки і стимулювання з боку держави;

більшість об'єднань були гетерогенними, горизонтальними та за участі лише двох установ;

позиціювання цілей -- підвищення видимості та конкурентоспроможності ЗВО, академічна досконалість;

у процесах об'єднання залучені лише ЗВО;

«інтенсивність» процесу -- 13 кейсів за 15 років.

Завершуючи даний блок зазначимо, що аналіз досвіду оптимізації мережі закладів вищої освіти 9 європейських країн -- Бельгії, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Ірландії, Норвегії, Швеції та Сполученого Королівства -- дав змогу виявити особливості реалізації цього процесу у кожній країні, використавши для цього означені вище теоретичні розробки.

З метою ідентифікації тенденцій, притаманним процесу оптимізації мережі закладів вищої освіти у країнах Європи, систематизуємо отримані дані за допомогою табл. 12.

Таблиця 12. Характеристики процесу оптимізації мережі ЗВО у країнах Європи

Характеристики процесу оптимізації мережі ЗВО	Бельгія	Данія	Естонія	Фінляндія	Франція	Ірландія	Норвегія	Швеція	Сполучене Королівство
«Інтенсивність» процесу К-ть кейсів / к-ть років К-ть об'єднань на рік	11/10 1,1	8/8 1	14/9 0,7	5/12 0,4	31/12 2,6	5/9 0,6	9/9 1	5/7 0,4	13/15 0,9
Гомогенні об'єднання, к-ть / %	2/18	1/12	4/29	2/40	8/26	1/20	3/33	5/100	5/38
Гетерогенні об'єднання, к-ть / %	9/82	7/88	10/71	3/60	23/74	4/80	6/67		8/62
Горизонтальні об'єднання, к-ть / %	2/18		1/7	2/40	31/100	1/20	6/67	2/40	5/38
Вертикальні об'єднання, к-ть / %	4/36	8/100	13/93	3/60		4/80	3/33	3/60	8/62
Спільноти, к-ть / %	5/46				17/55
Об'єднання 2 ЗВО, к-ть / %	5/46	3/37	12/86	3/60	3/10	3/60	7/78	4/80	11/85
Об'єднання 3 і більше інституцій, к-ть / %	6/54	5/63	2/14	2/40	28/90	2/40	2/22	1/20	2/15
Об'єднання у кілька етапів, к-ть кейсів	1	2	3		+		2		1
Участь в об'єднаннях дослідницьких установ, к-ть / %		4/50	2/14		20/65		1/11
Ціль об'єднання - посилення дослідницького потенціалу ЗВО		+	+		+		+
Ціль - підвищення міжнародної конкурентоспроможності ЗВО	+	+		+	+		+	+	+
Ціль - відповідність потребам економіки та суспільства						+	+
Ціль - регіональний розвиток							+	+	+
Ціль - ефективність використання ресурсів, ефективність діяльності ЗВО	+			+		+
Фінансова підтримка об'єднань з боку держави	+			+	+		+
Ініціатива зверху	+	+		+	+		+		+
Ініціатива знизу			+		+	+	+	+	+
Співпраця органів влади та ЗВО при реалізації об'єднань	+	+	+	+	+	+	+	+	+

Представлені вище дані дають підстави для визначення узагальнених особливостей і трендів процесу оптимізації мережі закладів вищої освіти, що подані нижче.

Процес об'єднання ЗВО є доволі тривалим і потребує достатнього часового ресурсу. Усереднене значення для 9 розглянутих країн складає 1 об'єднання на рік. Означимо цю характеристику як «тенденція тривалості».

Більшість країн процес оптимізації мережі ЗВО здійснюють через застосування:

гетерогенних і гомогенних об'єднань при домінуванні гетерогенних;

вертикальних і горизонтальних об'єднань при домінуванні вертикальних.

Це дає змогу виділити «тенденцію диверсифікації» та «тенденцію домінування вертикальних гетерогенних об'єднань».

Більшість кейсів -- це об'єднання двох ЗВО. Означимо цю характеристику як «тенденція пари».

Найбільш розповсюдженою метою, під яку вибудовуються процеси оптимізації мережі ЗВО, є підвищення міжнародної видимості та конкурентоспроможності ЗВО. Означимо це як «тенденція позиціювання на міжнародній арені вищої освіти».

У більшості випадків бачимо застосування у парі підходів «ініціатива зверху» та «ініціатива знизу». Назвемо цю тенденцію «комбінація підходів знизу-вгору та зверху- вниз».

У всіх випадках роль держави є значимою та поєднує політичне, законодавче та стимулююче провідництво оптимізації у форматі надання фінансової підтримки процесам об'єднання («тенденція підтримуючої ролі держави»).

І остання особливість, яку засвідчують всі без виключення проаналізовані практики, - це співпраця органів влади і ЗВО задля реалізації процесів об'єднання на принципах рівноправного партнерства і розподіленої відповідальності. Означимо цю особливість як «тенденція партнерства і довіри».

Таким чином, теоретичний базис для реалізації процесу оптимізації мережі закладів вищої освіти доповнено тенденціями, притаманними цьому процесу.

Водночас здійснений аналіз засвідчує, що під теоретичний аналіз і систематизацію варто підвести ще два виміри процесу оптимізації мережі закладів вищої освіти:

причини та цілі оптимізації мережі ЗВО;

фактори, що забезпечують успіх процесів оптимізації ЗВО.

Виконанню цих завдань присвячено наступний блок нашої публікації.

Причини та цілі оптимізації мережі ЗВО

Проаналізовані кейси засвідчили, що, як правило, на рівні однієї країни задекларовані кілька ключових цілей, під проводом яких і здійснюються процеси оптимізації мережі закладів вищої освіти.

Проєкт DEFINE, спираючись на вивчення позицій національних Спілок / Конференцій ректорів, у своєму Звіті (Benneton Pruvot, Estermann, Mason, n.d.). окремий розділ присвятив питанню цілей об'єднання / злиття університетів (4. Rationale and aims behind merger and concentration processes). Представлена у Звіті позиція є системною та обґрунтованою.

Документом визначено такі основні групи чинників / цілей / «мотивуючих факторів» (motivating factors), притаманних процесам об'єднання / злиття ЗВО:

підвищення якості;

досягнення економічних переваг;

консолідація системи;

посилення інституційних позицій;

географічні чинники.

Щодо підвищення якості констатується: «... потенційне покращення академічної якості та просування стратегічних академічних цілей завжди повинні мати велике значення при обґрунтуванні злиття університетів» (Benneton Pruvot, Estermann, Mason, n.d.). У Звіті підкреслюється пріоритетність саме академічних / «сенсових» цілей при реалізації процесів. І навіть тоді, коли економічні цілі / вигоди (економія фінансових і людських ресурсів; збільшення кількості співробітників і студентів; збільшення критичної маси ЗВО у дослідженнях; можливість отримати більше доходів; економія від масштабу та більш ефективне надання послуг; можливості для оптимізації, що пов'язані із збільшенням інфраструктурного фонду) також наявні у «цільовому пакеті», дуже важливо розуміти їх допоміжну роль:

«... економічна вигода не повинна бути основним стимулом для здійснення процесу злиття. ... злиття не слід розглядати як ефективний спосіб заощадити гроші в короткостроковій перспективі, враховуючи високі витрати на перехід та впровадження. Вони можуть випливати із витрат на комунікацію, інфрас...