Переоцінка цінності історії: історизм та історицизм

Витоки історицизму в елліністичній та іудео-християнській філософсько-історичній традиції. Розробка концепту "сцена історії", який означає історицистське сприйняття історії в філософській думці Модерну. Характер і проблеми переоцінки цінності історії.

Рубрика Философия
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 27.09.2013
Размер файла 56,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

1. Перепелица О.Н. Дионис/Ницше: к новому типу философствования // Філософські перипетії. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна - №486. - 2000. - С. 164-166.

2. Перепелица О.Н. Historia abscondita и пародия (у) Ф. Ницше // Філософські перипетії. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.- №509. - 2001. - С. 115-118.

3. Перепелица О.Н. Ценность истории: смысл и бессмыслица // Філософські перипетії. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.- №531. - 2001. - С. 102-105.

4. Перепелица О.Н. Эсхатологический "фетишизм" эпохи постмодерна // Філософські перипетії. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.- №547. - 2002. - С. 115-120.

5. Перепелица О.Н. Призн(р)аки историцизма // Філософські перипетії. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - №561. - 2002. - С. 73-79.

6. Перепелица О.Н. Трансгрессия и (пост)история // Матеріали Х Харківських міжнародних Сковородинівських читань "Проблема свободи у теоретичній та практичній філософії": В 2 ч. - Ч. 2.- Харків: "Екограф", 2003. - С. 227-230.

АНОТАЦІЇ

Перепелиця О.М. Переоцінка цінності історії: історизм та історицизм. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії. - Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2003.

У дисертації здійснено філософсько-історичний аналіз проблеми переоцінки цінності історії та співвідношення історицизму й історизму в контексті сучасної методології. Доводиться зв'язок сучасних концепцій множинності та відкритості історії, які виступають із критикою лінеарних моделей історичного розвитку, з історицистськими проектами К. Маркса та Ф.Ніцше. Історицизм обґрунтовується як критичне, драматичне поєднання теорії та практики, що позначає "злам метафізики" та "переоцінку всіх цінностей". Демонструється дискурсивна стратегія історицизму, яка орієнтована на "відкритість іншому". Підкреслюється, що історизм, як методологічний принцип вивчення історії, не можна відокремити від історицизму, бо він так само є ціннісним баченням історії. Втім, істори(ци)зми К. Маркса та Ф. Ніцше презентують нове мислення, що полягає у прагненні змінити світ у відповідності до "природи" людини, яку, проте, кожний з них розуміє по-різному.

Ключові слова: історицизм, історизм, сенс історії, цінність історії, сцена історії, дисимуляція, привид, реальність, реальне/бажання, (транс)дискурсивність.

Перепелица О.Н. Переоценка ценности истории: историзм и историцизм. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03. - социальная философия и философия истории. - Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, Харьков, 2003.

В диссертационном исследовании осуществлен философско-исторический анализ проблемы соотношения историцизма и историзма в контексте современной методологии. Центральное место в работе занимает выявление связи современных концепций множественности и открытости истории, выступающих с критикой линеарных и провиденциалистских моделей исторического развития, с историцистскими проектами К. Маркса и Ф. Ницше. Доказывается связь историцизма с христианской эсхатологией, просвещенческим рационализмом, с одной стороны, и деконструкцией и философией постмодерна, с другой. В таком ракурсе историцизм рассматривается как критическое, драматическое соединение теории и практики, которое представляет так называемый "взлом метафизики" и обусловленную им "переоценку всех ценностей". Указывается, что историцизм отмечает сущностный разрыв между модерным наследием провиденциализма и постмодерным плюрализмом. Однако дискурсивная стратегия историцизма ориентирована на "открытость другому" и заключается в стремлении к обретению свободы другим и преодолению отчуждения в самых разных его формах: экономической и моральной. Отмечается, что историзм как методологический принцип изучения истории тут же переходит в историцизм, как только пытается обобщить исторический материал, и в конечном счете сам выступает как видение мира сквозь призму ценностей. Однако именно истори(ци)змы Маркса и Ницше совершают прорыв, знаменующий новое мышление и состоящий в стремлении изменить мир в соответствии с "природой" человека, которая, впрочем, толкуется каждым из них по-разному.

В данном контексте историцизм определяется как форма саморефлексии историзма, под которым понимается система или совокупность методик, способов интерпретации, изучения исторических фактов или, более обобщенно, установка на то, что мы можем понять себя только через обращение к нашей истории и через ее изучение. Ироническое по своей сути отношение к методу историзма и в целом к возможностям постижения действительности конкретизируется в работе при помощи концепта "диссимуляция". Диссимуляция представляет стратегию историцизма, направленную на переоценку ценностей истории, обращенную к другому, который должен открыть свою экзистенциальную историю, историю своего "реального/желания".

Кроме того, в диссертации концептуализируется метафора "сцена истории", которая позволяет представить историцизм как "театральную" постановку в противовес письму истории как романа. В данном контексте рассматривается различение двух концепций представления истории: 1) через обращение к истории как смыслу, который маркирует эсхатологическую проблему единства и конца истории, и 2) истории как ценности, маркирующей перспективистскую проблему актуализации истории. Благодаря этому различению просвещенческо-историцистская диссимуляция обнаруживает разрыв, который отделяет христианско-просвещенческую идеологию провиденциализма, предзаданного отношением к истине, от постмодерного плюрализма в мире симулякров.

В заключении подчеркивается, что историцизм выступает как философия истории в ценностях, что важный разрыв между новым (пост)просвещенческим временем и традиционным философствованием обозначен переходом от идеи и стратегии провиденциализма, который ограничивает извне к "спектральности", - к фигуре "призрака", который внутренне очерчивает горизонт нашей экзистенциальной практики, исходя из ницшеанского и марксистского понимания свободы как "свободы для". Это произвело революционный сдвиг - на основе высвобождения "реального/желания" - от философско-исторической феноменологии, обращенной к эсхатологической проблеме и поглощенной заботами об осуществлении "конца истории", к перспективистской проблеме "актуализации истории", даже в границах "конца", который уже осуществился, если говорить о постмодерне.

Ключевые слова: историцизм, историзм, смысл истории, ценность истории, сцена истории, диссимуляция, привидение, реальность, реальное/желание, (транс)дискурсивность.

Perepelitsa O.M. Revaluation of value of History: Historism and Historicism. - Manuscript.

Thesis for candidate degree in Philosophy, speciality 09.00.03. - Social Philosophy and Philosophy of History. - National University of V.N. Karazin, Kharkiv, 2003.

The dissertation is devoted to philosophical study of the problem of correlation of historism and historicism in context of modern methodology. In the thesis the main part belongs to revealing of the coherence between contemporary conceptions of multiplicity and openness of history which criticize linear and providential models of historical development, and projects of Маrx and Nietzsche based on historicism. In such a perspective historicism is considered as critical, dramatic combination of theory and the practice which presents so-called "breaking of metaphysics" and "revaluation of all values" us its consequence. It is indicated that Historicism marks the essential gap between modern ideology of providentialism and postmodern pluralism. However, the discourse strategy of historicism is directed towards openness to "the other". It is noted that historism as a methodological principle of studying history turns into historicism the very moment it tries to generalize historical material.

Keywords: Historicism, Historism, sense of history, value of history, scene of history, dissimulation, phantom, reality, real/desire, (trans)discursition.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Історія в концепціях "філософії життя". Гносеологічні проблеми історії баденської школи неокантіанства. Проблеми історії в концепціях неогегельянства. Неопозитивістська теорія історії. Метод "віднесення до цінностей" і метод "оцінки" в теорії Ріккерта.

    реферат [30,1 K], добавлен 30.11.2010

  • Предмет історії філософії. Історія філософії та філософія історії. Філософський процес. Методи історико-філософського аналізу. Аристотель. Концепція історії філософії, історичного коловороту. Герменевтика. Західна та східна моделі (парадигми) філософії.

    реферат [24,1 K], добавлен 09.10.2008

  • Філософія історії як складова системи філософського знання, її сутність та розвиток. Шляхи трансформації поняття "філософія історії" від його Вольтерівського розуміння до сучасного трактування за допомогою теоретичної спадщини Гегеля, Шпенглера, Ясперса.

    реферат [32,2 K], добавлен 23.10.2009

  • Три основні напрями філософії історії. Специфіка філософського осмислення проблеми людини у філософії, сутність людини в історії філософської думки. Філософські аспекти походження людини. Проблеми філософії на сучасному етапі. Особистість і суспільство.

    реферат [40,2 K], добавлен 08.10.2009

  • Цивілізація, як характеристика стану існування суспільства. Цивілізаційний підхід: парадигма філософсько-історичного пізнання. Вчення М.Я. Данилевського та його роль у формуванні цивілізаційного підходу. Цивілізаційна концепція історії А.Дж. Тойнбі.

    дипломная работа [114,8 K], добавлен 02.06.2013

  • Питання про призначення людини, значимість і сенсу її життя в античності, в середні віки, в період Відродження та Нового часу. Щастя як вищий прояв реалізації сенсу життя особистості. Матеріалістичне осмислення історії людського суспільства Марксом.

    доклад [20,3 K], добавлен 03.12.2010

  • Основа еволюції філософських уявлень про цінності. Філософія І. Канта, його вчення про регулятивні принципи практичного розуму як поворотний пункт у розвитку проблеми цінностей. Емоційні переживання, пристрасті та їх роль у ціннісному становленні.

    реферат [33,6 K], добавлен 27.03.2011

  • Томас Пейн як видатний діяч американської історії, який боровся за незалежність колоній в Північній Америці. Основні положення його вчення про суспільство і державу. Огляд поглядів Пейна на форми правління і обґрунтування засобів боротьби за незалежність.

    реферат [25,7 K], добавлен 09.12.2013

  • Сутність та шляхи філософського вирішення проблеми "людина – природа", її особливості та рівні осмислення на різних етапах розвитку суспільства. Корективи, що були внесені в дану проблему в епоху Відродження. Проблема "людина – природа" у Нові часи.

    реферат [11,9 K], добавлен 09.03.2011

  • Глобальні проблеми, породжені техногенною цивілізацією. Прискорений розвиток техногенної цивілізації. Проблема збереження особистості в сучасному світі. Питання про традиційні для техногенної цивілізації цінності науки й науково-технічного прогресу.

    реферат [26,3 K], добавлен 27.06.2010

  • Етапи формування та еволюції проблеми комунікації в європейській філософській думці від її зародження до ХХ століття. Основні підходи до проблеми комунікації у німецькій філософії другої половини ХХ століття (вчення Ю. Габермаса та К.-О. Апеля).

    автореферат [25,4 K], добавлен 11.04.2009

  • Гуманізм і проблема цілісної людської індивідуальності в працях мислителів Відродження. Натурфілософія, філософські і космологічні ідеї М. Кузанського, Дж. Бруно, М. Коперніка. Аналіз філософсько-гуманістичної думки українського ренесансу XV-XVI ст.

    реферат [29,3 K], добавлен 18.09.2010

  • Дослідження поняття цінностей та їх структури, особливостей загальнолюдських, суспільних, соціально-групових цінностей. Головні цінності для життєдіяльності людини: рівність, справедливість, людське щастя. Ціннісні орієнтації людства на зламі тисячоліть.

    реферат [42,0 K], добавлен 24.07.2012

  • Умови формування філософських поглядів Т.Г. Шевченка. "Філософія трагедії" та спроби деміфологізації української історії. Ідеальне суспільство в уявленні Т.Г. Шевченка. Простір для розквіту ідеальних сил. Національна пам'ять й національна гідність.

    реферат [21,9 K], добавлен 20.05.2009

  • Становлення і основні етапи розвитку марксистської філософії. Соціально-економічні передумови марксизму. "Маніфест комуністичної партії". Діалектичний матеріалізм К. Маркса Ф. Енгельса. Матеріалістичне розуміння історії. Суспільно-економічні формації.

    реферат [38,3 K], добавлен 15.12.2008

  • Дослідження філософської концепції О. Шпенглера у аналізі його історіософської праці "Присмерки Європи". Філософська інтерпретація історії у теорії локальних цивілізацій А. Тойнбі. Історіософсько-методологічні концепції істориків школи "Анналів".

    реферат [26,2 K], добавлен 22.10.2011

  • Форми суспільної свідомості, принципи економії мислення. Співвідношення філософської, релігійної та наукової картин світу. Матеріалістичний та ідеалістичний напрямки в історії філософії від античних часів до сьогодення. Поняття філософського світогляду.

    шпаргалка [645,5 K], добавлен 10.03.2014

  • Загальна характеристика основних ідей філософів О. Конта, Д. Локка, Д. Берклі та Д. Юма, їх місце у розвиток ранньої історії наукової психології. Сутність та основні положення теорії пізнання. Порівняльний аналіз позитивізму, матеріалізму і емпіризму.

    реферат [24,8 K], добавлен 23.10.2010

  • Сократ як видатний мислитель епохи високої класики Стародавньої Греції, втіленням еллінської мудрості. Дитинство і юність філософа, принципи його діяльності. Завдання "сократівського" методу, натурфілософський період в історії старогрецької філософії.

    реферат [21,7 K], добавлен 14.03.2010

  • Аналіз поняття молитви і концепту любові, поняття енергії та концепту ісихії, концепту зосередження та категорії синергії, співставлення агіографічного дискурсу з дискурсом художнього тексту. Співвідношення понять традиції ісихазму та феномену мови.

    реферат [28,5 K], добавлен 15.07.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.