Філософія науки
Наукознавство, його предмет і галузі. Філософські засади сучасної освіти. Вивчення специфіки і структури наукового пізнання. Освітня раціональність та її генезис. Розгляд основних історичних етапів розвитку науки. Наукові революції: традиції й новації.
| Рубрика | Философия |
| Вид | шпаргалка |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 22.01.2014 |
| Размер файла | 78,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
При вивченні такого роду складних систем ідеал ціннісно-нейтрального дослідження неприйнятний.
Раціональне пізнання втрачає пріоритет перед дораціональними і позараціональними пізнавальними формами.
Космологія як наукова дисципліна.
Теорія еволюції Всесвіту сприяє появі в постнекласичному типі раціональності елементів античної раціональності.
15. Особливості постнекласичної науки
Постнекласична наука кінця ХХ--поч. XXI ст виникає в умовах революційних технологічних змін, пов'язаних з низкою наукових відкриттів.
З'являються нові галузі наукового знання і феномен технонауки. Друга половина XX століття була позначена відкриттям нелінійних процесів, явища самоорганізації, розшифруванням генокода живої речовини і відкриттям формули генома людини, появою синергетики, кібернетики, інформатики, сучасної алгебри, біотехнології, генної інженерії, розвитком обчислювальної техніки та її мов. Суттєво вплинули на розвиток і спосіб сучасної науки певні соціальні процеси, пов'язані із загостренням глобальних проблем.
Постнекласична наука відмовляється від «диктату» універсально-загального (універсальних знань цінностей, норм, принципів) над особливим і частковим. Фундаментальна наука, загальні знання універсального застосування значно поступаються місцем частковому знанню - спеціалізованому, технологічно-прикладному. Виникає ситуація краху єдиної науки («немає науки, є тільки науки»). Спостерігається плюралізація науки, її хаотизація, занепад нормативних програм (наука вже не має універсально-загальних і чітких норм та ідеалів науковості, що раніше дозволяло визначати, які методи надійні, які результати достовірні). Заперечується існування єдиної наукової парадигми, поширюється недовіра до «освячених» наукових традицій минулого.
У центрі досліджень постнекласичної науки опинилися ситуації з не-певною інформацією, несумірності, нерозв'язувані ситуації, непрогнозовані і непередбачувані процеси, ситуації краху, катастрофи, парадокси, випадковості, невпорядкованість. Образ незрушного, впорядкованого і вічного всесвіту зазнає остаточного краху і в новому світі тотальної нерівноваги «царицею наук» стає теорія нестабільності, хаосу і розпаду.
Уявлення про науку як про лінійний, закономірний процес, орієнтований на досягнення одностайності позицій, консенсусу, перетворюється на бачення науки як стохастичного, ірраціонального, хаотично-непрогнозованого процесу. Метою вченого співтовариства стає вже не однодумство, консенсус, а паралогічність (хаос позицій, анархія, різнодумство, несумірність конкуруючих теорій). Паралогічність стає нормою наукового процесу. Традиційна настанова необхідності обґрунтування наукових результатів з позиції єдиної норми замінюється їх інтерпретацією, тлумаченням з суб'єктивної позиції. Наукове знання виявляється всього лише інтерпретацією об'єкта з певної позиції. В науку проникає ідея умовності наукових знань. Наука стає типом маніпулятивного знання. Виникає образ науки як своєрідної риторики - мистецтва переконання. Згідно з таким баченням науки, та чи інша теорія отримує визнання не завдяки тому, що вона ближча до істини або краще відповідає фактам, а через пропагандистську діяльність своїх прибічників. Наука виходить з образу непідкупної і незаангажованої служниці істини і набуває рис форми ідеології. В XX столітті наука стала одним із факторів зростання глобальних проблем, процесів дестабілізації в суспільстві. Звідси - критика і самокритика науки, усвідомлення необхідності формування етики науки, усвідомлення відповідальності науки за майбутнє людства, за подолання екологічної катастрофи та вирішення інших глобальних проблем. Але, з іншого боку, соціальна спрямованість сучасної науки набуває характеру її економікоцентризму. Рентабельність та економічна ефективність, технологічність науки стають своєрідними ринковими критеріями істинності її результатів. Наука все більше перетворюється на функціональний придаток ринку. Знання повинні бути точними, ефективними і технологічними - нова настанова науки. Знання продукуються і будуть продукуватися, пророкує один з ідеологів «ринкової науки», ради того, щоб бути проданими. Принцип ринкового добору робить застарілим принцип, за яким створення і отримання знання було невіддільним від формування розуму, культури і самої особистості. Ринковий статус знання, перетворення науки у виробництво знання-товару, яке повинно слугувати негайній прикладній (технологічній) користі, неминуче буде вести до занепаду фундаментального знання, а з часом - і науки загалом. Диктат ринку, «економічний тоталітаризм» в позаекономічних сферах є згубним для науки і культури, він загрожує сучасній цивілізації тотальним застоєм.
Становлення постнекласичної науки пов'язаний зі зміною методологічних установок природничо-наукового пізнання:
· формуються особливі способи опису та передбачення можливих станів розвивається об'єкта - побудова сценаріїв можливих ліній розвитку системи (у тому числі і у точках біфуркації);
· ідеал побудови теорії як аксіоматичної-дедуктивної системи все частіше поєднується зі створенням конкуруючих теоретичних описів, заснованих на методах апроксимації, комп'ютерні програми і т.д.;
· все частіше застосовуються методи історичної реконструкції об'єкта, що склалися в гуманітарному знанні;
· дослідження розвиваються об'єктів вимагає зміни стратегії експерименту: результати експериментів з об'єктом, що знаходяться на різних етапах розвитку, можуть бути узгоджені тільки з урахуванням імовірнісних ліній еволюції системи; в першу чергу це відноситься до систем, що існують лише в одному примірнику, - вони вимагають особливої стратегії експериментального дослідження, оскільки немає можливості відтворювати первинні стану такого об'єкта;
· немає свободи вибору експерименту з системами, в які безпосередньо включений людина;
· змінюються уявлення класичного і некласичного природознавства про ціннісно-нейтральному характеру наукового дослідження - сучасні способи опису об'єктів (особливо таких, в які безпосередньо входить осіб) не тільки допускають, але навіть припускають введення аксіологічних чинників у зміст і структуру способу опису (етика науки, соціальна експертиза програм та ін.)
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Наука як продуктивна сила суспільства. Участь специфічної філософської детермінації у розвитку наукового знання. Тенденції та функції сучасної науки на Україні. Характерні риси сучасного етапу науково-технічної революції. Закономірності розвитку науки.
контрольная работа [24,4 K], добавлен 23.07.2009Точки зору про час виникнення науки. Загальні моделі її розвитку, основні елементи. Закономірності акумуляції знання і конкуренції науково-дослідних програм. Поняття наукової революції, пов’язаною із зміною парадигм. Ідеї динаміки наукового пізнання.
реферат [24,7 K], добавлен 14.10.2014Становлення сучасної науки, її зміст та характерні риси, відмінність від інших галузей культури. Філософські проблеми взаємозв'язку хімії і фізики, хімії і біології, економічної науки, сучасної педагогіки. Теоретичні проблеми сучасного мовознавства.
курсовая работа [82,1 K], добавлен 15.01.2011Філософський аналіз сутності науки і її соціальних функцій. Динаміка науки: філософський сенс закономірностей і тенденцій розвитку знання. Онтологічні проблеми та методологічний арсенал науки. Філософські питання природознавства та технічних наук.
курс лекций [208,4 K], добавлен 28.02.2013Аналіз низки внутрішніх і зовнішніх цінностей наукового пізнання. Визначення сутності регулятивів - аксіологічних передумов науки, цілей і цінностей. Ознайомлення з поглядами філософів. Дослідження внутрішніх аксіологічних основ наукового пізнання.
статья [27,0 K], добавлен 21.09.2017Л. Витгенштейн (1889-1951) як справжній духівник неопозитивізму, його біографія, діяльність, наукові праці та загальна характеристика його основних поглядів на життя. Проблема пізнання як проблема відносин свідомості насамперед до матеріальної дійсності.
реферат [24,5 K], добавлен 10.05.2010Специфічні ознаки наукового пізнання та процес його здобуття. Проблема методу і методології в філософії науки. Побудова і функціонування наукової теорії. Основні процедури наукової діяльності. Логічна структура наукового дослідження та її елементи.
курсовая работа [27,5 K], добавлен 15.06.2011Особливості природничо-наукового знання античності. Аналіз основних наукових програм античної науки: математичної, що виникла на базі піфагорійської та платонівської філософії; атомістичної теорії (Левкип, Демокріт) та континуалістичної - Арістотеля.
реферат [28,4 K], добавлен 06.01.2014Дослідження буддійської традиції в буддології. Показ її подібності з традицією європейського скептицизму щодо відображення змісту основних категорій пізнання. Окремий розгляд вчення Нагарджуни і його тлумачення відомим сходознавцем Є. Торчиновим.
реферат [23,3 K], добавлен 20.09.2010Наука як система знать та освіта як цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань. Виробництво знань про природу, суспільство і про саме пізнання. Основні методи емпіричного знання. Рефлексія основоположень методологій філософії науки.
реферат [26,7 K], добавлен 05.12.2012Способи освоєння людиною миру та головні фактори, що на них впливають. Істотні особливості сучасної міфології. Границі наукового знання. Причини посилення взаємозв'язку між різними способами. Сучасні інтерпретації взаємин науки й ціннісних форм пізнання.
реферат [24,0 K], добавлен 07.01.2010Виникнення, предмет філософії та його еволюція. Соціальні умови формування та духовні джерела філософії. Філософські проблеми і дисципліни. Перехід від міфологічного мислення до філософського. Специфіка філософського знання. Філософська антропологія.
реферат [27,4 K], добавлен 09.10.2008Природа і призначення процесу пізнання. Практика як основа та його рушійна сила, процес відображення реальної дійсності. Поняття істини, її види, шляхи досягнення. Специфіка наукового пізнання, його форми і методи. Основні методи соціального дослідження.
реферат [20,8 K], добавлен 14.01.2015Характерні риси донаукового стихійно-емпіричного пізнання. Компоненти та рівні наукового пізнання, його форми (ідея, проблема, гіпотеза, концепція, теорія) і методи (спостереження, вимірювання, експеримент, моделювання). Основні види наукових досліджень.
реферат [24,1 K], добавлен 25.02.2015Захист П. Юркевича самобутності філософії, її відмінності від емпіричної науки. Філософські погляди М. Драгоманова, І. Франка, Лесі Українки. Шевченко та його внесок у розробку філософії української ідеї. Формування нової парадигми світосприйняття.
курсовая работа [23,0 K], добавлен 28.01.2009Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання, основні етапи її зародження та розвитку, місце та значення в сучасному суспільстві. Характеристика та специфічні риси античної філософії, її найвидатніші представники, її вклад в розвиток науки.
контрольная работа [10,6 K], добавлен 23.11.2010Проблема методу пізнання та оцінка її актуальності в період Нового часу. Аналіз субстанції, природи і Бога. Агностицизм і соліпсизм. Французьке Просвітництво, його джерела та головні ідеї. Механістичний матеріалізм. Спроби вивчення сутності людини.
презентация [6,1 M], добавлен 30.04.2014Визначення терміна "магія" і причини його виникнення. Види та принципи магічного мислення. Його основні риси в епоху Середньовіччя, науки, які були в складі магічного знання епохи Відродження. Особливості впливу їх досягнень на шляхи розвитку філософії.
дипломная работа [60,7 K], добавлен 07.06.2013Философский анализ науки как специфическая система знания. Общие закономерности развития науки, её генезис и история, структура, уровни и методология научного исследования, актуальные проблемы философии науки, роль науки в жизни человека и общества.
учебное пособие [524,5 K], добавлен 05.04.2008Виникнення поняття раціональність, неповна та обмежена раціональність. Тлумачення Г. Саймона про раціональність: вагомість результату. Актуальність теорії, вплив на роботу С. Рассела та на наукові роботи Г. Саймона.
реферат [18,3 K], добавлен 27.03.2011
