Переклад як культурний феномен: герменевтико-комунікативний аспект
Розробка філософсько-концептуальних засад перекладу як культурної практики. Вивчення історико-культурних проблем практики перекладу філософських текстів. Генезис філософії перекладу в історико-культурному контексті Західної Європи, України та Росії.
Рубрика | Философия |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 17.07.2015 |
Размер файла | 43,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
На наступному етапі вивчення проблем перекладу розглянуто взаємини автора та перекладача, онтологічні характеристики тексту й екзистенції перекладача, філософський перекладний текст як культурний феномен, проблеми неперекладного при перекладі філософських текстів, а також значення перекладного тексту в межах текстової гіперструктури. Співвідношення автора й інтерпретатора / перекладача в комунікативному аспекті дозволило виявити низку гіпотетико-теоретичних комунікативних моделей: репродуктивну, реконструктивну, креативну і рекреаційну.
Екзистенція перекладача загалом характеризується як культурне потрясіння. Вона формує суб'єктивний сенс перекладу, надаючи тим самим суб'єктивної цінності перекладацькій роботі як відповідальній діяльності з очікуванням культурної оцінки. На підставі подібних акцій-відповідей ззовні формується й історичне значення (цінність) перекладу. Переклад як історико-культурна подія є необхідною формою міжкультурної комунікації, без якої неможливі філософський дискурс, розвиток філософського знання, взаємодія філософських культур. Як приклад сучасної онтологічної моделі перекладного тексту розглянуто переклад «Sein und Zeit» Мартіна Гайдеґґера.
Дослідження проблеми неперекладності, спроектовані на проблеми перекладу філософських текстів, базувалися на визначенні перекладацької діяльності як «утопічного заняття» (Х. Ортега-і-Гассет), яке тягне за собою розподіл перекладачів на «гарних утопістів» і «поганих утопістів», відмову від посередницької діяльності перекладачів не-філософів з подальшим виправданням якісного творчого перекладу, на відміну від нетворчого («шкільного»). Проблема неперекладного виявляється в текстових паузах, «мовчанні» автора або тексту, які мають значення запрошення до діалогу, перекладацької комунікації. Умовчання є також місцем входження перекладача до герменевтичного кола. Подолання невизначеності відбувається за допомогою побудови «аналітичних гіпотез» перекладача (Куайн).
Перекладений філософський текст у структурному відношенні також являє собою текст у тексті, який робить авторський текст співприсутнім, змінюючи значення текстових комунікантів: авторський текст немов би міститься в перекладеному, але відтісняється за межі реальності перекладеного тексту. Особливого значення набувають коментарі перекладачів, які створюють певні метатексти щодо перекладеного тексту шляхом звернення до «витісненого» авторського оригіналу. Коментарі загострюють проблему автентичності авторського тексту шляхом переміщення уваги на перекладений текст.
Таким чином, відштовхуючись від ідеї Х. Ортеги-і-Гассет про утопічність перекладу, яка в концентрованому понятійному вираженні висловлює критичне ставлення до надій на адекватний переклад, зроблено висновок, що реальність перекладного тексту робить ірреальним для читача авторський текст, надаючи перекладному тексту культурного значення, традиційно властивого авторському. Відбувається підміна значень авторського і перекладацького текстів. При цьому, оскільки перекладений текст помилково сприймають за авторський, перекладач так і не отримує справжнього визнання за оригінальну роботу, ніби залишаючись в позиції середньовічного анонімного перекладача. З іншого боку, і авторський текст в оригіналі залишається незрозумілим читачем, і ця незрозумілість залишається для самого читача неусвідомленою. Це можна назвати «культурним непорозумінням», яке робить ілюзорним «тіло культури», зокрема представлене перекладами філософських текстів. Це «культурне непорозуміння» тиражується в історії культури і досі залишається не подоланим у сучасній, зокрема вітчизняній філософській культурі та комунікації. Для його подолання необхідно, щоб перекладацька діяльність набула в культурі нового статусу - постала як специфічний вид творчості з усіма правами на оригінальний продукт.
філософія переклад культурний історичний
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Бевз Н.В. Герменевтика языка: основы грамматической интерпретации / Н.В. Бевз // Філософські перипетії. Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. № 474. Серія: філософія. - Харків, 2000. - С. 254-258.
2. Бевз Н.В. Перевод философских текстов /к постановке проблемы / Н.В. Бевз // Філософські перипетії. Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. № 513. Серія: філософія. - Харків, 2001. - С. 174-176.
3. Бевз Н.В. Из истории перевода философских текстов в отечественной культуре / Н.В. Бевз // Філософські перипетії. Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. № 561. Серія: філософія. - Харків, 2002. - С. 158-161.
4. Бевз Н.В. Семантичні проблеми перекладу філософських текстів / Н.В. Бевз // Науковий вісник. Серія «Філософія» / Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди. - Вип. 13. - Харків: ОВС, 2002. - С. 89-94.
5. Бевз Н.В. Автор и переводчик: многообразие коммуникативных моделей / Н.В. Бевз // Філософські перипетії. Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. № 591. Серія: філософія. - Харків, 2003. - С. 140-144.
6. Бевз Н.В. Мир перевода Г.С. Сковороды. «Сродный труд» Г.С. Сковороды как переводчика и теоретика перевода / Н.В. Бевз // Філософські перипетії. Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. № 654. Серія: філософія. - Харків, 2005. - С. 230-235.
7. Бевз Н.В. Глобализация: английский - lingua franca?/! / Н.В. Бевз // Філософські перипетії. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. № 830 `2008. Серія: філософія. - Харків, 2008. - С. 204-209.
8. Бевз Н.В. О некоторых особенностях перевода философских текстов / Н.В. Бевз // Обрії комунікації та інтерпретації / Матеріали VIII Харківських міжнародних Сковродинівських читань. - Харків: Екограф, 2001. - С. 104-106.
9. Bevz N. Philological and Philosophical Hermeneutics and their Interactoin / N. Bevz // Exploring EFL Challenges with TESOL Community. 7th TESOL National Ukraine Conference. - Khmelnytsky, 2002. - P. 23-24.
10. Бевз Н.В. О свободе переводчика при работе над текстами в эпоху Средневековья и Возрождения / Н.В. Бевз // Проблема свободи в теоретичній і практичній філософії / Матеріали X Харківських міжнародних Сковородинівських читань. В 2-х ч. - Ч. 2. - Харків: Екограф, 2003. - С. 123-125.
11. Бевз Н.В. Текст-в-тексте в философской переводческой литературе (Жостен Гаардер «Мир Софии») / Н.В. Бевз // Філософія і література / Матеріали XI Харківських міжнародних Сковородинівських читань. - Харків: Прометей-Прес, 2004. - С. 290-292.
12. Бевз Н.В. «Суд над переводом». Философия перевода Ортеги-и-Гассет / Н.В. Бевз // IV Міжнародна науково-практична конференція «Від громадського суспільства - до правової держави». - Харків, 2009. - С. 8-11.
АНОТАЦІЇ
Бевз Н. В. Переклад як культурний феномен: герменевтико-комунікативний аспект - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.04 - філософська антропологія, філософія культури. - Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди. - Харків, 2010.
У дисертації розробляються філософсько-концептуальні засади перекладу як культурної практики, що конституюється в полі культури герменевтичним і комунікативним дискурсами. Аналізуються історико-культурні проблеми практики перекладу філософських текстів, визначаються теоретично-методологічні основи філософської перекладацької культури. Здійснюється семантичне, синтаксичне дослідження проблем перекладу оригінальних філософських творів. Пропонуються теоретичні моделі комунікації перекладача з автором (репродуктивна, реконструктивна, креативна та рекреаційна), визначається перекладацька екзистенція як «страждання перекладача». Перекладений текст структурується як гіпертекст з особливостями зовнішньої і внутрішньої комунікації з урахуванням розмаїття культурних контекстів. Проблема перекладу філософських текстів в українській культурі аналізується в історичному контексті з акцентуванням на ідеї «спорідненої праці» Г. С. Сковороди, а в сучасній Україні -- в контексті мовної міжкультурної комунікації та глобалізаційних процесів.
Ключові слова: переклад, культурна практика, герменевтичний і комунікативний дискурси, переклад філософських текстів, філософська перекладацька культура, семантика, синтаксис, теоретичні моделі комунікації, екзистенція перекладача.
Бевз Н. В. Перевод как культурный феномен: герменевтико-коммуникативный аспект - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.04 - философская антропология, философия культуры. - Харьковский национальный педагогический университет имени Г.С. Сковороды. - Харьков, 2010.
В диссертации разрабатываются философско-концептуальные основания перевода, как культурной практики, которая конституируется в культурном поле герменевтическим и коммуникативными дискурсами. Анализируются историко-культурные проблемы практики перевода философских текстов, обозначаются теоритическо-методологические основы философской переводческой культуры. Осуществляется семантический, синтаксический анализы проблем перевода оригинальных философских текстов. Предлагаются теоретические модели коммуникации переводчика и автора (репродуктивная, реконструктивная, креативная и рекреационная), определяется экзистенция переводчика как «муки переводческие». Переводческий текст структурируется как гипертекст с особенностями внешней и внутренней коммуникации с учётом разнообразия культурных контекстов. Проблема перевода философских текстов в украинской культуре анализруется в историческом контексте с акцентированием на идее «сродного труда» Г. С. Сковороды, а в современной Украине -- в контексте языковой межкультурной коммуникации и глобализационных процессов.
Ключевые слова: перевод, культурная практика, герменевтический и коммуникативный дискурс, перевод философских текстов, философская переводческая культура, семантика, синтаксис, теоритические модели коммуникации, экзистенция переводчика.
Bevz N. V. Translation as Cultural Phenomenon: Hermeneutical and Communicational Aspect. - Manuscript.
Thesis for a Candidate's Degree in Philosophy by speciality 09.00.04 - Philosophical Anthropology, Philosophy of Culture. - G.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University. - Kharkiv, 2010.
The thesis deals with the developing of the conceptual basis for creation of philosophical translation theory with the accent on hermeneutical and communicational aspects. The creation of theoretical base of philosophical texts translation is deeply studied including the period from the Ancient Times till the beginning of the XXI century.
New approaches to philosophical determination of the philosophical text translation as understanding and mutual understanding in inter-languages and inner-languages aspects are determined.
G. Skovoroda is investigated not only as a translator but also as a Ukrainian founder of the translators' traditions. He considered the ethics of translator to be one of the most important rules in translator's activity. The great accent on the idea of «innate work» (G. Skovoroda) in translation of philosophical texts in Ukrainian culture is spotlighted and analyzed too.
The author has made the semantics and syntax analyses of difficulties in translation of original philosophical texts. The semantics of philosophical translated text is compared with the semantic peculiarities of the Bible translation, representing the most difficult text for translation and forming the ideal model in the translation - the legend about «miracle translation» (comparing religious symbols and philosophical metaphors, the universality of religious symbols and the universality of philosophical meanings).
Syntax is considered to be a necessary technological tool for the text understanding as well as a contextual tool for the meaning reconstruction of the translated text. Grammatical and metalinguistic peculiarities of the philosophical text translation are shown as necessary and possible conditions for future translator's interpretation.
It has been theoretically proved that to discover the depth of philosophical text understanding one should include not only simple translator's linguistic skills but also the whole spectrum of philosophy knowledge. The theoretical models of communication in the connection between «the translator - the author» are suggested as reproductive, reconstructive, creative and recreative ones. Reproductive model is based on the domination of the author (as a significant cultural person) and the author's text for the translation. The translator and translator's text carry out technical functions. Reconstructed model permits to introduce dialogical principles in the relations between the author and the translator. Besides, the irrational moment of the author's text provides with a new opportunity for constructing author's idea in the course of translation exploring the necessity of psychological interpretation.
Creative model focuses on foreseeing of reader's reaction (the third person), taking part in the cultural communication. The translator who appears to be in the centre of the author's estimative perspectives, reader's attitude, and of course, his own self-assessment and complex text-assessment becomes the co-author of the text.
Recreational model runs to ground the idea of «author's death» and «reader's death» as well as the liberation of translator's creative potential. The translator turns to the author of the translated text, which is transformed into self-reliant cultural treasure belonging to interlanguage cultural space.
The translator's text is structured as a hypertext (text in text) with its peculiarities of outer and inner communication (taking into account the varieties of cultural contexts).
The existential characteristics of «translator's tournament» (worries, responsibility, cultural breakdown and others) are described in the thesis.
The translator's activity should be presented in a new status in culture as a specific kind of creativity with all the rights which the original product has. The problem of philosophical text translation in Ukrainian culture is regarded as language intercultural communication and as worldwide globalization process.
Key words: translation, cultural practice, hermeneutical and communicational discourse, philosophical texts translation, philosophical translator's culture, semantics, syntax, theoretical communicational models, translator's existence.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Предмет історії філософії. Історія філософії та філософія історії. Філософський процес. Методи історико-філософського аналізу. Аристотель. Концепція історії філософії, історичного коловороту. Герменевтика. Західна та східна моделі (парадигми) філософії.
реферат [24,1 K], добавлен 09.10.2008Формування філософських ідеї в Древній Індії, осмислення явищ світу у "Упанішадах". Філософська думка в Древньому Китаї - творчість Лаоцзи і Конфуція. Періоди розвитку грецької філософії. Духовні витоки Росії, їх особливості, історичні етапи становлення.
реферат [49,9 K], добавлен 14.03.2010Створення на основі історико-філософського та культурологічного підходів концепції естетичного як соціального феномена, духовно-аксіологічної та світоглядної детермінанти в екзистенційних умовах людства, співвідношення естетичного ідеалу і реальності.
автореферат [54,1 K], добавлен 12.04.2009Аналіз спадщини яскравого представника стоїцизму М. Аврелія. Його дефініювання філософії як науки та практики. Засади стоїчної філософії: цілісність, узгодженість з природою, скромність, апатія, що розкриваються у праці "Наодинці з собою. Роздуми".
статья [31,2 K], добавлен 27.08.2017Поняття, становлення та розвиток європейської традиції, методологічні підходи щодо її вивчення в сучасних умовах, роль комунікативної філософії в осмисленні базових її параметрів. Українська традиція в контексті суперечливих вимірів свободи та несвободи.
реферат [30,3 K], добавлен 20.09.2010Виникнення перших форм філософського мислення. Проблеми буття і людини у філософії давнього світу, зародження ідей права. Особливості античної правової культури. Космоцентричне обґрунтування права. Особливості філософсько-правової думки Середньовіччя.
реферат [35,9 K], добавлен 20.01.2011Субстанціальний і реляційний підходи до розуміння буття. Трактування категорій простору та часу у в античній філософії та філософії середньовічної Європи. Категорії простору та часу в інтерпретації німецької філософії та сучасної буржуазної філософії.
реферат [31,7 K], добавлен 05.12.2010Розвиток й тлумачення понять часу і простору філософії наприкінці XVIII-на початку XIX сторіч. Концепції простору та часу Лейбніца, Ньютона, Юма, Канта, Фіхте. Феноменологічне трактування понять простору і часу. Художній час і простір та їхнє вивчення.
реферат [56,7 K], добавлен 22.04.2010Причини виникнення антитехнократичних тенденцій у сучасній європейській філософії. Проблема "людина-техніка" в сучасних філософсько-соціологічних теоріях. Концепції нової раціональності як спосіб подолання кризових явищ в філософії техніки.
реферат [35,4 K], добавлен 23.10.2003Філософське поняття практики як перетворюючої мир діяльності. Роль трудової матеріально-виробничої діяльності у становленні людства, його культури, суспільних відносин. Закритий характер діяльності по застосуванню заданих соціокультурних норм і способів.
реферат [16,8 K], добавлен 17.05.2010Предмет філософії. Функції філософії. Широкі світоглядні проблеми і водночас проблеми практичних дій, життя людини у світі завжди складали зміст головних філософських пошуків. Філософія - форма суспільної свідомості.
реферат [18,9 K], добавлен 28.02.2007Виробнича практика. Поняття "практика". Форми і рівні діяльності. Структура практики. Практична діяльність у людському суспільстві. Практика як критерій істини. Функції практики. Гуманістичний зміст практики. Поняття, структура та види діяльності.
дипломная работа [47,1 K], добавлен 06.02.2009Проблема свідомості з точки зору науки і філософії. Дві концепції щодо розгляду проблем свідомості. Генезис форм відображення на різних рівнях розвитку матерії. Свідомість і психіка, мислення та мова. Поняття самосвідомості, несвідоме та підсвідоме.
реферат [40,0 K], добавлен 25.02.2015Довга й складна історія феномену інтуїції в контексті філософських і естетичних знань. Формування інтуїтивізму в умовах поступового занепаду філософії позитивізму. Теорія Бергсона про визначальну роль інтуїції в науковому та художньому пізнанні світу.
реферат [22,0 K], добавлен 12.04.2010Розгляд станів і громадянського суспільства у філософській концепції Г.В.Ф. Гегеля, роль та значення даного процесу в визначенні статусу цих соціальних інститутів у державі. Напрямки вивчення правових, філософських, політичних і соціальних аспектів.
статья [25,9 K], добавлен 30.07.2013Виникнення філософських ідей у Стародавній Греції, передумови їх формування, основні періоди. Відомі філософські школи давньої Еллади, славетні мислителі і їх вчення. Занепад грецької історико-філософської думки, причини, вплив на філософію сучасності.
курсовая работа [52,8 K], добавлен 30.11.2010Історичні типи філософії права. Філософсько-правові вчення у Західній Європі у XV–XVIII ст. Філософсько-правові думки в період Відродження та Реформації: Н. Макіавеллі, М. Лютер, Ж. Боден. Ідеї Нового Часу та епохи Просвітництва: Г. Гроцій, Т. Гоббс.
контрольная работа [28,4 K], добавлен 20.05.2014Місце категорії ідеального та проблема його розуміння в різних філософських течіях: екзистенціалізму, аналітичної філософії, неотомізму, постмодернізму, марксизму. Визначення матерії. Єдність матеріальних й ідеальних компонентів та їх роль в суспільства.
реферат [27,5 K], добавлен 20.11.2015Історико-філософський аналіз чинників наукової культури, що мали місце в теоретичних розвідках українських мислителів другої половини ХХ століття. Передумови їх позиціювання в працях І. Бичка, П. Копніна, С. Кримського, М. Поповича, В. Шинкарука.
автореферат [36,9 K], добавлен 11.04.2009Загальний огляд філософсько-теологічного вчення святого Томи Аквінського: метафізика, природа, картина світу, проблеми пізнання, етико-соціальна доктрина. Неотомізм як напрям релігійної філософії XX століття. Інтегральний гуманізм Жака Марітена.
реферат [42,1 K], добавлен 20.10.2012