Категорія "благо" в процесі еволюції соціальних утопій

Доцільність введення поняття «благо» як соціально-філософської категорії для аналізу утопічної свідомості зумовлюється як специфікою об'єкта дослідження -соціальної утопії, що має виразну аксіологічну спрямованість і потребує для свого адекватного вивчення відповідної термінологічної бази (особливо у світлі змін у соціальній філософії, спричинених характерним для сучасної постнекласичної філософської парадигми перенесенням центру уваги з об'єктивних процесів соціальної дійсності на суб'єкт, який цю дійсність інтерпретує), так і характером самої категорії «благо», її універсальністю і принциповою необмежуваністю окремою сферою людського життя.

Порівняно з іншими сферами наукового і теоретичного знання (аксіологією, агатологією, етикою, правом, політикою) вживання терміну «благо» у соціальній філософії має свою специфіку, зумовлену поєднанням соціально-етичного, соціально-онтологічного та політико-правового аспектів аналізу.

Як засвідчив аналіз інтерпретацій блага представниками різних філософських шкіл, найбільш загальними підходами у трактуванні категорії блага є: гедоністичний; гносеологічний; телеологічний (аристотелівський); апатичний; теоцентричний; волюнтаристський; утилітаристський; натуралістичний; деонтологічний; персоналістично-онтологічний).

У сучасному соціально-агатологічному дискурсі агатологічна проблематика має виразне соціально-комунікативне забарвлення, пріоритетним є не стільки пошук блага як об'єктивної властивості речей і відношень, скільки поєднання і узгодження відмінних концепцій блага у межах окремого соціуму та у світовому контексті. Неузгодженість цих концепцій і принципова непоєднуваність різних систем цінностей і благ по-різному розглядається в теоріях агонального лібералізму, комунітаризму, «етики дискурсу», деонтологічної етики.

Ефективним щодо проблеми непоєднуваності і суперечливості різних концепцій блага є розмежування термінів «загальнозначиме» і «всезагальне» (універсальне), а також поділ цінностей на кардинальні, субкардинальні й етосні, котрий встановлює принцип диференціації, відповідно до якого у нормативній сфері синтез цінностей (кардинальних і субкардинальних, що співвідносяться з різними видами матеріальних та нематеріальних благ) є справді можливим і навіть необхідним для конструктивного діалогу і мирного співіснування людства у майбутньому. Однак сфера духовності і релігійності є полем дії цінностей і норм іншого порядку - етосних, які є суб'єктивними для кожної окремої спільноти, для якої мають статус найвищих цінностей, вищого блага, а отже, процесу синтезу чи уніфікації не підлягають.

Продуктивним для аналізу утопічних концепцій є розмежування теорій блага на політичні концепції та всеохоплюючі доктрини. Утопічний проект, якщо його розглядати як певну концепцію блага, постає одночасно як всеохоплююча доктрина і політична концепція. Основним завданням доктрини є пошук і створення утопістом власної теорії блага, яка пропонувала б чітку відповідь на питання «що таке благо і як його можливо досягти?» й могла б претендувати на істинність, охоплюючи усі відомі цінності і чесноти в рамках чітко сформульованої системи. Метою політичної концепції є побудова певної системи владних відносин в суспільстві, яка повинна враховувати та поєднувати у собі різні уявлення про вище благо, а також розподіл матеріальних і духовних благ між громадянами.

Розмежування утопії на індивідуальний і суспільний рівні дозволяє зробити висновок, що утопічна творчість функціонує як акт трансгресії, а утопічний текст є результатом, кінцевим продуктом індивідуальної утопічної свідомості, що має власні ціннісні й світоглядні установки. Основні етапи створення утопічного проекту - «пошук», «відкриття», «передача» й «реалізація». Початково маючи позитивні цілі (пошук істини, вищого блага, ідеального устрою суспільства тощо), спрямовані на користь інших людей, автор-утопіст поступово засліплюється усвідомленням власного месіанізму, відчужується від існуючої реальності. Абсолютизація власної теорії, зведення її у ранг вищої цінності призводять до герметизації свідомості утопіста, повної втрати критичності щодо своєї ідеї, нетерпимості до інших точок зору, деспотизму й відходу від проголошуваних гуманістичних принципів при спробах реалізації утопічної моделі.

Характерними рисами класичних утопій (XVI - кінець ХІХ ст.) є ціннісний дуалізм, орієнтація на досягнення перш за все відносних благ, а не блага абсолютного, ресентимент та утилітаристична деформація ціннісної ієрархії. Основними напрямами трактування блага в утопіях цього періоду є гедоністичний, утилітаристський та гносеологічний.

Передумовою виникнення утопій некласичного типу визначено тривалий період кризи класичної утопії (кінець ХIХ - середина ХХ ст.), викликаний кризою ідеалів індустріалізму і розчаруванням у результатах вже втілених у життя утопічних програм. Виявом такої кризи стали антиутопії як заперечення і одночасно самоосмислення утопічного жанру, що розглядали проблему блага у двох напрямах - у формі антиномічного протиставлення «благо індивідуальне / благо загальне» та опозиції «благо проголошене / антиблаго реалізоване».

Некласичний тип утопії сформувався у другій половині ХХ століття, кардинально змінивши спрямованість утопічних пошуків і взявши курс не на колектив, а на окремого індивіда. Індивідуалізація некласичної утопії спричинила до зміни у її структурі і змістовому наповненні, основним фактором трансформацій суспільства стало благо окремої особистості: подолання відчуженості людини у суспільстві, гуманізація управління, рівноправність статей, екологія, налагодження комунікації між представниками різних релігій і культур тощо.

Сучасний постіндустріальний період розвитку суспільства характеризується одночасним існуванням і некласичних, і постнекласичних утопій, основними рисами яких є зорієнтованість на відображення реалій сучасного суспільства, пов'язаних із цінностями постіндустріального стану; індивідуалізм; відкритість і незавершеність утопічного образу; орієнтація на діалог. Зі зміни зовнішнього світу й оточуючої людину дійсності увага зміщується на зміну самого індивіда й на досягнення його особистих благ - здоров'я, тривалості життя (навіть безсмертя), духовності, комфорту.

Специфіку української ситуації, а відповідно, і пошуку українських варіантів вирішення проблеми утопізації та несумісності різних теорій блага, зумовлюють складний період якісних системних трансформацій на різних рівнях суспільного життя та жорстка конфронтація різних політичних сил, протистояння пропонованих ними шляхів розвитку суспільства.

У контексті проблем ціннісної неспівмірності та конфронтації різних теорій блага найбільш оптимальним постає досвід діалогу, толерантності та розумного і критичного узгодження позитивної практики інших країн із культурно-історичними традиціями та надбаннями українського народу.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

а) у фахових виданнях:

Бондар Т. О. Дегуманізація особистості: по той бік віри в утопію / Тетяна Олексіївна Бондар // Філософські обрії. - 2004. - №12. - С. 124-140.

Бондар Т. О. Пошук смислу життя: мораль «науки вільного розуму» Б.Рассела і служіння абсолютному благу С.Франка / Т. О. Бондар // Науковий вісник Чернівецького університету : збірник наукових праць. - Випуск 264-265. Філософія. - Чернівці : „Рута”, 2005. - С.112-116.

Бондар Т. О. Глобалізація і універсальна «постдуховність»: ризики утопічності / Т. О. Бондар // Вісник Харківського Національного університету ім. Каразіна. - №714/2006. - Сер. : Теорія культури і філософія науки. - Харків, 2006. - С. 292-298.

Бондар Т. О. Утопічна творчість як акт трансгресії / Т. О. Бондар // Філософські обрії. - 2007. - №17. - С.122-133.

Бондар Т. О. Теорії блага в умовах соціокультурної інтеграції : урівноваження інтерпретацій / Т. О. Бондар // Нова парадигма : журнал наукових праць / гол. ред. В. П. Бех. - Вип. 65. - ч. 2. - К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2007. - С.24-30.

Бондар Т. О. Трансформація утопічної свідомості в умовах постіндустріального суспільства / Т. О. Бондар // Культура народов Причерноморья. - 2007. - №106. - С. 17-20.

Бондар Т. О. «Благо» як категорія утопічної свідомості: соціально-філософський аспект / Т. О. Бондар // Філософські обрії. - 2008. - №19. - С.45-56.

б) у збірниках матеріалів наукових конференцій:

1. Бондар Т. О. Демократичні цінності і постмодернізм : реанімація чи нівеляція? / Т. О. Бондар // Демократичні цінності, громадянське суспільство і держава : матеріали ХІІІ Харківських міжнародних Сковородинівських читань. - Харків : ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ПРЕС», 2005. - С. 21-23.

2. Бондар Т. О. Співвідношення загального й особистого блага в сучасних концепціях громадянського суспільства / Т. О. Бондар // Демократичні процеси та демократична освіта - основи розвитку соборності в Україні : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 22 січня 2005. - Полтава : АСМІ, 2005. - С. 235-237.

3. Бондарь Т. А. Благо как детерминанта социального бытия в утопическом мышлении / Т. А. Бондарь // Философия, культура, гуманизм: история и современ-ность / Материалы Международной конф. (Оренбург, 9-10 ноября 2006 года). - Оренбург : ИПК ГОУ ОГУ, 2006. - С. 134-136.

4. Бондар Т. О. Фанатизм як основа утопічної віри (аналіз концепції С.Франка) / Т. О. Бондар // Колізії синтезу філософії і релігії в історії вітчизняної філософії (до 180-річчя П. Юркевича та 130-річчя С. Франка) : український часопис російської філософії. Вісник тов-ва російської філософії при Українському філософському фонді. - Вип. 7. --Полтава : АСМІ, 2007. - С. 249-254.

5. Бондарь Т. А. Позиция автора в утопическом тексте: между откровением и соблазном / Т. А. Бондарь // Парадигма : Очерки философии и теории культуры. Вып. 7 / под ред. М. С. Уварова. - СПб. : Издательский дом СПб. гос. ун-та, 2007. - С.195-203.

6. Бондар Т. О. Поняття «благо» і «смисл життя» у С.Франка / Т. О. Бондар // Проблема смислу у філософії та культурі російського Срібного віку : матеріали Міжнародної наукової конф. 15-17 травня 2008 р. [вип. 14] / Ред. колегія : В.С.Возняк, В.В.Лимонченко, В.С.Мовчан. - Дрогобич : РВВ ДДПУ, 2008. - С.213-216.

7. Бондар Т.О. Філософські ідеали та філософські ідоли: діалектика співіснування / Т. О. Бондар // Особистісні цінності і переконання філософа та історико-філософський процес : тези Всеукр. наук. конф. «ХХІ Читання, присвячені пам'яті К.Твардовського». - Львів, 2009. - С.52-54.

Анотація

Бондар Т.О. Категорія «благо» в процесі еволюції соціальних утопій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук зі спеціальності 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії. - Інститут вищої освіти НАПН України, Київ, 2010.

Дисертація присвячена всебічному аналізу соціальної утопії в аксіологічній площині: визначенню ролі категорії «благо» в утопічній свідомості та з'ясуванню специфіки її інтерпретації на різних етапах еволюції соціальних утопій - класичному, некласичному, постнекласичному. Соціальна утопія розглядається як «концепція блага», в якій одночасно поєднуються всеохоплююча доктрина, основним завданням якої є пошук та створення утопістом власної теорії блага, що охоплює усі відомі цінності і чесноти в рамках чітко сформульованої системи; і політична концепція, метою якої є обґрунтована побудова певної системи владних відносин у суспільстві, врахування й поєднання різних уявлень про благо, а також розподіл матеріальних і духовних благ між громадянами.

На основі комплексного аналізу агатологічного й утопіологічного дискурсів запропонована цілісна реконструкція «блага» як соціально-філософської категорії, визначено його роль, світоглядне й методологічне значення в утопічному мисленні. Окреслено особливості проявів утопічної свідомості в умовах трансформації сучасного українського суспільства.

Ключові слова: утопія, утопічна свідомість, утопізм, благо, ієрархія цінностей, утилітаризм, трансгресія, еволюція соціальних утопій, зміна типів раціональності, аксіологічний підхід.

Аннотация

Бондар Т.А. Категория «благо» в процессе эволюции социальных утопий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03 - социальная философия и философия истории. - Институт высшего образования НАПН Украины, Киев, 2010.

Диссертация посвящена всестороннему анализу социальной утопии в аксиологическом измерении: определению роли категории «благо» в утопическом сознании и выяснению специфики ее интерпретации на разных этапах эволюции социальных утопий - классическом, неклассическом, постнеклассическом.

На основе комплексного анализа агатологического и утопиологического дискурсов предложена целостная реконструкция блага как социально-философской категории, определена его роль, мировоззренческое и методологическое значение в утопическом мышлении. В качестве обоснования категориального статуса блага в социальной философии и целесообразности введения его как основного термина при анализе социальных утопий осуществлена демаркация основных, имеющихся в научной литературе, значений этого понятия на четырех уровнях: контекстном (определена специфика употребления термина «благо» в социальной философии в сравнении с другими сферами научного и теоретического знания - аксиологией, агатологией, этикой, экономикой, правом, политикой), структурном (осуществлена структуризация внутри самой категории «благо», разграничение различных видов благ (абсолютное-относительное, общее-индивидуальное, духовное-материальное, истинное-ложное, высшее-низшее), их классификация и иерархизация), семан-тическом (определено место блага и установлены четкие семантические пределы в ряде смежных категорий - «ценность», «добро», «счастье», «идеал») и концептуальном (проанализированы основные подходы к интерпретации категории «благо» в разные исторические периоды представителями различных философских школ и направлений, начиная от античности и до современности, на основе чего установлены наиболее общие подходы в трактовке этой категории и определены основные проблемы и направления современного социально-агатологического дискурса).

В русле структурно-конструктивистского подхода утопия анализируется одновременно как система, которая испытывает влияние объективных изменений и организуется в упорядоченное целое общими образцами норм и ценностей (эволюция социальных утопий, их зависимость от эволюции типов рациональности и доминирующей в обществе системы ценностей), и как система, которая определенным образом конструируется субъектом (утопия как теория, которая строится утопистом на основе его собственного представления о благе). Автором обосновывается перспективность рассмотрения социальной утопии как «концепции блага», в которой одновременно совмещаются всеобъемлющая доктрина, основным заданием которой является поиск и создание утопистом собственной теории блага, которая охватывает все известные ценности и добродетели в рамках четко сформулированной системы; и политическая концепция, целью которой является построение определенной системы властных отношений в обществе, сочетание различных представлений о благе, а также распределение материальных и духовных благ между гражданами. При этом утопическое творчество рассматривается как акт индивидуальной трансгрессии (в понимании преодоления существующих социальных и часовых пределов, личностного прорыва границ эмпирического бытия), в результате которого найденная утопистом истина (всеобщее благо, идеальный порядок общественного устройства) воспринимается им как откровение, высшая ценность. В контексте теории трансгрессии проанализированы четыре основные этапа создания утопического проекта (поиск, открытие, передача и реализация) и те изменения, которые происходят в сознании утописта на каждом из этапов создания утопии.

Прослежены особенности проявлений утопического сознания в утопиях классического, неклассического и постнеклассического типов, исследуется его специфика в условиях трансформации современного украинского общества.

Ключевые слова: утопия, утопическое сознание, утопизм, благо, иерархия ценностей, утилитаризм, трансгрессия, эволюция социальных утопий, изменение типов рациональности, аксиологический подход.

Annotation

Bondar T. O. Category «Good» in the Evolution of Social Utopias. - Manuscript.

Thesis is for the degree of candidate of philosophical sciences, specialty 09.00.03 - Social Philosophy and Philosophy of History. - Institute of Higher Education of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2010.

The thesis is devoted to a comprehensive analysis of social utopias in axiological dimension. This analysis includes the definition of the role of the category «good» in the utopian consciousness and examines the nature of its interpretation in classical, nonclassical and postnonclassical stages of the evolution of social utopias. Social utopia is seen as «the conception of good», which combines both a comprehensive doctrine, whose main task is to find and to create the own utopian theory of the good, covering all the known values and virtues within a clearly articulated system, and political conception, which aims to build a certain sound system of power relations in society, to combine a different ideas about good and to allocate a material and spiritual values among citizens.

A holistic reconstruction of the good as a socio-philosophical category, its role and ideological and methodological importance in utopian thinking are offered and defined on the basis of a comprehensive analysis of agathological and utopialogical discourses. Been outlined features of the manifestations of utopian consciousness in terms of transformation of modern Ukrainian society.

Key words: utopia, utopian consciousness, utopianism, good, hierarchy of values, utilitarianism, transgression, evolution of social utopias, modified types of rationality, axiological approach.

Размещено на Allbest.ru