Метафізична рефлексія музики в історико-філософському дискурсі

Особливість вивчення музичного мислення у філософському дискурсі представників античної та середньовічної філософії. Індексно-іконічний аналіз музики як прошарку буття, ізоморфного космосу загалом, піфагорійсько-платонівського й аристотелівського вчення.

Рубрика Философия
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 19.07.2015
Размер файла 56,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Дисертація є історико-філософським аналізом феномену музики. Головна ідея дисертації полягає у дослідженні метафізичних аспектів феномена музики. Музика, як специфічне явище культури, виступає у вигляді значення, історії та певних дискурсів, а саме: античного, середньовічного, Відродження, Нового часу, Просвітницького та інших типів дискурсів відносно історичних епох. Саме аналіз певного типу музичного дискурсу та розуміння і тлумачення значення феномена музики показав, що зміст кожного з розглянутих типів виявив власну автономність і специфіку щодо конкретних характеристик метафізичних складових.

Метафізичні аспекти феномену музики включають питання онтологічного, гносеологічного й аксіологічного характеру. В цьому значенні тенденції еволюції філософії музики виражаються в послідовній зміні відповідей на питання про значення, смисл, цінності феномена музики, в межах певного взаємозв'язку цих питань.

Ключові слова: музика, феномен музики, музичне мислення, буття та буття музики, музична картина світу, філософія музики

Комисаренко А. Н. Метафизическая рефлексия музыки в историко-философском дискурсе. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата философских наук по специальности 09.00.05 - история философии. - Днепропетровский национальный университет имени Олеся Гончара. - Днепропетровск, 2010.

Диссертация является историко-философским анализом феномена музыки. Главная идея диссертации заключается в исследовании метафизических аспектов феномена музыки. Музыка, как специфическое явление культуры, выступает как значение и история определенных дискурсов, а именно: античного, средневекового, возрожденческого, Нового времени, Просвещенческого и других типов дискурсов относительно исторических эпох. Анализ определенного типа музыкального дискурса и понимание значения феномена музыки показал, что содержание каждого из рассмотренных типов выявил определенную автономность и специфику каждого из них относительно конкретных характеристик метафизических составляющих. Метафизические аспекты феномена музыки включают вопросы онтологического, гносеологического и аксиологического характера. В этом плане тенденции эволюции музыки выражаются в последовательной смене ответов на вопросы о смысле, значении, ценности феномена музыки в пределах определенной взаимосвязи этих вопросов. Эстетические, социологические, мировоззренческие проблемы музыки неразрывно, конститутивно связаны между собою, хотя они и не тождественны друг другу.

Социальное освоение и признание музыки - это эпифеномен, за которым, спрятаны человеческие, социальные предпочтения и ценности. Однако заданием философии музыки есть анализ сущности и смысла феномена музыки. Односторонность каждой отдельной трактовки смысла музыки подкрепляется еще скрытыми за теоретическими построениями убеждениями в исторической неизменности возможностей искусства звуков. Для Пифагора, Платона, Боэция, А.Ф. фон Тимуса, М.А. Марутаева и др. музыка всегда была денотатом космизированных чисел; для Г. В. Ф. Гегеля, Ф. Ницше, Б.В. Асафьева, Т.В. Адорно и др. музыка всегда есть «шифр» противоречий в самодвижении социума; для Г. Гельмгольца, Х. Мерсмана, Э. Маха и др. смысл музыки всегда одинаковый, потому что он положен в конституцию звука.

В философии музыки важное место занимает контекст, связанный с автономизацией музыки. Профессиональная музыка Европы формировалась как музыка культовая, духовная. Она трактовалась и создавалась соответственно своим функциям под знаком теологических надстроек (Аврелий Августин). По мере того, как в Новое время, эпоху Просвещения музыкальное искусство отдалялось от религии, но, сохраняя на своих «высших» этажах преемственность с высоким ладом образов духовной музыки, теологически спекулирующая ментальность, которая опосредовала творческую практику, трансформировалась в философскую концептуальность композиторских замыслов. Через Л. Бетховена и Р. Вагнера до наших дней музыка высокой европейской классики отличается от других видов музыцирования философским масштабом обобщения. Музыка «озвучивает» не только философскую панораму видения мира, понимания бытия, но даже тот или иной философский метод (например, Л. Бетховен, С. Рахманинов). Европейская музыка трех последних столетий настраивает теоретическую мысль на поиски определений художественного содержания в философских учениях. Философский масштаб обобщения, который окрашивает концептуальность музыкальных произведений, ориентирует теоретиков музыки, прежде всего, на те моменты философских доктрин, в которых зафиксированы проблемы оснований человеческого бытия, мышления, культуры. Последние и проецируются философией музыки и музыкальной эстетики на решение вопроса о смысле музыки. И поскольку метафизика занимается, как правило, поиском единства разнообразных форм бытия, то и в философии музыки и музыкально-эстетических теориях проблема содержания искусства ставится в плане поиска его единого источника.

В диссертации подчеркивается, что вряд ли сегодня возможно, причем не только практически, но и теоретически воспринимать «абсолютную» ценность музыкального произведения внеконтекстуально и внеассоциативно. Даже если в творчестве композитора отсутствует сознательная установка на интертекстуальность, связанную с «цитированием» или нарративом предшествующих музыкальных текстов той или иной эпохи (времени), мы легко «вчитываем» в них интертекстуальные смыслы и аллюзии, во многом бессознательные, интуитивные, без особого труда восстанавливающие исторический контекст культуры, в который, вольно или невольно, эти произведения оказываются вписанными. Иначе говоря, художественно-эстетическая и идейная «вторичность» современной музыки (как и всего искусства в целом) фактически непредотвратима, неизбежна, культурно-исторически запрограммирована. Указанное обстоятельство можно философски осмысливать и соответствующим образом выражать, сожалеть, мечтать, надеяться, выстраивая всевозможные варианты pro и contra, как это обнаруживается в философии музыки Т. Адорно, но избежать этого практически невозможно.

Ключевые слова: музыка, феномен музыки, музыкальное мышление, бытие и бытие музыки, музыкальная картина мира, философия музыки.

Komisarenko A. N. Metaphysical reflection of music in the historical and philosophical discourse. - Manuscript.

Dissertation for the academic degree of candidate of science in philosophy, speciality 09.00.05 - the history of philosophy. - Oles Honchar`s Dnipropetrovsk National University. - Dnipropetrovsk, 2010.

The thesis presents the historical and philosophical analysis of the phenomenon of music. The main objective of the dissertation is to study the metaphysical aspects of the phenomenon of music. Music being a specific phenomenon of culture acts as a value and history of certain discourses, namely antique, medieval, New Time, Renaissance, Enlightenment and other types of discourses related to the historical epochs. The analysis of a certain type of musical discourse together with the awareness of the value of music phenomenon showed that the content of each type has certain autonomy and specificity in relation to concrete characteristics of metaphysical components. The metaphysical aspects of the phenomenon of music include the questions of ontological, epistemological and axiological character. In this regard, the trends in music evolution are expressed as consecutive changes of answers to questions about the sense, meaning and value of music phenomenon within a certain relationship between these questions. The aesthetic, sociological, and worldview problems of music are connected to each other indissolubly and constitutively, though they are not identical to each other.

Social comprehension and recognition of music is an epiphenomenon concealing human and social preferences and values. However, the task of the philosophy of music is to analyze the essence and sense of music phenomenon. Each one-sided treatment of the sense of music is reinforced by the belief in the historical invariability of opportunities the art of sounds provides, this faith still hiding behind the theoretical constructions. Pythagoras, Plato, Boethius, А. F. fon Thymus, M. A. Marutaev and others considered music to be the denotation of cosmic numbers; G. W. F. Hegel, F. Nietzsche, B. V. Asafiev, T. W. Adorno and others regarded music as a code for contradictions in the self-movement of society; G. Helmholtz, H. Mersman, E. Machand and others judged the sense of music to be always identical because it is incorporated in the sound constitution.

Key words: music, phenomenon of music, musical thinking, being and music being, musical picture of the world, philosophy of music.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Субстанціальний і реляційний підходи до розуміння буття. Трактування категорій простору та часу у в античній філософії та філософії середньовічної Європи. Категорії простору та часу в інтерпретації німецької філософії та сучасної буржуазної філософії.

    реферат [31,7 K], добавлен 05.12.2010

  • Об'єктивно-ідеалістичний характер філософії Гегеля. Система філософії Гегеля (основні праці). Принцип тотожності мислення і буття, мислення як першооснова та абсолютна ідея. Поняття як форма мислення. Протиріччя між методом і системою у філософії Гегеля.

    реферат [477,5 K], добавлен 28.05.2010

  • Виникнення перших форм філософського мислення. Проблеми буття і людини у філософії давнього світу, зародження ідей права. Особливості античної правової культури. Космоцентричне обґрунтування права. Особливості філософсько-правової думки Середньовіччя.

    реферат [35,9 K], добавлен 20.01.2011

  • Математична програма як загадкове явище грецької філософії. Ідея космосу як порядку. Загальне значення піфагорійців. Історія появи теорії атомізму. Обґрунтування руху в бутті. Найважливіша характеристика чуттєвого світу. Зміст платонівського дуалізму.

    реферат [32,0 K], добавлен 02.01.2014

  • Питання розуміння буття і співвідношення зі свідомістю як визначне рішення основного питання філософії, думки великих мислителів стародавності. Установка на розгляд буття як продукту діяльності духу в філософії початку XX ст. Буття людини і буття світу.

    реферат [38,2 K], добавлен 02.12.2010

  • Виникнення філософського мислення на початку VI ст. до н.е. Представники класичного періоду філософії. Особливості філософії еллінно-римської епохи. Вчення софістів, характер діяльності. Суть тверджень Сократа. Погляди Демокріта, його теорія пізнання.

    презентация [133,1 K], добавлен 29.09.2014

  • Проблеми середньовічної філософії, її зв'язок з теологією та основні принципи релігійно-філософського мислення. Суперечка про універсалії: реалізм і номіналізм, взаємини розуму та віри. Вчення Хоми Аквінського та його роль в середньовічній філософії.

    реферат [34,0 K], добавлен 07.10.2010

  • Дослідження представників основних етапів середньовічної філософії: патристики і схоластики. Характеристика суті таких учень як номіналізм і реалізм. Аналіз внеску Аврелія Августина Блаженного, П’єра Абеляра та Фоми Аквінського в середньовічну філософію.

    реферат [37,8 K], добавлен 15.10.2012

  • Розгляд попередниками німецької філософії проблеми свободи і необхідності, особливості її тлумачення. Метафізика свободи І. Канта. Тотожність необхідності і свободи у філософії Шеллінга. Проблема свободи і тотожності мислення і буття у філософії Гегеля.

    курсовая работа [47,0 K], добавлен 21.11.2010

  • Дослідження проблеми буття у філософії французьких матеріалістів ХVІІІ століття. Вивчення представників матеріалістичного напрямку філософії Просвітництва. Огляд ідей Просвітництва та їх впливу на всі сфери духовного життя європейського суспільства.

    контрольная работа [32,7 K], добавлен 26.08.2013

  • Співвідношення міфологічного і філософського способів мислення. Уявлення про філософські категорії, їх зв'язок з практикою. Філософія як основа світогляду. Співвідношення свідомості і буття, матеріального та ідеального. Питання філософії по І. Канту.

    шпаргалка [113,1 K], добавлен 10.08.2011

  • Теоцентризм середньовічної філософії й основні етапи її розвитку. Проблема віри і розуму та її вирішення. Виникнення схоластики і суперечки номіналістів і реалістів про універсалії. Основні філософські ідеї Фоми Аквінського та його докази буття Бога.

    реферат [25,5 K], добавлен 18.09.2010

  • Проблема нескінченносі і вічності буття - питання філософської науки усіх часів. Категорія буття, її сенс і специфіка. Основи форми буття, їх єдність. Світ як сукупна реальність. Буття людини, його основні форми. Специфіка і особливості людського буття.

    контрольная работа [22,7 K], добавлен 14.03.2008

  • Чинники формування принципів відношення до феномену техніки. Історичний розвиток теоретичної рефлексії з приводу техніки. Аналіз теоретико-методологічних засад у філософському осмисленні феномена техніки на прикладі Гайдеґґера, Каппа та П. Енгельмейера.

    дипломная работа [126,6 K], добавлен 10.06.2014

  • Екзистенціальні витоки проблеми буття. Античність: пошуки "речових" першопочатків. Буття як "чиста" думка: початок онтології. Античні опоненти проблеми буття. Ідеї староіндійської філософії про першість духу. Ототожнення буття з фізичною природою.

    презентация [558,3 K], добавлен 22.11.2014

  • Розгляд вчення про музичний етос - філософську концепцією сприйняття музики у класичну епоху. Висвітлення даного явища в період його розквіту та найбільшої значимості у широкому соціокультурному контексті. Основні положення вчення у класичну епоху.

    статья [28,4 K], добавлен 24.04.2018

  • Виникнення та періоди розвитку стоїцизму. Характеристика стоїчного вчення. Періоди розвитку стоїчного вчення. Морально–етичні вчення стоїків римського періоду. Вчення Марка Аврелія. Порівняльний аналіз вчень представників школи стоїцизму та софізму.

    курсовая работа [65,1 K], добавлен 14.04.2015

  • Періодизація розвитку античної філософії. Представники мілетської філософії, принципи Анаксимандра. Уявлення про походження життя та природу. Атомістичне вчення Левкіппа та Демокріта. Наукові ідеї Епікура та Платона, метафізика Арістотеля та софісти.

    реферат [34,6 K], добавлен 06.03.2011

  • Місце феноменології серед напрямів сучасної західноєвропейської філософії. Вчення про форми свідомості, первісно властиві їй, про явища свідомості - феномени, про споглядання сутності, про абсолютне буття. Характеристика специфічних засад феноменології.

    реферат [21,6 K], добавлен 19.04.2010

  • Поняття "діалектика" в історико-філософському аспекті. Альтернативи діалектики, її категорії та принципи. Сутність закону заперечення заперечення. Особливості категорій як одиничне, особливе, загальне. Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні.

    реферат [70,3 K], добавлен 25.02.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.