3. Вирішення головної освітньої суперечності між вимогою розкриття індивідуальності та соціалізації особистості здійснюється С. Балеєм у тісному зв'язку з питанням діалогу в освіті, що, у свою чергу, є онтологічною основою зустрічі дитини зі світом поряд з дихотомією "вихователь-вихованець" та навчальною групою. Порівняння моделі освітнього простору традиційної педагогіки та С. Балея у контексті комунікативної педагогіки надає основну перевагу останній, оскільки вона трансформує навчальний клас із технологічного об'єкта на комунікативне середовище як сферу самореалізації особистості шляхом викриття таких негативних проявів класно-урочної системи як однаковість, уніфікація (інтенсифікація, селекція, стратифікація), соціальний контроль, структуризація простору. Їм вчений протиставляє відповідно відносну єдність, розмаїття та мінливість, забезпечення можливості для розвитку особистості та шкільної групи, особистий простір.

4. Філософія освіти С. Балея слугує прикладом перегляду підходу до вивчення професійних та особистих якостей педагога з позицій багатовимірності особистості, її цілісності та неподільності. Імперативна вимога "ідеального" педагога долається мислителем шляхом з'ясування відмінностей між поняттями "педагогічного таланту" та "виховної здатності", "любові до дитини" та "прихильності до дитини", "педагогічного такту" та "тактовності", "акторської майстерності" та "природності спілкування" й визначення їх пріоритетності в освітній діяльності.

5. Філософське та психолого-педагогічне бачення С. Балеєм сутності та потенційних можливостей тестування свідчить про доцільність даної форми в об'єктивному оцінюванні якості освіти та підвищенні її рівня, проте з відхиленням у бік генетичної психології. Ці положення вченого методологічно спрямовують зміст освіти на визнання тестування лише допоміжним засобом у пізнанні особистості, евристичний потенціал якого полягає у кореляції психологічного та педагогічного дослідження. Акцент, що його робить мислитель на темі вимірювання інтелектуального розвитку особистості, поглиблює уявлення педагогічної науки про формалізм вимірювання так званого "чистого інтелекту", а також орієнтує її до формування критичної позиції дитини стосовно будь-яких чужих та власних поглядів. Тим самим визнано, за С. Балеєм, сферу компетентності тестування у межах парадигми розвитку особистості та з позицій захисту її прав.

6. Проблему сумісного/роздільного навчання у філософсько-педагогічній концепції вчений розглядає з точки зору гендерного підходу. Визначаючи доцільність коедукації у межах генетичної та диференційованої психології і з позицій захисту прав особистості, він переосмислює засадові принципи освіти. Гендерні студії у філософсько-освітній концепції С. Балея пов'язані з подоланням прихованого навчального плану та редукцією статево-гендерних стереотипів.

7. Філософсько-психологічні студії мислителя з літературознавства відкривають можливості нового прочитання творчості видатних митців (С. Жеромського, Ю. Словацького, Т. Шевченка). Гуманістичний потенціал праць С. Балея у філософії літературної освіти виявляється в наданні суб'єкту можливості звільнитися від споживання ідеологічної інтерпретації як диктату свідомості й таким способом актуалізувати свої творчі потенції.

Плідність та евристичність генетичної психології С. Балея у ціннісних, системних соціально-філософських, емпіричних, теоретичних та прикладних аспектах філософської рефлексії щодо освіти спонукає до її подальшого вивчення.

Основні положення дисертаційного дослідження, викладені у таких публікаціях автора

1. Гончаренко О.А. Антрополого-педагогічний зміст феномена волі у спадщині Степана Балея / О.А. Гончаренко // Вісник Дніпропетровського університету. Сер.: "Філософія. Соціологія. Політологія". - 2008. - Вип.17. - С.93-97.

2. Гончаренко О.А. Епістемологічний потенціал психоаналітичного підходу Степана Балея до осмислення літературних творів / О.А. Гончаренко // Філософські науки: зб. наук. пр. / [ред. кол.: В.М. Вандишев, М.О. Качуровський, В.А. Косяк та ін.]. - Суми: СумДПУ ім.А.С. Макаренка, 2009. - С. 196-203.

3. Гончаренко О.А. Єдність індивідуального та соціального у філософсько-освітній спадщині Степана Балея / О.А. Гончаренко // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: зб. наук. пр. - 2009. - № 37. - С.53-64.

4. Гончаренко О.А. Освітній аспект проблеми суб'єкта у філософії літератури Степана Балея / О.А. Гончаренко // Ґілея (науковий вісник): зб. наук. пр. - 2010. - Вип.31. - С.298-305.

5. Гончаренко О.А. Виховання як педагогічна комунікація у концепції Степана Балея / О.А. Гончаренко // Проблеми освіти: наук. зб. - 2010. - Вип.63, ч.2. - С.233-238.

6. Гончаренко О.А. Образ педагога в філософсько-педагогічній концепції С. Балея / О.А. Гончаренко // Освіта як важлива соціокультурна детермінанта становлення особистості: матеріали міжвузівської науково-практичної конференції, (Хмельницький,19 листопада 2010 р.). - Хмельницький, 2010. - С.237-248.

Анотації

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.10 - філософія освіти. - Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. - Київ, 2011.

З'ясовано соціокультурні передумови становлення наукових поглядів С. Балея та історичну долю його ідей. Досліджено філософсько-антропологічні основи психолого-педагогічної спадщини мислителя, визначено їх місце і значення у його філософсько-педагогічній концепції. Обґрунтовано світоглядно-методологічну значущість освітнього ідеалу С. Балея у контексті модернізації вітчизняної освіти. Виявлено евристичний потенціал інтерпретації мислителем освітнього процесу як діалогу у зв'язку з новими завданнями сучасної освіти. З'ясовано роль філософських та психолого-педагогічних ідей вченого в осмисленні нових вимог до особистості педагога. Визначено можливості застосування ідей філософсько-педагогічної концепції С. Балея в освіті України.

Ключові слова: філософсько-педагогічна концепція С. Балея, модернізація освіти, освітній ідеал, гетероедукація, особистість педагога, якість освіти, коедукація, філософія літературної освіти.

Гончаренко О.А. Философско-педагогическая концепция С. Балея в современном образовательном дискурсе. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.10 - философия образования. - Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова. - Киев, 2011.

На основе системного подхода осуществлена теоретическая реконструкция творческого наследия украинского ученого С. Балея для определения мировоззренческо-методологического потенциала его философско-педагогической концепции и ее значения для модернизации образовательной системы Украины.

Показано место С. Балея в системе украинской и польской гуманистики, а также особенности философских, педагогических и психологических идей мыслителя, предопределенных ситуацией "граничности" в его жизни.

Проанализирована социокультурная взаимосвязь С. Балея с Львовско-Варшавской философской школой и, соответственно, влияние традиций и достижений европейско-американской психолого-педагогической школы на философию образования мыслителя, что в результате и определило ее историческую судьбу в Украине, поскольку сформулированные в ней мировоззренческо-методологические приоритеты противоречили ряду положений советской школы детской и педагогической психологии в отношении организации системы образования.

Уточнены основные теоретические источники философско-педагогической концепции ученого, к которым относятся: идеи философии жизни, философии персонализма, герменевтики, феноменологии, психоанализа, которые были критически им переосмыслены.

Доказано, что философия образования С. Балея основана: в онтологическом аспекте - на трактовке образования как одной из форм бытия человека; в эпистемологическом - на ориентации на методы понимания; в антропологическом - на понимании педагогического взаимодействия как интеракции разных экзистенциальных ситуаций самих участников педагогической коммуникации; в праксеологическом - на неприятии как теоретического, так и практического нормирования образовательной деятельности.

Обосновано, что образовательный идеал С. Балея предполагает понимание личности, основанное на учете ее иррациональной природы, связанное с целостностью личности, сориентированный на достижение свободы и развитие ее духовности. Данные идеи академика эксплицированы в качестве таких, что могут служить одним из мировоззренческо-методологических ориентиров в переосмыслении образовательного идеала в Украине для самоактуализации личности на принципах индивидуализации и дифференциации как попытки решения противоречия между общими, частичными и единичными целями в образовательном процессе.

На основе сравнительного анализа требований к личности педагога в творческом наследии мыслителя и современной философско-педагогической литературе доказано, что одной из причин торможения образовательных реформ в Украине является стереотипное толкование таких качеств педагога, как педагогический талант, любовь к ребенку, педагогический такт, актерское мастерство; актуализировано социальную и культурную релевантность таких, обоснованных С. Балеем педагогических качеств, как воспитательная способность, расположение к ребенку, тактичность, естественность общения.

В соответствии с философско-психологическими взглядами С. Балея предложены варианты корреляции психолого-педагогического тестирования, учитывающие особенности развития личности и тем самым способствующие объективизации оценки качества образования и повышению ее уровня.

На основе изучения дифференцированного и генетического подходов мыслителя к проблеме гендерного неравенства и стереотипов в образовании доказана целесообразность коедукации как модели личностно ориентированного образования.

Обосновано, что философско-психологические труды С. Балея по литературоведении основываются на принципах мировоззренческого плюрализма и персонализации знаний, которые можно квалифицировать как одни из базовых положений философии литературного образования.

Ключевые слова: философско-педагогическая концепция С. Балея, модернизация образования, образовательный идеал, гетероэдукация, личность педагога, качество образования, коэдукация, философия литературного образования.

Goncharenko O.А. S. Baley's Philosophical and Pedagogical Conception in the Contemporary Philosophical Discourse. - Manuscript.

The thesis is for the candidate degree in Philosophic Sciences on the speciality: 09.00.10. - Philosophy of Education. - National Pedagogical Dragomanov University. - Kyiv, 2011.

The socio-cultural preconditions of formation of S. Baley's scientific views and historical fate of his ideas were found out in the thesis. Philosophical and anthropological basis of psycho-pedagogical heritage of thinker were investigated. Their role and significance in his philosophical and educational conception were defined. Ideological and methodological significance of the educational ideal of S. Baley in the context of the modernization of national education was proved. Heuristic potential of Baley's interpretation of the educational process as a dialogue due to the new challenges of modern education was discovered. The role of philosophical, psychological and pedagogical ideas of the scientist in comprehending of the new requirements for personality of teacher was found out. The possibility of applying of ideas of philosophical and pedagogical conceptions of Baley in education of Ukraine was determined.

Key words: philosophical-pedagogical conception of Stefan Baley, modernization of the education, educational ideal, heteroeducation, personality of teacher, quality of education, coeducation, Philosophy of Literary Education.

Размещено на Allbest.ru