Мистецтво жити у суспільстві ризику: філософсько-освітній вимір
Екзистенційні та соціокультурні вимоги і можливості оволодіння особистістю мистецтвом жити у суспільстві ризику. Дослідження особистісної освітньої парадигми. Ризики життєтворчості у добу цивілізаційних зрушень та перспективи їхньої мінімізації.
Рубрика | Философия |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 20.07.2015 |
Размер файла | 76,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Ключові слова: філософія мистецтва жити, суспільство ризику, «культура себе», культура жити разом з іншими, культура свободи, культура мислення, культура ризику, темпоральна культура, «мистецтво жити екологічно», особистісна освітня парадигма.
Аннотация
Степаненко Н. Б. Искусство жить в обществе риска: философско-образовательное измерение. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.10. - философия образования. - Харьковский национальный педагогический университет им. Г.С. Сковороды, Харьков, 2010.
В диссертации с философско-образовательных позиций целостно исследована проблема искусства жить в обществе риска и на этом основании разработана ее теоретическая модель, определены и систематизированы экзистенциальные и социокультурные требования и образовательные возможности овладения личностью искусством жить в обществе риска. Установлено, что на каждом этапе своего исторического прогресса философия искусства жить выступает важным мировоззренческим фактором как индивидуального, так и общественного развития и репрезентирует в рефлексивной форме тот диапазон возможностей понимания и действия в процессах жизнетворчества человека, который, с одной стороны, отвечает философско-антропологическим представлениям своего времени, а с другой, - запросам общества относительно продуктивного самоосуществления человека. В философии ХХ - ХХІ в.в. внимание к проблематике искусства жить существенно возрастает, а переосмысление места искусства жить в системе жизненных ценностей начинает рассматриваться как один из главных факторов предотвращения антропологической катастрофы.
Рассмотрение исторического генезиса философии искусства жить в европейской культуре позволило выяснить, что в своем классическом виде она оформилась в эллинистический период, как «культура себя» и забота о себе, а дальше, сохраняя свой концептуальный каркас, как основу, постепенно обогащалась новыми идеями и теоретическими интенциями, а именно: деятельность, жизнетворчество, свобода, выбор, ответственность, возможность, диалогический характер человеческого бытия, соединение индивидуальных и социальных целей. Определены исходные принципы организации философии искусства жить, очерчены ее фундаментальные концептуальные контуры, содержание ее инструментального измерения, раскрыта специфика ее составляющих в обществе риска.
На основании раскрытия теоретико-методологического назначения философии образования в перспективе изменения образовательных парадигм определены основные направления исследования философско-образовательного измерения искусства жить в обществе риска. Выделены основные причины и направления парадигмальной переориентации образования, которые в совокупности удостоверяют переход от технократической образовательной парадигмы к личностной. Обоснована целесообразность включения искусства жить в качестве ценносно-смыслового основания в личностную парадигму образования, поскольку это задает ей более определенные ценносно-мировоззренческие ориентиры, позволяя конкретизировать: ее образовательную цель, требования аксиологизации образовательного процесса и понимание императивных горизонтов воспитания; дает возможность более последовательно и эффективно: гармонизировать интересы и требования индивидуальной жизни и общественного развития, усилить внутреннюю мотивацию обучения, реализовать требования единства образования и воспитания. Проанализированы жизнетворческий потенциал диалогического образования, разных видов и форм педагогической коммуникации, компетенций и компетентностей педагога с точки зрения коммуникативно-образовательных проекций искусства жить в обществе риска.
Обобщены риски жизнетворчества в епоху глобальних цивилизационных сдвигов и определены философско-образовательные перспективы их минимизации. Обосновано, что в таких условиях в искусстве жить актуализируются такие составляющие, как способность к ответственному рефлексивному проектированию собственной жизни, «искусство жить вместе», темпоральная культура нового качества и «искусство жить екологически». Осуществлен содержательный анализ всех этих составляющих и обосновано, что их формирование должно стать стратегическими задачами современного образования, в том числе и глобального образования и воспитания. Это формирование может осуществляться как непосредственно, так и опосредовано. Исходным тут выступает создание соответствующей формирующей среды, способствующей осознанию ребенком себя как самоценности, развитию его «культуры себя», его потребности и умения заботиться о себе во всех своих измерениях. Необходимыми являются также гуманизация, гуманитаризация, жизнетворческая аксиологизация образования, целенаправленное и последовательное привнесение в него морально-этических, культурно-ценностных, общественно-исторических смыслов. Ответом на вызовы мультикультурного общества должно стать мультикультурное образование, содержательно включающее интеркультурное образование, ориентированное «трансгресcивно». Обосновано, что в условиях, когда одним из определяющих глобальных факторов ризкогенности становится экологическая проблема, которая превратилась на настоящую проблему выживания человечества, особенное значение приобретает «искусство жить экологически» и экологические образование и воспитание, призванные его сформировать. Они должны рассматриваться как необходимые интегративные средства формирования личностного искусства жить в обществе риска с целью научить человека жить ответственно.
Ключевые слова: философия искусства жить, общество риска, «культура себя», культура жить вместе с другими, культура свободы, культура мышления, культура риска, темпоральная культура, «искусство жить экологически», личностная образовательная парадигма.
Abstract
Stepanenko N.B. The Technique to Be in the Risk Society: philosophical-educational measuring. - Manuscript.
Thesis for a Candidate Degree in Philosophy. Speciality 09.00.10 -Philosophy of Education. Kharkiv G.S. Skovoroda National Pedagogical University, Kharkiv, 2010.
In the dissertation from the philosophical-educational positions the problem of technique to be in the risk society is integrally investigated and on that ground it's theoretical model is worked out, the existential and socio-cultural requirements and educational possibilities of the acquiring technique to be in the risk society by the personality are defended and systematized. The basic components of the technique to be in the risk society are characterized: culture of itself and culture to be together with other, culture of freedom, culture of thought, risk culture, temporal culture, " technique to be ecologically".
The expediency of bringing the technique to be in the risk society as a valued-semantic basis to the personality educational paradigm is grounded. The risks of the live creative in the age of global civilization changes are generalized and the philosophical and educational perspectives of their minimization are defined.
Keywords: philosophy of technique to be, risk society, culture of itself, culture to be together with other, culture of freedom, culture of thought, risk culture, temporal culture, " technique to be ecologically", personality educational paradigm.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Необхідність увиразнення і розуміння індивідом життєвих пріоритетів у суспільстві. Накопичення життєвого досвіду упродовж життєвого існування. Розв’язання питання сенсу життя. Маргіналізація людини та суспільства. Ставлення до життєвого проектування.
статья [26,4 K], добавлен 20.08.2013Перегляд класичного ідеалу науки і його основних принципів. Зміни в науковій діяльності в постіндустріальному суспільстві. Прагнення до інтелектуального пізнання у роботі вчених. Етичні аспекти наукової роботи в постіндустріальному суспільстві.
эссе [65,0 K], добавлен 06.12.2023Чому нас так багато? Довголіття. Людина чи машина? Як жити в ХХІ столітті. Безсмертя реальне. Клонування. Атомна казка. Картопля на все життя. Відкриття, що потрясе світ. Іспит першої у світі машини часу. Людство змерзне, а потім звариться. Апокаліпсис.
курсовая работа [470,1 K], добавлен 05.03.2003Порозуміння між різноманітними спільнотами, що населяють планету. Необхідність появи "нової етики" і "нової моралі" в суспільстві. Здійснення аналізу морально-етичних зрушень сучасного українського суспільства на фоні розвитку глобалізаційних процесів.
статья [27,2 K], добавлен 27.07.2017Виявлення і обґрунтування онтологічних, антропологічних і соціокультурних підстав концепту “екстрим”. Класифікація форм екстремальної поведінки в суспільстві перехідного періоду. Трансформація екстриму в екстремальність, основу якої складає егоїзм.
автореферат [18,2 K], добавлен 11.04.2009Специфіка трансформації соціальної пам’яті в умовах інформаційного суспільства. Філософська трансформація понять "пам’ять" і "соціальна пам’ять". Соціальна пам’ять як єдність історичної та колективної пам’яті, її інновації в інформаційному суспільстві.
автореферат [30,0 K], добавлен 11.04.2009Філософія - теоретичний світогляд, вчення, яке прагне осягнути всезагальне у світі, в людині і суспільстві. Об'єкт і предмет філософії, її головні питання й функції. Загальна характеристика теорії проблем. Роль філософії в житті суспільства і особистості.
контрольная работа [36,2 K], добавлен 10.12.2010Дослідження особливостей ораторського мистецтва видатних ораторів Греції як яскравих виразників красномовства. Характеристика манери і мети їхніх промов. Ораторське мистецтво софістів. Істинне красномовство Сократа та Платона. Аристотель і його риторика.
реферат [31,4 K], добавлен 24.03.2013Дослідження значення теорії культурного релятивізму в постколоніальному, глобалізаційному суспільстві. Зародження культурного релятивізму в роботах Франца Боаса та Альфреда Кребера. Основні сучасні проблеми, пов’язані з теорією культурного релятивізму.
курсовая работа [45,7 K], добавлен 19.07.2014Специфіка предмету соціальної філософії. Основні засади філософського розуміння суспільства. Суспільство як форма співбуття людей. Суспільне життя — це реальний життєвий процес людини. Матеріальне в суспільстві.
контрольная работа [20,7 K], добавлен 24.05.2007Основні сучасні концепції філософсько-економічної галузі соціальних досліджень, їх напрямки. Неолібералізм, концепція постіндустріального суспільства, філософія глобальних проблем та комунікативна парадигма філософування. Філософсько-економічні категорії.
реферат [17,3 K], добавлен 09.09.2009Філософія як загальносвітоглядна теорія, предмет і методика її вивчення, принципи та значення в суспільстві. Взаємовідношення людини і світу. Фактори та передумови переходу філософів від ідеологічно спрямованих особистостей до професіоналів з освітою.
сочинение [22,4 K], добавлен 13.09.2014Історичні типи філософії права. Філософсько-правові вчення у Західній Європі у XV–XVIII ст. Філософсько-правові думки в період Відродження та Реформації: Н. Макіавеллі, М. Лютер, Ж. Боден. Ідеї Нового Часу та епохи Просвітництва: Г. Гроцій, Т. Гоббс.
контрольная работа [28,4 K], добавлен 20.05.2014Аналіз постмодерністських змін в суспільстві і культурі другої половини ХХ ст. німецьким соціальним філософом Ю. Габермасом. Перебудова механізмів політики, принципів і технологій організації діалогу на рівні держави і суспільства та зіткнення культур.
реферат [22,4 K], добавлен 27.01.2010Соціальне оновлення і національне відродження. Поняття "історична свідомість". Система цінностей особистості. Поведінка людей у суспільстві. Взаємозалежність моральних вимог у досвіді поколінь. Уявлення про зміст національної свідомості і самосвідомості.
реферат [33,0 K], добавлен 20.09.2010Виробництво наукового продукту. Знання про глибинні процеси і явища, що відбуваються в природі, суспільстві. Поняття фундаментальних наук, їх взаємозв'язк з прикладними та внутрішня класифікація. Основна ознака поділу наук на фундаментальні і прикладні.
контрольная работа [579,6 K], добавлен 07.09.2010Загальний огляд філософсько-теологічного вчення святого Томи Аквінського: метафізика, природа, картина світу, проблеми пізнання, етико-соціальна доктрина. Неотомізм як напрям релігійної філософії XX століття. Інтегральний гуманізм Жака Марітена.
реферат [42,1 K], добавлен 20.10.2012Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання, основні етапи її зародження та розвитку, місце та значення в сучасному суспільстві. Характеристика та специфічні риси античної філософії, її найвидатніші представники, її вклад в розвиток науки.
контрольная работа [10,6 K], добавлен 23.11.2010Характеристика ринкового "соціального характеру", який ґрунтується на тому, що індивід перетворюється на товар. Аналіз процесу повної відмови людини від своєї внутрішньої суті, коли вона формує в собі ті якості, які користуються попитом у суспільстві.
статья [20,9 K], добавлен 17.08.2017Дослідження ролі синергетичної парадигми в юриспруденції. Визначення синергетики як загального (філософського) підходу до вивчення держави і права. Загальна характеристика та особливості застосування синергетики для пізнання правових явищ і феноменів.
контрольная работа [21,7 K], добавлен 18.02.2014