Інтеграційно-дезінтеграційні процеси в сучасних соціально-економічних системах (філософський аспект)

Саме в науці процеси теоретичного та практичного знання-пізнання діалектично - органічно - взаємопов'язані, а сфера абстрактного та абстрактно-загального є невід'ємною складовою процесу знання-пізнання, тому ірраціональні форми перетворені (інтегровані утворення) отримують найбільш плідне підґрунтя для "розквіту". Це, за певних умов, негативно та навіть згубно позначається на таких концентрованих формах соціалізації як освіта та виховання, себто на поставанні людини повністю усуспільненої.

У третьому підрозділі 3.3. "Сучасні практики інтеграції-дезінтеграції знання-пізнання в аспекті методології форми перетвореної" наголошується, що дослідження перетворених форм інтеграційно-дезінтеграційних процесів у царині знання-пізнання дозволяє визначити рівень соціалізації (як інтеграції постаючої людини у суспільні взаємовідносини), що їх детермінує та чи інша перетворена форма. В якості прикладу подолання розбалансування та дегармонізації взаємовідносин у процесі Виробництва-Споживання з використанням отриманих результатів в межах сучасних практик інтеграції-дезінтеграції автором розглянуто Академію наук як інституційну змісто-форму організації діяльності наукової спільноти в режимі знання-пізнання.

Відзначається дещо байдуже, зневірливе, а іноді й негативне ставлення суспільства до академічної науки, наукової спільноти взагалі. До основних диспропорцій у процесі Виробництва-Споживання знання віднесено недовиробництво, недоспоживання, перевиробництво, споживацтво; визначено основні характеристики та принципи використання взаємозв'язків у сучасних умовах та запропоновано підхід, що передбачає дезінтеграцію із існуючої системи суб'єкт-об'єктних взаємозв'язків з одночасною інтеграцією на новому рівні цілісності, всебічності та істинності взаємозв'язків (суспільних взаємодій, соціальних відношень). Реалізація цього передбачає формування гнучкого, інноваційного типу організаційно-економічного механізму встановлення, врівноваження та гармонізації суспільних взаємозв'язків за напрямками сходження: відповідальність - взаємовідповідальність - солідарність; діяльність - самодіяльність - творчість; патріотизм - взаємозахист - патерналізм. А інакше - безвідповідальність та солідаризм, свавілля та активізм, опортунізм фіктивної конкретності, а потому - утилізація розвитку взагалі.

На наш погляд, запропонований підхід стосовно реформування та розвитку Академії наук як інтеграційного інституційного об'єднання, навіть в умовах домінування та прямого беззастережного тиску суб'єкт-об'єктних взаємовідносин є віддзеркаленням дійсної ролі Академії наук як оптимальної форми всебічного розвитку духовної і матеріальної культури народу України в сучасних умовах.

Висновки

У висновках подано основні теоретичні підсумки проведеного дослідження, що відображають сутнісний зміст концепції дисертанта. Зокрема робляться такі висновки:

Існуючі теорії соціальної, політичної та економічної інтеграції здебільше абсолютизують значення процесів інтеграції з точки зору забезпечення стабільності, сталості, структурування взаємозв'язків та соціально-економічного простору взагалі, надають диференціації значення суто підготовчого та службового етапу, а дезінтеграційні процеси розглядають виключно в негативному сенсі та контексті, як окремі випадки та диспропорції інтеграційних процесів або ж як їх супутні тенденції.

У дослідженнях інтеграційно-дезінтеграційних процесів очевидними є відхід від діяльнісної сутності суб'єкта історичного процесу до менш динамічної детермінації станом інфраструктури, інституційних утворень; заміна людини стаціонарними статистичними ансамблями, що знаходить вимушену "відповідність" між інституціалізацією цінностей та соціалізацією суб'єктів у статиці без динаміки; абсолютизація процесів продукування та репродукування зв'язків на поверхні системи.

Абсолютизація позитивістських аналітичних методів, однобічний аналіз, свідома недооцінка та надання синтезу другорядної ролі, його заміна безперервним нарощуванням понятійного ряду є основною причиною того, що сучасні організаційні форми в соціально-економічних системах перестають відповідати змісту діяльності людини. На наше переконання, лише матеріалістична діалектика дає змогу проникнути в сутність соціально-економічних взаємозв'язків, розкрити переплетіння динамічних та статистичних закономірностей, які в дійсності утворюють нерозривну органічну єдність, як єдність в багатоманітному з характеристиками цілісності - всебічності - істинності, що забезпечує універсальність, гармонійність та адекватність взаємодії на відповідному рівні щільності, насиченості та інтенсивності взаємозв'язків (суспільних взаємодій, соціальних відношень).

Соціально-економічна система має розглядатися як сукупність - або ж ансамбль - соціально-економічних, суспільних форм, які пов'язані в єдину систему, що розвивається з однієї основи, та які складають специфічну природу соціально-економічного (суспільного) організму.

Поняття інтеграції та дезінтеграції не можуть знаходитися у штучному, суто зовнішньому формально-логічному протиставленні або у байдужому співіснуванні, вони виступають моментами здійснюваної діалектичної суперечності. Процеси інтеграції є органічним етапом еволюції процесів диференціації: інтеграція (дійсно конкретне) визначає певний рівень формалізації та узагальнення взаємозв'язків, якому зовнішньо протиставляється диференціація (абстрактно конкретне), що передбачає свою-іншу якість, дезінтеграцію (дійсно абстрактне). Завдяки здійсненню суперечності інтеграції-дезінтеграції через вузлові міри узагальнення поступово формується всезагальне (конкретно дійсне), мережевість та мережування (постінтегроване).

Рефлексія власної сутності та перехід (мережування) від простої нерозділеної тотожності (протоінтеграції) через низку узагальнень (інтеграції) як універсальних, гармонійних та адекватних форм взаємодії в мережі-сукупності щільних, насичених та інтенсивних взаємозв'язків до мережива (постінтеграції) як ансамблю цілісних, всебічних та істинних взаємозв'язків має на меті стимулювання самодіяльності та соціальної активності, створення умов для переходу до творчості людини за критеріями ефективності, економічності, етичності, естетичності, об'єктивності як однопорядкових вимірів дійсного гуманізму. Підкреслимо особливо: до творчості, сущої в формі практичної всезагальності. Лише ця умова убезпечує такий же статус дійсного гуманізму.

Здійснення суперечності "інтеграція-дезінтеграція" у безкінечному ряді перетворень, як безперервно-перервний процес розширеного суспільного відтворення, має своїми основними циклами: виробництво речей - виробництво ідей - продукування людей, - кожен з яких реалізується внаслідок розвитку сутнісних сил людини за умов невідповідності змісту суспільного способу виробництва (діяльність людини економічної - самодіяльність людини суспільної - творчість людини повністю усуспільненої) та суспільної форми (суб'єкт-об'єктні - суб'єкт-суб'єктні - суб'єктно-суб'єктні взаємовідносини).

У процесі здійснення суперечності інтеграції-дезінтеграції мережевість є сутністю; мережування - процесом, а мереживо - результатом цього процесу. Саме в процесі мережування індивід постає як дійсний ансамбль суспільних відносин, як дійсна особистість, суб'єкт творчості, людина повністю усуспільнена, а суспільство - людяним, як дійсна асоціація. Інакше - видимість (форма перетворена), сурогат дійсних форм об'єднання за частковим та зовнішнім зв'язком; об'єднання за пануванням випадку (конкуренція) або ж під контролем влади випадку (кризи), а замість індивідуальності виникає індивідність, замість конкретної дійсності - конкретна фіктивність, замість мережива - павутиння нелюдських стосунків.

Раціональні форми перетворені надають тимчасової стійкості системі в цілому: вони відновлюють, відтворюють, стимулюють цілісність (але не гармонізувати!) соціально-економічної системи, що дозволяє отримувати практично-придатні знання та ефективно моделювати різні сторони предмета вивчення та побудови цілісної змістовної теорії цього предмета.

Ірраціональність форми перетвореної зумовлює самовідчуження людини в її діяльності, відрив суспільного багатства та суспільних форм від особистісного моменту буття. Прошарок ірраціональних перетворених форм стає тією фатальною межею, яка заважає переходу до нового рівня дійсної конкретності.

До основних джерел розбалансування процесу суспільного відтворення нами віднесено: в сфері Виробництва відкладене виробництво (репродукування), перевиробництво (марнотратство), обмежене виробництво (деіндустріалізація, саботаж); в сфері Споживання - відкладене споживання (мобілізаційний режим життя, накопичення статків), споживацтво (культ споживання, проїдання ресурсів), обмежене споживання (нав'язане ззовні, штучне зубожіння, жебрацтво, злидарство).

Дезінтеграція як дійсна абстракція в змозі зняти всі випадкові, несуттєві, поверхневі взаємозв'язки, себто нейтралізувати будь-яке абстрактно-загальне як основу формування та відтворення ірраціональних перетворених форм, фіктивної конкретності взагалі.

Для більш конкретного позначення результатів інтеграційно-дезінтеграційних процесів у сфері дійсної конкретності пропонуємо послуговуватися поняттям та понятійним блоком "інтеграційне", "інтеграційна структура", а у сфері фіктивної конкретності, відповідно - "інтегроване", "інтегрована структура". В позиції узагальнення (усуспільнення) інтегровані структури повністю програють інтеграційним: тільки в межах постінтеграційних структур у процесі мережування поступово долається феномен відчуження, ліквідуються всі перетворені форми сфери фіктивно-конкретного (антитворчості) при заміні їх соціальними стосунками "живого спілкування" людини повністю усуспільненої в мережі суб'єктно-суб'єктних взаємовідносин. Засобами для цього виступають механізми усуспільнення, в т.ч. зняття вузькоекономічного планування уречевленого багатства соціальним плануванням тотального розвитку людини як сутності суспільного багатства, що на сучасному етапі категорично вимагає пріоритетного розвитку таких форм соціалізації як освіта, наука, соціальний захист населення тощо.

Маємо сподівання, що отримані результати розширюють та поглиблюють існуючі уявлення щодо процесу суспільного відтворення, дійсного місця й адекватної ролі процесів інтеграції-дезінтеграції у сучасному суспільстві та можуть бути використані у розв'язанні практичних проблем, включно - для налагодження продуктивних взаємозв'язків між сферами та окремими учасниками процесів суспільного відтворення та добротної науково-філософської рефлексії подальшого розвитку українського суспільства та суспільства загалом.

Список праць, опублікованих за темою дисерації

1. Богачев Р.М. Феномен форми перетвореної в інтеграційних та дезінтеграційних процесах // Філософські проблеми гуманітарних наук: Альманах Київського національного університету імені Тараса Шевченка (до 175-ї річниці КНУ ім. Т.Шевченка) - Київ: Міжнародний освітній фонд імені Ярослава Мудрого, 2008-2009. - №14-15. - С.60-73.

2. Богачев Р.М. "Постіндустріальний розвиток" та "інформаційна економіка" як спроби втілення ліберальної доктрини у ХХ-ХХІ столітті // Вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Філософія. Психологія. Педагогіка: Зб.наук.праць. - Київ: ІВЦ "Політехніка", 2009. - №2 (26). - С.12-16.

3. Богачев Р.М. Феномен форми перетвореної в процесах суспільного відтворення // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб.наук.праць / Гол.ред. В.В. Лях. - Вип.78. - К., 2009. - С. 170-179.

4. Богачев Р.М. Феномен інтеграції-дезінтеграції у вимірах діалектики // Вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Філософія. Психологія. Педагогіка: Зб.наук.праць. - Київ: ІВЦ "Політехніка", 2008. - №1 (22). - С.11-19.

5. Богачев Р.М. Принципи побудови та аналізу взаємовідносин у соціально-економічних системах // Вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Філософія. Психологія. Педагогіка: Зб.наук.праць. - Київ: ІВЦ "Політехніка", 2004. - №1(10). - С.7-14.

6. Богачев Р.М. Соціальні аспекти розвитку організаційно-економічних відносин в інтеграційних структурах // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Социально-трудовые отношения в современных экономических условиях: Сб.науч.тр. - Т.1. / НАН Украины. Ин-т экономики промышленности; Редкол.: Амоша А.И. (отв.ред.) и др. - Донецк, 2003. - С. 275-283.

7. Богачев Р.М. Соціальні аспекти діяльності промислово-фінансових груп // Вісник Тернопільської академії народного господарства - Тернопіль, "Економічна думка", 2002. - Вып.7.- С. 244-247.

8. Богачев Р.М. Стратегія розвитку інтегрованих структур // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. -- Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - Випуск 190: Том IV. - С. 1083-1089.

9. Богачев Р.М. Институциональные аспекты интеграции Национальной академии наук Украины в современную социально-экономическую систему // Економічний вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут": Зб.наук.праць. - Київ: ІВЦ "Політехніка", 2007. - №4 - С.37-46.

10. Богачев Р.М. Конкурентоспроможність вітчизняних вертикально-інтегрованих систем // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Логістика: Зб.наук.праць - Львів: Вид-во НУ "Львівська політехніка", 2003. - № 469. - С.153-158.

11. Богачев Р.М. Шляхи розвитку України в умовах глобалізації // Збірник матеріалів ІІ Міжнародної науково-практичної конференції "Досвід та перспективи соціальної роботи: Україна-Німеччина" 16-17 травня 2002 року. - Київ: "Видавництво "Політехніка", 2002. - С. 29-30.

12. Богачев Р.М. Аналіз організаційно-економічних відносин в інтеграційних структурах // Збірник матеріалів ІІ Міжнародної науково-практичної конференції "Сучасні проблеми управління": Частина 2 / Уклад.: Б.В. Новіков, І.І. Федорова та ін. - К.: ІВЦ "Політехніка", 2003. - С.220-221.

13. Богачев Р.М. Комунікаційні аспекти інтеграційних процесів // Сучасні проблеми управління: Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції (29-30 листопада 2007 р., м. Київ) / Відпов.ред.: Б.В. Новіков, І.І.Федорова. - К.: "Видавництво "Політехніка", 2007. - С. 154-155.

14. Богачев Р.М. Стратегія розвитку інтегрованої структури // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Інвестиційні стратегії сталого розвитку". - Дніпропетровськ: Наука і освіта. 2004. - Том І. - С. 8-9.

15. Богачев Р.М. Від реальності: в дійсність чи фіктивність? // "Матеріалізм і емпіріокритицизм" - шедевр світової філософської думки: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції 27-28 листопада 2008 року. - К.: НТУУ "КПІ", 2008. - С. 38-41.

16. Богачев Р.М. Феномен форми перетвореної в процесах суспільного відтворення// Людина. Світ. Суспільство (до 175-річчя філософського факультету). Дні науки філософського факультету - 2009: Міжнар.наук.конф. (21-22 квітня 2009 року): Матеріали доп. та виступів. - К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2009. - Ч.Х. - С. 17-19.

17. Богачев Р.М. "Одиничне-загальне-всезагальне" і "диференціація-інтеграція-мережування": характер кореляції // Творчість як корисне здійснення блага через істину у красі: Матеріали Х Міжнародної науково-практичної конференції (14-15 травня 2009 р., м. Київ) / уклад. Б.В. Новіков - К.: ІВЦ "Видавництво "Політехніка", 2009. - С. 58-60.

Размещено на Allbest.ru