Поліваріантність економічного мислення в соціокультурних реаліях

Соціально-філософський аналіз онтологічних витоків господарських суджень індивіда, передумов їх розвитку та цінного генезису. Порівняльний аналіз взаємодії загального та локального в класичній, модерній і постмодерній парадигмах економічного мислення.

Рубрика Философия
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 27.08.2015
Размер файла 95,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

У четвертому розділі «Пріоритети сучасного економічного мислення» окреслюються особливості національного економічного мислення і поведінки в нових економічних умовах.

У підрозділі 4.1. «Економічне мислення і господарська культура: взаємодія етнонаціонального та релігійного» аналізуються господарська діяльність і економічне мислення, виходячи з різних релігійних установок.

Етноконфесійна складова господарської діяльності легітимує її існуючу систему, регулює взаємовідносини господарюючих суб'єктів, об'єднує господарські колективи через виконання певних дій, закладених культурою, які водночас мають господарське або технологічне значення.

Не релігія залежить від економічних відносин, а економічні відносини - від релігії (М. Бердяєв). Етнічні, релігійні, етноконфесійні, культурні, психологічні особливості соціуму, існуючі в ньому інтереси, переваги та цінності визначають організацію господарського життя основного її учасника - людини. філософський онтологічний економічний мислення

Дослідження релігійних коренів індустріального, капіталістичного господарства засвідчує, що поступово релігійні ідеї секуляризувалися і склали етичну основу західної господарської культури. Сучасне постіндустріальне господарство Заходу, що давно вже розвивається на базі наукових досягнень, іноді здається некерованою, ринковою, чужою і ворожою релігійною стихією, історично є її власним породженням. У християнстві народилася нова господарська людина з новою мотивацією праці. На думку М. Вебера, завдяки протестантському аскетизму для буржуазного підприємництва, як до богоугодної мети життя, були виховані тверезі, совісні, надзвичайно працездатні люди, але, напевно, останнім часом ця тенденція вичерпала себе.

У дисертаційному дослідженні зазначається, що досвід проведення економічних реформ доводить, що на існування і функціонування господарства суттєво впливає етноконфесійна культура. Проте в установках сучасної науки немає поняття про господарство як єдине, наслідуване культурно-історичне ціле. Економічна модернізація без опори на власні цінності супроводжується соціокультурними суперечностями і втратами.

У підрозділі 4.2. «Економічне мислення в інформаційному суспільстві» зазначається, що для сучасної інформаційно-технологічної цивілізації характерними є впровадження нових інформаційних технологій у всіх сферах життєдіяльності людини, усвідомлення фундаментальної ролі інформації в житті суспільства - найважливішого стратегічного ресурсу створення індустрії виробництва як соціального капіталу. Виникла інформаційна економіка, яка відіграє найважливішу роль у всіх промислово розвинених країнах. Інформаційне суспільство демонструє такий рівень розвитку економічного мислення, коли інформаційний сектор економіки виходить на перше місце за кількістю зайнятих у ній працівників. Серед основних напрямів впливу інформаційних технологій на економічне мислення слід назвати такі: глобалізація економіки і глобальна інформатизація економіки; розвиток специфічних фінансово-економічних структур і механізмів в інформаційному суспільстві; становлення електронних форм економічної діяльності; виникнення електронних розрахунків і систем ведення особистих фінансів; вплив інформаційних технологій на організацію і характер трудової діяльності, зміна ролі інтелектуальної праці в сучасному виробництві; зміна ролі і форм реклами в інформаційному суспільстві. Зазначається, що стрімке зростання попиту на всі види інформації, а також посилення вимог до змісту і форм подання даних є важливим стимулом розвитку ринку інформаційних та комунікативних технологій, які суттєво впливають на економічне мислення. З упровадженням інформаційних технологій розпочався новий етап у розвитку виробництва - зародження інформаційної економіки зі всіма її особливостями і закономірностями. Цей тип економіки започаткував розвиток ринку інформації, технологічних знань і відповідні зміни в економічному мисленні. Нині до чотирьох основних економічних ресурсів - землі, капіталу, праці та підприємницької спроможності - додався п'ятий інформаційний, змінюється конфігурація економічного мислення, воно набуває технологічної спрямованості.

У підрозділі 4.3. «Антиглобалізм як альтернативна модель економічного мислення» показано, що глобалізація як складний процес розвитку і переплетіння різних напрямів у житті сучасного людства є досить суперечливим процесом. Зазначається, що недолік багатьох теоретичних моделей економічного мислення як формаційного, так і цивілізаційного характеру, полягає в тому, що вони створені без урахування нерівномірності економічного, технологічного, соціального розвитку різних країн і регіонів. Модель одновекторного рівномірного прогресу виявляється односторонньою і надзвичайно спрощеною. Межі цієї абстракції окреслені як факторами нерівномірності розвитку, які можуть за певних умов мати не другорядний, а пріоритетний розвиток, так і факторами, які враховують теорії локальних цивілізацій і полягають у своєрідності розвитку тих чи інших культурно-історичних типів (М.Я. Данилевський, О. Шпенглер та ін.).

У сучасному економічному мисленні пріоритетними цінностями стають знання, технології, інновації, кадри.

У роботі з'ясовуються антиглобалістські позиції, які базуються на принципі обмеження і економізму, необхідності «границь росту» (А. Печчеї, Д. Медоуз, Дж. Форрестер та ін.). Без обмеження економічного зростання і споживання, врешті-решт людство неминуче зайде в економічний і екологічний глухий кут. Підкреслюється необхідність зміни цінностей і пріоритетів для сучасної цивілізації, перед якою все частіше постає запитання «Мати чи бути?».

Формування віртуальної економіки сприяє розвиткові процесів глобалізації. Глобалізм виявляє себе як нова форма тотальності суспільного життя, яка включає до себе і економічну сферу. Антиглобалізм виконує роль механізму противаги і стримування соціально-економічного тоталітаризму і виявляє себе як такий тип економічного мислення, що надає перевагу локальним, регіональним, національним пріоритетам, виділяючи їх самобутність, ментальність, життєві настанови.

У п'ятому розділі «Економічне мислення як засіб регуляції господарської діяльності» відзначається, що саме поліваріантність різних типів економічного мислення впливає на загальносвітовий процес формування соціально орієнтованих економічних систем, у центрі яких перебуває людина з її потребами та цінностями.

У підрозділі 5.1. «Соціальні виміри поліваріантності економічного мислення» доведено, що соціальні трансформації сучасних країн під впливом поліваріантних моделей економічного мислення набули втілення в теоріях суспільства інформаційних мереж, в яких теорія інформаційного суспільства виявилась нерозривно пов'язаною з концепцією соціальних мереж, що сформувалися наприкінці ХХ ст. (С. Берковіц, С. Вассерман та ін.). Поліваріантні моделі економічного мислення розглядаються з соціально-філософської точки зору та обґрунтовуються їхні соціальні пріоритети.

Доводиться, що характеристика поліваріантних моделей сучасного економічного мислення як суто інформаційних, мережевих, Інтернетівських та ін., без урахування змін у механізмах власності є недостатньою. З соціально-філософського погляду, недолік цих визначень здебільшого зводиться до того, що вони не зважають на внутрішній, сутнісний взаємозв'язок економічного, технологічного, соціального факторів. Без соціально-філософського аналізу сучасного економічного мислення неможливо осмислити його варіанти і моделі, зокрема охарактеризувати «постіндустріальну», «інформаційну» і «гуманітарну» моделі економіки.

У дисертаційному дослідженні розглядаються варіанти моделей соціально-орієнтованого економічного мислення, які мають спільні ознаки. По-перше, модель соціально-орієнтованого економічного мислення ґрунтується на регулюючій і підприємницькій функціях держави. По-друге, в соціально-орієнтованому економічному мисленні поєднуються приватний (ринковий) і суспільний (квазіринковий) сектори господарства, за своєю внутрішньою природою воно багатосуб'єктне. Ці варіанти визначаються на основі порівняльної характеристики американської, англосаксонської, скандинавської, китайської і японської моделей економічного мислення. Зазначається, що розробка національної моделі формування нової економіки в Україні не може не зважати на досвід розвинених країн, але все ж необхідна модель соціально-орієнтованого економічного мислення, яка базується на етнонаціональній та ментальній специфіці. Специфіка моделей економічного мислення визначається історичною традицією, ресурсною базою країни, матеріально-технічними передумовами й особливостями менталітету.

У підрозділі 5.2. «Корпоративне мислення як складова економічного мислення» зазначається, що інституційна теорія виробничо-комерційних компаній розглядається як своєрідний методологічний коментар до неокласичного дискурсу, пов'язаного з необхідністю вирішення однієї мікроекономічної проблеми, а саме: проблеми співвідношення реальної суб'єктивності людини і символічної («штучної») «суб'єктивності» інституту виробничо-комерційної компанії. Підкреслюється, що абстрактна модель і набір «життєвих обставин» є необхідною передумовою для конкретного економічного суб'єкта, чиє корпоративне мислення відповідним чином реагує на навколишню дійсність з точки зору економічної доцільності.

Аргументується положення про те, що виробничо-комерційна компанія є одним з найважливіших соціальних інститутів, в якому укладання контрактів має певні витрати, які необхідно мінімізувати. Вона пов'язана з такими феноменами, як влада і невизначеність. Існування влади і невизначеності в соціально-економічному контексті може бути зрозумілим як дещо позитивне з точки зору корпоративного мислення. Постмодерністське бачення корпоративної влади - це прояв існування чогось множинного, принципово неоднорідного, начебто ефект співіснування різних «сил» в єдиному полі, де кожна прагне реалізувати свою своєрідність, опираючись іншим. Будь-яка людина як особистість уже є суб'єктом влади, оскільки завдяки аспекту «нередукованості розбіжностей» додає власну невизначеність світу. В модерні виробничо-комерційна компанія розглядається як антитеза невизначеності, а модерністські абстракції однорідності праці, нескінченна подільність блага й екзогенності переваг уможливлювали такий розгляд. У постмодерні, де аспект особистісного на противагу атомарності індивіда стає домінуючим, фірма перетворюється в соціальний інститут, який відкриває доступ до використання невизначеності з метою самовираження. Більш того цей інститут, як би створює ситуацію, коли невизначеність в економіці стає корисною.

Специфіка економічного мислення у функціонуванні виробничо-комерційних компаній виявляється в діалогічності їх діяльності, прагненні до нестандартних рішень, постійних змін в організаційній структурі.

У підрозділі 5.3. «Психологічні аспекти економічного мислення» простежується зв'язок світоглядних орієнтацій, економічної психології і економічного стилю поведінки. Здійснено аналіз ідеалів і норм економічного стилю поведінки. Процес філософського осмислення світоглядних підстав щодо змін в економіці містить, на наш погляд, декілька рівнів рефлексії, які відповідають аспектам їх описання в економічному знанні. Якщо в першому випадку предметом філософської рефлексії має стати виявлення ідеалів і світоглядних орієнтирів, які визначають життєві смисли і цінності економічної поведінки, то в другому - дослідження принципів, що визначають фундаментальні ознаки економічних виборів і механізмів, які їх реалізують. В обох випадках дослідженню зміни світоглядних основ в економіці повинна передувати побудова ідеальних моделей типів економічної поведінки, на основі яких у рамках філософського знання можна обговорювати можливі варіанти їх зміни. Підкреслюється, що економічна поведінка не вичерпується лише актами матеріального виробництва, вона також охоплює діяльність у всіх типах інфраструктури економіки.

Виділяються два напрями формування ставлення до світу, що диктуються реаліями умов, в яких здійснюється сучасна економічна поведінка. Перший з них пов'язаний з усвідомленням досягнення об'єктивних якісних меж економічного зростання, які зумовлені масштабом та інтенсивністю використання відновлюваних і невідновлюваних природних ресурсів. В умовах порушення процесу відтворення перших і видимої можливості вичерпання других, необхідний пошук нової стратегії економічної поведінки, яка б не поставила людство перед загрозою озброєної боротьби за джерела ресурсів для задоволення своїх життєвих потреб. Другий виявляється в рамках розвитку самого економічного знання, яке починає розглядати сферу економіки як складну самоорганізуючу систему. Розвиток в таких системах супроводжується проходженням останніх через особливий стан нестабільності і в ці моменти будь-яка випадкова дія може призвести до появи нових структур, нових типів організації системи, які можуть якісно трансформувати уже наявні у ній рівні організації.

Економічна поведінка стає активним фактором розвитку суспільства, про що свідчить виникнення таких нових напрямів, як економіка знань, економіка інтелектуальної праці, розвиток менеджменту різних сфер діяльності. Економічна психологія, як і соціоекономіка, співвідносить економічну поведінку не лише з активним «Я», але і з підтримуючим «Ми», вони звертають належну увагу і на відповідальну спільноту як певний агрегат індивідуальностей, орієнтованих не лише на максимізацію вигоди, але й на підтримку своїх моральних устоїв. Підкреслюється: якщо економічні і поведінкові моделі несумісні, може статися занепад навіть найефективніших і детально відпрацьованих економічних моделей.

ВИСНОВКИ

У дисертації доведено нове рішення соціально-філософської проблеми економічного мислення, яке полягає у розробці і обґрунтуванні авторської концепції поліваріантного економічного мислення, що відтворює особливості технологічних, соціальних і культурних рівнів господарства. Це рішення базується на теоретичних доробках мислителів різних історичних епох і напрямів, що зробили суттєвий внесок в розвиток означеної проблеми.

Обґрунтовано, що поліваріантність економічного мислення слід розглядати як складний соціальний феномен, який історично розвивається, змінює свою конфігурацію. Вона у своєму розвитку не має однолінійної спрямованості, а постає в дисертації як мозаїчне утворення, де перехрещуються традиція - новація, прогрес - регрес, творчість - стереотипність та ін. Поліваріантність економічного мислення вбачається в співвідношенні архаїчного типу економічного мислення і етапу модерну, модерну і постмодерну, глобального і локального, етнічного і релігійного, ринкового і корпоративного та ін. Поліваріантність економічного мислення постає як хвилеподібний процес, якому притаманні конструктивні та деструктивні орієнтації. Подано теоретичний аналіз взаємозв'язку економічного мислення, економічної свідомості, економічної культури.

Доведено, що культура сучасного ринкового мислення базується на повному метафізичному запереченні принципів ритуально-екологічного мислення, що означає його антитетичну спрямованість. Виникнення глобальних економічних проблем неминуче є наслідком головної інтенції сучасної культури - прагнення до внутрішньої розкоші, яка породжує «виробниче безумство», прагнення «мати», а не «бути» та прагнення прибутку.

Встановлено, що для економічного мислення архаїчних суспільств властиві не принципи виробництва й розподілу балансу, як у ринковій економіці, а принципи символічного обміну та ритуального споживання, які засвідчують певний соціокультурний рівень, що дозволяє виділити такі особливості економічного мислення, як холізм, ритуалізм, символізм, сакральність, контекстуалізм. Обґрунтовано думку про те, що сучасне ринкове економічне мислення відмовляється від базових принципів архаїчного мислення.

На підставі визначення сучасної людини як одержимої манією «виробничого безумства», людини, що прагне мати, а не бути, можна вказати на окремі ланки, які пов'язують філософію недійсного буття з кризовими питаннями культури сучасного економічного мислення. Однією з базових основ культури економічного мислення сучасних людей є стурбованість питаннями забезпечення постійно зростаючих потреб. Споживання має все менше спільного із задоволенням справжніх, а не помилкових потреб, все більше об'єктами споживання постають не реальні речі, а їхні «симулякри» (Ж. Бодрійяр). Культура сучасного економічного мислення маніфестує прагнення до Успіху, яке реалізується будь-якою ціною, та приреченість на творчість в умовах приховування буття справжнього й торжества несправжнього, хибного буття.

Виявлено існування двох тенденцій, що зумовлюють поліваріантність економічного мислення в Україні. Проаналізовано такий соціальний феномен як економічний націоналізм. Доведено, що економічний націоналізм є одним з головних чинників трансформації основних тенденцій розвитку економічного мислення.

На підставі дослідження еволюції форм господарювання і економічного мислення виявлена їх залежність від трудової культури, та етно-психологічних властивостей суб'єктів господарювання, які сформувалися в певному природно-кліматичному середовищі.

Досліджена тенденція, в якій економічний дискурс перестає задаватись концептом багатства, а замінюється концептом капіталу. У роботі проаналізовані можливості й орієнтири економічної психології, розкрита роль психологічного фактора в господарській діяльності.

Визначено вплив економічного мислення на процес набуття ідентичності. Виявлені соціальні пріоритети сучасного економічного мислення, підставою для яких є етноконфесійні та релігійні особливості. Доведено, що економічне мислення в епоху інформаційних інновацій набуває ознак технологічності. Домінантою, що визначає сутність економічного мислення, стає інформація як соціальний капітал. З'ясована природа антиглобалізму, як антитези глобального економічного мислення, саме з цих причин антиглобалізм виконує роль механізму противаги і стримування економічного тоталітаризму. Відзначено, що різновидом поліваріантності економічного мислення в сучасних умовах є корпоративне мислення, як необхідний елемент функціонування виробничо-комерційних компаній.

Порушено питання про пошук варіанта господарської моделі найприйнятнішої для України, з урахуванням нинішньої світової економічної кризи. Зазначено, що розробка національної моделі формування нової економіки в Україні не може здійснюватися без використання досвіду розвинених країн, але все ж необхідна модель соціально-орієнтованого економічного мислення, яка базується на етнонаціональній та ментальній специфіці.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія:

Разумовський С. О. Поліваріантність економічного мислення: монографія // С. О. Разумовський -- Х.: ХНУРЕ, 2008. -- 340 с.

Інші публікації за темою дисертаційного дослідження

Статті у фахових виданнях з філософії:

1. Разумовський С. О. «Homo oeconomicus» в психотронном обществе / С. О. Разумовський // Наукові записки Хар. ун-ту повітряних сил. -- Х.: ХУПС. -- 2008. -- Вип. 2 (31). -- С. 92--100. -- (Серія: Соціальна філософія, психологія).

2. Разумовський С. О. Вузька спеціалізація, як фактор підвищення ефективності виробництва (соціальний вимір) / С. О. Разумовський // Наукові записки. Хар. ун-ту повітряних сил. -- Х.: ХУПС. -- 2006. -- Вип. 1 (25). -- С. 109--114. -- (Серія: Соціальна філософія, психологія).

3. Разумовський С. О. Господарська діяльність як соціокод раціоналізованого типу культури / С. О. Разумовський // Інтелект. Особистість. Цивілізація: темат. зб. наук. пр. із соц.-філос. пробл. / Голов. ред. О. О. Шубін. -- Д.: ДонНУЕТ. -- 2008. -- Вип. 6. -- С. 397--403.

4. Разумовський С. О. Діяльність ревізора: соціально-філософський аналіз (перечитуючи О'Генрі) / С. О. Разумовський // Практична філософія. -- 2009. -- № 2. -- С. 100-104.

5. Разумовський С. О. Дрейф соціально-економічних відносин у концепції постіндустріалізму / С. О. Разумовський // Наук. вісн. Чернівецького ун-ту: зб. наук. пр. -- Чернівці: Рута. -- 2008. -- Вип. 414. -- С. 89--94. -- (Серія: філософія).

6. Разумовський С. О. Економічна культура: сутність, рівні і функції / С. О. Разумовський // Філософські Перипетії: Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. -- № 792. -- 2008. -- С. 88--94. -- (Серія: філософія).

7. Разумовський С. О. Економічна культура і соціальне буття / С. О. Разумовський // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. -- № 791. -- 2007. -- Вип. 33. -- С. 226--230. -- (Серія: теорія культури і філософія науки філософія).

8. Разумовський С. О. Економічне мислення в координатах соціокультурного простору / С. О. Разумовський // Наукові записки. Хар. ун-ту повітряних сил. -- Х.: ХУПС. -- 2008. -- Вип. 1 (30). -- С. 133--140. -- (Серія: Соціальна філософія, психологія).

9. Разумовський С. О. Ефективність освіти в сфері фізичної культури (соціально-філософський вимір) / С. О. Разумовський // Філософсько-антропологічні студії. -- К. : «Стилос»; Д. : ДНУ. -- 2008. -- C. 205--214.

10. Разумовський С. О. Категорії економічної поведінки: мотивація підприємництва / С. О. Разумовський // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. -- Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2009. -- № 1 (35). -- С. 66--73.

11. Разумовський С. О. Католицьке осмислення господарської діяльності / С. О. Разумовський // Практична філософія. -- 2008. -- № 2 -- С. 210--216.

12. Разумовський С. О. Людина як бізнес-фактор в сучасній економічній культурі / С. О. Разумовський // Вісн. Нац. техн. ун-ту «Харківський політехнічний інститут» : зб. наук. пр. -- Х.: НТУ «ХПІ». -- 2008. -- № 11, -- С. 30--37. -- (Тематичний випуск: Філософія).

13. Разумовський С. О. Метаекономіка глобалізації сучасного соціоекономічного простору / С. О. Разумовський // Вісн. Нац. техн. ун-ту «Харківський політехнічний інститут» : зб. наук. пр. -- Х. : НТУ "ХПІ". -- 2008. -- № 52. -- С. 32--38. -- (Тематичний випуск: Філософія).

14. Разумовський С. О. Метафізична природа економічних порядків та стилів економічного мислення / С. О. Разумовський // Інтелект. Особистість. Цивілізація: темат. зб. наук. пр. із соц.-філос. пробл. / Голов. ред. О. О. Шубін. -- Д.: ДонНУЕТ. -- 2009. -- Вип. 7. -- С. 319--326.

15. Разумовський С. О. Метафізичні основи економічних «технік мислення» / С. О. Разумовський // Вісн. Нац. техн. ун-ту «Харківський політехнічний інститут» : зб. наук. пр. -- Х. : НТУ "ХПІ". -- 2009. -- № 9. -- С. 3--8. -- (Тематичний випуск: Філософія).

16. Разумовський С. О. Моральна легітимація підприємницької активності / С. О. Разумовський // Практична філософія. -- 2008. -- № 1 -- С. 81--87.

17. Разумовський С. О. Підвищення рівня професійної освіти - найважливіша складова соціального розвитку українського суспільства / С. О. Разумовський // Вісн. Харк. держ. акад. культури: зб. наук. пр. / Харк. держ. акад. культури; відп. ред. В.М. Шейко. -- X.: ХДАК. -- 2009. -- Вип. 25 -- С. 152--157

18. Разумовський С. О. Православні основи економічної культури / С. О. Разумовський // Наукові записки. Хар. ун-ту повітряних сил. -- Х.: ХУПС. -- 2007. -- Вип. 3 (29). -- С. 93--100.

19. Разумовський С. О. Протестантський вектор економічної культури / С. О. Разумовський // Наук. вісн. Чернівецького ун-ту: зб. наук. пр. -- Чернівці: Рута. -- 2008. -- Вип. 389--390. -- С. 136--138. -- (Серія: філософія).

20. Разумовський С. О. Раціональність «економічної людини» / С. О. Разумовський // Філософська думка. -- 2007. -- № 6. -- С. 119--132.

21. Разумовський С. О. Соціально-філософський контекст моделей сучасної економіки / С. О. Разумовський // Наук. вісн. Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. -- Х. : ХНПУ. -- 2008. -- Вип. 27. -- С. 61--66. -- (Серія: філософія).

22. Разумовський С. О. Споглядання управління: соціально-філософський дискурс / С. О. Разумовський // Гуманітарний часопис: зб. наук. пр. -- Х. : ХАІ. -- 2008. -- № 4. -- С.77--87.

23. Разумовський С. О. Сучасне суспільство: соціально-культурні пріоритети нової економіки / С. О. Разумовський // Наук. вісн. Чернівецького ун-ту: зб. наук. пр. -- Чернівці: Чернівецький нац. ун-т. -- 2009. -- Вип. 462-463. -- С. 59--63. -- (Серія: філософія).

24. Разумовський С. О. Сучасні орієнтири економічної психології / С. О. Разумовський // Наук. вісн. Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. -- Х. : ХНПУ. -- 2008. -- Вип. 28. -- С. 125--130. -- (Серія: філософія).

25. Разумовський С. О. Філософська-релігійна природа власне економічного спів-буття / С. О. Разумовський // Наук. вісн. Чернівецького ун-ту: зб. наук. пр. -- Чернівці: Рута. -- 2008. -- Вип. 415. -- С. 136--138. -- (Серія: філософія).

Статті у фахових виданнях з економіки:

26. Разумовский С. А. «Организационный» хаос. Необходимо ли регулировать транспортную систему мегаполиса. / С. А. Разумовский // Вісн. Нац. техн. ун-ту «Харківський політехнічний інститут» : зб. наук. пр. -- Х. : НТУ "ХПІ". -- 2005. -- № 34. -- С. 65--71. -- (Тематичний випуск: Технічний прогрес і ефективність виробництва).

27. Разумовский С. А. Бюджет Украины 2005 г.: потребляя развиваться / С. А. Разумовский // Вісн. Нац. техн. ун-ту «Харківський політехнічний інститут» : зб. наук. пр. -- Х. : НТУ "ХПІ". -- 2005. -- № 02. -- С. 156--160. -- (Тематичний випуск: Технічний прогрес і ефективність виробництва).

28. Разумовский С. А. Единая регуляторная политика в транспортной системе мегаполиса / С. А. Разумовский // Коммунальное хозяйство городов: научно-технический сборник. К. : Техника -- 2005. -- Вып. № 65 -- С. 175--181. -- (Серия: Экономические науки).

29. Разумовский С. А. Подходы к стабилизации объемов пассажирских перевозок / С. А. Разумовский // Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті. -- 2005. -- № 4. --С. 15--20.

Статті та тези доповідей у наукових збірниках та часописах:

1. Разумовський С. О. Гендерні основи фіскальної культури / С. О. Разумовський // Гендерна політика очима української молоді: слобожанський вимір : матеріали II регіонального наукового конкурсу молодих вчених (25 квітня 2008 р.) -- Х., 2008. -- С. 122--127.

2. Разумовський С. О. Духовність як основа економічної культури / С. О. Разумовський // Учення Григорія Сковороди про дух, духовність та істину: історія і сучасність: матеріали ІІ міжнар. наук.-теорет. конф. -- Суми : Вид--во СумДУ, 2007. -- С. 80--82.

3. Разумовський С. О. Економічна глобалізація / С. О. Разумовський // IX міжнар. наук.-практ. конф. «Людина, культура, техніка в новому тисячолітті» : зб. матеріалів, 22-23 квітня Нац. аерокосмічний ун-т ім. М. Є. Жуковського «ХАI». -- Х. : Вид-во «ХАI» -- 2008. -- С. 86--87.

4. Разумовський С. О. Економічна культура мусульманських народів / С. О. Разумовський // Религия и гражданское общество: кризис идентичности и новые вызовы постсекулярного общества: матералы VII междунар. семинара 8-10 ноября 2007 г., г. Ялта / под ред. Т. А. Сенюшкиной. -- Севастополь : НПЦ ЭКОСИ-гидрофизика, 2008. -- С. 113--116.

5. Разумовський С. О. Економічна психологія: проблеми і перспективи / С. О. Разумовський // Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура, духовність : матеріали V міжнар. наук.-практ. конф., 20-21 травня 2008 р., у 2-х ч.; Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. -- Х., 2008. -- Ч.1. -- С. 291--293.

6. Разумовський С. О. Економічне знання - стратегія гармонійного виживання суспільства / С. О. Разумовський // Філософські стратегії ХХІ ст.: матеріали ХІV Харківських Міжнародних Сковородинівських читань / за заг. ред. О. М. Кривулі. -- Х.: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2006. -- С. 157--159.

7. Разумовський С. О. Етичний вимір підприємницької діяльності / С. О. Разумовський // Філософія гуманітарного знання: соціокультурні виміри : матеріали міжнародної наук. конф., 26-27 жовтня 2007 р. -- Чернівці: Рута, 2007. -- С. 136--139.

8. Разумовский С. А. Информатизация экономической сферы / С. А. Разумовский // Радіоелектроніка і молодь в ХХІ ст. : зб. матеріалів форуму Ч.2. -- Х. : ХНУРЕ, 2008. -- С. 415--416.

9. Разумовський С. О. Інформаційне суспільство - соціально-економічна парадигма хаосу / С. О. Разумовський // міжнар. наук. конф. «Сучасна україністика: наукові парадигми мови, історії, філософії». Ч. 6. : зб. наук. пр. -- Х.: ХНЕУ, 2008. -- С. 79--86.

10. Разумовський С. О. Криза економічного знання і формування його нової парадигми / С. О. Разумовський // Ірраціональне підґрунтя раціональності (колізії, взаємовпливи, взаємопереходи) : матеріали учасників всеукр. наук.-теорет. конф. (м. Полтава, 14 квітня 2009 року). -- Полтава: Полтавський літератор, 2009. -- С. 278--288.

11. Разумовський С. О. Модель сучасної «Інтернет-економіки» (соціально-філософський контекст) / С. О. Разумовський // Філософські семінари: матеріали всеукр. наук.-практ. Інтернет-конференції «Гуманістичний вимір інформаційного суспільства». -- Полтава: ПолтНТУ. -- 2008. -- Вип. 7. -- С. 127-132.

12. Разумовський С. О. Напрямки господарської діяльності в епоху глобалізації (соціально-філософський аспект) / С. О. Разумовський // Традиція і культура: Вічні цінності в сучасній культурі : матеріали міжнар. наук. конф., Ч.2, 6-7 червня 2008 р. -- К., 2008. -- С. 18--20.

13. Разумовський С. О. Онтологія грошей: соціально-філософський аналіз / С. О. Разумовський // Філософія фінансової цивілізації: людина в світі грошей : матеріали філософсько-економічних читань (10-11 червня 2008 року, м. Львів) / Університет банківської справи Національного банку України; редкол.: відп. секретар З. Е. Скринник. -- Львів, 2008. -- С. 72--80.

14. Разумовський С. О. Престиж робочої спеціальності (соціально-економічний аспект) / С. О. Разумовський // Ринок технологій: проблеми та шляхи вирішення : тези доповідей. -- К.: УкрІНТЕІ, 2007. -- С. 123--127.

15. Разумовський С. О. Релігійно-етичний вияв економічних мотивів особистості / С. О. Разумовський // Філософія гуманітарного знання: раціональність і духовність : матеріали міжнар. наук. конф., 2-3 жовтня 2008 р. -- Чернівці, 2008. -- С. 375--377.

16. Разумовський С. О. Світоглядні орієнтації у проведенні економічної політики / С. О. Разумовський // Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття : матеріали всеукр. наук.-теорет. конф. молодих учених, 23-24 квітня 2009 р. / Харк. держ. акад. культури; відп. ред. Т. Д. Булах. -- Х. : ХДАК, 2009. -- С. 32--33.

Статті та тези доповідей у зарубіжних наукових збірниках та часописах:

17. Разумовский С. А. Социально-философский аспект оценки эффективности образовательного процесса в спорте [Электронный ресурс] / С. А. Разумовский // Философский альманах. -- Минск : Издательский центр «Экономпресс». -- Режим доступу: http://literature.by/phil/journal_23.html

18. Чернышов С. И. Проблема моделирования экономической динамики / С. И. Чернышов, А. В. Воронин, С. А. Разумовский. АНОТАЦІЯ

АНОТАЦІЯ

Разумовський С. О. Поліваріантність економічного мислення в соціокультурних реаліях. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за спеціальністю 09.00.03 - соціальна філософія і філософія історії - Інститут вищої освіти АПН України. - К., 2009.

У дисертації теоретично обґрунтовано концепцію соціокультурного виміру поліваріантних моделей економічного мислення, завдяки яким функціонування економіки в цивілізаційному просторі поєднує технологічний, соціальний і культурний рівні господарства. Доведено, що перспективною формою взаємовідносин народів у сучасному світовому господарстві може бути інтегрована багатоманітність, яка передбачає наявність у кожної моделі господарства творчого потенціалу модернізації і уможливлює формування багатопланової, поліцентричної економічної картини світу. Економічне мислення розглядається з точки зору необхідності та можливості його трансформації, як необхідна умова вирішення багатьох нинішніх проблем людства. Культура економічного мислення в сучасному українському суспільстві аналізується в контексті вирішення глобальних і локальних економічних проблем. Серед загальних контурів культури сучасного економічного мислення розглядаються такі аспекти, як: екологізм, соціологізм, «новий гуманізм», мезоекономізм, релятивізм, контекстуалізм.

Розкривається величезний концептуальний потенціал соціально-філософської думки, як для подолання соціально-економічної кризи сучасного українського суспільства, так і для вирішення глобальних соціально-економічних проблем.

Ключові слова: економічне мислення, економічна свідомість, господарська діяльність, архетипи економічного мислення, соціально орієнтована економіка, економічна поведінка, економічна людина, бізнес-фактор, поліваріантність, економічна культура.

Разумовский С. А. Поливариантность экономического мышления в социокультурных реалиях. Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора философских наук по специальности 09.00.03 - социальная философия и философия истории Институт высшего образования АПН Украины. - К., 2009.

В диссертации теоретически обоснована концепция социокультурного измерения поливариантных моделей экономического мышления, благодаря которым функционирование экономики в цивилизационном пространстве объединяет технологический, социальный и культурный уровни хозяйства. Доказано, что перспективной формой взаимоотношений народов в современном мировом хозяйстве может быть интегрированное многообразие, которое предусматривает наличие в каждой модели хозяйства творческого потенциала модернизации и создает возможность формирования многоплановой, полицентрической экономической картины мира. Экономическое мышление рассматривается с точки зрения необходимости и возможности его трансформации, как необходимое условие решения многих нынешних проблем человечества. Культура экономического мышления в современном украинском обществе анализируется в контексте решения глобальных и локальных экономических проблем. Среди общих контуров культуры современного экономического мышления рассматриваются такие аспекты, как: экологизм, социологизм, «новый гуманизм», мезоэкономизм, релятивизм, контекстуализм.

Обосновывается необходимость разработки основ проектирования культуры современного экономического мышления. Что предполагает прежде всего расширение зоны действия экономического мышления к социоприродной реальности, которая имеет иерархическую структуру, инвентаризацию человеческого опыта, восстановление нерыночного обмена, разработку социально-гуманитарной теории дара, теории «экологической экономики», включающей концепцию достаточных потребностей.

Показано, что, осмысливая имеющееся бытие социальной реальности, его экономические формы, социальная философия стремится не только дать объективную картину социума, но и выстроить систему идеальных интенций для надлежащего развития общества. Отмечается, что не только экономические науки, но и социальная философия должны определять важнейшие позиции в сфере решения сложных проблем объединение технического прогресса, экономической эффективности и социальной направленности экономических реформ.

В диссертационном исследовании рассматриваются варианты моделей социально-ориентированного экономического мышления, имеющих общие черты. Во-первых, модель социально-ориентированного экономического мышления основанная на регулирующей и предпринимательской функциях государства. Во-вторых, в социально-ориентированном экономическом мышлении объединяются частный (рыночный) и общественный (квазирыночный) сектора хозяйства, что и определяет многосубъектность его внутренней природы. Эта поливариантность определяются на основе сравнительной характеристики американской, англосаксонской, скандинавской, китайской и японской моделей экономического мышления. Отмечается, что разработка национальной модели формирования экономики Украины должна учесть опыт развитых стран, однако при этом нам необходима социально-ориентированная модель экономического мышления, базисом которой является на этнонациональная и ментальная специфика. Такая специфика моделей, определяемая исторической традицией, ресурсной базой страны, материально-техническими предпосылками и особенностями менталитета, и приводит к развитию поливариантности экономического мышления. В исследовании аргументируется положение о том, что производственно-коммерческая компания является одним из важнейших социальных институтов, направленном на минимизацию расходов связанных с заключением индивидуальных контрактов. Она также связана с такими феноменами, как власть и неопределенность. Существование власти и неопределенности в социально-экономическом контексте может трактоваться как нечто положительное с точки зрения корпоративного мышления.

Прослеживается связь мировоззренческой ориентации, экономической психологии и экономического стиля поведения. Исходя из сегодняшних реалий, выделяются два основных направления формирующих наше отношения к миру, в котором осуществляется современное экономическое поведение. Первый, это осознание достижения объективных качественных границ экономического роста, обусловленных масштабом и интенсивностью использования возобновляемых и не возобновляемых природных ресурсов. В условиях нарушения процесса воспроизводства первых и очевидным фактом исчерпания вторых, весьма актуальным становится поиск новой стратегии экономического поведения, которое бы не поставило человечество перед угрозой вооруженной борьбы за источники ресурсов для удовлетворения своих жизненных нужд. Второй, проявляется в рамках развития собственно экономического знания, которое рассматривает сферу экономики как сложную самоорганизующуюся систему. Развитие в таких системах носит с одной стороны необратимый характер, а с иной, сопровождается прохождением через точки бифуркации (особое состояние нестабильности), в которых любое случайное действие может привести к появлению новых структур, новых типов организации системы, или качественной трансформации существующих.

Раскрывается огромный концептуальный потенциал социально-философской мысли как для преодоления социально-экономического кризиса современного украинского общества, так и для решения глобальных социально-экономических проблем.

Ключевые слова: экономическое мышление, экономическое сознание, хозяйственная деятельность, архетипы экономического мышления, социально ориентированная экономика, экономическое поведение, экономический человек, бизнес-фактор, поливариантность, экономическая культура.

Razumovskiy S.А. Poly-variance of the economic thinking in socio-cultural realities. - Manuscript.

The Dissertation for Gaining the Scientific Degree of Doctor of Philosophical Sciences in Specialty 09.00.03 - Social Philosophy and Philosophy of History. - Institute of Higher Education of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. K., 2009.

The concept of socio-cultural multeity of poly-variant models of economical thinking has been theoretically substantiated in this thesis. Thanks to these models the functioning of economy in the civilized space connects technological, social and cultural spheres of economy. It has been proved that integrated variety can be perspective form of peoples' relations in the modern world economy. It foresees the presence of creative potential of modernization in every economic model and creates a possibility to form a multilateral, poly-centered economic world's picture. The economic thinking is considered from the point of view of the necessity and possibility of its transformation as a necessary condition for solving many modern humanity problems. In modern Ukrainian society the economic thinking culture is analyzed in the context of solving global and local economic problems. Such aspects as ecologism, sociologism, “new humanism”, meso-economism, relativism, contextualism have been considered among the general principles of culture of modern economic thinking.

The great conceptual potential of socio-philosophical thought is revealed for overcoming socioeconomic crisis in modern Ukrainian society and solving global socioeconomic problems.

Key words: economic thinking, economic consciousness, economic activity, archetypes of economic thinking, socio-orientated economy, economic behavior, economic person, business factor, poly-variant, economic culture.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Мислення - розумовий процес людини, в ході якого вже з наявних знань формуються нові знання. Правильне та неправильне мислення: відповідність правилам і законам логіки, логічна необхідність висновку. Логічна помилка у софізмі. Поняття некласичної логіки.

    реферат [38,1 K], добавлен 16.12.2010

  • Становлення філософської системи, специфічного стилю і форми філософського мислення великого українця. Фундаментальні цінності очима Г. Сковороди. Традиції неоплатонізму і християнської символіки. Принцип барокової культури. Суперечності світу.

    реферат [18,9 K], добавлен 19.10.2008

  • Об'єктивно-ідеалістичний характер філософії Гегеля. Система філософії Гегеля (основні праці). Принцип тотожності мислення і буття, мислення як першооснова та абсолютна ідея. Поняття як форма мислення. Протиріччя між методом і системою у філософії Гегеля.

    реферат [477,5 K], добавлен 28.05.2010

  • Форми суспільної свідомості, принципи економії мислення. Співвідношення філософської, релігійної та наукової картин світу. Матеріалістичний та ідеалістичний напрямки в історії філософії від античних часів до сьогодення. Поняття філософського світогляду.

    шпаргалка [645,5 K], добавлен 10.03.2014

  • Наука як сфера людської діяльності, спрямована на систематизацію нових знань про природу, суспільство, мислення і пізнання навколишнього світу. Етапи науково-дослідної роботи. Аналіз теоретико-експериментальних досліджень, висновки і пропозиції.

    контрольная работа [53,6 K], добавлен 25.09.2014

  • Аналіз постмодерністських змін в суспільстві і культурі другої половини ХХ ст. німецьким соціальним філософом Ю. Габермасом. Перебудова механізмів політики, принципів і технологій організації діалогу на рівні держави і суспільства та зіткнення культур.

    реферат [22,4 K], добавлен 27.01.2010

  • Розгляд попередниками німецької філософії проблеми свободи і необхідності, особливості її тлумачення. Метафізика свободи І. Канта. Тотожність необхідності і свободи у філософії Шеллінга. Проблема свободи і тотожності мислення і буття у філософії Гегеля.

    курсовая работа [47,0 K], добавлен 21.11.2010

  • Зародки філософського мислення в Індії. Ведична література. Побудова соціальної філософії на принципах етики страждань і щастя. Становлення філософської думки у Стародавньому Китаї. Філософія стародавніх греків і римлян. Мілетська та Піфагорійська школи.

    реферат [28,8 K], добавлен 28.02.2009

  • Основні складові процеси феномену людського спілкування, зокрема мислення та мова. Єдність та зв’язки між даними поняттями, їх взаємодія та основні способи поєднання. Дослідження поглядів філософів на єдність мовлення, спілкування та мислення людства.

    реферат [21,9 K], добавлен 03.05.2014

  • Виникнення перших форм філософського мислення. Проблеми буття і людини у філософії давнього світу, зародження ідей права. Особливості античної правової культури. Космоцентричне обґрунтування права. Особливості філософсько-правової думки Середньовіччя.

    реферат [35,9 K], добавлен 20.01.2011

  • Визначення поняття мислення та його форм. Типи помилок, пов'язаних з порушенням законів логіки та математики. Основні закони логіки (тотожності, суперечності, виключеного третього і достатньої підстави) як відображення основ правильного мислення.

    реферат [29,7 K], добавлен 22.11.2010

  • Філософський аналіз сутності науки і її соціальних функцій. Динаміка науки: філософський сенс закономірностей і тенденцій розвитку знання. Онтологічні проблеми та методологічний арсенал науки. Філософські питання природознавства та технічних наук.

    курс лекций [208,4 K], добавлен 28.02.2013

  • Проблема свідомості з точки зору науки і філософії. Дві концепції щодо розгляду проблем свідомості. Генезис форм відображення на різних рівнях розвитку матерії. Свідомість і психіка, мислення та мова. Поняття самосвідомості, несвідоме та підсвідоме.

    реферат [40,0 K], добавлен 25.02.2015

  • Судження - форма мислення, яка розкриває зв'язок між предметом і його ознакою, основні поняття й види, структура: суб’єкт, предикат, зв’язка, квинторне слово. Прості і складнi судження, вiдношення мiж ними, класифікація суджень за логічним квадратом.

    реферат [23,0 K], добавлен 07.09.2012

  • Основні закони формальної логіки в діяльності вітчизняного юриста. Формування у риторів чітких суджень і обґрунтування їх доказовими даними. Підготовлення юристом логічно стрункої, добре аргументованої промови, побудування судової несуперечливої версії.

    контрольная работа [16,6 K], добавлен 03.11.2014

  • Поняття як форма людського мислення, форма думки, у якій відбиті загальні, істотні ознаки об'єктів; використання понятійного апарату як у складі суджень, так і поза судженнями. Місце, яке займають філософські категорії в розумовій діяльності людини.

    реферат [25,0 K], добавлен 10.08.2010

  • Досягнення попередників Аристотеля у Стародавній Греції. Вчення про істину і закони мислення, про судження, про поняття, про умовивід, про доведення, логічні помилки, модальності. Індукція та її особливе місце в логіці Аристотеля. Парадейгма й ентимема.

    реферат [31,4 K], добавлен 19.03.2014

  • Співвідношення міфологічного і філософського способів мислення. Уявлення про філософські категорії, їх зв'язок з практикою. Філософія як основа світогляду. Співвідношення свідомості і буття, матеріального та ідеального. Питання філософії по І. Канту.

    шпаргалка [113,1 K], добавлен 10.08.2011

  • Китайська філософія як уявлення про людину й світ як співзвучні реальності. Початок китайського філософського мислення. Класичні книги китайської освіченості. Сто шкіл - період розквіту китайської філософії. Сторіччя, що передувало династії Цінь.

    реферат [30,7 K], добавлен 30.07.2010

  • Поняття як форма мислення, що відтворює предмети і явища в їхніх істотних ознаках. Характеристика дефініції (визначення) та поділу (класифікації), роль їх логічних правил в юриспруденції. Вироблення та формування понять, критерії їх істинності.

    контрольная работа [36,6 K], добавлен 30.07.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.