Еволюція світоглядно-філософських засад українського образотворчого мистецтва на рубежі ХІХ – ХХ століть

7. Пошуки опори для людини в новій соціокультурній реальності призвели до актуалізації міфу в культурі в цілому та в мистецтві зокрема, тому система смислів художньо-образної рефлексії цієї доби тяжіє до символіки та структури міфу. Перегляд світоглядних орієнтирів вилився у зміни просторово-часової моделі, котра у мистецтві (живописі) виражена перспективною системою; у наростання суб'єктивізму та релятивізму в мистецькій інтерпретації дійсності; в десакралізацію, тобто втрату людиною відчуття зв'язку з трансцендентним.

8. Особливість художнього переживання настроїв доби українським мистецтвом полягала в таких принципових моментах. По-перше, у творах українських майстрів, на противагу європейським, присутнє відчуття незбагненної ірраціональної єдності світу; більш виразно артикулюється момент волі до життя, а не згасання життєвої енергії. У створеному художньому образі світу домінують мотиви молодості, самооновлення, самовідтворення, пристрасті, екстатичного пориву. По-друге, на відміну від західноєвропейських митців, представники українського модерну здебільшого втілювали нове світовідчуття в образах не абстрагованих від реальності, а через власну історію, актуальні для нації проблеми. По-третє, якщо для свідомості західноєвропейських суспільств стан хаосу - це стан, притаманний світові як такому, то в Україні відчуття хаосу пов'язане із вторгненням зовнішніх ворогів у межі “свого світу”. Якщо в Європі звернення до архаїчного міфу відбувалося на тлі десакралізації, то український модерн сповідує тісне переплетіння національного та сакрального.

9. Як європейський, так і український модерн підносить ідею повернути людині втрачену цілісність, впорядкувати її життєвий світ за законами краси. У витворенні цілісного середовища український модерн розмежовує “свій” та “чужий” світ за допомогою внесення у нього знаків національної символіки як специфічних орієнтирів. Такими знаками, зокрема, є постаті української історії, образи народної творчості, використання художньо-пластичної мови ікони.

10. Мистецтво модерну переносить центр ваги в осмисленні сутності людини на пошук таємниці буття у площині внутрішнього, підсвідомого життя індивіда. Воно втілює тему “надлюдини” в образі людини органічно природної, цілісної, позбавленої суперечності “Іd - Super Ego”, знаходячи таку цілісність в міфологічному герої. Разом з тим модерн витворив модель “базової” особистості доби, характерними ознаками якої стали незалежність від традиційної моралі, підпорядкування стихійним поривам, переважання інтуїції над логікою, велика життєва сила, що не має вольового спрямування. За таких умов порив до визволення людини обернувся для неї втратою самої себе.

11. В Україні образ вольового самодостатнього модерного героя запропонував І. Франко - це ідеал “цілого чоловіка”. Цей ідеал в українському модерні принципово відрізняється від західноєвропейської асоціальної моделі “базової” особистості. Насамперед українська модель належить до іншого історичного типу - це індивідуальність без егоїстичної свідомості. Український модерний герой не схильний до егоїстичного бунтарства проти суспільства та суспільних норм, його енергія сильної особистості спрямована на користь спільноти.

12. Модель нового соціального устрою, витворена мистецтвом модерну, виражена в ідеї “естетичної революції”. В її основу покладено розуміння краси як чинника, здатного скеровувати суспільство до ідеального стану. Особа митця стає ключовою в удосконаленні світу. В Україні, зокрема у львівській сецесії, ця настанова вилилася у свідомий рух митців, спрямований на витворення певного узагальненого типу життєвого середовища людини - “синтетично-українського”. Це була спроба здійснити витворену романтизмом програму обґрунтування національної ідентичності через реактуалізацію засобами мистецтва архетипів українського життєбачення, які об'єднують націю.

13. Художньо-світоглядна система модерну на межі ХІХ - ХХ ст. стала опосередковувальною ланкою для включення української філософської культури в загальнолюдську та загальноєвропейську цілісність. З іншого боку, у цьому діалозі формувалося усвідомлення своєї відмінності від інших, національної ідентичності й потреби повернення до національних коренів.

Основні положення дисертації викладені в таких публікаціях

1. Скринник Д. Методологічні аспекти аналізу в композиції творів образотворчого мистецтва // Вісник Львівського університету. СеріяУ “Філософські науки”. 2006. Випуск 9. С. 135-143. 0,5 друк. арк.

2. Скринник Д. Світоглядний вимір категорії простору в еволюції композиційних принципів образотворчого мистецтва // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. Збірник наукових праць. Вип. 16. Київ: Видавничий центр КНЛУ. 2005. С. 125-132. 0,5 друк. арк.

3. Скринник Д. Українська художня традиція у параметрах нетрадиційного мистецтва // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. Збірник наукових праць. Вип. 13. Київ: Вид. центр КНЛУ. С. 257-262 - 0,5 друк. арк.

4. Скринник-Миська Д. “Базова особистість” епохи у візії мистецтва модерну // Вісник Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”. Серія „Філософія, психологія, педагогіка”. 2007. Випуск 22. С. 47-51 - 0,5 друк. арк..

5. Скринник-Миська Д. Філософська (психоаналіз) та художня (модерн) інтерпретація буття людини: паралелі і колізії // Мультиверсум. Філософський альманах. Випуск 64. К.: Інститут філософії ім.. Г.Сковороди НАН України, 2007. С. 72-81 - 0,5 друк. арк..

6. Скрынник-Мыська Д.М. Новое видение мироздания в изобразительном искусстве на рубеже XIX-XX веков // Великие преобразователи естествознания: Макс Планк: тезисы докладов ХХІ Международных чтений. Минск: БГУИР, 2006. С. 426-428 - 0,3 друк. арк..

7. Скринник Д. Мистецтво як спосіб буття колективного несвідомого // Філософія: нове покоління: тези доповідей Всеукраїнської студентсько-аспірантської філософсько-релігієзнавчої конференції. Київ: НаУКМА, 2006. С. 52-53. 0,3 друк. арк.

8. Скринник Д. Мистецтво як засіб духовного опанування соціальної дійсності // Духовна культура як домінанта українського життєтворення: Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції, Київ, 22-23 грудня 2005 р. К.: ДДАКККіМ, 2005 р. Ч. ІІ. С.143. 0,2 друк. арк.

9. Скринник-Миська Д.М. Символ як носій архаїчного у темах та образах модерну // Традиція і культура: культурний набуток людства у свідомості нових поколінь: Матеріали міжнародної наукової конференції, Київ, 8-9 червня 2007 р. К.: Асоціація „Новий Акрополь”, 2007. 0,3 друк. арк.

АНОТАЦІЯ

Скринник-Миська Д. М. Еволюція світоглядно-філософських засад українського образотворчого мистецтва на рубежі ХІХ - ХХ ст. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук зі спеціальності 09 00 05 - історія філософії. Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2009.

Виявлено національні особливості трансформаційних процесів в українському духовному житті у кінці ХІХ - на початку ХХ століть. Специфіка підходу до проблеми полягає в особливому ракурсі дослідження духовної атмосфери цієї доби - це виявлення філософсько-світоглядних ідей через їх художній вираз у європейському та українському образотворчому мистецтві. Окреслено сферу перетину світоглядних вимірів українського мистецтва та філософії як споріднених форм буття людського духу, вироблення та експлікації цілісного національного світобачення. Доведено, що зміна філософської та культурної парадигм у кінці ХІХ - на початку ХХ ст. дістала своє осмислення в українській культурі у формі національного варіанту стилю модерн. Обґрунтовано, що інтелектуальна інновація модерну за умов світоглядної кризи полягає у свідомій спробі зберегти цілісність та впорядкованість картини світу через накладання універсальної системи значень та логічних схем на художньо-образне світосприйняття. З'ясовано, що важливою особливістю духовного життя досліджуваної доби постає віра у можливість за допомогою мистецтва удосконалити людину та суспільство. Особливість художньо-образної рефлексії в українському мистецтві цієї доби полягала в таких принципових моментах. По-перше, у творах українських майстрів більш виразно артикулюється діонісійський початок, момент волі до життя, а не згасання життєвої енергії. По-друге, на відміну від західноєвропейських митців, представники українського модерну здебільшого втілювали нове світовідчуття в образах, не абстрагованих від реальності, а через власну історію, актуальні для нації проблеми. По-третє, якщо для свідомості західноєвропейських суспільств стан хаосу - це стан, притаманний світові як такому, то в Україні відчуття хаосу пов'язане із вторгненням зовнішніх ворогів у межі “свого світу”. Якщо в Європі звернення до архаїчного міфу відбувалося на тлі десакралізації, то український модерн сповідує тісне переплетіння національного та сакрального. Обґрунтовано, що український модерн зробив спробу виразити національну ідею в художніх образах: художнє ствердження цілісності, поєднаності українця з рідною землею мало переконувати, що настав той час, коли народ як висококультурна нація посяде гідне місце серед інших європейських націй.

Ключові слова: філософсько-світоглядна еволюція, стиль мислення, життєвий світ, зміна парадигм, художня рефлексія, діалектика “людина - соціум”, національний світогляд, українська ідея.

SUMMARY

Skrynnyk-Mys'ka D.M. Evolution of view-philosophical bases of the Ukrainian fine art on border ХІХ - the ХХ item - Manuscript.

Dissertation on gaining of scientific degree of candidate of philosophical sciences from specialty 09 00 05 - history of philosophy. Lvov national university of name of Ivan Francо, Lviv, 2009.

The transformation in the Ukrainian spiritual life during transition from the classic philosophy to the non-classic paradigm in the period the end of ХІХ -the beginning of ХХ age is exposed. A specific author's approach to the problem consists in the exposition of philosophical world-view ideas through their artistic expression in the European and Ukrainian fine art. A sphere is outlined of intercrossing of the world-view measuring of the Ukrainian art and philosophy as family forms of been of human spirit, making and explication of integral national attitudes. Argued, that the artistic phenomenon of modern style at the terms of world view crisis in end ХІХ - of the ХХ item is an attempt to designate unity of the world through rationalization of artistic creation by the method of imposition of logical charts on the artistic-vivid perception of the world. It is found out, that the important feature of spiritual life of this time is a trust in possibility to perfect a man and society by means the art. Grounded, that Ukrainian modern style was an attempt to express a national idea in the artistic images: the artistic claim of integrity the Ukrainian people with the native land had to convince, that еру time came to Ukrainian people as highly cultured nation to take deserving seat among other European nations.

Keywords: philosophical-world-view evolution, style of mentality, vital world, change of paradigms, artistic reflection, dialectics “man - society”, national world view, Ukrainian idea.

АННОТАЦИЯ

Скрынник-Мыська Д.М. Эволюция мировоззренческо-философских основ украинского изобразительного искусства на рубеже ХІХ - ХХ ст. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата философских наук по специальности 09 00 05 - история философии. Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2009.

Выявлены национальные особенности трансформационных процессов в украинской духовной жизни в конце ХІХ - в начале ХХ веков. Специфика подхода диссертантки к проблеме заключается в особенном ракурсе исследования духовной атмосферы рубежа веков - это выявление философско-мировоззренческих идей через их художественное выражение в европейском и украинском изобразительном искусстве. Очерчена сфера пересечения мировоззренческого измерения в украинском искусстве и в философии как родственных формах бытия человеческого духа, выработки и экспликации целостного национального миропонимания. Доказано, что смена философской и культурной парадигм в конце ХІХ -начале ХХ вв. была осмыслена в украинской культуре в форме национального варианта стиля модерн. Обосновано, что интеллектуальная инновация модерна в условиях мировоззренческого кризиса заключается в сознательной попытке сохранить целостность и упорядоченность картины мира путем наложения универсальной системы значений и логических схем на художественно-образное мировосприятие. Модерн рассмотрен как глобальное художественное движение с определенной идейной программой. Его особенностью выступает беспрецедентно широкое распространение в странах Европы и в Америке на рубеже веков; это движение охватило почти все виды творчества, создав своеобразную интегральную культуру путем комплексной организации жизненной среды человека. Общность мировоззренческих векторов украинского и европейского модерна позволила Украине через художественную систему этого стиля полноценно включиться в общеевропейский культурный процесс. В сюжетно-смысловой системе модерна выделены две взаимосвязанные, и в то же время противоположные мировоззренческие ориентации: стихийный жизнеутверждающий порыв, но и перенапряжение, отчаяние, предчувствие Апокалипсиса. Поиски опоры для человека в новой социокультурной реальности привели к актуализации мифа в культуре в целом и в искусстве в частности, поэтому система смыслов художественной рефлексии указанного периода тяготеет к символике и структуре мифа.

Особенность художественного мироощущения на рубеже веков в украинском искусстве заключалась в таких принципиальных моментах. Во-первых, в произведениях украинских мастеров присутствует утверждение непостижимого иррационального единства мира, более выразительно артикулируется момент воли к жизни, а не угасания жизненной энергии. В созданном художественном образе мира доминируют мотивы молодости, самообновления, самовоспроизведения, страсти, экстатического порыва. Во-вторых, в отличие от западноевропейских художников, представители украинского модерна большей частью воплощали новое мироощущение не через абстрагированные от реальности образы, а через собственную историю, актуальные для нации проблемы. В-третьих, если для сознания западноевропейских обществ состояние хаоса - это состояние, присущее миру как таковому, то в Украине ощущение хаоса связанно с вторжением внешних врагов в “свой мир”. Если в Европе обращение к архаичному мифу происходило на фоне десакрализации, то украинский модерн исповедует тесное переплетение национального и сакрального. Выяснено, что важной особенностью духовной жизни исследуемого периода является вера в возможность посредством искусства усовершенствовать человека и общество. Обосновано, что украинский модерн совершил попытку выразить национальную идею в художественных образах: художественное утверждение целостности, духовной связи украинца с родной землей должно было убеждать, что наступило то время, когда народ как высококультурная нация займет достойное место среди других европейских наций.

Ключевые слова: философско-мировоззренческая эволюция, стиль мышления, жизненный мир, смена парадигм, художественная рефлексия, диалектика “человек - социум”, национальное мировоззрение, украинская идея.

Размещено на Allbest.ru