Інформаційна безпека як соціокультурний феномен (соціально-філософський аналіз)
Інформаційна безпека України як динамічна, цілісна система, компонентами якої є підсистеми безпеки особи, держави і суспільства. Етичні проблеми розвитку інфосфери як соціокультурного феномена, аналіз глобальних проблем інформаційно-комп’ютерної етики.
| Рубрика | Философия |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.08.2015 |
| Размер файла | 48,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара
УДК 1:316.4
09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук
Інформаційна безпека як соціокультурний феномен
(соціально-філософський аналіз)
Триняк віталій Юрійович
Дніпропетровськ - 2009
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано на кафедрі філософії Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Міністерство оборони України
Науковий керівник: доктор філософії, професор Мануйлов Євген Миколайович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри філософії.
Офіційні опоненти:
- доктор філософських наук, професор Романенко Михайло Ілліч, Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, ректор;
- кандидат філософських наук, доцент Кальницький Едуард Анатолійович, Харківський національний технічний університет "ХПІ", доцент кафедри філософії.
Захист відбудеться " 16 " жовтня 2009 року о 15:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.051.11 при Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, площа Т.Г. Шевченка, 1, Палац студентів ДНУ, кімната 30.
З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, вул. Казакова, 8.
Автореферат розіслано " 12 " вересня 2009 року.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор філософських наук, професор В.Б. Окороков
Анотації
Триняк В.Ю. Інформаційна безпека як соціокультурний феномен (соціально-філософський аналіз). - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03. - соціальна філософія та філософія історії. - Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2009.
Дисертацію присвячено соціально-філософському аналізу інформаційної безпеки як соціокультурного феномена. Дана робота є міждисциплінарним дослідженням з превалюванням філософської методології, що дозволило всебічно проаналізувати інформаційну безпеку. В дисертації інформаційна безпека України представлена як складна, динамічна, цілісна система, компонентами якої є підсистеми безпеки особи, держави і суспільства. Виділено й проаналізовано зовнішні та внутрішні загрози безпеці України в інформаційній сфері.
Обґрунтовано, що інформаційні технології змінюють саму людину, її мислення, можливості, спосіб і ритм життя, систему цінностей. Інформаційна сфера стала осередком економічних, соціальних, політичних та інших конфліктів у суспільстві. Зазнала певних якісних трансформацій і держава в цілому, а роль і значення її на міжнародній арені сьогодні багато в чому залежать від розвитку інфосфери.
Проаналізовано етичні проблеми розвитку інформаційно-комп'ютерних технологій, глобальні проблеми інформаційно-комп'ютерної етики. Виділено основні напрямки оцінювання сучасного рівня інформаційної безпеки України.
Ключові слова: інформація, інформаційна безпека, національна безпека, інформаційні інтереси, інформаційні впливи, інформаційні технології, інформаційна етика, інформаційна еліта суспільства.
Триняк В.Ю. Информационная безопасность как социокультурный феномен (социально-философский анализ). - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03 - социальная философия и философия истории. - Днепропетровский национальный университет, Днепропетровск, 2009.
Диссертация посвящена социально-философскому анализу информационной безопасности как социокультурного феномена. Данная работа является междисциплинарным исследованием с превалированием философской методологии, что позволило всесторонне рассмотреть информационную безопасность.
Показано, что информационная безопасность как социокультурный феномен является сложной многоуровневой функциональной системой и составляет неотъемлемую часть системы обеспечения национальной безопасности в целом. Основными структурными элементами системы информационной безопасности является личность, общество и государство, их жизненно важные интересы, угрозы в информационной сфере. Взаимодополняемость подходов позволяют рассмотреть проблему информационной безопасности с позиций комплексного подхода.
Обосновано, что для развития системы обеспечения информационной безопасности характерными являются взаимосвязанные процессы: сохранение устойчивости, поддержание целостности и их временное нарушение. Сохранение целостности, то есть возможности противостоять внешним влияниям (угрозам), обеспечивает преемственность в ее развитии. При этом новый состав элементов и тип информационных структур дают начало новому целому. Они вторичны по отношению к предыдущему составу элементов и структур, являются их продуктом и становятся первичными относительно новых процессов и явлений.
Доказано, что система обеспечения информационной безопасности - это диалектическое единство ее элементов, которые взаимодействуют со средой (то есть с тем, что находится вне пределов системы, но связано с ними и влияет на них) и противостоят ей. Элементы связаны между собой определенным типом структуры, которая обеспечивает целостность системы информационной безопасности. Они (элементы) получают возможность выступать как целое, благодаря воссозданию своих предпосылок. Но это может происходить только тогда, когда система выступает внутренне противоречивым образованием. Поэтому система информационной безопасности определенного типа характеризуется своим специфическим характером изменений и своим историческим временем.
Показано, что становление как системы национальной безопасности Украины в целом, так и информационной безопасности в частности происходит в условиях утверждения новой украинской государственности и новых общественных отношений. Внутренняя жизнь Украины сегодня характеризуется сложными отношениями столичного центра с отдельными регионами, социальной модернизацией, внутренней нестабильностью и политической неустроенностью, политическим и социальным расслоением, которое доходит до уровня противостояния, что усиливает кризис в экономике и финансовую дестабилизацию. Особенно остро стоит проблема устойчивости политического режима, государственного строя, а также форм и методов осуществления политической реформы, которая имеет непосредственное отношение к обеспечению информационной безопасности.
В диссертации информационная безопасность Украины представлена как сложная, динамическая, целостная система, компонентами которой являются подсистемы безопасности личности, государства и общества. Выделены и проанализированы внешние и внутренние угрозы безопасности Украины в информационной сфере.
Продемонстрировано, что благодаря принципиально новой обстановке как в самой Украине, так и на геополитическом пространстве СНГ, угрозы информационной безопасности Украины стимулируются прямо или опосредованно через информационное влияние на политические процессы в обществе, а особенности функционирования информационно психологической среды общества - через систему формирования общественного сознания, которая является одним из основных объектов информационно-психологического обеспечения.
Показано, что информационные технологии изменяют самого человека, его мышление, возможности, способ и ритм жизни, систему ценностей. Информационная сфера стала средоточием экономических, социальных, политических и других конфликтов в обществе. Испытало определенные качественные трансформации и государство в целом, а роль и значение его на международной арене сегодня во многом зависят от развития инфосферы. В результате философского анализа доказано, что в социальной сфере следствием использования информационных технологий становится опасность возникновения новых видов неравенства в обществе, которая приводит, в свою очередь, к реальной угрозе цифрового неравенства и потенциальной угрозе формирования преимущественно информационной элиты общества.
Обосновано, что этические проблемы развития информационных технологий невозможно рассматривать отдельно от социальной этики. Они решаются с помощью тех же аналитических приемов и этических категорий, которые со времен античности применяются в традиционных этических учениях.
В диссертации обосновывается мысль, что глобальные проблемы информационно-компьютерной этики возникают в связи с бурным развитием новых технологий, а также связаны с несогласованностью национального законодательства в этой сфере. Таким образом, защита национальных информационных интересов является неотложной и достаточно сложной проблемой, поскольку, с одной стороны, невозможно нарушать демократический принцип на свободу получения и передачи информации, а с другой - необходимо защитить национальное информационное поле от негативного внешнего вмешательства.
Предложено оценивать современный уровень информационной безопасности по следующим направлениям: защита персональных данных личности; деятельность правоохранительных органов в контексте информационной безопасности; возможность доступа лица к правовой и экологической информации; защита от негативного информационного влияния; обеспечение информационной безопасности граждан как субъектов политического процесса.
Делается вывод, что оценивание уровня информационной безопасности Украины нуждается в анализе деятельности специальных информационных структур при органах государственного и военного управления. Основным заданием таких подразделений является разработка и проведение стратегических мероприятий с целью предупреждения и нейтрализации негативных информационных влияний на мировоззрение населения Украины на внешнем (глобальном, субрегиональном, региональном) и внутреннем (государственном, ведомственном, местном) уровнях.
Ключевые слова: информация, информационная безопасность, национальная безопасность, информационные интересы, информационное влияние, информационные технологии, информационная этика, информационная элита общества.
Trinyak V.Y. Informative safety as socio-сultural phenomenon (socially philosophical analysis). - Manuscript.
Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of philosophical sciences after speciality 09.00.03. - social philosophy and philosophy of history. - Dnepropetrovsk national University, Dnepropetrovsk, 2009.
Dissertation is devoted to the socially philosophical analysis of informative safety as the socio-cultural phenomenon.
In dissertation informative safety of Ukraine is presented as a difficult, dynamic, integral system, the components of which are subsystems of safety of personality, state and society.
External and internal threats are selected and analyzed to safety of Ukraine in an informative sphere.
Grounded, that information technologies change a man, his thought, possibilities, method and rhythm of life, system of values. An informative sphere became the core of economic, social, political and other conflicts in society. Tested certain high-quality transformations and the state on the whole, and a role and value of it in the international arena today in a great deal depend on development of informational sphere.
The ethic problems of development of informatively computer technologies, global problems of informatively computer ethics are analyzed. Basic directions of evaluation of modern informative strength of Ukraine security are selected.
Keywords: information, informative safety, national safety, informative interests, informative influences, information technologies, informative ethics, informative elite of society.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми дисертації. У XXI столітті система забезпечення інформаційної безпеки сучасних держав зіткнулася з низкою чинників, які негативно впливають на можливості держави ефективно забезпечувати захист її національних інтересів в інформаційній сфері. Серед зовнішніх чинників найбільш небезпечним є процес глобалізації, що супроводжується нав'язуванням країнам і народам інших цінностей та підривом їх традиційних цінностей за допомогою нових інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій.
Висока результативність використання інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій, широкий спектр їх застосування і прихований характер дії виявилися причинами, з яких велика кількість країн веде розробки в галузі теорії та практики їх застосування як інформаційної зброї і, як наслідок, розробки теорії ведення інформаційних війн. Очевидним стає факт, що інформаційні технології відіграють надзвичайно важливу роль не тільки в забезпеченні національної безпеки, але й у розвитку особистості, суспільства і держави в сучасних умовах.
Отже, актуальність теми дисертаційного дослідження обумовлена наступними положеннями.
По-перше, інформаційна безпека займає одне з провідних місць у системі забезпечення життєво важливих інтересів усіх країн і, безумовно, України. Це передусім зумовлено нагальною потребою створення розвиненого інформаційного середовища українського суспільства, однак саме через таке середовище найчастіше здійснюються загрози національній безпеці.
По-друге, в сучасних умовах система забезпечення інформаційної безпеки України, яка склалася раніше, явно не відповідає новим принципам забезпечення інформаційної безпеки й не може ефективно протидіяти інформаційним загрозам. Тому в сучасний період розвитку України гостро постало питання визначення пріоритетів у сфері забезпечення інформаційної безпеки й зосередження зусиль на найбільш важливих ділянках потенційних і реальних загроз.
По-третє, проблема забезпечення інформаційної безпеки в сучасних умовах зумовлена особливою роллю інформації у функціонуванні всіх сфер суспільного життя, оскільки саме інформаційні фактори набувають усе більшого значення. Особливе місце займає інформація щодо забезпечення і здійснення зовнішньополітичної діяльності держави. Без створення умов формування достовірної, повної і своєчасної інформації для прийняття зовнішньополітичних рішень і запобігання незаконного використання актуальної інформації про зовнішньополітичну діяльність, тієї інформації, що забезпечує пріоритети України на зовнішньополітичній арені, Україна не зможе відігравати гідну роль у світовій спільноті. Тому існує необхідність подальшого поглибленого пізнання сутності інформаційної безпеки насамперед на філософському рівні.
По-четверте, в умовах розширення інформатизації українського суспільства, коли інформація стає товаром і ресурсом розвитку, та нарощування політичної, економічної, воєнної та духовної потужності держави, коли інформаційна сфера безпеки все більше й більше виступає системотворчим чинником усієї багаторівневої системи забезпечення безпеки особи, суспільства і держави, визначення й філософське обґрунтування пріоритетних напрямів суспільної та державної діяльності стосовно забезпечення інформаційної безпеки стає найважливішим теоретичним і практичним завданням.
По-п'яте, оскільки інформаційна безпека є невід'ємною частиною політичної, економічної, оборонної та інших складових сфер життя і діяльності особи, суспільства і держави в Україні і водночас вона являє собою самостійну галузь національної безпеки, покликану забезпечити не лише захист інформації, а й збереження самобутності вітчизняної культури, необхідним є наукове обґрунтування і розробка чітких і дієвих механізмів забезпечення інформаційної безпеки України та можливостей використання її теоретичних конструкцій у практичних цілях.
По-шосте, інтеграція України у світовий інформаційний простір як планетарного, так і регіонального масштабів супроводжується усе більшим зростанням відкритості українського суспільства. Процес раціонального сполучення вітчизняного інформаційного простору, що формується, і міжнародного простору, що постійно змінюється, вимагає наукового обґрунтування пріоритетів діяльності державних органів і суспільних організацій у вирішенні завдань інформаційної безпеки країни. Україна має гостру потребу в ефективній політиці забезпечення безпеки своїх національних інтересів в інформаційній сфері, яка повинна враховувати об'єктивні реалії сучасного інформаційного середовища і базуватися на науково-методологічній базі.
Важливо підкреслити, що проблемі забезпечення інформаційної безпеки України постійно приділяється особлива увага з боку вчених і практиків. Однак наукових праць, в яких безпосередньо досліджується інформаційна безпека України, явно недостатньо. На сьогодні переважна більшість наукових розробок стосовно проблеми інформаційної безпеки належить до технічних наук. У силу цього обрана тема покликана заповнити певну прогалину наукового знання в галузі інформаційної безпеки і його застосування на практиці.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проблеми, які розглядаються в дисертації, тісно пов'язані з реалізацією положень Постанови Верховної Ради України "Про Рекомендації парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні" від 1 грудня 2005 р. № 3175-IV. Дисертаційне дослідження виконано згідно з планами науково-дослідних робіт "Гуманізація" та "Гуманітаризація", що здійснюються кафедрою філософії Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба за завданням Міністерства оборони України. Результати дослідження відображені у проміжних і заключних звітах про науково-дослідну роботу.
Ступінь наукової розробленості проблеми. Проблема інформаційної безпеки є предметом дослідження багатьох вчених, спеціальних інститутів та центрів, що представляють різні наукові галузі знання, причому як гуманітарні, так і технічні. За останні роки у вітчизняній науці в цілому накопичено потенціал для поглибленого дослідження проблеми інформаційної безпеки. Разом з тим, суспільний інтерес до інформаційної проблематики найповніше відбивається в наукових працях іноземних вчених, де розкриваються теоретичні й методологічні основи трансформації західних суспільств у нову інформаційну стадію свого розвитку, розглядаються соціальні, технічні, політичні, економічні й інші передумови цього процесу, дається детальна характеристика пов'язаних з цим змін у всіх сферах життя й діяльності суспільства, обґрунтовуються можливі негативні впливи інформаційної революції на людину, соціальні групи та спільноти людей. У контексті цього є сенс виділити декілька груп наукових праць, у яких висвітлені ті чи інші аспекти досліджуваної проблеми.
Першу групу складають праці таких іноземних дослідників як Д. Белл, 3б. Бжезинський, Е. Дайсон, М. Кастельс, Й. Масуда, А. Мінка, Дж. Нейсбіт, Е. Паркер, Е. Тоффлер, X. Шпіннер та ін.
Другу групу джерел складають роботи вітчизняних і російських авторів, таких як Р. Абдєєв, В. Афанасьєв, Т. Береза, В. Глушков, Е. Єршова, В. Коган, І. Колиушко, А. Колодюк, В. Лекторський, В. Лисицький, Л. Мельник, М. Моісеєв, Е. Моргунов, Б. Парахонський, Г. Почепцов, В. Пусько, А. Ракітов та ін., в яких досліджується зростання ролі інформації в сучасному суспільстві. В їх працях розкривається характеристика інформатизації як об'єктивної закономірності розвитку суспільства, проблеми становлення інформаційної цивілізації та прогнози її розвитку, досліджуються технічні й гуманітарні фактори цього процесу.
Третю групу джерел складають праці, присвячені дослідженням методологічних, сутнісних та змістовних основ інформаційної безпеки. Серед таких праць особливе місце займають теоретичні розробки Е. Бєляєва, М. Бусленка, С. Гриняєва, О. Данильяна, О. Дзьобаня, Г. Ємельянова, В. Лопатіна, О. Позднякова, Л. Сергієнка, В. Циганкова, М. Чеснокова та інших дослідників.
У четверту групу входять наукові джерела, у яких розкриваються особливості забезпечення інформаційної безпеки. Серед них особливе місце займають праці О.Дзьобаня, А.Колодюка, В.Копилова, А.Кубишкіна, Є.Мануйлова, В.Ніцевича, А.Стрельцова, М.Якушева та ін.
Однак, незважаючи на те, що існує велика кількість наукових праць з проблем інформаційної безпеки, варто підкреслити той факт, що їхній зміст має, з одного боку, дискутабельний характер, а з іншого - сутність інформаційної безпеки та сенс її забезпечення надано у фрагментарному вигляді.
Таким чином, недостатня наукова розробленість проблеми, фрагментарний характер і її величезна теоретична та практична значущість обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.
Об'єктом дослідження є сучасний соціум на етапі становлення інформаційного суспільства.
Предметом дослідження є інформаційна безпека як соціокультурний феномен.
Мета й завдання дослідження. З огляду на ступінь розробленості проблеми, а також її поліаспектність, у даному дисертаційному дослідженні ставиться мета: визначити сутність інформаційної безпеки як соціокультурного феномена й розкрити та обґрунтувати пріоритетні напрямки державної політики у сфері інформаційної безпеки України.
Реалізація поставленої мети передбачає вирішення наступних дослідницьких завдань:
- здійснити соціально-філософський аналіз феномена інформаційної безпеки як соціокультурного явища в історичному й онтологічному аспектах;
- розкрити сутність і зміст інформаційної безпеки у системі зв'язків та відношень у сучасних умовах;
- проаналізувати та уточнити рівні загроз інформаційній безпеці України;
- виокремити наслідки використання інформаційних технологій та визначити їх вплив на рівень забезпечення інформаційної безпеки України;
- визначити місце й роль інформаційної етики в сукупності умов забезпечення національної безпеки;
- обґрунтувати основні підходи щодо оцінювання сучасного рівня інформаційної безпеки України.
Теоретико-методологічну основу дослідження складають положення та теорії соціальної філософії, теорії інформації, національної безпеки, інформаційної безпеки, теорії управління стосовно предмета дисертації; принципи політики інформаційної безпеки, поняття політології, етики, інформатики, системно-функціональний, інституціональний, діяльнісний і логічний підходи; загальнонаукові методи пізнання - аналіз, синтез, абстрагування, аналогії, теоретичного узагальнення та ін.
Методологічною основою роботи є загальні принципи об'єктивності, пріоритету конкретної істини, які передбачають всебічне висвітлення та комплексний аналіз соціокультурних процесів на основі науково-критичного використання різноманітних джерел інформації.
Значну теоретико-методологічну роль у розширенні уявлення дисертанта про досліджувану проблему, відіграли матеріали періодичної преси, що відображають вплив інформації, нових інформаційних технологій на стан і процес забезпечення оборони й безпеки.
У дисертаційному дослідженні використано методологічні положення і висновки, що містяться в працях вітчизняних та закордонних вчених, політичних і державних діячів, матеріали наукових дискусій, конференцій з інформаційної проблематики, а також ідеї, положення філософської та політичної наук, що пов'язані з інформаційною безпекою.
Достовірність отриманих результатів та авторських умовиводів обґрунтовується з використанням сучасних засобів теоретико-методологічного аналізу і за допомогою верифікації пропонованих теоретичних положень.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в обґрунтуванні на основі соціально-філософського аналізу авторської позиції стосовно рефлексії інформаційної безпеки як соціокультурного феномена на тлі суперечливих тенденцій глобалізаційного розвитку сучасного світового соціуму, в основу якого покладено уточнені концептуальні уявлення про сутність інформаційної безпеки. На підставі цього обґрунтовано основні напрямки забезпечення інформаційної безпеки України.
До найбільш значущих результатів і теоретичних висновків, що мають наукову новизну і виносяться на захист, належать такі:
- уточнено концептуальну схему розуміння інформаційної безпеки як цілісності, доопрацьовано смисл специфічних вихідних понять і виявлено зв'язки між ними, внаслідок чого забезпечення інформаційної безпеки розуміється як відкрита система зі специфічними структурними і функціональними елементами. Вона має власні внутрішні зв'язки і зв'язки з навколишнім середовищем, функціонує й розвивається під впливом численних факторів (як природних, так і соціальних);
- вперше доведено, що найважливішим елементом у забезпеченні цілеспрямованої координації зусиль усіх державних і суспільних сил країни стосовно забезпечення інформаційної безпеки виступає її система управління. Вона може включати елементи, інститути й органи державного управління, суспільні структури, які беруть участь у соціальному й державному управлінні. Необхідною умовою здійснення цілеспрямованих і ефективних керуючих впливів з метою забезпечення національної безпеки виступає наявність достовірної, об'єктивної, повної та своєчасної інформації. Одержання такої інформації суб'єктами національної безпеки можливе за рахунок функціонування інформаційного забезпечення національної безпеки;
- обґрунтовано, що внаслідок глобалізації, з розвитком і розширенням глобального інформаційного простору, інформаційна боротьба усе більше затверджується як основний вид боротьби за вплив, владу й інтереси. Ця боротьба має своєю основною метою досягнення інформаційної переваги для контролю й управління свідомістю населення країни, головним чином через засоби масової інформації. У цій ситуації на перший план виходять проблеми безпеки й особливо її інформаційні та інформаційно-психологічні складові. Чим більшими інформаційними можливостями володіє держава, тим імовірніше (за інших рівних умов) вона може досягти стратегічних переваг, що є особливо актуальним для визначення ролі й місця України в сучасному процесі глобалізації всього інформаційного простору;
- виявлено, що поширення інформаційних технологій на загальнокультурному рівні має двоїстий характер: з одного боку, внаслідок інтенсивного інформаційного обміну між представниками різних цивілізаційних систем відбувається взаємне збагачення існуючих культур, з іншого - спостерігається розмивання традиційних національних культур;
- уточнено особливості та нагальні завдання інформаційної етики як системи оцінювання негативних та позитивних впливів інформаційно-комп'ютерних технологій на людське буття;
- з'ясовано та обґрунтовано напрямки, рівні, та форми оцінювання стану інформаційної безпеки в сучасній Україні з урахуванням трансформаційних та глобалізаційних процесів.
Теоретична і практична значущість отриманих результатів дослідження визначається актуальністю, новизною й сукупністю положень, які конкретизують наукову новизну, й полягає в тому, що здійснений соціально-філософський аналіз інформаційної безпеки як соціокультурного феномена дозволяє ґрунтовніше зрозуміти сутність комплексної проблеми забезпечення національної безпеки, вплив дисфункційних процесів на сферу безпеки, а також вивести рефлексію досліджуваного феномена на якісно новий рівень.
Теоретичні висновки і практичні рекомендації випливають із цілісного бачення феномена інформаційної безпеки. Результати дослідження можуть бути використані для удосконалювання нормативно-правової бази здійснення політики інформаційної безпеки України, а також для ефективної практичної реалізації програм забезпечення інформаційної безпеки в сучасних умовах.
Сформульовані рекомендації можуть також використовуватися в законотворчій діяльності з удосконалення правовідносин у сфері інформаційної безпеки.
Крім того, результати дослідження можуть знайти застосування у викладанні політології, філософії, соціології, інших соціально-гуманітарних наук у вищих навчальних закладах України; у системі підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки державних службовців, а також у науково-дослідній діяльності для активізації зусиль з подальшої теоретичної розробки проблеми.
Особистий внесок здобувача (8 авторських публікацій) полягає в постановці наукової проблеми, що дозволяє більш повно й всебічно охопити сутнісний аспект такого феномену, як інформаційна безпека та виявити особливості її проявів у сучасному суспільстві. У статтях, які видані у співавторстві, всі принципові ідеї, концептуальні положення, узагальнення та висновки стосовно предмета дослідження належать особисто здобувачу.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації апробовано у виступах на науково-методичних семінарах кафедри філософії Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, на науково-практичних конференціях і читаннях, зокрема, на IX Міжнародній науково-практичній конференції "Молодь в умовах нової соціальної перспективи" (Житомир, 2007), 1-й Міжнародній науковій конференції "Соціально-гуманітарні аспекти педагогіки вищої школи" (Харків, 2008), 2-й Міжнародній науково-практичній конференції "Психологічні аспекти національної безпеки" (Львів, 2008), Всеукраїнській науково-теоретичній конференції - ХХ Харківські політологічні читання "Політична культура суспільства: джерела, впливи, стереотипи" (Харків, 2008), 5-й Ювілейній Міжнародній науково-практичній конференції "Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації" (Тернопіль, 2008), Міжнародній науково-теоретичній конференції - ХХІ Харківські політологічні читання "Суспільство і політичні інститути в умовах трансформації та реформ" (Харків, 2008).
Найважливіші положення й анотації дисертації українською, російською й англійською мовами опубліковано за допомогою мережі Інтернет у телеконференціях (alt.philosophy.debate, relcom.sci.philosophy).
Публікації. Основні ідеї та результати дослідження викладено у 5 статтях у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 тезах конференцій.
Структура дисертаційної роботи. Структура роботи зумовлена метою й логікою дослідження. Дисертація складається зі вступу, двох розділів (6 підрозділів), висновків і переліку використаних джерел. Загальний обсяг роботи - 189 сторінок, з них 165 сторінок основного тексту (8,3 друкованих аркушів). Список використаних джерел містить 250 найменувань.
Основний зміст дослідження
У вступі розкривається актуальність теми, сутність і стан розробки наукової проблеми, обґрунтовується необхідність проведення дослідження, визначаються мета, завдання, об'єкт і предмет дослідження, вказується його теоретична й методологічна основа, новизна, теоретична та практична значущість, а також структура роботи.
У першому розділі "Теоретико-методологічні засади дослідження інформаційної безпеки в сучасних умовах" проаналізовано ступінь розробленості проблеми, визначено перспективні напрямки, методологічні й концептуальні засоби її дослідження.
У підрозділі 1.1. "Огляд літератури та методологія дослідження інформаційної безпеки" конкретизовано сутність і зміст розуміння проблеми інформаційної безпеки на підставі ретроспективного аналізу спадщини найхарактерніших представників соціогуманітарного знання у даній сфері.
Внаслідок такого аналізу доведено й обґрунтовано, що концептуальні ідеї інформаційної безпеки сягають у сиву давнину. Мислителі різних епох засуджували насильство, пристрасно мріяли про вічний мир і безпеку, пропонували різні моделі здійснення своїх задумів. Деякі з них акцентували увагу насамперед на інформаційно-етичному аспекті проблеми (Августин Блаженний, І. Кант, Р. Оуен, А. Бергсон, А. Швейцер). Вони вважали, що стану безпеки можна досягти тільки внаслідок морального перевиховання людей та встановлення на цій основі справедливого типу суспільства. Інші (Цицерон, Т. Гоббс, Дж. Локк) вважали, що міждержавну безпеку може бути встановлено лише завдяки розумній політиці освіченого правителя. Треті розробляли правові аспекти проблеми безпеки, досягти якої вони прагнули шляхом договору між урядами, створенням регіональних або всесвітніх федерацій держав (Г. Гроцій, Сен-Сімон, К. Ясперс, А. Тойнбі). Четверті вважали, що корінь небезпек має соціальний характер, і усунути його можна, лише змінивши структуру суспільства (Е. Роттердамський, С. Франк).
На підставі аналізу різних підходів до визначення змісту поняття "інформаційна безпека" обґрунтовано, що вона як соціокультурне явище є складною багаторівневою функціональною системою і невід'ємною частиною системи забезпечення національної безпеки в цілому. Основними структурними елементами системи інформаційної безпеки є особа, суспільство та держава, їх життєво важливі інтереси, загрози в інформаційній сфері.
Проблему інформаційної безпеки проаналізовано з позицій комплексного підходу, що надало підстав доповнити наявні знання про досліджуваний феномен. У дисертації поняття "інформаційна безпека" розглядається як стан захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави в інформаційній сфері від внутрішніх та зовнішніх загроз, що забезпечує стійкий розвиток, а також стан стабільності основних сфер життєдіяльності (політики, економіки, науки, сфери державного управління, військової справи тощо) стосовно небезпечних інформаційних впливів (як упровадження, так і вилучення інформації).
З іншого боку, інформаційну безпеку розглянуто і як процес, оскільки вона є невід'ємною частиною соціокультурного життя суспільства, в якому діють політична влада, суспільно-політичні сили і течії, особи, соціальні групи, рухомі економічними та соціально-політичними потребами, інтересами і цілями. Обґрунтовується, що дана обставина передбачає розкриття наявних зв'язків серед суб'єктів і об'єктів безпеки, їх інтересів, а також тенденцій і закономірностей їх розвитку, за допомогою яких виокремлюються загрози з сукупності різних чинників і явищ навколишньої дійсності, що вказує на існування глибокого взаємозв'язку між інформаційною безпекою і всіма сферами життєдіяльності суспільства.
З одного боку, цей взаємозв'язок викликаний необхідністю координації дій суб'єктів суспільства, що виникає саме тоді, коли суперечності та конфлікти всередині соціальної спільноти й у її взаєминах із зовнішнім середовищем створюють загрози її існуванню й розвитку. У цьому випадку ціннісна система виступає головним регулятором суспільних відносин у всіх сферах життєдіяльності суспільства, визначаючи цілі й завдання в системі забезпечення інформаційної безпеки. З іншого боку, інформаційна безпека виступає однією з базових цінностей сучасного суспільства і в цьому відношенні виявляється її домінуючий вплив, що виражає соціальні цінності та практичні заходи, спрямовані на формування й захист цих цінностей.
Доводиться доцільність та обґрунтовуються особливості застосування системного підходу як методологічної концепції в соціально-філософському дослідженні інформаційно-суспільних феноменів.
Обґрунтовується, що на певному етапі функціонування системи забезпечення інформаційної безпеки, коли закони її функціонування починають ускладнювати прояв структурних відносин, визрівають умови для переходу системи до іншого типу зв'язків, що дозволяє зберегти цілісність системи. З утворенням нових зв'язків у системі інформаційної безпеки починають виявлятися закони розвитку; розвиток системи інформаційної безпеки - це процес, що приводить систему до структури іншого рівня розвитку. Він відрізняється від функціонування системи інформаційної безпеки як простої зміни стану в рамках старої структури. Разом з тим доводиться, що жорстке розмежування розвитку і функціонування є неприпустимим. Розвиток системи інформаційної безпеки відбувається в єдності протилежностей - зміни й збереження, де збереження виступає синонімом незмінності, оскільки зберігаються зміни. Тому закони функціонування й закони розвитку системи інформаційної безпеки є нерозривними.
У підрозділі 1.2. "Інформаційна безпека як система зв'язків і відношень: сутність і зміст" інформаційна безпека являє собою складну, динамічну, цілісну систему, компонентами якої є підсистеми безпеки особистості, держави і суспільства. Саме взаємозалежна системна інформаційна єдність останніх складає якісну визначеність, покликану здійснити захист життєво важливих інтересів особистості, держави і суспільства, забезпечити їхній конкурентоздатний прогресивний розвиток.
Обґрунтовується, що інформаційні зв'язки у сфері національної безпеки мають настільки ж складний і багаторівневий характер, як і її структура. В узагальненому вигляді їх показано як сукупність груп взаємозв'язків: по-перше, це обмін інформацією між суб'єктами забезпечення національної безпеки, що забезпечують утворення організаційної цілісності системи; по-друге, інформаційні зв'язки між людьми, діяльність яких безпосередньо й опосередковано пов'язана з забезпеченням функціонування системи національної безпеки; по-третє, інформаційні зв'язки між технічними компонентами системи, оскільки частина інформаційних функцій, надлишкових для людини, але необхідних для забезпечення національної безпеки, у сучасних умовах передається різноманітним технічним засобам.
Доведено, що складну динамічну структуру інформаційної безпеки, а також системи інформаційних зв'язків визначає також велика кількість інформаційних потоків. В дисертації запропоновано класифікувати їх за тими ж підставами, що й інформаційні зв'язки. До найбільш важливих інформаційних зв'язків запропоновано віднести внутрішні й зовнішні; висхідні, спадні й горизонтальні; прямі й зворотні. Здійснено соціально-філософсько характеристику цих потоків.
Найважливішим елементом, що забезпечує цілеспрямовану координацію зусиль усіх державних і суспільних сил країни щодо забезпечення інформаційної безпеки, виступає її система управління. Вона може включати (наприклад, у демократичних державах) елементи, інститути й органи державного управління, суспільні структури, які беруть участь у соціальному й державному управлінні.
Необхідною умовою здійснення цілеспрямованих і ефективних керуючих впливів з метою забезпечення національної безпеки виступає наявність достовірної, об'єктивної, повної і своєчасної інформації. Отримання такої інформації суб'єктами національної безпеки можливе за рахунок функціонування інформаційного забезпечення національної безпеки.
Виділено й проаналізовано інформаційну функцію системи національної безпеки, яка полягає в одержанні системою в цілому і її елементами інформації, необхідної для здійснення узгодженої та цілеспрямованої діяльності щодо досягнення цілей національної безпеки. Доведено, що вимоги до виконання цієї функції будуть визначатися необхідністю і достатністю наданої споживачу інформації відповідно до його запитів - інформаційними потребами й можливостями їхнього задоволення. Обґрунтовано, що інформаційні потреби випливають з функцій споживачів, їхньої ролі в забезпеченні національної безпеки і формуються на базі моделювання процесу забезпечення останньої.
У підрозділі 1.3. "Характер та рівні загроз інформаційній безпеці" йдеться про те, що з настанням нової епохи розвитку людської цивілізації, пов'язаної зі становленням інформаційного суспільства, відбуваються поступові зміни у всіх сферах життя людини і суспільства. Важливими складовими змісту наступаючої епохи є інформація, інформаційні технології, що перетворюють внутрішню структуру, зміст і зовнішній вигляд людської цивілізації. інформаційний безпека суспільство етика
Обґрунтовується, що внаслідок глобалізації, з розвитком і розширенням глобального інформаційного простору, інформаційне протистояння усе більше затверджується як основний вид боротьби за вплив, владу й інтереси. Ця боротьба має своєю головною метою досягнення інформаційної переваги для контролю й керування свідомістю населення країни, головним чином, через засоби масової інформації. У цій ситуації на першому плані постають проблеми безпеки й особливо її інформаційні та інформаційно-психологічні складові. Чим більшими інформаційними можливостями володіє держава, тим імовірніше (за інших рівних умов) вона може досягти стратегічних переваг, що є особливо актуальним для визначення ролі й місця України в сучасному процесі глобалізації всього інформаційного простору.
Доводиться, що геополітичні трансформації обумовлюють характер відносин співробітництва і протиборства в XXI столітті. Основна сфера протиборства - інформаційний простір глобального, регіонального та національного рівнів. Показано, що розвиток інформаційної сфери не визнає національно-державних меж і призводить до утворення глобальних інформаційних ресурсів, контрольованих міждержавними організаціями й корпораціями, що нав'язують свої стандарти поведінки і мислення. Особливе занепокоєння викликає вплив, що посилюється, на українську інформаційну сферу з боку країн "атлантичної цивілізації" під егідою США.
Виділено найбільш важливі інформаційні зміни в геополітичному плані, які призводять до виникнення загроз в інформаційній сфері. Серед них: а) інформаційний простір західних держав стрімко перетворюється в єдиний глобальний інформаційний простір, де домінуючу роль у контролі над інформаційними потоками займають США і країни ЄС; б) істотно розширився військово-інформаційний простір, контрольований країнами НАТО, що включає території Східної Європи, країн Балтії й інших утворених на пострадянському просторі країн; в) формується глобальна інформаційна інфраструктура на основі мережі Інтернет, що може розглядатися як посилення ущільнення просторової взаємозалежності держав; г) у сучасному інформаційному просторі підсилюються процеси, пов'язані з розвитком відносин партнерства й суперництва; д) однією з основних сфер геополітичного протиборства розглядається інформаційний простір глобального, регіонального і національного рівнів, причому його пріоритет на цих рівнях залежить від конкретних цілей держави і може постійно змінюватися.
Узагальнено характер зовнішніх та внутрішніх загроз інформаційній безпеці України, визначено й уточнено їх основні джерела.
Другий розділ "Інформаційна безпека як глобальна проблема сучасності" містить три підрозділи, де за допомогою комплексного підходу, структурно-функціонального та системного методів аналізуються наслідки домінування інформаційних технологій, етичні аспекти їх використання та пропонуються способи оцінювання сучасного рівня інформаційної безпеки.
У підрозділі 2.1. "Наслідки домінування інформаційних технологій як соціокультурна проблема" під інформаційними технологіями маються на увазі конкретні способи й механізми оперування інформацією, які мають безпосередньо культурогенний, гносеогенний та автогенеративний характер.
Констатується, що культура як духовне самобудування людини, а також творчість як метафізична місія та завдання поступаються місцем культурі як ефективному засобу втечі від себе та світу, культурі як загальнодоступним радощам фантомного буття. Історія європейського індивідуалізму відтак приходить до парадоксальної ситуації: коли людина існує і не існує водночас.
Обґрунтовується, що стрімке поширення інформаційних технологій саме по собі не є джерелом кризової ситуації. Сучасні цифрові технології лише прискорюють процес, розширюють можливості для експансії руйнівних сил усередині самої цивілізації, що насправді є наслідком більш глибинних зрушень, які відбулися в духовних засадах культури.
Доведено, що результати інформаційної революції проявляються на системному рівні. Традиційні культурні членування, пов'язані з етнічною приналежністю, релігією, віком та фахом, доповнюються, а згодом витісняються іншими, пов'язаними з новим типом знань, технологій способами роботи з інформацією, типом освіти, взятим у його змістовних аспектах, а також рівнем мобільності.
Інформаційні технології змінюють саму людину, її мислення, можливості, спосіб і ритм життя, що характеризуються зростанням швидкості. Інформаційна сфера стала осередком економічних, соціальних, політичних та інших конфліктів у суспільстві. Зазнала певних якісних трансформацій і держава в цілому, а роль і значення її на міжнародній арені сьогодні багато в чому залежать від розвитку інфосфери.
При переході до моделі стійкого розвитку суспільства необхідні зусилля з мінімізації негативних ефектів інформатизації, що є перепоною на шляху становлення інформаційного суспільства та ноосферних трансформацій.
Показано, що небезпека поширення інформаційних технологій на загальнокультурному рівні пов'язана насамперед із загрозою втрати соціально-культурного розмаїття в світі: з одного боку, внаслідок дедалі інтенсивнішого інформаційного обміну між представниками різних культур відбувається взаємне збагачення існуючих культур; з іншого - спостерігається розмивання традиційних національних культур під впливом експансії інших культур.
Обґрунтовується, що в соціальній сфері наслідком використання інформаційних технологій стає небезпека виникнення нових видів нерівності в суспільстві, що призводить, у свою чергу, до реальної загрози цифрової нерівності та потенційної загрози формування переважно інформаційної еліти суспільства. Небезпека використання результатів процесу інформатизації може викликати реальну загрозу комп'ютерної злочинності. Небезпека негативного впливу комп'ютерної техніки на здоров'я людини призвела до реальної загрози виникнення нових видів захворювань і розвитку вже існуючих.
У підрозділі 2.2. "Етичні аспекти використання інформаційних технологій у контексті забезпечення національної безпеки" обґрунтовується, що в умовах широкого використання й упровадження нових інформаційних технологій у всіх сферах громадського життя загострюється проблема місця й ролі моральних цінностей. Найвидатніші досягнення технічного прогресу обертаються для людини катастрофічними наслідками, якщо не відбувається відповідний розвиток культури суспільства. Центр культурної динаміки почав зсуватися від духовної культури до культури технологічної. Це проявилося в тому, що технологія стала важливим фактором, який визначає розвиток усіх сфер культури і суспільства в цілому - від мистецтва та масових комунікацій до бізнесу й політики.
Обґрунтовується наявність фундаментальної асиметрії у пізнавальній та практичній діяльності людини, наслідком якої є колосальні витрати життєвої енергії на несправжні цілі, "пітьма" сенсожиттєвих орієнтирів людства, збільшення абсурду у особистому та суспільному житті, розрив між знанням та волею. Ця асиметрія слугує невичерпним джерелом егоїстичних прагнень, які становлять значну небезпеку всьому людству. Це призводить до неконтрольованого використання нових інформаційних технологій.
Зазначається, що у питаннях моральної оцінки дії в інформаційній сфері постає проблема вільного вибору вчинків і їхніх мотивів. Свобода морального вибору тісно пов'язана з моральними підвалинами суспільства, і цей зв'язок має не тільки теоретичне, але й практичне значення. Інформатизація повинна регулюватися державою за допомогою встановлення загальнообов'язкових правил, у яких враховуються моральні орієнтири, потреби й запити громадянського суспільства. Досить важливим у зв'язку з цим є розуміння того, що громадянське інформаційне суспільство як суспільний ідеал є ціннісним орієнтиром, що задає вектор розвитку соціальних систем на сучасному етапі.
Доводиться, що саме тепер культура набуває діалектично суперечливого характеру. Різноманітність інформаційно-комунікаційних засобів призводить до формування індивідуальної інформаційної системи. У цьому процесі зливаються та взаємодоповнюють одна одну дві протилежні тенденції - масифікація та демасифікація. Перша забезпечує рівень взаєморозуміння й інтеракцію; друга - самобутність та індивідуальну самоцінність, яка робить її цікавою для інших.
Відзначається негативний вплив ЗМІ на культуру та стан інформаційної (духовної) безпеки суспільства: стандартизація смаків, пропаганда псевдонаукових знань та вчень, маніпуляція як суспільною, так і індивідуальною свідомістю, сприяння підміні цінностей.
Резюмується, що застосування інформаційних технологій, з одного боку, дозволяє вирішити багато нагальних завдань, з іншого боку, їх необдумане застосування призводить до створення глобальних та національних проблем інформаційно-етичного характеру.
Глобальні проблеми інформаційно-комп'ютерної етики виникають у зв'язку з бурхливим розвитком нових технологій, а також пов'язані з неузгодженістю національних законодавств у цій сфері. Таким чином, захист національних інформаційних інтересів є нагальною і досить складною проблемою, оскільки, з одного боку, неможливо порушувати демократичний принцип свободи отримання й передачі інформації, а з іншого - захистити національне інформаційне поле від негативного зовнішнього втручання.
У підрозділі 2.3. "Інваріанти оцінювання сучасного рівня інформаційної безпеки України: філософські та правові аспекти" розкривається авторська позиція стосовно того, що оцінювання сучасного рівня інформаційної безпеки є важливою складовою державної політики щодо забезпечення національної безпеки України. В її основі повинна бути методологія щодо оцінювання діяльності органів державного управління з надання гарантій інформаційної безпеки особі, соціальним групам, суспільству та державі в цілому.
Обґрунтовується теза, що в сучасній ситуації під час оцінювання рівня інформаційної безпеки необхідно враховувати, що у політиці взагалі, а особливо у міжнародній, немає ані друзів, ані ворогів, а є лише інтереси. Інформаційно-психологічна війна - це війна всіх проти всіх, і її підґрунтя криється у головному протиріччі нашого часу - протиборстві розвинених країн (насамперед, США) та решти сучасного світу.
Доводиться, що оцінювання рівня інформаційної безпеки вимагає визначення загроз, які витікають з довгострокової політики певних міжнародних сил і окремих країн, спрямованих на позбавлення України державної незалежності, обмеження її національних інтересів, підрив зсередини та ізоляцію. Особливого акценту потребує актуалізація загроз, які пов'язані з зазіханнями певних реакційних міжнародних сил на права, свободи і законні інтереси громадян України.
...Подобные документы
Систематизація, узагальнення і конкретизація категорії свободи совісті та визначення механізмів здійснення свободи совісті в ході демократичних перетворень в Україні. Соціально-філософське обґрунтування проблем свободи совісті, як соціального явища.
автореферат [41,3 K], добавлен 13.04.2009Філософський аналіз сутності науки і її соціальних функцій. Динаміка науки: філософський сенс закономірностей і тенденцій розвитку знання. Онтологічні проблеми та методологічний арсенал науки. Філософські питання природознавства та технічних наук.
курс лекций [208,4 K], добавлен 28.02.2013Філософські теоретичної моделі суспільства: натуралізм, ідеалізм, матеріалізм. Поняття суспільства. Суспільні відносини, їх види і структура. Суспільство як система суспільних відносин. Соціальні закони, їх специфіка та роль в суспільному розвитку.
контрольная работа [33,0 K], добавлен 14.03.2008Створення на основі історико-філософського та культурологічного підходів концепції естетичного як соціального феномена, духовно-аксіологічної та світоглядної детермінанти в екзистенційних умовах людства, співвідношення естетичного ідеалу і реальності.
автореферат [54,1 K], добавлен 12.04.2009Порозуміння між різноманітними спільнотами, що населяють планету. Необхідність появи "нової етики" і "нової моралі" в суспільстві. Здійснення аналізу морально-етичних зрушень сучасного українського суспільства на фоні розвитку глобалізаційних процесів.
статья [27,2 K], добавлен 27.07.2017Аналіз постмодерністських змін в суспільстві і культурі другої половини ХХ ст. німецьким соціальним філософом Ю. Габермасом. Перебудова механізмів політики, принципів і технологій організації діалогу на рівні держави і суспільства та зіткнення культур.
реферат [22,4 K], добавлен 27.01.2010Концепції діалогу і поняття соціокультурного діалогу. Впливи сучасних процесів глобалізації на традиційні культури. Соціокультурний діалог як альтернатива загрозі зіткнення або війни цивілізацій. Деструктивні процеси в полікультурному суспільстві.
автореферат [61,9 K], добавлен 13.04.2009Сутність поняття Umwelt як оточуючий світ людини, середовище її існування. Характерні особливості Umwelt та його типи стосовно сучасного етапу розвитку цивілізації. Особливості та значення краудсорсінгу, необхідність формування сучасної прикладної етики.
статья [34,6 K], добавлен 06.09.2017Поняття соціального у філософії, пошук моделей, які б адекватно відтворювали його природу і сутність. Розгляд соціуму як історичного процесу, суспільства як системи і життєдіяльності людини. Визначення діяльності як способу існування соціального.
реферат [30,8 K], добавлен 26.02.2015Роль інформаційних технологій у всіх сферах життєдіяльності людей: філософський і аксіологічний аспекти. Віртуалізація та інформатизація суспільства. Духовний зміст і місце Інтернету у філософії. Інтернет як ядро формування нової соціокультурної програми.
реферат [37,5 K], добавлен 28.09.2014Кіренська школа як першопочаток гедонізму в етиці, аналіз філософської системи етики кіренаїків та епікурейців. Докладна розробка категорій гедонізму, дослідження його основних категорій, філософських систем, у надрах який він виокремився і сформувався.
реферат [26,9 K], добавлен 07.10.2010Вплив соціальних, історичних умов на філософію Е. Фромма. Вчення про людські потреби. Нездатність ортодоксального фрейдизму вирішити проблему взаємодії особи і суспільства. Соціально-психологічний метод, застосування психоаналізу до вивчення суспільства.
реферат [66,4 K], добавлен 30.05.2013Джерела та філософія проблеми буття. Питання, на які за тисячі років кращі мудреці людства не змогли дати прийнятної відповіді. Перша філософська концепція буття. Філософська система Гегеля. Філософія постмодерну. Структура буття та світу людини.
контрольная работа [34,2 K], добавлен 20.12.2012Загальна характеристика філософії Просвітництва та висвітлення проблеми людини і суспільства. Докритичні і критичні погляди І. Канта. "Коперніканський переворот" у пізнанні. Філософський метод і система Гегеля та антропологічний матеріалізм Фейєрбаха.
реферат [32,8 K], добавлен 18.09.2010Значення для осмислення феномена (природи) мови яке має поняття логосу. Тенденції в розвитку мовної мисленнєвої діяльності. Тематизація феномена мовного знака та її ключове значення для філософського пояснення мови. Філософські погляди Геракліта.
реферат [19,8 K], добавлен 13.07.2009Сутність та шляхи філософського вирішення проблеми "людина – природа", її особливості та рівні осмислення на різних етапах розвитку суспільства. Корективи, що були внесені в дану проблему в епоху Відродження. Проблема "людина – природа" у Нові часи.
реферат [11,9 K], добавлен 09.03.2011Дослідження громадянського суспільства. Географічне середовище та його вплив на формування національної психології. Приклад телурократичного і таласократичного суспільства. Джерела розвитку політичної сфери. Збалансованість інтересів людини і держави.
реферат [46,6 K], добавлен 20.09.2010Історичний аналіз розвитку наукового знання з часів античності. Питання виникнення і розвитку науки і філософії. Наявність грецьких термінів у доказовій давньогрецькій науці. Розвитко доказових форм наукового знання. Формування філософського світогляду.
реферат [32,0 K], добавлен 26.01.2010Аналіз заповідей богів древніх слов’ян: бога Ра-М-Ха, Сварога, Перуна. Соціально-політичні та суспільно-етичні моральні настанови простому люду та правителям, сімейні відносини, правила побудови відносин людини із Всесвітом, іншими людьми та собою.
реферат [27,9 K], добавлен 28.11.2012Аналіз антагонального характеру правопорядку та правової держави. Особливості Римської правової цивілізації. Огляд філософських течій епохи занепаду античної цивілізації, іменованої епохою еллінізму. Морально-правова свідомість маргінальної особистості.
контрольная работа [28,4 K], добавлен 18.10.2012
