Інформаційна безпека як соціокультурний феномен (соціально-філософський аналіз)

Обґрунтовано існування потреби чітко визначити і законодавчо закріпити форми та методи практичної діяльності державних, насамперед силових, структур, якими повинна реагувати Україна на загрози національній безпеці в інформаційній сфері з огляду на зміни характеру сучасного міжнародного протиборства. Засадничим принципом при цьому має бути не втягування нашої країни у новий виток глобальної чи регіональної конфронтації, а перш за все постійний пошук і впровадження адекватних заходів з нейтралізації спрямованих проти нас інформаційних та інших підривних акцій. Прийняття згаданих політико-правових норм дасть змогу не лише підвищити ефективність діяльності силових структур, які покликані захищати національну безпеку України, а й сприятиме, що не менш важливо, зміцненню нашого міжнародного авторитету.

Обґрунтовується необхідність створення аналогічної Інтернету української локальної мережі з метою посилення рівня інформаційної безпеки України. Така національна мережа повинна бути надійно захищена від агресивного втручання зовні, завдяки розробці та впровадженню відповідних українських сервер-провайдерів необхідного функціонального призначення.

Доводиться, що зважаючи на сьогоднішню економічну ситуацію в країні, необхідно жорстко відстоювати тільки життєво важливі національні інтереси. Зайвий максималізм і нереальність проголошеної національної мети та інтересів, прагнення за будь-яку ціну здійснити їх завжди породжували конфронтаційну політику і агресивну військову доктрину, призводячи до підриву вітчизняної економіки, а зрештою і самої руйнації хибно сприйнятих національних ідеалів.

У висновках підведено підсумки проведеного дослідження, зроблено теоретичні узагальнення, запропоновано низку рекомендацій теоретико-методологічного та науково-методичного характеру.

Результати дисертаційного дослідження конкретизовано в наступних висновках:

1. Інформаційна безпека як соціокультурне явище є складною багаторівневою функціональною системою і невід'ємною частиною системи забезпечення національної безпеки в цілому. Основними структурними елементами системи інформаційної безпеки є особа, суспільство і держава, їх життєво важливі інтереси, загрози в інформаційній сфері.

2. Інформаційна безпека України являє собою складну, динамічну, цілісну систему, компонентами якої є підсистеми безпеки особи, держави і суспільства. Саме взаємозалежна, системна інформаційна єдність останніх складає якісну визначеність, покликану здійснити захист життєво важливих інтересів особи, держави і суспільства, забезпечити їхній конкурентноздатний, прогресивний розвиток.

3. З зовнішніх загроз інформаційній безпеці України найбільшу небезпеку представляють: інформаційний вплив іноземних політичних, економічних, військових та інформаційних структур на розробку і реалізацію стратегії зовнішньої політики України; поширення за кордоном дезінформації про зовнішню політику України; порушення прав громадян України і юридичних осіб в інформаційній сфері за кордоном; спроби несанкціонованого доступу до інформації і впливу на інформаційні ресурси, інформаційну інфраструктуру органів державної влади, що реалізують зовнішню політику України, українських представництв і організацій за кордоном, представництв України при міжнародних організаціях.

4. Основними внутрішніми загрозами інформаційній безпеці України є: корупція; порушення з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування Конституції й законів держави, прав і свобод людини й громадянина; перевага в діяльності управлінських структур особистих, корпоративних, регіональних інтересів над загальнонаціональними; вияви моральної та духовної деградації суспільства; науково-технологічне відставання від розвинених країн; нерозвиненість внутрішнього ринку високотехнологічної продукції та відсутність його ефективного захисту від іноземної технічної і технологічної експансії; від'їзд учених, фахівців, кваліфікованої робочої сили за межі країни; вияви обмеження свободи слова та доступу громадян до інформації; поширення засобами масової інформації культу насильства, жорстокості, порнографії; комп'ютерна злочинність та комп'ютерний тероризм; прагнення маніпулювати суспільною свідомістю, зокрема, шляхом поширення недостовірної, неповної або упередженої інформації.

5. Створилася принципово нова ситуація як у самій Україні, так і на геополітичному просторі СНД, коли загрози інформаційній безпеці України стимулюються прямо чи опосередковано через інформаційний вплив на політичні процеси в суспільстві, а особливості функціонування інформаційно-психологічного середовища суспільства - через систему формування суспільної думки, що є одним з основних об'єктів інформаційно-психологічного забезпечення.

6. Інформаційні технології змінюють саму людину, її мислення, можливості, спосіб і ритм життя, систему цінностей. Інформаційна сфера стала осередком економічних, соціальних, політичних та інших конфліктів у суспільстві. Зазнала певних якісних трансформацій і держава в цілому, а роль та значення її на міжнародній арені сьогодні багато в чому залежать від розвитку інфосфери.

7. В соціальній сфері наслідком використання інформаційних технологій стає небезпека виникнення нових видів нерівності в суспільстві, що призводить, в свою чергу, до реальної загрози цифрової нерівності та потенційної загрози формування переважно інформаційної еліти суспільства.

8. Етичні проблеми розвитку інформаційно-комп'ютерних технологій неможливо розглядати окремо від соціальної етики. Вони вирішуються за допомогою тих самих аналітичних прийомів та етичних категорій, які з часів античності застосовуються у традиційних етичних вченнях: утилітаризмі, деонтології, етиці "суспільного договору", кантівській етиці з її принципом самоцінності особистості, в автономній і гетерономній етичних системах. Ключовими категоріями, які описують цей процес, є "відповідальність" та "право".

9. Глобальні проблеми інформаційно-комп'ютерної етики виникають у зв'язку з бурхливим розвитком нових технологій, а також пов'язані з неузгодженістю національних законодавств у цій сфері. Таким чином, захист національних інформаційних інтересів є нагальною і досить складною проблемою, оскільки, з одного боку, неможливо порушувати демократичний принцип на свободу отримання й передачі інформації, а з іншого - захистити національне інформаційне поле від негативного зовнішнього втручання.

10. Оцінювання рівня інформаційної безпеки пов'язується в першу чергу з інформаційною безпекою людини. Такий комплексний характер оцінювання рівня інформаційної безпеки визначається цілою низкою елементів (показників), у тому числі базових елементів, до яких належать: рівень прав і свобод людини й громадянина в сфері інформації; дієвість державних механізмів забезпечення та реалізації інформаційних прав і свобод людини та права нації на самовизначення; демократичність механізму формування політичної влади в державі, який дає можливість окремій людині та суспільству в цілому через механізми народовладдя визначати основні параметри інформаційних процесів у державі.

11. Сучасний рівень інформаційної безпеки може бути оціненим за кількома напрямами: захист персональних даних особистості; діяльність правоохоронних органів у контексті інформаційної безпеки; можливість доступу особи до правової інформації; можливість доступу до екологічної інформації; захист від негативного інформаційного впливу; забезпечення інформаційної безпеки громадян як суб'єктів політичного процесу.

Список публікацій за темою дисертації

1. Триняк В.Ю. Сутнісні аспекти інформаційної безпеки в умовах глобалізації / В.Ю. Триняк // Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил. Соціальна філософія, психологія. - Харків: ХУПС, 2007. - Вип. 3(29).- С. 142-149.

2. Триняк В.Ю. Наслідки використання інформаційних технологій: соціокультурний вимір / В.Ю. Триняк // Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил. Соціальна філософія, психологія. - Харків: ХУПС, 2008. - Вип. 1(30). - С. 183-189.

3. Триняк В.Ю. Правове підґрунтя оцінювання рівня інформаційної безпеки України / В.Ю. Триняк // Гілея (науковий вісник): Збірник наукових праць / Гол. ред. В.М. Вашкевич. - К., 2008. - Вип. 14. - С. 148-155.

4. Триняк В.Ю. Особливості оцінювання рівня інформаційної безпеки у сучасній Україні / В.Ю. Триняк // Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил. Соціальна філософія, психологія. - Харків: ХУПС, 2008. - Вип. 2(31). - С. 108-116.

5. Триняк В.Ю. Етичні аспекти інформаційно-технологічної безпеки держави у сучасних умовах / Є.М. Мануйлов, В.Ю. Триняк // Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил. Соціальна філософія, психологія / Редкол.: В.С. Афанасенко та ін. - Харків. : ХУПС, 2009. - Вип. 1(32). - С. 49-56.

6. Триняк В.Ю. Інформаційна політика в комунікативному середовищі: до проблеми сутності / В.Ю. Триняк // Міжнародна наукова конференція: Соціально-гуманітарні аспекти педагогіки вищої школи, м. Харків, ХДАДМ, 17-18 квітня 2008 р. / Збірник матеріалів. - Х. : ХДАДМ, 2008. - С. 85-87.

7. Триняк В.Ю. Інформаційна етика як основа демократичної правосвідомості / В.Ю. Триняк, Ю.Ю. Калиновський // Політична культура суспільства: джерела, впливи, стереотипи: Збірник статей і тез за матеріалами Всеукраїнської науково-теоретичної конференції - ХХ Харківські політологічні читання. - Х. : НЮАУ імені Ярослава Мудрого, НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування АПрНУ, 2008. - С. 331-333.

8. Триняк В.Ю. Інформаційна безпека як чинник стабільності перехідних суспільств / Є.М. Мануйлов, В.Ю. Триняк // Суспільство і політичні інститути в умовах трансформації та реформ: ХХІ Харківські політологічні читання: Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції. - Х. : ХАП, НЮАУ імені Ярослава Мудрого, НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування АПрН України, 2008. - С. 147-149.

Размещено на Allbest.ru