Художнє мислення в контексті естетичної теорії

Отже, аналіз причинно-факторного підґрунтя художнього мислення дає підставу дійти висновку, що в детермінації даного явища мають значення як об'єктивні, так і суб'єктивні чинники. Об'єктивною його основою виступає естетична інформація, яка використовується людиною при опрацюванні творчої проблеми. Дослідження суб'єктивної основи детермінації наводить на думку про значущість естетичних мотивів, настанов та ціннісних орієнтацій особистості. Їх наявність може виступити суб'єктивною основою, яка спричиняє формування у особистості художнього мислення (як особливої пізнавально-творчої стратегії набуття, відбору, оцінки, інтерпретації інформації й оперування нею) і художньої раціональності (як особливого способу розгортання мислительного акту). Запропоновано її позначити через поняття “особистісний естетичний сенс творчості”.

П'ятий підрозділ - “Евристичний та креативний потенціал художнього мислення”, складається з трьох підрозділів і присвячений дослідженню творчих можливостей даного явища.

У підрозділі 5.1. - “Естетичне начало креативності особистості в контексті художнього мислення” - здійснено аналіз значущості ступеня естетичного розвитку особистості для стимулювання її творчого потенціалу і результативних надбань у творчості.

На основі вивчення мемуарної і біографічної літератури виявлено значний ступінь естетичного розвитку багатьох Нобелівських лауреатів, зокрема Ф. Бантінга, Н. Бора, Л. де Бройля, Я. Вант-Гоффа, О. Гана, А. Ейнштейна, В. Освальда, В. Паулі, Р. Росса, Е. Шредінгера та ін. Естетично розвинутими особистостями можна вважати й Авіценну, Н. Коперніка, М. Лютера, Г. Галілея, Ч. Дарвіна, Ф. Кекуле, В. Вернадського, різноякісну, багатовекторну за змістом художню обдарованість демонструють Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, А. Чехов, Т. Шевченко, Ц. Кюї, Ф. Ліст тощо. Всі ці вчені і митці увійшли в історію культури як непересічні особистості, видатні своїми творчими здобутками.

Отже, можна припустити, що значний естетичний досвід посилює творчі потенції вченого, винахідника чи митця з декількох причин. Набута особистістю естетична інформація виступає базою даних, цінних для творчості. Водночас, багатий естетичний досвід виступає підґрунтям формування у такої особистості естетичних мотивів, настанов і естетично-ціннісних орієнтацій, які, в свою чергу, так само додатково стимулюють, як суб'єктивна основа, її творчий пошук. У людини формується нахил до композиційності думки, і не виключено, що саме це й зумовлює своєрідність і значний творчий потенціал художнього мислення у його функціонально-змістовому сенсі.

У підрозділі 5.2. - “Серендіпіті і художнє мислення” - досліджено природу мимовільного або побіжного наукового відкриття чи технічної новації як результату вирішення неочевидної творчої проблеми.

Поняттям серендіпіті в англомовній літературі фіксується наукове відкриття або технічна новація, здійснені випадково - при опрацюванні іншої проблеми чи завдання.

У дисертації дане явище пов'язано зі стратегією художнього мислення, на яку спиралась творча особистість - науковець чи винахідник, при виникненні задуму у творчому акті, і лише згодом нею використовувались форми та апарат наукового або технічно-проектного мислення, щоб його реалізувати. Аналіз біографічного матеріалу дав підставу припустити, що в науковій творчості випадковій творчій знахідці - серендіпіті, притаманна художньо-наукова, а в технічній - художньо-проектна природа.

У підрозділі 5.3 - “Художня антиципація як результат художнього мислення” - здійснено аналіз причин виникнення мистецьких передбачень майбутнього у жанрі наукової фантастики і звернуто увагу на особистісне начало їх появи - специфіку мислення авторів таких новацій.

Виявлено, що автори художньої антиципації не типово сприймають і осмислюють дійсність. Так, Г. Веллс з дитинства любив поезію, захоплювався живописом і сам гарно малював, образністю пам'яті відрізнявся й Ж. Верн, поєднують в одній особі дві, так би мовити, іпостасі - вченого і митця А. Кларк, С. Лем чи А. Стругацький.

Багатовекторність інтересів і значущість образного субстрату в механізмах розгортання думки знаменитих письменників-фантастів сприяла, на наш погляд, не рефлексії і саморефлексії як поглибленому осмисленню наявного, а трансфлексії (О. Пушонкова), як орієнтації на вияв потенційного. На основі цього у художній формі здійснювався прогноз майбутнього у якомусь елементі. Тому можна припустити, що творці передбачень майбутнього, реалізованих у художній формі в жанрі наукової фантастики, були естетично розвинутими особистостями, що поєднували дві стратегії мислення у творчості - художню й наукову.

Отже, дослідження прогностичного і креативного потенціалу художнього мислення на прикладі серендіпіті наводить на думку про цінність естетичного досвіду для набуття навички нетипового - художнього сприйняття, оцінки, інтерпретації й застосування інформації, значущої у царині наукової творчості. Також явище серендіпіті й антиципації у жанрі наукової фантастики засвідчують важливість естетичної інформації для зростання творчого потенціалу особистості, що сприяє її візуальному досвіду і прагненню людини до знань та призводить до значної ерудованості, багатовекторності інтересів у творчості.

Висновки

Представлено основні результати дослідження, які висвітлюють проблематику та загальну структуру роботи, окреслено перспективи подальшого розвитку досліджуваних проблем, а також рекомендації щодо їх використання. художній мислення філософський

Результати дисертаційного дослідження конкретизуються у наступних положеннях.

- Розчинення проблеми художнього мислення у контексті інших наукових проблем (стимулів художньої творчості, природи художнього образу тощо). Теоретичне опрацювання витоків і специфіки художнього мислення здійснювалось завдяки філософським розвідкам при аналізі естетичної проблематики. Природа й сутність художнього мислення розумілися неоднозначно у різні історичні періоди розвитку філософської та естетичної думки. Це зумовило відсутність єдиної концептуальної моделі витоків і сутності даного явища. Виявлено декілька теоретико-методологічних підходів у потрактуванні художнього мислення, які склалися історично. За першим підходом, воно розглядається основою художньої творчості і пов'язується із особою митця. За другим, художня думка виступає підґрунтям творчості у будь-якій сфері, результатом чого є поява досконалого предмета і позитивних чуттєвих зрушень у людини при його створенні або спогляданні. Щодо третього підходу, художнє мислення розглядається зумовленим філо- та онтогенезом людини, і цей напрям історично є найбільш пізній (наразі дане явище вважається зумовленим дефіцитом у людини достовірного знання про світ, якою в цих умовах застосовувалась фантазія, уява та ін.). У межах останнього теоретико-методологічного підходу, художнє мислення вважається результатом творчої діяльності духовної субстанції Всесвіту, і людина визнається провідником духовних засад - краси і мудрості, через створення творів мистецтва. Найбільш плідною теоретико-методологічною основою аналізу визнано другий з виділених підходів, які склались історично у філософсько-естетичних розвідках.

- Виявлено такі основні концептуальні позиції в потрактуванні специфіки художнього мислення, а саме: розгляд його як основи мистецької практики; підґрунтя художньої культури конкретно-історичного періоду; наслідку заняття людиною художньо-творчою чи художньо-рецептивною діяльністю.

Можна стверджувати, що художнє мислення досліджувалося насамперед у змістово-функціональному і результативному аспектах: підкреслювалась відмінність сфер побутування даного явища і розсудкового розмірковування, що обумовлює неоднаковість їх продукту - людської думки, опредметненої у різних штучних об'єктах; зазначався його творчий характер і вказувалось, що завдяки йому людиною породжуються досконалі предмети; художня думка пов'язувалась з позараціональними аспектами людського життя; результатом художнього мислення визнавався твір мистецтва. Аналіз генезису наукових уявлень про художнє мислення дає підставу вказати на необхідність комплексного, всебічного розгляду явища художнього мислення у різних аспектах його побутування, що уможливлює виділення і дослідження його сутнісних характеристик, детермінант появи, окреслення потенціалу як чинника творчості у соціокультурному й індивідуальному виявах.

- Дослідження ступеня поширення поняття “художнє мислення” в сучасній науці дає можливість констатувати його міждисциплінарний статус. Однак, розуміння його змісту у науковій літературі неоднозначне, що обумовлено як складністю вивчення явища - його денотату, так і наявністю певних традицій у розумінні його витоків і своєрідних рис, які склалися у межах конкретних наукових галузей: гносеології, естетики тощо. Запропоновано таке визначення даного явища: художнє мислення - це явище, що має продуктивні результати у людській діяльності внаслідок інакологічного інформаційного опрацювання проблеми, для якого значущий естетико-художній компонент у витоках й результатах. Дана дефініція терміна відповідає есенціальному рівню і позитивній формі відображення означуваного явища, зазначає його природу, окреслює його функціонально-змістову своєрідність, найбільш характерні риси і дає змогу охопити різні грані й сфери його прояву.

- Необхідно вказати такі ознаки художнього мислення як явища суб'єктивної реальності: персоніфікований естетично-ціннісний, ірраціональний характер (причинно-факторний зріз); образно-символічний, трансгресивний характер (процесуальний зріз); інакологічний, паратаксичний, евристичний, креативно-продукуючий характер (змістово-функціональний зріз); позатеоретичний, прагматично-ціннісний, рефлексивно-проективний характер (результативний зріз). У соціально-культурному аспекті побутування художньому мисленню притаманні насамперед гуманістичний характер (змістово-функціональний аспект), формопроектуючий, конструктивно-гуманізуючий характер (результативний аспект).

- Розгляд художнього мислення у змістово-функціональному і процесуальному ракурсах дає підставу дійти висновку, що дане явище внаслідок опертя на особливу раціональність ґрунтується переважно на образно-асоціативному субстраті мислительних операцій на противагу формам і процедурам абстрактно-понятійного, дискурсивного роздуму, що обумовлює його особливу раціональність, і враховувати його суттєву відмінність від наочно-образного мислення, для якого не мають особливого значення символічні образи. Раціональність, властиву художньому мисленню як стратегії людської інформаційно-інтелектуальної діяльності, можна розглядати не дискурсивною за витоками, ціннісно-регулятивною за суттю та естетично зорієнтованою, що фіксується у її функціональній спрямованості. Такі ознаки відбивають суттєву відмінність художньої раціональності від інших різновидів раціональності, зокрема наукової і технічної. Для фіксації змістово-функціональної своєрідності цього явища запропоновано до ужитку поняття “інакологічність”, що вказує на відмінний від дискурсу спосіб і сенс розгортання художньої думки, обумовлений не цілераціональним, а цінніснораціональним її спрямуванням.

- В залежності від змістово-функціонального спрямування художньої думки ступінь її абстрагованості чи наочності набуває відмінностей. Тому за критерієм змістового насичення і форми реалізації результативного моменту самого мислительного акту необхідно розрізняти в структурі художнього мислення деякі його види. Відтак, при типологізації явища художнього мислення доцільно ввести у термінологічний апарат філософії та естетики поняття “художньо-проектне мислення”, яке фіксує художньо-проектне (тектоніко-композиційне) начало людської думки, що породжує досконалу творчу новацію у культурозначущому сенсі - артефакт. У випадку домінування ігрово-розважального начала в художній думці доречно використовувати поняття “художньо-образне мислення” для означення такого явища. Його результатом виступає створення художнього образу чи їх системи, що в залежності від виду мистецтва набувають своєрідної знакової фіксації. При трансляції художнього досвіду, ідеалів тощо виникає різновид художнього мислення, який варто охарактеризувати художньо-експресивним за суттю, враховуючи особливу значущість для його функціонування емоційно-чуттєвого і комунікативного моментів людської життєдіяльності. За критерієм специфіки використання матеріалу “опредметнення” художньої думки доречно застосовувати поняття “форма художнього мислення” (пластичне, музичне тощо мислення).

- Соціально-позитивний сенс художньо-проектного мислення у результативному аспекті полягає не лише у продуктивності і новаційності його наслідків. Його вирізняє націленість, очевидна чи неявна, на привнесення гармонії у формотворення предметного середовища або окремих предметів. Відтак можна стверджувати, що його результатом є поява антроподомірних об'єктів або їх систем штучного походження.

- Соціально-культурна цінність художнього мислення містить ще один аспект прояву: опертя спільноти на дану стратегію сприяє толерантним засадам людського спілкування і стосунків на міжособистісному та міжгруповому рівнях їх реалізації. У випадку екстремальних (межових) умов соціального буття така стратегія здатна підвищити соціальну резисторність групи до негативних чинників існування, сприяючи її консолідації, подоланню аномії. У індивідуальному вияві вона допомагає кращій адаптації особистості до стресогенних умов життя на основі стимулювання духовно-ціннісного вектора її мотивації, для якої значущий естетико-художній компонент. Тому можемо припустити, що при соціальній трансформації сучасного українського суспільства, яка охоплює всі його сфери через політичні, економічні, соціально-культурні зрушення в умовах глобалізації, можливим позитивним чинником його розвою здатне виступити опертя на стратегію художнього мислення, адже в українській національній традиції фіксується розвинута естетизованість культури.

- Художнє мислення розглядається складним за детермінацією і важливим за значущістю процесом породження продуктивної думки в різних сферах творчості людини. Об'єктивним його підґрунтям виступає естетична інформація, яка використовується людиною при опрацюванні творчої проблеми. Вона стосується передусім формоознак предметного середовища чи його окремих елементів, їх колірної специфіки, просторової локалізації, ритмо-метричних характеристик та подібного.

- Аналіз суб'єктивної основи детермінації художнього мислення наводить на думку про значущість естетичного мотиву, естетичної настанови та естетично-ціннісної орієнтації особистості, які детермінують особистісний естетичний сенс творчості. Естетичну настанову (установку) варто розглядати схемою інформаційного пошуку за естетичним критерієм, яка функціонує на рівні навички. Естетично-ціннісна орієнтація є усвідомленою ціннісно-регулятивною спонукою людської діяльності, теж сформованою внаслідок естетичного досвіду особистості як прагнення до створення естетично-цінного у різних сферах життєдіяльності, предметному середовищі тощо. Елементом суб'єктивної основи детермінації художнього мислення здатен виступити й естетичний мотив, зумовлений так само її значним естетичним досвідом. Його можна вважати неусвідомленим прагненням людини до наснаження естетичним сенсом її діяльності (життєдіяльності, творчості, пізнання), привнесення естетичного начала у її існування - гармонії, досконалості, краси, на рівні життєвої необхідності.

- Евристичні можливості художнього мислення яскраво засвідчуються серендіпіті - випадковою творчою знахідкою у науковій або технічній творчості, що мала місце у випадку опрацьовування іншої творчої проблеми. Аналіз природи серендіпіті дає змогу вказати, що художнє мислення є явищем, пов'язаним не лише з творчістю митців, а й окремих науковців або винахідників, які були естетично розвинутими особистостями.

- Дослідження природи і специфіки художньої антиципації у жанрі наукової фантастики дають підстави вважати, що базовими принципами стратегії художнього мислення є системність і цілісність при інформаційному опрацюванні творчих проблем, які обумовлюють його евристичну значущість. Можна стверджувати, що митці - автори подібних новацій, у творчому процесі поєднували стратегії художнього й наукового мислення. Завдяки потенціям наукового мислення у них відбувалось накопичення необхідного емпіричного матеріалу, а на основі художнього - виникав задум і художніми засобами виражалась авторська думка.

Проведене дослідження дозволило з'ясувати ряд питань естетичних засад художнього мислення, і, разом з тим, засвідчило необхідність його вивчення в ракурсі практичної естетики, що становить перспективу подальших досліджень.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Поліщук О. П. Художнє мислення: естетико-культурологічний дискурс: [монографія] / Олена Поліщук. -- К. : Вид. Парапан, 2007. -- 208 с.

2. Поліщук О. П. Естетичний аспект культури мислення особистості у контексті проблеми толерантності людини / О. П. Поліщук // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. -- 2008. -- Випуск 37. -- С. 15--18.

3. Поліщук О. П. Художнє мислення та творчість (до проблеми естетичної інформації як детермінанти мислення) / Поліщук О. П. // Гуманітарний часопис : зб. наук. пр. -- Х., 2008. -- № 1 (14). -- С. 113--117.

4. Поліщук О. П. Художнє мислення: природа і сутність (теоретико-методологічні аспекти проблеми) / Поліщук О. П. // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності : альманах : [зб. наук. пр.] / відпов. ред. : М. М. Бровко, О. Г. Шутов. -- К., 2007. -- Вип. 20. -- С. 48--54.

5. Поліщук О. П. Естетична інформація та феномен художнього мислення / О. П. Поліщук // Практична філософія. -- 2007. -- № 4. -- С. 165--170.

6. Поліщук О. П. Некласичний дискурс проблеми природи художнього мислення: Ф. Ніцше й К.Г. Юнг про ірраціональні витоки художньої думки / Поліщук О. П. // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності : альманах : [зб. наук. пр.] / відпов. ред. : М. М. Бровко, О. Г. Шутов. -- К., 2007. -- Вип. 19. -- С. 21--27.

7. Поліщук О. П. Мистецька антиципація і художнє мислення: естетико-культурологічний аналіз / Поліщук О. П. // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова : зб. наук. праць. -- К., 2007. -- № 13 (Вип. 26). -- С. 112--118. -- (Сер. 7 : Релігієзнавство. Культурологія. Філософія).

8. Поліщук О. П. Проблема художнього мислення : посткласичний естетичний дискурс / Олена Петрівна Поліщук // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук. журнал. -- 2007. -- № 2. -- С. 28--33.

9. Поліщук О. П. Естетична думка Середньовіччя і Відродження про художнє мислення / Поліщук О. П. // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури : зб. наук. пр. -- К., 2007. -- Вип. ХYІІI. -- С. 25--32.

10. Поліщук О. П. Проблема художнього мислення в класичній німецькій естетиці / Поліщук О. П. // Гуманітарний часопис : зб. наук. пр. -- Х., 2007. -- № 1. -- С. 18--24.

11. Поліщук О. П. Художнє мислення і естетичні ціннісні орієнтації особистості / Поліщук О. П. // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності : альманах : [зб. наук. пр.] / відпов. ред. : М. М. Бровко, О. Г. Шутов. -- К., 2006. -- Вип. 18. -- С. 327--332.

12. Поліщук О. П. Мислителі Нового часу про художнє мислення і пізнання / О. П. Поліщук // Культура України : зб. наук. пр. ; Харк. держ. акад. культури. -- Х., 2006. -- Вип. 17. -- С. 26--33. -- (Серія „Мистецтвознавство. Філософія”).

13. Поліщук О. П. Проблема художнього пізнання і мислення в естетичній думці Давньої Греції / Поліщук О. П // Гуманітарний часопис : зб. наук. пр. -- Х., 2006. -- № 2. -- С. 24--30.

14. Поліщук О. П. Феноменальні ознаки художнього мислення: філософсько-естетичний дискурс / Поліщук О. П. // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності : альманах : [зб. наук. пр.] / відпов. ред. : М. М. Бровко, О. Г. Шутов. -- К., 2005. -- Вип. 15. -- С. 130--136.

15. Поліщук О. П. Естетичний особистісний смисл Я і художнє мислення (до проблеми естетичного мотиву творчості) / Поліщук О. П. // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова : зб. наук. пр. -- К., 2005. -- № 7 (Вип. 20). -- С. 175--182. -- (Серія 7 : Релігієзнавство. Культурологія. Філософія ).

16. Поліщук О.П. Дизайн-мислення : художньо-проектний елемент у творчості і культурі / Поліщук О. П // Гуманітарний часопис : зб. наук. пр. -- Х., 2005. -- № 3. -- С. 103--108.

17. Поліщук О. П. Художнє мислення: філософсько-естетичний дискурс (до проблеми семантичного поля поняття) / Поліщук О. П // Гуманітарний часопис : зб. наук. пр. -- Х., 2005. -- № 4. -- С. 72--77.

18. Поліщук О. П. Естетичні начала мислення / О. П. Поліщук // Практична філософія. -- 2005. -- № 1. -- С. 43--48.

19. Поліщук О. П. Естетична константа креативності особистості / Поліщук О. П // Наукові записки Харківського військового університету. --Х., 2004. -- Вип. 2. (20). -- С. 74--81. -- (Серія „Соціальна філософія, психологія”).

20. Поліщук О. П. Візуальні комунікації і культура мислення особистості у світлі національно-культурної традиції : естетичний аспект / Поліщук О. П // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності : альманах : [зб. наук. пр.] / відпов. ред. : М. М. Бровко, О. Г. Шутов. - К., 2004. - Вип. 14. - С. 115--121.

21. Поліщук О. П. Інформаційний пошук і ціннісні орієнтації особистості у контексті творчості / О. П. Поліщук // Практична філософія. -- 2004. -- № 2. -- С. 126--131.

22. Поліщук О. П. Російська філософія Срібного віку : філософські розвідки інтуїтивізму / Олена Поліщук // Людинознавчі студії : зб. наук. пр. / ред. кол. : Т. Біленко, П. Кралюк, М. Чепіль та ін. -- Дрогобич, 2003. -- Вип. 7. -- С. 163--172.

23. Поліщук О. П. Трактування природи знання в традиції європейської теолого-філософської думки Середньовіччя / Олена Поліщук // Проблеми гуманітарних наук : (наукові записки ДДПУ імені Івана Франка) / ред. кол. : Т. Біленко, В. Скотний, С. Макарчук та ін. -- Дрогобич, 2003. -- Вип. 12. -- С. 47--58.

24. Поліщук О. П. Неявна творча проблема та евристичні чинники її рішення / Поліщук О. П // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури : зб. наук. пр. : у 2-х ч. -- К., 2003. -- Вип. ХI., ч. 1. -- С. 176--183.

25. Поліщук О. П. Інтуїтивне мислення / О. П. Поліщук // Практична філософія. -- 2003. -- № 2. -- С. 37--44.

26. Поліщук О. П. Феномен художньої раціональності / Олена Поліщук // Історія. Філософія. Релігієзнавство. -- 2008. -- № 3. -- С. 29--32.

27. Поліщук О. П. Інфосфера України : особливості мас-медійного дискурсу у контексті естетичної інформації / Поліщук Олена, Свінціцька Олена // Історія. Філософія. Релігієзнавство. -- 2008. -- № 2. -- С. 56--60. (Особистий внесок - 0, 25 др. арк.)

28. Поліщук О. П. Художнє мислення в контексті дизайн-освіти / О. П. Поліщук // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. -- 2007. -- Вип. 31. -- С. 54--56.

29. Поліщук О. П. Феномен художнього мислення : біографічний нарис Г. Сковороди / О. П. Поліщук // Морально-естетичні ідеї Г. С. Сковороди і сучасний світ : всеукр. симпоз., 19-21 трав. 2006 р. : матеріали тез і виступів. -- Суми, 2006. -- С. 47--48.

30. Поліщук О. П. Художнє мислення та дизайн-активність людини / Поліщук Олена Петрівна // Contemporary art - нові території : міжнар. наук.-практ. конф., 20-23 листоп. 2005 р. : тези. -- К., 2005. -- С. 65--67.

31. Поліщук О. П. Дизайн-мислення у контексті проблеми специфіки художнього мислення : гносеолого-естетичний дискурс / Поліщук О. П. // Творчість та освіта у вимірах ХХІ століття : YIII міжнар. наук.-практ. конф., 12-13 трав. 2005 р. : матеріали / уклад. : Б. В. Новіков, І. І. Федорова. -- К., 2005. -- С. 332--333.

Анотація

Поліщук О. П. Художнє мислення в контексті естетичної теорії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за спеціальністю 09.00.08 - естетика. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2009.

У дисертації вперше здійснено комплексний, філософсько-естетичний аналіз художнього мислення як індивідуально-інтелектуального й соціокультурного явища, що дозволило дослідити генезис наукових уявлень про нього, здійснити його типологізацію за видово-родовими ознаками, окреслити чинники його детермінації, пізнавальні і творчі можливості; визначити статус поняття “художнє мислення” в сучасній науці.

Суть дисертаційного дослідження, що зумовлює його зміст і основні ідеї, полягає у розгляді художнього мислення інакологічною інформаційно-пізнавальною стратегією, обумовленою у витоках опертям на естетичні чинники, яка породжує пізнавально-творчі і культурно-значущі новації.

Ключові слова: художнє мислення, художньо-образне мислення, художньо-проектне мислення, художньо-експресивне мислення, художня раціональність, інакологічність, естетичний мотив, естетична настанова, особистісний естетичний смисл творчості, серендіпіті.

Аннотация

Полищук Е. П. Художественное мышление в контексте эстетической теории. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора философских наук по специальности 09.00.08 - эстетика. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2009.

В диссертации впервые проведен комплексный, философско-эстетический анализ художественного мышления как индивидуально-интеллектуального и социально-культурного феномена, что позволило определить статус понятия “художественное мышление” в современной науке, исследовать генезис представлений о данном явлении действительности, указать наиболее существенные признаки, осуществить его типологизацию за родовидовыми характеристиками, определить факторы детерминации, познавательные и творческие возможности.

Суть диссертационного исследования, обуславливающая его содержание и основные идеи, заключается в рассмотрении художественного мышления инологичной (по отношению к научному или проективно-техническому мышлению) информационно-познавательной стратегией, детерминированой эстетическими факторами и порождающей познавательно-творческие и культурно-значимые инновации. Инологичность мысли рассматривается как недискурсивность ее происхождения - использование художественной рациональности как основы ее порождения.

Одной из наиболее важных характеристик художественного мышления признан его гуманистический характер: ориентация на системность и целостность бытия стимулирует толерантность человеческого поведения, обусловленную имплицитным убеждением, что человек - один из элементов социума или же мира как целостного, гармоничного образования.

Предложено типологизацию художественного мышления по родовидовому признаку, который фиксирует содержательно-функциональное своеобразие его разновидностей (художественно-проектное, художественно-образное, художественно-экспрессивное мышление), а также указано на необходимость рассматривать пластическое, музыкальное и т.д. мышление его формами (по признаку своеобразия материала реализации его результативного момента). Важными элементами субъективной основы детерминации художественного мышления предложено рассматривать эстетическую установку, эстетическо-ценностную ориентацию и эстетический мотив, присущие творческой личности вследствие эстетико-художественого опыта. В диссертационном исследовании подчеркнуто, что эстетические и художественные идеалы формируются и функционируют в конкретно-культурной среде, транслируются через традицию, воспитание, научение, пропаганду, а эстетико-ценностные ориентации и эстетические установки следует рассматривать как индивидуально-значимые феномены, зависимые от неповторимо-личностных эстетических стремлений и опыта человека. Объективной базой существования феномена художественного мышления рассматривается эстетическая информация. Речь идет о информационном отборе по эстетическому принципу - на уровне поиска совершенного (гармоничного) во внешних, феноменальных признаках объекта (размеры, пропорциональность, цвет и т.п.) и сосредоточении на них при решении проблемы. Можно предположить, что таким образом осуществляется более быстрое информационное решение задания (возможно, через информационный поиск по принципу фрактала).

Изучение мемуарной и биографической литературы дало возможность предположить, что возникновение серендипити - случайной научной или технической инновации - может быть обусловлено использованием их авторами именно стратегии художественного мышления на этапе возникновения идеи, учитывая степень эстетической развитости этих личностей. Другими словами, представляется возможным рассматривать мышление авторов подобных инноваций не как научно-теоретическое или техническо-проектное, а художественное по своей сути. Серендипити осуществлены людьми, которые имели значительный эстетический опыт, следовательно, их можно рассматривать эстетически развитыми личностями. Их мышление приобретало словесно-знаковый характер выражения при обосновании научных идей или трансляции фактических знаний. Но по природе оно базировалось на художественном видении действительности, использовании эстетической информации, ассоциативности и композиционном характере их мышления при решении творческого задания, независимо от сферы его реализации.

Анализ феномена художественной антиципации дает возможность утверждать, что писатели-фантасты, соединяли в творчестве две мыслительные стратегии - художественную и научно-теоретическую на разных этапах своей работы.

Ключевые слова: художественное мышление, художественно-образное мышление, художественно-проектное мышление, художественно-экспрессивное мышление, художественная рациональность, инологичность, эстетический мотив, эстетическая установка, личностный эстетический смысл творчества, серендипити.

Summary

Polishchuk H. P. Art thinking in context of the Aesthetic theory. - Manuscript.

The thesis on competition for a Doctor of Philosophy scientific degree on the specialty 09.00.08 - Aesthetics. - Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv, 2009.

The aesthetic and cultural analyses of as the phenomenon of individual cognition and social-cultural reality had been in the dissertation for the very first time. Modern science status of the terminus `art thinking' and the development of viewers of this reality's phenomenon were analyzed. Structure and basic components of the phenomenon were identified. It's the determinants of existence, cognitive and creative potations were defined. It was conclude that kea ideas of this research are the concept of the art thinking as the another-logical informatics-cognitive strategy which determined aesthetic souses and has been large cognitive-creative potation in its results.

Key words: art thinking, art-symbol thinking, art-project thinking, art-expression thinking, art rationality, another-logical, aesthetic motive, aesthetic attitude, aesthetic person's sense of creature, serendipity.

Размещено на Allbest.ru