Українська академічна філософія XIX століття
Ознайомлення з історією і процесом зміни типу філософствування. Характеристика діяльності Івана Рижського, Іоанна Баптиста Шада, Івана Скворцова. Вивчення та характеристика поглядів Новицького на предмет, завдання та поступальність розвитку філософії.
| Рубрика | Философия |
| Вид | лекция |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.07.2017 |
| Размер файла | 42,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Філософія третього ступеня, за Новицьким, починає займатися власним розвитком ідей, звертаючи увагу насамперед на правильний спосіб їх розвитку. Оскільки моральною діяльністю людини є добро, то воно не може обійтися без пізнання в самому собі, а в цьому пізнанні і полягає мудрість, яка так необхідна для людини, тим більше, що моральна діяльність має здійснюватися за певною мірою, котру можна знайти тільки в знанні. У Плато на знання є не готова, чисто об'єктивна система, а живий процес духовного розвитку думки, досягнення істинно сутнього -- ідеї, де все об'єктивне, пластичне. Вивчаючи погляди Платона, О. Новицький звертає увагу і на недоліки платонівського світосприйняття, серед яких називає виведення явищ з ідей, розрив між світом ідей і світом явищ, а також теологічність розгляду природи. Там само аналізується філософія Арістотеля, тобто з урахуванням як сильних, так і слабких сторін його вчення. Арістотелем Новицький завершує перший відділ грецької філософії, переходячи до другого. філософствування шад новицький
Другий відділ грецької філософії Новицький називає суб'єктивним спрямуванням філософічної свідомості, яка прагне до визначення формальної сторони науки і здійснення її в житті практикою (починаючи від Зенона до Секста Емпірика включно). Основними напрямами другого відділу грецької філософії він вважав такі: стоїцизм, який визнає критерієм істини суб'єктивну переконаність розсудку, а метою діяльності -- підпорядкування суб'єкта всезагальному законові або доброчестю; епікуреїзм, відповідно до якого критерієм істини є чуттєве спостереження і відчуття, а метою діяльності -- задоволення індивіда; скептицизм, який в теоретичному відношенні відкидає придатність критерію стоїків та епікурейців, а в практичному шукає вище щастя в абсолютному спокої духу.
Наступні етапи розвитку філософської думки О. Новицький проаналізував у аналогічному ключі. Цікавим тут постає не стільки підхід його до періодизації історії філософії, скільки розуміння самого процесу її розвитку, ті методологічні вимоги, з якими ми повинні підходити до історії філософії, аналізу поглядів того чи іншого мислителя, доробок якого є лише одним з етапів всезагального розвитку філософського мислення як такого. Як бачимо, для О. Новицького метою зусиль людського духу, відбитого в історії філософії, є поступове досягнення істини, яка полягає не в прийнятті готового знання, а у самостійності його виробництва і звернення до світу чистої свідомості подібно тому, як метою прагнень людського духу, в якому відбиваються матеріальні події всесвітньої історії, є поступове досягнення розумової свободи. Тому при вивченні історії філософії треба враховувати той факт, що філософські вчення різних часів, маючи між собою внутрішні зв'язки, які полягають у послідовності їх розвитку, потребують адекватного їх вивчення і викладання як замкнутої в собі цілісності. Отже, вивчаючи філософські погляди, викладати філософію треба у її внутрішній єдності і розвитку, оскільки "викладання філософських вчень, обмежених лише хронологічним їх порядком, ще не дає розуміння їх сутності і знання, їх внутрішніх зв'язків і рухомих сил їх розвитку" [Там же, -- Ч. І. -- С. 1). Наведені вимоги О. Новицький послідовно проводив у своїх курсах, вказуючи не тільки на значення тієї чи іншої філософської системи, а й на тісні зв'язки її із загальним напрямом самої філософської думки, конкретний внесок того чи іншого мислителя в цей загальний процес. Так, заслугу Канта О. Новицький вбачав у тому, що він примирив думку і буття, хоча в своїй системі не зміг примирити віру і знання, що властиве і його послідовникам -- Шеллінгу і Гегелю. На розв'язання цієї проблеми він і орієнтував християнську філософію майбутнього, слідуючи своїй історіософській концепції. При цьому О. Новицький підкреслював, що філософія в Росії не повинна бути ні німецькою, ні французькою. Вона має синтезувати все те краще, що є в тій і іншій, звернутися до своїх начал, з'єднати теорію з досвідом, примирити їх у верховному началі всякого буття ідеального і реального. Ця настанова до певної міри обумовила розуміння історико-філософського процесу філософами-професіоналами не тільки київської академічної школи (С. Гогоцький, П. Юркевич, П. Ліницький), а й відбилася у філософії всеєдності В. Соловйова, пошуках представників філософії російського духовного ренесансу -- Є. Трубецького і С. Трубецького, С. Булгакова, П. Флоренського, В. Розанова, Л. Карсавіна, М. Бердяєва та ін.
Щодо поглядів О. Новицького, то сприймаючи чи не сприймаючи їх, інтерпретації філософії як науки, її призначення, історико-філософського процесу, слід і сьогодні пам'ятати його слова: "Філософія сама є ніжна рослина, яка вимагає не тільки грунту для неї пристойного, але й атмосфери пристойної... Тільки там розкішно розвивається вона, цвіте і приносить плоди свої, де знаходить до себе увагу і співчуття, загальну прихильність і сприяння. Напроти того, вона скоро глухне серед загальних упереджень проти неї; передчасно занепадає світ її в байдужості до неї і мізерний плід її здається диким і несмачним без теплої сердечної участі в ньому. Це неодмінно: де загальна думка визнає філософію даремною, там вона і робиться нікчемною всупереч її власній природі" (Новицкий О. М. Об упреках, делаемых философии в теоретическом и практическом отношениях, их силе и важности. -- С. 56--57).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поширення суб'єктивістських поглядів на процес пізнання у західній філософії XIX століття. Ознайомлення із історією заснування, поширенням, сутністю та основними принципами неореалізму на основі статті У.Т. Монтегю "Історія американського реалізму".
реферат [24,6 K], добавлен 18.04.2010Картина філософського професійного знання в Україні. Позитивізм Володимира Лесевича та панпсихізм Олексія Козлова. Релігійно-теїстичний напрямок української філософії кінця ХІХ – початку ХХ століття. Спрямування розвитку академічної філософії в Україні.
реферат [37,2 K], добавлен 20.05.2009Суттєві риси, основні напрямки філософії ХХ століття. Екзистенціально-романтична філософія, культурно-філосовський підйом 20-х років ("розстріляне відродження"), філософія українських шістдесятників ("друге відродження"), мислителі української діаспори.
аттестационная работа [67,4 K], добавлен 21.06.2010Проблеми філософії, специфіка філософського знання. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія. Українська філософія XIX - початку XX століть. Філософське розуміння суспільства. Діалектика та її альтернативи. Проблема людини в філософії.
шпаргалка [179,5 K], добавлен 01.07.2009Дослідження проблеми буття у філософії французьких матеріалістів ХVІІІ століття. Вивчення представників матеріалістичного напрямку філософії Просвітництва. Огляд ідей Просвітництва та їх впливу на всі сфери духовного життя європейського суспільства.
контрольная работа [32,7 K], добавлен 26.08.2013Філософія - теоретичний світогляд, вчення, яке прагне осягнути всезагальне у світі, в людині і суспільстві. Об'єкт і предмет філософії, її головні питання й функції. Загальна характеристика теорії проблем. Роль філософії в житті суспільства і особистості.
контрольная работа [36,2 K], добавлен 10.12.2010Розвиток філософської думки України. Становлення українського неоплатонізму XIX–XX ст. Академічна філософія України в XIX ст.: Куліш, Шевченко, Юркевич. Філософія обґрунтування нової картини світу: Ф. Бекон, Р. Декарт, Кант, Гегель, Гегель, Фейєрбах.
дипломная работа [38,4 K], добавлен 18.12.2007Особливості філософії Нового часу. Формування нової парадигми філософствування. Філософські ідеї Ф. Бекона: обґрунтування емпіричного методу і нової моделі науки. Раціоналізм французького філософа Рене Декарта. Проблема людини у філософії Нового часу.
реферат [30,8 K], добавлен 18.09.2010Ознайомлення з історією виникнення етико-політичного вчення - конфуціанства; його основні постулати. Характеристика особливостей формування та базових концепцій даоської філософії. Розгляд проблематики дуалізму двох світоглядних ідеологій Китаю.
реферат [23,6 K], добавлен 02.02.2012Предмет філософії. Функції філософії. Широкі світоглядні проблеми і водночас проблеми практичних дій, життя людини у світі завжди складали зміст головних філософських пошуків. Філософія - форма суспільної свідомості.
реферат [18,9 K], добавлен 28.02.2007Цілі, завдання та сутність поняття медіаосвіти, її розгляд через призму філософії. Сучасний стан та перспективи розвитку медіаосвіти в Україні. Характеристика понять: "медіаграмотність", "медіакомпетентність". Теоретичне обґрунтування медіаосвіти.
курсовая работа [51,9 K], добавлен 29.03.2015Період "високої класики" в філософії як період розквіту давньогрецької філософії з середини V до кінця IV століття до нашої ери. Провідні риси цього етапу розвитку філософії. Особливості філософської системи Платона. Провідні ідеї філософії Аристотеля.
контрольная работа [28,4 K], добавлен 20.02.2011Поняття і загальна характеристика соціальної психології. Філософія психології як світогляд, пізнання. Що визначає характер суспільного устрою. Взаємозв’язок соціальної філософії та філософії психології. Основні проблеми становлення філософії як науки.
реферат [35,0 K], добавлен 26.04.2016Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання, основні етапи її зародження та розвитку, місце та значення в сучасному суспільстві. Характеристика та специфічні риси античної філософії, її найвидатніші представники, її вклад в розвиток науки.
контрольная работа [10,6 K], добавлен 23.11.2010Етапи формування та еволюції проблеми комунікації в європейській філософській думці від її зародження до ХХ століття. Основні підходи до проблеми комунікації у німецькій філософії другої половини ХХ століття (вчення Ю. Габермаса та К.-О. Апеля).
автореферат [25,4 K], добавлен 11.04.2009Поняття філософії, її значення в системі вищої освіти. Поняття та типи світогляду. Історія філософії як наука та принципи її періодизації. Загальна характеристика філософії Середньовіччя, етапи її розвитку. Просвітництво та метафізичний матеріалізм.
методичка [188,1 K], добавлен 05.05.2011Зародження і ранні етапи розвитку філософії в Україні XI-XV ст. Просвітництво як закономірний результат бурхливого розвитку наукових знань і технічних досягнень. Натурфілософські погляди українських просвітників. Філософія в Києво-Могилянській академії.
курсовая работа [35,7 K], добавлен 06.10.2009Тема зародження та знищення як форми субстанційної зміни у філософії св. Фоми Аквінського. Основні чинники формування його поглядів. Вплив матерії, позбавленості та інакшості на зародження життя. Основні контексти, в яких фігурує поняття привації.
статья [17,9 K], добавлен 31.08.2017Передумови формування та основні етапи розвитку філософії Нового часу, її головні ідеї та видатні представники. Характеристика двох протилежних напрямків філософії Нового часу: емпіризму та раціоналізму. Вчення Спінози, Декарта, Гоббса, Бекона, Гассенді.
контрольная работа [28,7 K], добавлен 01.08.2010Деталізований аналіз та визначення духовності людини в українській філософії, повна характеристика причин виникнення цієї проблеми. Суспільні методи боротьби з кризою духовності. Пояснення значимості існування духовності людини в українській філософії.
реферат [37,5 K], добавлен 03.10.2014
