Практичне слов'янофільство Івана Сергійовича Аксакова
Розгляд православної парадигми слов'янофільського вчення 40-х-70-х років ХІХ ст. в Росії, історичних умов формування практичної спрямованості релігійно-філософських поглядів І. Аксакова. Визначення морально-практичної місії Православної Церкви.
| Рубрика | Философия |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.10.2018 |
| Размер файла | 76,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Зазвичай, суспільно-політичні погляди слов'янофілів піддавались корекції відповідно до внутрішніх проблем Російської імперії та міжнародних, де зачіпались її державні інтереси. Звісно, неординарний мислитель І. Аксаков у цьому процесі не залишався осторонь. Його позиція у зовнішньополітичній сфері плавно перетікала від поміркованого до войовничого панславізму, рупором якого стали періодичні видання, редаговані ним. Спочатку він вважав, що об'єднання слов'янських народів можливе лише за умови однієї віри, а цього немає, бо католицизм чехів і поляків є ворожим елементом; об'єднання інших могло би статись шляхом злиття з більш могутнім коренем, яким є російський народ, але на заваді є те, що більшість слов'янських племен, перебуваючи у складі інших держав, перейнялись їхніми суспільно-політичними цінностями. Отже, потрібно було відвойовувати їх прихильність до Росії. Тому в передовиці газети "День" (1861, № 1) зазначалось, що визволити від матеріального й духовного гноблення народи Слов'янські і дарувати їм дар самостійного духовного, і, можливо, політичного буття, під покровом могутніх крил Російського орла, - ось історична місія, моральне право й обов'язок Росії [17, с. 15]. Тут міститься натяк на панславізм, однак пом'якшується він фразою про надання їм свободи політичного буття. Нешаблонна характеристика аксаківського панславізму міститься у колективній монографії з історії зовнішньої політики Росії. Так, І. Аксаков припускав об'єднання слов'янських земель не в одну політичну будову, а в конфедерацію на основі духовної, культурної спорідненості. Він відкидав усі звинувачення на його адресу у панславізмі, розуміючи його не як політичну доктрину, а як слов'янську духовну спільність [25, с. 306].
Під час правління Олександра ІІІ у зовнішній політиці Росії домінує курс на посилення російських позицій та послаблення австрійського впливу на Балканах. І. Аксаков закликав до надання "наступального характеру російській політиці в цьому регіоні" [25, с. 307]. Відповідаючи на звинувачення у прагненні розв'язати війну, він запевняв, що не бажає цього, а лише закликає не боятись, керуючись думкою про слов'янську взаємність. Хоча на той час його розрахунок на союзників-слов'ян скидався на утопію, оскільки у 1880-ті роки правлячі кола слов'янських держав уже орієнтувались на Захід і не надихались ідеєю слов'янської єдності [25, с. 308]. Його ідейна еволюція в бік панславізму почалась під впливом польського повстання 1863 р. і російського революційного руху, які він засуджував. На цьому ґрунті він зблизився з реакційними колами, зокрема обер-прокурором Св. Синоду К. Побєдоносцевим. Разом з тим, він залишався чесним громадянином, поборником свободи слова, через що його періодичні видання потрапляли під заборону. Корекція І. Аксаковим власної ідейно-політичної парадигми за конкретно-історичних обставин відіграла деструктивну роль для слов'янофільства, засвідчивши непевність його ідеологічних конструкцій.
Висновки
Вживання терміна "слов'янофільство" поза конкретно-історичним контекстом спричинило множинність підходів до його характеристик: напрям (течія) літературної та суспільно-політичної думки, світська релігійна філософія, дворянська ліберальна утопія та ін. Кожне з визначень має відповідне обґрунтування, залежно від аспекту слов'янофільського вчення, обраного предметом дослідження. Раннє (старше, класичне) і пізнє слов'янофільство розмежовані 1861 р., коли з природних причин пішли з життя засновники цього напряму суспільної думки, а в нових соціально-економічних умовах найактивнішим виявився І. Аксаков. Його виокремлення як молодшого з представників раннього слов'янофільства зумовлене тим, що з кінця 50-х років ХІХ ст. він критично ставився до основних ідейних постулатів слов'янофілів: не сприймав цілковитого заперечення петровських реформ, не ідеалізував селянську общину, не доходив до крайнощів у захопленні порядками давньоруського періоду, критикував чиновничобюрократичну систему управління; мав відмінний погляд від брата Костянтина на внутрішні проблеми церковно-релігійного життя в Росії та шляхи їх розв'язання тощо. Від теоретиків слов'янофільства О. Хомякова, І. Киреєвського його відрізняє дієвий, а не теоретичний характер філософствування. І. Аксаков не розробляв богословських проблем як вони, не дискутував на цю тему в класичному розумінні, поширював свої ідеї в поезії, п'єсах, листах та публікував їх у заснованих ним періодичних виданнях. Мислитель намагався модернізувати слов'янофільство, проте йому не вдалося створити оригінальної цілісної концепції, яка б відповідала новим історичним реаліям, і на середину 1870-х років воно як особлива течія суспільної думки припинило існування.
Погляди І. Аксакова еволюціонували відповідно до історичних умов від поміркованого слов'янофільства до панславізму, в який він, за його словами, не вкладав політичного змісту. Він самовіддано виконував місію поширювача слов'янофільських ідей, позбавляючи їх ізольованості та виключності, надаючи уваги практичним проблемам тогочасного суспільства, спростовуючи закиди західників стосовно нереальності слов'янофільської доктрини. Його заслуга насамперед не в теоретичних пошуках, а в наданні практичного сенсу ідеологічним постулатам О. Хомякова, К. Аксакова, І. Киреєвського. Православний мислитель виступав не як філософ-богослов, а як практик, який знав безпосередньо російське життя і підкреслював, що справа не в національній виключності, а у браку національної самосвідомості народу. Майже 30-річна публіцистична діяльність І. Аксакова, в якій відбита практична православна суть слов'янофільського вчення, дає підстави вважати його одним з яскравих молодших представників раннього слов'янофільства.
Нинішня суспільно-політична, духовно-моральна, культурна ситуація в Україні чимось нагадує ту, про яку йдеться у цьому дискурсі.
В науковому середовищі вона артикулюється як цивілізаційний або геополітичний вибір України. З точки зору історіософії, це нагадує циклічність історичного процесу, рух по спіралі з використанням старого на більш високому рівні розвитку суспільства. В сучасних умовах глобалізації, воєнного конфлікту на Сході України між двома слов'янськими православними народами - російським і українським - актуалізується в науковому сенсі проблема слов'янофільства. Ідеї "русского мира" воскрешаються не лише політичними діячами, а й науковцями [1, с. 209-215]. Суспільство повинно чітко уявляти мотивацію апологетів слов'янофільства, пошуки ними нових моделей етнорелігійної та культурної інтеграції, зокрема східних слов'ян. Проблема слов'янофільства не вичерпана, висновки й оцінки ще попереду.
Список використаних джерел
1. Матвеев В. И. К вопросу об этнорелигиозной соборности славянского мира: модели и пути интеграции. Православ'я - цивілізаційний стрижень слов'янського світу. зб. наук. праць. Київ: Фенікс, 2011. 288 с.
2. Бєлоколос О. Панславізм сьогодні - інструмент російського впливу в Україні, чи "ідеологія прикриття"? URL: https://www.mfaua.org/uk/ pubHcations/panslavizm-sohodni-mstrument-rosnskoho-vplyvu-v-ukrami-chyМеоІоМіа-ргікгуШаю.
3. Гедін С. Зародження слов'янофільства в Російській імперії та його вплив на українську історичну та суспільно-політичну думку середини ХІХ століття. Гілея: Наук. вісн. 2016. Вип. 113. С. 15-19.
4. Валіцький А. В полоні консервативної утопії: Структура і видозміни російського слов'янофільства ; пер. з пол. В. Моренець. Київ: Основи. 1998. 710 с.
5. Хоружий Г. Протестантизм як результат європейської Реформації. Вісн. Київ. нац. торг.-екон. ун-ту. 2017. № 2 (112). С. 105-118.
6. М....З....К.... "О мнениях "Современника", исторических и литературных". "Москвитянин". 1847. Ч. вторая. М.: Унт-ская типография. 1847. 133-222 с.
7. Каплин А. Д. Славянофильская идея исторического развития России. дис.... д-ра ист. наук. спец. 07.00.02 - всемирная история. Харьков, 2004. 439 с.
8. Бердяев Н. Алексей Степанович Хомяков. М.: Товарищество типографии А. И. Мамонтова. 1912. 250 с.
9. Керимов В. И. Историософия А. С. Хомякова. М.: Знание. 1989. 63 с.
10. Хомяков А. С. Сочинения богословские. Изд. 5-е. СПб.: Наука. 1995. 479 с.
11. Соколов Г. Церковно-общественные идеалы Ивана Сергеевича Аксакова. Киев, 1909. 311с.
12. Иван Сергеевич Аксаков в его письмах. Т. 3. М.: Типография М. Г. Волчанинова. 1892. 710 с.
13. Аксаков И. С. Полн. собр. соч. Т. 6. М.: Типография М. Г. Волчанинова. 1887. 542 с.
14. URL: https: //uk.wikipedia.org/wiki/Аксаков Іван Сергійович.
15. Аксаков И. С. Исследование о торговле на украинских ярмарках. СПб., 1858. 383 с.
16. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki.
17. "День". 1861. № 1. 1-16 с.
18. Письмо Ивана Сергеевича Аксакова Ю. Самарину от 6-8 марта 1861: сб. ст. СПб.: Наука. 1994. С. 247-251.
19. Славянофильство и современность. СПб.: Наука. 1994. 259 с.
20. Аксаков И. С. Полн. собр. соч. Т. 5. М.: Типография М. Г. Волчанинова. 1886. 675 с.
21. Аксаков И. С. Сочинения. Славянофильство и западничество. 1860-1886. Т. второй. М.: Типография М. Г. Волчанинова. 1886. 846 с.
22. Цимбаев Н. И. И. С. Аксаков в общественной жизни пореформенной России. М.: Изд-во Москов. ун-та. 1978. 264 с.
23. Аксаков И. С. Сочинения. Славянский вопрос.: Статьи из "Дня", "Москвы", "Москвича" и "Руси". М.: Типография М.Г. Волчанинова. 1886. 791 с.
24. Речь И. С. Аксакова, произнесенная 22 июня 1878 в Москов. Славян. Благотворительном Обществе. Berlin, 1878. 24 c.
25. История внешней политики России. Вторая половина ХІХ века (от Париж. мира 1856 г. до рус.-француз. союза). М.: Междунар. отношения. 1999. 384 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Тотожність та відмінність поглядів на субстанцію в роботах Р. Декарта, Б. Спінози та Г. Лейбніца. Сенсуалізм Дж. Берклі, скептицизм Д. Юма. Суб'єкт і об'єкт пізнання. Висвітлення духовно-теоретичної і предметно-практичної форми освоєння світу людиною.
контрольная работа [48,4 K], добавлен 20.09.2011Життєвий шлях Конфуція. Конфуціанство - етико-політичне та релігійно-філософське вчення. Проблема людини в конфуціанстві. Конфуціанство в історії та культурі Китаю. Протистояння Мен-цзи і Сунь-цзи. Людина в поглядах Ван Янміна.
реферат [38,5 K], добавлен 12.05.2003Формування філософських поглядів Б. Рассела, започаткування методу логічного аналізу. Проблеми використання мови, її дослідження за допомогою логічного аналізу. Сутність теорії пізнання. Внесок в освіту, історію, політичну теорію та релігійне вчення.
курсовая работа [75,5 K], добавлен 13.05.2012Формування І. Канта як філософа. Факти з біографії, що передували розвитку філософських поглядів И. Канта. Період, що передує написанню " Критики чистого розуму". "Критика чистого розуму" - головна філософська праця І. Канта.
реферат [28,8 K], добавлен 18.02.2003Соціальні, політичні і культурні перетворення у XIX сторіччі в Росії. Німецька філософія, перенесена на російський грунт. Нігілісти і народники. Погляди Д.І. Пісарева, П.Л. Лаврова. Російська релігійна філософія. Місце вчення про цілісність в людині.
доклад [42,2 K], добавлен 20.04.2009Виникнення та періоди розвитку стоїцизму. Характеристика стоїчного вчення. Періоди розвитку стоїчного вчення. Морально–етичні вчення стоїків римського періоду. Вчення Марка Аврелія. Порівняльний аналіз вчень представників школи стоїцизму та софізму.
курсовая работа [65,1 K], добавлен 14.04.2015Аналіз заповідей богів древніх слов’ян: бога Ра-М-Ха, Сварога, Перуна. Соціально-політичні та суспільно-етичні моральні настанови простому люду та правителям, сімейні відносини, правила побудови відносин людини із Всесвітом, іншими людьми та собою.
реферат [27,9 K], добавлен 28.11.2012Формування філософських ідеї в Древній Індії, осмислення явищ світу у "Упанішадах". Філософська думка в Древньому Китаї - творчість Лаоцзи і Конфуція. Періоди розвитку грецької філософії. Духовні витоки Росії, їх особливості, історичні етапи становлення.
реферат [49,9 K], добавлен 14.03.2010Опис життєвого, творчого та наукового шляху Л.П. Карсавіна - науковця ідеолога євразійського руху. Дослідження його філософських та соціально-політичних поглядів. Історіософія Карсавіна в працях, присвячених дослідженню історичних процесів, подій та явищ.
дипломная работа [88,9 K], добавлен 07.12.2011Виникнення філософських ідей у Стародавній Греції, передумови їх формування, основні періоди. Відомі філософські школи давньої Еллади, славетні мислителі і їх вчення. Занепад грецької історико-філософської думки, причини, вплив на філософію сучасності.
курсовая работа [52,8 K], добавлен 30.11.2010Порівняння спільних та відмінних позицій Винниченка і Донцова у питаннях формування української еліти. Специфіка поглядів письменників щодо проблеми України, її самоідентифікації, питання мови, культури, формування нації як основи української державності.
статья [21,4 K], добавлен 27.08.2017Дослідження причин, що дали поштовх для виникнення конфуціанства та вплинуло на світосприйняття людства і їх світогляд. Опис життя Конфуція, його шлях до істинного знання. Основні ідеї морально-етичного вчення майстра, викладені в його роботі "Лунь Юй".
курсовая работа [28,5 K], добавлен 02.01.2014Дослідження буддійської традиції в буддології. Показ її подібності з традицією європейського скептицизму щодо відображення змісту основних категорій пізнання. Окремий розгляд вчення Нагарджуни і його тлумачення відомим сходознавцем Є. Торчиновим.
реферат [23,3 K], добавлен 20.09.2010Дослідження компонентів моральності особистості - засобу духовно-персонального виживання індивіда. Вивчення теорій становлення особистості та її основних прав. Пошуки сенсу життя, який, можна визначити як процес морально-практичної орієнтації особистості.
реферат [25,8 K], добавлен 22.04.2010Вплив соціальних, історичних умов на філософію Е. Фромма. Вчення про людські потреби. Нездатність ортодоксального фрейдизму вирішити проблему взаємодії особи і суспільства. Соціально-психологічний метод, застосування психоаналізу до вивчення суспільства.
реферат [66,4 K], добавлен 30.05.2013Умови формування філософських поглядів Т.Г. Шевченка. "Філософія трагедії" та спроби деміфологізації української історії. Ідеальне суспільство в уявленні Т.Г. Шевченка. Простір для розквіту ідеальних сил. Національна пам'ять й національна гідність.
реферат [21,9 K], добавлен 20.05.2009Тысячелетний опыт русской истории. Культура России в условиях многонациональности. Мнение Аксакова о русском народе. Яркий последователь и защитником славянофильства Н.Я. Данилевский. Философски осмысленное воплощение Русской идеи в трудах Соловьева.
реферат [35,6 K], добавлен 23.02.2009Розгляд вчення про музичний етос - філософську концепцією сприйняття музики у класичну епоху. Висвітлення даного явища в період його розквіту та найбільшої значимості у широкому соціокультурному контексті. Основні положення вчення у класичну епоху.
статья [28,4 K], добавлен 24.04.2018Дослідження основних тез історіософської дискусії слов'янофілів і західників. Поняття культурно-історичного типу та його розвитку у релігійному, культурному, політичному та суспільно-економічному напрямку. Погляди на історію в ідеології євразійців.
реферат [24,9 K], добавлен 22.10.2011Формування філософських поглядів вітчизняного науковця та суспільно-політичного діяча Б. Кістяківського. Методи дослідження суспільного життя. Встановлення причинно-наслідкових співвідношень між соціальними явищами, їх оцінка з позиції справедливості.
статья [29,4 K], добавлен 20.08.2013
