Трансформація геополітичної практики в процесі розвитку цивілізацій: новий формаційний підхід

Гібридний характер сучасної геополітичної формації проявляється і в характері міжнародної системи, яка є середовищем для геополітичної боротьби: з одного боку, протягом останніх століть було напрацьовано великий масив міжнародно- правових інструментів для регулювання і впорядкування відносин між державами (багатосторонні та двосторонні договори, конвенції, угоди; наднаціональні міжнародні організації; міжнародні суди та трибунали тощо), але з іншого боку, примат жорсткої сили і військового домінування продовжує відігравати надважливу роль в міжнародних відносинах. Після закінчення Холодної війни ситуація ускладнилася, оскільки після швидкого демонтажу біполярної системи не відбулося формування якісно нового світового порядку, тож в багатьох регіонах утворився певний «вакуум сили», що неодмінно провокує появу та спроби реалізації агресивних геополітичних стратегій. Відповідно, сучасна міжнародна система набуває все більш анархічного характеру, що несе значні загрози міжнародній стабільності та безпеці, насамперед через недостатню ефективність міжнародних інструментів стримування агресивних геополітичних стратегій. Крах біполярної міжнародної системи зумовив очікування щодо утворення монополярної системи міжнародних відносин, або повернення до багатополярної. Сьогодні вже стає зрозумілим, що не дивлячись на все ще лідируючі позиції єдиної наддержави - США, скоріше за все ми спостерігаємо дрейф саме до багатополярності.

Зважаючи, що формування нового світового порядку ще триває, більшість геополітичних стратегій держав-лідерів спрямовані на забезпечення власної переваги в процесі його становлення. Зокрема, КНР та РФ прагнуть кинути виклик глобальному лідерству США з метою утвердженнявласних домінуючих позицій в рамках певних географічних регіонів. При цьому обидві держави використовують гібридні методи боротьби, поєднуючитрадиційні силові методи, зокрема військові спеціальні операції, з сучасними технологіями та засобами - насамперед масованим інформаційно-пропагандистським тиском в медіа- просторі з метою впливу на масову свідомість і нав'язування власної позиції.

Принципово новим видом озброєнь, в даний період стали численні безпілотні системи, як розвідувальні, так і ударні, пристосовані до використання у повітрі, на суші та у воді. Також, окрім традиційних фізичних сфер протистояння, додалася ще одна, не менш важлива - віртуальна чи медійна сфера. Сучасні засоби поширення інформації відрізняються оперативністю та масштабами аудиторії, що дає можливість проводити справжні «інформаційні спецоперації», покликані підтримати та/або доповнити фактичні дії. Зокрема, це можуть бути масовані «вкиди» дезінформації (т.з. «fake- news»), з метою 1) формування хибної громадської думки, на зміну якої потім треба буде витратити багато часу та ресурсів; 2)підбурення емоційно нестійких реципієнтів інформації до необхідних її провайдеру фактичних дій; 3) поширення численних альтернативних версій резонансної події з метою ускладнення формування об'єктивної позиції в суспільстві тощо. Сьогодні вже можна стверджувати, що ефективність та актуальність традиційних медіа (друкованих видань, телебачення та радіо) поступово знижується, відходячи на другий план та поступаючись місцем різноманітним сучасним Інтернет-ресурсам (відео-канали, соціальні мережі, інформаційні ресурси тощо), тож важливість цих каналів донесення інформації в соціально- політичному житті лише зростатиме.

Розвиток локальних цивілізацій, так само як і глобальної світової цивілізації в цілому завжди був тісно пов'язаний з геополітичними процесами, проте на різних історичних етапах існували свої особливості та імперативи боротьби за контроль над простором. Важко сказати, який з процесів носив визначальний характер в контексті динаміки глобальних трансформацій - зміна цивілізаційної структури світу чи геополітика? В будь-якому разі вплив був обопільним і на різних етапах пріоритет міг змінюватись. Геополітична практика зазнала істотних змін в процесі свого історичного розвитку і в першу чергу це стосується специфіки контролю над простором: протягом тривалого часу він здійснювався виключно за рахунок завоювання та приєднання територій (пряме домінування); пізніше, в період Нового часу, за рахунок розвитку транспорту та зв'язку, з'явилася можливість тримати під контролем віддаленні землі без фізичного приєднання, а шляхом побудови колоніальних імперій (опосередкований контроль); і лише після тектонічних змін, зумовлених двома світовими війнами основним інструментом контролю стала можливість проекції сили в тому чи іншому регіоні світу та її співвідношення з іншими геополітичними гравцями (стратегічне балансування).

Сучасний етап геополітичної боротьби в світі носить гібридний характер, поєднуючи усі перелічені підходи й засоби контролю над простором. Поява нового - віртуального або диджитально-інформаційного виміру протистояння, виводить його на якісно новий рівень і змушує ключових геополітичних гравців вдаватися до гібридних або комплексних підходів до боротьби за вплив на міжнародній арені в цілому та контроль над простором зокрема. Динаміка сучасного інформаційного простору настільки велика, а розвиток цифрові технології відбувається з такою швидкістю, що для утвердження власного порядку денного в цій галузі (а не лише реагування на виклики), необхідні постійні дослідження і аналіз функціонування ІТ систем в соціальній, економічній, політичній, військовій та інших сферах. Зважаючи, що віртуальний світ став одним з вимірів геополітичної боротьби, новий світовий порядок після закінчення Холодної війни так і не було сформовано, а характер сучасної міжнародної системи тяжіє до «анархічної багатополярності», геополітичні процеси в цілому та їх діджитальна складова зокрема мають бути одним з об'єктів постійної уваги, як з боку науковців, так і з боку керівних структур держави.

Список використаних джерел

Бэттлер А. `Многополярность - синоним войны'. [online] Доступно: http://www.russ.ru/Mirovaya- povestka/Mnogopolyarnost-sinonim-vojny , Дата доступу: 30.09.2019

Doyle M, 1996. `Empires'. New York: Cornell University Press, 407 с.

Исаев Б. `Геополитика классическая и геополитика современная'. [online] Доступно: https://www.politstudies. ru/files/File/20n/2/7.pdf, Дата доступу: 30.09.2019

Маккиндер Х. `Географическая ось истории'.

[online] Доступно: http://www.polisportal.ru/files/File/

puvlication/Starie_publikacii_Polisa/M/1995-4-Makkinder- Geografi4eskaja_os_istorii.pdf, Дата доступу: 30.09.2019

Мотиль О, 2009. `Підсумки імперії', К.: Критика, 200 с.

Мэхэн А. Т `Влияние морской силы на историю. 1660-1783'.[online] Доступно: http://militera.lib.ru/ science/mahan1/index.html, Дата доступу: 30.09.2019

`Power projection'. The free dictionary. [online] Доступно: https://www.thefreedictionary.com/power+projection, Дата доступу: 30.09.2019

`Путин: «Границы России нигде не заканчиваются»'. [online] Доступно: https://www.bbc.com/russian/ news-38093222, Дата доступу: 30.09.2019

Ратцель Ф. `Политическая географ^'.^^^] Доступно: http://grachev62.narod.ru/hrest/chapt35.htm, Дата доступу: 30.09.2019

`Рост населения Земли: 6 миллиардов за последние 200 лє^^Илє] Доступно: https://theworldonly.org/ rost-naseleniya-zemli-6-milliardov-za-poslednie-200-let/, Дата доступу: 30.09.2019

`Сектор безпеки і оборони України: стратегічне керівництво та військове управління', 2018. К.: ЦЗ МО та ГШ ЗС України, 230 с.

Тихонравов Ю. `Геополитика'. [online] Доступно: http://society.polbu.ru/tihonravov_geopolitics/ch16_all. html, Дата доступу: 30.09.2019

Размещено на Allbest.ru