Символічний капітал і морально неприпустиме в інтелектуальних практиках сучасного університету

Размещено на http://www.allbest.ru/

СИМВОЛІЧНИЙ КАПІТАЛ І МОРАЛЬНО НЕПРИПУСТИМЕ В ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ПРАКТИКАХ СУЧАСНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

М.М. Рогожа

У статті досліджено взаємозв'язок прагматичного і ціннісного вимірів інтелектуальних практик сучасного університету, зокрема у практиці університетського інтелектуала в умовах трансформації місії сучасного університету в Європі. Автором досліджується зміст морально неприпустимого в діяльності викладача університету при сучасному символічному виробництві та обміні та критерії його визначення. Морально неприпустиме визначається як поріг, який вказує університетському інтелектуалу його совість щодо того, на що він не може пристати за будь-яких обставин, не зважаючи на всі провокаційні чинники. У статті визначаються такі чинники. Серед зовнішніх чинників це орієнтація на запити суспільства й недофінансування вищої освіти, що на практиці обертається нехтуванням гуманітарної (ціннісної) складової навчання, вимогами поблажливого ставлення до оцінки знань, надлишковістю дослідницької компоненти навчання, включенням викладачів у кампанії агресивного маркетингу освітніх послуг тощо. Внутрішньопрофесійні чинники зумовлені зовнішніми тенденціями й означають руйнацію престижу викладацької діяльності, нівелювання значення викладача як авторитетного джерела знань, досвіду і майстерності на тлі швидкого доступу до технічно бездоганних джерел інформації. Ці зрушення змінюють прагматично-ціннісне ядро символічного капіталу університету, коли традиційною була вимога до викладача слугувати джерелом достовірного знання при навчанні і формуванні соціальної еліти (технічної, наукової, мистецької). Зазначається, що саме за таких обставин зростає роль совісті і морального вибору особистості. Лише совість може змусити університетського інтелектуала відмовитись від того, що він вважає для себе неприйнятним. Зміст морально неприпустимого визначається кожним особисто відповідно до особистого сприйняття цінностей ядра символічного капіталу.

SYMBOLIC CAPITAL AND MORALLY UNACCEPTABLE IN INTELLECTUAL PRACTICES OF CONTEMPORARY UNIVERSITY

The article deals with the interconnection between pragmatic and axiological dimensions of intellectual practices of contemporary university, practice of a university intellectual in conditions of contemporary university mission in Europe, in particular. The author analyzes the content of morally unacceptable in a university teacher activity within current symbolic production and exchange and criteria for their defining. Morally unacceptable is defined as the threshold created by conscience. Conscience of an intellectual outlines the measure which is impossible to overcome in any circumstances, disregarding any provocative factors. These factors are defined in the paper. Among external factors are: direction on public requests and underfunding of higher education. In practice these factors turn into the neglect of humanities component in education, demand on indulgent attitude of avaluation, redundancy of research component in education process, involvement of university teachers into educative services aggressive marketing campaigns and so on. Internal professional factors are conditioned by external tendencies and mean destruction of prestige of teaching, reduction of a role of a university teacher as an authoritative source of knowledge, experience and skillfulness at the ground of quick access to technically perfect sources of information. These factors change pragmatic and axiological core of the university symbolic capital where a demand to university teacher to be the source of authentic knowledge in teaching and shaping of social elite (technical, academic and artistic) was a traditional one. The paper defines that in such circumstances the role of conscience and moral choice of an intellectual is increased. It is conscience that can force a university intellectual to refuse unacceptable. The content of morally unacceptable is defined personally by everyone according to personal comprehension of the symbolic capital axiological core.

Key words: symbolic production and exchange, symbolic capital, non-utilitarian values, intellectual practices, concept "morally unacceptable", university teacher, social activity, countries of Eastern and Central Europe

Постановка проблеми. Питання про ціннісну складову інтелектуальних практик сучасного університету є актуальним для нашої країни, але на загал воно відображає провідні тенденції глобалізаційних процесів, які, зокрема у країнах Східної та Ценральної Європи пов'язані із трансформаціями суспільства та його символічного виробництва й обміну в умовах викликів четвертої промислової революції, проблем зростання безробіття, міграційних процесів. У зв'язку з міграцією активної студентської молоді на навчання в західні університети для вказаного регіону постає питання про об 'єднання / оптимізацію вищих навчальних закладів, скорочення кафедр/ укрупнення факультетів тощо. Це питання прямо чи опосередковано виходить на з'ясування змістів символічного капіталу, який напрацьовується, акумулюється інтелектуальною елітою, викладачами й науковцями, протягом їхньої професійної діяльності із застосування специфічних стратегій продукування й поширення інформації. У сучасних умовах здійснюється не лише значне накопичення інформації про об'єкти дійсності, але часто інформація швидко втрачає свою актуальність, так би мовити старіє, особливо у галузі точних наук, кібернетики, інформатики та ін. В зв'язку з цим перед сучасним викладачем постає непросте завдання - він має постійно й наполегливо оновлювати свій тезаурус та багаж як професійних знань, так і знань із інших галузей науки; йому необхідно повсякчас підвищувати свою загальну ерудицію на тлі різкого й швидкого знецінення знань, набутих ним у попередні роки через зростання інформаційних потоків та інформаційного тиску; від нього вимагається при цьому сприяти формуванню критичності мислення у студентської молоді в умовах, зростання соціальної напруженості через структурні зміни в економіці й соціальній сфері країн Східної та Центральної Європи загалом й України зокрема.

Зміни в академічній сфері нині відбуваються настільки стрімко, радикально і безповоротно, що часто дослідники не встигають фіксувати їх модуси, а прогнози - збуватися в зв'язку із черговим якісно новим витком трансформацій. Прийняття Болонської декларації (1999) ознаменувало початок інтеграційних процесів у сфері вищої освіти, які спричинили зміни в освітній, науковій, господарській і адміністративній структурі європейських університетів. Етична навантаженість цих була такою потужною, що вже в 2004 році у Європі було прийнято Бухарестську Декларацію етичних цінностей і принципів вищої освіти, яка унормовувала ціннісні пріоритети в нових умовах університетської життєдіяльності. У Декларації було наголошено цінність довіри, поваги, відповідальності і підзвітності. Дані цінності стали важливими для забезпечення ефективності та якості викладання, а також дослідницької діяльності як особливих різновидів соціальної активності в сучасному університеті.

Окреслення невирішених питань, порушених у статті. Проте привертає увагу визнання інтелектуальної свободи, з одного боку, та соціальної відповідальності, з іншого, як наріжних цінностей науково-дослідницької діяльності. Крім того, тут визначено особливий запит сучасного соціуму на відкриті системи навчання, в яких виробництво знань повинне вказані цінності пропагандувати та посилювати, вони не повинні конфліктувати між собою. Тому важливим завданням сучасної філософської спільноти видається усвідомлення викликів та наслідків четвертої промислової революції, змін у суспільному виробництві та обміні, які нею зумовлюються. Важливо проаналізувати, крім того, як в таких умовах може реалізуватися інтелектуальна свобода та соціальна відповідальність особливо університетського інтелектуала за сучасних умов в суспільствах Центральної і Східної Європи.

Мета дослідження. Об'єктом цього дослідження є ціннісна складова в інтелектуальних практиках сучасного університету, зокрема у діяльності університетського інтелектуала (викладача і дослідника). Сьогодні у полі університету формується дискурс інтелектуалів про морально неприпустиме у професійній та корпоративній діяльності, як-от у ставленні до своєї праці, до студентів та виховання своїх наступників (молодого покоління викладачів). Прагнемо визначити, як мету, критерії морально неприпустимого в інтелектуальних практик сучасного університету в Центральній і Східній Європі, зокрема в діяльності університетського інтелектуала (викладача і дослідника). Гіпотеза: морально неприпустиме як фактор символічного капіталу університетського викладача можна визначити в контексті спроможності ядра цінностей символічного капіталу поля університету відповідати на виклики часу. Зміст морально неприпустимого визначається кожним відповідно до особистісного сприйняття цінностей ядра символічного капіталу у полі університету, відповідно до того, що кожному диктує його совість.