Словник, що філософує

Боецій в VI столітті перекладає означення омоніму в Аристотелевих "Категоріях" так: "Aequovoca dicuntur quorum nomen solum commune est, secundum nomen vero substantiae ratio diversa" [Aristotelis 2006]. Aфyoз перекладений як ratio, а oщoia як substantia. Перед нами постає два запитання: (1) як відрізняються семантичні поля слів, що перекладають, та слів, що перекладаються, і (2) якщо відрізняються, то яким є логічний устрій цих термінів.

Словник нам говорить, що ratio поділяє з логосом значення розрахунок, відношення і в цьому сенсі може означати обмірковування, прикидання, але не містить значення слово. Vera ratio - істинне вчення, говорить Лукрецій, - у новому вигляді розкриє природу речей. Досить по-грецьки ratio-обмірковування розраховує тут на передачу ratio самої природи. З часом, проте, у християнському богослов'ї семантичний аспект логосу- слова стає настільки значущим, що закріплюється іншим словом - verbum. Грецький "логос" розщеплюється на два латинських слова - ratio і verbum. Словом Verbum перекладає св. Ієронім Логос із Євангелія від Іоанна. Саме це Verbum, Слово-Бог, зосереджує в собі не лише світо-творчу силу логосу й нову онтологіку творіння, але й саме промовляння одкровення. Субстанції, створювані Словом ума-креатора (а Словник нам розповідає, що для розуму Отця, поки Він лише задумує творіння, не народжує Слово, що творить, зберігається слово ratio), онтологічно інші, ніж аристотелівські "усії", які визначаються у своїй суті логосом ума-косметора. Ба більше, Логос-Verbum - Христос - не лише творить, але і прямо у звичайному мовленні звернений до людини.

Інакше кажучи, у "Логосі" Євангелії від Йоана неперекладно повідомлені одне одному не лише семантика юдейського "давар", грецького "логос" і латинського "verbum", але й усезагальні, ніби надмовні онтологіки чи розуми. Власне, лише тут, на цій неперхідній межі між логосами-світами, і постає питання, яке потребує граничної уваги філософії.

Окрім того, це означає також, що переклади аристотелівських понять латиною або мають відповідним чином переосмислювати логіку означення (Aфyoз xfjз oщciaз), або ж вони залишаться логічно сумнівними поняттями лексично правильного перекладу імен. Аристотель св. Томи це Аристотель іншого логосу, іншої онтологіки - томістський Аристотель.

Якщо взяти до уваги будову логосу, який утворює як значення терміна, що означається, так і суть означуваного ним сущого, нам буде не просто описувати грецьку космологію як перші міфопоетичні здогадки стосовно того ж Усесвіту, який ми тепер не спо-глядаємо, а надійно досліджуємо за допомогою своїх радіотелескопів. Ідеться про різні "суті", що помислюються різними логіками розуміння, і розуміються в різних смислах. Відповідно, переклад філософського поняття, що ігнорує логіку його утворення, це переклад, позбавлений сенсу і такий, що породжує омонім, який спантеличує.

Натомість ми тепер можемо запитати: а який логос (яка онтологіка) розуму, що передбачає в якості всезагального (істинного, об'єктивного) світу саме навпаки - невизначено-нескінченний Всесвіт? Цей розум не так косметор-облаштовувач, як космонавт, астронавт. Периферія його Всесвіту всюди, а центр - ніде. Він сам має створювати собі орієнтири, розуміючи їхню умовність. Зрозуміти для нього зовсім не означає означити, а... що? Який його логос, якою є логіка розуміння, що заздалегідь відкриває світ як нескінченний предмет нескінченного пізнання? І якою мовою говорить цей мандрівник між універсумами? У боротьбі з якою багатозначністю й за підказками якої мови вибудовує він свій логос? Ось тут питання перекладу постає з неочікуваною гостротою.

На світанку Нового часу (modernity) мова науки, що народжувалася, утворюється національними мовами [Olschki 1922]. Республіка вчених володіє латиною, але розмовляє (листується) усіма мовами. Мова думки (логос) віднині так само не "дім буття", як Земля - не центр світу. Думка шукає універсальну мову, знаходить її в математиці, але мова математики придатна лише для природознавства.

Утім цей вузол ми тут розв'язувати не будемо.

Список літератури

1. Ахутин, А.В. (2015). Европа - форум мира. Київ: Дух і Літера.

2. Выготский, Л.С. (1996). Мышление и речь: психологические исследования. Москва: Лабиринт. Гомер. (2006). Іліада. (Б. Тен, Пер.). Харків: Фоліо.

3. Декарт, Р. (2014). Медитації про першу філософію. In О. Хома (Ред.), "Медитації" Декарта у дзеркалі сучасних тлумачень: Жан-Марі Бейсад, Жан-Люк Марйон, Кім Сан Он-Ван- Кун (cc. 115-292). Киів. Дух і Літера.

4. Зельдович, Я. Б., & Новиков, И.Д. (1975). Строение и эволюция Вселенной. Москва: Наука. Кассен, Б. (2012). Більше однієї мови. Київ: Дух і Літера.

5. Кассен, Б. (Ред.). (2009-2020). Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей (Т. 1-5). Київ: Дух і Літера.

6. Кассен, Б. (Ред.). (2015-2017). Европейский словарь философий. Лексикон непереводимостей. (Т. 1 -2). Київ: Дух і Літера.

7. Лебедев, А.В. (Ред.). (1989). Фрагменты ранних греческих философов. Часть I. От эпических теокосмогоний до возникновения атомистики. Москва: Наука.

8. Платон. (1999). Апологія Сократа. In Платон, Діалоги (сс. 20-41). Київ: Основи.

9. Apter, E., et al. (Eds.). (2015). Dictionary of Untranslatables: A Philosophical Lexicon. Princeton: Princeton University Press.

10. Aristote. (n.d.). Њuvre complиte. Retrieved February 13, 2020, from L'antiquitй grecque et latine du moyen вge website http://remacle.org/bloodwolf/philosophes/Aristote/table.htm Aristotelis. (2006). Categoriae. (Boethius, Trad.). Retrieved February 10, 2020, from Documenta Catholica Omnia website https://www.documentacatholicaomnia.eu/03d/0480-0524. Boethius, Aristetelis Categoriae, LT.pdf

11. Benveniste, E. (1966). Problиmes de linguistique gйnйrale. Paris: Gallimard.

12. Cassin, B. (Ed.). (2004). Vocabulaire Europйen des Philosophies. Dictionnaire des Intraduisibles. Paris: Seuil, & Le Robert.

13. Cusset, F. (2008). French Theory: How Foucault, Derrida, Deleuze, & Co Transformed the Intellectual Life of the United States. Minneapolis, & London: University Of Minnesota Press. Deleuze, G., & Guattari, F. (1980). Capitalisme et Schizophrйnie 2: Mille Plateaux. Introduction. Rhizoma. Paris. Minuit.

14. Diels; H., & Kranz, W. (1960). Die Fragmente der Vorsokratiker. 1 [Kap. 1. Orpheus - 58. Pyth. Schule]. Berlin-Charl.: Weidmann.

15. Diogenes Laertius. (2018). Lives of the Eminent Philosophers. (J. Miller, Ed.; P. Mensch, Trans.). Oxford: Oxford University Press.

16. Eco, U., & Schifano, J.-N. (1992). "Il faut placer notre espйrance dans une Europe de polyglottes..." Retrieved February 4, 2020, from Le Monde website https://www.lemonde.fr/archives/article/ 1992/09/29/un-entretien-avec-umberto-eco-il-faut-placer-notre-esperance-dans-une-europe-

17. de-polyglottes 3542927 1819218.html

18. Hamann, J. (1967). Metakritik ьber der reinen Vernunft. In J. Hamann, Schriften zur Sprache (S. 219-227). Frankfurt am M.: Suhrkamp.

19. Heidegger, M. (1976). Briefe ьber Humanismus. In M. Heidegger, Gesamtausgabe (Bd. 9, S. 313364). Frankfurt am M.: Klostermann.

20. Heidegger, M. (2000). Logos (Heraklit, Fragment 50). In M. Heidegger, Gesamtausgabe (Bd. 7, S. 211-234). Frankfurt am M.: Klostermann.

21. Humboldt, W. (1836). Ьber die Verschiedenheit des menschlichen Sprachbaues und ihren Einfluss auf die geistige Entwicklung des Menschengeschlechts. Berlin: F. Dummler.

22. Liddell, H. G., & Scott, R. (1940). Ousia. In H. G. Liddell, & R. Scott, A Greek-English Lexicon. (H. S. Jones, & R. McKenzie, Eds.). Oxford: Clarendon Press. Retrieved February 12, 2020, from Perseus Digital Library website http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus:text:1999.04.0057:entrv=ou)si/a Olschki, L. (1922). Geschichte der neusprachigen wissenschaftlichen Literatur (Bd.1-3). Lepzig: Olschki. Platon. (n.d.). Dialogues. Retrieved February 12, 2020, from L'antiquitй grecque et latine du moyen вge website http://remacle.org/bloodwolf/philosophes/platon/loisindex.htm Sapir, E. (2008). The collected works. 1. General linguistics. Berlin: de Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110198867

23. Wharf, B. (1964). Language, Thought, and Reality: Selected Writings. Cambridge, Mass.: MITpress.

24. REFERENCES

25. Akhutin, A. V. (2015). Europe is a forum of the World. Kyiv: Duh i Litera. [In Russian].

26. Apter, E., et al. (Eds.). (2015). Dictionary of Untranslatables: A Philosophical Lexicon. Princeton: Princeton University Press.

27. Aristote. (n.d.). Њuvre complиte. Retrieved February 13, 2020, from L'antiquitй grecque et latine du moyen вge website http://remacle.org/bloodwolf/philosophes/Aristote/table.htm Aristotelis. (2006). Categoriae. (Boethius, Trad.). Retrieved February 10, 2020, from Documenta Catholica Omnia website https://www.documentacatholicaomnia.eu/03d/0480-0524, Boethius, Aristetelis Categoriae, LT.pdf Benveniste, E. (1966). Problиmes de linguistique gйnйrale. Paris: Gallimard.

28. Cassin, B. (2012). More than one language. Kyiv: Duh i Litera. [In Ukrainian].

29. Cassin, B. (Ed.). (2004). Vocabulaire Europйen des Philosophies. Dictionnaire des Intraduisibles. Paris: Seuil, & Le Robert.

30. Cassin, B. (Ed.). (2009-2020). European Dictionary of Philosophies: Lexicon of Untranslatables (T. 1-5). Kyiv: Duh i Litera. [In Ukrainian].

31. Cassin, B. (Ed.). (2015-2017). European Dictionary of Philosophies: Lexicon of Untranslatables (T. 1-2). Kyiv: Duh i Litera. [In Russian].

32. Cusset, F. (2008). French Theory: How Foucault, Derrida, Deleuze, & Co Transformed the Intellectual Life of the United States. Minneapolis, & London: University of Minnesota Press. Deleuze, G., & Guattari, F. (1980). Capitalisme et Schizophrйnie 2: Mille Plateaux. Introduction. Rhizoma. Paris. Minuit.

33. Descartes, R. (2014). Meditations on First Philosophy. In O. Khoma (Ed.), Descartes' "Meditations " in the mirror of contemporary interpretations: Jean-Marie Beyssade, Jean- Luc Marion, Kim Sang Ong-Van-Cung (pp. 115-292). Kyiv: Duh i Litera. [In Ukrainian]. Diels; H., & Kranz, W. (1960). Die Fragmente der Vorsokratiker. 1 [Kap. 1. Orpheus - 58. Pyth. Schule]. Berlin-Charl.: Weidmann.

34. Diogenes Laertius. (2018). Lives of the Eminent Philosophers. (J. Miller, Ed.; P. Mensch, Trans.). Oxford: Oxford University Press.

35. Eco, U., & Schifano, J.-N. (1992). "Il faut placer notre espйrance dans une Europe de polyglottes... " Retrieved February 4, 2020, from Le Monde website https://www.lemonde.fr/archives/article/ 1992/09/29/un-entretien-avec-umberto-eco-il-faut-placer-notre-esperance-dans-une-europe-

36. de-polyglottes 3542927 1819218.html

37. Hamann, J. (1967). Metakritik ьber der reinen Vernunft. In J. Hamann, Schriften zur Sprache (S. 219-227). Frankfurt am M.: Suhrkamp.

38. Heidegger, M. (1976). Briefe ьber Humanismus. In M. Heidegger, Gesamtausgabe (Bd. 9, S. 313364). Frankfurt am M.: Klostermann.

39. Heidegger, M. (2000). Logos (Heraklit, Fragment 50). In M. Heidegger, Gesamtausgabe (Bd. 7, S.

40. 211-234). Frankfurt am M.: Klostermann.

41. Homer. (2006). Iliad. (B. Ten, Trans.). Kharkiv: Folio. [In Ukrainian].

42. Humboldt, W. (1836). Ьber die Verschiedenheit des menschlichen Sprachbaues und ihren Einfluss auf die geistige Entwicklung des Menschengeschlechts. Berlin: F. Dummler.

43. Lebedev, A. V. (Ed.). (1989). Fragments of the early Greek philosophers. Part I. From epic the- ocosmogonies to the emergence of atomism. Moscow: Nauka. [In Russian].

44. Liddell, H. G., & Scott, R. (1940). Ousia. In H. G. Liddell, & R. Scott, A Greek-English Lexicon. (H. S. Jones, & R. McKenzie, Eds.). Oxford: Clarendon Press. Retrieved February 12, 2020, from Perseus Digital Library website http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus:text:1999.04.0057: entry=ou)si/a

45. Olschki, L. (1922). Geschichte der neusprachigen wissenschaftlichen Literatur (Bd.1-3). Lepzig: Olschki. Plato. (1999). Apologia of Socrates. In Plato, Dialogues (pp. 20-41). Kyiv: Osnovy. [In Ukrainian]. Platon. (n.d.). Dialogues. Retrieved February 12, 2020, from L'antiquitй grecque et latine du moyen вge website http://remacle.org/bloodwolf/philosophes/platon/loisindex.htm Sapir, E. (2008). The collected works. 1. General linguistics. Berlin: de Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110198867

46. Vygotsky, L. S. (1996). Thinking and speech:psychological research. Moscow: Labyrinth. [In Russian]. Wharf, B. (1964). Language, Thought, and Reality: Selected Writings. Cambridge, Mass.: MITpress. Zeldovich, Ya. B., & Novikov, I. D. (1975). The Structure and Evolution of the Universe. Moscow: Nauka. [In Russian].

Размещено на Allbest.ru