Уявна зустріч при вході до храму Аполлона в Дельфах: самопізнання і самолюбність у Йогана Ґеорґа Гамана і Григорія Сковороди
Відстеження здійснюваного Йоганом Ґеорґом Гаманом шляху самопізнання і самолюбності як шляху сократівського незнання. Аналіз Сковородинівського бачення шляху самопізнання й самолюбові. Інтерпретація Сковородою Овідієвого міфу про Наркіса й Біблії.
| Рубрика | Философия |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.08.2021 |
| Размер файла | 110,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
2. Ушкалов, Л. В. (2014). Література і філософія: доба українського бароко. Харків: Майдан.
3. Ушкалов, Л. В. (2016). З історії української містики: Сковорода і Гамалія. In Л. В. Ушкалов, Україна і Європа: нариси з історії літератури та філософії. Харків: Майдан.
4. Baader, F. von. (1963). Sдmtliche Werke. Neudr. d. Ausg. Leipzig (Vol. 1-16). (F. Hoffmann et al., Eds.). Aalen: Scientia-Verl.
5. Berning, V. (2007). Die Idee der Person in der Philosophie. Paderborn: Schцningh.
6. Creuzer, F. (Ed.). (1822). Initia Philosophiae ac Theologiae ex Platonis Fontibus ducta sive Procli Diadochi et Olympiodori in Platonis Alcibiadem Commentarii (Pars III). Frankfurt am Main: in Officina Broenneriana.
7. Dцlger, F. J. (1929). Sonne und Sonnenstrahl in der Logostheologie des christlichen Altertums. In F. J. Dцlger, Antike und Christentum (Vol. 1). Mьnster: Aschendorff.
8. Dцlger, F. J. (1971). Die Sonne der Gerechtigkeit. Mьnster: Aschendorff
9. Erdmann-Pandzic, E. von. (2005). Unдhnliche Дhnlichkeit. Die Onto-Poetik des ukrainischen Philosophem HryhorijSkovoroda (1722-1794). Kцln: Bцhlau.
10. Ferrari, J. (1977). La pensйe musulmane et l'Orient dans l'њuvre de Hamann. In S. H. Nasr (Ed.), Mйlanges offerts а Henry Corbin (pp. 673-680). Tehran: Institute of Islamic Studies, McGill University, Tehran Branch.
11. Freudenberger, Th. (1935). Augustinus Steucus aus Gubbio, Augustinerchorherr und pдpstlicher Bibliothekar (1497-1548) und sein literarisches Lebenswerk. Mьnster: Aschendorff.
12. Funke, G. (1990). Cogito ergo sum. Sein und BewuЯtsein. In G. Funke, Abdankung oder BewuЯtseinsphilosophie? (pp. 43-66). Bonn: Bouvier.
13. Hamann, J. G. (1949-1957). Sдmtliche Werke, Historisch-kritische Ausgabe (Vol. 1-6). (J. Nadler, Hrsg.). Wien: Herder.
14. Hamann, J. G. (1955-1979). Briefwechsel (Vol. Bd. 1-7). (W. Ziesemer, & A. Henkel, Eds.). Wiesbaden: Insel.
15. Hoffmann, F. (1856). Franz von Baader als Begrьnder der Philosophie der Zukunft, Leipzig: Bethmann.
16. Lakebrink, B. (1964-65). Hegels EinfluЯ auf die Religionsphilosophie Franz von Baaders. Philosophisches Jahrbuch der Gцrres-Gesellschaft, 72(1): 120-133.
17. Markschies. C. (1998). Innerer Mensch. In T. Klauser et al. (Eds.), Reallexikon fьr Antike und Christentum, (Vol. 18, 266-312). Stuttgart: Hiersemann.
18. Meier, H.-Ch. (1998). Mystik bei Paulus. Zur Phдnomenologie religiцser Erfahrung im Neuen Testament. Tьbingen: Francke.
19. Meier-Oeser, S. (1989). Die Prдsenz des Vergessens. Zur Rezeption der Philosophie des Nicolaus Cusans vom 15. bis zum 18. Jahrhundert. Mьnster: Aschendorff.
20. Nadler, J. (1949). Johann Georg Hamann. Der Zeuge des Corpus Mysticum, Salzburg: Otto Mьller.
21. Schmitt, Ch. B. (1966). Perennial Philosophy: from Agostino Steuco to Leibniz. Journal of the History of Ideas, 27, 505-532. https://doi.org/10.2307/2708338
22. Schmitt, Ch. B. (1970). Prisca Theologia e Philosophia Perennis. In G. Tarugi (Ed.), Il Pensiero Italiano del Rinascimento e il tempo nostro. Atti del V Convegno internazionale del Centro di studi umanistici. Montepulciano, Palazzo Tarugi, 8-13 agosto 1968 (pp. 211-236). Florenze: Olschki.
23. Schweitzer, A. (1930). Die Mystik des Apostels Paulus. Tьbingen: Mohr.
24. Skovoroda, H. (2013). Ausgewдhlte Werke. (R. Pietsch, Trans.). Mьnchen: UFU.
25. Steinbьchel, T. (1943). Franz von Baaders Descartes-Kritik im Rahmen ihrer Zeit und in ihrer grundsдtzlichen Bedeutung. Wissenschaft und Weisheit, 10, 41-60, 103-126. und ibid. 11 (1944), S. 24-42;
26. Steinbьchel, T. (1944). Franz von Baaders Descartes-Kritik im Rahmen ihrer Zeit und in ihrer grundsдtzlichen Bedeutung, Wissenschaft und Weisheit, 14, 24-42.
27. Thomй, H. (2004). Weltanschauung. In J. Ritter et al. (Eds.), Historisches Wцrterbuch der Philosophie (Vol. 12, pp. 453-460). Darmstadt: WBG.
28. Tschizewskij, D. (1974). Skovoroda. Dichter, Denker, Mystiker. Mьnchen: Fink.
29. Wachter, J. G. (1752). Naturae & Scripturae Concordia. Commentatio de literis ac numeris prima- euis aliisque rebus memorabilibus cum ortu literarum coniunctis. Lipsiae: apud Viduam Gabriel; Hafniae: Christiani Rothe.
30. Walraff, M. (2001). Christus Verus Sol - Sonnenverehrung und Christentum in der Spдtantike. Mьnster: Aschendorff.
31. Wikenhauser, A. (1956). Christusmystik des Apostels Paulus. Freiburg i. Br.: Herder.
References
1. Baader, F. von. (1963). Sдmtliche Werke. Neudr. d. Ausg. Leipzig (Vol. 1-16). (F. Hoffmann et al., Eds.). Aalen: Scientia-Verl.
2. Berning, V. (2007). Die Idee der Person in der Philosophie. Paderborn: Schцningh.
3. Creuzer, F. (Ed.). (1822). Initia Philosophiae ac Theologiae ex Platonis Fontibus ducta sive Procli Diadochi et Olympiodori in Platonis Alcibiadem Commentarii (Pars III). Frankfurt am Main: in Officina Broenneriana.
4. Dцlger, F. J. (1929). Sonne und Sonnenstrahl in der Logostheologie des christlichen Altertums. In F. J. Dцlger, Antike und Christentum (Vol. 1). Mьnster: Aschendorff.
5. Dцlger, F. J. (1971). Die Sonne der Gerechtigkeit. Mьnster: Aschendorff.
6. Erdmann-Pandzic, E. von. (2005). Unдhnliche Дhnlichkeit. Die Onto-Poetik des ukrainischen Philosophem Hryhorij Skovoroda (1722-1794). Kцln: Bцhlau.
7. Ferrari, J. (1977). La pensйe musulmane et l'Orient dans l'њuvre de Hamann. In S. H. Nasr (Ed.), Mйlanges offerts а Henry Corbin (pp. 673-680). Tehran: Institute of Islamic Studies, McGill University, Tehran Branch.
8. Freudenberger, Th. (1935). Augustinus Steucus aus Gubbio, Augustinerchorherr und pдpstlicher Bibliothekar (1497-1548) und sein literarisches Lebenswerk. Mьnster: Aschendorff.
9. Funke, G. (1990). Cogito ergo sum. Sein und BewuЯtsein. In G. Funke, Abdankung oder BewuЯtseinsphilosophie? (pp. 43-66). Bonn: Bouvier.
10. Hamann, J. G. (1949-1957). Sдmtliche Werke, Historisch-kritische Ausgabe (Vol. 1-6). (J. Nadler, Hrsg.). Wien: Herder.
11. Hamann, J. G. (1955-1979). Briefwechsel (Vol. Bd. 1-7). (W. Ziesemer, & A. Henkel, Eds.). Wiesbaden: Insel.
12. Hoffmann, F. (1856). Franz von Baader als Begrьnder der Philosophie der Zukunft, Leipzig: Bethmann.
13. Lakebrink, B. (1964-65). Hegels EinfluЯ auf die Religionsphilosophie Franz von Baaders. Philosophisches Jahrbuch der Gцrres-Gesellschaft, 72(1): 120-133.
14. Markschies. C. (1998). Innerer Mensch. In T. Klauser et al. (Eds.), Reallexikon fьr Antike und Christentum, (Vol. 18, 266-312). Stuttgart: Hiersemann.
15. Meier, H.-Ch. (1998). Mystik bei Paulus. Zur Phдnomenologie religiцser Erfahrung im Neuen Testament. Tьbingen: Francke.
16. Meier-Oeser, S. (1989). Die Prдsenz des Vergessens. Zur Rezeption der Philosophie des Nicolaus Cusans vom 15. bis zum 18. Jahrhundert. Mьnster: Aschendorff.
17. Nadler, J. (1949). Johann Georg Hamann. Der Zeuge des Corpus Mysticum, Salzburg: Otto Mьller.
18. Schmitt, Ch. B. (1966). Perennial Philosophy: from Agostino Steuco to Leibniz. Journal of the History of Ideas, 27, 505-532. https://doi.org/10.2307/2708338
19. Schmitt, Ch. B. (1970). Prisca Theologia e Philosophia Perennis. In G. Tarngi (Ed.), Il Pensiero Italiano del Rinascimento e il tempo nostro. Atti del V Convegno internazionale del Centro di studi umanistici. Montepulciano, Palazzo Tarugi, 8-13 agosto 1968 (pp. 211-236). Florenze: Olschki.
20. Schweitzer, A. (1930). Die Mystik des Apostels Paulus. Tьbingen: Mohr.
21. Skovoroda, H. (2010). A complete academic collection of works. [In Church Slavonic]. (L. Ushkalov, Ed.). Kharkiv: Maidan; Edmonton, & Toronto: CIUS.
22. Skovoroda, H. (2013). Ausgewдhlte Werke. (R. Pietsch, Trans.). Mьnchen: UFU.
23. Steinbьchel, T. (1943). Franz von Baaders Descartes-Kritik im Rahmen ihrer Zeit und in ihrer grundsдtzlichen Bedeutung. Wissenschaft und Weisheit, 10, 41-60, 103-126.
24. Steinbьchel, T. (1944). Franz von Baaders Descartes-Kritik im Rahmen ihrer Zeit und in ihrer grundsдtzlichen Bedeutung, Wissenschaft und Weisheit, 14, 24-42.
25. Thomй, H. (2004). Weltanschauung. In J. Ritter et al. (Eds.), Historisches Wцrterbuch der Philosophie (Vol. 12, pp. 453-460). Darmstadt: WBG.
26. Tschizewskij, D. (1974). Skovoroda. Dichter, Denker, Mystiker. Mьnchen: Fink.
27. Ushkalov, L. V. (2014). Literature and philosophy: the epoch of Ukrainian Baroque. [In Ukrainian]. Kharkiv: Maidan.
28. Ushkalov, L. V. (2016). From the history of Ukrainian mysticism: Skovoroda and Gamalia. In L. V. Ushkalov, Ukraine and Europe: Essays on the history of literature and philosophy. [In Ukrainian]. Kharkiv: Maidan.
29. Wachter, J. G. (1752). Naturae & Scripturae Concordia. Commentatio de literis ac numeris prima- euis aliisque rebus memorabilibus cum ortu literarum coniunctis. Lipsiae: apud Viduam Gabriel; Hafniae: Christiani Rothe.
30. Walraff, M. (2001). Christus Verus Sol - Sonnenverehrung und Christentum in der Spдtantike. Mьnster: Aschendorff.
31. Wikenhauser, A. (1956). Christusmystik des Apostels Paulus. Freiburg i. Br.: Herder.
Annotation
Roland Pietsch
An Imaginative Meeting at the Entrance to the Temple of Apollo at Delphi: Self-knowledge and Self-love in Johann Georg Hamann and Hryhorii Skovoroda. Comparative analysis
At First, the article analyses Hamann's path to self-knowledge and self-love as a path of Socratic ignorance, which is indeed the highest form of knowledge. For Hamann Socrates is the predecessor of Christ, and Socratic ignorance (I know that I know nothing) is the path to divini- zation. Subsequently, it is pointed out, how Hryhorii Skovoroda explains the path of selfknowledge and self-love. To illustrate this thought, he makes use of the Ovidian Narcissus myth. Concerning the figure of Narcissus, Skovoroda distinguishes the following three aspects: 1. The Egyptian Narcissus, 2. The Hebraic Narcissus and 3. The Christian Narcissus, i.e. Jesus Christ. These three aspects and corresponding assertions of the Bible designate Skovoroda's path to divinization. Finally, it points out similarities between Hamann's and Skovoroda's understanding of self-knowing and self-love and their fundamental impact for the philosophy of Franz von Baader and his criticism of modern subjectivism.
Анотація
сковорода гаман самопізнання самолюбність
Роланд Піч
Уявна зустріч при вході до храму Аполлона в Дельфах: самопізнання і самолюбність у Йогана Ґеорґа Гамана і Григорія Сковороди. Порівняльний аналіз
У статті спочатку простежується здійснюваний Йоганом Ґеорґом Гаманом шлях самопізнання і самолюбності як шлях сократівського незнання. При цьому наголошується на розумінні Гаманом останнього як найвищої форми пізнання. Далі обґрунтовується думка про те, що Гаман розглядав Сократа як предтечу Христа, а сократівське незнання - як шлях до обожнення. Потому аналізується Сковородинівське бачення шляху самопізнання й самолюбові. При цьому звертається увага на інтерпретацію Сковородою Овідієвого міфа про Наркіса й Біблії. Що стосується образа Наркіса, то тут Сковорода розрізняє три аспекти у трактувані цього образу: (1) єгипетський Наркіс; (2) єврейський Наркіс; (3) християнський Наркіс, тобто Ісус Христос. Спираючись на ці три аспекти й відповідні висловлювання з Біблії, він описує шлях поступового сходження людини до Бога й набуття нею стану обожнення. Наприкінці акцентується увага на основоположних подібностях концепцій Гамана й Сковороди і окреслюється значення ідеї самопізнання в перспективі, а саме у філософії Франца фон Баадера й у його критиці новітнього суб'єктивізму.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Антропологізм як основна ідея усієї філософської спадщини Григорія Сковороди - видатного українського філософа. Розкриття проблеми самопізнання в трактатах "Нарцис" та "Асхань". Характеристика поняття "сродної" праці як способу самореалізації особистості.
реферат [23,8 K], добавлен 18.05.2014Зародження українського бароко та його зв'язок з Європейським Просвітництвом. Григорій Сковорода: життєвий шлях та філософські погляди. Тема самопізнання у творах письменника, його вчення про дві натури і три світи, про сродну працю та щастя народу.
курсовая работа [49,3 K], добавлен 12.11.2010Історія та особливості становлення професійної філософії в Україні. Біографія Григорія Савича Сковороди, аналіз його впливу на розвиток української філософської думки та художньої літератури. Загальна характеристика основних концепцій філософії Сковороди.
реферат [28,5 K], добавлен 12.11.2010Ознайомлення із філософськими ідеями Григорія Сковороди про щастя та любов, антиетичність буття та трьохвимірність будови світу, вираженими у світоглядних трактатах християнського богослова "Вступні двері до християнської добронравності" та "Кільце".
сочинение [15,2 K], добавлен 24.12.2010Вивчення життєвого шляху українського філософа і письменника Г. Сковороди. Узагальнення різних підходів й аспектів до тлумачення серця особистості. Проблема антропології людини. Серце, як божественна сутність та сфера підсвідомого. Витоки філософії серця.
реферат [23,3 K], добавлен 16.03.2011Шлях Григорія Сковороди в філософію. Основні напрями передової педагогіки, що відбилися у педагогічних поглядах Сковороди. Філософська система у творах українського просвітителя-гуманіста. Ідея "сродної" праці, головний принцип розрізнення життя філософа.
презентация [158,5 K], добавлен 26.04.2015Навчання про "три світи" та "дві натури" в центрі філософії українського та російського просвітителя, філософа, поета та педагога Григорія Сковороди. Інтелектуальний шлях філософа. Особливості зв'язку філософської спадщини Г. Сковороди з сучасністю.
курсовая работа [72,0 K], добавлен 18.03.2015Біографія видатного українського філософа-гуманіста і визначного поета XVIII століття Григорія Сковороди. Цікаві факти з його життя. Філософські погляди видатного гуманіста епохи. Ідея чистої або "сродної" праці в системі філософських поглядів мислителя.
реферат [34,4 K], добавлен 19.12.2010Становлення філософської системи, специфічного стилю і форми філософського мислення великого українця. Фундаментальні цінності очима Г. Сковороди. Традиції неоплатонізму і християнської символіки. Принцип барокової культури. Суперечності світу.
реферат [18,9 K], добавлен 19.10.2008Опис життєвого, творчого та наукового шляху Л.П. Карсавіна - науковця ідеолога євразійського руху. Дослідження його філософських та соціально-політичних поглядів. Історіософія Карсавіна в працях, присвячених дослідженню історичних процесів, подій та явищ.
дипломная работа [88,9 K], добавлен 07.12.2011Деякі етапи життєвого шляху Арістотеля: навчання у платонівській академії, виховання Олександра Македонського, заснування філософської школи — Лікея. Розробка науки про політику, її зв'язок з етикою. Форми правління державою. Політичне право і закон.
реферат [17,8 K], добавлен 08.10.2009Свідомість як філософська категорія, її властивості та різновиди, значення в становленні людини як особистості. Місце проблеми життя та смерті в світовій філософії. Методика осмислення сенсу життя та шляху до безсмертя через філософські роздуми.
контрольная работа [17,3 K], добавлен 31.08.2009"Небуття" Чанишева - уявна панацея від відчаю, що охоплює людину, яка відкрила для себе ілюзорність надій, що пов'язуються з "буттям". Аналіз ілюзій свободи, любові та Бога. Свідомість як "носій" буття. Культура як породження страху і страждання.
реферат [9,2 K], добавлен 02.06.2015"Соціопсихотерапевтичний" трактат Володимира Винниченка "Конкордизм" як утопічна схема будування щастя людства. Визнання автором неминучості боротьби природного і соціального в людині. Філософські праці Григорія Сковороди про дві натури і три світи.
реферат [19,8 K], добавлен 18.02.2014Корені української філософської думки. XVIII століття - класичний період, пов'язаний із діяльністю Г.С. Сковороди. Відголоски ідей Просвітництва, що домінували у тогочасній Європі, та інтерпретація античних думок у поглядах філософів України.
контрольная работа [56,8 K], добавлен 06.06.2009Теоретичне обґрунтування щастя людини й гармонійного розвитку у творчості Г.С. Сковороди - філософа світового рівня. Ідея феномену мудрості у контексті здобуття істини у спадщині мислителя. Методики дослідження соціальної спрямованості особистості.
курсовая работа [86,1 K], добавлен 13.05.2014Сократ як видатний мислитель епохи високої класики Стародавньої Греції, втіленням еллінської мудрості. Дитинство і юність філософа, принципи його діяльності. Завдання "сократівського" методу, натурфілософський період в історії старогрецької філософії.
реферат [21,7 K], добавлен 14.03.2010Душевний лад, внутрішня гармонія, чиста совість і сердечний спокій як ідеал самовдосконалення за Григорієм Сковородою. Перехід через "друге народження". Ідея боголюдини для філософа як визначальна в його системі пізнання людини та свободи світу.
доклад [16,1 K], добавлен 11.12.2012Філософія як засіб критичного аналізу, усвідомлення найзначніших, універсальних процесів і проблем, від яких залежить розвиток цивілізації. Принцип єдності протилежностей, їх гармонійного поєднання. Внесок Е. Кассирера у дослідження проблеми міфу.
презентация [3,2 M], добавлен 15.12.2016История жизни Диогена Синопского, его философские взгляды и идеи. Создание греческой школы киников. Путешествие Диогена в Дельфы к оракулу Аполлона, который дал совет "сделать переоценку ценностей". Проповедование философом аскетического образа жизни.
презентация [1,3 M], добавлен 07.04.2015
