Сакральна топоніміка у драматургії ваґнерівського «Лоенґріна» (міфооперологічні студії)
Синтез інтеграційно-диференційованих процесів спостерігається у формуванні і функціонуванні напрямів сучасного вітчизняного музикознавства. Особливості спирання опери саме на міфологічні сюжети, що є сталою рисою жанру на всіх етапах його історії.
| Рубрика | Философия |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 31.10.2024 |
| Размер файла | 46,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Міфологізація історії та історізація міфу -- два взаємообумовлені процеси в оперній творчості Р. Ваґнера. Мислення архетипами, міфема- ми і міфологемами як елементами міфа обумовлює підкорення певних історичних ознак загальному міфотворчому осмисленню світу, що спостерігається на рівнях музичної драматургії, структури дії, образного світу, сюжетотворення опери. Виявлені в процесі міфооперологічного аналізу ваґнерівського «Лоенґріна» закономірності логіки міфа (концентрична драматургія як вияв таких ознак сакрального хронотопу, як безначальність, безкінечність дії, повсюдність сакрального центру; наявність «діючих імен» у сфері оперної топонімики; оточення Брабанту небаченими світами -- Монсальватом і Валгаллою, між котрими розгортається двобій за Мітгард) дозволяють дійти висновку щодо «розчинення» наявних у художньому тексті ознак історичного часу у безмежності оперного міфа.
Історичні ознаки оперної дії «Лоенґріна» властиві лише одному із трьох її сюжетних рівнів, а саме пов'язаному з земним світом (Брабантом). Поруч з цим історичні ознаки абсолютно не властиві небесному і підземному виразам Трансценденту -- ані Монсальвату, ані Валгаллі, що має намір припинити своє примарне життя і повернути собі колишнє панування у світі. Ці два рівні оперної дії цілком перебувають у царині вічності та безкінечності як реаліях міфологічного хронотопу. Законам логіки міфа, що домінують над усім обумовленим, підкорюються властиві земному світу ознаки хронотопу: Брабант Х століття перетворюється на поле одвічної битви між Світом і Темрявою.
Відбувається міфологізація історії як ознака ваґнерівського оперного міфа «Лоенґрін».
У художньому часопросторі ваґнерівського «Лоенґріна» -- взірцеві «нового міфу» доби романтизму -- взаємодіють сюжетні шари, узагальнені сакральними оронімами Мансальват та Валгалла.
Семантику Монсальвату та Валгалли у формуванні музичної драматургії оперного міфа Р. Ваґнера «Лоенґрін» -- опері імені -- визначено завдяки засадам міфооперології -- науки, основаної на синтезі засад міфо- та оперології, застосуванню музичної ономатології, поширеної на сфери міфологізованої ономастики: антропо- та топоніміку. Визначено роль явних (Монсальват) і прихованих оронімів (Валгалла, а також її аналогів -- Венериної гори і Клінґзора) у структурі міфоло- гізованої топоніміки ваґнерівського «Лоенґріна». Виявлені закономірності їх функціонування у символічному контексті opera as myth дозволяють встановити приховані змісти музичної драми, що сприяє розширенню її семантичного «поля».
У вербальній складовій оперного міфа «Лоенґрін» оронім Валгалла (на відміну від Монсальвату) відсутній. До «молитви» Ортруди (2-га сцена ІІ дії) уведені імена власні колишніх володарів германо-скандинав- ської міфології, що уводять до оперного контексту прихований сюжет про священну гору старого світу. Валгаллі і Монсальвату у різні історичні часи належали подібні функції (світова гора воскресіння, замок із священною залою, помешкання небесних воїнів світла, птахи), що надало сакральним оронімам значення семантичних двійників в оперному творі Р. Ваґнера. Християнізація обумовила витіснення поганської міфології за межі сакрального хронотопу: в єдиній міфологічній картині світу немає місця двом сакральним об'єктам, чиї функції співпадають. Валгалла, зайнявши підземний локус, перетворилася на суперника Монсальвату. Оперна трансміфологія «Лоенґріна» основана на об'єднанні в сюжетну єдність сакральних історій Валгалли і Монсальвату, протистояння Wunder і Zauber (подібно до «Тангойзера»). Уведення імені Парсіфаля до розповіді Лоенґріна (3-тя сцена ІІІ дії) сприяє долученню сюжетних аналогій з Клінґзором -- символічною горою-замком, втіленням Zauber, суперником Монсальвату в останній опері Ваґнера. Час розвитку дії «Лоенґріна» -- доба знищеного Клінґзора: рання опера Р. Ваґнера постає як післямова до останньої містерії композитора. Через семантику явного і прихованого оронімів у топоніміці opera as myth відбувається розкриття ідеї протистояння світла й темряви, християнства та язичництва, поєдинку за володарювання над Брабантом (Midgard).
Чотири великі кола у драматургії опери -- коло Монсальвату, оповідальне коло (коло передісторії подій), коло Божого Суду, коло клятви; два малих кола, що доповнюють семантичні структури двох перших кіл, й кола змови та Валгалли (відіграють проміжну функцію між великими і малими колами), обрамлюють та структурують зміст музично-сценічного цілого, надаючи йому ознак хронотопу-sacra. Як сакральний центр оперного міфа тлумачено 4-5-у сцени ІІ дії оперного міфа: тут конфліктне протистояння Валгалли та Монсальвату набуває відкритої (публічної) форми, у загостреному вигляді втілюючи головну ідею оперного міфа. Малі кола у драматургії опери, вміщені до першого та другого великих кіл, доповнюють їх зміст.
Міфооперологія як науковий напрям, що виникає на основі синтезу двох наук -- міфології і оперології, надає методологічні засади та шляхи вивчення опери як сакрального мікрокосму, утвореного на основі синтезу мистецтв, подібного до прадавнього синкретизму. На засадах міфооперології базується вивчення національного оперного міфа, зі створення якого розпочинається як історія жанру, що досягає значення роду мистецтва, так і історія національних оперних шкіл.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Філософія історії як складова системи філософського знання, її сутність та розвиток. Шляхи трансформації поняття "філософія історії" від його Вольтерівського розуміння до сучасного трактування за допомогою теоретичної спадщини Гегеля, Шпенглера, Ясперса.
реферат [32,2 K], добавлен 23.10.2009Початок філософського осмислення цивілізації, принципи та фактори його розвитку на сучасному етапі. Життєвий шлях цивілізацій, його періодизація. Особливості, проблеми, майбутнє та місце України в світі. Глобалізація, вільний ринок та "ефект метелика".
курсовая работа [51,4 K], добавлен 25.10.2014Сутність та шляхи філософського вирішення проблеми "людина – природа", її особливості та рівні осмислення на різних етапах розвитку суспільства. Корективи, що були внесені в дану проблему в епоху Відродження. Проблема "людина – природа" у Нові часи.
реферат [11,9 K], добавлен 09.03.2011Цивілізація, як характеристика стану існування суспільства. Цивілізаційний підхід: парадигма філософсько-історичного пізнання. Вчення М.Я. Данилевського та його роль у формуванні цивілізаційного підходу. Цивілізаційна концепція історії А.Дж. Тойнбі.
дипломная работа [114,8 K], добавлен 02.06.2013Сутність поняття Umwelt як оточуючий світ людини, середовище її існування. Характерні особливості Umwelt та його типи стосовно сучасного етапу розвитку цивілізації. Особливості та значення краудсорсінгу, необхідність формування сучасної прикладної етики.
статья [34,6 K], добавлен 06.09.2017Роль учення Конфуція в історії політичної думки Китаю. Патріархально-патерналістська концепція держави. Розвинення в моїзмі ідеї природної рівності всіх людей. Обґрунтування Мо-цзи договірної концепції виникнення держави. Заснування Лао-цзи даосизму.
реферат [26,6 K], добавлен 18.08.2009Предмет історії філософії. Історія філософії та філософія історії. Філософський процес. Методи історико-філософського аналізу. Аристотель. Концепція історії філософії, історичного коловороту. Герменевтика. Західна та східна моделі (парадигми) філософії.
реферат [24,1 K], добавлен 09.10.2008Історія в концепціях "філософії життя". Гносеологічні проблеми історії баденської школи неокантіанства. Проблеми історії в концепціях неогегельянства. Неопозитивістська теорія історії. Метод "віднесення до цінностей" і метод "оцінки" в теорії Ріккерта.
реферат [30,1 K], добавлен 30.11.2010Основні риси сучасних фундаментальних досліджень. Проблема формування високої інноваційної культури всіх верств суспільства. Роль фундаментальних наук в інноваційному процесі в суспільному розвитку та на підприємстві, основні етапи його здійснення.
реферат [34,3 K], добавлен 10.11.2014Характерні особливості та принципи теорії філософії життя, аналіз етичних концепцій її найвідоміших представників, а саме - В. Дильтея, Г. Зиммеля, А. Бергсона, А. Шопенгауера, Ф.-В. Ніцше та А. Швейцера. Сутність життєвого досвіду як об'єкта пізнання.
контрольная работа [32,2 K], добавлен 27.12.2010Питання "гуманізму" для філософів. Розвиток гуманізму. Розвиток раціоналістичного і ірраціонального гуманізму в історії людства. Збереження раціоналізму як основного методу науки і освіти. Розвиток найважливіших принципів сучасного гуманітарного знання.
реферат [20,1 K], добавлен 02.12.2010Порозуміння між різноманітними спільнотами, що населяють планету. Необхідність появи "нової етики" і "нової моралі" в суспільстві. Здійснення аналізу морально-етичних зрушень сучасного українського суспільства на фоні розвитку глобалізаційних процесів.
статья [27,2 K], добавлен 27.07.2017Поняття визначення, його сутність і особливості, гносеологічні завдання та роль у практичному пізнанні. Термін "умовивід", його тлумачення, структура та елементи. Доведення як процес думки, його етапи, структурні елементи та значення в мисленні людини.
контрольная работа [12,3 K], добавлен 17.02.2009Роль інформаційних технологій у всіх сферах життєдіяльності людей: філософський і аксіологічний аспекти. Віртуалізація та інформатизація суспільства. Духовний зміст і місце Інтернету у філософії. Інтернет як ядро формування нової соціокультурної програми.
реферат [37,5 K], добавлен 28.09.2014Обґрунтування думки про неможливість пояснення свідомості, а лише її розуміння у працях М. Мамардашвілі. Основні моменти, в яких чітко спостерігається "відтворюваність" свідомості. Спроба осмислення філософської рефлексії Мераба Константиновича.
эссе [26,3 K], добавлен 19.12.2015Загальна характеристика філософія періоду Середньовіччя: історичні умови її формування, проблеми, найбільш відомі представники та їх погляди. Протистояння головних течій. Особливості філософії Відродження, її джерела та поява нових напрямів науки.
реферат [19,7 K], добавлен 18.05.2011Дослідження філософської концепції О. Шпенглера у аналізі його історіософської праці "Присмерки Європи". Філософська інтерпретація історії у теорії локальних цивілізацій А. Тойнбі. Історіософсько-методологічні концепції істориків школи "Анналів".
реферат [26,2 K], добавлен 22.10.2011Сократ як видатний мислитель епохи високої класики Стародавньої Греції, втіленням еллінської мудрості. Дитинство і юність філософа, принципи його діяльності. Завдання "сократівського" методу, натурфілософський період в історії старогрецької філософії.
реферат [21,7 K], добавлен 14.03.2010Сутність пізнавального процесу, його принципи та особливості. Об’єктивна, абсолютна і відносна істина. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання, його основні форми і методи. Поняття конкретного і абстрактного на рівнях емпірії і теорії.
реферат [67,8 K], добавлен 25.02.2015Три основні напрями філософії історії. Специфіка філософського осмислення проблеми людини у філософії, сутність людини в історії філософської думки. Філософські аспекти походження людини. Проблеми філософії на сучасному етапі. Особистість і суспільство.
реферат [40,2 K], добавлен 08.10.2009
