Термодинамiчнi, кiнетичнi та магнiтнi властивостi квантових твердих тiл при низьких температурах
Кріокристали типу азоту у матрицях інертних газів. Аналіз теплового опору параводню з важкими домішками. Розсіяння фононів на кластерах ортоводню. Теорія термодинамічних та кінетичних властивостей твердих сумішей ізотопів гелію, які зазнають розпаду.
| Рубрика | Физика и энергетика |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 07.01.2014 |
| Размер файла | 125,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
У пiдроздiлi 2.1 у рамках послiдовного квантовомеханiчного пiдходу докладно проаналiзованi ротацiйно-поляроннi стани двохатомної домiшки замiщення в атомарних гратах i розрахованi перенормування обертальної сталої B i константи кристалiчного поля K для домiшкової молекули.
У пiдроздiлi 2.2 для випадку слабких розчинiв отриманий гамiльтонiан мiждомiшкової взаємодiї, обумовленої наявнiстю далекодiючих пружних полiв у системi випадково розташованих домiшок. Показано, що повний гамiльтонiан системи зводиться до суми незалежних одночасткових гамiльтонiанiв. Кожний з них описує ротатор з перенормованими значеннями B i K, який рухається у випадковому пружному полi, створеному iншими домiшками. Таким чином, при розрахунку термодинамiчних функцiй розчину має бути зроблене усереднення по випадковому розподiлу компонент пружних полiв.
У пiдроздiлi 2.3 побудована теорiя теплоємностi розчинiв азоту в матрицях затвердiлих iнерт-них газiв. Показано, що складнi температурнi i концентрацiйнi залежностi термодинамiчних характеристик розчинiв обумовленi, з одного боку, тунельним розщепленням рiвнiв iзольованого ротатора, вмiщеного в кристалiчне поле матрицi, а з iншої - випадковим деформацiйним потенцiалом домiшкової пiдсистеми.
У пiдроздiлi 2.4 теорiя узагальнена на бiльш складнi системи, такi як твердi розчини кисню в матрицях iнертних газiв. Молекула O2 вiдрiзняється вiд молекули азоту тим, що має нескомпенсований електронний спiн S = 1, i, отже, набiр власних станiв ротатора потроюється. Ця обставина враховується включенням до гамiльтонiану додаткової взаємодiї спiн-вiсь.
Отриманi в пiдроздiлах 2.3 i 2.4 теоретичнi результати застосованi для iнтерпретацiї експериментальних даних [3-6] по вимiру теплоємностi твердих розчинiв 14N2 - Ar(Kr), 15N2 - Ar(Kr) i O2 - Ar(Kr) з концентрацiями x 1%. В усiй областi температур i концентрацiй має мiсце дуже гарна кiлькiсна згода з експериментальними даними. Як iлюстрацiя на рис. 1 а i б приведенi температурнi залежностi домiшкових теплоємностей C розчинiв 14N2 - Ar i O2 - Ar.
Третiй роздiл присвячений викладу результатiв дослiдження процесiв переносу тепла в кристалах параводню (p-H2) з домiшками. Розглянуто випадки домiшок якi мають (парнi кластери ортоводня) або не мають (домiшки iнертних газiв) внутрiшнiх ступенiв свободи.
У пiдроздiлi 3.1 у загальному виглядi вирiшена задача про розсiяння фононiв на важких неiзо-топiчних домiшках без внутрiшнiх ступенiв свободи. Розрахований зворотний час релаксацiї на квазiлокальних рiвнях домiшки
(1)
де g1 = M/M1 - 1, g2 = M1c12/( Mc2) - 1, M i M1 - маси атомiв матрицi i домiшки, c i c1 - швидкостi звуку у матрицi й у кристалi, який цiлком складений з домiшкових атомiв, k - закон дисперсiї фононiв, N - число вузлiв гратiв. Обчислення суми по k в P(-) повинне виконуватись з виключенням точки k = . У граничному випадку g2 = 0 формула (1) переходить у вiдоме спiввiдношення для розсiяння фонона на изотопiчнiй домiшцi.
У пiдроздiлi 3.2 побудований гамiльтонiан, що враховує фонон-фононну взаємодiю з точнiстю до членiв, кубiчних по зсувах атомiв. У пiдроздiлi 3.3 виписана система кiнетичних рiвнянь для подовжнiх i поперечних фононiв з врахуванням трифононних процесiв та обчисленi температурнi i частотнi залежностi для зворотних часiв релаксацiї нормальних фонон-фононних процесiв (N-процесів).
У пiдроздiлi 3.4 докладно проаналiзована проблема транспорту тепла в параводнi, що мiстить атоми неону, якi для матрицi p-H2 є практично iдеальними iзотопiчними домiшками. Запропонована теорiя виходить з положення про те, що при низьких температурах у квантових молекулярних кристалах, якi мiстять достатньо малу кiлькiсть домiшок, квазiрiвноважний розподiл у системi фононiв не встигає установитися за час пробiгу мiж двома послiдовними зiткненнями з дефектами. Таким чином, виникає необхiднiсть у рiшеннi кiнетичного рiвняння, яке явно враховує взаємний вплив рiзних механiзмiв розсiяння фононiв. Використання такого пiдходу у данiй роботi надало змогу адекватно iнтерпретувати нетривiальну поведiнку теплового опору, що спостерiгається в експериментi [7]. Встановлено, що значна величина надмiрного домiшкового теплового опору i його нелiнiйна залежнiсть вiд концентрацiї точкових дефектiв є наслiдком iнтерференцiйних ефектiв мiж N-процесами, процесами перекидання (U-процесами) i резонансним розсiянням на квазiлокальних рiвнях домiшок. Теоретичнi результати, отриманi у пiдроздiлах 3.1-3.4, знаходяться у чудовiй згодi з експериментальними даними [7] по теплопровiдностi розчинiв Ne у p-H2 (див. рис. 2). Викладена в дисертацiї теорія дозволяє також однозначно встановити роль кожного з механізмiв розсiяння у формуваннi реальних температурних залежностей ефективного зворотного часу релаксацiї 1/eff . Це iлюструє рис. 2, де наведенi кривi, отриманi при "вiдключеннi" рiзних механiзмiв. Видно, що в низькотемпературнiй областi iстотними є нормальнi трифононнi процеси i резонансне розсiяння на домiшках. У високотемпературнiй областi переважають U-процеси. Рис. 2 також показує, що iнтенсивнiсть N-процесiв не настiльки велика, щоб досягти "займанiвської" границi.
У пiдроздiлi 3.5 строго вирiшена квантовомеханiчна задача про непружне розсiяння фононiв на бiнарних ортодефектах, що являють собою парнi комплекси з домiшок замiщення, якi мають власний електричний квадрупольний момент. Розсiяння фононiв на iзольованiй ортомолекулi розглянуто в [8], де показано, що внесок такого механiзму у теплопровiднiсть кристала малий.
Разом з тим вiдомо, що помiтна частина ортомолекул присутня в матрицi параводню у виглядi парних, потрiйних i т.д. кластерiв з внутрiшнiми ступенями свободи, якi можуть збуджуватись внаслiдок взаємодiї з фононами, що приводить до непружного (резонансного) розсiяння останнiх. У дисертацiї розрахований зворотний час релаксацiї фонона на бiнарному ортокластерi. Отриманий вираз по своїй структурi є подiбним до вiдповiдного виразу для розсiяння на важкiй iзотопiчнiй домiшцi, але принципово вiдрiзняється вiд нього тим, що резонансна частота i ширина резонансного пiка є функцiями температури. Показано також, що режим резонансного розсiяння на бiнарному ортокластерi настає при температурах, якi перевищують певне критичне значення T0 6 7 K. У пiдроздiлi 3.6 обговорена роль зазначеного механiзму в формуваннi теплового опору кристалiв H2 i показано, що його внесок є малим у порiвняннi з внеском фонон-фононних процесiв.
Четвертий роздiл дисертацiї присвячений теоретичному дослiдженню термодинамiчних властивостей твердих розчинiв iзотопiв гелiю 3He - 4He. Вiдомо [9], що при охолодженнi нижче температури розшарування Ts цi розчини зазнають розпаду, внаслiдок чого в кристалi формується двофазна гетероструктура. Теплоємнiсть кристала C(T) у двофазнiй областi (T Ts) мiстить внесок (великий у порiвняннi з теплоємнiстю гратiв), обумовлений додатковими ступенями свободи гетерофазної системи. Цей ефект був вперше експериментально спостережений у роботi [9], де вимiрянi температурнi залежностi теплоємностi твердих розчинiв 4He у матрицi 3He при концентрацiях n0 компоненти 4He в iнтервалi 0.11% n0 50 %. У [9] було також показано, що в двофазнiй областi термодинамiка твердих сумiшей 3He - 4He добре описується наближенням СУП. При переходi ж до однорiдного розчину (T > Ts) наближення СУП виявляється непридатним, оскiльки домiшкова теплоємнiсть у цiй областi обумовлена деталями близького порядку в системi, тобто є чисто флуктуацiйною. Єдина вiдома в лiтературi спроба опису теплоємностi розглянутих систем у флуктуацiйнiй областi була зроблена в роботi [10]. Однак теорiя [10] має ряд принципових недолiкiв, якi були пiдданi серйознiй критицi в оглядi [11].
У дисертацiї запропонована послiдовна теорiя термодинамiчних властивостей твердих розчинiв 3He - 4He довiльної концентрацiї при всiх температурах, включаючи область поблизу Ts. Як вихiдна обрана модель решiткового газу, у рамках якої (з врахуванням симетрiї кривої розшарування) гамiльтонiан системи має вигляд (пiдраздiл 4.1)
(2)
де nf - числа заповнення домiшок 4He у вузлi f, а Vff' - енергiя мiждомiшкової взаємодiї.
Принциповим моментом теорiї є однозначний висновок про те, що адекватний опис температурної поведiнки теплоємностi розглянутих систем може бути досягнутий тiльки за умов врахування далекодiючего характеру міждомiшкової взаємодiї Vff' (пiдроздiл 4.2). Для потенцiалу Vff' використана модель Браута, суть якої полягає у припущеннi, що взаємодiя атома у вузлi f з iншими домiшками має постiйну величину (i дорiвнюї V0) у межах координацiйної сфери, яка вмiщує z домiшок. Поза цiєю сферою взаємодiя дорiвнює нулю. Величина z характеризує ефективний радiус мiждомiшкової взаємодiї, i при порiвняннi з експериментом розглядається як пiдгiнний параметр. Другим пiдгiнним параметром теорiї є добуток V0z , величина якого є однаковою для розчинiв усiх концентрацiй i визначається по вiдомiй з експерименту критичнiй температурi сумiшi, Tc V0z/4 0.38 K.
Важливою перевагою теорiї є коректне врахування кореляцiйних ефектiв у флуктуацiйнiй областi. У пiдроздiлi 4.3 флуктуацiйнi поправки до термодинамiчних функцiй СУП обчисленi в наближеннi хаотичних фаз (НХФ). Оскiльки НХФ виявляється неефективним при малих концентрацiях домiшок, поправки до енергiї СУП у випадку слабких розчинiв розрахованi в наближеннi другого вiрiального коефiцiєнта. Обидва наближення об'єднанi в унiверсальну iнтерполяцiйну формулу, що дає коректний опис термодинамiки системи як при малих, так i при великих концентрацiях.
У пiдроздiлi 4.4 термодинамiчнi функцiї твердих розчинiв 3He - 4He обчисленi в квазiхiмiчному наближеннi (КХН). У рамках цього наближення формально точно враховується енергiя парної взаємодiї домiшок, i поряд з параметром далекого порядку (зв'язаним з густиною домiшкової компоненти n спiввiдношенням = 1-2n) у ньому також присутнiй параметр a , що характеризує близький порядок у системi. Таким чином, вже основне наближення приводить до правильних результатiв у випадку слабких розчинiв. При обчисленнi флуктуацiйних поправок до статистичної суми КХН врахованi флуктуацiї як далекого, так i близького порядку. В результатi отриманий вираз, що з єдиної точки зору описує залежностi C(T) при довiльних концентрацiях сумiшi у всiй областi температур (пiдроздiл 4.5).
Приведенi в дисертацiї теоретичнi результати демонструють прекрасну згоду з експериментальними даними [9] (див. рис. 3) і дозволяють зробити певні висновки про структуру за родків другої фази (пiдроздiл 4.6). Зокрема, з одержаних результатiв виходить, що розшарування слабких розчинiв 3He - 4He може вiдбуватися з утворенням квазiодновимiрних (фрактальних) структур, на iмовiрнiсть iснування яких звернена увага в експериментах [12]. Передбачалося також, що квазiодновимiрнi структури в масивних кристалах 3Не-4Не можуть виникати на дислокацiях i дислокацiйних границях.
У пiдроздiлi 4.7 виконанi теоретичнi розрахунки надмiрної низькотемпературної теплоємностi слабких твердих розчинiв 3He у 4He за припущенням, що при розпадi сумiшi квазiодновимiрнi утворення другої фази з атомiв 3He формуються за допомогою їх осiдання на лiнiях дислокацiй. Отриманi теоретичнi результати демонструють гарну згоду з експериментальними даними [13].
У п'ятому роздiлi проведене теоретичне дослiдження кiнетики розпаду слабких твердих розчинiв 3He у 4He. Еволюцiя гетерофазної структури, яка виникає при цьому, здiйснюється за допомогою масопереносу, контрольованого когерентною квантовою дифузiєю, що являє собою атермiчний процес руху квазiчастинок (примесонiв) у вузькiй зонi [14]. Проте коефiцiєнт дифузiї примесонiв виявляється неявною функцiєю температури завдяки температурнiй залежностi залишкової концентрацiї домiшок у фазах розчину, що розпався. В результатi кiнетика розшарування систем, що нас iнтересують, має ряд особливостей, якi не спостерiгаються в класичних змiшаних кристалах, де дифузiя носить термоактивований характер.
Як i у попереднiй главi, вихiдною моделлю розчину обрана модель решiткового газу (2). У пiд-роздiлi 5.1 обчислений термодинамiчний потенцiал гетерофазної системи та отримане рiвняння для параметра порядку у просторово неоднорiдному випадку. У пiдроздiлi 5.2 детально проаналiзована поведiнка i показано, що при T 0.1 Tc поблизу мiжфазної границi параметр порядку як функцiя координат i температури з високою мiрою точностi описується аналiтичною залежнiстю
(3)
де x0 - координата центра границi, a - параметр гратiв, 0 - абсолютне значення параметра порядку в об'ємi розшарованих фаз. Величина має сенс ширини межфазної границi, що визначає розмiри областi, де є швидко мiнливою функцiєю координат.
У пiдроздiлi 5.3 дослiджена кiнетика мiжфазної границi, контрольована квантовою дифузiєю примесонiв. Виписано кiнетичне рiвняння для параметра порядку й у лiнiйному наближеннi по вiдхиленню температури розчину T вiд рiвноважного значення T знайдена швидкiсть перемi-щення границi V як функцiя температури та параметрiв системи
(4)
де D0 - константа, обумовлена параметрами системи [15]. Вiдзначимо, що швидкiсть границi як функцiя температури крiм множника T/Tc визначається також температурною залежнiстю величин p, n i .
У пiдроздiлi 5.4 отриманi вирази, що описують спостережуванi в експериментi часи релаксацiї гетерофазной субструктури для випадкiв, коли видiлення другої фази мають форму сфер, ци-лiндрiв або пластин. Виявилося, що величина , яка визначає швидкiсть росту зародка нової фази, має досить складну температурну залежнiсть
де n0 - концентрацiя компоненти 3He у розчинi, а d i R0 - вiдповiдно вимiрнiсть i характерний розмiр зародка.
Кiнетика фазового розшарування розчинiв 3He у 4He досить докладно вивчена в експериментi [16]. Рис. 4 демонструє гарну згоду отриманих теоретичних результатiв з експериментальними даними [16]. Отже, можна вважати доведеним, що процеси релаксацiї у твердому розчинi 3He _ 4He визначаються рухливiстю мiжфазних границь, швидкiсть перемiщення V яких залежить вiд параметрiв квантової дифузiї домiшки 3He у матрицi 4He.
У шостому роздiлi викладенi результати теоретичних дослiджень термодинамiчних i магнiтних властивостей квантових гейзенберговських магнетикiв, якi описуються гамiльтонiаном
(5)
де Sf - оператор спiна у вузлi f , - вектор, що з'єднує найближчих сусiдiв, обмiнний iнтеграл J > 0 вiдповiдає феромагнiтному (ФМ), а J < 0 - антиферомагнiтному (АФМ) випадку.
Основна увага в дисертацiї придiлена двовимiрним (2D) ФМ i АФМ системам, iнтерес до яких стимульований, зокрема, появою в останнi роки реальних фiзичних об'єктiв (таких як високотемпературнi надпровiдники (ВТНП), твердi плiвки 3He на графiтi та iн.), що демонструють низковимiрну магнiтну поведiнку. Розробка наближених аналiтичних методiв для дослiдження фiзичних властивостей низьковимiрних магнетикiв є дуже актуальною з огляду на вiдсутнiсть унiверсального пiдходу для їх опису.
У пiдроздiлi 6.1 розвинений ефективний метод аналiзу низьковимiрних ФМ i АФМ з довiльним спiном S , заснований на модифiкованому наближеннi хаотичних фаз. Хоча в таких системах при будь-яких скiнчених температурах далекий порядок вiдсутнiй, кореляцiйна довжина l росте iз зниженням температури, так що при T 0 виникає явно виражений близький порядок. Це дозволяє припустити, що в областях, характерний розмiр яких менший за l , можна ввести середнє значення спiна з вiдносно малими поперечними флуктуацiями. При обчисленнi вiльної енергiї F на рiвних пiдставах враховуються внесок вiд подовжнiх компонент спiна в наближеннi СУП, i вне-сок вiд поперечних - в НХФ. Подовжнi флуктуацiї розглядаються як мале збурення. Далекий порядок у системi виключається введенням ефективного поля h [17], спряженого параметру порядку . Величина h знаходиться з спiввiдношення =0. Середня енергiя системи дорiвнює
де z - координацiйне число, а знаходиться з умови мiнiмуму вiльної енергiї, що разом з спiввiд-ношенням = 0 приводить до самоузгодженої системи рiвнянь для визначення i h (J > 0):
(6)
(7)
,
а параметр дорiвнює 1 для ФМ та -1 для АФМ. Якщо знехтувати кiнематичною взаємодiєю (cth [(2S+1)0/ 2T] 1), рiвняння (6), (7) збiгаються з отриманими в роботi [17].
На вiдмiну вiд результатiв [17] запропонований метод дозволяє iстотно розширити (аж до температур, при яких стає придатним стандартний високотемпературний розклад) температуру область адекватного опису термодинамiки двовимiрних квантових гейзенберговских систем (див. рис. 5).
У пiдроздiлi 6.2 теоретично дослiдженi термодинамiчнi i магнiтнi властивостi двовимiрних i квазiдвовимiрних гейзенберговських ФМ i АФМ зi спiном 1/2 на квадратних i трикутних гратах з використанням формалiзму двочасових функцiй Грiна i процедури розчеплення, яка враховує наявнiсть близького i не передбачає iснування далекого порядку в системi. Оскiльки Sz = 0 , редукцiя вищих функцiй Грiна виконується на другому кроцi за схемою [18]
Syf Szf + Syf + | Szf Syf Syf+ Szf + | Szf (8)
Тут, на вiдмiну вiд звичайного способу розчеплення, середнє Syf Syf + замiнено перенормованою величиною Syf Syf+, а коефiцiєнт пiдбирається таким чином, щоб задовольнялося кiнематич-не спiввiдношення
...Подобные документы
Впорядкованість будови кристалічних твердих тіл і пов'язана з цим анізотропія їх властивостей зумовили широке застосування кристалів в науці і техніці. Квантова теорія твердих тіл. Наближення Ейнштейна і Дебая. Нормальні процеси і процеси перебросу.
курсовая работа [4,3 M], добавлен 04.01.2010Елементи зонної теорії твердих тіл, опис ряду властивостей кристала. Постановка одноелектронної задачі про рух одного електрона в самоузгодженому електричному полі кристалу. Основні положення та розрахунки теорії електропровідності напівпровідників.
реферат [267,1 K], добавлен 03.09.2010Найпростіша модель кристалічного тіла. Теорема Блоха. Рух електрона в кристалі. Енергетичний спектр енергії для вільних електронів у періодичному полі. Механізм електропровідності власного напівпровідника. Електронна структура й властивості твердих тіл.
курсовая работа [184,8 K], добавлен 05.09.2011Електроліти, їх поняття та характеристика основних властивостей. Особливості побудови твердих електролітів, їх різновиди. Класифікація суперпріонних матеріалів. Анізотпрапія, її сутність та основні положення. Методи виявлення суперіонної провідності.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 12.02.2009Природа твердих тіл, їх основні властивості і закономірності та роль у практичній діяльності людини. Класифікація твердих тіл на кристали і аморфні тіла. Залежність фізичних властивостей від напряму у середині кристалу. Властивості аморфних тіл.
реферат [31,0 K], добавлен 21.10.2009Дослідження кристалів ніобіту літію з різною концентрацією магнію. Використання при цьому методи спонтанного параметричного розсіяння і чотирьох хвильове зміщення. Розробка методики чотирьох хвильового зміщення на когерентне порушуваних поляритонах.
курсовая работа [456,8 K], добавлен 18.10.2009Основні властивості неупорядкованих систем (кристалічних бінарних напівпровідникових сполук). Характер взаємодії компонентів, її вплив на зонні параметри та кристалічну структуру сплавів. Електропровідність і ефект Холла. Аналіз механізмів розсіювання.
реферат [558,1 K], добавлен 07.02.2014Фізичний зміст термодинамічних параметрів. Ідеальний газ як модельне тіло для дослідження термодинамічних систем. Елементи статистичної фізики. Теплоємність ідеальних газів в ізопроцесах. Перший та другий закони термодинаміки. Ентропія, цикл Карно.
курс лекций [450,4 K], добавлен 26.02.2010Основи вимірювання опору системи захисного заземлення електроустановок, питомого опору ґрунту й опору провідників за допомогою вимірювача заземлення типу МС-08. Суть методів амперметра-вольтметра та трьох земель. Порядок виконання вимірювальних робіт.
лабораторная работа [14,9 K], добавлен 31.08.2009Основні властивості пластичної та пружної деформації. Приклади сили пружності. Закон Гука для малих деформацій. Коефіцієнт жорсткості тіла. Механічні властивості твердих тіл. Механіка і теорія пружності. Модуль Юнга. Абсолютне видовження чи стиск тіла.
презентация [6,3 M], добавлен 20.04.2016Моделі структур в халькогенідах кадмію і цинку. Характеристика областей існування структур сфалериту і в’юрциту. Кристалічна структура і антиструктура в телуриді кадмію. Кристалоквазіхімічний аналіз. Процеси легування. Утворення твердих розчинів.
дипломная работа [703,8 K], добавлен 14.08.2008Розробка теорії квантових релятивістських ферміонних систем з вихровим дефектом при скінченній температурі. Побудування теорії індукування кутового моменту в релятивістському фермі-газі з магнітним вихровим дефектом, індукування заряду основного стану.
автореферат [18,1 K], добавлен 11.04.2009Загальні відомості про методи детекції газів. Поверхневі напівпровідникові датчики газів, принцип їх дії, основи їх побудови. Сучасні датчики газів, та методи їх отримання. Нові матеріали та наноструктури – перспективна база елементів для датчиків газів.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 09.05.2010Аналіз сучасного становища трубопровідного транспорту природних газів й оцінка перспектив його подальшого розвитку. Теоретична робота стиснення в компресорі. Утилізація теплоти відхідних газів. Технічні характеристики газотурбінних електростанцій.
курсовая работа [374,7 K], добавлен 14.08.2012Нанорозмірні матеріали як проміжні між атомною та масивною матерією. Енергетичні рівні напівпровідникової квантової точки і їх різноманіття. Літографічний, епітаксіальний та колоїдний метод отримання квантових точок, оптичні властивості та застосування.
курсовая работа [2,2 M], добавлен 09.04.2010Параметри природних газів з наведенням формул для їх знаходження: густина, питомий об’єм, масовий розхід, лінійна, масова швидкість, критичні параметри та ін. Термодинамічні властивості газів, процес дроселювання; токсичні і теплотворні властивості.
реферат [7,8 M], добавлен 10.12.2010Закони постійного струму. Наявність руху електронів у металевих проводах. Класифікація твердих тіл. Механізм проходження струму в металах. Теплові коливання грати при підвищенні температури кристала. Процес провідності в чистих напівпровідниках.
реферат [33,6 K], добавлен 19.11.2016У багатьох металів і сплавів при температурах, близьких до абсолютного нуля, спостерігається різке зменшення питомого опору - це явище зветься надпровідністю. Особливість надпровідників в тому, що силові лінії магнітного поля обгинають надпровідник.
курсовая работа [2,2 M], добавлен 17.12.2008Вивчення будови та роботи твердомірів ТШ-2 і ТК-2. Правила техніки безпеки при роботі на твердомірах. Вимірювання величини твердості м’яких, середньої твердості і твердих матеріалів при допомозі твердомірів ТШ-2 та ТК-2 і порівняння отриманих результатів.
реферат [25,6 K], добавлен 04.12.2009Загальні відомості про способи детекції газів. Поверхневі напівпровідникові датчики газів, принцип їх дії, основи їх побудови. Нові матеріали та наноструктури – перспективна база елементів для датчиків і технології, що використовуються при їх побудові.
курсовая работа [711,7 K], добавлен 12.04.2010
