Зовнішньополітичні аспекти "нових лейбористів" Великої Британії

Размещено на http://www.allbest.ru/

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА

на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра

на тему: Зовнішньополітичні аспекти

"нових лейбористів" Великої Британії

Зміст

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ “НОВИЙ ЛЕЙБОРИЗМ”3

1.1.Особливості формування зовнішньополітичної концепції “нових лейбористів”

1.2.“Новий лейборизм” як основа зовнішньої політики Великої Британії

Висновки до розділу

РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ СКЛАДОВІ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНОЇ КОНЦЕПЦІЇ “НОВИХ ЛЕЙБОРИСТІВ”

2.1. Аналіз традиційних елементів зовнішньої політики представників “нового лейборизму”

2.2. Інноваційні нововведення зовнішньополітичної концепції “нового лейборизму”

Висновки до розділу

РОЗДІЛ 3. “ПЕРШЕ КОЛО” ПРІОРИТЕТІВ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ “НОВИХ ЛЕЙБОРИСТІВ”

3.1. Європейська політика “нових лейбористів” Великобританії3

3.2. “Особливі відносини” Великої Британії та США - традиційна основа зовнішньополітичної концепції “нових лейбористів”

Висновки до розділу

РОЗДІЛ 4. “ДРУГЕ КОЛО” ІНТЕРЕСІВ МІЖНАРОДНОЇ ПОЛІТИКИ ПРЕДСТАВНИКІВ “НОВОГО ЛЕЙБОРИЗМУ”

4.1. Особливий характер відносин Великої Британії з державами Співдружності націй

4.2. Політика Великобританії у країнах Африки

4.3. Зовнішня політика “нових лейбористів”у країнах Латинської Америки

Висновки до розділу

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛТЕРАТУРИ

• ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми дослідження: Глобальні зміни на міжнародній арені та зміна правлячої партії суттєво впливають на формування зовнішньополітичних пріоритетів Великої Британії. В основі британської зовнішньої політики продовжує бути актуальною доктрина “трьох кіл” або “трьох сфер впливу”, запропонована У. Черчиллем у 1948 році, згідно якої, Велика Британія має бути головним партнером США, світовою державою в центрі Співдружності націй та західноєвропейською державою з сильними позиціями на континенті.

Політична система Великої Британії функціонує таким чином, коли до влади поперемінно приходять дві партії: Консервативна або Лейбористська. З приходом до влади у 1997 р. після довгої перерви, Лейбористська партія формально проголосила відмову від багатьох установок своїх попередників. Форомування зовнішньополітичної концепції “нових лейбористів” Великої Британії здійснювалося в період після закінчення холодної війни та трансформаційних процесів всередині Лейбористської партії.

Поява “нових лейбористів” у Великій Британії безперечно становить значний інтерес для дослідників в контексті вироблення оригінального зовнішньополітичного курсу, який поєднав у собі традиційні та інноваційні елементи. Оновлення зовнішньополітичних цілей вплинуло на міжнародний авторитет Великої Британії у світі. В свою чергу, переоцінка колишньої стратегії була пов'язана з усвідомленням нового місця Великої Британії в світі і домінуванням прагматизму в зовнішній політиці нового кабінету. Таким чином, актуальність обраної нами теми магістерської роботи визначається особливим статусом Великої Британії в світі та оригінальною зовнішньополітичною концепцію, яку сформували представники “нового лейборизму”.

Стан наукової розробки проблеми. Аналізуючи стан наукової розробки проблеми, слід вказати, що вона є достатньо широкою та стосується багатьох аспектів зовнішньої політики “нових лейбористів”. Зовнішня політика лейбористського уряду викликає достатньо високий інтерес як у вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. Дослідження українських науковців в основному присвячені загальній характеристиці зовнішньої політики та європейському напряму міжнародної стратегії Великої Британії.

Українські науковці, О. А. Неприцький, Н. Л. Яковенко, Л.М.Ямпольська, у своїх дослідженнях проаналізували основні аспекти трансатлантичної та європейської інтеграції Великої Британії у 90-х рр. ХХст. Безпосередньо “особливим відносинам” присвячена робота львівської дослідниці С. М. Пик. Найбільший інтерес ця робота становить з точки зору розуміння сутності “особливих відносин” та основних етапів їхнього розвитку. Т. Ю. Кандуба у своїх працях здійснила глибокий аналіз зовнішньополітичних аспектів “нового лейборизму”.

Серед сучасних російських дослідників зовнішньої політики Великої Британії відзначимо О. А. Громико, який проаналізував основні напрямки зовнішньої політики Великої Британії, зосередив увагу на політиці лейбористської партії та її вплив на зовнішньополітичну стратегію Великої Британії, охарактеризував “новий лейборизм” та концепцію “третього шляху.” Автор детально дослідив діяльність Т. Блера та її вплив на становище Великої Британії на міжнародній арені.

Також аспекти зовнішньої політики Великої Британії можна простежити у працях С. П. Перегудова та Н. К. Капітонової, які проаналізували діяльність лейбористської партії. А. В. Валуєв приділив увагу особливостям європейської політики “нових лейбористів”. Політику Великої Британії у країнах Африки за прем'єрства Т. Блера висвітлила О. С.Кулькова.

Зарубіжна історіографія по проблемах зовнішньополітичної діяльності “нових лейбористів” є обширною. Безліч статей та монографій присвячено критичним оцінкам діяльності лейбористського уряду Р. Літл, М. Вікхем-Джоунс “Зовнішня політика “нових лейбористів”: новий моральний хрестовий похід”. Зовнішню політику Т. Блера дослідив Е. Селдон у працях “Британія Блера”, “Ефект Блера”. Цікавою є праця Дж. Кемпфнера “Війни Блера”, яка стосується політики “нових лейбористів” в Іраку. В свою чергу, необхідно відмітити автобіографічну працю Т. Блера “Шлях”, в якій Т. Блер розповідає про ведення зовнішньої та внутрішньої політики Великої Британії, про процес оновлення Лейбористської партії та про події в Іраку: пліч-о-пліч.

Таким чином, можна констатувати наявність широкого кола досліджень, спрямованих на осмислення умов та факторів (внутрішньополітичних та зовнішньополітичних), що впливали на формування та здійснення стратегії зовнішньої політики “нових лейбористів” Великої Британії. Разом із тим, характерна для його політичної доктрини ідея моралізму й інтервенціоналізму в зовнішній політиці потребує подальшого дослідження в рамках окремих напрямків діяльності цього уряду. Також необхідно більш детально дослідити зовнішню політику, яку здійснював Г.Браун, адже вона є малодослідженою.

Метою дослідження є аналіз зовнішньополітичної концепції “нових лейбористів” Великої Британії.

Завдання дослідження. Основними завданнями дослідження є:

- аналіз сутності поняття “новий лейборизм”;

- формулювання основних складових зовнішньополітичної концепції “нових лейбористів”;

- окреслення пріоритетних напрямків зовнішньополічної концепції “нового лейборизму”;

- визначення другорядних напрямків зовнішньої політики “нових лейбористів”.

Об'єктом дослідження є зовнішня політика Великої Британії в кінці ХХ-на початку ХХІ ст.

Предметом дослідження є зовнішньополітична концепція “нових лейбористів” Великої Британії.

Хронологічні рамки обмежені періодом з 1997 р. по 2010 р. Нижня межа пов'язана з перемогою лейбористської партії на парламентських виборах і формуванням першого уряду на чолі з Т. Блером. Верхня зумовлена відставкою його наступника Г. Брауна з посади прем'єр-міністра, що ознаменувало закінчення 13 річного перебування “нових лейбористів” при владі.

Методи дослідження були обрані згідно зі специфікою об'єкту вивчення. Зокрема, використовувалтсь наступні методи: за допомогою історико-політологічного методу проведено аналіз зв'язків та позицію Великої Британії стосовно формування зовнішньополітичної концепції, до європейської інтеграції. Історичний метод дослідження полягає в послідовному й детальному описі подій зовнішньополітичної історії Великобританії. Структурно-функціональний метод, геополітичний і факторний аналіз допомогли визначити зовнішньополітичні стимули й вимоги, що виходять з особливостей політичного, економічного й соціального розвитку Великої Британії, географічного розташування. Також у дослідженні використовувалися метод системного аналізу та загальнонаукові методи: аналіз, синтез, дедукція, індукція задля аналізу складових зовнішньополітичної концепції “нових лейбористів”.

Аналіз джерельної бази: Джерельну базу дослідження складають різного роду багатосторонні документи ЄС та додаткові протоколи до них, зокрема Амстердамський договір та протоколи до нього, Ніцький договір, Лісабонський догововір. За допомогою аналізу даних договорів визначалося ставлення представників “нового лейборизму” до європейської інтеграції. Також під час написання роботи досліджувались програмні документи зовнішньої політики Великої Британії, підготовлені лейбористським урядом: Стратегічна оборонна програма (Strategic Defence Review), за допомогою яких здійснювався аналіз зовнішньополітичної концепції Великої Британії.

Теоретичне і практичне значення роботи Теоретичне та практичне значення дослідження визначається як його актуальністю, так і науковою новизною. Результати дослідження знайшли практичне застосування під проведення науково-практичних конференцій “Міжнародні відносини і туризм: сучасність та ретроспектива”, “Актуальні питання історії та культури України. Україна і світ”. Матеріали, основні положення та висновки дослідження можуть бути використані в діяльності зовнішньополітичних установ України, науково-дослідних інститутів, зокрема у питаннях використання теоретичного та практичного досвіду Великої Британії у формуванні зовнішньополітичної концепції, при аналізі та прогнозуванні зовнішньої політики Великої Британії, врахування можливих прорахунків під час визначення пріоритетів зовнішньої політики. Матеріали роботи можуть бути використані при підготовці праць із сучасної історії Великої Британії, історії міжнародних відносин, читанні лекційних та спеціальних курсів, проведенні семінарів, розробці методичних рекомендацій, підручників, популярних нарисів, під час організації наукових конференцій  із відповідної проблематики.

Апробація результатів дослідження

За матеріалами роботи опубліковано 2 наукові статті:

1. Андрукевич, Я. О. Трансформація європейської політики Великої Британії з приходом до влади Тоні Блера [Текст] / Я. О. Андрукевич// Міжнародні відносини і туризм: сучасність та ретроспектива. Збірник матеріалів Першої міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених - Острог: Видавництво Національного університету “Острозька академія”, 2013. - Вип. 3. - С. 53-56.

2. Андрукевич, Я. О. Визначальні риси зовнішньополітичної концепції “нового лейборизму” Тоні Блера [Текст] / Я. О. Андрукевич// Актуальні питання історії та культури України. Україна і світ. Збірник матеріалів Четвертої Регіональної наукової конференції - Острог: Видавництво Національного університету “Острозька академія”, 2013. - Вип. 3. - С. 170-174.

Новизна отриманих результатів магістерської роботи полягає в масштабності поставлених завдань та в засобах їх розв'язання. Виявлені внутрішні та зовнішні фактори формування оригінальної зовнішньополітичної концепції “нового лейборизму” Великої Британії, визначено та проаналізовано традиційні та інноваційні складові концепції зовнішньої політики Великої Британії та їх вплив на міжнародний авторитет Великої Британії. У дослідженні здійснено комплексний аналіз доктринальних засад у порівнянні із реальною політикою, яку здійснювали “нові лейбористи” Великої Британії. Визначено реалізацію зовнішньої політики “нових лейбористів” Великої Британії.

Структура роботи. Дослідження складається зі вступу, чотирьох розділів, що поділяються на підрозділи, висновків, списку використаних джерел та літератури та додатків.

зовнішня політика нові лейбористи

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ “НОВИЙ ЛЕЙБОРИЗМ”

В другій половині ХХ століття зовнішня політика Великої Британії безперечно зазнавала змін, трансформувалася та удосконалювалася. Однак, в основі загальної концепції Великої Британії залишалися традиційні елементи, а саме дотримання концепції “трьох концентричних кіл”, яка полягає у тому, що Велика Британія має бути, по-перше, “головним партнером США”, по-друге - “світовою державою в центрі Співдружності націй”, по-третє - “західноєвропейською державою з сильними позиціями на континенті”. Події на міжнародній арені за минулі роки суттєво вплинули на зовнішньополітичну ситуацію, змінювалися проблеми, пріоритети, напряки, однак цей своєрідний “скелет” зовнішньої політики Велиої Британії міцно закріпився у зовнішньополітичноу житті Великої Британії Соколов В., Соколов А. Зовнішня політика лейбористів: власний курс чи політика продовження торі? [Електронний ресурс]. - Режим доступу до статті: http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=69&c=1599. - Заголовок з екрану..

Партійна система Великої Британії являє собою “політичний маяк”, коли до влади в країні приходять поперемінно або консерватори, або лейбористи. Період з 1979 р по 1997 р. в Великій Британії можна назвати безроздільним правлінням консерваторів. В результаті виборів 1992 року торі отримали незначну перевагу у парламенті і залишились при владі, що стало несподіванкою для британських соціологів, які передбачали згідно за результатами опитувань громадської думки перемогу лейбористам. В перемозі лейбористів 1997 року вже не сумнівалися ні політологи, ні соціологи, ні представники засобів масової інформації, але, тим не менше, результати перевершили усі очікування Белкин С. В. “Новый лейборизм” в традиционной политической культуре Великобритании [Электронный ресурс]. / С. В. Белкин - Режим доступу: http://window.edu.ru/resource/911/39911/files/u142.pdf. - Название с экрана.

Тим не меше, на формування зовнішньополітичної концепції “нових лейбористів” вплинули зміни як всередині Лейбористської партії, так і зміни на міжнародій арені. Саме це комплексне поєднання допомогло видозмінити ідеологічне підґрунтя лейбористської партії, яка з 1979 року знаходилася в опозиції.

Після чергової поразки лейбористської партії на виборах 1992 року, всередині партії розпочалися суперечки щодо майбутньої політики та ідей. Керівництво лейбористської партії розуміло, що необхідно проводити еволюційні міри та представити для виборців нову позитивну програму. Розробкою економічної політики займався міністр економіки тіньового кабінету Г. Браун, а Т. Блер, міністр внутрішньої політики тіньового кабінету був зайнятий створенням нової інтернаціональної доктрини. Передчасна смерть лідера лейбористів Дж. Сміта у 1994 р., на зміну якого прийшов Т.Блер додала проблем для консерваторів. Дж. Сміт був “поміркованим”, “старим лейбористом”, Т. Блер у свою чергу проголосив курс на “новий лейборизм” Белкин С. В. “Новый лейборизм” в традиционной политической культуре Великобритании [Электронный ресурс]. / С. В. Белкин - Режим доступу: http://window.edu.ru/resource/911/39911/files/u142.pdf. - Название с экрана..

У своїй статті “Виковуючи новий порядок денний”, опублікованій в жовтневому номері журналу “Marxism Today” за 1991 р., Т. Блер позначив ряд ідей, які лягли в основу “нового лейборизму”. По-перше, на думку Т.Блера, традиційні політичні доктрини (соціалізм і консерватизм) вичерпали себе і не можуть більш служити “надійним притулком” в умовах, коли “все має бути обдумано і переосмислено” Тихонов А. А. “Новый лейборизм” Т. Блэра как фактор идейной модернизации Лейбористской партии Великобритании[Электронный ресурс] / А. А. Тихонов - Режим доступу: http://vestnik.yspu.org/releases/2011_1g/15.pdf. - Название с экрана.. Таким чином, з середини 90-их років країна вступила в епоху нового ідейно-політичного циклу, який, в плані гіпотези, можна назвати пост-модерністським, або ліберально-соціалістичним. Його суттю є концепція “третього шляху”, а її носіями - “нові лейбористи” Громыко А. А. Конец идеологии или контуры новой “большой идеи”? [Электронный ресурс] / А. А. Громыко - Режим доступу: http://www.ieras.ru/gromyko_ar5.htm. - Название с экрана.

Оголосивши про початок ери “нового лейборизму”, що пориває їх з минулим, то саме тепер в очах виборця лейбористи більше не були закостенілими і архаїчними прихильниками застарілої поміркованої політики, противниками бізнесу, та й просто несучасними. Від колективізму вони перейшли до проринкової політики. Все це стало наслідком очевидного успіху тетчеріанской революції, адже якби лейбористи продовжували заперечувати досягнення М. Тетчер, їх би чекала неминуча маргіналізація “Новый лейборизм” завершил консервативную революцию [Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://www.globalrus.ru/column/784079/. - Название с экрана..

У 1980-ті роки тетчеристи розчистили політичне поле від завалів, утворених застарілими механізмами післявоєнного міжпартійного консенсусу, але британську культуру помірного індивідуалізму і центризму змінити не змогли. У роки тетчеризму Лейбористська партія опинилася у важкій кризі, але змогла скористатися його уроками і відродитися як провідна сила британської політики. У другій половині 1990-х років партії помінялися місцями, і на цей раз глибока організаційна та ідейна криза наздогнала консерваторів. Тетчеризм поставив завдання модернізувати Велику Британію і досяг певних успіхів, проте одним з побічних продуктів цього процесу стало різке ослаблення Консервативної партії. Її ідеологічна дезорієнтація зіграла в цьому істотну роль Громыко А. А. “Третий путь” - что дальше? [Электронный ресурс] / А. А. Громыко - Режим доступу: http://www.ieras.ru/gromyko_ar23.1.htm. - Название с экрана..

Не так давно Консервативна партія настільки домінувала на політичній сцені, що відомий англійський політолог Е. Кінг заявив в 1992р.: “У Великій Британії більше не існує двох провідних політичних партій. Є тільки одна головна партія - консерватори, одна молодша партія - лейбористи, і одна додаткова - ліберальні демократи”. Однак уже через кілька років картина кардинально змінилася. Досвід трансформації однієї з найстаріших сучасних західних ліберальних демократій дуже показовий в процесі реалізації як внутрішньої, так і зовнішньої політики Суслопарова Е. А. Великобритания: реформы и модернизация [Электронный ресурс] / Е. А. Суслопарова - Режим доступу: http://elibrary.az/docs/jurnal-08/290j.htm. - Название с экрана..

Перемозі “нових лейбористів” у 1997 р. з точки зору співвідношення між державою і ринком однозначну оцінку дати складно. З одного боку, поряд з 1905р., коли до влади прийшли “нові ліберали”, і з перемогою в 1945р. лейбористів на чолі з К. Еттлі, і з приходом тетчерістів в 1979р., парламентські виборах 1997р. поклали початок четвертої реформаторської хвилі в історії Великої Британії XX в. З іншого боку, - не відбулося повного розриву з минулим. Швидше, 1997 р. ознаменував період “м'якого розриву”: тепер уряд керувався не формулою “новий лібералізм з доданою вартістю”, а формулою “ринкова економіка з доданою вартістю”. Її інгредієнтами стали квазітетчерізм, квазісоціал-демократія і конституційні реформи - те, що стали іменувати “третім шляхом” Громыко А. А. Политические циклы Великобритании на фоне мирового экономического кризиса [Электронный ресурс] / А. А. Громыко - Режим доступу: http://kk.convdocs.org/docs/index-288600.html. - Название с экрана..

Формування “нового лейборизму” було досягнуто шляхом злиття ідей та ідеологій, пов'язаних із американською прогресивною традицією та їх узгодження із європейською соціальною демократією. Ідея полягала у необхідності внутрішньополітичних змін, а саме економічної ефективності із сильним соціальним захистом та підходом до соціальної справедливості, що забезпечувала добробут громадян Patrick D. The British Labour Party: New Labour Out of Power

[Electronic resource] / D. Patrick - Mode of access : http://library.fes.de/pdf-files/ipg/ipg-2010-4/diamond.pdf. - Title from the screen..

Маніфест нової лейбористської партії показав, що змінилася мова подачі ідей, зокрема, ключовими слова “нових лейбористів” були “особистість”, “обов'язки особистості та її права”, “різні можливості для всіх”. Т. Блер та його колеги дали ясно зрозуміти, що на майбутніх виборах лейбористи будуть виступати не під лозунгами соціалізму, а під лозунгами соціал-демократії, що говорило про значний вплив на політичні погляди лідера “нових лейбористів” таких відомих ліберал-реформаторів як Д. Ллойд Джордж, Дж. М. Кейнс і У. Беверідж Белкин С. В. “Новый лейборизм” в традиционной политической культуре Великобритании [Электронный ресурс]. / С. В. Белкин - Режим доступу: http://window.edu.ru/resource/911/39911/files/u142.pdf. - Название с экрана..

Отже, на виборах до британського парламенту 1 травня 1997 р. лейбористська партія на чолі з Т. Блером одержала блискучу перемогу, зайнявши в нижній палаті парламенту 419 місць з 659. Ця перемога, як вважають численні аналітики і що повністю підтвердилося подальшим розвитком країни, не була простою зміною влади. До керівництва Великою Британією прийшла нова модернізована лейбористська партія, невипадково за домінуючим в ній угрупуванням закріпилася назва “нові лейбористи” Кандуба Т. Ю. Етичні засади політики урядів Тоні Блера [Електронний ресурс] / Т. Ю. Кандуба - Режим доступу до статті : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Npifznu/2009_27/27/kanduba.pdf. - Заголовок з екрану..

Поняття “новий лейборизм” на довгий період часу закріпилося у Великій Британії. Безперечно, поява “нового лейборизму” є цілком виправданою та відповідала сучасним реаліям як всередині Великої Британії, так і на міжнародній арені. Творці нового лейборизму здійснили плідну працю, врахувавши помилки своїх попередників, недоопрацювання конкурентів і як наслідок беззаперечна перемога. Світ змінився, змін і потребувала лейбористська партія Великої Британії. Нові гасла, ідеї, поява “третього шляху”, нові акценти у зовнішній політиці, а також, що є головним - правильно розставлені акценти закріпили появу такого терміну як “новий лейборизм”, а тодішній прем'єр-міністр Т. Блер постав як політик нового покоління.

Повернення лейбористів до влади відбулося лише після тривалого періоду боротьби за оновлення програмних засад партії. Основна причина такого тривалого відсторонення від влади - відсутність у лейбористів програми, яка враховувала б економічні і соціальні наслідки НТР і передбачала реальні кроки для вирішення наболілих питань британського суспільства Баран 3. А. Новейшая история стран Западной Европы и Северной Америки [Электронный ресурс] / З. А. Баран - Режим доступу: http://uchebnikionline.ru/istoria/novitnya_istoriya_krayin_zahidnoyi_yevropi_ta_pivnichnoyi_ameriki_-_baran_3a/period_pravlinnya_novih_leyboristiv.htm. - Название с экрана..

“Нові лейбористи”, як назвав партію Т. Блер, проголосили курс на розвиток вільних ринкових відносин і приватизації, запозичивши у консерваторів багато прогресивних ідей у цій галузі, засвідчивши таким чином новий раціональний підхід до формування програми партії. Цей спосіб лейбористи перейняли в американських колег - демократів на чолі з Б.Клінтоном, які вдало будували свої передвиборні програми, залучаючи окремі ідеї республіканців. Після виборів Т. Блер подякував Б. Клінтону, за те, що президент своїм прикладом надихнув його і лейбористів обрати раціональний шлях розвитку держави в умовах, коли Європа і Велика Британія зіткнулися з проблемами глобалізації, економічної і політичної безпеки Пик С.М. США - Велика Британія : “особливі відносини” [Текст] / С.М. Пик - К.: Знання, 2006. - С. 195..

Отже, можна підкреслити, що саме завдяки внутрішньополітичним реформам в середині Лейбористської партії та оновленням своїх політичних ідей партія змогла постати зовсім в іншому світлі. Те ж саме і стосується зовнішньої політики та зовнішньополітичної концепції “нових лейбористів”, яка вибудовувалась, враховуючи зміни, що відбулися на міжнародній арені.

Основа зовнішньополітичної концепції “нових лейбористів” залежала від нових умов світового порядку, адже з закінченням холодної війни повністю змінилася ростановка сил та зовнішньополітичні цілі.У свою чергу, можна виокремити причини, які вплинули на розробку оновленої концепції Великої Британії:

- посилення ролі США;

- глобалізація у світі;

- розпад СРСР та крах соціалістичного табору;

- інтеграційни процеси у Європі, які значно посилились;

- поява глобальних проблем - тероризм, нелегальна міграція, організована злочинністьКандуба Т. Зовнішньополітичні аспекти нового лейборизму Тоні Блера (1997-2007 рр.) / Т. Ю. Кандуба - Режим доступу до статті : http://www.experts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=59787. - Заголовок з екрану.

Консервативна зовнішня політика, яку успадкували “нові лейбористи” характеризувалася поєднанням реалістичної, сильної, тетчеристської концепції державності і суверенітету. Зовнішня політика була орієнтована в основному на політиці та економіці країн Європи, Середземномор'я та Трансатлантичнійй сферах Seldon A. “Blair's Britain: 1997-2007” [Electronic resource] / A. Seldon - Mode of access: http://books.google.com.ua/books?id=YpR-fJ6sdnwC&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false. - Title from the screen..

Прийшовши у 1997 році до влади лейбористи фактично продовжували зовнішню політику, здійснювану консерватовами. Проте саме через закінчення “холодної війни”, поширенням глобалізації та інтеграції у світі зовнішньополітична концепція “нових лейбористів” у світі була представлена у новому форматі, ціль якої залишається незмінною - захист національних інтересів Великої Британії та підвищення її міжнародного статусу Соколов В., Соколов А. Зовнішня політика лейбористів: власний курс чи політика продовження торі? [Електронний ресурс]. - Режим доступу до статті: http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=69&c=1599 . - Заголовок з екрану..

“Нові лейбористи”, в особі Т. Блера розуміли необхідність акцентувати увагу на зовнішній політиці. В додаток до цього, глобалізація вплинула таким чином, що внутрішня та зовнішня політика тепер накладалися значно більше, ніж це було раніше. Велика Британія не стикається із видимою загрозою втручання, однак повинна бути готова взяти на себе більш активну роль у значно ширшому світі. Інтервенціонізм стає необхідною доктриною, коли поняття національного суверенітету набуває нового змісту та з'являються глобальні гуманітарні проблеми. Транснаціональний тероризм, саме існування глобалізації, являють значно більшу загрозу, ніж більш локалізовані форми тероризму, які раніше до цього існувалиGiddens A. The rise and fall of New Labour New Statesman [Electronic resource] / A. Giddens - Mode of access : http://www.newstatesman.com/uk-politics/2010/05/labour-policy-policies-blair. - Title from the screen..

Як зазначає Т. Блер у своїй автобіографії “Шлях”: “Поділ політики на зовнішню і внутрішню завжди був трохи хибним. Закордонна криза вочевидь може мати серйозні внутрішні наслідки, і так було завжди. Два чинники роблять цю відмінність сьогодні ще більш оманливою: по-перше, світ набагато тісніше інтегрований, тож внутрішні справи і закордонні мають тенденцію поєднуватися; по-друге, з розвитком глобальних ЗМІ про закордонні кризи часто розповідають у реальному часі й показують на наших телеекранах. Вони швидко стають внутрішніми проблемами” Блер Т. Шлях [Текст] / Т. Блер - К.: Темпора, 2011. - С. 237.

Таким чином, внутрішньо- та зовнішньополітичні причини вплинули на визначення нового вектору розвитку лейбористської партії, яка постала як “нова” лейбористська партія. Т. Блер також активно використовував формулу “третього шляху”, сутність якої пояснюється у брошурі прем'єр-міністра “Третій шлях: нова політика для нового століття”. Основна суть “третього шляху”: перший шлях ? це шлях заснований на принципах індивідуалізму, неолібералізму та тетчеризму, другий ? традиційно орієнтований та одержавлений лейборизм, то “третій шлях” ? це рух до справедливого суспільного устрою, який базується на цінностях комунітаризму. Т. Блер так визначив ідейну позицію “нових лейбористів”: “постмодерністська, постнеокласична політика пристосування до постідеологічної ери” Ямпольская Л. Н. Великобритания после парламентських выборов 1997г. [Електронний ресурс] / Л. Н. Ямпольская - Режим доступу до статті : http://www.proza.ru/2010/05/09/893. - Название с экрана.

Таким чином, до 1997 р. Лейбористська партія Великої Британії зазнала значних змін, що виразилися в її модернізації і формуванні “нового лейборизму”. Процес модернізації був початий при лідерах лейбористської партії Н. Кіннока і Дж. Сміті, остаточно завершений Т. Блером в 1994-1997рр. У результаті цих змін лейбористської партії відбулася трансформація внутрішньо- та зовнішньополітичних установок “нового лейборизму”Якубова Л. А. Лейбористская партия Великобритании в оппозиции (1979-1997 гг.) [Электронный ресурс] / Л. А. Якубова - Режим доступу: http://vestnik.tspu.ru/files/PDF/articles/yakubova_l._a._53_60_11_113_2011.pdf. - Название с экрана.

Незважаючи на те що аналіз практичних кроків уряду давав можливість судити про ідейні схильності “нових лейбористів”, “третій шлях” і в теорії, і на практиці все ж не отримав чітких обрисів. Це дозволяло широкому спектру політичних сил всередині лейбористського руху пропонувати свою інтерпретацію цього проекту, виступаючи або його критиками, або адаптуючи його до своїх переконаньГромыко А. А. “Третий путь”: что дальше? От концепции соучастия до “нового прогрессивизма”. [Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://www.ieras.ru/gromyko_ar22.htm. - Название с экрана.

Оцінюючи політику “нових лейбористів”, існують як позитивні, так і негативні відгуки, однак якщо здійснити збалансований аналіз, то безперечно лейбористська партія змогла протриматися у влади 13 років, що говорить про певний успіх. Ідеологічні зміни, пов'язані із створенням терміну “новий лейборизм” були більшою частиною причин успіху на виборах. “Новий лейборизм” не був пустим звуком, який призначався для маскування у вакуумі, де повинна бути політикаGiddens A. The rise and fall of New Labour New Statesman [Electronic resource] / A. Giddens - Mode of access: http://www.newstatesman.com/uk-politics/2010/05/labour-policy-policies-blair. - Title from the screen..

Доктрина “нового лейборизму”, “третього шляху” була викликана усвідомленням лейбористами того факту, що їхня партія не здатна перемогти вибори, якщо вона буде продовжувати традиційну політику. Плюсом зіграло для них також втома населення від консервативної партії Белкин С. В. “Новый лейборизм” в традиционной политической культуре Великобритании [Электронный ресурс]. / С. В. Белкин - Режим доступу: http://window.edu.ru/resource/911/39911/files/u142.pdf. - Название с экрана.

Проаналізувавши особливості формування зовнішньополітичної концепції “нових лейбористів” прослідковується цілий комплекс взаємоповя'заних причин та факторів, які і сприяли новому віянню лейбористської партії:

- внутрішні зміни лейбористської партії;

- особистісний фактор;

- необхідність у трансформації партійної риторики;

- втома населення від правління консерваторів;

- зовнішньополітичні зміни, пов'язані із закінченням холодної війни та зміною зовнішньополітичних пріоритетів.

1.2 “Новий лейборизм” як основа зовнішньої політики Великої Британії

Після трансформації лейбористської партії постало питання якою ж буде зовнішньополітична концепція. Безперечно, “новий лейборизм” проголосив і про зміни у баченні зовнішньої політики Великої Британії та її пріоритетів. “Нові лейбористи” в особі Т. Блера багато уваги приділяли саме заявам, доктринам, ідеям. “Новий лейборизм” постійно звучав у промовах Т.Блера. Завдяки цьому, було досягнуто беззаперечного успіху та беззастережної підтримки “нових лейбористів” британським населенням.

Саме тому, після виборів 1997 року “нові лейбористи” обіцяли не лише радикальні зміни у внутрішній політиці, але також і новий підхід до зовнішньої політики. Розпочалися дебати з приводу того, як Велика Британія повинна шукати баланс між традиційними цілями у зовнішній політиці (національна безпека, добробут та процвітання) із етичною складовою, яка була ініційована міністром закордонних справ Робіном Куком. Поняття глобальної взаємозалежності відігравало ключову роль у цих дебатах. Віддалені події, йшлося у суперечці, можуть мати прямий і невідкладний вплив на щоденне життя британців, у той самий час як рішення та дії, прийняті урядом Великої Британії можуть вплинути на вибір та можливості інших держав та суспільств. Так як кордони між національним та міжнародним стають нечіткими, так і традиційна дистанція між зовнішньою та внутрішньою політикою змінилася. З 1998 року цей проект починає втілюватися у поняття “третій шлях” Abrahamsen R., Williams P. Ethics and Foreign Policy: the Antinomies of New Labour's `Third Way' in Sub-Saharan Africa Political Studies Volume 49, Issue 2, pages 249-264, June 2001 [Electronic resource]. - Mode of access : http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.199.2830&rep=rep1&type=pdf. - Title from the screen..

Таким чином, “новий лейборизм” як основа зовнішньої політики Великої Британії полягав у поєднанні нових ідей “третього шляху” та підлаштування під глобальні зміни у світі. Т. Блер з першою перемогою на виборах зумів переконати світову громадськість, що він є політиком “нового покоління” з сучасним баченням зовнішньої політики та глобальних проблем.

Під керівництвом Т. Блера, та з допомогою Ентоні Гіденса та Уіла Хаттона, лейбористський уряд намагався транслювати цю скоріше туманну концепцію у конкретну політичну стратегію, здатну протидіяти із сучасними глобальними викликами. Т. Блер розглядав “третій шлях” як “нову політику, що виникла із попелу боротьби між традиційними поглядами на капіталізм та соціалізм”, політику “яка прагне поєднувати економічний динамізм із соціальною справедливістю”. Далі він заявляє, що “третій шлях виник на цінностях, які стимулюють політику більше ніж століття - демократія, свобода, справедливість, взаємний обов'язок та інтернаціоналізм” Ibidem..

Основи подальшого зовнішньополітичного курсу “нових лейбористів” лунали під час виступів Т. Блера. Під час промови 15 грудня 1998 р. про “Зовнішню політику Великої Британії” Т. Блер наголосив такі аспекти:

- розуміння раз і назавжди, що Велика Британія не повинна обирати чи бути сильною із США чи із Європою. Справді, “у Великої Британії має бути так: ми сильніші з США, тому що наша сила в Європі, що ми сильніші в Європі, тому що наша сила з США”;

- нова роль Великої Британії в Європі, яка, в свою чергу, не послабить трансатлантичний альянс;

- Т. Блер зазначив про новий підхід до Європейського Союзу, бажання підписати Соціальну хартію, Амстердамський договір;

- відносини із США є фундаментальними для зовнішньої політики Великої Британії;

- ключові козирі у веденні зовнішньої політики Великої Британії - це постійне членство у Раді безпеки ООН, володіння ядерною зброєю, провідна роль у НАТО, Співдружності націй та ЄС Blair Speech Transcripts, from 1997 -2007 [Electronic resource]. - Mode of access : http://keeptonyblairforpm.wordpress.com/blair-speech-transcripts-from-1997-2007/. - Title from the screen..

Таким чином, у своїй промові Т. Блер знову ж таки підтвердив роль Великої Британії як мосту між Європою та США. Однак, новий акцент було здійснено на поглиблену співпрацю із ЄС, що відрізнялося від євроскептичних консерваторів.

“Новий лейборизм” вплинув на зміну підходу до формування зовнішньополітичної концепції, який став більш гнучким та комплексним. Саме поєднання традиційних та інноваційних методів дозволило для Т. Блера знаходити спільну мову як із американськими партнерми, так і з європейськими Кандуба Т. Ю. Зовнішньополітичні аспекти нового лейборизму Тоні Блера (1997-2007 рр.) [Електронний ресурс] / Т. Ю. Кандуба - Режим доступу до статті : http://www.experts.in.ua/baza/analitic/index.php. . - Заголовок з екрану..

В свою чергу, “нові лейбористи” знову ж таки потрапили у складне становище своїми заявами про посилення європейської складової зовнішньої політики, урівноваження американського та європейського напрямку. “Новий лейбористи” значно переоцінили свої вміння у веденні збалансованої політики.

Таким чином, як зазначає українська дослідниця Т. Кандуба зовнішньополітична доктрина “нових лейбористів” характеризується наступними рисами:

- нова концептуальна основа - ідеї “третього шляху”;

- оновлена доктрина є результатом реформування зовнішньополітичного бачення Великої Британії відповідно до реалій глобального розвитку у ХХІ столітті;

- ведення політики, яка є продовженням політики консервативної партії, однак із підлаштуванням її під нові трансформаційні процеси на міжнародній арені;

- посилення європейського напрямку у зовнішній політиці Великої Британії із збереженням трансатлантичних відносин Кандуба Т. Ю. Зовнішньополітичні аспекти нового лейборизму Тоні Блера (1997-2007 рр.) [Електронний ресурс] / Т. Ю. Кандуба - Режим доступу до статті: http://www.experts.in.ua/baza/analitic/index.php. - Заголовок з екрану.

Під час прем'єрства Т. Блера були представлені нові міри задля вдосконалення продуктивності уряду. Зокрема Міністерство закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії підписало 4 Угоди про державну службу (PSAs). Перша охоплювала період 1999-2000 років (SR98). Друга охоплює період 2001-04 (SR00), третя угода охоплює період 2003-06 (SR02). Четверта охоплює період 2005-08 (SR04). Відповідно з першим PSA, було встановлено значну кількість цілей. У трьох наступних угодах кількість цілей зменшено, адже як було визнано, що занадто багато цілей може означатиме відсутність конкретних пріоритетів British foreign policy since 1997 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.parliament.uk/briefing-papers/rp08-56.pdf. - Title from the screen..

Щоб закріпити зовнішньополітичний курс новий лейбористський уряд розробив цілий ряд зовнішньополітичних документів, а саме Білі книги “Британські міжнародні пріоритети стратегія для МЗС” (2003), “Перспективи в Євросоюзі” (2005), “Активна дипломатія в змінюючому світі. Міжнародні пріоритети Сполученого Королівства” (2006), документи по боротьбі з бідністю у країнах, що розвиваються, щорічні доповіді про права людини Громыко А. А. Великобритания Эпоха реформ [Текст] / А. А. Громыко. - М.: Весь мир, 2007. - С. 346.

Також, необхідно відзначити, що у 1998 році була прийнята Стратегічна оборонна програма (Strategic Defence Review). Тоді державний секретар з питань оборони Джордж Робертсон представив початкову оборонну політику нового уряду, з низкою ключових рішень, спрямованих на підвищення збройних сил Великої Британії. Стратегічна оборонна програма складається із вступу держвним секретарем з питань оборони, 11 розділів та додатківStrategic Defence Review [Electronic resource]. - Mode of access : http://merln.ndu.edu/whitepapers/UnitedKingdom1998.pdf. - Title from the screen..

Положення стратегічної програми перебували в руслі завдань зовнішньої політики. У ньому враховувалося стан країни як постійного члена Ради Безпеки ООН, визнавався той факт, що Велика Британія відіграє одну з провідних ролей в НАТО, що збройними силами накопичений великий досвід врегулювання конфліктів в умовах зростаючої нестабільності. Будучи лідером Співдружності націй, Велика Британія зобов'язана нести відповідальність за розвиток ситуації в різних регіонах світу. Стратегічна оборонна програма надала характеристику майбутніх конфліктів, для ліквідації яких потрібна швидке перекидання військ у проблемний регіон, а також вказував на широкий спектр нових загроз у зоні британських інтересів Меткаф У. Эволюция оборонной политики Великобритании [Электронный ресурс]. / У. Меткаф - Режим доступу: http://ru.convdocs.org/docs/index-208900.html?page=2. - Название с экрана..

Також, у другому розділі програми “Пріоритеті у сфері безпеки у світі, що змінюється” зазначено, що місце Великої Британії в світі визначається інтересами як нації і як одного з провідних членів міжнародного співтовариства, які нерозривно пов'язані між собою, тому що британські національні інтереси мають життєво важливий міжнародний вимір Strategic Defence Review [Electronic resource]. - Mode of access : http://merln.ndu.edu/whitepapers/UnitedKingdom1998.pdf. - Title from the screen..

Таким чином, Стратегічна оборонна програма базується на сильних та слабких сторонах британських Збройних сил і забезпечує основу для всеосяжного процесу модернізації, який полягає у забезпеченні надійної оборони у довготерміновій перспективі, зобов'язаннях Великої Британії перед НАТО, просуванні ширших інтересів у міжнародній безпековій сфері, а також сприянню розширення національних цілей. Отже, у Стратегічній оборонній програмі Великої Британії закладено основи для надійного захисту перед сучасними загрозами, які існують у зовнішній політиці та політиці безпеки сьогодні та у наступному столітті Strategic Defence Review [Electronic resource]. - Mode of access: http://merln.ndu.edu/whitepapers/UnitedKingdom1998.pdf. - Title from the screen..

Оборонна політика Великої Британії знову стала здійснюватися по відношенню до зовнішньої політики (а не до зовнішніх загроз, як це було в роки “холодної війни”). Як зазначено у Стратегічній оборонній програмі політики “нових лейбористів”: “Велика Британія як і раніше зберігає стратегічні позиції в світі. НАТО залишається наріжним каменем нашої оборони. Крім цього, ми виконуємо зобов'язання з безпеки в рамках Європейського союзу і маємо намір і далі розвивати нашу співпрацю з Європою. Для протистояння загрозам нестабільного світу ми маємо в своєму розпорядженні добре оснащені і високомобільні сили. Вони здатні діяти спільно з військами інших держав під керівництвом штабів, також створених на багатонаціональній основі. Це справжні професіонали, готові до швидкої і ефективної інтеграції в будь багатонаціональне з'єднання. Ми повинні застосовувати військову силу тільки після всебічного аналізу обстановки і, що найважливіше, витрати коштів на військові цілі в очах платника податків повинно бути виправданим. Велика Британія як і раніше повинна бути здатна “вдарити сильніше своїх можливостей” Меткаф У. Эволюция оборонной политики Великобритании [Электронный ресурс]. / У. Меткаф - Режим доступу: http://ru.convdocs.org/docs/index-208900.html?page=2. - Название с экрана..

Успіх політики партії багато в чому відбувся завдяки дисциплінованості і згуртованості, яку змогли забезпечити лідери “нових лейбористів”. Автори позитивно оцінюють політику лейбористського уряду під гаслами “третього шляху” на багатьох напрямках. При “нових лейбористах”, в цілому, відбувається активізація зовнішньої політики Лондона. На думку H. H.Міліна, “додатковий важіль свого впливу на міжнародній арені “нові лейбористи” бачать в самій концепції “третього шляху”, розглядаючи її як базу співробітництва з соціал-демократичними партіями країн ЄС”. Дослідник звертає увагу на дві ініціативи лейбористського кабінету в ЄС: сприяти подальшому розвитку Спільної зовнішньої політики та політики безпеки, а також перемістити “головний фокус” прийняття рішень з органів ЄС на національний рівень (тобто “інтеграція, де необхідно, децентралізація у всіх інших випадках”) Кузьмичева Л. О. Великобритания и европейская интеграция: подход британских лейбористов [Электронный ресурс] / Л. О. Кузьмичева - Режим доступу: http://cheloveknauka.com/velikobritaniya-i-evropeyskaya-integratsiya-podhod-britanskih-leyboristov. - Название с экрана..

Немає жодних сумнівів у тому, що на основі ідеології “третього шляху” новими лейбористами було сформовано оригінальну модель зовнішньої політики. Попри те, що оригінальність включає незвичну для лейбористів схильність до використання “жорсткої сили”, моралізм виступав одним з ключових елементів ідеологічного фундаменту блеризму. Моралізм безпосередньо вплинув на формування концепції “ліберального інтервенціонізму”, а також надав потужну мотивацію багатьом діям уряду Т. Блера, в тому числі війні з міжнародним тероризмом, участі в іракські військовій кампанії Кандуба Т. Ю. Етичні засади зовнішньої політики урядів Тоні Блера [Електронний ресурс] / Т. Ю. Кандуба - Режим доступу до статті : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Npifznu/2009_27/27/kanduba.pdf. - Заголовок з екрану..

Таким чином, аналізуючи ідеї “нового лейборизму” у сфері зовнішньої політики, то помічено поєднання акцентів на нових елементах зовнішньополітичної концепції та безперечно, інтерпретація традиційного зовнішньополітичного курсу в руслі реалій, що склалися на міжнародній арені. “Нові лейбористи” Великої Британії вдало підлаштувалися під потреби суспільства, і як наслідок протягом 13 років здійснювалася так звана “нова лейбористська” зовнішня політика.

Однак, тактичні та стратегічні прорахунки в політиці “нових лейбористів” призвели до того, що багато з тих, хто спочатку з ентузіазмом їх підтримував і вніс вагомий внесок у ідейне забезпечення їх повернення до влади, зазнали розчарування.У 2004 році з критичною роботою “Занепад суспільного”, спрямованої проти спотворення “новими лейбористами” суті “третього шляху”, виступив Девід Маркуенд, який в 1960-80-ті роках був одним з ідеологів правого крила лейбористської партії Громыко А. А. “Третий путь” - что дальше? [Электронный ресурс] / А. А. Громыко. - Режим доступу: http://www.ieras.ru/gromyko_ar23.1.htm. - Название с экрана.

На критичні позиції щодо практичної форми реалізації “третього шляху” переходили і ті , хто ще недавно захищав “нових лейбористів” від нападок критиків. Красномовним з'явився відхід від їх безумовної підтримки Ентоні Гідденса - одного з головних архітекторів “офіційної” версії цієї концепції. У 2003 році в колективній монографії “Прогресивний маніфест”. У цій роботі Гідденс повторив ряд своїх постулатів : що ідеї “третього шляху” зародилися в кінці 1980- х-початку 1990-х років, що “третій шлях” не був програмою конкретних дій “нових демократів” у США або “нових лейбористів” в Великій Британії і не позначав особливостей англосаксонського підходу до політичного аналізу і політичній практиці . У реальності він уособлював зусилля соціал-демократичних партій у всьому світі переглянути свої програмні положення після падіння соціалістичної системи. Він долає обидва ці явища, представляючи собою лівоцентристський проект з модернізації соціал-демократії. Завдання “третього шляху” полягали у вирішенні двох ключових проблем: повернення після довгої перерви соціал-демократичних партій до влади і пошук виходу з кризи, в якій опинилася соціально-економічна модель розвитку, заснована на ідеях кейнсіанства Там же..

Отже, “новий лейборизм” як основа зовнішньої політики Великої Британії в кінці ХХ - на початку ХХІ століття вдало підлаштувався під зовнішньополітичні зміни. Протягом перебування при владі “нових лейбористів” змінювалася зовнішньополітична концепція саме в рамках практичної реалізації, а на теоретичному рівні “новий лейборизм” та ідеї “третього шляху” проголошували про роль Великої Британії як моста між Європою та США.

Висновки до розділу 1

У першому розділі проаналізовано сутність поняття “новий лейборизм” у зовнішній політиці Великої Британії. Поява “нового лейборизму” пов'язана із внутрішньо- та зовнішньополітичними факторами, які вплинули на оновлення Лейбористської партії та як наслідок, здобуття безпрецедентної перемоги.

Трансформаційні поцеси на міжнародній арені, аналіз ключових тенденцій світового розвитку після закінчення “холодної війни”, вплинули на оновлення зовнішньополітичної концепції Великої Британії. Ідейними авторами нової зовнішньої політики стали “нові лейбористи”, а оригінальність їхнього курсу значною мірою зумовлена суттєвим впливом ідеї “третього шляху”. Таким чином, “новий лейборизм” як основа зовнішньої політики Великої Британії полягав у поєднанні нових ідей “третього шляху” та підлаштування під глобальні зміни у світі.

РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ СКЛАДОВІ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНОЇ КОНЦЕПЦІЇ “НОВИХ ЛЕЙБОРИСТІВ”

Уже сама назва оновленої Лейбористської партії як “нові лейбористи” справляє враження, що партія дійсно трансформувалася і буде вкорінювати у свою політику інноваційні елементи. Безперечно, прихід до влади “нових лейбористів” ознаменувався новим етапом як у внутрішній, так і зовнішній політиці Великої Британії. Зовнішня політична концепція “нових лейбористів” сформувалася в нових умовах світового порядку, в основі якої є традиційні та інноваційні елементи. Однак, варто відмітити, що зовнішньополітична концепція видозмінилася в процесі перебування “нових лейбористів” при владі.

Водночас зовнішньополітична стратегія “нових лейбористів” нерозривно пов'язана й багато в чому обумовлена тією моделлю розвитку суспільства, що відстоює “третій шлях”. Інноваційні аспекти зовнішньої політики урядів Т. Блера поєднувалися з її традиційними засадами. В свою чергу вибір зовнішньополітичної стратегії був здійснений історично, але також був підданий модернізації Кандуба Т. Ю. Етичні засади зовнішньої політики урядів Тоні Блера [Електронний ресурс] / Т. Ю. Кандуба - Режим доступу до статті : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Npifznu/2009_27/27/kanduba.pdf. - Заголовок з екрану.

Перед “новими лейбористами” постало запитання: чи зможе Велика Британія відігравати важливу геостратегічну роль у новому столітті? Її амбітні наміри очевидні, адже країна має на руках такі козирі, як місце постійного члена Ради Безпеки ООН, членство в ЄС, НАТО, Співдружності націй, “Великій вісімці”, ядерному клубі, привілейовані відносини з США. Тим не менш, виняткове становище в системі США - Західна Європа має свій вельми негативний для Великої Британії вплив, оскільки протягом не одного десятка років Велика Британія незмінно викликає підозри у європейських держав у односторонньо проамериканськоій орієнтації Суслопарова Е. А. Великобритания: реформы и модернизация [Электронный ресурс] / Е. А. Суслопарова - Режим доступу: http://elibrary.az/docs/jurnal-08/290j.htm. - Название с экрана.