Основи політології

Глобамльні проблемми люмдства (глобальні проблеми, глобальні проблеми сучасності) -- комплекс проблем і ситуацій, що зачіпають життєві інтереси всіх народів світу,характеризуються динамізмом і вимагають для свого розв'язання колективних зусиль світової громадськості від вирішення яких залежить подальший прогрес людства і збереження цивілізації. Характерними для глобальних проблем є такі ознаки: загальнолюдський характер, масштабність, надзвичайна гострота, необхідність негайного колективного вирішення.

Вирішенням цих проблем у загальнопланетарному масштабі займається глобальна політика, а суб'єктом її виступає людство вцілому, оскільки глобальні проблеми торкаються життєвих інтересів усіх народів.

Глобальна політика - це причетність суб'єктів світового співтовариства його обов'язку збереження життя на Землі, виникнення форм, завдань, змісту й напрямків їх глобальної діяльності задля досягнення загальнолюдських цілей збереження сучасної цивілізації.

Глобальні проблеми людства взаємопов'язані охоплюють всі сторони життя людей,стосуються всіх країн народів та верств населення,стосуються як поверхні землі, так і Світового океану, атмосфери планети, навколоземного та космічного простору.Вони призводять до великих економічних та соціальних збитків.

Існують декілька варіантів класифікації глобальних проблем. Одна з них грунтується на зв'язку суспільства з іншими феноменами. З цієї точки зору виділяють:-Проблеми інтерсоціальні: створення та збереження мирних відносин між державами, новий міжнародний економічний порядок, подолання неравномірності економічного розвитку, подолання міжнародної дестабілізації. Проблеми взаємодії суспільства та природи: природні ресурси (паливо, енергія, сировина, вода), вивчення та використання Світового океану та космосу.-Проблеми взаємодії суспільства та людини: демографічні, охорони здоров”я, освіти.за іншою класифікацією проблеми можна поділити на дві групи. До першої слід віднести ті, без вирішення яких неможливо розв'язати усі інші. Просто їх не буде кому розв'язувати. Людство зникне. До другої групи відносяться проблеми, від вирішення яких залежить прогрес людської цивілізації, але, в свою чергу, їх вирішення можливе тільки при концентрації зусиль усієї людської спільноти.

Перша група - поблеми, що загрожують існуванню всього людства:

1) запобігання термоядерній війні;

2) запобігання забрудненню оточуючого середовища;

3) запобігання виникненню нових епідеміологічно небезпечних хвороб.

Друга група - поблеми, вирішення яких забезпечує прогресивний розвиток людства:

1) непоновлюваність сировинних запасів;

2) демографічні проблеми;

3) голод;

4) використання ресурсів світового океану;

5) подолання економічної відсталості країн;

6) використання альтернативних джерел енергії;

7) освоєння космосу;

8) перебудова міжнародних відносин.

Соціально-політичні перспективи розвитку людства

футурологічні прогнози соціально-політичних перспектив розвитку людства, як правило викликають особливий інтерес у людей, оскільки, на даний час все, що стосується „передбачення” і „прогнозування” стає популярним і актуальним. 1. Оптимістичні футурологічні концепції виражають віру у майбутнє, причому найкраще майбутнє. Це концепції: „народний капіталізм”, „теорія росту”, „суспільство всезагального добробуту”, „постіндустріальне суспільство”, „технотронне суспільство”, „інформаційне суспільство” та інші. Автори-оптимісти: Р.Арон, Д.Белл, стверджують, що сучасна західна цивілізація (капіталізм), використовуючи досягнення науково-технічною революцією, суттєво підвищить ефективність своєї економіки і тому отримає „друге дихання”. У зв'язку з чим майбутнє уявляється ними як еволюційний розвиток оновленого, омоложенного НТР капіталізму або абсолютно зміненого капіталізму, який навіть отримає нову назву.

2. Песимістичні концепції футурології.концепції, що проголошують відсутність віри у майбутнє. Вони обґрунтовують причини неминучості катастрофи людської цивілізації у різноманітних варіантах. При цьому провину при зростанні глобальної загрози світовій цивілізації вони закидають науці, техніці, технології, тотальній термоядерній війні.

3. Альтернативістські футурологічні концепції також характеризуються неспокоєм і хвилюванням за майбутній розвиток людської цивілізації. Автори цих концепцій доводять необхідність трансформації існуючої західної цивілізації наступними поколіннями. Концепції „суспільство, що самопідтримується”, „екологічно збалансоване суспільство”, „гуманістичне суспільство”.Ще у 1982 р. Джон Несбіт у своїй книзі „Мегатенденції: десять нових напрямків, перетворюючих наше життя” майже безпомилково спрогнозував подальше посилення у 80-ті рр. ролі передових технологій і інформатизації суспільного розвитку, інтеграційних сил у світовій економіці і центробіжних сил у світовій політиці. Ось як виглядали 10 мегатенденцій на 80-ті роки:

1.Від індустріального суспільства - до інформаційного(глобальний економічний бум. Його сутність у заміщенні політичних пріоритетів економічними, в зміцненні міжнародних економічних зв'язків)

2.Від форсованого технологічного розвитку - до передових технологій.(відродження забутого в „індустріальному суспільстві” „художнього життя”: помітно збільшиться відвідуваність музеїв, залучення у спорт з елементами мистецтва, зросте інтерес до класичного театру і музики;)

3.Від національних економік - до світової економіки(Економічна перебудова буде передбачати політичні реформи, а останні - індивідуальні свободи.)

4.Від короткочасних тенденцій - до довготривалих(нове співвідношення стилю життя, що поширюється в глобальних масштабах і культурного націоналізму, що посилюється; націоналізм може породити реакцію відчуження глобальних цінностей)

5.Від централізації - до децентралізації

6.Від інституціональної допомоги - до управління своїми силами(виникнення подібності „Римської імперії” у країнах Тихоокеанського регіону;

7.Від представницької демократії - до демократії співучасті.(залучення жінок на провідні посади в економіці, політиці, науці, різко підвищується їхня кількість та рівень значущості у бізнесі

8.Від ієрархічних структур - до сітьових структур(XXI ст. - це століття біології, що заміщає століття фізики; воно знаменує пріоритети інформаційної інтенсифікації перед енергетичною, мікропроцесів над макропроцесами, внутрішньої орієнтованості перед механічною нав'язуваністю; політичний конфлікт режим нація еліта

9.Від безумовного примату Півночі - до вирівнювання Півдня.(невпинно зближуються релігія і наука, аж до створення специфічної „релігії науки”, падає авторитет старих церков і одночасно зростає тяга до спіритуалізму)

10.Від вузького вибору з двох можливостей (або-або) - до вибору з декількох можливих варіантів.(- найважливіша кінця XX ст. - тріумф індивідуума, особистісного начала у всіх сферах життя.

Размещено на Allbest.ru