Стратегії Організації українських націоналістів "Дажбог", "Орлик" і "Олег"

Діяльність підпілля ОУН тривала на Наддніпрянщині і в 1950-х рр. Зокрема, станом на 1953 р. співробітниками МВД УССР було виявлено у Центральних, Східних та Південних областях України 12 молодіжних організацій ОУН з 69 учасникамиГДА СБ України. - Ф. 13. - Спр. 372. - Т. 27. - Арк. 146.. Начальник 4 управління МВД УССР Р. Сараєв у довідці від 8 жовтня 1953 р. інформував, що на оперативному обліку МВД УССР перебуває 5014 осіб з Центральних, Східних та Південних областей України, яких чекісти підозрюють у співпраці з ОУН. З них 270 осіб було взято на облік саме в 1953 р., 79 -- заарештовано. Загалом, за даними КҐБ УССР, у 1944--1957 рр. в ході боротьби з українським націоналістичним підпіллям та УПА було вбито 155 108 підпільників і повстанців, з яких щонайменше 1 746 осіб загинули у центральних, східних та південних областях УкраїниПагіря О. Вступ // Літопис Української повстанської армії. Нова серія. Т. 18... - С. 27; ГДА СБ України. - Ф. 2 (4 -е управління). - Оп. 26 (1960р.). - Спр. 2. - Арк. 4-10..

Доволі успішно підпілля ОУН реалізовувало тактичну схему «Олег», що передбачала виховання і підготовку молодих кадрів як основного джерела поповнення українського визвольного руху. Щороку на нелегальне становище переводилось від кількох сотень до 2 тисяч молодих людей, серед яких було немало школярів і студентів. Лише протягом 1948 -- першої половини 1949 р. в Західних областях України органи МҐБ УССР викрили 561 молодіжну організацію ОУН з 6405 учасниками.

Історик Д. Вєдєнєєв пише, що протягом 1945--1947 рр. мережа «легальних» ланок ОУН покрила практично всю сільську місцевість Західної України. Прихильники ОУН зуміли влаштуватись на роботу в органи влади, в колгоспи, на підприємства, в навчальні заклади, на об'єкти транспорту і зв'язку, в типографії. Крім того, деякі з них вступали в КП(б)У і в комсомол, що сприяло їхньому кар'єрному зростанню. У разі виникнення війни вони цілком могли розглядатися як кадрове джерело для поповнення ОУН, причому з перспективою зайняти відповідальні посади у відновленій Українській державі.

На жаль, повних статистичних даних про створення легальних і молодіжних організацій ОУН поки що не виявлено. Як ілюстрацію Д. Вєдєнєєв наводить дані про тодішню Станіславську область, де лише протягом 1950 -- першої половини 1951 р. чекісти виявили 103 легальні ланки ОУН, з них 69 у колгоспах, 7 в навчальних закладах, 10 в лісових господарствах. Ланки об'єднували 677 учасників, з яких 7 голів колгоспів, 56 голів селищних рад, 53 вчителя, 40 колгоспних активістів, 35 комсомольців, 8 бійців громадської самооборони, 84 учні і студенти. За даними МҐБ УССР, лише у травні--червні 1950 р. в Західних областях України було викрито 83 оунівські організації і групи, учасники яких жили легально, загальною чисельністю 546 осіб (29 груп -- у травні і 54 -- у червні). З них у Станіславській області -- 22 організації, 171 осіб; у Тернопільській області -- 16 організацій 119 осіб; у Дрогобицькій -- 16 організацій, 89 осіб; у Рівненській області -- 13 організацій, 66 осіб; у Львівській області -- 11 організацій, 71 особа; у Волинській області -- 5 організацій, 30 осіб.

Але, як і у випадку з тактичними схемами «Дажбог» та «Орлик», схема «Олег» не дала того кінцевого результату, на який очікували підпільники. Слід констатувати, що поступово, рік за роком, підтримка з боку молоді підпілля ОУН слабшала. Причиною цього були і репресивні заходи радянських каральних органів, і небажання молоді наражатися на небезпеку для життя і йти в підпілля, і можливість жити та працювати легально, робити власну кар'єру. Але слід визнати, що програма «Олег» принесла стратегічний результат на багато років вперед: значна частина західноукраїнської молоді того часу з власного життєвого досвіду добре знала про діяльність ОУН, усвідомлювала, що боротьба велася за справедливі цілі, і це вплинуло на її виховання, формування поглядів в подальшому житті. Не дивно, що чимало колишніх членів або прихильників ОУН згодом опинилося на різних посадах в державному апараті УССР, на підприємствах, в навчальних закладах тощо. Більшість з них підтримала відновлення української державності в 1991 р.

Часткова реалізація тактичних схем ОУН «Дажбог», «Орлик» та «Олег» у 1944--1954 рр. засвідчила, що в Проводі ОУН працювали глибоко думаючі люди, які, плануючи ці програми, дбали не лише про своє майбутнє, а й про дальшу долю підпілля ОУН і всього українського народу. Вони чітко усвідомлювали небезпеку, яку приніс для українців радянський лад: масові депортації населення в Сибір та інші віддалені території СССР; насильницьку радянізацію і колективізацію; русифікацію; асиміляцію українців; тотальне нищення національної культури і Церкви тощо. Навіть деякі позитивні якості радянської системи -- впровадження загальної освіти, побудова нових підприємств, залізниць, матеріальна допомога з інших республік СССР і т.п. -- за таких умов не могли гарантувати нормального існування українського народу в майбутньому. Вироблені підпіллям тактичні схеми реалізовувались послідовно і вперто, і коли б не шалений тиск радянських каральних органів, все могло б скластися інакше. Слід також визнати, що коли б не було чіткої стратегії боротьби ОУН проти радянського режиму, яка базувалася на підтримці місцевого населення та на вдосконаленні організаційного порядку, підпілля ніколи б не протрималося в СССР так довго.

Звісно, під час реалізації тактичних схем «Дажбог», «Орлик» та «Олег» виявилися і серйозні недоліки всередині ОУН, виправляти які було вкрай важко. Серед них: відсутність достатньої дисципліни серед всіх кадрів підпілля, наявність зрадників або ж недостатньо дисциплінованих підпільників, недостатність підтримки серед населення Наддніпрянщини, недостатня організованість і конспіративність запальної молоді, зменшення підтримки з боку населення в Західній Україні внаслідок репресій НКВД-НКҐБ- МҐБ-КҐБ і т.п. Все це гальмувало реалізацію тактичних схем ОУН. Але вирішальний вплив на їх остаточне припинення мали безперервні репресивні заходи і тиск органів НКВД-НКҐБ-МҐБ-МВД- КҐБ, які врешті призвели до знищення в Україні ОУН як організації.

З середини 1950-х рр. збройна боротьба в Україні з радянською владою припинилася, зате розпочався новий етап боротьби, пов'язаний з незбройним спротивом і діяльністю українських дисидентів та правозахисників. Чимало з них були колишніми підпільниками ОУН або прихильниками підпілля (Юрій Шухевич, Петро Січко, Григорій Прокопович, Ірина Сеник та інші). Не дивно, що вони відіграли значну роль у відновленні незалежності України в 1991 р. Таким чином, можемо прослідкувати безперервність різних форм боротьби і тісний взаємозв'язок між різними поколіннями борців українського визвольного руху, діяльність яких завжди була спрямована на досягнення головної мети -- відновлення незалежності України.

Насамкінець слід зазначити, що це дослідження є одним з перших, де зроблено спробу зрозуміти обставини створення і реалізації тактичних схем підпілля ОУН «Дажбог», «Орлик» і «Олег». На нашу думку, питання потребує подальшого ретельного вивчення, адже його наукове опрацювання почалося порівняно недавно. Сподіваємося, цим згодом займуться інші дослідники українського визвольного руху.

Анотація

У статті на основі маловідомих документів підпілля ОУН та радянських каральних органів розглядаються передумови та причини розробки членами Проводу ОУН в 1945--1954 рр. стратегій «Дажбог», «Орлик» та «Олег». Проаналізовано шляхи втілення їх в життя, а також наслідки їх реалізації. Особливу увагу звернуто на те, як керівники Проводу ОУН вносили зміни до вузлових програм ОУН, зважаючи на політичну ситуацію в Україні, СССР та світі протягом 1945--1954 рр.

Ключові слова: ОУН, радянські карально-репресивні органи (НКВД-НКҐБ- МҐБ-МВД-КҐБ), стратегії «Дажбог», «Орлик», «Олег», молодіжні організації.

Organization of Ukrainian nationalists (OUN) strategies «Dazhbog», «Orlyk» and «Oleg» in 1945--1954 are analyzed in this article. Research is based on the early little-known documents of OUN and Soviet state repressive institutions (NKVD- NKGB-MGB-MVD-KGB). Authors analyzed how members of OUN tried to provide these programs into the life, and how they corrected them after the changes in political situation in the USSR and in the world from 1945 to 1954.

Key words: the OUN, the Soviet state repressive institutions (NKVD--NKGB-- MGB--MVD--KGB), the strategies «Dazhbog», «Orlyk» and «Oleg», youth organizations.

Размещено на Allbest.ru