Особливості інформаційного забезпечення в медичному закладі

Детальніше про настання найактуальнішого виду відповідальності - цивільно-правовій відповідальності, - зупинимось нижче.

Такий вид відповідальності для ЛПУ може настати з деяких причин, а саме:

- при порушенні медичними працівниками даного ЛПУ виконання своїх професійних обов'язків, унаслідок чого було заподіяно шкоду здоров'ю та / або життю пацієнта;

- при порушенні договірних відносин;

- при посяганні на ділову репутацію ЛПУ;

- при розгляді цивільно-правових «медичних» справ судом, зазвичай, оскаржується порядок, правомірність, своєчасність або необхідність надання медичної допомоги / медичних послуг працівником (ками) ЛПУ.

У всіх позовних заявах зазначається необхідність відшкодування заподіяної шкоди - моральних страждань та матеріальних збитків. Різновидами шкоди є:

- майнова (реальні втрати, не отримані доходи, витрати на харчування, лікування, догляд тощо);

- моральна (фізичні та моральні переживання пацієнта, який постраждав у результаті медичного втручання).

Фізична шкода здоров'ю визначається відповідно до Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року.

Майнова шкода визначається в результаті підрахунків втраченого заробітку, недоотриманих прибутків, витрат на лікування, додаткове харчування, придбання ліків, догляд тощо. Іншими словами - це все ті витрати, які в пацієнта виникли у зв'язку із заподіянням йому шкоди, а також всі доходи, які потерпілий міг би точно отримати. Ці обставини повинні бути підтверджені документально. Наприклад, витрати на додаткове харчування визначаються на основі довідки медичної установи про раціон додаткового харчування і довідки про ціни на продукти, що склалися у тій місцевості, де потерпілий зазнав витрат. Відповідно витрати на лікарські засоби встановлюються на підставі чеків, товарних накладних, а за їх відсутності - за допомогою витягу з медичної карти стаціонарного (амбулаторного) хворого, де зазначено, які ліки призначались і потім застосовувались, та довідки з аптечного управління, де буде зазначено вартість ліків на ринку фармпослуг за певний місяць.

У відповідності до ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода фізичної особи полягає:

1) у фізичному болю і стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Методичними рекомендаціями щодо відшкодування моральної шкоди враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може бути суто умовним. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.

Резюмуючи перший вид цивільно-правової відповідальності, зазначу, що у разі визнання судом позовних вимог пацієнта, безпосереднє відшкодування нанесеної матеріальної та моральної шкоди здійснює медичний заклад. У свою чергу, медичний заклад має право регресного позову до безпосереднього заподіювача шкоди - медичного працівника.

Регрес у сфері цивільно-правової відповідальності медичних організацій - це можливість ЛПУ, яка відшкодувала шкоду, заподіяну пацієнтові при наданні медичної допомоги, зворотної вимоги стягнення у розмірі виплаченого відшкодування з працівника цієї установи - конкретного заподіювача шкоди.

Порушення договірних відносин можливе як у сфері укладених господарських договорів, так і при наданні оплатних медичних послуг. Якщо перший вид конфліктів вирішується господарськими судами без особливих проблем, то при розгляді фінансових суперечок між пацієнтом та лікувальною установою відбувається вимушене розкриття лікарської таємниці (у випадку, коли позивачем є ЛПУ). Тому керівникові медичного закладу необхідно бути готовим до того, що освічений пацієнт або його правозахисник можуть висунути зворотній позов про відшкодування шкоди за розголошення конфіденційної інформації. Подібні види конфліктів необхідно намагатися врегулювати на досудовому етапі або за допомогою альтернативних методів вирішення спорів.

Однією із нових для медичної сфери позовною вимогою є притягнення пацієнта, його законного представника або недобросовісного конкурента до відповідальності за посяганні на ділову репутацію ЛПУ. Наприклад, один із провідних приватних медичних закладів нині оскаржує розміщення інформації, що шкодить діловій репутації, на одному із Інтернет-ресурсів «медичного» характеру. Не виключено, що інформацію розмістили конкуренти даного ЛПУ (елемент недобросовісної конкуренції). Пацієнтопотік після розміщення інформації зменшився на 25%. Навіть при умові, що дане ЛПУ досягне поставленої мети і інформація, що значно зіпсувала репутацію буде знищена, відновлення пацієнтопотоку відбудеться ще через певний час.

Інший медичний заклад нині оспорює розміщення у місцевій газеті (друкована та електронна версія) недостовірної інформації щодо розміщення результатів проведених одному із пацієнтів обстежень. Зважаючи на те, що приватних закладів, що надають подібні послуги в даній місцевості, лише два, а характер викладеної інформації дає можливість ідентифікувати даний медичний заклад. Ймовірно, що найближчим часом пацієнтопотік до даного ЛПУ значно зменшиться.

Юридична бібліотека:

Конституція України

Цивільний кодекс України

Закон України «Основи»

Закон України «Про захист прав споживачів»

2.2 Нормативно-правові акти МОЗ України

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»

Наказ МОЗ України № 49 від 02.02.2011р. «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності

Нормативно-правові акти МОЗ України щодо організації та надання медичної допомоги населенню та забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, з питань радіаційної безпеки, а також щодо діяльності, пов'язаної з організацією та якістю надання медичної допомоги населенню.

У найменуванні юридичної особи повинно міститись найменування лише одного із видів закладів охорони здоров'я відповідно до Переліку закладів охорони здоров'я, затвердженого наказом МОЗ України від 28 жовтня 2002 року № 385, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12 листопада 2002 року за № 892/7180 (далі - Перелік закладів охорони здоров'я).

Використання юридичними особами в своєму найменуванні та найменуванні структурних підрозділів видів закладів охорони здоров'я та їх словосполучень, які не відповідають Переліку закладів охорони здоров'я, не допускається.

Фізична особа - підприємець повинна:

а) затвердити:

- номенклатуру справ з медичної та фармацевтичної документації;

- правила та інструкції виконання маніпуляцій та процедур;

- інструкцію щодо правил миття й знезараження рук;

- перелік та вартість послуг, які відповідно до законодавства - надаються пацієнтам;

б) дотримуватись:

- нормативно-правових актів щодо перебування пацієнтів;

- встановлених норм щодо площ та розташування приміщень закладу - відповідно до ДБН В.2.2-10-2001 "Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я";

- вимог законодавства з охорони праці;

в) забезпечити:

- повірку засобів вимірювальної техніки, що використовуються в медичній практиці та підлягають метрологічній повірці;

- умови для миття й знезараження рук;

- дотримання санітарних норм і правил щодо вивезення та знищення побутового сміття та медичних відходів;

г) зберігати лікарську таємницю;

ґ) зберігати та надавати інформацію про пацієнта в установленому законодавством порядку;

д) одержувати добровільну згоду пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення;

е) вести обліково-звітні статистичні форми у сфері охорони здоров'я відповідно до заявлених спеціальностей;

є) проводити протиепідемічні заходи;

ж) зберігати за місцем провадження діяльності:

- виписку з Єдиного державного реєстру;

- інформацію про порядок дій при невідкладних станах;

- нормативно-правові документи, у тому числі нормативні документи з питань стандартизації, необхідні для провадження відповідного виду господарської діяльності;

- обліково-звітні статистичні форми відповідно до заявлених спеціальностей;

- висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи про відповідність наявних приміщень вимогам санітарних норм і правил щодо здійснення медичної практики;

- копії документів, у яких зазначаються освітньо-кваліфікаційні рівні медичних та фармацевтичних працівників (у разі їх найму);

- документи, передбачені підпунктом "а" цього пункту.



РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В МЕДИЧНОМУ ЗАКЛАДІІ

3.1 Інформаційне забезпечення в медичному закладі

Загальновідомо, що кожний медичний працівник переобтяжений необхідністю заповнення великої кількості облікових статистичних форм та іншої медичної документації.

З іншого боку, без використання сучасних технологій важко якісно заповнити статистичні форми звітності, що негативно позначається на цілісності даних та статистики охорони здоров'я і діяльності медичних установ. Сучасні інформаційні технології є дуже впливовим фактором в нашій повсякденній діяльності.

Комп'ютеризація медичних закладів передбачає створення баз даних різного призначення та отримання показників роботи (вихідних форм) в автоматичному режимі.

На даний час в кліниці ”Борис” функціонує медична комп'ютера інформаційна система, яка охоплює хірургічний центр та (клініко-діагностична лабораторія). Інформаційна система створені згідно стандартів ведення медичної документації затверджених МОЗ і стандартів формування баз даних.

Значно зменшились витрати робочого часу медпрацівників на оформлення медичної документації та на заповнення облікових статистичних форм, які тепер отримуються в автоматичному режимі.

Лицьова сторона історії хвороби роздруковується за декілька хвилин.

Відпала необхідність заповнювати велику кількість журналів передбачених стандартами МОЗ, (форма № 001/0 "Журнал обліку прийому хворих в стаціонар", Журнал плану оперативних утручань Журнал реєстрації аналізів, . Ці журнали створюються автоматично, що дає змогу медичному персоналу відділень більше уваги приділяти хворому. Автоматичне створювання облікових форм (таких як: форми 007/0 "Листок обліку руху хворих і ліжкового фонду стаціонару", рапорту чергового лікаря та довідок про перебування пацієнтів у стаціонарі, скорочує медперсоналу багато робочого часу.

Лікарі стаціонарних відділень значно більше уваги можуть приділяти хворим, а не "писанині" завдяки тому, що оформлення історій хвороб, епікризів, та іншої мед. документації ведеться за допомогою відпрацьованої системи з широким застосуванням шаблонів, дозволяючи економити робочий час.

За допомогою мережі Інтернет пацієнти мають можливість інтерактивно спілкуватись з лікарем та отримати необхідну інформацію щодо послуг які надаються в лікарні.

Крім того в електронному вигляді формуються протоколи операцій, та автоматично створюється журнал "Журнал запису оперативних утручань у стаціонарі" форма № 008/0, він друкується на принтері та брошурується.

Комп'ютерна інформаційна система позитивно впливає на якість лікувально-діагностичного процесу. Так, програма "Гістологія" дозволяє оперативно отримувати лікарям хірургічного профілю результати експрес-біопсії по комп'ютерній мережі.

В планах є комп'ютеризація усієї ДНУ “НПЦ ПКМ” ДУС, що наддасть змогу відмовитися від друкування статистичних талонів та наддасть можливість виготовляти чіп-карти для створення єдиного паспорту пацієнта.

В ДНУ “НПЦ ПКМ” ДУС впроваджена автоматизація обліку кадрів та бухгалтерського обліку що дозволяє швидко та якісно формувати звітність цім структурним підрозділам .

В ДНУ “НПЦ ПКМ” ДУС створений свій веб-сайт та доступ в глобальну систему Інтернет за технологією ADSL, який надає можливість інформувати населення області та за її межами про надання медичної допомоги, а також інтерактивно відповідати на запитання пацієнтів, вести попередній запис на консультації, надавати медичному персоналу лікарні інформацію, щодо сучасних медичних технологій та підвищувати професіональний рівень.

Комп'ютеризація також дозволяє керівникам отримувати оперативні дані, та на їх основі своєчасно приймати управлінські рішення, ціленаправлено впливати на кінцеві результати роботи.

Керівництво ДНУ “НПЦ ПКМ” ДУС може отримати інформацію про роботу ДНУ “НПЦ ПКМ” ДУС за будь який період та в будь яких обсягах. Так наприклад заступник головного лікаря може отримати інформацію про кількість госпіталізованих хворих по відділенням, про виконання планового завдання щодо тривалості лікування, про хірургічну активність та інші.

Можливість використання інформаційної системи, та її інтегрування з страховою медициною, дозволить більш раціонально використовувати ресурси в охороні здоров'я, гарантувати якість медичної допомоги, та забезпечувати інформацією управлінську діяльність.

Це говорить про наявність відповідної нормативно-правової бази, яка формує стратегію інформаційної політики та включає питання ведення нормативно-довідкової інформації, що є обов'язковою для всіх закладів, визначення штатних одиниць для кожного лікувально-профілактичного закладу із супроводу програмного забезпечення, визначення джерел фінансування комп'ютерної техніки, програмних забезпечень і телекомунікаційних технологій;

Наявність освітнього центру з підготовки медичного персоналу з питань інформаційного забезпечення системи охорони здоров'я, запровадження підготовки спеціалістів з інформатики охорони здоров'я.

Загальні принципи оптимізації системи інформаційного забезпечення, які стоять перед лікувально-профілактичними закладами України:

1. Комп'ютеризація лікувально-профілактичних закладів.

2. Зміна облікової документації.

3. Заміна системи збору статистичної інформації.

4. Функціональна орієнтація інформації за рівнями менеджменту. Пріоритетним напрямом інформатизації закладів охорони здоров'я має стати

- впровадження в усі лікувально-профілактичні заклади програмного забезпечення, яке враховує такі напрями:

- облік витрат та управління ресурсами лікувально-профілактичного закладу;

- введення системи електронного документообігу;

- ведення медичної статистики;

- формування медичних регістрів населення в зоні обслуговування лікувально-профілактичного закладу;

- формування баз даних пацієнтів, які знаходяться на обліку в поліклініці та лікувались в стаціонарі;

- облік пільгового забезпечення населення лікарськими засобами;

- електронний обмін документами між відділеннями та відділами лікувально-профілактичного закладу, з керівництвом закладу та з органами влади.

Провідні лікувально-профілактичні заклади України мають відповідну службу інформаційного забезпечення. Більшість таких служб має вигляд неформального функціонально-структурного формування, завданням якого є забезпечення апарату управління та учасників лікувального-діагностичного процесу інформацією.

Лікувально-профілактичні заклади використовують такі джерела інформації:

- власні;

- наукову інформацію, яку отримують з медичних бібліотек чи за рахунок телекомунікаційних технологій;

- директивно-відомчу інформацію, яку отримують з: -Міністерства охорони здоров'я України;

- управлінь охорони здоров'я облдержадміністрацій та міських рад;

міських управлінь статистики;

- директивна інформація, яка надходить з органів влади.

Структура служби інформаційного забезпечення лікарні має бути обґрунтована названими видами інформації.

Службу інформаційного забезпечення лікувально-профілактичного закладу має очолювати заступник головного лікаря з організаційно-методичної роботи. Управління інформаційним забезпеченням лікувально-профілактичного закладу має здійснюватися згідно з Положенням про службу інформаційного забезпечення.

До повноважень та функціональних обов'язків заступника головного лікаря з організаційно-методичної роботи належать такі питання:

- управління службою інформаційного забезпечення закладу;

- безпосереднє управління діяльністю завідувача відділення інформаційних технологій лікувально-профілактичного закладу;

- сприяння забезпеченню служби інформаційного забезпечення технічними засобами, комп'ютерами, оргтехнікою та програмним забезпеченням;

- визначення структури інформаційних потоків у лікарні;

- організація занять для персоналу лікарні з використання технічних засобів оброблення інформації;

- контролювання стану діяльності служби інформаційного забезпечення;

- затвердження організаційних, розпорядчих, звітно-статистичних та інших документів служби інформаційного забезпечення.

Загальні засади інформаційного забезпечення управлінської діяльності регулюються Положенням про службу інформаційного забезпечення лікувально-профілактичного закладу. Дія такого Положення поширюється на:

- працівників, які мають безпосереднє відношення до інформаційного забезпечення роботи закладу;

- апарат управління;

- учасників лікувально-діагностичного процесу.

Провідні лікувально-профілактичні заклади України з метою інформаційного забезпечення впроваджують у структуру закладу окремий структурний підрозділ, основним завданням якого є збирання, оброблення, збереження і надання медико-статистичної інформації з власних джерел лікарні та забезпечення роботи загальної інформаційної системи закладу.

До штатного розділу відділення інформаційних технологій мають входити:

- завідувач відділення;

- інженер електронної техніки;

- інженер-програміст;

- старший оператор зміни;

- оператори ЕОМ.

Повноваження та функціональні обов'язки завідувача відділенням інформаційних технологій представлені на:

Вимоги до апаратно-програмного забезпечення лікувально-профілактичного закладу:

організація даних, яка має забезпечити можливість обміну та актуалізації даних, що використовуються в системі, їх цілісність та достовірність;

наявність захисту від несанкціонованого доступу та помилкових дій користувача;

можливість адміністрування бази даних (призначення прав доступу до бази даних та архіву для кожного робочого місця);

забезпечення працездатності програмного забезпечення: наявність набору тестів, що здійснюють самоперевірку; видача відповідних діагностичних повідомлень;

наявність у програмному забезпеченні меню-орієнтованого і/або графічний користувальницький інтерфейс з управлінням через клавіатуру і/ або мишу.

Програмне забезпечення лікувально-профілактичного закладу має забезпечувати можливість адаптації робочих місць та серверу до:

- конкретної конфігурації: технічних засобів; операційної мережі;

- типу та специфіки лікувально-профілактичного закладу: стаціонар, поліклініка, медсанчастина, багатопрофільний ЛПЗ, діагностичний центр;

- баз даних нормативно-довідкової інформації;

- структури вхідних та вихідних форм інформації: екранних; паперових; електронних. електронний медичний картка клініка

Повноваження та функціональні обов'язки завідувача відділенням інформаційних технологій лікувально-профілактичного закладу

Основним напрямом розвитку інформаційно-технічного забезпечення роботи лікувально-профілактичного закладу є розробка, впровадження та безперервний супровід корпоративної медичної інформаційної мережі, яка включає комплекс програм щодо автоматизації роботи основних служб закладу на базі комп'ютерної лікарняної мережі із забезпеченням безперервного доступу через Інтернет до медичних баз та банків даних.

Інформаційно-технічне забезпечення лікувально-профілактичного закладу має вміщувати кілька серверів.

1. Центральний сервер лікувально-профілактичного закладу забезпечує:

- управління локальними міні-мережами;

- управління медичними та управлінськими серверами;

- вихід до Інтернету;

- вихід до підпорядкованих закладів (якщо ЛПЗ має статус центрального);

- вихід на сервери, яким підпорядкований заклад: Міністерство охорони здоров'я; управління охороною здоров'я при міських та облдержадміністраціях тощо.

2. Управлінський сервер забезпечує:

- зв'язок служб закладу між собою;

- зв'язок заступників головного лікаря з підпорядкованими їм службами;

- зв'язки організаційно-методичного відділу;

- зв'язки відділу інформаційного забезпечення.

3. Фінансовий сервер забезпечує загальнолікарняний зв'язок та зв'язок роботи між такими видами служб:

- відділ кадрів (служба управління персоналом);

- бухгалтерія (може мати окремий сервер);

- юридичний відділ;

- економічний відділ;

- господарська служба;

- відділ маркетингу медичних послуг (у лікувально-профілактичних закладах недержавної форми власності).

4. Сервер стаціонару забезпечує зв'язки:

- заступників головного лікаря;

- відділень лікарні;

- приймального відділення;

- відділення екстреної медичної допомоги;

- аптеки;

- інших структурних підрозділів.

5. Сервер поліклініки забезпечує зв'язки:

- реєстратури;

- відділу статистики.

6. Сервер лікувально-діагностичної служби забезпечує зв'язки;

- лабораторій;

- кабінетів функціональної діагностики;

- рентгенологічної служби;

- інші лікувально-діагностичні підрозділи закладу.

З метою інформаційно-технічного забезпечення роботи лікувально-профілактичного закладу розроблено декілька інформаційних систем.

Статистична звітність роботи лікувально-профілактичного закладу за всіма основними напрямами діяльності: лікувально-діагностична робота; статистика захворюваності та смертності, фінансова звітність тощо, реєстратура;

- робоче місце лікаря;

- підсистема реєстрації даних оглядів;

- підсистема складання розкладів;

- підсистема статистичних вибірок;

- підсистема складання звітів;

- підсистема адміністрування.

Реєстратура - основним завданням даної підсистеми є ведення записів амбулаторних карток пацієнтів. У таких картках у формі послідовності внесення документів зібрана історія хвороби кожного пацієнта. В картках висвічуються дані анамнезу, записи щодо проведених обстежень та спостережень за станом пацієнта та інші текстові документи. За допомогою підсистеми реєстратура проводиться прийом пацієнта на лікування та його виписка.

Робоче місце лікаря - підсистема складається з вікна, на який виводиться список усіх пацієнтів, що знаходяться на лікуванні в даного лікаря.

Підсистема реєстрації даних оглядів - дозволяє проводити огляд пацієнтів на базі деревоподібної структури, яка задає набір питань при обстеженні та можливі варіанти відповідей пацієнта.

Підсистема складання розкладів - інструмент для складання розкладів процедур та обстежень пацієнта. Підсистема працює в двох режимах: перший - у режимі роботи заклад-поліклініка, пацієнти звертаються в заклад по одній особі в будь-який день; другий - коли пацієнти прибувають на лікування групами через задані проміжки часу.

Підсистема статистичних вибірок - дозволяє користувачеві за допомогою спеціального редактора побудувати фразу, близьку за формою до рідної мови, яка описує необхідну інформацію. Далі ця фраза транслюється в запит до бази даних і користувач отримує необхідні йому статистичні дані.

Підсистема адміністрування - призначена для налагодження автоматизованої інформативної системи адміністрування робочих місць користувача.

3. Автоматизована інформаційна система "ЕМСіМЕД" - експлуатується у відокремлених поліклініках або поліклінічних відділеннях лікувально-профілактичних закладів. Використання типової програми дає змогу закладу:

- сформувати базу даних населення, яке прикріплення до даної поліклініки;

- вести єдину нормативно-довідкову інформацію;

- отримувати достовірні статистичні звіти;

- вести облік роботи медичного персоналу;

- проводити персоніфікований облік захворюваності, звертань пацієнтів до лікаря;

- проводити диспансеризацію населення;

- проводити аналіз якості медичного обслуговування;

- програма може проводити автоматизовані розрахунки, що має стати в нагоді при прийнятті Закону про обов'язкове медичне страхування.

Автоматизована інформаційна система "Стаціонар" вирішує завдання обліку госпіталізованих пацієнтів і дозволяє виконувати наступні роботи:

- проводити статистичні обрахунки за основними статистичними формами в галузі охорони здоров'я;

- автоматичний облік пацієнтів, які одержали медичну допомогу в стаціонарі;

- проведення медико-економічної експертизи якості медичної допомоги.

АІС "Стаціонар" використовується з метою формування реєстрів населення за певними категоріями: онкологічні хворі; наркологічні, психіатричні та венерологічні хворі; пацієнти, які одержували медичну допомогу з приводу туберкульозу або вірусного гепатиту, тощо.

3.2 Організація роботи з документацією за допомогою програми «ЕМСІМЕД» в клініці «Борис»

Сучасний період розвитку управління лікувально-профілактичними закладами характеризується активним впровадженням багатофункціональних інформаційних систем в обслуговування діяльності організації. Комп'ютерна інформаційна система "ЕМСіМЕД" може забезпечити ведення всіх видів документації лікувально-профілактичного закладу: лікувально-профілактичної; фінансово-господарської, методологічної.

В комп'ютерну мережу об'єднуються:

- клінічні відділення;

- приймальне відділення;

- рентгенологічне відділення;

- відділення функціональної діагностики;

- фізіотерапевтичне відділення;

- клініко-діагностична лабораторія;

- відділ кадрів; бухгалтерія;

- головний лікар і його заступники;

- інформаційно-аналітичний відділ;

- поліклініка;

- господарська частина та склади;

- інші підрозділи лікувально-профілактичного закладу.

При впровадженні такої системи необхідно дотримуватися таких вимог та правил:

- можливість збільшення кількості комп'ютерів в мережі;

- можливість внесення та зчитування інформації з будь-якого робочого місця;

- можливість внесення та зміни різного роду інформації;

- можливість формування різних рівнів доступу до інформації залежно від робочого місця.

Електронна історія хвороби пацієнта формується з різних робочих місць:

- приймальне відділення - внесення паспортних даних;

- клінічні відділення - клінічні дані;

- клініко-діагностична лабораторія, рентгенологічне відділення;

- відділення функціональної діагностики - відомості про результати діагностичних обстежень.

Програма дозволяє вносити дані в історію хвороби паралельно з різними лікарями. Крім формування історії хвороби, інформаційна система "ЕМСіМЕД" надає можливість прораховувати вартість лікування кожного пацієнта. Крім цього, в кабінетах ультразвукової діагностики, комп'ютерної томографії та рентгенологічному відділенні можливо створити для кожного пацієнта архів зображень. В ендоскопічних відділеннях при проведенні лапароскопії, торакоскопії, артеріоскопії створюється архів відео матеріалів. Програма інформаційної системи "ЕМСіМЕД" передбачає виведення на друк історії хвороби, виписки з історії, формування епікризу.

Інформаційною системою "ЕМСіМЕД” передбачено облік матеріальних ресурсів лікарні:

оперативний облік руху товарно-матеріальних цінностей;

взаємодію інформації між бухгалтерією та клінічними відділеннями;

автоматичне списання використаних медикаментів і матеріалів;

бухгалтерський облік (розрахунок та ведення бухгалтерської звітності, автоматизоване нарахування заробітної плати, нарахування та утримання податків, розрахунок та калькуляція меню-розкладки для харчування хворих);

зведення балансу на певну дату;

фіксацію благодійних внесків від кожного пацієнта.

Інформаційна система "ЕМСіМЕД" забезпечує облік та управління людськими ресурсами за рахунок формування бази даних щодо:

а) розрахунку стажу роботи працівників;

б) терміну проходження останніх курсів підвищення кваліфікації, атестації, отримання категорії;

в) планування проходження курсів підвищення кваліфікації, з контролем виконання;

г) штатного розкладу, формуються дані щодо вакантних посад по відділеннях та спеціальностях;

д) автоматичного підрахунку навантаження лікаря.

Можливе об'єднання інформаційних мереж кількох лікувально-профілактичних закладів з метою створення корпоративної телекомунікаційної медичної мережі. Прикладом такої корпоративної мережі може бути інфраструктура Такий вид корпоративної мережі забезпечує більш високий рівень конфіденційності порівняно з публічними електронними мережами. Для охорони здоров'я населення окремої країни, регіону необхідно обробляти та передавати великі масивів інформації з метою:

- забезпечення дистанційного консультування пацієнтів;

- проведення моніторингу та оцінки стану та динаміки здоров'я населення;

- моніторингу стану системи охорони здоров'я, її резервів, готовності до вирішення поточних та екстрених проблем;

- поширення нових медичних технологій;

- підготовки та підвищення кваліфікації медичних кадрів.

Впровадження подібних мереж потребує введення єдиних стандартів та протоколів обміну інформацією. Фінансовий тягар з упровадження таких проектів має бути не тільки на лікувально-профілактичних закладах, а й компаніях, які забезпечують телемедичні послуги, та на місцевому й державному республіканському бюджеті.

2.Яскраві приклади роботи комп'ютерної програми:

Під час роботи із системою лікар має можливість заповнювати електронні медичні картки пацієнтів, які проходили медичний огляд, створювати розклад роботи інших лікарів та інше.

Для того, щоб розпочати роботу із робочим місцем лікаря, потрібно натиснути курсором миші на вкладці «Лікар».

Рис.1. «Владка «Лікар»»

У системі певний лікар має певні ролі. Кожній ролі призначені певні права у системі. Права визначаються адміністратором системи.

Для переходу до певної ролі потрібно обрати із випадаючого списку необхідну роль курсором миші. Якщо під час пошуку не було знайдено потрібного пацієнта, користувач спочатку має можливість додати його до системи та потім додати до списку відібраних пацієнтів.

Для того, щоб перейти до форми додавання нового пацієнта, користувачу системи потрібно виконати наступне:

1. Натиснути на кнопку, яка знаходиться над списком пацієнтів у формі пошуку.

2. Після цього з'явиться форма додавання нового пацієнта. В даній формі користувачу потрібно внести відповідну інформацію, яка стосується пацієнта.



Рис.2. «Внесення інформації про пацієнта»

Для того, щоб перейти до електронної медичної картки пацієнта, картка якого вже раніше відкривалась, користувачу необхідно натиснути курсором миші на вкладці із ПІБ пацієнта.

У випадку, якщо потрібно відкрити електронну медичну картку, іншого пацієнта, користувачу потрібно зробити наступне:

1. Натиснути на кнопку «Пошук пацієнта» ().

2. Після цього з'являться поля в яких потрібно ввести критерії, за якими необхідно знайти пацієнта.

3. Після того, як пацієнта було знайдено, потрібно курсором миші натиснути на записі правою кнопкою миші та з випадаючого списку меню обрати «Перейти до ЕМК». Робота з медичними картками

Під час поточної роботи з ЕМК пацієнта користувач має можливість виконувати наступне:

- Додавати медичні картки до структури ЕМК;

- Редагувати картки;

- Закривати картки;

- Видаляти картки із структури ЕМК.

3.2.1 Додавання нової медичної картки до ЕМК

Під час роботи із ЕМК пацієнта користувач має можливість додати медичну картку до структури ЕМК пацієнта. Для того, щоб додати медичну картку до ЕМК, користувачу потрібно натиснути на кнопку реєстрації нової картки . Після цього з'явиться форма в якій користувачу потрібно обрати тип медичної картки.

Рис.3. «Додавання нової медичної картки до ЕМК»

Відмітки про прийом пацієнта

Переглядаючи розклад роботи додаткових ресурсів користувач має можливість робити відмітки щодо прийому пацієнта.

Для цього потрібно натиснути правою кнопкою миші на записі та з випадаючого списку меню обрати відповідну дію:

- Пацієнт прийшов - після вибору даної функції відкриється форма, в якій користувачу необхідно ввести час, в який пацієнта прийшов на прийом до лікаря;

- Розпочато прийом - вводиться час, в який лікар розпочав прийом пацієнта;

- Завершено прийом - вводиться час, в який лікар закінчив прийом пацієнта. Дана функція становиться активною після введення користувачем часу початку прийому пацієнта.

У разі потреби користувач має можливість роздрукувати наступну інформацію з форми перегляду розкладу додаткових ресурсів:



Рис. 4. «Відмітки про прийом пацієнта»

Рис.5. «Розрахунок»

Принципово новим для України підходом до реформування медичної галузі є створення єдиної (інтегрованої) інформаційно-аналітичної системи обліку стану здоров'я громадян України, а також іноземців та осіб без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, на основі електронної ідентифікації пацієнтів у закладах охорони здоров'я, збору даних профілактичних обстежень з метою подальшого використання в аналітичних, експертних і статистичних системах. Важливою умовою створення зазначеної системи є забезпечення дотримання норм статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, створення системи дистанційного консультування та діагностики з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, що об'єднують великі заклади охорони здоров'я та наукові установи

Е-медицина повинна забезпечувати взаємодію між пацієнтами, медичними працівниками та установами за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.

- Основними напрямами діяльності в галузі розвитку е-медицини є:

- впровадження автоматизованих інформаційних галузевих систем, які, зокрема, дають змогу перейти до ведення медичної документації в електронному вигляді;

- розвиток телемедицини;

- удосконалення розвитку системи моніторингу стану здоров'я населення;

- створення та впровадження нових комп'ютерних технологій профілактики захворювань, діагностики, забезпечення лікувальних процесів;

- створення загальнодоступних електронних медичних ресурсів.



РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ Й БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

4.1 Виявлення та аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів, що діють у виробничій зоні центрального офісу ТОВ «Борис»

Відповідно до загальних ергономічних вимог за ДСТ 12.2.049-80 виробниче встаткування повинне відповідати антропометричним, фізіологічним, психофізіологічним, психологічним властивостям людини й обумовленим цими властивостями гігієнічними вимогами з метою збереження здоров'я людини й досягнення збільшення ефективності праці, зниження стомлюваності.

Відповідно до вимог по ергономіці й технічній естетиці (ДЕРЖСТАНДАРТ 12.2. 032-78)”Робоче місце при виконанні робіт сидячи”, при використанні вищеописаного встаткування конструкція робочого місця, розміри й взаємне розташування елементів процесу забезпечують безпека робіт.

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Борис » розташовано у м. Харків, проспект Леніна, 66»Б». Об'єктом дослідження є центральний офіс ТОВ «Борис».

У приміщенні розміщено 3 персональних комп'ютера, 1 багатофункціональний пристрій, 1 телефонний апарат.

Малюнок 4.1 - Планування приміщення з робочими місцями.



На малюнку 4.1: 1 - вікно; 2.1,2.2,2.3 - діагностичні місця; 3 - силовий щит; 4 - пожежний щит; 5 - вентиляційна віддушина.

Столи робочих місць, на яких провадяться діагностика, має висоту 800 мм, довжину 1400 мм, ширину 800 мм, висота сидіння 450 мм, висота простору для ніг - 650 мм, що забезпечує зручність робочого місця. Правильно обрана система висвітлення має велике значення в зниженні виробничого травматизму, створює нормальні умови для роботи органів зору, підвищує працездатність.

Приміщення має три вікна висотою 1.5. м, і шириною 2 м, розташованих на одній стіні.

Шкідливі і небезпечні виробничі фактори, що діють у робочій зоні:

1. Персональний комп'ютер.

Основні небезпечні й шкідливі виробничі фактори, що впливають на людину при роботі з персональним комп'ютером, що випливають:

- підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

- підвищена напруженість електростатичного поля;

- підвищена яскравість світла;

- пряма й відбита блесткість;

- підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якої може відбутися через тіло людини;

- статичні перевантаження кістково-м'язового апарата й динамічні локальні перевантаження м'язів кистей рук;

- розумова перенапруга;

- емоційні перевантаження;

- монотонність праці.

2. Принтер.

Якщо робота з персональним комп'ютером багато в чому регламентована законодавчо, то цього не можна сказати про інше встаткування, використовуваному в офісі. Отже, будь-який принтер є складним електроприладом, тому при роботі з ним необхідно виконувати стандартні вимоги пожежної й електробезпечності. Також у будь-якому принтері є частини, що рухаються, а деякі елементи можуть нагріватися в процесі роботи до високої температури.

Робота лазерних принтерів істотно впливає на параметри повітря в приміщенні. При формуванні зображення на фоточутливому барабані, нагріванні паперу й запіканні тонера на ній у повітря виділяються різні шкідливі речовини. Під час роботи лазерних принтерів у повітрі приміщення підвищується втримування озону, оксиду азоту, оксиду вуглецю, а також можливе виділення таких шкідливих речовин, як трихлоретан, ізооктан, толуол, бензол, ксилол, газоподібних з'єднань кадмію й селен.

Ще одним шкідливим фактором при роботі із принтерами є шум. Найвищим рівнем шуму під час роботи володіють матричні принтери, однак у паспортах цих приладів рівень шуму, як правило, не зазначений, а фактичний рівень може бути обмірюваний хіба що при проведенні атестації робочого місця. Це єдиний тип принтерів, рівень шуму яких може бути зіставимо з максимально припустимим на робочих місцях, обладнаних ПЭВМ (для нашого випадку це 50 дба). Всі інші принтери працюють свідомо тихіше.

3. Копіювальний апарат.

Основна загроза цього апарату укладається в способі формування зображення на світлочутливому барабані: замість лазера в копіювальних апаратах використається високовольтне коронирування. Цей спосіб спричиняється значно більше високу концентрацію озону й оксиду азоту в повітрі.

4.Клімат також впливає на самопочуття людини, впливаючи на нього через погодні фактори. Погодні умови містять у собі комплекс фізичних умов: атмосферний тиск, вологість, рух повітря, концентрацію кисню, ступінь обуреності магнітного поля Землі, рівень забруднення атмосфери.

Більшість фізичних факторів зовнішнього середовища, у взаємодії з якими еволюціонував людський організм, мають електромагнітну природу.

Повітря в тісних приміщеннях з достатком різного роду електромагнітних приладів насичений позитивними іонами. Навіть порівняно нетривале знаходження в такім приміщенні приводить до загальмованості, сонливості, запамороченням і головним болям. Аналогічна картина спостерігається у вітряну погоду, у курні й вологі дні. Фахівці в області екологічної медицини вважають, що негативні іони позитивно впливають на здоров'я, а позитивні - негативно.

У хворої людини пристосувальні реакції ослаблені, тому організм втрачає здатність швидко підбудовуватися. Вплив погодних умов на самопочуття людини зв'язано також з віком і індивідуальною сприйнятливістю організму.

5. Недостотне освітлення робочого місця та поганої його якості призводе до щвидкого втомлення зірних аналізаторів, підвищенна яркість призводе до слепимості та порушенню функції очей.

4.2 Розробка заходів щодо запобігання або ослаблення можливого впливу небезпечних і шкідливих виробничих на працюючих у центральному офісі ТОВ "Борис"

Персональний комп'ютер.

Згідно Санітарним правилам і нормам (Санпін), площа одного робочого місця, обладнаного ПЭВМ, повинна становити не менш 6 кв.м., обсяг - не менш 20 куб.м. Для виключення впливу підвищених рівнів електромагнітних випромінювань відстань між екраном монітора й працівником повинне становити не менш 0,5 м (оптимальне 0,6-0,7 м). Для забезпечення безпеки працівників на сусідніх робочих місцях відстань між робочими столами з моніторами (у напрямку тилу поверхні одного монітора й екрана іншого монітора) повинне бути не менш 2 м, а відстань між бічними поверхнями моніторів - не менш 1,2 м

На зорове стомлення дуже сильно впливає також рівень освітленості робочого місця. Особливо це помітно при необхідності одночасної роботи з електронними й паперовими документами. Згідно Санпін, рівень освітленості робочого місця при роботі за комп'ютером повинен становити 300-500 лк. При цьому монітор і джерела світла повинні бути розташовані таким чином, щоб не створювати відблисків на поверхні екрана.

Принтер.

а) Необхідно виключити можливість влучення сторонніх предметів у прийомний лоток принтера. Найчастіше такими предметами є металеві скріпки й скоби, інші дрібні канцелярські приналежності. Проходячи через тракт подачі паперу, ці предмети майже напевно послужать причиною виходу з ладу принтера або картриджа.

б) Треба піднімати захисні кришки над каретками матричних і струминних принтерів для заміни картриджів тільки тоді, коли принтер не виконує й не готується до виконання печатки. Конструкція матричних і деяких струминних принтерів не блокує подачу паперу й рух каретки при піднятій кришці, у результаті чого можливе одержання травми від що рухаються або нагрітих елементів принтера, а також поломки принтера при влученні усередину стороннього предмета. У лазерних принтерах є убудоване блокування, що відключає принтер при піднятті кришки, однак деякі елементи довгий час залишаються гарячими.

в) Робота лазерних принтерів істотно впливає на параметри повітря в приміщенні. При формуванні зображення на фоточутливому барабані, нагріванні паперу й запіканні тонера на ній у повітря виділяються різні шкідливі речовини. Під час роботи лазерних принтерів у повітрі приміщення підвищується втримування озону, оксиду азоту, оксиду вуглецю, а також можливе виділення таких шкідливих речовин, як трихлоретан, ізооктан, толуол, бензол, ксилол, газоподібних з'єднань кадмію й селен. Внаслідок цього варто подбати про наявність вентиляції в приміщеннях із установленими лазерними принтерами або про регулярне провітрювання й вологе збирання таких приміщень.

Ще одним шкідливим фактором при роботі із принтерами є шум. Найвищим рівнем шуму під час роботи володіють матричні принтери, однак у паспортах цих приладів рівень шуму, як правило, не зазначений, а фактичний рівень може бути обмірюваний хіба що при проведенні атестації робочого місця. Це єдиний тип принтерів, рівень шуму яких може бути зіставимо з максимально припустимим на робочих місцях, обладнаних ПЭВМ (для нашого випадку це 50 дба). Всі інші принтери працюють свідомо тихіше.

Копіювальний апарат.

Вимоги до організації робіт з копіювально-множною технікою перераховані в Санпін 2.2.2.1332-03. Нижче наведені деякі з них.

Розміщення копіювально-множних ділянок у підвальних приміщеннях будь-яких типів будинків не допускається. При застосуванні апаратів копіювально-множної техніки настільного типу, а також одиничних стаціонарних копіювально-множних апаратів, використовуваних періодично, для потреб самого підприємства, допускається їхня установка в приміщеннях, де провадяться інші види робіт. Площа приміщень на один працюючого повинна становити не менш 6 м2 при кубатурі не менш 15 м3. Відстань від стіни або колони до країв машини або апарата повинне становити не менш 0,6 м, а з боку зони обслуговування - не менш 1,0 м. Мінімальні розміри проходів, повинні бути не менш 0,6 м.

Вплив природних факторів на роботу персоналу.

Клімат також впливає на самопочуття людини, впливаючи на нього через погодні фактори. Погодні умови містять у собі комплекс фізичних умов: атмосферний тиск, вологість, рух повітря, концентрацію кисню, ступінь обуреності магнітного поля Землі, рівень забруднення атмосфери.

Більшість фізичних факторів зовнішнього середовища, у взаємодії з якими еволюціонував людський організм, мають електромагнітну природу.

Повітря в тісних приміщеннях з достатком різного роду електромагнітних приладів насичений позитивними іонами. Навіть порівняно нетривале знаходження в такім приміщенні приводить до загальмованості, сонливості, запамороченням і головним болям. Аналогічна картина спостерігається у вітряну погоду, у курні й вологі дні. Фахівці в області екологічної медицини вважають, що негативні іони позитивно впливають на здоров'я, а позитивні - негативно.

У хворої людини пристосувальні реакції ослаблені, тому організм втрачає здатність швидко підбудовуватися. Вплив погодних умов на самопочуття людини зв'язано також з віком і індивідуальною сприйнятливістю організму.

Коротка характеристика приміщення й виконуваних робіт.

Розрахунок проводиться в приміщенні розмірами 6м ( 10м. Таким чином, площа складе S=60 м2. При висоті Н=3 м обсяг приміщення складе V=180 м3. Природне висвітлення - однобічне. Роботи провадяться трьома робітниками. Отже розраховуючи на один працюючого доводиться 20 м2 площі й 60 м3 обсягу приміщення, що задовольняє вимогам СН 245-71, згідно яким обсяг виробничих приміщень, що доводиться на один працюючого повинен становити не менш 15 м3, а площа не менш 4,5 м2.

У приміщенні є три комп'ютери. Комп'ютери об'єднані в локальну мережу. До складу основних устаткувань входять:

- персональні ЕОМ типу IBM PC/AT;

- друкувальний пристрій типу Canon S300.

У приміщенні є один вхід. Устаткування розміщається, таким чином, щоб був забезпечений вільний прохід до всім робочим місцям.

Робота в основному пов'язана з ПЭВМ.

Згідно СНИП П-4-79, коефіцієнт природної освітленості (КЕО) у нашому випадку при бічному висвітленні повинен становити е = = 1,5 %

З огляду на коефіцієнт світлового клімату Харкова m=0.8 і коефіцієнт сонячності клімату, при вікнах приміщення вихідних на східну сторону, З=0.7, визначаємо нормоване значення КЕО для даного приміщення

е = е •m•c = 1,5•0,8•0,7 = 0,84%(4.1)

При бічному висвітленні КЕО можна оцінити по формулі:

е = • 100%(4.2)

де: - площа статі приміщення,;

- площа світлових прорізів, ;;

- коефіцієнт запасу (приймається в межах від 1.2. до 2.0 залежно від можливого забруднення світлових прорізів кіптявою);

- світлова характеристика вікон;

- коефіцієнт, що враховує підвищення коефіцієнта завдяки світлу, відбитому від поверхні приміщення й підстильного шару, що прилягає до будинку;

- загальний коефіцієнт светопропускання, обумовлений по формулі:

(4.3)

де: - коефіцієнт светопропускания матеріалу (для різних типів скла приймається в межах від 0.65 до 0.9);

- коефіцієнт, що враховує втрати світла в межах вікна (залежно від виду плетіння приймається в межах від 0.5 до 0.9);

- коефіцієнт, що враховує втрати світла в несучих конструкціях (від 0.8 до 0.9);

- коефіцієнт, що враховує втрати світла в сонцезахистних устроях (при їхній відсутності , при їхній наявності приймається від 0.6 до 0.9).

Площа світлових прорізів становить м2. Площа статей приміщення становить м. Для складальних цехів коефіцієнт запасу приймається . Виходячи зі співвідношення розмірів приміщення й вікон, світлова характеристика вікон . Коефіцієнт, що враховує КЕО за рахунок відбиття від поверхонь приміщення й підстильного шару, для даного приміщення становить .

Для вікон з подвійними рамами коефіцієнт светопропускання . Оскільки плетіння вікна подвійний дерев'яний, те . При бічному висвітленні . Як солнцезащитных устрої використаються регульовані внутрішні штори, тому . Таким чином, одержуємо:

е = •100%

Таким чином, коефіцієнт природної освітленості е =1.17% задовольняє нормі.

4.3 Забезпечення екологічної безпеки функціонування головного офісу ТОВ «Борис» при впливі небезпечних і шкідливих виробничих факторів

При створенні одного середньостатистичного персонального комп'ютера загальна вага різних хімікатів і викопного палива в 10 разів перевищує вагу остаточного продукту . Причому багато хто з цих хімікатів токсичні, а застосування викопного палива посилює процес глобального потепління. Ці відходи потім або викидаються на величезні звалища , або переробляються , найчастіше в погано відповідних умовах в країнах, що розвиваються , що створює істотну загрозу здоров'ю. Дослідники вважають, що необхідно дати більше стимулів як виробникам комп'ютерів , так і користувачам , щоб вони вдосконалили і повторно використовували своє обладнання , а не викидали його .

У міру того, як комп'ютери стають все менше і споживають менше енергії ,їх вплив на навколишнє середовище повинно зменшуватися. Проте вчені дійшли висновку, що відбувається зворотний процес. Вони підрахували, що для виробництва комп'ютера з монітором загальною вагою в 24 кг необхідно, щонайменше, 240 кг викопного палива для забезпечення енергії та 22 кг хімікатів. Крім того, до цього додаються 1,5 тони води.

Для зменшення шкоди, що завдається навколишньому середовищу, слід не міняти старі комп'ютери на нові без необхідності і намагатися просто оновлювати його застарілі елементи.

4.4 Аналіз можливих надзвичайних ситуацій при експлуатації головного офісу ТОВ "Борис"

Надзвичайна ситуація - це обстановка на певній території, що склалася в результаті аварії, небезпечного природного явища, катастрофи, стихійного чи іншого лиха, які можуть спричинити або спричинили за собою людські жертви, шкоду здоров'ю людей або навколишньому природному середовищу, значні матеріальні збитки та порушення умов життєдіяльності людей.

Розрізняють надзвичайні ситуації за характером джерела (природні, техногенні, біолого-соціальні та військові) і за масштабами (локальні, місцеві, територіальні, регіональні, федеральні і транскордонні).

За допомогою ДК 019:2010 класифікуємо їх згідно з приміщенням головного офісу «Борис»:

10200 - НС внаслідок пожеж ,вибухів:

10210 - НС внаслідок пожеж ,вибухів у будівлях і спорудах;

10220 - НС внаслідок пожеж ,вибухів на об'єкті розвідування , видобутку , переробки , транспортування або зберігання легкозаймистих , горючих , а також вибухових речовин ;

10600 - НС внаслідок раптового руйнування будівель та споруд:

10620 - НС внаслідок руйнувань будівель і споруд виробничого призначення.

4.5 Розробка заходів щодо зменшення ймовірності виникнення пожеж при експлуатації головного офісу ТОВ "Борис"

Для приміщення головного офісу ТОВ "Борис" найбільш вірогідна надзвичайна ситуація, яка може статися внаслідок пожежі.

У приміщенні розміщено 3 персональних комп'ютера, 1 багатофункціональний пристрій, які можуть призвести до возгорання.

...