Автоматизовані інформаційні системи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Содержание

1.Поняття ІС у фінансово-кредитних установах, мета,завдання та необхідність їх створення

2.Методи кодування економічної інформації

3. Характеристика засобів формалізованого описання економічної інформації

4.Автоматизація оброблення інформації в податковій сфері України

5. Передумови створення та основні переваги бази даних (БД)

6. Загальна характеристика та основні елементи системи електронних грошей

7. Принципи створення та функціонування АІС у ФКУ

8. Специфіка обробки касових документів у програмному комплексі ОДБ

9. Характеристика міжнародної електронної системи передавання банківських повідомлень СВІФТ

10.Поняття про засоби захисту інформації

11. Структура, форми подання та відображення економічної інформації

13. Загальна характеристика електронної пошти НБУ, її структура та можливості

12. Розвиток і впровадження системи підтримки прийняття рішень. Сфери застосування

15. Інформаційні процедури, їх характеристика

16. Автоматизація обліку та регулювання валютних операцій

17. Поняття позамашинної інформаційної бази та її організація

18. Технологічні процеси автоматизованої обробки інформації

19. Призначення та роль інформаційної системи в економіці

20. Методи створення оптимальної моделі баз даних

21.Поняття сховищ даних та основи їх створення

22. Автоматизація розрахункових операцій за допомогою програмного комплексу ОДБ

23. Охаактеризувати систему «Клієнт-банк», її інформаційне забезпечення

24.Основні етапи розвитку ІС

25. Сутність та особливості економічної іноформації умовах автоматизованої обробки даних

26.Загальні принципи побудови та функціонування національної системи масових електронних платежів(НСМЕП)

27.Призначення єдиної систему класифікації та кодування техніко-економічної інформації

28.Загальна характеристика режимів роботи ЕОМ

29.Комп'ютерні технології. Характеристика та класифікація технологічних операцій

30. Основні компоненти системи підтримки прийняття рішень

31. Уніфікована система первинної документації, поняття, склад та вимоги

32. Поняття про смарт-картки та специфіка їх використання

33. Охарактеризувати технологію створення та ведення інформаційних масивів

34. Поняття та класифікація АБД

35. Поняття машинного інформаційного забезпечення та автоматизованого банку даних

36. Методи класифікації економічної інформації

37. Категорії класифікаторів, порядок їх розробки, впровадження та ведення

38. Призначення та структура національної системи масових електронних платежів

39. Типові технологічні операції та їх виконання в інформаційних системах обробки даних

40. Переваги та недоліки використання БД в порівнянні з файловою системою

41) Призначення та основні можливості системи SWIFT .Переваги та недоліки мережі

42) Автоматизація ведення кредитних та депозитних угод,обліку операцій на кредитних і депозитних рахунках у програмі ОДБ

43) Стадії та етапи розробки інформаційних систем

44)Програмне та інформаційне забезпечення АІС «Податки»,зв'язок з іншими автоматизованими системами

45Розробка автоматизованого розв'язування задач за умов функціонування АІС

46)Характеристики експертних та виконавчих інформаційних систем

47)Основні складові АІС. Особливості автоматизації інформаційних систем у комерційних банках

48)Електронна пошта НБУ,як основа взаємодії між банківськими установами України

49)Характеристика основних видів робіт в НСМЕП. Взаєморозрахунки в систем

50)Формування та аналіз вимог до бази даних

51.Типи та призначення електронних грошей

52.Автоматизація розрахунку кредитоспроможності позичальника в програмному комплексі ОДБ

53.Призначення та структура системи міжбанківських електронних платежів НБУ

54.Поняття про програмні агенти та їх функції

55.Характеристика меню «Довідник валют»,автоматизація обліку операцій в пунктах обміну валюти в програмі ОДБ

56.Документація на розробку інформаційних систем

57.Загальна структура інформаційних систем, функціональна та забезпечувальна частини

58.Структуризація і формалізоване подання економічної інформації

59.Відкриття нових особових рахунків,їх супроводження ,перегляд списку в ОДБ

60.Характеристика і завдання інформаційних систем і технологій у фінансово-кредитних установах

61. Кодування економічної інформації. Основні методи кодування

62. Особливості розв'язування задач в комп'ютерних інформаційних системах

63. Поняття та характеристика основних елементів НСМЕП

64. Методи створення оптимальної моделі бази даних

65. Загальна характеристика режимів роботи ЕОМ

66. Автоматизована обробка касових документів у відповідному модулі програмно-технологічного комплексу ОДБ

67. Стадії та етапи розробки АІС

68. Комп'ютерні технології. Характеристика та класифікація технологічних операцій

69. Охарактеризувати технологію створення та ведення інформаційних масивів

70. Сучасні концепції створення інформаційних систем

1. Поняття ІС у фінансово-кредитних установах, мета,завдання та необхідність їх створення

Автоматизована інформаційна система - це система що реалізує інформаційні технології у сфері управління за спільної роботи управлінського персоналу і комплексу технічних засобів. Вона призначена для автоматизованого збирання, реєстрації, збереження,пошуку,обробки та видачі інформації за запитами користувачів. Це відбувається на основі використання екон. - математичних методів, моделей ЕОМ.

АІС має забезпечувати:

1.постійне спостереження за поточним станом об'єкта управління та його характеристика.

2.адаптація до прийнятої практики бізнесу, якщо така практика змінюється

3.підтримка професійної діяльності управління працівників

4.взаємодію з управлінським персоналом

5.здійснення збирання та аналізу даних для управління та автоматизації виконання при настанні заданого часу сформув. необхідної звітності

6. ефективне збереження даних у базі даних що дає можливість доступу до них будь -якого кінцевого користувача зі свого робочого місця та ін..

Мата ІС і техн. У ФКУ - це створення системи розподільної обробки інформації на базі сучасних персональних ЕОМ для підвищення ефективних рішень та якості управління.

Завдання ІС і техн. У ФКУ - це розвиток автоматизації робочих місць.

2. Методи кодування економічної інформації

Кодування - це процес позначення первинної множини об'єктів або повідомлень набором символів заданого алфавіту на основі сукупності певних правил. Залежно від використаних символів розрізняють цифрові, буквено-цифрові та буквені коди. Кількість символів у алфавіті називають основою коду. Залежно від основи коду вони бувають двійкові, десяткові, шістнадцяткові і ін. Залежно від використаних правил кодування коди можуть бути змінної чи постійної довжини. Основною вимогою, яку ставлять до кодування, с однозначне подання кожного об'єкта кодованої множини, тобто кожному об'єкту множини мас відповідати єдиний код.

Система кодування- це сукупність методів і правил позначення об'єктів заданої множини. Система кодування характеризується ємністю -- кількістю кодів, що різняться між собою, тобто комбінацій, використаним алфавітом коду і правилами утворення коду.

Найпростішим і найпоширенішим методом кодування об'єктів первинної множини є порядковий метод. При використанні цього метолу кожний об'єкт класифікованої множини кодується за допомогою поточного номера. Порядковий метод застосовується при кодуванні однознакових, сталих та малозначних номенклатура, наприклад, категорії персоналу, статті витрат, види платежів до бюджету тощо Порядковий метод кодування дуже простий для ідентифікації.

Серійно-порядковийметод кодування.Метод характеризується тим, що первинна множина поділяється на кілька частин (згідно з деякою ознакою) і для кодування об'єктів кожної частини призначається серія номерів (кодів). Об'єкти кодуються порядковим номером у межах відведених для них серій. кодування інформаційний база

При використанні послідовного методу логічно будується код (кодова комбінація), який має велику інформативність. Але код при цьому дуже громіздкий і складної структури. Через негнучкість, послідовного методу кодування його доцільно використовувати лише в тих випадках, коли техніко-економічна інформація змінюється у незначних розмірах або зовсім не змінюється протягом тривалого часу використання класифікаторів. Метод широко застосовується при розробці загальнодержавних класифікаторів продукції, галузей і т. ін.

Якщо для позначення кожної окремої ознаки незалежно використовується один або кілька розрядів коду, то такий метод кодування сукупності властивостей називають паралельним, а інакше -- незалежним, або фасетним.

При застосуванні паралельного методу кодування на противагу послідовному значення ознаки, записане на будь-якому розряді коду, не залежить від значень ознак, записаних на інших розрядах.

3. Характеристика засобів формалізованого описання економічної інформації

Економічна інформація - одне з найбільш масових різновидів інформації, що відображають процеси виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ та послуг.

Розрізняють два основні методи класифікації:

1) ієрархічний;

2) фасетний.

Метод класифікації -- це по суті сукупність правил створення системи класифікаційних угруповань і їх зв'язки між собою.

Ієрархічний методкласифікації характеризується тим. що початкова множина об'єктів техніко-економічної інформації послідовно поділяється на угруповання (класи) першого рівня поділу, далі - на угруповання наступного рівня і ін.

При застосуванні ієрархічного методу класифікації для об'єктів з незалежними ознаками (наприклад, кадрів, продукції тощо) вибір послідовності ознак залежить від статистичних характеристик частоти та ймовірності звертання до тієї чи іншої ознаки (найчастішим звертанням мають відповідати вищі рівні класифікації).

Для кожної фасетної формули може бути утворена ієрархічна класифікація, в якій на кожному рівні поділу використовується одна ознака, що відповідає окремій фасеті, а послідовність ознак визначається фасетною формулою.

При застосуванні фасетного методу класифікації слід додержувати таких основних правил:

* ознаки, які використовуються в різних фасетах, не повинні повторюватися (принцип взаємного виключення фасетів):

* із усіляких ознак, які характеризують множину об'єктів класифікації, відбираються і фіксуються лише істотні, які забезпечують розв'язування конкретних економічних задач.

Стадія збору передбачає первинне сприйняття і прийом інформації. Первинний збір означає сприйняття (зняття) інформації, яка виникає в результаті діяльності джерел інформації.

При зборі даних ставиться головна мета - дістати точне, своєчасне, достовірне і повне відображення явищ економічного життя, директивних та інших завдань.

Зібрана або здобута інформація входить до стадії перетворення.Iнформація змінюється у просторі, часі, а також з формально-змістового боку. Відповідно вирізняють три інформаційні процедури
цієї стадії: передавання, зберігання, обчислювальна обробка даних.

Процедура зберігання інформації реалізується також кількома варіантами залежно від форми подання інформації, застосованого для зберігання інформації обладнання, терміну зберігання та інших критеріїв. Iснує кілька варіантів зберігання інформації, основними з них є зберігання у пристроях пам'яті ЕОМ та архівне довгострокове зберігання.

Стадія споживання інформації передбачає одержання «готового продукту» -- результатної інформації -- та її використання. Використання такої інформації (якщо не брати до уваги технологічних цілей) виходить за рамки звичайних інформаційних систем. У системах підтримки прийняття рішень (СППР) і цей процес автоматизовано. Вихідна інформація призначається, головним чином, для управлінських рішень, їх формування, підготовки й прийняття, а також для директивних органів і вищих органів управління тощо.

4.Автоматизація оброблення інформації в податковій сфері України

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ЗАВДАНЬ ДПА

Найменування	Періодичність рішення
Апарат управління
Реєстрація документів від платників	Щоденно
Реєстрація нормативних документів	Те саме
Управління обслуговування платників
Реєстрація платників податків	«
Управління податків та зборів
Ведення книги обліку платників (юридичних осіб)	«
Камеральна перевірка документів	Раз на квартал,
	раз на місяць
Формування звіту про наслідки квартальних перерахунків	Раз на квартал
Аналіз своєчасності сплати платежів	Щоденно
Формування звіту про стан платіжної дисципліни	Раз на квартал
Контроль за своєчасністю подачі документів платником	Раз на квартал
Аналіз листів платників з питань нарахування та сплати	Випадково
Уточнення порядку та строків сплати податків та інших платежів	Раз на рік
Контроль за правильністю визначення розрахункових сумавансових платежів	Раз на квартал
Оформлення справ на банкрутство	Випадково
Відділ обліку та обробки інформації
Контроль за своєчасністю строків сплати та нарахування пені	Щоденно
Ведення книги обліку платників за видами платежів	Те саме
Ведення книги обліку порушників платіжної дисципліни	Щоденно
Звірка надходжень до бюджету	Двічі на місяць
Ведення особових рахунків платників	Щоденно
Облік надходжень	Те саме
Нарахування пені за порушення строків сплати	«
Звірка розрахунків з бюджетом	Раз на рік
Підготовка документів на стягнення платежів та їх облік	Щоденно
Підготовка документів на повернення переплат чи зарахування на інші види платежів	Те саме
Формування звіту стану платіжної дисципліни (частково)	Раз на квартал
Формування звіту 1-П	Раз на місяць
Формування звіту 2-П (частково)	Двічі на рік
Управління аудиту
Аудит (проведення перевірок та оформлення їх результатів)	Постійно
Складання плану-графіка аудиторських перевірок	Раз нарік
Формування звіту 2-П	Двічі на рік
Формування звіту 2-ПТ	Раз на місяць
Валютна інспекція
Аудит з валютних операцій	Постійно
Формування звіту про донарахування за валютними операціями	Раз на місяць
Облік векселів в сплату мита та контроль за їх погашенням	Випадково

Схему інформаційних зв'язків управлінь податкової інспекції районного рівня наведено на рис.1.

Аналіз функцій районної ДПА показує, що їх реалізація значною мірою пов'язана з виконанням перелічених далі технічних процедур, які можуть бути автоматизовані:

* перевірка на правильність числових розрахунків документів бухгалтерської звітності та документів, пов'язаних з обчисленням податків та інших платежів (камеральна перевірка);

* ведення списків платників у кожному з підрозділів;

* ведення журналів документальних та камеральних перевірок;

* обробка платіжних документів та занесення відповідної інформації до різних облікових документів («Особовий рахунок», «Реєстр надходжень та виплат», «Журнал недоїмки»);

* ведення особових рахунків платників у розрізі платежів та податків;

* формування статистичних звітних документів про результати діяльності ДШ.

У разі автоматизованого розв'язування комплексу задач реєстрації платників податків крім первинних документів використовується нормативно-довідкова інформація загальнодержавних та галузевих класифікаторів:

· ЄДРПОУ -- Єдиний державний реєстр підприємств, організацій, установ України;

· СПАТО -- Система позначень автономій, територій, областей;

· ЗКГНГ -- Загальний класифікатор галузей народного господарства;

· УКВЕД -- Український класифікатор видів економічної діяльності;

· УКФВ -- Український класифікатор форм власності;

· КОПФГ -- Класифікатор організаційно-правових форм господарювання;

· СПОДУ -- Система позначень органів державного управління;

· УСГК -- Українська стандартна галузева класифікація;

· УКУД -- Український класифікатор управлінських документів;

· УБК -- Українська бюджетна класифікація;

· класифікатор видів платників податків;

· класифікатор банківських установ.

5. Передумови створення та основні переваги бази даних (БД)

БД - це поіменована структурована сукупність взаємозв'язаних даних, які характеризують окрему конкретну область і перебувають під управлінням СУБД.

Особливістю БД є те, що вона складається з даних та її опису. Опис даних називають метаданими.

Передумови створення та основні переваги БД:

- надлишковість даних;

- неузгодженість даних;

- залежність структур і прикладних програм.

В свою чергу переваги інформаційного забезпечення у вигляді автоматизованого банку даних такі:

· багаторазовість використання даних;

· економія витрат на створення і ведення інформаційного забезпечення;

· зменшення надлишковості даних;

· швидкість обробки не передбачених запитів до системи;

· простота і зручність внесення змін;

· логічна та фізична залежність від прикладних програм.

·

6. Загальна характеристика та основні елементи системи електронних грошей

У системі з електронними грошима діють уже щонайменше три учасники: власник товару, власник електронних грошей (ЕЛГ) і банк.

Банк випускає ЕЛГ і забезпечує роботу електронних автоматів для занесення грошей та їх приймання від торгівців; забезпечує торговельні точки (ТТ) спеціальним обладнанням -- касово-розрахунковими терміналами (КРТ), які можуть сприймати ЕЛГ; відповідає за діяльність усіх інших елементів системи загалом, за їх взаємодію та виконання відповідних платежів.

Розглянемо головні елементи системи ЕЛГ.

1. Магнітні пластикові картки -- носії інформації про вартість -- являють собою безпосереднє вираження грошей.

2. Касово-розрахункові термінали (КРТ), що розташовані в торговельних точках для виконання розрахунків із покупцями -- власниками ЕЛГ.

3. Банківські автомати для завантаження сум на МПК.

4. Картка торгівця (КТ), де зосереджується інформація про всі операції, що їх було виконано з ЕЛГ в даній ТТ протягом певного часу.

5. Система обробки банківської інформації, зокрема розрахункові (процесингові) центри.

На кожний з елементів системи покладаються певні функції. Так, КРТ у ТТ виконує такі головні операції:

1) забезпечує з'єднання з двома картками-носіями: МПК-ЕЛГ та карткою торгівця;

2) відображає покупцеві-власнику ЕЛГ поточну суму грошей;

3) відображає вартість покупки;

4) дає змогу власникові ЕЛГ:

а) виражати згоду щодо покупки;

б) вводити свій персональний ідентифікаційний номер (ПІН);

5) друкує та видає паперовий документ (квитанцію, рахунок) про здійснення покупки;

6) веде журнал обліку операцій для торгівця, який його надсилає до банку.

Зауважимо, що КРТ не може заносити гроші на картку. Проте він дає «добро» на продаж, якщо сума грошей достатня для поку-пки_з(не менша за вартість товару).

Структура системи електронних грошей

Система електронних грошей може бути загальнонаціональною, тоді до неї входять численні банки та розрахункові палати (центри). Створювати систему починають, здебільшого, на базі одного банку, щоб її можна було випробувати, перш ніж поширювати в національному масштабі.

Якщо система ЕЛГ складається з багатьох банків і багатьох торговельних точок, постає проблема взаєморозрахунків між банками в разі, якщо власник ЕЛГ робить покупки в ТТ, які не мають розрахункового рахунку в банку-емітенті ЕЛГ. Певною мірою ця проблема аналогічна до проблеми розрахунків між клієнтами, які обслуговуються різними банками.

З огляду на масовість таких платежів і велику кількість ТТ у загальному випадку до системи крім банків і ТТ включають розрахункові (процесингові) центри. Ці структурні елементи системи ЕЛГ приймають (по каналах зв'язку або безпосередньо на картках торгівця) і групують дані від торговельних точок (ТТ), які працюють з ЕЛГ, а також формують і маршрутизують платіжні документи до відповідних банків, котрі функціонують у системі

7. Принципи створення та функціонування АІС у ФКУ

Створюючи АІС чи будь-яку іншу систему, спираються на певні принципи -- загальні вимоги, правила чи норми, яких слід у цьому разі додержувати.

Так, згідно з нормативними документами під час створення автоматизованих систем -- АС -- слід керуватися принципами системності, розвитку, сумісності, стандартизації та ефективності.

1. Принцип системності. Потрібно встановлювати такі зв'язки між структурними елементами системи, які забезпечують її сумісність та взаємодію з іншими системами. Отже, усі зв'язки, елементи, функції та проблеми управління й діяльності мають розглядатися як єдине ціле.

2. Принцип розвитку (відкритості). Автоматизована система має створюватися з урахуванням можливості поповнення й оновлення її функцій та складу без порушення функціонування АС.

3. Принцип сумісності. Під час створення системи мають бути реалізовані інформаційні інтерфейси, завдяки яким ця система зможе взаємодіяти з іншими системами згідно зі встановленими правилами. Так, будь-яка АІС на рівні КБ має інформаційно взаємодіяти із системами установ НБУ, а АІС обласної податкової адміністрації -- з АІС Головної податкової адміністрації України.

4. Принцип стандартизації. Під час створення систем мають бути раціонально застосовані типові, уніфіковані й стандартизовані елементи, проектні рішення, пакети прикладних програм тощо. Система та її елементи потребують стандартизації, аби можна було мінімізувати всі види витрат, уніфікувати прийоми, методи та інструкції, що ними керується персонал.

5. Принцип ефективності. Раціонального співвідношення між витратами на створення АС і цільовими ефектами (разом із кінцевими результатами), досягнутими завдяки автоматизації, які не завжди і не обов'язково мають набирати грошової форми, може являти собою час (вірніше, його економію), певні зручності, нові функції, імідж і т. ін.

Окрім розглядуваних основних можна додатково визначити ще загальні принципи створення й функціонування АІС ФКУ.

1. Принцип нових задач. Визначаючи перелік задач, які доцільно включити до А1С, слід ураховувати основні технологічні операції обробки документів та завдання, що випливають із потреби забезпечити повноту, вчасність й оптимальність прийняття рішень, які раніше не виконувались через обмежені можливості обробки інформації.

2. Принцип надійності. Система має нормально функціонувати в разі виходу з ладу технічних засобів. Зрозуміло, наскільки цей принцип важливий для АІС у ФКУ, де існують специфічні вимоги щодо його реалізації і де втрата інформації рівносильна втраті грошових коштів. Саме з метою додержання цього принципу в АІС дублюють інформацію, технічні засоби, застосовують джерела безперебійного живлення тощо.

3. Принцип єдиної інформаційної бази. Ідеться про застосування єдиної системи класифікації та єдиної системи кодування одних і тих самих структурних одиниць економічної інформації.

8. Специфіка обробки касових документів у програмному комплексі ОДБ

В основу технології автоматизованого опрацювання касових операцій покладено такий принцип -- відповідальний виконавець з контролю за рухом коштів на особовому рахунку клієнта під час вводу касових документів перевіряє наявність особового рахунку, виявляє ознаки заблокованості чи закриття рахунку, наявності на ньому коштів. У момент приймання чи видачі готівки касир на своєму робочому місці виконує операцію «Оплата», заносячи відповідний запис до робочого файла, де фіксуються зміни залишків коштів на рахунках. Скоригувати чи вилучити документ можна лише до моменту виконання операції «Оплата». У разі відповідного налагодження системи зазначена операція може виконуватися також із інтерфейсу технолога. Модуль «Каса» функціонує за такими режимами: прибуткова каса, видаткова каса, вихідні форми, регламентні роботи, об'єкти інкасації.

Для виконання режимів автоматизованого обліку операцій з готівкою слугують: АРМ касира, АРМ відповідального виконавця, АРМ бухгалтера, АРМ адміністратора БД. Залежно від повноважень користувача й згідно з паролями доступу до заданого АРМ включаються різні пункти меню. Але при цьому насамперед виконуються регламентні роботи. До них належать:

· роботи, виконувані в разі інсталяції модуля та в аварійних ситуаціях (ініціалізація файлів БД з касовими документами, ініціалізація журналу регламентних робіт, зміна стану модуля, зберігання документів поточного дня);

· «роботи, виконувані протягом поточного операційного дня (відкриття дня за касою, поповнення документів поточного дня, закриття дня за касою з архівацією касових документів, огляд журналу регламентних робіт);

· «регламентні роботи з архівними касовими документами (наприклад, перегляд касових документів з архіву).

Ініціалізація касових файлів -- це та операція, за допомогою якої адміністратор БД очищає всі касові документи в разі інсталяції модуля «Каса» або під час аварійних ситуацій. У машинному журналі регламентних робіт ведеться протокол усіх дій, виконаних у цьому режимі із зазначенням дати, часу здійснення операції і табельного номера особи, котра виконала цю операцію. Журнал регламентних робіт можна переглядати і при потребі ініціалізувати.

До регламентних робіт, які виконуються щодня, належать відкриття і закриття дня каси. Ці режими запускаються з робочих місць відповідального виконавця та адміністратора БД. При цьому послідовно виконуються перевірки, аби встановити, чи не ведуться регламентні роботи, чи відкритий операційний день банку. Окрім того, під час відкриття каси перевіряється дата відкриття, яка не повинна повторюватися, а під час закриття виконуються додаткові перевірки й процедури обробки інформації. З'ясовується, зокрема, чи коректні файли касових документів (усі документи мають бути оплачені, зареєстровані в касових журналах, їх символи мають відповідати шаблонам за структурою), чи коректно відкрита каса, чи наявні касові документи. Якщо документів немає, то каса закривається, але архів не створюється. Закриття каси передбачає, що в журналі регламентних робіт фіксується, коли й хто закривав касу, та наводяться контрольні суми, а спеціальна програма записує в архівну БД поточні файли (ці процедури виконуються автоматично). Зрештою на екран виводиться повідомлення про результати виконання програми із закриття каси.

Режими регламентних робіт дають змогу прочитати касовий документ із архіву за будь-який день роботи каси, але тільки після закриття дня за касою.

9. Характеристика міжнародної електронної системи передавання банківських повідомлень СВІФТ

Система СВІФТ -- одна з найвідоміших комп'ютерних мереж, які було створено з ініціативи фінансових організацій. За станом на 1998 рік до мережі було підімкнено понад 6000 фінансових організацій із більш як 170 країн світу. Останнім часом до системи підмикаються й банківські установи країн СНД, зокрема й України.

Системи обробки банківських операцій можна поділити на два типи.

Система СВІФТ належить до першого типу, оскільки вона забезпечує лише передавання та доставляння банківських повідомлень різного типу між банками -- учасниками системи, але не виконує жодних розрахункових чи інших операцій з банківської обробки цих повідомлень.

Прикладом систем другого типу може бути система електронних міжбанківських розрахунків (СЕП) Національного банку України, яка не лише забезпечує приймання та передавання банківських повідомлень, а й виконує операції з кореспондентськими рахунками банків -- учасників розрахунків.

Головна мета створення СВІФТ і її основна функція полягають у тому, щоб надавати своїм користувачам цілодобовий доступ до високошвидкісної мережі передавання банківської інформації за умови високого ступеня контролю та захисту від несанкціонованого доступу.

Система СВІФТ базується на використанні єдиної мови, забезпечуючи єдину організацію обробки інформації, її захист і швидке передавання. Вона працює 24 години на добу і 365 днів у році. У разі, коли відправник і одержувач повідомлення працюють у мережі одночасно, то доставляння повідомлення виконується не більш як протягом 20 с.

Організаційну гарантію безпеки та надійності роботи системи бере на себе Генеральна Інспекція -- група спеціалістів, до обов'язків якої входить перевірка діяльності всієї компанії та її підрозділів. Ця структура підпорядкована безпосередньо лише Раді директорів, яка є виконавчим органом СВІФТ.

Підімкнутися до СВІФТ може будь-який банк, котрий має валютну ліцензію та відповідні кошти. СВІФТ приносить найбільшу віддачу тим банкам, які мають значні обсяги закордонних переказів (понад 30 платежів за день).

10. Поняття про засобизахистуінформації

Інформація потребує захисту від розкрадання, навмисного та ненавмисного пошкодження.Під розкраданням інформації розуміють використання її особою, яка не масна це права, або особою, яка мас на це право, але з непередбаченою метою. Наприклад, інформація про наявність грошей на рахунку клієнта в банку є комерційною таємницею. Розголошення такої інформації може нашкодити клієнтові, тому цю інформацію слід захищати.Навмисне пошкодження інформації можливе тоді, коли потрібно приховати факти розкрадання матеріальних цінностей або завдати економічної шкоди людині чи організації.

Усі засоби захисту інформації призначені звести до мінімуму можливість пошкодження або розкрадання інформації та забезпечити можливість відновлення інформації з мінімальними витратами. Серед засобів захисту інформації можна назвати юридичні, організаційні, технічні, програмні та технологічні.

1.Юридичні засоби захисту -- це відповідне державне законодавство, яке передбачає відповідальність за зберігання інформації.

2.Організаційні засоби-- це різні заходи, які мають звести мінімуму випадкове знищення або розкрадання інформації

3. Технічні засоби-- це спеціальне обладнання, яке призначене для захисту інформації або організації доступу до системи,

4. Програмні засоби- це застосування на програмному рівні окремих механізмів доступу до системи або зберігання інформації.

5. Технологічні засоби-- це спеціально розроблені технології внесення змін до інформаційних масивів, зберігання страхових копій для відновлення інформації і а спеціальні технологічні операції, які пов'язані з іншими засобами захисту інформації.

11. Структура, форми подання та відображення економічної інформації

Структура економічної інформації досить складна і може охоплювати різні комбінації інформаційних сукупностей, що володіють певним змістом.

Інформаційна сукупність -- це група даних, що характеризує об'єкт, процес, операцію.Розглянемо структуру, форми подання та відображення економічної інформації. Економічна інформація може бути подана так:

СИМВОЛ => РЕКВІЗИТ => ПОКАЗНИК => МАСИВ =>інформаційний ПОТІК => ІНФОРМАЦІЙНА БАЗА

Символ -- елементарний нетрадиційний сигнал інформації, який немає самостійного значення. Наприклад, цифра, літера, знак.

Реквізит-- найпростіша структурна одиниця інформації, неподільна на смисловому рівні. Вони бувають двох видів:

> реквізит-основа-- кількісна характеристика суттєвості, позначається великими літерами алфавіту і слугує основним елементом для побудови формул. Наприклад, кількість, ціна, сума;

>реквізит-ознака -- якісна характеристика суттєвості, позначається маленькими літерами алфавіту і слугує в ролі індексації у формулах. Наприклад, склад, одиниця виміру, назва матеріалу.

Виходячи з цього, можемо сказати, що економічний показник-- це інформаційна сукупність, що складається з реквізітів-ознак і реквізітів-основ, тобто інформація, що має остаточний економічний зміст. На основі показників складаються документи. У документи, що використовуються у процесі управління, планування, обліку, можуть входити один або кілька показників.

Набір взаємопов'язаних даних однієї форми з усіма її значеннями -- це масив даних. Наприклад, сукупність даних про рух грошових коштів на підприємстві.

Сукупність масивів, що стосуються однієї ділянки управлінської роботи, називається інформаційним потоком.

Сукупність інформаційних потоків, що характеризують управлінську роботу, пов'язану з виконанням певної функції, називають інформаційною базою.

12. Розвиток і впровадження системи підтримки прийняття рішень. Сфери застосування

Системи підтримки прийняття рішень (СІIIIP) являють собою системи, розроблені для підтримки процесів прийняття рішень менеджерами у складних слабоструктурованих ситуаціях, пов'язаних із розробкою та прийняттям рішень.

Особливості СППР:Інтерактивність СППРозначає, що система відгукується на різного роду дії, якими людина маг намір вплинути на обчислювальний процес, зокрема в діалоговому режимі.Інтегрованість СППРзабезпечує сумісність складових системи щодо управління даними і засобами спілкування з користувачами у процесі підтримки прийняття рішень.Потужність СППРозначає здатність системи відповідати на найістотніші запитання.Доступність СППРце здатність забезпечувати видачу відповідей на запити користувача в потрібній формі і в необхідний час.Гнучкість СППРхарактеризує можливість системи адаптуватися до змін потреб і ситуацій.Надійність СППРозначає здатність системи виконувати потрібні функції протягом заданою періоду часу.Робасність СППРце ступінь здатності системи відновлюваїнея в ран виникнення помилкових ситуацій як зовнішнього, так і внутрішнього походження.

Мету і призначення СППР другого покоління можна визначити так:

* допомога в розумінні розв'язуваної проблеми;

* допомога в розв'язуванні задачі: генерування і вибір моделей та методів, збір і підготовка даних, виконання обчислень, оформлення і видача результатів;

* допомога щодо аналізу розв'язків, тобто проведення аналізу типу «Що ... коли ...?» та інше, пояснення ходу розв'язування, пошук і видача аналогічних рішень у минулому та їх наслідків.

Сучасні комп'ютерні системи підтримки прийняття рішень мають такі характеристики:

1. СППР надає керівникові допомогу у процесі прийняття рішень і забезпечує підтримку в усьому діапазоні контекстів сгруктурованих,напівструктурованих і неструктурованих задач. 2. СППР підтримує і посилює (але не іамінює і не відміняє)міркування та оцінки керівника. Контроль лишається за людиною.3. СППР підвищує головним чином ефективність прийнятих рішені, (а не лише продуктивність ОПР). 4.СППР проста в роботі для осіб, які не набули значного досвіду спілкування з ЕОМ. 5. СППР побудована за принципом інтерактивною розв'язування задач. 6.СППР не повинна нав'язувати користувачеві певного процесу прийняття рішень.

13. Загальна характеристика електронної пошти НБУ, її структура та можливості

Електронна пошта НБУ -це програмно-технічна, адміністративно-технологічна система закритого типу, що забезпечує електронний обмін даними (повідомленнями) між агентами мережі в банківській системі України.

Відправником і одержувачем в ній можуть бути різні прикладні системи, програми та фіз. особи.

Переваги:для виконання зв'язку не потрібно одночасної присутності обох абонентів на різних кінцях мережі; залишає письмову копію послання, яке може бути збережене або передане кільком абонентам.

Обмін інформацією через електронну пошту здійснюється через електронні поштові скриньки.

Структура зв'язку в електронній пошті є строго ієрархічною, тобто центральний вузол, регіональні вузли та абонентські. Центральні та регіональнівузли входять в систему НБУ і розміщені в управліннях НБУ. Всі інші вузли є абонентськими(вузли розміщенні в КБ, а також в державних та урядових установах, що взаємодіють з банківською системою).

Можливості електронної пошти НБУ:

- це транспортний засіб в системі електронних міжбанківських розрахунків;

- передача нормативних, інформаційних та інших документів НБУ;

- передача курсів валют з торгових та неторгових операцій;

- збирання статистичних даних для різних форм звітності;

- передача програмного забезпечення та ін.

14. Структура та функції інформаційних систем

Під структурою комп'ютерної ІС розуміють характеристику внутрішнього стану системи, опис постійних зв'язків між її елементами.

Структурна ІС складається з таких компонентів:

* власне інформації:

* системи оброблення інформації:

* входу;

* виходу:

* внутрішніх і зовнішніх каналів.

Інформаційна система (ІС) -- система, яка організовує пам'ять і маніпулювання інформацією щодо проблемної сфери.

Характерною рисою ІС є те, що людина виступає активним учасником інформаційного процесу. Це виявляється в умовах функціонування автоматизованого робочого місця (АРМ), коли людина (кінцевий користувач) здійснює введення інформації в систему, підтримує її в актуальному стані, обробляє інформацію і використовує здобуті результати в управлінні. Інформація служить способом опису взаємодії між джерелом й одержувачем інформації. Те саме повідомлення одному одержувачеві може давати багато інформації, а іншому -- мало або нічого.

Потенційні можливості ІС реалізуються через їх функції, до яких належать:

обчислювальна -- вчасно і якісно виконує оброблення інформації в усіх аспектах, що цікавлять систему управління;

слідкувальна -- відстежує і формує всю необхідну для управління зовнішню та внутрішню інформацію;

запам'ятовувальна -- забезпечує безупинне накопичення, систематизацію, збереження і відновлення всієї необхідної інформації;

комунікаційна -- забезпечує передачу потрібної інформації в задані пункти;

інформаційна -- реалізує швидкий доступ, пошук і видачу необхідної інформації;

регулююча -- здійснює інформаційно-керуючий вплив на об'єкт управління і його ланки при відхиленні їхніх параметрів функціонування від заданих значень;

оптимізаційна -- забезпечує оптимальні розрахунки в міру зміни цілей, критеріїв та умов функціонування об'єкта управління;

прогнозна -- визначає основні тенденції, закономірності та показники розвитку об'єкта управління;

аналізаторна -- визначає основні показники техніко -економічного рівня виробництва і господарської діяльності;

документальна -- забезпечує формування всіх обліково-звітних, планово-розпорядницьких, конструкторсько-технологічних та інших форм документів.

15. Інформаційні процедури, їх характеристика

Склад основних інформаційних процедур:джерело виникнення ЕІзбір данихпередавання данихзберігання данихпереробка данихвидача даних користовачі ЕІ

Стадія збору передбачає первинне сприйняття і прийом інформації. Первинний збір означає сприйняття (зняття) інформації, яка виникає в результаті діяльності джерел інформації.

Зібрана або здобута інформація входить до стадії перетворення.Iнформація змінюється у просторі, часі, а також з формально-змістового боку.

Відповідно вирізняють три інформаційні процедури цієї стадії: передавання, зберігання, обчислювальна обробка даних.

У комп'ютерних IС основні варіанти передачі такі: фізичне переміщення носія і дистанційне передавання по телефонно-телеграфних каналах. У свою чергу, носії можуть передаватися кур'єром, транспортними засобами, через пошту.

Процедура зберігання інформації реалізується також кількома варіантами залежно від форми подання інформації, застосованого для зберігання інформації обладнання, терміну зберігання та інших критеріїв. Iснує кілька варіантів зберігання інформації, основними з них є зберігання у пристроях пам'яті ЕОМ та архівне довгострокове зберігання.

Процедура зберігання інформації звичайно закінчується пошуком відповідних їй одиниць для подальшого використання.У процесі зберігання інформація може втрачати свою цінність під впливом фактора часу або через зміну деяких умов. Iноді це призводить до вилучення одиниць інформації, їх знищення, але частіше одиницям інформації присвоюється нове сучасне значення. Така операція відома під назвою актуалізації даних. Це також самостійна інформаційна процедура. Завдяки актуалізації значення окремих одиниць інформації постійно підтримуються на заданому рівні.

Обробка інформації необхідна для заміни її одиниць за формою (структурою) і значенням і полягає вона в одержанні, передусім, результатної (вихідної) інформації.

Стадія споживання інформації передбачає одержання «готового продукту» -- результатної інформації -- та її використання. Вихідна інформація призначається, головним чином, для управлінських рішень, їх формування, підготовки й прийняття, а також для директивних органів і вищих органів управління тощо.

Оскільки споживання інформації передбачає і нове залучення її до процесів збору і переробки, то доречно говорити про кругообіг економічної інформації.Зауважимо, що існують ще й такі важливі й необхідні процедури: подання інформації (реєстрація первинна і повторна і т. ін.), кодування, розмноження, ідентифікація, агрегування і дезагрегування і т. ін.

Зауважимо, що інформаційні процедури виконують звичайно в їх поєднанні, створюючи єдиний технологічний процес.

16. Автоматизація обліку та регулювання валютних операцій

На практиці існують два підходи до організації автоматизованого обліку валютних операцій. Перший полягає в тому, що валютні операції обліковуються протягом дня за допомогою окремого програмного комплексу ОДБ, а наприкінці дня формується консолідований баланс. Другий, прогресивніший підхід означає, що рух коштів у національній та іноземній валютах обліковується за допомогою одного ОДБ.

Крім того, в ІБС є ряд засобів, які призначені виключно для роботи з іноземною валютою. Вони здебільшого підпорядковані в ієрархії меню пакета ОДБ пункту «Валютні операції».

Першим етапом в технології є налагодження керуючих параметрів підсистеми, виконуване для встановлення режимів роботи в підсистемі «Валюта». Початкове значення параметрів завантажується в БД під час установлення програмних модулів. У разі закритого ОД параметри змінюються через меню за ієрархією (ланцюжком) «Підсистема «Валюта» ® «Параметри системи» ® «Налагодження системи». Перелік і зміст параметрів визначає розробник системи.

Нормативно-довідкова інформація щодо валюти вводиться, коригується і видається користувачеві через пункт меню «Довідник валют».

Автоматизація обліку операцій в пунктах обміну валюти здійснюється за допомогою комп'ютера або касового апарата. Розглянемо комп'ютерну технологію обробки даних у пунктах обміну валюти.

Ввід, оплату, пошук і коригування валютних документів виконують засобами ОДБ. Вводить валютні документи відповідальний виконавець із пункту меню «Підсистема «Валюта» («Ввід валютних документів»).

Процедура «Оплата» валютних документів здійснюється технологом системи. Перед оплатою документа технолог може продивитись його реквізити та додаткову службову інформацію. В результаті виконання процедури «Оплати» змінюються залишки на валютних рахунках в масиві «Сальдо».

Пошук і коригування електронних валютних документів здійснює відповідальний виконавець чи технолог системи. Якщо документ коригується до виконання з ним процедури «Оплата», то таке коригування полягає лише в зміні реквізитів документа, а коли змінюється зміст документа, з яким уже виконано процедуру «Оплата», то постає потреба змінити залишки на рахунках, скоригувавши основний оперативний масив за валютою та масив «Сальдо».

Котирування залишків на валютних рахунках виконується в разі зміни облікового курсу НБУ. Тоді переоцінюється лише гривневий еквівалент іноземної валюти, а сума на валютних рахунках лишається незмінною.

Нагромадження даних про валютні операції здійснюється протягом дня у БД обмінних пунктів, у файлах оперативної інформації, що формуються пакетом програм ОДБ у філіях чи головних банках.

Наприкінці робочого дня, коли закрито пакет «Операційний день банку», оперативна інформація надходить до архівної БД і формуються бух. та статистичні зведення й звіти. Ці документи охоплюють інформацію за день або за деякий інший календарний період.

17. Поняття позамашинної інформаційної бази та її організація

Позамашинна інформаційна база- це частина інформаційної бази системи, яка являє собою сукупність сигналів, повідомлень і документів призначених для безпосереднього сприйняття людиною без застосування засобів обчислювальної техніки.

Під час розробки інформаційної бази слід враховувати низку вимог, що ставляться з боку системи управління, основні з них такі:

- повнота

- своєчасність

- регулярність надходжень

- обробка інформації

- достовірність

- точність інформації

Створення ІС - це складний процес, який визначається особливостями, що характерні для переробки даних.

В прцесі створення ПІБ комп'ютерної системи виконуються такі дії:

- вибір форми первинних документів та машинних носіїв;

- вибір способів і засобів фіксування в первинних документах та на машинних носіях;

- розробка форми вихідних документів;

- визначення та розробка логічної структури БД;

- вибір системи управління БД;

- реалізація раціонального документообігу.

18. Технологічні процеси автоматизованої обробки інформації

Технологічний процесс обробки інформації -- це сукупніст ьвзаємозв'язаних операцій, які виконуються над інформацією у певній послідовності.

Типи технологічного процесу: операційний, предметний, змішаний.

В операційному технологічному процесі за окремими працівниками закріплюються одна або кілька споріднених операцій (частіше одна) з обробки будь-яких видів інформації.

У предметному технологічному процесі за окремими працівниками закріплюється одна або кілька (частіше кілька) операцій з обробки інформації одного виду (або з одного документа).

У разі змішаного типу побудови технологічного процесу частина операцій виконується за операційним типом, ачастина-- запредметним.

Операції можуть виконуватися послідовнотапаралельно. При послідовному виконанні кожна наступна операція непочнеться, поки незакінчиться попередня, при паралельному-- кілька з них можуть виконуватись одночасно.

Звичайно в технологічному процесі вирізняють трие тапи: первинний, підготовчийтаосновний.

На первинному етапі виконується збір, реєстрація інформації та передача її на обробку.

На підготовчому етапі відбувається перенесення інформації на машинні носії та контроль такого перенесення.

На основном уетапі з допомогою ЕОМ обробляється інформація і видаються результатні зведення.

Реальні технологічні процеси можуть або не мати окремих етапів (первинного і підготовчого), або суміщати деякі етапи. Операції кожного етапу технологічного процесу можуть розглядатися як окремий технологічний процес.

Традиційно розглядають два технологічні процеси: 1) збору, реєстрації та передачі даних на обробку; 2) обробки даних. Це пояснюється тим, що здебільшого інформація обробляється не в місцях її виникнення Такі два технологічні процеси розділені територіальне і в часі.

19. Призначення та роль інформаційної системи в економіці

Управління економікою ґрунтується на інформації та породжує нову інформацію. Ефективність функціонування економіки будь-якого об'єкта (підприємства, організації) багато в чому залежить від уміння керівників різного рівня ретельно готувати й обґрунтовувати прийняті рішення.

Впливи, які суттєво впливають на досліджувані параметри системи називаються входами.Входи поділяють на керуючі та збурювальні. До керуючих впливів належать директиви, економічні нормативи, планові завдання, корективи обсягів робіт та ін.; до збурювальних-- зриви у постачанні матеріалів (зовнішні), хвороби працівників, простої, поломки устаткування (внутрішні).

Оскільки всі системи -- взаємозалежні, кожна а них, у свою чергу, впливає на зовнішнє середовище. Особливості цього впливу визначаються виходомсистеми.Окрім вхідних і вихідних параметрів, система характеризується множиною змінних, які визначають внутрішній стан.

При дослідженні системи управління найбільший інтерес викликає залежність між її входом і виходом. Відповідно зміну вихідних параметрів під впливом вхідних кваліфікують як перетворення системи.

Цілеспрямованим впливом однієї системи (підсистеми) на іншу, який має на мсті змінити її поведінку в певному напрямі (відповідно до заданої мети), є управління. З цього випливає, що система, яка реалізує процес управління, складається як мінімум із двох частин: керованої (якою управляють) і керуючої (яка управляє).Керована система - це виробничо-технічна система, а керуюча -- це система вищого рівня.

Інформаційна системане тільки відображає функціонування об'єкта управління, а й впливає на нього через органи управління. Вона є сукупністю інформаційних процесів для задоволення потреби в інформації різних рівнів прийняття рішень.

Призначення ІС полягає в описі економічного об'єкта, його станів, взаємодії, що виражаються через економічні показники. До головних її завдань належать:

— виявлення джерел інформації:

— збирання, реєстрація, оброблення та видача інформації, що характеризує стан виробництва й управління:

— розподіл інформації між керівниками, підрозділами та виконавцями відповідно до їх участі в управлінні.

Найважливіша властивість ІС -- єдність управлінської інформації, що визначає єдине інформаційне забезпечення системи управління. Вхідною інформацією користуються всі органи управління.

...