Автоматизовані інформаційні системи

20. Методи створення оптимальної моделі баз даних

Під оптимальною логічною моделлю баз даних розуміють модель, яка не має аномалій, пов'язаних з модифікацією БД. тобто проблем, що можуть виникнути зв'язку із замінами, вставками і вилученнями даних із БД.

Для створення такої моделі баз даних незалежно від того. яка СУБД використовується - ієрархічна, сіткова чи реляційна застосовується і серія нормалізації реляційних баз даних.

В основу реляційних моделей покладено поняття відношення, яке подано у вигляді двовимірних таблиць. Реляційна БД - це набір взаємопов'заних відношень. Кожне відношення в ЕОМ подається як файл. Відношення можна поділити на два класи: об'єктні та зв'язкові.

Наступним кроком є нормалізація відношень - це інтераційний зворотній процес декомпозиції початкового відношення на кілька простіших відношень меншої розмірності. Під зворотністю процесу розуміють те, що операція об'єднання відношень, здобутих у результаті декомпозиції має дати початкове відношення.

Наступним кроком, який виконується після нормалізації відношень - побудова логічної моделі БД.Логічна модель є основою БД, вона повинна відображати взаємозв'зки між реляційними таблицями.

Розглянемо побудову такої моделі засобами СУБД MicrosoftAccess. Логічна моделі, в середовищі СУБД MicrosoftAccess називається схемою. Для побудови схеми даних попередньо необхідно створити таблиці, визначивши в них первинні ключі.Зв'язок встановлюється між полем первинного ключа об'єктного відношення та полем вторинного ключа зв'язкового відношення.Зв'язок між полем первинного та полем вторинного ключа встановлюється, якщо поля задані одним типом і подані в одному форматі.

Схема в Access забезпечує за замовчування посилкову цілісність та узгодженість даних, які зберігаються в різних таблицях.

21. Поняття сховищ даних та основи їх створення

Сховища даних як особлива форма організації бази даних, котра призначена для зберігання в погодженому вигляді історичної інформації, що надходить з різних оперативних систем та зовнішніх джерел, в останній час набуває широкого розповсюдження в ІС, зокрема в СППР.І хоча з формального погляду сховище даних являє собою різновид звичайної БД,проектують їх по різному.

Для звичайних БД процес створення відбувається за схемою:вивчення предметної області;побудова інформаційної моделі;розробка на основі інформаційної моделі проекту БД;створення БД.

Обов'язкові етапи створення сховищ даних інші, а саме:визначення інформаційних потреб користувачів стосовно даних, котрі нагромаджуються БД операційних систем - системи обробки трансакції OLTP-c-м, що є джерелом оперативних даних; вивчення локальних БД OLTP-c-м; виокремлення для кожної БД підмножини даних,необхідних для завантаження у сховища даних;інтегрування локальних підмножин даних і розробка загальної погодженої схеми сховищ.

22. Автоматизація розрахункових операцій за допомогою програмного комплексу ОДБ

Автоматизація розрахункових операцій виконується за допомогою програмного комплексу ОДБ, який дає змогу в будь-який момент його функціонування дістати інформацію про рух коштів на поточних, кредитних, депозитних та інших рахунках. Залежно від конструктивних характеристик програмного комплексу ОДБ автоматизація проведення розрахункових операцій їх обліку і контролю здійснюються в національній валюті та валюті інших країн в одному або в двох окремих ОДБ. У більшості програмних пакетів ОДБ передбачається, що головними виконавцями автоматизації розрахункових операцій є операціоністи, контролери, технологи. Для них у банківській системі створюються відповідні АРМ. Конкретний перелік операцій для кожного АРМ залежить від за провадженого технологічного процесу, наявності технічних засобів, обсягу документообороту тощо.

При автоматизації розрахункових операцій в банківських установах вирізняють операції введення первинних платіжних документів -- ППД-- та формування відповідних файлів ППД і, власне, розрахункові операції, тобто операції оплати, які приводять до зміни стану залишків і оборотів на відповідних особових і балансових рахунках.

Одна з поширених технологій автоматизованого виконання розрахункових операцій передбачає, що перші операції виконуються на АРМ операціоністів або операторів з підімкненням АРМ контролера, а другі операції виконуються, як правило, на АРМ технолога. За такої технології на АРМ операціоніста, оператора і контролера не можна змінити стан рахунків. Він може бути змінений лише з АРМ технолога. При цьому операції введення даних і їх обробки розділені в часі, що дає можливість управляти в банку протягом операційного дня процесом оплати та рухом коштів.

Інша технологія передбачає, що операціоніст виконує не тільки ввід даних і формування файлів ППД, а і в інтерактивному режимі проводить їх обробку. Тобто він має безпосередній доступ до всіх даних особового рахунку і виконує операції оплати.

Технологічний процес автоматизації розрахункових операцій здійснюється за допомогою програм, які об'єднані в модуль під назвою «Особові рахунки». Цей модуль перед його запуском налагоджують, виконуючи такі дії:

· установлюють повноваження стосовно допуску співробітників банку до особових рахунків;

· визначають типи особових рахунків, необхідних для податкової адміністрації;

· закріплюють за особовими рахунками процентні ставки.

23. Охаактеризувати систему «Клієнт-банк», її інформаційне забезпечення

Електронна система передавання документів «Клієнт -- банк» призначена для того, аби віддалені клієнти банку -- користувачі цієї системи мали змогу отримувати банківські послуги через канали зв'язку.

Такі системи називають ще системний електронних платежів «Клієнт/Офіс -- Банк» -- СЕПКОБ. Така система не підмінює, а лише доповнює традиційну систему платежів електронною безпаперовою технологією обміну платіжними документами та інформацією між клієнтом і банком. За допомогою зазначеної системи клієнт банку заповнює платіжний документ на комп'ютері у своєму офісі, а програмне забезпечення системи надсилає його до банку, де цей документ далі обробляють відповідні елементи системи. Отже, СЕПКОБ -- це система передавання даних, яка замінює такі традиційні засоби зв'язку, як пошта, телеграф, телекс, даючи клієнтові змогу скористатися потрібною послугою, не відвідуючи операційного залу банку. Робота в СЕПКОБ надає клієнтові чимало переваг порівняно з традиційною технологією платежів.

По-перше, кожний клієнт може зі свого офісу за допомогою комп'ютера керувати власним розрахунковим рахунком. Більш того, якщо він має портативний комп'ютер, то може скористатися такою послугою не лише з офісу.

По-друге, обслуговування клієнтів здійснюється цілодобово.

По-третє, скорочуються операційні витрати порівняно з телеграфним або телексним зв'язком, дешевшими стають підготовка й оформлення платіжних документів.

По-четверте, існує можливість безпосередньої взаємодії СЕПКОБ з АІС клієнта і організації безпаперової обробки даних при розв'язуванні ЇЇ задач.

За спостереженнями спеціалістів, активне підприємство звертається в банк до 15 раз за операційний день, на що витрачається до трьох годин робочого часу. Система «Клієнт -- банк» дозволяє зекономити і час і гроші.

Доцільність використання системи для клієнта пов'язана також з проблемою визначення часу виникнення податкових зобов'язань при оплаті або отриманні коштів.

Клієнт отримує збільшення швидкості проводок грошей і отримання виписок по рахунках. Більше того, виникає можливість однієї людини працювати з декількома рахунками (субрахунками), які можуть знаходитися в різних кінцях країни.

До інших переваг можна віднести зменшення кількості помилок під час вводу й підготовки фінансових документів і захист від типових банківських ризиків (помилкові направлення платежів, загублення документів, їх фальсифікація та спотворення тощо).

Клієнт, працюючи в системі, може не лише відправляти платежі, а й користуватися іншими банківськими послугами (діставати інформацію про операції на своєму рахунку, про зміни його поточного стану протягом доби, курси валют тощо).

24.Основні етапи розвитку ІС

ІС 1-го покоління, які у вітчизняній літературі відомі під назвою «Автоматизовані системи управління (АСУ) -- позадачний підхід», а в зарубіжній -- «Системи (електронного) оброблення даних», обмежувались розв'язуванням деяких функціональних управлінських задач, зокрема задач бухгалтерського обліку. Для кожної такої задачі окремо готувались дані, створювалась математична модель і розроблялось програмне забезпечення. Крім процедур безпосереднього розв'язування задачі до програм вносились процедури формування та ведення необхідного інформаційного фонду. Такий підхід характеризувався інформаційною надмірністю (дані, сформовані для однієї задачі, не могли бути використані для розв'язування інших), математичною надмірністю (відомо, що математичні моделі різних задач мають спільні блоки), тривалістю та великою трудомісткістю розробки, недостатньою адаптованістю ІС до можливих змін.

В основу побудови ІС 2-го поколіннябуло покладено концепцію централізовано керованої бази даних, яка за допомогою спеціального програмного продукту (системи керування базою даних) обслуговує всі прикладні програми. Інакше кажучи, забезпечувалось колективне використання даних. Згідно з цим системи 2-го покоління називали «АСУ -- концепція бази даних» та «Управлінські (адміністративні) ІС». Головна функція таких систем полягала в забезпеченні керівництва інформацією.

В ІС 3-го покоління було реалізовано концепцію єдиної централізовано керованої бази моделей -- блоків обчислень, спільних для багатьох прикладних програм. Такі системи дістали назву систем підтримки прийняття рішень. СППР -- це інтерактивна комп'ютерна система, призначена для підтримки різних видів діяльності в разі прийняття рішень стосовно слабоструктурованих або неструктурованих проблем. Сьогодні в різних галузях СППР розглядаються як перспективний напрям використання обчислювальної техніки та інструмент підвищення ефективності праці.

25. Сутність та особливості економічної іноформації умовах автоматизованої обробки даних

Інформація- це сукупність відомостей даних, які сприймаються з навколишнього середовища, вхідна інформація,видають у навколишнього середовища вихідна інформація певної с-м.

Іформаціяповинна відображати реальний світ, процеси явища використовуючи при цьому зрозумілу користувачеві мову.У теорії автоматизоване оброблення інформації її розглядають як сукупність знань,що є об'єктом нагромадження,реєстрації, передачі, збереження, оброблення.

Економічна інформація (ЕІ) -- це сукупність відомостей про соціально-економічні процеси, що слугують для управління цими процесами і колективом людей у виробничій і не виробничій сферах.

Вона чисельно характеризує стан виробничо-господарської та фінансової діяльності об'єкта через систему натуральних і вартісних показників, циркулюючи у виробничій та невиробничій сферах, органах управління. За допомогою економічної інформації можна простежити взаємозв'язки між ланками, напрями його розвитку та прийняття управлінських рішень. Іншими словами, економічна інформація -- це дані, які використовуються в управлінні об'єктом.

Економічна інформація налічує багато різновидів. Відповідно до виконуваних функцій управління виділяють такі види інформації:

прогнозна -- пов'язана з функцією прогнозування, відображає ймовірне твердження про майбутній стан господарських процесів. Наприклад, прогнозований розмір прибутку;

планово-договірна -- пов'язана з функцією планування і описує господарські процеси, що мають відбутися в заданому часовому періоді. Наприклад, обсяг випуску конкретного найменування продукції, кількість матеріалів конкретного найменування за договором.

облікова -- пов'язана з функціями оперативного, бухгалтерського, статистичного обліку і відбиває господарські процеси які вже здійснилися, а також фактичний стан.

нормативна -- пов'язана з функцією підготовки виробництва. Вона регламентує витрати матеріальних та трудових ресурсів, рівень запасіві заділів. Наприклад, норми витрати матеріалу на виріб.

цінова -- включає ціни, тарифи, розцінки (ціни можуть бути планові, фактичні, договірні, прейскурантні, відпускні, рптові, роздрібні).

довідкова -- призначена для деталізації процесів, розшифрування і доповнення різними відомостями. Наприклад, найменування і адреса підприємства.

таблична -- містить коефіцієнтні величини. наприклад, розмір податку з оподаткованої суми заробітку.

Економічна інформація є предметом автоматизованого оброблення.

За технологією оброблення економічну інформацію поділяють на види:

первинна -- інформація, що надходить до об'єкта. Первинна інформація --це інформація яка виникає на початковій стадії процесу управління. Вона уявляє собою сукупність початкових даних, які необхідні для рішення задач;

внутрішня -- інформація, що виникає в процесі господарської діяльності об'єкта;

зовнішня -- інформація, що виникає за межами об"єкта;

змінна -- інформація, що характеризується зміною своїх значень при кожній її реєстрації. Використовується в одному циклі оброблення.

умовно-стала -- інформація, що зберігає свої значення протягом тривалого часу;

необроблена -- інформація, що в незмінному вигляді переходить із вхідної у вихідну.

вхідна -- інформація, що вводиться до оброблення;

похідна -- інформація заново створена;

проміжна --інформація, що надходить для чергового оброблення. Проміжна інформація характеризується тим, що містить результати розрахунків, що використовуються надалі для наступних розрахунків;

вихідна --видається наприкінці оброблення, як кінцевий результат. Вихідна інформація утворюється як результат рішення задач і використовується для управління об'єктом і прийняття управлінських рішень.

26. Загальні принципи побудови та функціонування національної системи масових електронних платежів(НСМЕП)

НСМЕП - внутрішньодержавна банківська багато емітентна платіжна система масових платежів, яка була створена за підтримки і за ініціативою Національного банку України, де розрахунки за товари і послуги, одержання готівки та інші операції здійснюються за допомогою платіжних смарт-карток за технологією, розробленою Національним банком України.

Метою створення НСМЕП є розроблення та впровадження в Україні відносно дешевої, надійно захищеної, автоматизованої системи безготівкових розрахунків, яка здебільшого розрахована на роботу в режимі «off-line».Оф-лайн (off-line) операція - операція з використанням платіжної картки, технологічна схема виконання якої не потребує під час виконання операції безперервного зв'язку в режимі реального часу з емітентом та еквайром. Під час здійснення оф-лайнових операцій використовується залишок коштів відповідного платіжного додатка платіжної картки, а авторизація операції проводиться терміналом (банкоматом), на якому виконується ця операція з використанням модуля безпеки термінала.

З упровадженням НСМЕП громадяни України матимуть змогу оплачувати товари і послуги у безготівковій формі за допомогою смарт- карток, а також зберігати й накопичувати заощадження у банках на поточних і карткових рахунках. Таким чином, можна очікувати не лише значного розширення можливостей банківської системи України завдяки додатковому залученню коштів населення, а й забезпечення завдяки роботі НСМЕП додаткових прибутків громадян у вигляді відсотків за залишком на їхніх банківських рахунках.

До того ж технологією НСМЕП передбачено також широке застосування платіжних карток юридичними особами (це корпоративні та бізнес-картки).

27. Призначення єдиної систему класифікації та кодування техніко-економічної інформації

При розв'язуванні економічних задач слід забезпечити їх порівнянність. Порівнянність результатів розв'язування різних економічних задач у різних сферах управлінської діяльності і на різних рівнях управління народним господарством, а також можливість використання цих результатів для розв'язування інших задач можуть бути забезпечені за наявності єдиних систем угруповань, здобутих за єдиними класифікаційними ознаками.

Ці проблеми розв'язуються створенням Єдиної системи класифікації та кодування техніко-економічної інформації (ЄСКК ТЕI).

ЄСКК являє собою комплекс взаємозв'язаних класифікаторів техніко-економічної інформації, пристосованих до безпосередньої обробки засобами обчислювальної техніки з автоматизованою системою ведення цих класифікаторів.

Отже, ЄСКК складається із сукупності взаємопов'язаних класифікаторів техніко-економічної інформації, систем їх ведення, науково-методичних і нормативно-технічних документів з розробки, ведення та впровадження, а також організацій і служб, які виконують роботи з класифікації та кодування.

ЄСКК ТЕI встановлює склад та зміст робіт із класифікації та кодування техніко-економічної інформації, єдиний порядок планування та виконання цих робіт у країні.

Основною метою створення ЄСКК ТЕI є стандартизаціяінформаційногозабезпеченняпроцесівуправліннянароднимгосподарством на основізастосуваннязасобівобчислювальноїтехніки.

Ця мета зумовлена тим, що роботи в галузі ЄСКК ТЕI зрештою спрямовані на підвищення ефективності управління народним господарством шляхом стандартизації та уніфікації.

Поставлена мета створення ЄСКК ТЕI визначається сукупністю задач, що розв'язуються в системі. Основним завданням створення ЄСКК ТЕI є упорядкування, систематизація, класифікація і кодування різних видів ТЕI, які циркулюють у системі управління народним господарством, створення комплексу взаємопов'язаних класифікаторів ТЕI і організація їх ведення.

Вирішення цієї проблеми спрямоване на забезпечення умов для широкого застосування засобів обчислювальної техніки в галузі автоматизації процесів переробки інформації. Висока ефективність функціонування інформаційних систем обробки даних досягається за рахунок забезпечення інформаційної сумісності при їх взаємодії на основі застосування класифікаторів, які містять коди і назви економічних і соціальних об'єктів та їх властивостей.

28. Загальна характеристика режимів роботи ЕОМ

Режими роботи ЕОМ розрізняють залежно від можливостей користувача мати доступ домашинних ресурсів, а також особливостей організації програмного й технічного забезпечення. Державними стандартами України виділені такі режими роботи ЕОМ: 1) пакетний; 2) діалоговий; 3) інтерактивний; 4) реального часу;5) розподілу часу.

Пакетний режим-- це режим, при якому користувач не має доступу домашинних ресурсів, а обробка інформації виконується у спеціальному підрозділі. Такий режимроботи ЕОМ використовується при централізованій обробці інформації. Для організації роботи ЕОМу такому режимі створюється підрозділ, основною функцією якого є обробка інформації. Працівниками такого підрозділу здебільшого є спеціалісти з обчислювальної техніки. Вони незацікавлені в результатах обробки за змістом, їх цікавлять результати роботи за формою. Наприклад, в обчислювальному центрі обробляється інформація про наявність і рух матеріалів на складі. Урезультаті обробки інформації на ЕОМ друкується оборотна відомість наявності та руху матеріалівна складі. Оператори обчислювального центру не аналізують змісту такої відомості, вони некористуються нею у своїй професійній діяльності. Операторів цікавить лише процес створеннявідомості за допомогою ЕОМ та вчасність і коректність її друкування.

Інтерактивний режим роботи ЕОМ-- це режим, в якому користувач має безпосередній доступдо машинних ресурсів і має вплив на процес обробки інформації. Такий вплив спричинюється довідповідної реакції системи. Діалоговий режим роботи ЕОМ-- це режим, в якому людина і ЕОМ обмінюються інформацієюу темпі, який можна порівняти з темпом обробки інформації людиною. І інтерактивному і діалоговому режиму притаманна робота у вигляді діалогу. Інтерактивний тадіалоговий режим може застосовуватися як при централізованій, так і при розподіленій обробціінформації. Для централізованої обробки інформації користувачем, який має доступ до ресурсівЕОМ, може бути оператор обчислювального центру, або іншого спеціального підрозділу, деінформація обробляється.

Режим реального часу-- це режим, в якому обробка інформації ведеться зі швидкістю, близькоюдо швидкості процесу в реальному житті, при якому інформація обробляється. Такий режимнайчастіше використовується в автоматизованих системах управління технологічними процесами. Уцих системах ЕОМ підімкнена до спеціального обладнання, яке автоматично реєструє стантехнологічного процесу(наприклад, температуру рідини, вміст якихось речовин тощо). Обладнанняпередає на ЕОМ сигнали, які вона може аналізувати. На підставі аналізу ЕОМ формує сигнали длявпливу на процес, передає їх обладнанню, яке автоматично вносить зміни до стану процесу.

Режим розподілу часу-- це режим, в якому до машинних ресурсів одночасно можуть звертатисякілька користувачів або програм, і в якому обробка інформації відбувається так, що в користувачаскладається враження монопольного володіння машинними ресурсами. Для реалізації такого режимунеобхідна наявність спеціального програмного забезпечення, а іноді -- і спеціальних технічнихпристроїв.

29. Комп'ютерні технології. Характеристика та класифікація технологічних операцій

Під інформаційною (комп'ютерною) технологією розуміють сукупність засобів і методів збору, реєстрації, обробки і доведення до користувача інформації в системах організаційного управління.

Усі інформаційні технології мають грунтуватися на однакових принципах. Найважливішими серед них є такі.1. Зручність виконання операцій для користувача.2. Мінімальні витрати ручної праці, пов'язані з обробкою інформації.3. Можливість перевірки повноти та коректності розрахунків на ЕОМ.4. Мінімальні витрати часу при потребі поновити інформацію в разі її втрати.5. Забезпечення захисту інформації від несанкціонованого доступу.

Операція -- це комплекс дій над інформацією та її носіями, які виконуються на одному робочому місці.

Технологічні операції за призначенням поділяються на виконавські та контрольні. Виконавські операції змінюють значення атрибутів або форму подання інформації. Контрольні операції звичайно не змінюють значень атрибутів і форми подання інформації, а лише перевіряють правильність виконавських операцій. Iноді контрольні операції можуть змінювати форму подання інформації (звичайно -- це друкування інформації на папері), але лише з метою контролю. Ця нова форма подання інформації ніде більше не використовується.

За ступенем механізації операції поділяються на ручні, машинно-ручні (автоматизовані) та автоматичні. Сама назва виду операції пояснює особливості її виконання. В автоматичних операціях може бути невелика кількість ручної праці. Наприклад, автоматична операція обробки інформації на ЕОМ може містити ручні дії зі встановлення машинних носіїв інформації, підготовки пристроїв до роботи тощо.

За функціонально-часовими характеристиками операції поділяються на операції збору та реєстрації інформації, передачі її на обробку, підготовки машинних носіїв, обробки, видачі результатів, розмноження результатів.

Кожна технологічна операція може бути віднесена до того чи іншого класу операцій за кожною з ознак класифікації. Наприклад, операція перенесення даних на магнітну стрічку -- це виконавська операція, операція машинно-ручна, операція підготовки машинних носіїв.

30. Основні компоненти системи підтримки прийняття рішень

Системи підтримки прийняття рішень (СІIIIP) являють собою системи, розроблені для підтримки процесів прийняття рішень менеджерами у складних слабоструктурованих ситуаціях, пов'язаних із розробкою та прийняттям рішень.Особливості СППР:Інтерактивність СППР означає, що система відгукується на різного роду дії, якими людина маг намір вплинути на обчислювальний процес, зокрема в діалоговому режимі.

Інтегрованість СППР забезпечує сумісність складових системи щодо управління даними і засобами спілкування з користувачами у процесі підтримки прийняття рішень.

Потужність СППР означає здатність системи відповідати на найістотніші запитання.

Доступність СППР це здатність забезпечувати видачу відповідей на запити користувача в потрібній формі і в необхідний час.

Гнучкість СППР характеризує можливість системи адаптуватися до змін потреб і ситуацій.

Надійність СППР означає здатність системи виконувати потрібні функції протягом заданою періоду часу.

Робасність СППР це ступінь здатності системи відновлюваїнея в ран виникнення помилкових ситуацій як зовнішнього, так і внутрішнього походження.

Мету і призначення СППР другого покоління можна визначити так:

* допомога в розумінні розв'язуваної проблеми. Сюди належать структуризація проблеми, генерування постановок задач, виявлення переваг, формування критеріїв;

* допомога в розв'язуванні задачі: генерування і вибір моделей та методів, збір і підготовка даних, виконання обчислень, оформлення і видача результатів;

* допомога щодо аналізу розв'язків, тобто проведення аналізу типу «Що ... коли ...?» та інше, пояснення ходу розв'язування, пошук і видача аналогічних рішень у минулому та їх наслідків.

2. Сучасні комп'ютерні системи підтримки прийняття рішень мають такі характеристики:

1. СППР надає керівникові допомогу у процесі прийняття рішень і забезпечує підтримку в усьому діапазоні контекстів сгруктурованих, напівструктурованих і неструктурованих задач. Розум людини та інформація, що генерується комп'ютером, становлять одне ціле для прийняття рішень.

2. СППР підтримує і посилює (але не іамінює і не відміняс)міркування та оцінки керівника. Контроль лишається за людиною. Користувач «почуває себе комфортно» і «як удома» у системі, а не зазнає «залякування» з боку системи.

3. СППРпідвищує головним чином ефективність прийнятих рішені, (а не лише продуктивність ОПР). На відміну від адміністративних інформаційних систем, в яких акцент робиться на максимальній продуктивності аналітичного процесу, у СППР значно вагомішою є ефективність процесу прийняття рішень.

31. Уніфікована система первинної документації, поняття, склад та вимоги

Уніфікована система первинної документації розглядається за своїм складом як комплекс взаємопов'язаних форм документів, процесів і правил документування даних і документообігу, які відповідають єдиним правилам та вимогам, а за змістом - як засіб реалізації інформаційних процесів для документованого обміну даними, що мають нормативно-правову основу при управлінні народним господарством.

Головною особливістю уніфікованої системи первинної документації (УСПД) є те, що вона містить інформаційні, нормативно-правові і організаційно-технічні аспекти, а також відбиває соціально-економічну природу управління народним господарством.

Проектування первинних документів пов'язане з вирішенням трьох основних питань: вибором необхідних форм єдиної уніфікованої системи документації, побудовою унікальних форм документів згідно з вимогами державних стандартів або експлуатаційними характеристиками використовуваних технічних засобів, організацією раціонального документообігу.

Уніфіковані форми первинних документів затверджуються або реєструються Держстандартом. Вони розробляються і затверджуються Міністерством статистики. Міністерством фінансів, іншими міністерствами і відомствами згідно з типовими формами. Кожній формі присвоюється номер за Загальнодержавним класифікатором управлінської документації, а реквізити, які вносяться до первинного документа, мають кодуватися відповідно до загальнодержавних або локальних класифікаторів техніко-економічної інформації.

Вибір уніфікованих форм первинних документів при створенні комп'ютерних інформаційних систем грунтується передусім на визначенні складу реквізитів, які потрібні для кожної функціональної задачі системи управління з урахуванням їх інформаційної взаємодії, а також на виконанні вимог, що ставляться у зв'язку з використанням конкретних засобів обчислювальної техніки.

32. Поняття про старт-картки та специфіка їх використання

смарт-картка, або інакше -- інтелектуальні картка лише зберігає дані, як це робить звичайна МПК, а й оперує ними, обробляє їх згідно із заданими правилами. Це досягається вмонтуванням у картку мікросхеми, яка має процесор, пам'ять, ввід/вивід і власну операційну систему. Фактично смарт-картка -- це маленький комп'ютер, потужність якого цілком порівнювана з потужністю ЕОМ початку 80-х років. Характеристики смарт-картки: тактова частота -- близько 3 МГц, ємність 03 У -- 256 байт, обсяг постійної пам'яті -- близько 10 кбайт.

Завдяки мікросхемі в самій картці можна зберігати ліміт наявних грошей, обліковувати витрати та визначати баланс і розмір фактичного залишку, не звертаючись до комп'ютера банку або до розрахункового центру. Сума ліміту «видається» в банку, записується в смарт-картку на одному пристрої за певними правилами (технологією), а сума поточних витрат і поточний залишок визначаються в місці покупки в ТТ, де є спеціалізовані розрахункові термінали.

Розрахункові термінали, контактуючи зі смарт-карткою, активізують у ній відповідні поля й змінюють розміри витрат і залишків грошей, а також «знімають» ідентифікатор клієнта, номер його РР, суму покупки й ідентифікатор банку-платника. На підставі цих даних формується картка торгівця, встановлюється зв'язок ТТ із банком і на рахунок ТТ нараховуються гроші.

Купуючи товар, покупець пред'являє касирові свої покупки і смарт-картку. Остання вставляється у спеціальний касово-розрахунковий термінал, де є рідер (спеціальний пристрій) для її читання. За допомогою ПІН перевіряють, чи дійсна картка та чи є на ній сума, достатня для оплати покупки. Якщо ні, то відбувається «повернення» товару -- покупка відкладається. У противному разі дебетується смарт-картка і кредитується касовий апарат. Усе це виконується за лічені секунди, без жодного зв'язку із центром або комп'ютером банку.

Завантажена смарт-картка містить готівку, котру можна використовувати як замінник монет і банкнот. Такі електронні гроші допомагають усувати труднощі, які пов'язані з використанням готівкових грошей (наприклад, оплатою експлуатаційних витрат і т. ін.). їх можна ефективно використовувати для оплати невеликих покупок у магазинах і торговельних точках.

33. Охарактеризувати технологію створення та ведення інформаційних масивів

З точки зору використання масивів на різних етапах технологічного процесу обробки даних виділяють такі типи масивів: вхідні (первинні), основні (базові), робочі (проміжні) й вихідні (результатні).

Вхідні масиви - це проміжна ланка між первинними інформаційними повідомленнями і основними масивами. Зміст і розміщення даних у вхідному масиві аналогічні змісту і розміщенню їх у первинному інформаційному повідомленні. Основні масиви створюються на основі вхідних, постійно зберігаються і містять основні дані про об'єкти управління і процеси виробництва. Робочі масиви призначені для роботи програм, які реалізують розв'язання конкретних задач процесів управління і містять обмежене коло атрибутів одного чи кількох основних масивів. Вихідні масиви формуються в процесі розв'язання задачі й використовуються для модифікації основних масивів і виведення вихідних (результатних) інформаційних повідомлень.

Зовнiшньомашинна iнформацiйна база - частина iнформацiйної бази, яка являє собою сукупнiсть повiдомлень, сигналiв i документiв, призначених для безпосереднього сприйняття людиною без застосування засобiв обчислювальної технiки.

Внутрiшньомашинна iнформацiйна база - частина iнформацiйної бази, що використовується в IC на носiях даних.

Така зовнiшньомашинна IБ має багато модифiкацiй вiд подання у виглядi повiдомлень на паперовому носiї, запитiв на екранi дисплея, мовного спiлкування з ЕОМ та ін.

Внутрiшньомашинна IБ пройшла три етапи еволюцiї.

Перший етап характеризується роз'єднаним фондом даних: Данi розглядаємо на трьох рiвнях, i є пряма залежнiсть логiчного рiвня програм, фiзичного та логiчного рiвня збереження.

Другий етап централiзований фонд даних. Залишаються залежнi логiчнi рiвнi програми i збереження.

Третiй етап - організація баз даних. Усі рівні незалежні.

Нині існують другий і третій етапи. Основною задачею є визначення потрібної кількості баз даних і оптимального розподілу інформації між ними з урахуванням того, що економічний об'єкт - це динамічна система, яка перебуває в постійному розвитку. Використовуючи пріоритет виробничих функцій, необхідно побудувати таку базу даних.

34. Поняття та класифікація АБД

АБД - це система інформаційних, математичних, програмних, мовних, організаційних і технічних засобів, які необхідні для інтегрованого нагромадження, зберігання, ведення, актуалізації, пошуку і видачі даних.

АБД можна класифікувати за різними ознаками.

1. За призначенням АБД бувають:

-- інформаційно-пошукові;

-- спеціалізовані за окремими галузями науки та техніки;

-- банки даних для автоматизації задач організаційно-економічного управління;

-- банки даних для систем автоматизації наукових досліджень і виробничих випробувань;

-- банки даних для систем автоматизованого проектування.

2. За архітектурою обчислювального середовища АБД бувають централізовані і розподілені.

3. За видом інформації, що зберігається, розрізняють банки даних, банки документів і банки знань.

4. За мовою спілкування користувача з БД розрізняють системи з базовою мовою (відкриті системи) та власною мовою (закриті системи).

У відкритих системах мовним засобом спілкування з БД є одна з мов програмування, наприклад Фортран, Паскаль тощо. В таких системах для спілкування з БД потрібний посередник, тобто програміст, який володіє вибраною мовою програмування.

Закриті системи мають власну мову спілкування, що, як правило, набагато простіша за мови програмування. Тому в таких системах не потрібний посередник-програміст для спілкування з БД. Самі користувачі за відповідної підготовки зможуть працювати з БД.

35. Поняття машинного інформаційного забезпечення та автоматизованого банку даних

Машинна інформаційна база - це частина інформаційної бази системи, що являє собою сукупність інформаційних файлів, які зберігаються в пам'яті ЕОМ та на магнітних носіях.

Машинна інформаційна база складається з інформаційних файлів, які можуть бути організовані у вигляді БД, тобто інтегрованої сукупності пов'язаних між собою файлів, якими керує СУБД.

Файл - це інтегрована сукупність логічно-пов'язаних між собою даних, які містяться поза програмою у зовнішній пам'яті за допомогою спеціальних операцій.

В процесі розробки АІС машинна інформаційна база пройшла такі стадії:

1. підготовка інформаційних файлів

2. створення єдиної БД

3. створення СППР

АБД - це система інформаційних, математичних, програмних, мовних, організаційних і технічних засобів, які необхідні для інтегрованого нагромадження, зберігання, ведення, актуалізації, пошуку і видачі даних.

Основними складовими компонентами АБД є база даних (БД) і система управління БД(СУБД).

База даних -- це поіменована, структурована сукупність взаємопов'язаних даних, які характеризують окрему предметну область і перебувають під управлінням СУБД. БД являє собою інтегроване сховище даних, яке призначене для використання багатьма споживачами і забезпечення незалежності даних від прикладних програм.

Усі дані, які зберігаються в БД, поділяються на фонд і архів даних. Фонд даних-- не активні дані, з якими постійно працюють прикладні нроірами, які зберігаються на вінчестері і перебувають безпосередньо під управлінням СУБД. Архіви -- це копії файлів БД. які зберігаються на магнітних стрічках, сидеромах. гнучких магнітних дисках чи вінчестері іншої (резервної") ЕОМ. Особливістю БД є тс. що вона складається з даних та їх опису. Опис даних називають метаданими.

Усі численні функції СУБД можна згрупувати так:

1. Управління даними.

2. Доступ до даних.

3. Організація і ведення зв'язку з користувачем

Крім БД і СУБД до складу АБД входять мовні, технічні та організаційні засоби. Розглянемо кожний із них

36. Методи класифікації економічної інформації

Система класифікації визначається і характеризується використаним методом класифікації, ознаками класифікації, їх послідовністю і кількістю рівнів (ступенів) класифікації, а також кількісно груповані (ємністю). Загалом ознака класифікації -- це властивість об'єкта класифікованої множини.

Розрізняють два основні методи класифікації:

1) ієрархічний;

2) фасетний.

Метод класифікації -- це по суті сукупність правил створення системи класифікаційних угруповань і їх зв'язки між собою.

Ієрархічний метод класифікації характеризується тим. що початкова множина об'єктів техніко-економічної інформації послідовно поділяється на угруповання (класи) першого рівня поділу, далі - на угруповання наступного рівня і ін.

В ієрархічній класифікації в частинному випадку на кожному рівні поділу може бути використана одна ознака. Це означає, що об'єкти початкової множини характеризуються однаковим набором ознак.

Застосування ієрархічного методу класифікації пояснюється його доброю пристосованістю до ручної обробки, звичністю, великою інформативністю кодів, які мають змістове навантаження. Проте цей метод класифікації має ряд недоліків, які іноді утруднюють його використання. Це передусім жорсткість структури, яка зумовлена фіксованістю ознак і їхньою послідовністю. Крім того, ієрархічний метод класифікації не дає змоги агрегувати об'єкти за будь-яким раніше не передбаченим довільним поєднанням ознак, а також у деяких випадках ускладнює автоматизовану обробку, оскільки утворюється нестандартний розподіл послідовності ознак.

Перелічені недоліки ієрархічного методу класифікації компенсуються фасетним методом, за якого початкова множина об'єктів може незалежно поділятися на класифікаційні угруповання щоразу з використанням однієї з обраних ознак.

Кожна ознака фасетної класифікації відповідає фасеті, що являє собою список значень найменованої ознаки класифікації. Отже, система класифікації може бути подана переліком незалежних фасетів (списків), які містять значення ознак класифікації. Для кожної фасетної формули може бути утворена ієрархічна класифікація, в якій на кожному рівні поділу використовується одна ознака, що відповідає окремій фасеті, а послідовність ознак визначається фасетною формулою.

Фасетний метод класифікації не має недоліків ієрархічного методу. Він особливо ефективний у разі функціонування комп'ютерних інформаційних систем.

37. Категорії класифікаторів, порядок їх розробки, впровадження та ведення

Класифікатор ТЕI -- це офіційний документ, який містить систематизований звід назв і кодів класифікаційних угруповань, а також назв і кодів об'єктів класифікаційної множини. Класифікатор ТЕI характеризується класифікованою множиною об'єктів, чинними в ньому методами класифікації та кодування, які визначають структуру коду.

Загальнодержавні класифікатори ТЕI мають затверджуватися Держстандартом України і обов'язково застосовуватися при обміні інформацією між системами управління різних міністерств або відомств.

Галузеві (відомчі) класифікатори затверджуються відповідними міністерствами (відомствами) країни і застосовуються при обміні інформацією між об'єднаннями, підприємствами та організаціями, підпорядкованими міністерству або відомству.

Класифікатори підприємств затверджуються керівництвом підприємств і застосовуються при організації інформаційної взаємодії всередині підприємства.

У практиці розробки та організації використання класифікаторів вирізняють ряд стадій:

1-ша -- організація розробки класифікатора, складання та затвердження технічного завдання;

2-га -- складання та затвердження методики розробки класифікатора;

3-тя -- розробка проекту класифікатора та розсилання його на відгук;

4-та -- обробка відгуків, редагування класифікатора, експериментальна перевірка;

5-та -- затвердження і реєстрація класифікатора;

6-та -- видання класифікатора;

7-ма -- організація ведення класифікатора;

8-ма -- упровадження класифікатора.

З метою обліку, уніфікації та скорочення кількості класифікаторів ТЕI, що використовуються в IС обробки даних, затверджені в установленому порядку класифікатори підлягають реєстрації.

У процесі розробки комплексу класифікаторів постала потреба їх ведення. Система ведення класифікаторів -- це сукупність служб, засобів і методів, які забезпечують підтримку класифікаторів в актуальному стані та інформаційне забезпечення абонентів.

Основна мета створення системи ведення класифікаторів була визначена як оперативне забезпечення повною та вірогідною інформацією, яка міститься в класифікаторах, інформаційних систем управління різного рівня, а також підприємств і організацій країни.

Ведення класифікаторів може відбуватися вручну і за допомогою обчислювальної техніки. В останньому випадку створюються автоматизовані системи ведення класифікаторів.

38. Призначення та структура національної системи масових електронних платежів

У системі існують такі основні види робіт:

вступ банку до системи; замовлення та виготовлення карток; ініціалізація карток; системна персоналізація карток; банківська персоналізація карток; персоніфікація карток; операція з картками; спеціальні операції.

НСМЕП має повний набір апаратних, програмних і організаційних засобів для забезпечення керування всіма складовими системи, у тому числі інтелектуальними картками, терміналами, інкасацією трансакцій, клірингом, а також інтерфейсом та інтеграцією з банківськими системами.

Для технічного керування роботою системи використовуються два системних списки: так звані «зелений листок» та «стоп-листок».

«Зелений листок» містить список банків-емітентів учасників системи. Він є у всіх банках і терміналах. Коригує цей список і поширює його в системі ГПЦ.

«Стоп-листки» містять картки, які заборонені для обробки в системі.

Для проведення розрахунків кожен банк має отримати інформацію про здійснені операції. Ця інформація в системі нагромаджується двома способами: для операцій прямого платежу -- безпосередньо під час самої операції, а для всіх інших -- у процесі її збору.

Взаєморозрахунки в системі між її учасниками здійснюються за кліринговою схемою. Тобто після завершення сеансів поточного дня РПЦ розраховують нетто-позиції кожного банку з свого регіону та передають їх до ГПЦ. Головний процесинговий центр формує остаточні нетто-позиції учасників системи окремо стосовно ЕГ і ЕЧ та за комісійними. Ці дані передаються до розрахункового банку (установи НБУ).

Участь банків у НСМЕП базується на таких основних положеннях:

1. Окремим учасником системи може бути банк (юридична особа) або його філія, яка має МФО і в якій встановлюється автоматизована карткова система. Філія повинна мати дозвіл головної контори банку.

2. Комерційний банк, філії якого є учасниками системи, може мати власний ПІД. Тоді він обслуговує тільки свої філії.

3. Учасник НСМЕП може мати своїх агентів (банки або філії), у яких не встановлено АКС. Тоді він бере на себе повну фінансову відповідальність за них перед іншими учасниками системи.

4. Процесинговий центр, як правило, є структурним підрозділом НБУ або комерційною установою, юридично незалежною від банків, які він обслуговує.

Взаємодія НСМЕП з іншими картковими платіжними системами (VISA і т. ін.) базується на таких принципах:

1) використання єдиних стандартів;

2) взаємне використання існуючої інфраструктури (тобто платіжних і банківських терміналів, банкоматів, каналів зв'язку і протоколів обміну), взаємна маршрутизація повідомлень на рівні ПІД;

3) використання єдиних технологій взаєморозрахунків, резервування та страхування.

39. Типові технологічні операції та їх виконання в інформаційних системах обробки даних

Операції збору та реєстрації інформації

Збір інформації -- це підрахування, зважування, вимірювання або інші варіанти визначення обсягів тієї або іншої господарської операції. Реєстрація -- це занесення зібраних відомостей на носій інформації. Збір інформації може виконуватися вручну, автоматизовано або автоматично. Реєстрація інформації також може виконуватись у трьох варіантах: автоматичному, автоматизовану та ручному.

Операції передачі інформації на обробку

Якщо операція збирається і реєструється не в місці її обробки, то постає потреба її передання. Порядок передання інформації на обробку залежить від типу носія інформації та наявності технічних пристроїв і якості носіїв інформації, які передаються.

Якщо інформація реєструється в документах, то передача їх на обробку виконується кур'єром вручну. Якщо документів багато, то вони обов'язково за ознаками споріднених господарських операцій комплектуються в пачки. Пачка документів здебільшого містить не більш як 150 документо-рядків. Пачки зшиваються або жорстко закріплюються, щоб запобігти втратам документів. На кожну пачку виписується супровідний ярлик, який містить дату складання пачки, кількість документів у ній, прізвище складальника пачки і та ін. Коли пачки приймаються в місцях обробки інформації, вони реєструються в спеціальних журналах.

Операції підготовки машинних носіїв

Якщо інформація передавалась на обробку, то в місці обробки інформація приймається, реєструється і контролюється. Якщо будуть виявлені неточності, відсутність підписів, нечіткі записи, збої при читанні машинного носія, то інформація повертається туди, де вона формувалася. Якщо з інформацією все гаразд, то починається підготовка машинних носіїв для обробки.

Операції обробки інформації та ЕОМ

Коли підготовлено машинні носії інформації, починаються обчислення на ЕОМ. Такі розрахунки виконуються автоматично за допомогою раніше створених програм. Під час обчислень можливі переривання процесу обробки, які пов'язані з тим, що потрібно вибрати подальший режим роботи або прийняти те чи інше управлінське рішення. Процес обробки інформації на ЕОМ закінчується формуванням носіїв інформації або її відображенням -- на екрані чи папері.

40. Переваги та недоліки використання БД в порівнянні з файловою системою

Базою даних (БД) називається поіменована сукупність даних, з тією мінімальною надмірністю, то необхідна для взаємопов'язаності даних, яка адекватно відображає стан об'єктів та їхні відношення у розглядуваній предметній області.

У пакетних системах обробки інформації дані організовуються у вигляді не пов'язаних між собою локальних інформаційних файлів, які мають лінійну структуру. Такі системи називають іноді файловими. Попри відносну простоту організації файлової системи мають низку недоліків. Головними з них є такі:

1.Надлишковість даних. Файлові системи характеризуються значною надлишковістю, оскільки нерідко для розв'язування різних задач управління використовуються одні й ті самі дані.

2.Неузгодженість даних. Сутність цього недоліку полягає в тому, що, при файловій організації ІЗ одна й та сама інформація може розміщуватись у різних файлах.Через це може виникнути неузгодженість даних, коли одне й те саме поле в різних файлах може маги різні значення.

3. Залежність структур даних і прикладних програм. При файловій організації логічна та фізична структура файла має відповідати її опису в прикладній програмі. Переваги застосування АБД в порівнянні з файловою системою

Головні переваги організації ІЗ у вигляді АЬД такі:

1.Багаторазовість використання даних: одні й ті самі дані можуть використовуватися для розв'язування різних задач.

2.Економія витрат на створення й ведення ІЗ: організація ІЗ у вигляді БД характеризується нижчою вартістю на створення і меншими витратами на внесення змін в БД.

3.Зменшення надлишковості даних. Необхідність розв'язування нових задач забезпечується, здебільшого, за рахунок існуючих файлів у БД, а не шляхом створення нових файлів.

4.Швидкість обробки не передбачених запитів до системи. Для обробки таких запитів найчастіше не вимагається створення нової програми мовами програмування. 5.Простота і зручність внесення змін за рахунок єдиної системи ведення БД, яка підтримується засобами СУБД.

6.Логічна та фізична незалежність даних від прикладних програм.

41. Призначення та основні можливості системи SWIFT .Переваги та недоліки мережі

Система СВІФТ -- одна з найвідоміших комп'ютерних мереж, які було створено з ініціативи фінансових організацій. Системи обробки банківських операцій можна поділити на два типи. До першого типу належать системи, в яких виконується оперативне пересилання та зберігання міжбанківських документів, а до другого -- системи, в яких виконуються також функції, безпосередньо пов'язані з виконанням взаємних вимог і зобов'язань банків.

Система СВІФТ належить до першого типу, оскільки вона забезпечує лише передавання та доставляння банківських повідомлень різного типу між банками -- учасниками системи, але не виконує жодних розрахункових чи інших операцій з банківської обробки цих повідомлень.

...