Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

В останні десятиліття інформацію розглядаюсь як один з основних ресурсів розвитку суспільства, а інформаційні системи та технології - як засіб підвищення продуктивності праці та ефективності роботи персоналу. Сучасні темпи розвитку бізнесу вантажоперевезень вказують на необхідність активного впровадження нових методів роботи, відповідних зрослим потребам споживачів. У даній роботі охарактеризована необхідність автоматизації роботи служби експлуатації підприємства вантажоперевезень.

Питання розробки і дослідження інформаційних систем знайшли відображення в роботах таких учених: Голіцин О.Л., Ветлинський В.Н, Ситник В.Ф., Береза А.М., Рогач І. Ф, але дослідження учених цієї галузі не охоплюють всіх аспектів розглянутої проблеми. До теперішнього часу залишається невирішеним питання автоматизації обробки інформації в службі експлуатації автотранспортних підприємств. Впровадження автоматизованої інформаційної системи повинно сприяти підвищенню ефективності діяльності автотранспортного підприємства і забезпечувати якість управління. Автоматизована інформаційна система - сукупність інформації, економіко-математичних методів і моделей, технічних, програмних, технологічних засобів і фахівців, призначених для автоматизованої обробки інформації та прийняття управлінських рішень. Практично всі інформаційні системи в наш час організовуються на основі засобів автоматики й обчислювальної техніки, тому існує широкий спектр програмних систем, які вирішують задачі електронної обробки документів. Створення цілісної інформаційної системи служби експлуатації АТП з урахуванням багатьох конкретних факторів цієї предметної області потребує вивчення та аналіз вже існуючих програмних комплексів, на базі яких можна виконувати удосконалення програмної системи. Тому актуальними є дослідження автоматизації документообігу і служби експлуатації АТП.

Об'єктом науково-дослідницької роботи - є розробка інформаційної системи служби експлуатації АТП. В свою чергу предметом даного дослідження є методи до розробки інформаційних систем служби експлуатації.

Метою даної роботи є розгляд і аналіз проблем, пов'язаних зі створенням інформаційної служби експлуатації АТП. Для досягнення поставленої мети повинні бути вирішені такі основні завдання дослідження:

1) уточнення поняття інформаційної системи підприємства;

2) аналіз структури інформаційної системи АТП;

2) дослідження документообігу служби експлуатації АТП;

4) створення автоматизованої системи служби експлуатації АТП за допомогою СУБД Access;

Для вирішення поставлених завдань використовувалися такі спеціальні методи: логіко-інформаційний метод для уточнення поняття інформаційної системи підприємства; метод оперограм - дослідження документообігу служби експлуатації АТП; аналітичний метод - аналіз структури інформаційної системи АТП та визначення ефективності введення автоматизованого документообігу служби експлуатації АТП ; системний підхід - розробка автоматизованої інформаційної системи служби експлуатації АТП за допомогою СУБД Access.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в розвитку і поглибленні теоретичних основ, розробці автоматизованої інформаційної системи служби експлуатації АТП. Практична значимість одержаних результатів полягає в тому, що автоматизована інформаційна система дозволить систематизувати інформацію, зменшити обсяги ручної праці та помилок в роботі управління служби експлуатації АТП.

1. Теоретичні основи розробки інформаційної системи служби експлуатації

1.1 Поняття інформаційної системи та її структура

Одночасно з розвитком теоретичних засад і вдосконаленням систем управління розвивались також інформаційні системи, покликані підтримувати виробничі та управлінські процеси. Зараз в історії розвитку ІС прийнято виділяти чотири покоління:

1. Перше покоління (1960 - 1970рр.) будувалось за принципом «одне підприємство - один центр опрацювання», а як стандартне середовище виконаннядодатків (функціональних задач) слугувала операційна система фірми ІВМ - MVS.

2. Друге покоління (1970 - 1980рр.) характеризується першими спробами децентралізації ІС, в процесі якої інформаційні технології почали поширюватись на робочих місцях в офісах і відділеннях компаній. Для цього використовувались персональні комп'ютери (ПК). Одночасно почалось широке впровадження технологій систем управління базами даних (СУБД) та пакетів комерційних прикладних програм. Кардинальним нововведенням цього покоління ІС стала багаторівнева модель системи опрацювання даних з використанням децентралізованої бази даних.

3. Третє покоління (1980 - 1992рр). Стрімке поширення мережевих технологій опрацювання даних. Логіка корпоративного бізнесу зажадала об'єднання окремих комп'ютеризованих робочих місць в єдину ІС, і таким чином з'явились обчислювальні мережі розподіленого опрацювання. Спочатку це були однорангові мережі, але в процесі розвитку ІС на цьому етапі однорангового розподіленого опрацювання поступилась місцем ієрархічній моделі «клієнт - сервер».

4. Четверте покоління (з 1992р.) посідає наступну відмінну рису: централізоване опрацювання інформації і єдине управління ресурсами ІС на верхньому рівні поєднується з розподіленим опрацюванням на нижніх рівнях. Для сучасних ІС четвертого покоління характерні наступні особливості:

- повне використання можливостей персональних комп'ютерів і середовища розподіленого опрацювання даних; модульна побудова системи, що передбачає використання різних типів архітектурних рішень вмежах одної ІС;

- економне використання ресурсів системи (як апаратних, так і програмних) за рахунок централізованого збереження та опрацювання даних;

- використання централізованих засобів системного адміністрування, які дозволяють здійснювати контроль за функціонуванням мереж та управління ними на всіх рівнях ієрархії, а також забезпечувати необхідну гнучкість конфігурації системи;

- зниження прихованих експлуатаційних витрат на утримання ІС. Ці витрати складаються, зокрема, з витрат на підтримання функціонування мережі, резервне копіювання даних, налаштування конфігурації мереж, забезпечення захисту даних, відновлення чи інсталювання наступних версій програмного забезпечення тощо. Ці витрати важко виділити в чистому вигляді, а відтак і передбачити в бюджеті організації. [8]

З погляду інформаційних технологій в процесі розвитку ІС відбувався поступовий перехід від опрацювання окремих довільних даних до технологій баз даних, зі зміною схем розв'язування прикладних задач (таблиця 1.1).

Таблиця 1.1- Етапи розвитку ІС

Етап	Перший	Другий	Третій
Назва	Системи опрацювання даних	Управлінські інформаційні системи	Системи підтримки прийняття рішень
Тривалість	1963 - 1972	1972 - 1986	З 1986
Спосіб використання даних	Окремі дані	Дані + БД	БД
Схема розв'язування задач	Розв'язування задач в пакетному режимі	1. Розв'язування задач в режимі реального часу 2. Багатоваріантні розрахунки 3. Елементарне моделювання	1. Розв'язування задач в режимі реального часу 2. Моделювання техніко- економічних процесів 3. Підтримка управлінських рішень

До викладеного вище слід додати ще два дотичних міркування:

По-перше, всі сучасні інформаційні системи розробляються з врахуванням можливості автоматичного виконання операцій, які піддаються формалізації, внаслідок чого сучасні ІС правильніше називати автоматизованими інформаційними системами (АІС).

По-друге, крім прямого економічного ефекту впровадження інформаційних систем має великий вплив на зміну характеру діяльності фахівців та управлінського персоналу.

Розглянувши розвиток інформаційних систем, треба з'ясувати, що саме представляє поняття інформація. Інформація (від латинського іnformatіo - роз'яснення, виклад) - це відомості, передані людьми усним, письмовим або іншим способом (за допомогою умовних сигналів, технічних засобів і т.д.), одна з основних універсальних властивостей предметів, явищ, процесів об'єктивної дійсності, людини, що полягає в здатності сприймати внутрішній стан і впливи навколишнього середовища й зберігати певний час результати, перетворювати отримані й передавати результати обробки іншим предметам, явищам, процесам, машинам, людям. Це будь-які знання про предмети, факти, поняття проблемного середовища, якими обмінюється користувачі системи обробки даних. Як видно, інформація одержала настільки широке поширення в житті цивілізації, що для неї недостатньо одного визначення. [9,11].

Аналогічно ситуація має місце із другим ключовим поняттям - «система». Системою може називатися апаратна частина комп'ютера або безліч програм, призначених для вирішення конкретних прикладних завдань, доповнених процедурами ведення документації й керування розрахунками. Система (від грецького systema - ціле, складене із частин; з'єднання), безліч елементів, що перебувають у відносних і зв'язках один з одним, що утворять певну цілісність, єдність. Виділяють матеріальні і абстрактні.[29]

Поєднавши два розглянутих терміна ми отримуємо поняття «інформаційна система» - це система, що аналізує пам'ять і маніпулює інформацією про проблемну область. Інформаційна система забезпечує збір, зберігання завдання із будь-якої області. Вона допомагає аналізувати проблеми й створювати нові продукти. У відповідності з визначенням, наведеним у Державному Стандарті України інформаційна система - це система, яка організовує накопичення і маніпулювання інформацією щодо конкретної проблеми сфери.[38].

Ширше сутність інформаційної системи можна сформувати в залежності від погляду наступним чином (таблиця 1.2).

Таблиця 1.2 - Сутність інформаційної системи з різних поглядів

З технічного погляду	З ділового погляду	З семантичного погляду
Набір взаємозалежних компонентів, які збирають, зберігають, опрацьовують і розподілять інформацію з метою забезпечення управління організацією та підтримки прийняття управлінських рішень.	Сукупність інформації, апаратно-програмних і технологічних засобів, засобів комунікації, методів і процедур опрацювання даних та персоналу, які організовують збирання, зберігання, опрацювання і розподіл інформації для підготовки і прийняття управлінських рішень.	Сукупність різноманітних взаємозалежних відомостей про стан об'єкта управління та процеси, які відбуваються в ньому. Ці відомості виражені в показниках та інших інформаційних сукупностях, зібраних і опрацьованих за допомогою інформаційних технологій за визначеною методикою та за заданим алгоритмом.

Сутність поняття «інформаційні системи» має багато тлумачень, тому наглядно навести декілька авторів, які пропонують своє пояснення цьому поняттю (таблиця 1.3 ).[27]

Таблиця 1.3 - Тлумачення поняття «інформаційні системи»

Автор	Сутність поняття
Голіцин О.Л.	Iнформаційні системи - це комплекс автоматизованих інформаційних технологій, призначений для інформаційного обслуговування.
Ветлинський В.Н	Інформаційні системи - це організована сукупність взаємопов'язаних засобів обчислювальної техніки, різних довідників і необхідних засобів програмування, що забезпечують вирішення тих чи інших функціональних завдань.
Ситник В.Ф.	Інформаційні системи - об'єднані інформаційні ресурси та засоби ведення інформаційної бази, у тому числі засоби структуризації та систематизації інформації.
Береза А.М.	Інформаційні системи - це людино-машинні системи, які збирають, зберігають, оброблюють і видають за запитом чи замовленням інформацію у вигляді даних і знань, необхідних для керування економічним об'єктом.
Рогач І. Ф	Інформаційні системи - організаційно-техніч-на система, яка забезпечує вироблення рішень на основі автоматизації інформаційних процесів у різних сферах діяльності або їх сполученнях.

Розглянувши вищі наведенні визначення поняття ІС з різних поглядів, можна сформувати поняття ІС. Інформаційна система - це системи, призначена для збору, зберігання, обробки, пошуку, розповсюдження, розподілу, передачі та подання інформації, за рахунок комп'ютерної техніки та програмних засобів, необхідної для керування об'єктом. Дане визначення розкриває усю сутність ІС, та відрізняється від наведених раніше визначень, тим , що в ньому виділені основні функції та задачі інформаційної системи.[10]

З наведених вище визначень та окреслення суті ІС випливає її основне завдання, яке полягає у підготовці і наданні інформації, необхідної для забезпечення управління всіма ресурсами підприємства чи організації, створенні інформаційного та технічного середовища для управління організацією. Основне завдання можна розглядати як сукупність наступних складових:

- збір інформації з різних джерел;

- реєстрування, опрацювання та видача інформації, що характеризує стан виробництва та управління ним;

- розподіл інформації між фахівцями та керівниками, підрозділами та окремими виконавцями у відповідності до їх участі в процесах виробництва чи управління.[9,10]

Після того, як було розглянуто поняття інформаційної системи, можна розглянути її класифікацію. Надамо класифікацію інформаційних систем, яка найбільш часто застосовується на практиці, класифікація приведена на рисунку 1.1.

Рисунок 1.1 - Класифікація інформаційних систем

1) По ступеню автоматизації.

Залежно від ступеня автоматизації інформаційних процесів у системі керування установою, інформаційні системи підрозділяються на ручні, автоматичні й автоматизовані.

- Ручні ІС характеризуються відсутність сучасних технічних засобів переробки інформації й виконанням всіх дій людиною;

- Автоматичні ІС виконують всі операції по переробці інформації без участі людини;

- Автоматизовані ІС допускають участь у процесі обробки інформації як людини, так і технічних засобів, причому головна роль приділяється комп'ютеру. У сучасному тлумаченні в терміні «інформаційна система» вкладається поняття, що автоматизується.

2) По характеру використання інформації.

З цього погляду ИС діляться на інформаційно-пошукові й інформаційно-вирішальні.

- Інформаційно-пошукові системи роблять введення, систематизацію, зберігання, видачу інформації за запитом користувача без складних перетворень даних;

- Інформаційно-вирішальні системи здійснюють всі процеси переробки інформації за певним алгоритмом. Серед них можна провести класифікацію по ступеню впливу виробленої результатної інформації на процес прийняття рішень і виділити два класи керуючи і дорадчі;

3) По сфері застосування.

Узагальнюючи всю безліч областей практичного використання інформаційних систем, можна виділити такі основні сфери.

- ІС організаційного керування призначені для автоматизації функцій управлінського персоналу. З огляду на найбільш широке застосування й розмаїтість цього класу систем, часто будь-які інформаційні системи розуміють саме в даному сенсі. Основними функціями подібних систем є: контроль і регулювання, облік та аналіз, короткострокове й перспективне планування, бухгалтерський облік, керування збутом і постачанням та інші економічні й організаційні завдання;

- ІС керування технологічними процесами слугують для автоматизації функцій виробничого процесу. Вони широко використовуються при організації підтримки технологічного процесу в машинобудівній промисловості;

- ІС автоматизованого проектування призначені для автоматизації функції проектувальників, інженерів-проектувальників, конструкторів, дизайнерів при створенні нової техніки або технології. Основними функціями подібних систем є6 інженерні розрахунки, створення графічної документації, створення проектної документації, моделювання проектних об'єктів;

- Інтегровані ІС використовуються для автоматизації всіх функцій підприємства й охоплюють весь цикл робіт від проектування до збуту продукції. Створення таких систем досить складне, оскільки вимагає системного підходу з позиції головної мети. Такий підхід може призвести до істотних змін у самій структурі організації. [7]

Різноманітність предметних сфер, і зокрема сфер економічної діяльності, сприяє появі великої кількості інформаційних систем економічного характеру. Більшість фахівців відзначає, що в класифікації ІС немає одностайності, хоча така одностайність сприяла би створенню налагодженню оптимальних інформаційних потоків, які забезпечують потреби управління. Далі наводиться більш ширша класифікацій ІС за низкою ознак, яка більш детальніше пояснить роботу ІС (таблиця 1.4). [6,7]

Таблиця 1.4 - Класифікація інформаційних систем

За рівнем в системі державного управління	Загальнодержавні ІС Територіальні ІС Галузеві ІС Міжгалузеві ІС ІС підприємств та організацій
За рівнем інтелектуалізації	Інформаційно-довідкові ІС Інформаційно-пошукові ІС ІС підтримки менеджменту ІС підтримки вищого керівництва ІС підтримки прийняття управлінських рішень ІС з використанням баз знань
За ступенем централізації опрацювання інформації	Централізовані ІС Децентралізовані ІС ІС колективного використання
За принципом інтеграції	Багаторівневі ІС з інтеграцією за рівнями управління Багаторівневі ІС з інтеграцією за функціями управління Однорівневі ІС
За видами процесів	ІС для наукових досліджень ІС для автоматизованого проектування ІС організаційного управління ІС управління організаційно-технічними процесами ІС управління виробничими процесами ІС управління технологічними процесами
За сферою діяльності	Культурологічні ІС Владні ІС Науково-технічні ІС Соціальні ІС Фінансово-економічні ІС ІС міжнародних організацій
За режимом опрацювання інформації	ІС в режимі реального часу ІС в автономному режимі

Розглянувши класифікацію ІС, виділимо автоматичні ІС, так як такі системи повністю автоматизовані, при цьому виключається людський фактор і робиться менше помилок, ці системи є більш ефективними та зручними.

1.2 Підходи до створення інформаційної системи служби експлуатації АТП

Жодна організація та підприємство не може існувати без інформаційного забезпечення, яке підвищує ефективність, швидкість та якість роботи, а також дозволяє використовувати всі необхідні ресурси для полегшення роботи персоналу. Інформаційні системи управління впроваджуються на всіх підприємствах, оскільки організації використовують у своїй діяльності інформацію, запроваджують процедури її збору, обробки, передавання тощо. [17]

Сучасний етап розвитку економічних відносин потребує розглядати підприємство в постійному взаємозв'язку з постачальниками виробничих ресурсів і споживачами готової продукції або послуг. В умовах зростаючої конкуренції успіх будь-якого підприємства залежить від адекватного та своєчасного реагування на постійні зміни в зовнішньому середовищі. Підприємство повинно мати механізми керування, що дозволяють здійснювати адаптацію до ринкових умов і конкуренції на світових ринках виробників. Реалізація цього завдання означає, що саме споживач, його смаки та уподобання повинні визначати напрям розвитку будь-якого підприємства. У зв'язку з цим висувається необхідність формування на підприємствах організаційно-економічних умов, що дозволяють будь-якому підприємству нормально функціонувати в умовах розвиненої ринкової економіки. Формування кола стабільних споживачів є основою для завоювання підприємством стійкого становища на ринку виробників.

Стійкість підприємства в такому розумінні значно залежить від того, настільки ефективною є відповідна система управління в цілому та інформаційна система управління зокрема. Саме тому актуальною є розробка підходів, методів і засобів для побудови сучасних інформаційних систем, які б сприяли забезпеченню організаційно-економічної стійкості підприємств у сучасних ринкових умовах.

Головною особливістю створення інформаційних систем на підприємствах є концентрація складності на початкових етапах життєвого циклу (ЖЦ) таких систем (тобто на аналізі та проектуванні) при відносно невисокій складності та трудоємності інших етапів. Залежно від того, яким чином виконуються аналіз та проектування, традиційно прийнято виділяти такі підходи щодо створення інформаційних систем: а) структурно-орієнтований; б) об'єктно-орієнтований; в) процесно-орієнтований.

Структурно-орієнтований підхід. Структурно-орієнтованим прийнято називати такий підхід дослідження системи або процесу, що починається із загального огляду об'єкта дослідження, а потім передбачає його послідовну деталізацію. Методи структурного підходу мають три основні особливості: розчленовування складної системи на частини, що уявляють як «чорні ящики», а кожний чорний ящик реалізує певну функцію системи керування;ієрархічне впорядкування виділених елементів системи з визначенням взаємозв'язків між ними; використання графічного подання взаємозв'язків елементів системи.

Модель, побудована із застосуванням структурних методів, являє собою ієрархічний набір діаграм, що графічно зображують функції, виконувані системою, й взаємозв'язки між ними. Попросту кажучи, це малюнки, на яких показаний набір прямокутників, певним чином пов'язаних між собою. У діаграми також включається текстова інформація для забезпечення точного визначення змісту функцій і взаємозв'язків. Використання графічного подання процесів істотно підвищує наочність моделі й полегшує процес її сприйняття. Від звичайних малюнків, за допомогою яких можна уявити процес керування, структурні діаграми відрізняються тим, що виконуються за цілком визначеними правилами, а процес їхнього складання й аналізу підтримується відповідним програмним забезпеченням.

У числі методологій структурного підходу до найпоширеніших можна віднести наступні:

* SADT (Structured Analysis and Design Technique) - технологія структурного аналізу й проектування і її підмножина стандарт IDEF (IcamDefinition) У методології IDEF використовуються чотири основних поняття: функціональний блок, інтерфейсная дуга, декомпозиція й глосарій. Функціональний блок позначає певну функцію в рамках розглянутої системи й у графічному вигляді позначається прямокутником. Модель IDEF завжди починається з уявлення процесу як єдиного функціонального блоку з інтерфейсними дугами, що виходять за межі розглянутої області. Така діаграма називається контекстною. У пояснювальному тексті до контекстної діаграми повинне бути зазначено короткий опис мети побудови діаграми й визначена так звана точка зору.

Ціль визначає ті області діяльності підприємства, на які необхідно звернути увагу в першу чергу. Наприклад, модель, побудована з метою оптимізації процесу продажів, може істотно відрізнятися від моделі, розробленої з метою підвищення ефективності керування персоналом.;

* DFD (Data Flow Diagrams) - діаграми потоків даних. У цій методології досліджуваний процес також розбивається на підпроцеси й представляється у вигляді мережі, зв'язаної потоками даних. Чисто зовні DFD подібна SADT, але відрізняється за набором використовуваних елементів. У їхнє число входять процеси, потоки даних і сховища. Сховище дозволяє в необхідних випадках визначити дані, які будуть зберігатися в пам'яті між процесами. Подібного елемента в SADT немає. Тому ряд авторів вважає, що DFD краще пристосовано для побудови моделей створюваних систем автоматизації керування, у той час як SADT орієнтована на загальні аспекти побудови моделі системи керування;

* ERD (Entity-Relationship Diagrams) - діаграми «сутність-зв'язок». Призначена для побудови моделей даних і забезпечує стандартизований спосіб опису даних і визначення зв'язків між ними. Основними елементами методології являються поняття сутність, відношення й зв'язок. Сутності задають базові типи інформації, а відносини вказують, як ці типи даних взаємодіють між собою. Зв'язки поєднують сутності й відносини. ERD використовується, зокрема, для побудови моделей даних у сховищах DFD;

* STD (State Transition Diagrams) - діаграми переходів станів. Призначена для моделювання аспектів функціонування системи, що залежать від часу або реакції на події (так звана робота в реальному часі). Основними елементами STD слугують поняття - стан, початковий стан, перехід, умова й дія. За допомогою цих понять описується поведінка системи в часі й залежно від наступаючих подій. Модель STD являє собою графічне зображення діаграми переходів системи з одного стану в інший. Стани системи на цій діаграмі відображаються прямокутниками, а умови й дії - стрілками, що об'єднують стани. STD використовується, зокрема, для опису залежної від часу поведінки системи в моделях DFD.

Об'єктно-орієнтований підхід дає змогу подати задачу розробки ІС як задачу побудови ієрархії об'єктів, що взаємодіють. При цьому об'єкти кожного рівня розглядаються як представники певних класів, що характеризуються наборами властивостей і методів. Функціонування ІС в об'єктно-орієнтованій методології описується за допомогою низки спеціалізованих діаграм. Однією з переваг такого підходу є наочність його засобів (графічних) та можливість їх практичного застосування за допомогою уніфікованої мови моделювання UML.

UML (Unified modeling language) -- уніфікована графічна мова моделювання призначена для візуалізації, специфікації, конструювання та документування систем, в яких провідну роль відіграє програмне забезпечення. За допомогою UML можна розробити докладний план створюваної системи, що відбиває не тільки її концептуальні елементи, такі як системні функції та бізнес-про-цеси, а й конкретні особливості реалізації, зокрема класи, записані спеціальними мовами програмування, схеми баз даних, а також програмні компоненти багаторазового використання.

CASE (Computer Aided System Engeneering) -- технологія ком-п'ютерного проектування ІС, призначена для розробки складних ІС у цілому. Під CASE-технологією розуміють програмні засоби, що підтримують процеси створення та супроводження ІС (зокрема, аналіз і формулювання вимог), проектування прикладного програмного забезпечення (додатків) і баз даних, генерування коду, тестування, документування, конфігураційне керування, управління проектом та інші процеси. CASE-технологія містить набір інструментальних засобів, що дають змогу в наочній формі моделювати будь-яку предметну область, аналізувати побудовану модель на всіх етапах розробки й супроводження ІС і створювати прикладні програми згідно з інформаційними потребами користувачів. Більшість наявних CASE-засобів ґрунтуються на методології структурного й об'єктно-орієн-тованого аналізу та проектування, що передбачає використання специфікації у вигляді діаграм або текстів для описування зовнішніх вимог, зв'язків між моделями системи, динаміки поводження системи та архітектури програмних засобів.

SADT (Structure Analyse and Design Technic) -- технологія структурного моделювання, призначена для побудови функціональної моделі об'єкта певної предметної області. Головна мета SADT-технології -- описувати складні об'єкти як ієрархічні, багаторівневі модульні системи за допомогою невеликого набору типових елементів. До найістотніших властивостей SADT-техно-логії належать: принцип побудови моделі згори вниз; реалізація ієрархічного, багаторівневого моделювання; можливість одночасно зі структуруванням проблеми розробляти структуру баз даних.

Процесно-орієнтований підхід до створення ІС передбачає дослідження та автоматизацію бізнес-процесів, що відбуваються на підприємстві. Під бізнес-процесом розуміється множина у просторі та послідовність у часі внутрішніх видів діяльності підприємства, яка закінчується реалізацією потрібного клієнту продукту або послуги. З погляду керування підприємством такий підхід точніше відображає і характеризує особливості та зміст управлінської діяльності. Для цілей автоматизації використовуються різні типи моделей, найбільш повна класифікація яких міститься у стандартах IDEF (Integrated Computer Automated Manufacturing DEFinition). IDEF розглядається як сімейство методів і технологій для створення моделей складних систем і проектування комп'ютерних систем. Усього передбачалося створити 14 стандартів, у тому числі: IDEF0 - Моделювання функцій; IDEF1 - Інформаційне моделювання; IDEF1Х - Моделювання даних; IDEF2 - Динамічне моделювання; IDEF - Об'єктно-орієнтовані методи проектування та ін. Стандарт IDEF0 створено на базі технології моделювання SADT, широко використовуваної для розроблення комп'ютерних систем.

Для того, щоб визначити необхідний підхід до створення ІС складемо таблицю під назвою «Аналіз сучасних підходів до проектування ІС на підприємствах».

 Таблиця 1.5 - Аналіз сучасних підходів до проектування ІС на підприємствах

Характерні особливості	Структурно-орієнтований підхід	Обєктно-орієнтований підхід	Процесно-орієнтований підхід
1.Метод аналізу та принципи, що використовуються для його реалізації	Структурний аналіз з використанням принципів: розчленування економічного об'єкту на частини; ієрархічного упорядкування;	Обєктний аналіз з використанням принципів: інкапсуляції; успадкування при створенні класів об'єктів; поліморфізму	Організаційний та процесний аналіз на основі реінжинірингу бізнес-процесів (побудова моделей типу «як є»)
2.Основні види робіт, що виконуються на етапі проектування	1.Проектування архітектури інформаційної системи; 2.Детальне проектування компонентів архітектури ІС	1. Проектування діаграм класів і діаграм об'єктів; 2. Проектування діаграм модулів; 3. Проектування переходів станів.	1. Проектування бізнес-функцій; 2. Проектування бізнес-процесів; 3. Проектування бізнес-моделей.
3.Графічні засоби, що використовуються при аналізі та проектуванні	1.Діаграми потоків даних (DFD) 2.Діаграми «суть-зв'язок» (ERD) 3. Діаграми переходів станів (STD)	1. Діаграми потоків даних (DFD) для функціональної моделі; 2. Діаграми «суть-зв'язок» (ERD) для об'єктної моделі 3. Діаграми переходів станів(STD).	1. Графічні засоби моделювання паралельних динамічних систем (мережі Петрі, графічні нотації UML тощо)

Аналіз показує, що для перших двох підходів притаманні такі недоліки:

а) відсутня можливість детального опису динамічних елементів системи, тобто процесів;

б) не передбачені ефективні механізми реагування на збурюючі впливи на економічний об'єкт з боку середовища;

в) відсутня можливість «навчання» системи для самоконфігурування чи адаптації до можливих змін без зовнішнього втручання.

Процесно-орієнтованому підходу властиві останні два з перерахованих недоліків (табл. 1.4).

Не досить давно (з 1990 року) до класичних підходів щодо створення ІС додався ще один підхід - агентно-орієнтований.

Суть агентно-орієнтованого підходу до побудови та впровадження інформаційних систем на підприємствах. Подоланню зазначених недоліків повинен сприяти новий напрям - агентно-орієнтований підхід до побудови інформаційних систем на підприємтвах. Оскільки на сьогодні більшість програмних продуктів використовуються ізольовано, то виникає підвищений попит на програми, які можуть взаємодіяти для того, щоб обмінюватись інформацією та послугами з іншими програмами і таким чином вирішувати проблеми, які не можна вирішити поодинці. Програми пишуться різними людьми, на різних мовах, для різних операційних систем і для різних ЕОМ, у результаті чого реалізуються різні інтерфейси, що, як правило, є несумісними.

Розробка інформаційних систем (насамперед відповідного програмного забезпечення) на основі програмних агентів пропонується для того, щоб полегшити створення програмних продуктів, спроможних до взаємодії в таких умовах. По суті, це є новим потужним підходом до розв'язання проблем, пов'язаних із розробкою програмних продуктів великого масштабу. У рамках цього підходу прикладні додатки необхідно проектувати як програмні агенти, тобто вони повинні бути програмними компонентами, які можуть спілкуватися з собі подібними за допомогою обміну повідомленнями на чітко вираженій мові зв'язку агентів (МЗА). Головною ознакою мови зв'язку агентів повинна, бути її виразність, яка б дозволяла обмінюватися даними і логічною інформацією, індивідуальними командами та скриптами (тобто програмами).

Агентно-орієнтований підхід (AO) повинен базуватися на добре визначених об'єктно-орієнтованих методиках (ОО) та враховувати переваги процесно-орієнтованого підходу (наприклад, передбачати можливість побудови динамічних елементів відповідних економічних об'єктів - бізнес-правил, бізнес-функцій, бізнес-процесів тощо). При цьому необхідно зазначити, що між AO та ОО є цілий ряд відмінностей.

Відмінності між об'єктно-орієнтованим та агентно-орієнтованим підходами щодо створення інформаційних систем на підприємствах. Одна з головних відмінностей між підходами AO і ОО полягає в тому, що, незважаючи на те, що об'єкти, так як і агенти, забезпечують заснований на повідомленнях інтерфейс, незалежний від внутрішньої структури даних та алгоритмів, при об'єктно-орієнтованому програмуванні значення повідомлення може змінюватися від одного об'єкта до іншого. При розробці програмного забезпечення на основі програмних агентів агенти використовують загальну мову з незалежною від агентів семантикою.

Найсуттєвішими питаннями, які необхідно вирішувати тоді, коли говориться про концепцію розробки програмного забезпечення на основі програмних агентів, є такі: 1) що повинна являти собою найбільш придатна мова зв'язку між агентами; 2) як необхідно будувати повідомлення агентів на цій мові; 3) яка архітектура зв'язку між агентами сприятлива для співробітництва.

Інша відмінність між об'єктами та агентами полягає в тому, що об'єкти зазвичай не мають ніякої автономії на противагу агентам, які характеризуються в цьому відношенні наявністю власних цілей. Кожний агент слідує своїй меті автономно і незалежно, без будь-яких заданих інструкцій ззовні.

Цілі представляються у вигляді регламенту дій (або ролей) агентів і відрізняються від агента до агента. Об'єкти в програмному забезпеченні пасивні. Саме тому сприйняття агентів як «активних об'єктів» дозволяє розширювати діапазон прикладних додатків. Крім цього, у бізнес-контексті цілі є ідеальним засобом для представлення ролей різних індивідумів усередині організації, а також для представлення відповідних бізнес-правил і бізнес-процесів (тобто тих елементів, які використовуються при побудові інформаційних систем на основі процесно-орієнтованого підходу).

Концепція AO-підходу дозволяє представляти інформаційні системи як такі, що складаються із «жвавих або спритних елементів».

Таким чином, на основі викладеного вище матеріалу, необхідно навести обґрунтування щодо вибору методологічного підходу до проектування та впровадження інформаційної системи автотранспортного підприємства.

База даних, яка буде розроблятися, є не досить великою, призначена для автоматизації документообігу в службі експлуатації АТП, в подальшому вона повинна мати можливість пов'язуватися з БД інших служб та відділів підприємства.

Структурно-орієнтований підхід , як вже було вказано, починається із загального огляду об'єкта дослідження, а потім передбачає його послідовну деталізацію. Саме ці дії були проведені на початку роботи по створенню ІС. Але суттєві недоліки цього підходу не дозволяють застосовувати його самостійно від інших для створення системи.

Так відсутність можливості «навчання» системи для самоконфігурування чи адаптації до можливих змін без зовнішнього втручання викличе певні проблеми в роботі системи з часом.

Об'єктно-орієнтований підхід дає змогу подати задачу розробки ІС як задачу побудови ієрархії об'єктів, що взаємодіють.

Однією з переваг такого підходу є наочність його засобів та можливість їх практичного застосування.

Ще однією перевагою є застосування при цьому підході CASE-технології, оскільки програмні засоби цієї технології підтримують процеси створення та супроводження ІС (зокрема, аналіз і формулювання вимог), проектування прикладного програмного забезпечення (додатків) і баз даних, тестування, документування, конфігураційне керування, управління проектом та інші процеси, а ще CASE-технологія містить набір інструментальних засобів, що дають змогу в наочній формі моделювати будь-яку предметну область, аналізувати побудовану модель на всіх етапах розробки й супроводження ІС і створювати прикладні програми згідно з інформаційними потребами користувачів.

Процесно-орієнтований підхід до створення ІС передбачає дослідження та автоматизацію бізнес-процесів, що відбуваються на підприємстві. З погляду керування підприємством такий підхід точніше відображає і характеризує особливості та зміст управлінської діяльності, що є його перевагою. Але такий підхід та його методи не досить підходять для використання при створенні БД в MS Access, більше для роботи в OOO.Basic.

Ще один сучасний підхід - агентно-орієнтований повинен базуватися на добре визначених об'єктно-орієнтованих методиках, тобто він повинен на практиці тісно повязуватися з ОО-підходом.

Концепція AO-підходу дозволяє представляти інформаційні системи як такі, що складаються із «жвавих або спритних елементів». Але цей підхід використовується при розробці та впровадження складних великих інформаційних систем, які в подальшому пов'язуються з іншими великими системами, що мають дещо відмінний інтерфейс, без жодних проблем із їх сумісністю.

Отже, розглянувши всі підходи, можемо сказати, що самостійно не може застосовуватися жоден із запропонованих підходів, оскільки, вони не враховують специфіку створюваної системи.

Для того, щоб отримати необхідну методологію пропонується створити підхід, який буде заснований на двох існуючих - структурно-орієнтованому та об'єктно-орієнтованому - об'єктно-структурний підхід. Таким чином можна винести з цих підходів їх переваги та позбутися найсуттєвіших недоліків.

Сутність підходу полягає в наступних пунктах:

- дослідження системи починається із загального огляду об'єкта дослідження, а потім передбачає його послідовну деталізацію;

- умовою такого підходу є наочність його засобів та можливість їх практичного застосування;

- використання CASE- технології;

- детальний опис динамічних елементів системи, тобто процесів;

- ефективні механізми реагування на збурюючі впливи на економічний об'єкт з боку середовища;

- можливість адаптації системи до можливих змін без зовнішнього втручання з боку проектувальника.

Таким чином в даному розділі було розглянуто та проаналізовано чотири методологічні підходи до створення інформаційних систем.

Аналіз показав, що жоден з підходів не може бути окремо застосований для розробки створюваної ІС. Тому було прийнято рішення про створення підходу на основі об'єднання структурно-орієнтованого та об'єктно-орієнтованого підходів, який дістав назву об'єктно-структурний. Він враховує переваги цих двох підходів та дозволяє позбутися недоліків.

Разом з вирішенням поставленої проблеми, перед нами постають нові завдання - дослідивши систему і оглянувши об'єкт дослідження в подальшому необхідно:

- дослідити документообіг в службі експлуатації АТП;

- створити інформаційно-логічну модель служби експлуатації;

- розробити базу даних в MS Access для служби експлуатації автотранспортного підприємства.

інформаційний автоматизований access

1.3 Проблеми, пов'язані зі створенням інформаційної системи вантажоперевезень

Не потребує доказів той факт, що одним з важливих джерел мінімізації витрат і витрат АТП, відповідно до поточної ринкової ситуацією є інформаційні системи. Автоматизована інформаційна система (АІС) являє собою сукупність інформації, економіко-математичних методів і моделей, технічних, програмних, технологічних засобів і фахівців, призначену для обробки інформації та прийняття управлінських рішень.

Створення АІС сприяє підвищенню ефективності діяльності АТП і забезпечує якість управління. Найбільша ефективність АІС досягається при оптимізації планів перевезень вантажів, швидкістю оперативних рішень, чіткому маневруванні матеріальними і фінансовими ресурсами. Це можна досягти успішним функціонуванням інформаційних систем і технології визначає якість проектування. Проектування має на меті забезпечити ефективне функціонування АІС та автоматизованих інформаційних технології з фахівцями. Саме якісне проектування забезпечує створення такої системи, яка здатна функціонувати при постійному вдосконаленні її технічних, програмних, інформаційних складових, тобто її технологічної основи, і розширювати спектр управлінських функції та об'єктів взаємодії.

Досягнення зазначеної мети вимагає послідовного виконання наступних завдань:

1) техніко-економічне обстеження і аналіз виробничо-господарської діяльності об'єкта і предмета інформатизації;

2) змістовна постановка задачі, орієнтованої на ринкові методи господарювання та застосування СВТ;

3) визначення предметної області;

4) аналіз складу і змісту вхідний і вихідний інформації для додатків;

5) вивчення документації предметної області;

6) Розробка інформаційно-логічної моделі;

7) реалізація поставленого завдання;

При здачі системи замовнику виникає ряд проблем, пов'язаних з невдоволенням замовником результатами роботи. Керівник, який приймає рішення про впровадження ІС, повинен чітко розуміти для чого вона буде використовуватися. Впровадженню завжди має передувати діагностичне обстеження підприємства, щоб за його результатами давати рекомендації до розробки ІС. Зазвичай закінчуються провалами випадки, коли рішення про автоматизацію було прийнято спонтанно. Якщо ж рішення усвідомлено, то і виконання проекту забезпечать досягнення перерахованих вище переваг використання ІС.[21, 40]

Останнім часом виділяють наступну важливу проблему інформаційних систем - захист інформації. Справа в тому, що захист інформаційної системи має бути системною. Поняття системності полягає не просто у створенні відповідних механізмів захисту, а являє собою регулярний процес, здійснюваний на всіх етапах життєвого циклу ІС. При цьому всі засоби, методи і заходи, використовувані для захисту інформації об'єднуються в єдиний цілісний механізм - систему захисту. На жаль необхідність комплексного забезпечення безпеки інформаційних технологій поки не знаходить належного розуміння у користувачів сучасних ІС. У той же час побудова систем захисту інформації не обмежується простим вибором тих чи інших засобів захисту. Для створення таких систем необхідно мати певні теоретичні знання, а саме: що являє собою захищена інформаційна система, що таке система захисту інформації і які вимоги пред'являються до неї, які існують загрози та причини порушення безпеки інформаційних технологій, які функції захисту і яким чином мають бути реалізовані, як вони протидіють загрозам і усувають причини порушення безпеки, як побудувати комплексну систему захисту інформації, як досягти високого рівня безпеки при прийнятних витратах на засоби захисту інформації та багато іншого. [30]

Крім перерахованих проблем виділяють наступні недоліки Інформаційних систем:

1) Чутливість системи до неправильних дій. Всі процеси повинні бути ідеально налагоджені. Будь-яка неправильна інформація, або її відсутність веде до кардинальних помилок у роботі системи і, як наслідок, високому ризику прийняття неправильного рішення.

2) Дорожнеча рішення. Оцінюючи вартість проекту, не треба забувати, що крім вартості ліцензій та послуг консультантів з впровадження, існують значні витрати на перебудову всіх бізнес-процесів і витрати, пов'язані з величезними зусилля всіх залучених до процесу менеджерів і фахівців компанії. Крім того, не треба забувати, що потрібна постійна підтримка система, її поліпшення і коректування у зв'язку з новими потребами компанії, періодичне оновлення версій і тому подібні витрати вже в процесі

3) , експлуатації.

4) Проблеми розуміння. Відсутність розуміння, що таке ІС, якими вони повинні бути в застосуванні до діяльності та стратегічним завданням компанії.

5) Проблеми автоматизації. Відсутність програмних інструментів і відповідних фахівців, здатних реалізувати бачення конкретного управлінця та специфіку компанії. Проблеми підтримки автоматизованої інформаційної системи управління полягають у необхідності регулярної модернізації системи з метою більш повного задоволення потреб в інформації прийнятої системи управління підприємством. Проблеми розвитку автоматизованої системи управління. Необхідність долати неузгодженість автоматизованого рішення з мінливою системою управління підприємством, постійно виникає як результат його розвитку. Це означає, що управлінці на різних рівнях починають приймати управлінські рішення по-новому, і діюча система обліку не забезпечує їх необхідною інформацією в належному обсязі. Однак поряд з існуючими проблемами інформаційних систем, дійсність показує, що при правильному використанні це досить ефективний засіб підвищення конкурентоспроможності компанії. [15]

Таким чином, можна сказати що неузгодженість автоматизації з системою управління підприємством є найголовнішою. У другому розділі для вирішення цієї проблеми буде розглядатися структура ІС на АТП та документообіг складових ІС.

2. Методичні основи створення ІС служби експлуатації

2.1 Структура інформаційної системи АТП

Ефективне функціонування сучасного підприємства немислимо без вирішення завдань планування та обліку. Суттєву допомогу у їх вирішенні може дати належна інформаційна система. Система дозволяє вирішувати як внутрішні завдання підприємства (облік кадрів, рухомого складу, лінійної роботи, премій, бухгалтерський облік та ін.), так і забезпечує передачу даних про роботу підприємства в зовнішні організації ( податкова інспекція, пенсійний фонд). Система являє собою інструмент для персоналу служб підприємства (відділ кадрів, технічний відділ, відділ експлуатації, бухгалтерія, плановий відділ, бухгалтерія, плановий відділ та ін.) і складається із сукупності автоматизованих робочих місць (АРМ). Загальна структурна схема інформаційної системи АТП наведена на рисунку 2.1. Вона включає комплекс взаємопов'язаних автоматизованих робочих місць (АРМ).[33]

Рисунок 2.1 - Структура інформаційної системи автотранспортного підприємства.

Впровадження інформаційних систем на АТП необхідно виконувати в певній послідовності. Всі робочі місця пов'язані на інформаційному рівні і «підживлюють» одне одного певними даними. На першій стадії запускаються робочі місця, забезпечують систему нормативно-довідковою інформацією, і на третій - формують вихідні форми.[16]

При реалізації комплексної системи підприємства в першу чергу необхідно реалізувати автоматизовані робочі місця (АРМ) «Техвідділ» і «Кадри», оскільки без відомостей про рухомий склад та персонал інші підсистеми ефективно працювати не будуть.

На другому етапі необхідно реалізувати підсистеми роботи диспетчера, обробки шляхової документації та обліку витрати палива.

На третьому етапі можливе реалізація робочих місць бухгалтерії та планового відділу.

На четвертому етапі, після того як у системі налагоджений облік пробігів, можна реалізувати АРМ техніка з обліку довговічності шин, АРМ ремонтної зони, АРМ складу.

Таким чином, найбільш слабкою ланкою в технологічному ланцюжку обробки даних залишається ручне введення інформації в базу даних служби експлуатації. Цю процедуру можна автоматизувати на основі засобів автоматичної ідентифікації об'єктів. Сутність ідентифікації полягає в тому, що об'єктам (автомобілям, персоналу, видам робіт, запасним частинам і т.д.) присвоюються унікальні коди. Коди наносяться безпосередньо на об'єкти, наприклад, у вигляді штрихових етикеток, радіочастотних міток та ін., а в базі даних комп'ютерної системи унікальним кодам присвоюються певна інформація, що характеризує ці об'єкти (наприклад, найменування запасної частини, її вартість, наявність на складі та ін. ). За допомогою сканерів (пристроїв зчитування кодів) можна фіксувати дії над об'єктами (прихід, відпустка) або зміна їх стану (відправка в ремонт, на ТО), фіксувати дату і час виконання різних дій, зберігати цю інформацію в автономних накопичувачах і передавати в комп'ютерні системи в автоматичному режимі.[18]

На інформаційному рівні всі АРМ підприємства настільки пов'язані між собою, що про створення ефективної інформаційної системи без локальної комп'ютерної мережі не може бути й мови. Всі робочі місця повинні працювати в рамках єдиної (локальної) мережі з використанням єдиної бази даних. Нижче наводяться структура і основні функції кожного АРМ вантажного АТП.

АРМ відділу кадрів. Призначений для введення і коректування інформації про персонал підприємств. Тут заповнюються необхідні довідники (штатний розклад, категорії працівників, види освіти, структура підрозділів підприємства та ін.). Персонал відділу кадрів відстежує всі переміщення працівників (прийом, звільнення, перехід в інший підрозділ), а також зміна по конкретних робітникам (зміна місця проживання, зміна класності, народження дітей ін.) з видачею відповідних наказів і розпоряджень. Модуль аналізу кадрового складу дозволяє отримувати оперативні дані про плинність,потреби, вакансії, списковий склад підрозділів та ін. Вся інформація про зміни кадрового складу миттєво відображається в базі даних і стає доступною для читання з інших робочих місць. Далі наведена структура АРМ відділу кадрів.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2.2 - Функціональна схема АРМ відділу кадрів

АРМ технічного відділу. Призначений для введення і коригування інформації про рухомий склад підприємства. (рис. 2.3)

Рисунок 2.3 - Функціональна схема АРМ технічного відділу.

Тут заповнюються необхідні довідники (марки автомобілів,нормативи технічного обслуговування та ін.). Персонал технічного відділу відстежує всі переміщення автомобілів (отримання, списання, переведення в інший підрозділ), а також зміни по конкретних автомобілів (зміна двигуна, закріплення за водієм та ін.) з видачею відповідних наказів і розпоряджень. Модуль аналізу стану рухомого складу дозволить отримати оперативні дані про пробігах, віковій структурі парку, закріплення за водіями та ін. Усі дані про зміни рухомого складу миттєво відображаються в базі даних і стають доступними для читання з інших робочих місць.

АРМ диспетчера. Призначений для оперативного планування роботи водіїв і кондукторів (рис. 2.4). Тут заповнюються необхідні довідники (маршрути, режимна таблиця, розклад та ін.). Диспетчер становить місячний графік роботи лінійного персоналу, вносить в даний графік оперативні коригування (невихід через хворобу), аналізує табелі фактичної роботи лінійного персоналу, становить добові наряди виходів на роботу. Робить оперативну коригування нарядів, забезпечує їх друк і передачу в автоколони. Наявність даного АРМ різко скорочує трудовитрати на обробку шляхових листів, оскільки після формування наряду планова робота водіїв автоматично заноситься до бази даних.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2.4 - Функціональна схема АРМ диспетчера.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2.5 - Функціональна схема АРМ таксування дорожніх листів.

...