Структурно-функціональна організація інтелекту особистості
Теоретична модель структурно-функціональної організації інтелекту. Виявлення варіативності та динамічності інтелекту через його взаємодію з мотиваційними особливостями, особистісними станами. Траєкторія інтелектуальної активності суб'єкта пізнання.
| Рубрика | Психология |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 18.10.2013 |
| Размер файла | 55,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
У сьомому розділі - "Варіативність та динамічність структурно-функціональної організації інтелекту суб'єкта пізнання" - викладено результати емпіричного вивчення особливостей метакогнітивних та когнітивно-афективних утворень досліджуваних із різним рівнем сформованості наукових понять, особистісних станів та властивостей цих досліджуваних, їх мотиваційних особливостей, стилів інтерперсональної взаємодії, своєрідності концептів як вираження сполучення інтелекту та афекту. Вибірку склали 130 осіб - студентів Національного університету "Острозька академія" та Волинського державного університету імені Лесі Українки, віком від 19 до 22 років.
Особливості метакогнітивних та когнітивно-афективних утворень досліджуваних з різним ступенем сформованості наукових понять (низьким, середнім, високим) дають змогу співвіднести їх з ефективністю розв'язання творчих, практичних, академічних задач. Тому умовно було виділено три групи досліджуваних - креативи, практики та теоретики.
Досліджуваним групи "теоретиків" притаманні високі показники внутрішньої мотивації до пізнавальної діяльності, емоційної стійкості, стратегій інтерперсональної взаємодії - ухиляння та співробітництва.
Досліджувані групи "креативів" виявляють високі показники надання особистісної значущості результатам пізнавальної діяльності, внутрішньої мотивації, емоційної нестійкості, силових стратегій в інтерперсональній взаємодії, що співвідноситься з вираженим афективним компонентом організації їх інтелекту.
Досліджувані групи "практиків" виявляють середні показники емоційної стійкості, високі показники соціальних мотивів та компромісних стратегій вирішення життєвих проблемних ситуацій, що свідчить про високу адаптованість цих досліджуваних до соціального середовища.
Застосування авторської процедури концептуального аналізу мовлення, яка полягала у визначенні ступеня сформованості наукового поняття як вербального ядра та особистісних характеристик як позалінгвального компонента концептів, дало змогу описати смислову систему як єдність інтелекту та афекту через науково-прогностичні, творчо-продуктивні, прагматично-адаптивні концепти.
Науково-прогностичні концепти виражають внутрішню мотивацію пізнавальної діяльності суб'єкта, спрямовану на розуміння й передбачення різних фрагментів дійсності, встановлення причинно-наслідкових відношень між різними явищами, знаходження суттєвих властивостей і зв'язків між різними аспектами фізичного та соціального світу.
Творчо-продуктивні концепти виражають пізнавальну активність суб'єкта, суть якої полягає у підведенні різних фрагментів дійсності під суб'єктивно значущі унікальні та оригінальні категорії, що супроводжується яскраво вираженим афективним компонентом організації інтелекту.
Прагматично-адаптивні концепти виражають провідну значущість соціальної мотивації пізнавальної активності суб'єкта з метою адекватної адаптації до умов соціуму.
Зіставлення виділених концептів з філогенетичними та онтогенетичними утвореннями уможливлює розгляд динаміки структурно-функціональної організації інтелекту суб'єкта пізнання. Динаміку інтелектуальної організації суб'єкта пізнання у розрізі філогенетичного та онтогенетичного розвитку можна зобразити у вигляді складних переходів від знака-означення, поняття, наукового поняття до науково-прогностичних концептів; від знака-моделі, синкретичного образу, життєвого поняття до творчо-продуктивних концептів; від знака-символу, понять-комплексів, життєвого поняття до прагматично-адаптивних концептів (див. рис.3).
Хронологічний опис науково-прогностичних, творчо-продуктивних та прагматично-адаптивних концептів сприяв визначенню динамічної смислової системи як взаємодії інтелекту й афекту у вигляді процесу концептуалізації. Відтак, тоді як життєве чи наукове поняття є описовою одиницею структурно-функціональної організації інтелекту, концепт - описовою одиницею смислової системи як єдності інтелекту та афекту, а концептуалізація - це вираження взаємодії інтелекту й афекту, що окреслює траєкторію пізнавальної діяльності суб'єкта.
Концептуалізація виражає динаміку взаємодії інтелекту й афекту як у напрямі категоризації дійсності у вигляді породження нових понять, так і в напрямі утворення нових смислів суб'єкта діяльності.
Рис. 3. Схема розвитку структурно-функціональної організації інтелекту
Результати проведеного дослідження структурно-функціональної організації інтелекту особистості дають змогу розглядати інтелект як пізнавальну здатність до усіх рівнів психічного відображення дійсності, її узагальнення та перетворення, яка пронизує різноманітні сфери особистісного буття людини та визначає траєкторію пізнавальної активності суб'єкта життєздійснення.
Висновки
Відповідно до принципів соціальної детермінованості усіх вищих психічних функцій, індивідуальних відмінностей та диференційованості пізнавальних процесів, єдності когнітивної та афективної сфер у пізнавальній діяльності людини, структурно-функціональна організація інтелекту особистості містить соціокультурний, метакогнітивний та когнітивно-афективний рівні.
Соціокультурний рівень інтелекту охоплює два основні компоненти, які відображають інтелектуальний розвиток особистості - філогенетичний та онтогенетичний. Філогенетичний компонент представлений архетипними та національно-культурними утвореннями. Онтогенетичний компонент відтворює інтелектуальний розвиток особистості від породження синкретичних образів через поняття-комплекси до утворення істинних понять як основних актів відображення та узагальнення дійсності.
Метакогнітивний рівень інтелекту представлений структурами та процесами, які зумовлені внутрішніми ментальними репрезентаціями навколишньої дійсності. Метакогнітивний рівень містить ментальну репрезентацію задачі; метакогнітивну перцепцію, що представлена індивідуальними способами кодування та обробки інформації, самооцінкою актуальної мотивації та емоційних станів; метакогнітивні стратегії усвідомлення, планування, управління, рефлексії, які застосовуються на орієнтувально-дослідницькому етапі розв'язання задач.
Когнітивно-афективний рівень інтелекту охоплює структури представлення знань та когнітивні стратегії. До когнітивно-афективних структур представлення знань належать фрейми, скрипти, схемати. Виділені структури представлення знань зумовлюють перебіг основних розумових операцій суб'єкта та відповідні когнітивні стратегії у розв'язанні задач: алгоритмічні (пошукові, комбінувальні), евристичні (зовнішні, внутрішні, змішані).
Описовою одиницею структурно-функціональної організації інтелекту особистості є значення слова як специфічний засіб відображення, узагальнення та перетворення дійсності, яке представлене трьома видами: значення як чуттєва тканина відображення дійсності (життєве поняття у вигляді асоціативного, конотативного, ситуативного значень), значення як наукове поняття, значення як особистісний смисл (концепт).
Наукове поняття як узагальнене та категоризоване відображення дійсності слугує описовою одиницею фреймів. Ситуативне та конотативне значення, які відтворюють перебіг життєвих подій та їх емоційний супровід, слугують описовими одиницями скриптів. Асоціативне та конотативне значення як образне відображення дійсності слугують описовими одиницями схемат. Концепти як поєднання понять, якими оперує суб'єкт, у сукупності з емоційними та мотиваційними особистісними утвореннями слугують описовими одиницями смислової системи як єдності інтелекту й афекту, що визначає траєкторію пізнавальної діяльності суб'єкта.
Розв'язання академічних, практичних, творчих задач ґрунтується на різних сполученнях метакогнітивних та когнітивно-афективних утворень, що визначають ефективність розв'язання цих задач.
Інтелектуальні процеси конструювання дійсності у вигляді наукових чи життєвих понять виявляють взаємозв'язки у глобальному контексті людського існування - взаємодії з фізичним та соціальним світом. У цій взаємодії структурно-функціональна організація інтелекту нерозривно пов'язана з особливостями мотивації та емоцій як інтегральних особистісних властивостей суб'єкта пізнання. Зв'язок інтелекту з інтегральними особистісними властивостями репрезентує смислова система як єдність інтелекту та афекту, що може бути описана через науково-прогностичні, творчо-продуктивні та прагматично-адаптивні концепти. Науково-прогностичні концепти дають змогу розглядати теоретиків як активних діячів у психічному відображенні, передбаченні та доцільному перетворенні дійсності, що стимулюється внутрішньою мотивацією до пізнання та інтенцією до знаходження причинно-наслідкових відношень між різними явищами дійсності. Траєкторія пізнавальної діяльності креативів визначається творчо-продуктивними концептами, які виражають інтуїтивно-почуттєве відображення дійсності, виявлення оригінальних та унікальних способів пізнання, що спрямовується внутрішньою мотивацією. Внутрішня мотивація креативів, на противагу теоретикам, пов'язана не з об'єктивованим/ категоріальним структуруванням дійсності, а суб'єктивним, чуттєвим враженням та задоволенням яскраво вираженого афективного компонента в їх інтелектуальній організації. Смислова система практиків, що визначає траєкторію їх пізнавальної діяльності, описується через прагматично-адаптивні концепти, які виражають особливості психічного відображення, узагальнення та перетворення дійсності з метою власної адекватної адаптації до умов соціуму та задоволення соціальних мотивів.
Хронологічний опис утворення значень від філогенетичних знаків через поняття до концептів дає змогу розглянути процес концептуалізації як вираження взаємодії інтелекту та афекту. Концептуалізація є відбиттям динамічності структурно-функціональної організації інтелекту суб'єкта пізнання як у напрямі категоризації дійсності через породження нових понять, так і в напрямі утворення нових смислів.
Вважаємо перспективним дослідження вікової динаміки структурно-функціональної організації інтелекту через виділені види значень та розробку відповідних технологій психолого-педагогічного розвитку інтелектуальних можливостей суб'єктів навчально-виховного процесу.
Список опублікованих автором праць за темою дисертації
Монографія:
1. Засєкіна Л.В. Структурно-функціональна організація інтелекту. - Острог: Вид-во Нац. ун-ту "Острозька академія", 2005. - 370 с.
Навчальний посібник:
2. Засєкіна Л.В., Засєкін С.В. Вступ до психолінгвістики. - Острог: Вид-во Нац. ун-ту "Острозька академія", 2002. - 168 с.
Статті у наукових журналах та збірниках:
3. Засєкіна Л.В. Дослідження професійно-творчого мислення особистості // Збірник наукових праць Прикарпатського університету ім.В. Стефаника. Серія: Філософія, соціологія, психологія. - 2000. - Вип.4. - Ч.2. - С.79 - 85.
4. Засєкіна Л.В. Мова у світлі концепції когнітивного розвитку особистості // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського державного лінгвістичного університету. Серія: Філологія, педагогіка, психологія. - 2000. - Вип.3 В. - С.767 - 770.
5. Засєкіна Л.В. Проблема гуманізації освіти та професійного мислення педагога // Мова і культура. - К.: Видавничий дім Дмитра Бураго. - 2000. - Вип.1. - С.68 - 70.
6. Засєкіна Л.В. Соціальний статус людини в контексті політичного дискурсу // Збірник наукових праць: Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави. - К.: Знання, 2001. - Вип.3. - С.40 - 42.
7. Засєкіна Л.В. Дискурсивная психология в парадигме когнитивной науки // Вісник Харківського університету. Серія: Філологія. - 2001. - Вип.33. - С.69 - 73.
8. Засєкіна Л.В. Парадигма дискурсивной психологии в процессе подготовки будущих психологов // Корпоративная культура и подготовка специалистов гуманитарного профиля. - Ін-т психології АПН України. - Донецьк: ДИУ, ЮГО-Восток. - 2001. - С.239 - 243.
9. Засєкіна Л.В. Приоритетні напрями курсу "Конфліктологія та теорія ведення переговорів" у контексті вищої освіти // Вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Серія: Філософія, психологія, педагогіка. - 2001. - № 3. - С.76 - 79.
10. Засєкіна Л.В., Засєкін С.В. Когнітивні та комунікативні аспекти перекладу художнього тексту // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Серія: Філологічні науки. - 2001. - № 10. - С.9 - 12.
11. Засєкіна Л.В. Психолінгвістичний аналіз знань індивіда у процесі когнітивної обробки дискурсу // Наукові записки Острозької академії. Серія: Психологія, педагогіка. - 2002. - Вип.3. - С.445 - 454.
12. Засєкіна Л.В. Когнітивна модель перекладацького процесу // Філологічні студії. - 2002. - № 2. - С.70 - 76.
13. Засєкіна Л.В., Засєкін С.В. Психолінгвістична модель перекладу // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Серія: філологічні науки. - 2002. - № 5. - С.139 - 142.
14. Засєкін С.В., Засєкіна Л.В. Когнітивний стиль перекладача // Наукові записки Острозької академії. Серія: Філологія. - 2002. - Вип.2. - С.112 - 119.
15. Засєкіна Л.В. Когнітивний стиль інтерпретатора політичного дискурсу // Збірник наукових праць "Актуальні проблеми психології". - Луцьк, 2003. - С. 19 - 26.
16. Засєкіна Л.В. Інтеракція структурних одиниць особистості в процесі її саморозвитку // Психологічні перспективи. - 2003. - Вип.4. - С.113 - 118.
17. Засєкіна Л.В. Структурні одиниці особистості // Наукові записки Острозької академії. Серія: Психологія, педагогіка. - 2003. - Вип.4. - С.38 - 44.
18. Засєкіна Л.В., Засєкін С.В. Когнітивний стиль особистості // Матеріали VI Костюківських читань. - 2003. - Т. ІІ. - С.50 - 54.
19. Засєкіна Л.В. Психологія мотивації: теорія та практика // Вісник Харківського національного університету. Серія: Психологія. - 2003. - №.599. - С.112 - 116.
20. Засєкіна Л.В. Переклад у психологічній парадигмі // Філологічні студії. - 2004. - № 1. - С.151 - 159.
21. Засєкіна Л.В. Когнітивний стиль конструювання психологічної реальності особистості // Психологічні перспективи. - 2004. - Вип.5. - С.77-86.
22. Засєкін С.В., Засєкіна Л.В. Сучасні напрями та перспективи розвитку психолінгвістики // Філологічні студії. - 2004. - № 4. - С.440 - 445.
23. Засєкіна Л.В. Герменевтико-семантичні аспекти дослідження мотивації // Вісник Прикарпатського університету ім.В. Стефаника. Серія: Філософські і психологічні науки. - 2004. - Вип.6. - С. 190 - 197.
24. Засєкіна Л.В. Особливості логічного та психологічного структурування значення // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Серія: Філологічні науки. - 2004. - № 6. - С.147 - 152.
25. Засєкіна Л.В. Україна вустами президента: фреймовий аналіз // Збірник матеріалів ІІ міжнародної науково-практичної конференції "Особистість у розбудові відкритого демократичного суспільства в Україні". - Дрогобич, 2005. - С.180 - 187.
26. Засєкіна Л.В. Методологічні проблеми дослідження індивідуального інтелекту в контексті психології особистості // Наукові записки ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - 2005. - Вип.26. - Т.2. - С.123 - 129.
27. Засєкіна Л.В. Особливості індивідуального інтелекту у контексті різних підходів // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць ін-ту психології ім.Г.С. Костюка АПН України. - 2005. - Т.7. - Вип.7. - С.143 - 151.
28. Засєкіна Л.В. Інтелект як стійка особистісна властивість // Актуальні проблеми психології. Психологічна теорія і технологія навчання. Збірник наукових праць ін-ту психології ім.Г.С. Костюка АПН України. - 2005. - Т.8. - Вип.1. - С.111 - 123.
29. Засєкіна Л.В. Особливості організації індивідуального інтелекту в контексті інтерперсональної взаємодії // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць ін-ту психології ім.Г.С. Костюка АПН України. - 2005. - Т.7. - Вип.6. - С.129 - 137.
30. Засєкіна Л.В. Новий погляд на природу практичного інтелекту // Актуальні проблеми: Екологічна психологія. Збірник наукових праць ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - 2005. - Т.7. - Вип.6. - С.150 - 158.
31. Засєкіна Л.В. Інтелект та особистісні властивості як траєкторія зближення когнітивної психології та психології особистості // Вісник Київського міжнародного університету. Серія "Психологічні науки". - К.: КиМУ. - 2005. - Вип.7. - С.29 - 38.
32. Засєкіна Л.В. Гендерні особливості організації індивідуального інтелекту // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції: Гендерні аспекти в методологіях гуманітарних наук. - Луцьк: ВДУ. - 2005. - С.61 - 66.
33. Засєкіна Л.В. Особливості організації індивідуального інтелекту крізь призму нейрофізіології // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Серія: Біологічні науки. - 2005. - № 7. - С.26 - 30.
34. Засєкіна Л.В. Проблема інтелекту та інтелектуального розвитку в сучасному освітньому просторі // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2005. - № 5. - С.143 - 153.
35. Засєкіна Л.В. Значення слова як описова категорія індивідуального інтелекту // Наукові записки Острозької академії. Серія: Психологія, педагогіка. - 2005. - Вип.6., Ч.І. - С.109 - 119.
36. Засєкіна Л.В. Когнітивно-афективні утворення в організації індивідуального інтелекту // Психологічні перспективи. - 2005. - Вип.7. - С.38 - 47.
37. Засєкіна Л.В. Особливості функціонування інтелектуальних структур у процесі розв'язання творчих задач // Вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Серія: Філософія, психологія, педагогіка. - 2005. - № 3 (15). - С.21 - 28.
38. Засєкіна Л.В. Структурно-функціональна модель організації індивідуального інтелекту // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць ін-ту психології ім.Г.С. Костюка АПН України. - 2006. - Т.8. - Вип.1. - С.137 - -147.
39. Засєкіна Л.В. Особливості організації інтелекту в контексті аналітико-синтетичної логіки // Наукові записки Острозької академії. Серія: Психологія, педагогіка. - 2006. - Вип.6., Ч. ІІ. - С.97 - 108.
40. Засєкіна Л.В. Метакогніція: Термінологічне нашарування чи важливий інтелектуальний конструкт // Практична психологія та соціальна робота. - 2006. - № 1. - С.15 - 18.
41. Засєкіна Л.В., Виліщинська О.В. Інтелект у структурі особистості обдарованої дитини // Обдарована дитина. - 2006. - № 2. - С.7 - 10.
Тези
42. Zasyekina, L. Psychosemantic investigation of motivation // 7th Congress of International Society of Applied Psycholinguistics. Book of Abstracts. - Cieszyn: University of Silesia. - 2004. - P.127 - 128.
Анотації
Засєкіна Л.В. Структурно-функціональна організація інтелекту особистості. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 - загальна психологія, історія психології. - Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, Київ, 2006.
У дисертації розкриваються теоретичні та методологічні підходи до дослідження феномена інтелекту особистості.
Розроблено структурно-функціональну модель організації інтелекту особистості, в якій виділено, зокрема, соціокультурний, метакогнітивний та когнітивно-афективний рівні. Розкрито специфіку структурних компонентів інтелекту на рівні змісту, функцій та емпіричних характеристик.
Описовою категорією структурно-функціональної організації інтелекту особистості пропонується значення слова; проводиться класифікація значень відповідно до етапів їх утворення та функціонального призначення в інтелектуальній діяльності особистості. Через виділення творчо-продуктивних, прагматично-адаптивних, науково-прогностичних концептів розглядається та емпірично вивчається динамічна смислова система суб'єкта діяльності як єдність інтелекту та афекту, що визначає траєкторію його пізнавальної активності. Показано, що процес концептуалізації виражає динамічність структурно-функціональної організації інтелекту в філогенезі та онтогенезі.
Ключові слова: структурно-функціональна організація інтелекту, соціокультурний рівень, метакогнітивний рівень, когнітивно-афективний рівень, значення слова, динамічна смислова система, творчо-продуктивні концепти, прагматично-адаптивні концепти, науково-прогностичні концепти, концептуалізація.
Засекина Л.В. Структурно-функциональная организация интеллекта личности. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора психологических наук по специальности 19.00.01 - общая психология, история психологии. - Институт психологии им.Г.С. Костюка АПН Украины, Киев, 2006.
В работе раскрываются теоретические и методологические подходы к изучению феномена интеллекта личности.
В основе структурно-функциональной модели интеллекта личности лежат принципы социальной детерминированности высших психических функций, индивидуального своеобразия и дифференцированности познавательных процессов, единства интеллекта и аффекта. Соответственно, в структурно-функциональной организации интеллекта выделяются социокультурный, метакогнитивный и когнитивно-аффективный уровни.
В качестве описательной категории структурно-функциональной организации интеллекта служат значения слова, классификация которых основывается на этапах их образования, а также функционального назначения в интеллектуальной деятельности личности.
В работе рассматриваются три вида значения слова: чувственная ткань, которая представлена житейским понятием в форме ассоциативного, коннотативного и ситуативного значений; научным понятием; личностным смыслом, который описывается через концепты.
В результате эмпирического исследования структурно-функциональной организации интеллекта на основе категории значения установлено, что эффективность решения разных задач - академических (вербально-логических, математических, пространственных), практических, творческих - соответствует различным метакогнитивным и когнитивно-аффективным компонентам структурно-функциональной организации интеллекта.
Вариативность интеллекта личности обусловливается разной степенью выраженности метакогнитивных и когнитивно-аффективных образований, а также их соединением с мотивационными особенностями, личностными состояниями и свойствами, стилями интерперсонального взаимодействия.
Динамичность структурно-функциональной организации интеллекта выражена в процессе концептуализации - от образования филогенетических логических матриц в форме знаков-моделей, знаков-символов, знаков-обозначений через интеллектуальные структуры в онтогенезе - синкретические образы, понятия-комплексы, истинные понятия - до творческо-продуктивных, прагматически-адаптивных, научно-прогностических концептов.
Эмпирически установлено, что концепты выражают взаимосвязи личности в глобальном контексте человеческого существования - взаимодействии с физическим и социальным миром, а также определяют траекторию интеллектуальной активности субъекта познания.
Научно-прогностические концепты выражают траекторию познавательной активности субъекта, которая стимулируется его внутренней мотивацией к психическому отображению, прогнозированию и целесообразному преобразованию действительности.
Творческо-продуктивные концепты определяют траекторию познавательной активности субъекта, направленную на интуитивно-чувственное познание действительности. Внутренняя мотивация, выраженная творческо-продуктивными концептами, связана не с объективированным/ категориальным структурированием действительности, характерным для научно-прогностических концептов, а с субъективированным чувственным впечатлением и удовлетворением ярко выраженного аффективного компонента организации интеллекта.
Траектория познавательной деятельности, описываемая через прагматически-адаптированные концепты, выражает особенности психического отображения, обобщения и преобразования действительности с целью адекватной адаптации к условиям социального мира и удовлетворения социальных мотивов субъекта.
Хронологическое описание образования значений от филогенетических знаков через понятия к концептам позволяет рассматривать процесс концептуализации как отражение взаимодействия интеллекта и аффекта.
Концептуализация выражает динамичность структурно-функциональной организации интеллекта субъекта познания как в направлении категоризации действительности на основе порождения новых понятий, так и в направлении образования новых смыслов.
Ключевые слова: структурно-функциональная организация интеллекта, социокультурный уровень, метакогнитивный уровень, когнитивно-аффективный уровень, значение слова, динамическая смысловая система, творческо-продуктивные концепты, прагматически-адаптивные концепты, научно-прогностические концепты, концептуализация.
Zasyekina, L.V. Structural and Functional Organization of Personality's Intelligence. - Manuscript.
Thesis for Doctor degree in Psychological Sciences, speciality 19.00.01 - General Psychology, History of Psychology. - G. S. Kostiuk Institute of Psychology of Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2006.
Theoretical and methodological approaches to investigating the phenomenon of personality's intelligence have been developed.
The author has proposed a structural and functional model of personality's intelligence organization, system-forming components of which being socio-cultural, metacognitive and cognitive-affective levels. The intelligence structure specificity on the plain of content, functions, and empirical characteristics has been revealed.
Furthermore, it is argued that word meaning serves as a descriptive category of personality's intelligence organization. In the research, classification of meanings as to their stages of forming and functional applicability in the personality's intellectual activity has been established. Dynamic semantic system of the subject's activity as integrity of intelligence and affect, determining his/her cognitive activity, has been discussed and empirically investigated in the framework of creative-productive, pragmatic-adaptive, and scientific-prognostic concepts. Thus the process of conceptualization expresses the dynamics of intelligence structural and functional organization in phylogenesis and ontogenesis.
Key words: structural and functional organization of intelligence, socio-cultural level, metacognitive level, cognitive-affective level, word meaning, dynamic semantic system, creative-productive concepts, pragmatic-adaptive concepts, scientific-prognostic concepts, conceptualization.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Погляди на інтелект у рамках психодіагностки у XIX-XX ст. Поняття та сутність інтелекту, моделі і структури. Характеристика тестів діагностування інтелекту. Організація дослідження по визначенню інтелекту працівників проектно-вишукувального інституту.
курсовая работа [265,9 K], добавлен 18.05.2014Філософські і методологічні питання, що стосуються створення штучного інтелекту, історія когнітивної психології. Метафори пізнання, порівняння штучного і природного інтелекту. Навчання машин на основі спостережень, приклади існування штучного інтелекту.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 05.10.2010Поняття інтелекту, підходи до його вивчення. Особливості розвитку інтелекту ранньої юності. Психологічна характеристика методів діагностики інтелекту юнацького віку. Діагностичні можливості використання тестів для визначення рівня розвитку інтелекту.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 22.05.2022Історія вивчення та сучасні підходи до емоційного інтелекту. Розвиток емоційного інтелекту в навчально-професійній діяльності студентів. Уявлення людини про пізнання, яке забарвлене емоційністю. Поєднання емоційних та інтелектуальних процесів мислення.
курсовая работа [246,8 K], добавлен 07.06.2019Темперамент як властивість особистості: поняття та типології. Взаємозв'язок темпераментних особливостей та соціального інтелекту. Фактори, що впливають на розвиток соціального інтелекту, методи та вправи, що використовуються. Розробка рекомендацій.
курсовая работа [232,7 K], добавлен 17.06.2015Специфіка та структура емоційного інтелекту. Теоретичний аналіз та експериментальне дослідження когнітивного компоненту емоційного інтелекту студентів соціально-гуманітарного напряму. Сприймання, розуміння, контроль, управління і використання емоцій.
курсовая работа [314,7 K], добавлен 10.12.2012Вивчення емоційної сфери психічного життя людини. Рівень емоційного інтелекту батьків, правопівкульний тип мислення, спадкові задатки, властивості темпераменту та особливості переробки інформації як важливі фактори розвитку емоційного інтелекту.
статья [22,7 K], добавлен 24.11.2017Наведення теоретичного стану дослідження феномену емоційного інтелекту. Важливість стресозахисної та адаптивної функції емоційного інтелекту в контексті успішного подолання життєвої кризи. Відображення у свідомості та поведінці людини динамічної єдності.
статья [456,6 K], добавлен 05.10.2017Поняття "інтелект" та підходи до його визначення. Загальна характеристика інтелектуальних здібностей. Визначення рівню та стилю логічного мислення. Виявлення невербального рівню інтелекту. Розвинення творчих здібностей. Рівень креативного мислення.
курсовая работа [548,3 K], добавлен 14.09.2016Дослідження поняття про соціальний інтелект як психічну якість особистості. З'ясування впливу порушень у процесі виховання молодшого школяра на формування структурних компонентів соціального інтелекту. Характеристика основних стилів сімейного виховання.
дипломная работа [124,7 K], добавлен 22.06.2012Особливості психологічного благополуччя особистості. Поняття її смисложиттєвих орієнтацій. Дослідження взаємозв`язку емоційного інтелекту та психологічного благополуччя. Його складові: здатність до управління оточенням, постановка цілей, самоприйняття.
курсовая работа [36,7 K], добавлен 26.05.2019Знання про мислення та їх значення в сучасному світі, в описі особливостей інтелекту даної людини та визначенні моделі спілкування з нею. Зв'язок науки про мислення з психодіагностикою здатностей людини, якими визначається схильність до виду діяльності.
реферат [21,5 K], добавлен 25.03.2010Поняття та типи інтелекту. Наукові підходи до визначення обдарованості. Прояви інтелектуальної (наукової) обдарованості на ранніх етапах розвитку дитини. Емоційні та поведінкові проблеми обдарованих дітей. Соціальне середовище у розвитку обдарованості.
курсовая работа [48,3 K], добавлен 07.10.2012Самосвідомість як визначальний фактор у формуванні особистості. Психічні особливості розвитку в юнацькому віці. Емоційна сфера і між особистісні стосунки. Розвиток гуманітарних інтересів, абстрактного мислення, пізнавальних функцій і інтелекту у школярів.
курсовая работа [26,0 K], добавлен 30.01.2015Фактори розвитку особистості. Класифікація життєвого циклу людини. Приклади періодизації життєвого циклу людини, відомі зі стародавності до наших днів. Роль генетичних і соціальних факторів у розвитку інтелекту людини та деяких захворювань (аутизму).
реферат [20,0 K], добавлен 24.09.2010Поняття про здібності: їх види і характеристика. Природа людського інтелекту та здібностей - вроджених особливостей індивіда, які визначають всі його досягнення та набуті ним навички і вміння. Прояви здібностей у дошкільному та у студентському віці.
курсовая работа [47,9 K], добавлен 07.05.2011Сутність поняття креативність і її психологічні особливості. Тест вербальної креативності С. Мідника. Тест креативності (дивергентного мислення) Ф. Вільямса. Тест інтелекту Г. Айзенка. Оцінка інтелектуальних властивостей осіб з різним рівнем креативності.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 04.08.2015Поняття про спілкування та його функції. Теоретичне обґрунтування психологічних особливостей процесу спілкування та експериментальне вивчення його впливу на розвиток особистості у юнацькому віці. Методи організації дослідження комунікативної активності.
курсовая работа [158,9 K], добавлен 10.09.2011Психологічна структура особистості, її біологічне та соціальне, що утворюють єдність і взаємодію. Активність людини і форми її виявлення. Загальна будова мотиваційно-потрібностної сфери людини. Жорсткі регулятори поведінки, роль та типи мотивів.
презентация [545,4 K], добавлен 24.09.2015Історичний зріз становлення психодіагностики. Розробка психотехнік, надійність і валідність вимірювального інструменту. Стандартизація тесту, вимірювання інтелекту; множинність і незалежність інтелектуальних здібностей. Криза тестологічного підходу.
курсовая работа [109,4 K], добавлен 21.03.2012
