Проаналізувавши теоретичні аспекти даної проблематики, і перевіривши їх експериментальним шляхом, можна сформулювати наступні основні теоретичні і практичні висновки.

Вивченням розвитку мислення займалися такі вчені як Л.М. Веккер, Л.С. Виготський, С.Л. Рубінштейн, Д.Б. Ельконін, Р.С. Нємов, П.П. Блонський, П.Я. Гальперін, Б.С. Волков, В.С. Мухіна та багато інших. Мислення є діяльністю, що спирається на систему понять, направленою на вирішення задач, підлеглої мети, враховуючою умови, в яких завдання здійснюється. Для успішного виконання завдання необхідно постійно утримувати цю мету, здійснювати програму операцій, звіряти хід виконання з очікуваним результатом. На основі цього звірення відбувається корекція неправильних ходів. У сучасній психології прийнята і поширена наступна дещо умовна класифікація видів мислення за такими різними підставами, як: генезис розвитку; характер вирішуваних задач; ступінь розгорнення; ступені новизни і оригінальності; засоби мислення; функції мислення і т.д. До вирішення завдань мислення йде за допомогою різноманітних операцій, таких як порівняння, аналіз, синтез, абстракція і узагальнення. До індивідуальних особливостей мислення фахівці відносять такі якості розуму як: широта мислення, самостійність мислення, швидкість, квапливість і критичність розуму. Мислення здійснюється за законах, загальними для всіх людей, разом з тим у мисленні виявляються вікові й індивідуальні особливості людини. Початкове навчання "підхоплює" і використовує ту форму мислення, яка виникла ще у дітей-дошкільників. Більшість дитячих психологів називають основним видом мислення в молодшому шкільному віці наочно-образне. До кінця навчання в початковій школі відбувається перехід від наочно-образного мислення до словесно-логічного. Цей перехід здійснюється за рахунок процесу навчання, тобто в процесі надбання дітьми певних знань. При впливі навчання у дітей молодшого шкільного віку формується усвідомлене критичне мислення; активно формується вміння планувати свої дії; формуються такі прийоми логічного мислення як порівняння, узагальнення і об'єднання. Таким чином, під впливом навчання мислення дітей стає більш довільним, більш програмованим, більш свідомим, більш планованим, тобто воно стає словесно-логічним.

Результати проведеного констатуючого експерименту показали - в учнів початкових класів домінує наочно-образне мислення; більшість дітей мають середній рівень його розвитку. Результати проведеного контрольного експерименту показали - при цілеспрямованій, систематичній роботі по розвитку мислення молодших школярів, більшість учнів мають високий рівень його розвитку. Таким чином, гіпотеза, висунута нами в даній курсовій роботі: в учнів початкових класів домінує наочно-образне мислення; більшість дітей мають середній рівень його розвитку, але при цілеспрямованій, систематичній роботі з його розвитку більшість учнів матимуть середній і високий рівень розвитку мислення - підтверджена.

Мета, поставлена нами в даній роботі, повністю досягнута.

Таким чином, проблема розвитку мислення в молодшому шкільному віці сьогодні є актуальною, оскільки мислення у молодших школярів розвивається на основі засвоєних знань, і якщо немає останніх, то й немає основи для розвитку мислення, і воно не може дозріти повною мірою. Але, як показує практика, поширеним прикладом викладання є організація вчителями дій учнів за зразком: надмірно часто вчителі пропонують дітям вправи тренувального типу, що засновані на наслідуванні та не вимагають мислення. В цих умовах недостатньо розвиваються такі якості мислення, як глибина, критичність, гнучкість, які є сторонами його самостійності. Тому й надалі варто продовжувати вивчення і розробку даної проблеми.

Література

Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. - СПб.: Питер, 2001. - 288 с.

Асеев В.Г. Возрастная психология. - Иркутск, 1984. - 320 с.

Богданова Т.Г., Корнилова Т.В. Диагностика познавательной сферы ребенка. - М.: Роспедагенство, 1994. - 68 с.

Блонский П.П. Избранные педагогические и психологические сочинения. В 2 т. Т. 2 / Под ред. Петровского А.В. - М.: Педагогика, 1979. - 400 с.

Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. - СПб.: Питер, 2003. - 528 с.

Веккер Л.М. Психические процессы. В 3-х т., - СПб.: Изд-во Ленинградсткого университета, Т. 3. 1981. - 325 с.

Возрастная и педагогическая психология: тексты / Под ред. Шуаре Марта О. - М.: Изд-во Московского университета, 1992. - 272 с.

Волков Б.С., Волкова Н.В. Методы изучения психики ребенка. - М.: Академия, 1994. - 296 с.

Волков Б.С. Психология младшего школьника. - М.: Педагогическое общество России, 2002. - 128 с.

Выготский Л.С. Психология. - М.: ЭКСМО - Пресс, 2000. - 1008 с.

Гальперин П.Я. Психология мышления и учение о поэтапном формировании умственных действий // В сб.: "Исследование мышления в советской психологии". - М.: Просвещение, 1966. - 446 с.

Глас Дж., Стэнли Дж. Статистические методы в педагогике и психологии. - М.: Наука, 1976. - 110 с.

Грановская Р.М. Элементы практической психологии. - Л.: Издательство Ленинградского университета, 1984. - 391 с.

Гудвин Дж. Исследование в психологии. - СПб.: Питер, 2004. - 558 с.

Гуревич К.М. Индивидуально-психологические особенности школьников. - М.: Просвещение, 1988. - 176 с.

Детская практическая психология / Под ред. Богдана Н.Н. - М.: Изд-во МГУ, 2003. - 116 с.

Дружинин В.Н. Диагностика общих познавательных способностей // Когнитивное обучение: современное состояние и перспективы. - М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 1997. - 261 с.

Дружинин В.Н. Экспериментальная психология. - СПб.: Питер, 2003. - 319 с.

Зак А.З. Развитие теоретического мышления у младших школьников. - М.: Наука, 1984. - 220 с.

Крайг Г. Психология развития. - СПб.: Питер, 2000. - 992 с.

Лурия А.Р. Мозг человека и психические процессы. - М.: Наука, 1970. - 198 с.

Люблинская А.А. Учителю о психологии младшего школьника. - М.: Просвещение, 1977. - 224 с.

Материалы с сайта Интернет: http://ido.edu.ru/ffeс/psyсh/ps7.html#

Мухина В.С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество. - М.: Академия, 2000. - 456 с.

Немов Р.С. Психология. В 3-х кн. - М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, Кн. 1, 1997. - 688 с.

Немов Р. С. Психология. В 3-х кн. - М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, Кн. 2, 1997. - 608 с.

Немов Р. С. Психология. В 3-х кн. - М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, Кн.3, 1997. - 640 с.

Обухова Л. Детская психология: Теории, факты, проблемы. - М.: Академия, 1995. - 360 с.

Основы психодиагностики / Под ред. Шмелева А.Г. - Р.-на-Д.: Феникс, 1996. - 544 с.

Практикум по возрастной и педагогической психологии / Под ред. Щербакова А.И. - М.: Просвещение, 1987. - 255 с.

Психодиагностика: Теория и практика / Под ред. Талызиной Н.Ф. - М.: Прогресс, 1986. - 206 с.

Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога. В 2 кн. - М.: ВЛАДОС - ПРЕСС, Кн 1., 2002. - 384 с.

Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. - СПб.: Питер, 2002. - 720 с.

Рубинштейн С.Л. О мышлении и путях его исследования. - М.: Наука, 1958. - 220 с.

Соколов В.Л. Развитие теоретического мышления младших школьников в квазиисследовательской деятельности на уроках математики // Психологическая наука и образование. - 2002. - № 4. - С.16-26.

Справочник по психологии и психиатрии детского и подросткового возраста / Под ред. Циркина С.Ю. - СПб.: Питер, 2000. - 752 с.

Тихомиров О.К. Психология мышления. - М.: Наука, 1984. - 280 с.

Шкуренко Д.А. Общая и медицинская психология. - Р.-на-Д.: Феникс, 2002. - 352 с.

Эльконин Д.Б. Психология обучения младшего школьника. - М.: Просвещение, 1974. - 198 с.

Энциклопедический словарь / Под ред. Введенского Б.А. - М.: Советская энциклопедия, 1964. - 736 с.

Ярошевский М.Г. История психологии. - М.: Мысль, 1985. - 574 с.

Додатки

Додаток 1

ОЦІНКА ВЕРБАЛЬНО-ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ

Методика "Виключення слів"

Методика складається з 15 серій, у кожній серії - по 4 слова. Експериментатору необхідно мати секундомір і протокол (табл. 1) для реєстрації відповідей.

Таблиця 1. Протокол дослідження вербально-логічного мислення

Бланк методики "Виключення слів"

Книга, портфель, чемодан, гаманець.

Піч, гасниця, свічка, електроплитка.

Годинник, окуляри, ваги, термометр.

Човен, тачка, мотоцикл, велосипед.

Літак, цвях, бджола, вентилятор.

Метелик, циркуль, ваги, ножиці.

Дерево, етажерка, мітла, вилка.

Дідусь, вчитель, тато, мама.

Іній, пил, дощ, роса.

Вода, вітер, вугілля, трава.

Яблуко, книга, шуба, троянда.

Молоко, вершки, сир, хліб.

Береза, сосна, ягода, дуб.

Хвилина, секунда, година, вечір.

Василь, Федір, Семен, Іванов.

Процедура проведення

Дослідження проходить індивідуально. Починати потрібно, лише переконавшись, що у випробовуваного є бажання виконувати завдання. Інструкція випробовуваному: "Три з чотирьох слів у кожній серії є якоюсь мірою однорідними поняттями і можуть бути об'єднані за спільною для них ознакою, а одне слово не відповідає цим вимогам і повинно бути виключене. Закреслюйте слово, яке не підходить за смислом до даного ряду. Виконувати завдання потрібно швидко і без помилок". Якщо випробовуваний не засвоїв інструкцію, то один-два приклади, але не з "експериментальної картки" дослідник вирішує разом з ним. Переконавшись, що принцип роботи зрозумілий, дитині пропонують самостійно виконати завдання - викреслити на бланку належні виключенню слова. Експериментатор фіксує час і правильність виконання завдання в протоколі.

Виконання завдання оцінюється в балах відповідно до ключа: за кожну правильну відповідь - 2 бали, за неправильний - 0.

Ключ:

1) книга, 2) свічка, 3) окуляри, 4) човен, 5) бджола, 6) метелик, 7) дерево, 8) вчитель, 9) пил, 10) вітер, 11) яблуко, 12) хліб, 13) ягода, 14) вечір, 15) Іванов.

Час виконання завдання розраховується з урахуванням поправки Т (табл. 2).

Таблиця 2. Поправка Т на час виконання завдання

Інтегральний показник вербально-логічного мислення А, об'єднуючий показник продуктивності В і час виконання завдання з урахуванням поправки Т обчислюється за формулою:

А = В + Т.

Отримавши індивідуальні дані за показником вербально-логічного мислення, можна підрахувати середню арифметичну за групою в цілому. Для отримання групових відмінностей необхідно зіставити розраховані експериментальні показники між собою. Для зіставлення отриманого показника вербально-логічного мислення з іншими характеристиками мислення (наочно-образного), а також для індивідуального аналізу потрібно здійснити переведення абсолютних значень в шкальні оцінки за табл. 3.

Таблиця 3. Шкальні оцінки показників мислення

Додаток 2

ОЦІНКА НАОЧНО-ОБРАЗНОГО МИСЛЕННЯ

Методика "Вкажи зайвий предмет"

Заняття проходить індивідуально. Робота починається після встановлення довірчих відносин з дитиною. Інструкція випробовуваному: "Із зображених на малюнку чотирьох предметів три мають між собою щось спільне, їх можна об'єднати в одну групу, назвати одним словом, а один предмет істотно відрізняється і повинен бути виключений. Вкажи, який з чотирьох предметів зайвий". Експериментатор фіксує час роботи і правильність виконання завдання в протоколі. Якщо випробовуваний не засвоїв інструкцію, то один-два додаткові приклади можна вирішити разом з ним. Переконавшись, що принцип виконання завдання зрозумілий дитині, пропонують виконати завдання. Картки з картинками пропонуються в певній послідовності, з наростаючою складністю (рис. 1).

Рис. 1

Рис. 2

Рис. 3

Обробка та інтерпретація результатів

1. Оцінити в балах час і точність виконання кожної серії завдання за спеціальною таблицею (табл. 4).

Таблиця 4 Бальні оцінки часу і точності виконання завдання

2. Обчислити інтегральний показник наочно-образного мислення (А) за кожною серією завдання, який об'єднує показник точності (В) і час виконання тесту з урахуванням поправки (Т):

А = В + Т.

3. Отримати загальний показник наочно-образного мислення (Азаг) за даною методикою, визначаючи його як суму чотирьох серій, починаючи з другої. Розрахункова формула має вигляд:

Азаг = ?Аi, де i = 2.

Отримавши індивідуальні дані за показником наочно-образного мислення підраховуємо середню арифметичну величину за групою в цілому. Для отримання групових відмінностей необхідно зіставити розраховані показники між собою. У разі потреби для зіставлених даних, отриманих при вивченні наочно-образного мислення, а також для інтеріндивідуального зіставлення можна здійснити переведення абсолютних значень наочно-образного мислення в порівнянні шкальні оцінки (див. табл. 3).

Додаток 3

ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ

Оскільки розвиток логічних форм мислення нерозривно пов'язані з розвитком узагальнюючої і символічної функцій мови, то заняття повинні бути направлені на формування передумов оволодіння дитиною системою наукових понять, ставлячи своєю метою розвиток у дитини логічних операцій аналізу, порівняння, узагальнення, розвиток дій класифікації.

Всі заняття, направлені на розвиток мислення молодших школярів, повинні спиратися на здійснення індивідуального підходу до учнів.

Необхідний підбір завдань, що найбільш ефективно впливають на розумову діяльність молодших школярів.

Для досягнення вищих показників при розвитку мислення молодших школярів необхідно впливати на учнів через індивідуалізовану оцінну діяльність.

Необхідне здійснення організації спільної з батьками діяльності з вдосконалення якостей розуму школярів.

Обов'язково слід виявляти в класі найбільш розумово обдарованих дітей.

Необхідна правильна оцінка вчителем своєї педагогічної праці і творчої діяльності.

Размещено на Allbest.ru