Главная Коллекция "Revolution" Психология Метафоричність казки як засіб активного соціально-психологічного навчання

Метафоричність казки як засіб активного соціально-психологічного навчання

Дослідження феномену метафоричності казки в контексті різних теоретичних підходів до психокорекції та психотерапії. Діагностико-корекційні механізми використання казки з її метафоричним змістом в процесі активного соціально-психологічного навчання.

Рубрика Психология
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 29.10.2013
Размер файла 179,3 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Метафоричність казки як засіб активного соціально-психологічного навчання

Солодухов Василь Леонідович

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

УДК 159.964

Івано-Франківськ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Слов'янському державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:

доктор психологічних наук, професор,

дійсний член АПН України

Яценко Тамара Семенівна,

Кримський гуманітарний університет, м. Ялта,

професор кафедри психології

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор

Вірна Жанна Петрівна,

Волинський педагогічний університет ім. Л. Українки,

декан факультету психології

кандидат психологічних наук, доцент

Євтушенко Ірина Володимирівна,

Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького,

декан факультету практичної психології.

Провідна установа: Донецький національний університет,

кафедра психології, МОН України.

Захист відбудеться “30” січня 2007 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 20.051.04 Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за адресою: 76025, м. Івано-Франківськ, вул. Т. Шевченка, 57.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за адресою: 76025, м. Івано-Франківськ, вул. Т. Шевченка, 57.

Автореферат розіслано “29” грудня 2006 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради М.Д. Белей.

Загальна характеристика роботи

Актуальність та доцільність дослідження. На сучасному етапі становлення України як незалежної демократичної держави з орієнтацією на збереження загальнолюдських і моральних цінностей пріоритетним напрямком є забезпечення можливостей всебічного особистісного розвитку кожної людини, що покладається на працівників освіти та психологів.

Сучасні завдання, поставлені перед освітою у зв'язку з її реформуванням, сприяють посиленню уваги до підготовки психологів-фахівців. Зрозуміло, що реформування освіти неможливо успішно здійснювати без посилення уваги до глибинного аспекту психіки людини, що дозволяє розвивати її потенціал як суб'єкта, здатного до самореалізації.

Актуальність розв'язання обраної проблеми „Метафоричність казки як засіб активного соціально-психологічного навчання” зумовлена необхідністю подальшого розвитку практичної психології і психологічної служби, пошуку нових методик, які сприяли б психокорекції суб'єкта.

Піклування про психічне здоров'я нації та її високий освітній рівень передбачає створення необхідних передумов для оптимізації психічного розвитку кожного громадянина. Психологічні труднощі конкретної людини повинні перебувати у сфері суспільних інтересів, чого вимагає Закон України „Про освіту”, де вказується на необхідність створення державної психологічної служби, здатної забезпечувати розвивальний і психокорекційний ефекти.

Розробка ефективних методів психологічної допомоги та їх наукове обґрунтування є досить актуальним для вітчизняної психології. Дослідження Г.О. Балла, О.Ф. Бондаренко, Ж.П. Вірної, П.П. Горностая, С.Д. Максименка, В.Г. Панка, В.Д. Потапової, Н.В. Чепелєвої, Т.С. Яценко та ін. присвячені проблемам практичної психології, яка переживає сьогодні період становлення і розвитку. Зокрема, зосереджується увага на тому, що підготовка психологів-практиків характеризується розривом між психологічним пізнанням і самопізнанням. Здобуваючи академічні знання, майбутні практичні психологи мало розвивають свій рефлексивний потенціал, що унеможливлює оволодівання навичками самоаналізу у ситуації спілкування й цілісного аналізу психіки інших людей.

Необхідною передумовою професійного становлення психологів-практиків є їх власна психокорекція, зорієнтована на виявлення глибинно-психологічних передумов особистісних проблем, що деструктують процес спілкування з іншими людьми.

Психологічна зрілість психолога пов'язана з умінням перетворювати себе на об'єкт дослідження, глибинно рефлексувати інфантильні витоки особистісної проблематики, аналізувати власне життя, усвідомлюючи “запрограмованість” власної психіки, що пов'язана з ранніми онтогенетичними фіксаціями.

Усе це сприяє запобіганню викривлень соціально-перцептивних механізмів взаємодії з іншими людьми на емоційному, когнітивному та поведінковому рівнях.

Вивчення методів дослідження глибинно-психологічних аспектів розвитку особистості бере свій початок ще з наукової школи О.О. Бодальова. Його послідовниця, академік АПН України Т.С. Яценко розробила метод активного соціально-психологічного навчання (АСПН), який дозволив обґрунтувати ефективність групової взаємодії та розкрити сутність процесу психокорекції. Ми зосередили свою увагу на окремому засобі АСПН - метафоричності казки, застосування якого дозволяє поглибити розуміння глибинно-психологічних феноменів та має потужний психокорекційний ефект.

У наш час спостерігається розмаїття багатьох практичних методів дослідження особистості. Однак, як правило, вони неспроможні розв'язувати завдання глибинного дослідження психіки суб'єкта у поєднанні її свідомих та несвідомих аспектів. Крім того, наявне розмежування психодіагностики та психокорекції. Наше дослідження передбачає пошук шляхів оптимізації особистісного розвитку суб'єкта з метою глибинного пізнання психіки, що може бути забезпечено засобами метафоричності казки про своє життя, яка складається кожним учасником психокорекційного процесу.

У процесі аналізу казки психодіагностична і психокорекційна функції злиті. Точність психодіагностики, що поєднується з урахуванням бачення психологічного змісту казки самим її автором, має психокорекційний ефект. Результативність психоаналізу казки визначається знаходженням зв'язку між свідомими і несвідомими аспектами психіки, що сприяє розширенню меж самоусвідомлення і тим самим забезпечує людині суб'єктивне відчуття психологічної захищеності, сприяє інтеграції психіки на більш високому рівні у напрямі досягнення психологічної зрілості.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертація виконана відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри практичної психології Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького: “Психологічні основи групової психокорекції” (номер держреєстрації 23452 U 264) та плану НДР Академії педагогічних наук з напряму: “Науково-методичне забезпечення національної системи психологічних служб”, “Теоретико-методологічні засади групової психокорекції”. Тему дисертації затверджено Вченою радою Слов'янського державного педагогічного університету (протокол № 7 від 29.01.2004 р.) й узгоджено Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 5 від 25.05.2004 р.).

Об'єкт дослідження - емпіричний матеріал психокорекційних груп активного соціально-психологічного навчання з використанням прийому “казки про власне життя” в її метафоричних формах.

Предмет дослідження - психологічні особливості використання метафоричності казки з метою глибинно-психологічного пізнання та психокорекції особистісних проблем учасників активного соціально-психологічного навчання.

Мета дослідження - науково обґрунтувати та емпірично дослідити особливості використання метафоричності казки в глибинному пізнанні психіки у форматі методу АСПН.

Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що використання метафоричного змісту казки в психокорекції за методом АСПН дозволяє більш ефективно здійснити діагностику глибинно-психологічних (інфантильних) передумов особистісних проблем учасників навчання.

Відповідно до мети, предмета та гіпотези дослідження було визначено такі завдання:

1. Здійснити теоретичний аналіз психологічної літератури з поставленої в дисертації проблеми метафоричності “казки про власне життя” як окремої методики активного соціально-психологічного навчання.

2. Дослідити феномен метафоричності казки в контексті різних теоретичних підходів до психокорекції та психотерапії.

3. Психологічно обґрунтувати методичні особливості використання казки в її метафоричному змісті у груповій роботі АСПН з глибинно-психологічною орієнтацією та здійснити їх порівняння з психоаналітичною роботою з предметною моделлю.

4. Виявити діагностико-корекційні механізми використання казки з її метафоричним змістом в процесі АСПН.

5. Сформулювати методичні рекомендації психологам-практикам на основі результатів дисертаційного дослідження, спрямовані на ефективне використання метафоричності казки з метою глибинно-психологічного пізнання.

Концепція дослідження ґрунтується на положеннях: підготовка фахівців-психологів вимагає не лише здобуття академічних знань, а й опанування методами, які сприяють оволодінню рефлексивними знаннями та розвитку соціально-перцептивного інтелекту; існує необхідність цілісного пізнання психіки в єдності свідомих та несвідомих проявів, яке уможливлюється в процесі спонтанного прояву психічного у метафоричних формах; активність несвідомих детермінант може мати спонтанне виявлення у метафоричних формах. Активні методи соціально-психологічного навчання гуманізують взаємодію між його учасниками та поєднують в собі можливість глибинно-психологічного дослідження інфантильних першопричин деструктивних проявів психіки. Інтерпретація метафоричного змісту казки дозволяє учасникам психокорекційної групи здійснювати глибинно-психологічне самопізнання та пізнання іншої людини, корекцію соціальної поведінки.

Провідна ідея дослідження полягає у тому, що метафоричний зміст казки символічно виражає особистісну проблему суб'єкта, яка піддається об'єктивуванню шляхом психоаналітичної інтерпретації, що сприяє рефлексії глибинно-психологічних чинників його поведінки і виробленню раціональних паттернів життєздійснення.

Методологічну основу дослідження становлять положення сучасної психології: про взаємозв'язок свідомого і несвідомого в структурі психіки; про цілісність психічної організації особистості, єдність емоційного і раціонального компонентів соціальної перцепції. Дослідження базується на основних принципах психологічної науки: детермінізму, взаємної зумовленості психічних та соціальних феноменів, єдності теоретичного та емпіричного, діяльнісного і культурологічного підходів, положення про соціальний конструктивізм, творчу сутність особистості та її суперечливий характер у зв'язку з наявністю несвідомих тенденцій психіки, породжуваних природними потягами “Ід” (“Воно”).

Теоретичну основу дослідження становить:

- наукове розуміння структури та функційних особливостей несвідомої сфери психіки (Ф.В. Басін, З. Фрейд, К.Г. Юнг, Н.Ф. Каліна, В.П. Москалець, О.С. Кочарян, В.О. Татенко, Т.М. Титаренко, Т.С. Яценко та ін.);

- особливості соціальної природи особистості, суспільно-історичних закономірностей формування психіки і “Я - концепції” (О.О. Бодальов, О.Ф. Бондаренко, Л.Ф. Бурлачук, Г.С. Костюк, І.А. Зязюн, М.В. Савчин, С.Д. Максименко, Л.Е. Орбан-Лембрик, Н. Пов'якель, Т.М. Титаренко, Н.В. Чепелєва, В.В. Рибалка, В.А. Семиченко, А.В. Фурман, Т.С. Яценко та ін.);

- вітчизняні концепції психологічної допомоги (О.Ф. Бондаренко, Л.М. Карамушка, Ж.П. Вірна, Г.В. Ложкін, Н.В. Чепелєва, Г.О. Балл, М.Й. Боришевський, Н.Г. Ничкало);

- положення психодинамічної теорії (Т.С. Яценко);

- уявлення про можливості використання символічного змісту емпіричного матеріалу для цілісного пізнання психіки і метафоричності казки, зокрема з метою психодіагностики і психокорекції особистості (Б.Б. Іваненко, І.В. Євтушенко, М.-Л. фон Франц, Є.Ю. Петров, С.О. Черняєва, І.В. Вачков, У. Грумес, Л.Ф. Дунаєвська, В.Я. Пропп, Ю. Тимошенко, Т.С. Яценко та ін.);

- твердження про можливість символічної репрезентації психіки суб'єкта в єдності її свідомих і несвідомих проявів (А. Адлер, С. Гроф, З.С. Карпенко, А. Маслоу, К. Роджерс, С.Л. Рубінштейн, З. Фрейд, К. Юнг, Т.С. Яценко та ін.).

Організація й етапи дослідження. Науково-дослідна робота проводилася впродовж п'яти років (2001-2006 рр.). Перший етап (2001-2002 рр.) - вивчення стану розробки наукової проблеми, окреслення предмета й об'єкта дослідження, формування відповідної методики; другий етап (2002-2004 рр.) - аналіз психологічної літератури, власне проведення груп АСПН, здійснення наукової інтерпретації емпіричних даних, їх узагальнення, публікація статей. Третій етап 2004 - 2006 рр. ? узагальнення і систематизація отриманих результатів, їх впровадження в практику підготовки майбутніх психологів-практиків; оформлення рукопису дисертації.

У дослідженні брали участь 190 осіб (студенти психологічного факультету та слухачі факультету підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів зі спеціальності “Практична психологія” Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, студенти психологічного факультету Слов'янського державного педагогічного університету, студенти факультету соціології та психології Харківського державного педагогічного університету ім. Г. Сковороди та Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника).

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань та перевірки сформульованої гіпотези використовувалися загальнонаукові методи теоретичного рівня: методологічний аналіз проблеми за монографічними першоджерелами, теоретичний аналіз різноманітних підходів до психокорекції, систематизація й узагальнення дослідних даних, отриманих в процесі активного соціально-психологічного навчання (АСПН). Як емпіричний, використовувався цілісний і багаторівневий психоаналіз метафоричного змісту казок, верифікований самозвітами учасників АСПН та опитувальником особистісної тривожності Тейлора. У ролі допоміжних виступили методи описової математичної статистики.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше поставлено проблему використання прийому психоаналізу метафоричного змісту казки з метою каталізації розвитку соціально-перцептивного інтелекту та рефлексивних знань учасників АСПН. Виявлено можливості використання метафоричного змісту казки для об'єктивування неусвідомлених змістів індивідуально-неповторного феномену психіки, пов'язаних з інфантильним досвідом суб'єкта. Розширено розуміння можливостей репрезентації цілісного змісту психіки суб'єкта у символічній формі метафоричної казки. Подальшого розвитку набула проблема використання таких прийомів АСПН в процесі підготовки психологів-практиків, як метафорична “казка про власне життя” та робота з предметною моделлю (предметом, об'єктом).

Теоретична значущість дослідження полягає: у розширенні уявлень про можливості метафоричності казки виражати системні характеристики несвідомого в його усталених тенденціях, що впливають на поведінку особи; у розкритті глибинно-психологічних передумов деструктивних проявів психіки, пов'язаних з фіксаціями дитинства (едіпова залежність, психологічні захисти у базових та ситуативних формах); у виявленні діагностико-корекційних механізмів використання ролі несвідомого в обумовленні полівалентного змісту метафоричної символіки.

Практичне значення дослідження полягає: у виявленні зв'язку метафоричної казки з внутрішньою суперечністю психіки суб'єкта-автора казки; у дослідженні діагностичних і корекційних можливостей використання метафоричної “казки про власне життя” у груповій психокорекції; у розробці методичних рекомендацій щодо використання прийому метафоричної казки в АСПН з метою глибинно-психологічної корекції; у доведенні діагностико-корекційного значення метафоричного змісту казки в психокорекційному процесі; в обґрунтуванні необхідності застосування прийому метафоричної казки (в методиці АСПН) у професійній підготовці практичних психологів в єдності з предметною моделлю (об'єктом).

Упровадження результатів дослідження. Основні висновки та рекомендації впроваджені та використані в навчально-виховному процесі Слов'янського державного педагогічного університету. Результати дисертаційного дослідження висвітлено у навчальному посібнику “Використання казки в процесі активного соціально-психологічного навчання” та під час проведення спецсемінару “Метафоричність казки”.

Основні висновки і рекомендації впроваджено також в навчальний процес Донецького інституту ринка і соціальної політики (довідка № 1/211 від 15.11.2005 р.), Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника (довідка 01-08-333 від 11.05.2006 р.), Харківського державного педагогічного університету ім. Г. Сковороди (довідка 01-553 від 11.09.2006 р.), Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького (довідка від 20.11.2005 р.) та Слов'янського державного педагогічного університету (довідка 66-06-93 від 26.12.2006 р.).

Особистий внесок автора полягає: у теоретичному обґрунтуванні заявлених у статтях феноменів; в описі глибинно-психологічних передумов деструктурування взаємин, що пов'язані з інфантильними тенденціями суб'єкта; у виявленні діагностико-корекційного потенціалу метафоричності казки у дослідженні глибинно-психологічних аспектів психіки в АСПН.

Особистий внесок у спільні публікації полягає в презентації змісту метафоричності казки та розкритті психоаналітичного підходу до її пізнання.

Надійність і вірогідність отриманих результатів дослідження забезпечується взаємним узгодженням методологічних та теоретичних положень; використанням комплексу методів, які мають глибинно-психологічну орієнтацію та відповідають меті і завданням дослідження; системним аналізом емпіричного матеріалу, отриманого в процесі роботи груп АСПН.

Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом їх публікацій у наукових та науково-методичних виданнях, висвітлення у доповідях і повідомленнях на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях: м. Одеса (2001, 2002), м. Слов'янськ (2000-2006 рр.), м. Черкаси (2001; 2002; 2003; 2005), м. Харків (2003-2005 рр.).

Основні результати дослідження висвітлені у 11 публікаціях, з них 7 - одноосібні, що відображено у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, а також у навчальному посібнику “Використання казки в процесі активного соціально-психологічного навчання”.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, 4 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 198 сторінках. Список використаних джерел включає 236 найменувань, з них 16 ? іноземними мовами.

1. Основний зміст дисертації

метафоричність казка психокорекція

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження; вказано об'єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотезу і завдання дослідження; висвітлено наукову новизну; теоретичну та практичну значущість роботи; викладено основні положення, що виносяться на захист; подані дані про апробацію результатів та характер публікацій, у яких представлені основні результати дисертаційного дослідження.

У першому розділі „Метафоричність казки та її врахування в діагностико-корекційному процесі” зазначається про перші спроби тлумачення метафори, які належать Аристотелю. Важливою є його теза про логічну і психологічну сутність метафори, яка активізує смислопошукову діяльність людини. У сучасній лінгвістично-філософській літературі термін „метафора” вживається на позначення слова чи виразу з переносним змістом; як один із лінгвістичних тропів (порівняння, епітет).

Увага зосереджується на тому, що досить повно проаналізовані функції метафори у лінгвістиці та теорії літератури. Загалом функції метафори зводяться до використання образних слів і зворотів, співставлення характеристик двох і більше предметів, функції скорочення і ущільнення думки, уникнення необхідності її прямого вираження.

Узагальнення і висновки, що є у працях вітчизняних та зарубіжних психологів (К. Алексєєв, Н. Арутюнова, Аристотель, М. Блек, Дж. Лакофф, М. Джонсон, М. Еріксон, М. Виглсуорт, С. Нартова-Бочавер, С. Томпсон, І. Вачков, М. - Л. фон Франц і багато інших) свідчать про те, що досі немає єдиного і чіткого розуміння метафори в психологічному сенсі. Її визначають як спосіб утворення й існування несвідомого (Д. Соколов); як засіб виділення певних особливостей подій і явищ, при ігноруванні інших (М. Блек); як первісний досвід опису переживань, що трансцендують життя суб'єкта (Д. Джейнс). К.І. Алексєєв стверджує, що основою метафори стають не істотні ознаки понять, а особливі еталонні ознаки. Таким чином, метафора - це дія синтетичного, асоціативного розуму, з чиєю допомогою ми осягаємо те, що не під силу абстрактним поняттям (Х. Ортега-і-Гассет). Отже, можна констатувати, що метафора несе креативну функцію, зводячи докупи семи, віддалені у часі і просторі, і створюючи реальність, якої фактично не існує. Досвід людини, пов'язаний з пізнанням власного внутрішнього світу, є основою для великої кількості метафор, в яких психічні процеси і стани, переживання й ідеї можуть виражатися символічно.

...

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены