Метафоричність казки як засіб активного соціально-психологічного навчання

Таким чином, огляд літературних джерел засвідчує, що метафора - це система, у взаємодії основного і допоміжного компонентів якої (тобто, поняттєвого й образного об'єктів) виникає „системний” ефект - алегоричність, поява переносного значення. Це різноплановий феномен: в аспекті поведінки і спілкування вона означає спосіб вираження почуттів та передачі ідей; у глибинно-психологічному - виступає як механізм маскування несвідомого змісту психіки, у практичному - як терапевтичний і дидактичний засоби. Завдяки своїм властивостям, метафора у психологічному значенні дозволяє точніше діагностувати, проводити корекцію, легше відслідковувати динаміку психологічних процесів, станів і властивостей, а також здійснювати екологічну перевірку досягнутих психокорекційних ефектів. Можна стверджувати, що метафора інтегрує емоційне й когнітивне відображення дійсності, актуалізує мисленнєві (дискурсивні та інтуїтивні) можливості суб'єкта: буквальне сприйняття висловлювання як хибного дозволяє надати йому статус метафори і спонукає суб'єкта відшукувати її глибинні імплікації.

За ствердженнями багатьох дослідників (М. Мюллер, М. -Л. фон Франц, В.Я. Пропп, Б. Холбек, І.В. Вачков, Х. Дикман, М. Єрмолаєва, М. Рунберг, Д. Браун та ін.), метафора лягає в основу казки. Майже всі відомі психологічні підходи підкреслюють терапевтичне і виховне значення казки в житті людини. Зокрема, К.Г. Юнг основним мотивом казки вважав процес індивідуації; біхевіористи роблять акцент на описі можливих форм поведінки; трансактний аналіз основну увагу звертає на рольові взаємодії казкових персонажів; представники психоаналізу вбачають у казці засіб позбавлення особи від неврозів, психосоматичних розладів.

У практичній психології метафоричність казки є засобом допомоги суб'єкту у розв'язанні його особистісних проблем. Метафора, як і казка, формується у контексті модуса фіктивності „немов би”, за допомогою якого вводиться будь-який „можливий світ”. Це дозволяє легко й вільно оперувати в уяві казковими образами, рефлексуючи власний внутрішній стан. Нівелюючи межі несумісності, метафора синтезує нові концепти шляхом актуалізації уяви. Є підстави констатувати, що злиття казкового образу і значення метафори створює новий зміст, зокрема, переходить у нову форму вияву - стає символом. Казкові метафори дозволяють зберегти психологічну захищеність людини; метафора допомагає абстрагуватися від власної проблематики при її презентації в психокорекційній групі; метафора формується на рівні несвідомого синтезу значущих переживань і, презентуючись на рівні очевидного змісту чинить на суб'єкта психокорекційний вплив навіть без її раціонального аналізу.

Метафорична мова казки дозволяє об'єктивувати глибинний зміст, закладений у ній, реалізуючи зв'язок між сенсорно-перцептивним і вербально-логічним рівнями відображення дійсності. Інтерпретація метафоричного змісту казки може сприяти реалізації „прагнення” несвідомого як бути замаскованим, так і пізнаним та реалізованим у свідомості. За допомогою метафори у казках виражаються також архетипні образи, пов'язані з колективним несвідомим, які є вродженими елементами людської психіки, що відображають її “банк даних” і є, по суті, метафоричними прототипами еволюції людства. Саме тому використання казки в діагностико-психокорекційному процесі активного соціально-психологічного навчання відкриває широкі можливості інтерпретації метафоричності казки, яка в замаскованому, переносному смислі об'єктивує інтимні аспекти життя особи та її “життєві програми”.

Важливою складовою психокорекційного процесу виступає інтерпретація метафорично представленого суб'єктом словесно-образного матеріалу. Безпосередня інтерпретація учасниками групи представленої “казки про своє життя”, яка є своєрідною у кожного, дозволяє виявити специфічний ракурс особистісної проблематики учасника. Людина “розповідає” про свою “глибинно-психологічну драму”, послуговуючись архетипом, який є “граматикою” вираження змісту несвідомого за допомогою словесних засобів.

Другий розділ “Глибинно-психологічне пізнання цілісної психіки за допомогою психоаналізу казки у АСПН” - присвячений особливостям застосування засобу метафоричності казки в процесі АСПН. Продуктивний синтез різних теоретичних підходів (психоаналізу, біхевіоризму, гештальтпсихології, психодрами, гуманістичної психології тощо) сприяє виникненню нових форм психокорекційної групової роботи, що використовують прийоми метафоричності. У вітчизняній практичній психології багатократно довів свою психокорекційну ефективність метод активного соціально-психологічного навчання (АСПН), розроблений академіком АПН України Т.С. Яценко. Суттєво відрізняючись від роботи інших тренінгових груп, даний метод є не лише психокорекційною процедурою, а й методом цілісного глибинного дослідження особистості, чому сприяють різноманітні психотехнічні прийоми. Психокорекційна робота в групах АСПН, на відміну від груп соціотренінгу, не обмежується лише виявленням поведінкових стереотипів учасників та оптимізацією навичок спілкування. Базові прийоми АСПН дозволяють об'єктивувати внутрішню суперечливість психіки того чи іншого учасника навчання з метою гармонізації його свідомої та несвідомої сфер. Потреба в цілісному аналізі казки виникла тоді, коли з'явилися схожі аналогії та символи у казках різних авторів. Емпіричним шляхом було встановлено, що зміст казки, завдяки його цілісному аналізу, дає змогу виявити логіку несвідомого, що визначає основну спрямованість поведінки і життєвих програм суб'єкта. Психокорекційний ефект в АСПН пов'язаний з можливістю навчатися не лише на власному досвіді, але й на досвіді інших учасників завдяки розвитку вміння аналізувати метафоричний матеріал, зокрема, психологічних казок, які складають учасники в умовах психологічної безпеки, підтримки, захищеності. Завдяки метафоричності казки в ракурсі методу АСПН відкривається можливість розуміння внутрішньої суперечності та особистісних труднощів суб'єкта, які пов'язуються з феноменом “психологічних захистів”, що маскують почуття меншовартості, неповноцінності, провини, дія яких спричиняє перцептивні викривлення та відступи від реальності.

висновки

Проведене теоретико-експериментальне дослідження дає можливість зробити наступні висновки:

1. Актуальність даного дослідження визначається сучасним станом розвитку в Україні психологічної служби та практичної психології, що потребує поглиблення уваги до закономірностей функціонування цілісної психіки в її свідомих та несвідомих проявах.

2. Дослідження показало, що серед групових форм психокорекційної роботи, рефлексивно та емпірично спроможним є метод АСПН, на орієнтований на глибинно-психологічне пізнання і цілісну реконструкцію психіки суб'єкта.

3. Актуальність застосування прийому метафоричної казки в межах АСПН зумовлена: необхідністю поповнення методичного інструментарію практичних психологів в ракурсі цілісного підходу до дослідження психіки; орієнтацією на глибинно-рефлексивне розуміння психіки самим суб'єктом, що дозволяє йому виробляти навички самоаналізу і самокорекції.

4. Результати дослідження дозволили констатувати вагому роль метафоричного змісту казок не лише у формуванні та розвитку особистості, але й визначити їх діагностичну та психокорекційну спроможність, що дало можливість використати психоаналіз казок як один з прийомів дослідження особистісної проблеми суб'єкта.

5. Прийом казки, розроблений в межах АСПН, є діагностичним інструментарієм, який реалізує цілісний підхід до розуміння психічної реальності у єдності свідомих і несвідомих складових психіки.

6. Прийом казки носить захисну функцію для казкаря, оскільки він дає змогу в метафоричній формі доторкнутися до “болючих точок” власного “Я”. Використання казки відкриває великі можливості метафоричної активності, у здатності в замаскованому переносному смислі об'єктивувати інтимні аспекти особистісного досвіду.

7. Ефективність застосування прийому казки в групі АСПН порівняно іншими методиками полягає в тому, що учасники групового процесу мають змогу використовувати відомі з дитинства казкові персонажі, наповнюючи їх певним значущим для них змістом. Цей суб'єктивний смисл набуває метафоричної форми. Сприйняття групою та психологом, метафоричного змісту казки відкриває можливості її інтерпретації з метою психокорекційного впливу. Інтерпретація казки в АСПН носить глибинно-психологічний характер, який передбачає виявлення системних характеристик такої розповіді.

8. Інтерпретація казки є діагностико-корекційним процесом, що допомагає розкривати глибинно-психологічні передумови деструктивних проявів психіки суб'єкта, усвідомлення яких сприяє конструктивним змінам. Зменшується також рівень тривожності, набуваються навички рефлексивного самоаналізу, відбувається поглиблення самоусвідомлення, зміна ставлення до себе й до інших людей, коригується сприйняття ситуацій спілкування, покращується соціально-психологічна адаптація. Показниками результативності й психокорекційного ефекту застосування прийому казки в АСПН є послаблення психологічних “захистів”, відкриття перспектив подальших особистісних змін, що сприяє гармонізації емоційного стану учасників.

9. Результати експериментального дослідження свідчать про можливості діагностики індивідуально-неповторної особистісної проблематики за допомогою метафоричного змісту казки, який передбачає цілісний аналіз презентованого матеріалу, і на його основі системну реконструкцію глибинно-психологічних чинників поведінки, що відповідає критеріям емоційної зрілості, соціальної адаптованості і творчої зреалізованості.

Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми використання метафоричності казки в активному соціально-психологічному навчанні. Зокрема, подальшого вивчення чекають питання особливостей вікових впливів метафоричності казки та її зв'язків з “життєвими програмами” особистості. Важливо також провести детальний аналіз деструктивних дій учасників АСПН та можливостей їх корекції з допомогою роботи з казкою.

Основний зміст дисертації відображено в наступних публікаціях

Навчальний посібник:

1. Солодухов В.Л. Метафоричний зміст казки в процесі активного соціально-психологічного навчання. / Навч. посібник. - Слов'янськ, ПП “Канцлер”, 2004. - 122 с.

Статті

1. Солодухов В.Л. Особливості соціально-психологічної адаптації молодого спеціаліста. - Харків, ХДПУ, 2001.

2. Солодухов В.Л. Проблема активності особистості молодшого школяра в процесі адаптації. - Кримський державний гуманітарний інститут. - 2001.

3. Солодухов В.Л. Феномен психологічної казки в контексті різних теоретичних підходів. - Харків, ХДПУ, 2002. Вип. 10. - С. 162-168.

4. Солодухов В.Л. Процес особистісного пізнання з допомогою одного з методів АСПН - казки. - Харків, ХДПУ.- 2002. Вип. 9. - С. 206 - 211.

5. Солодухов В.Л. Деякі особливості використання казки в процесі АСПН. - Наук.-метод. зб. - К., 2003. Вип.. 34.- С. 244 - 251.

6. Солодухов В.Л. Метафорична сутність казки. - Харків, ХНПУ, 2005. - С. 177-182.

7. Солодухов В.Л., Солодухова О.Г.. Метафора як основа казки. - Слов'янськ: СДПУ. - 2005. - Вип.. 1. - С. 261-267.

8. Солодухов В.Л. Казкотерапія як метод психологічної допомоги суб'єктам // Матеріали науково-практичної конференції “Валеологічна культура особистості - джерело здоров'я”, Слов'янськ, 2006. - С. 115-121.

9. Яценко Т.С., Іваненко Б.Б., Солодухов В.Л. Психологічна сутність захисних механізмів локалізації та генералізації у контексті глибинної психології. Психологія. Збірник наукових праць. Випуск 21. КНПУ ім. М. Драгоманова. - К., 2003. - С. 15 - 23.

10. Яценко Т.С., Іваненко Б.Б., Солодухов В.Л. Метафора: психологічні аспекти дослідження / Актуальні проблеми психології. Зб. Наук праць. Ч. 12. - К.: Інститут психології ім. Костюка АПН України, 2004. - Т. 1 - С. 144 - 147.

анотація

Солодухов В.Л. Метафоричність казки як засіб активного соціально-психологічного навчання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, 2007.

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню особливостей використання метафоричності казки в процесі активного соціально-психологічного навчання з метою глибинно-психологічного пізнання особистісних проблем учасників АСПН. Проаналізовано теоретичні підходи до поняття метафори, виявлено зв'язок метафоричності казки з внутрішньою суперечністю психіки суб'єкта - автора казки. Виявлено можливості аналізу метафоричного змісту казки для об'єктивування неусвідомлених змістів психіки, пов'язаних з інфантильним досвідом суб'єкта. Експериментально досліджено діагностичні і корекційні можливості використання казок; розроблено методичні рекомендації щодо використання прийому казки в АСПН з метою глибинно-психологічної корекції майбутніх психологів-практиків. Обґрунтовано необхідність застосування засобу метафоричності казки у професійній підготовці практичних психологів.

Ключові слова: метафора, казка, казкотерапія, архетип, едіпова ситуація, колективне несвідоме, захист, внутрішня суперечність, глибинно-психологічна корекція, рефлексія.

аннотация

Солодухов В.Л. Метафоричность сказки как средство активного социально-психологического обучения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - Прикарпатский национальный университет имени Василия Стефаника, Ивано-Франковск, 2007.

Диссертация посвящена изучению особенностей использования метафоричности сказки в процессе активного социально-психологического обучения (АСПО). В работе проанализированы основные подходы к психологической сущности метафоры, ее особенностям и функциям влияния на личность. В работе установлена связь метафоры со сказкой, дается описание структуры волшебной сказки; приводится типология сказок, механизмы психологического влияния сказок и особенности восприятия их людьми. Особо выделяются психологические сказки, и дается характеристика различным теоретическим подходам к проблеме использования сказок для достижения психического здоровья. Важной линией анализа является связь сказок с архетипной символикой, поскольку содержание метафорической сказки представляется с помощью архетипов. Архетип является одним из врожденных инстинктов, обеспечивающих образную передачу содержания с помощью символов, имеющих отношение к коллективному бессознательному. Подчеркивается, что архетипическая символика отличается архаическим характером, отражает индивидуально-неповторимый опыт субъекта и активизируется при условии возникновения сопротивлений, когда содержание бессознательного нельзя познать. В диссертации проанализированы различные формы групповой психокоррекционной работы и методические средства распространенного в отечественной психологической практике метода АСПО (активного социально-психологического обучения), необходимым условием которого является личностная психокоррекция членов группы, предусматривающая их глубинно-личностные изменения. При этом основным механизмом групповых и личностных изменений в группах АСПО является гармонизация личностной структуры субъекта путем выявления инфантильных истоков внутренней противоречивости. Психокоррекционный процесс в группе АСПО обеспечивается целостностью и единством методических приемов познания психики в ее сознательных и бессознательных проявлениях. В работе представлены результаты экспериментально-опытной апробации метафоричности сказки как средства образно-символической презентации членами группы “истории собственной жизни”. Анализируя сказки, психолог убеждается в наличии неповторимых особенностей передачи неосознаваемого содержания и семантических взаимосвязей между отдельными символическими элементами, которые метафорически презентуют динамические тенденции бессознательного. Эмпирический материал, представленный в работе благодаря символическому характеру сказочных форм передачи содержания, доказывает возможность познания сложных личностных проблем, сформированных в детстве и состоящих в стремлении единения с родителями и одновременно в приобретении автономии, самостоятельности, независимости; сформированности под влиянием родителей комплекса неполноценности и одновременно в стремлении подтверждения идеализированного “Я”; ориентации на социально значимые нормативы и одновременно влияние условных ценностей на поведение.

В работе конкретизированы рекомендации психологам-практикам, способствующие эффективному использованию “Сказки собственной жизни”. Хотя сама по себе “Сказка собственной жизни” образуется благодаря актуализации механизмов проекции катарсиса, замещения, переноса и др., однако ее диагностико-коррекционная сущность раскрывается только благодаря дешифрованию метафоричности ее содержания, что иллюстрирует психоанализ сказок психологом.

Ключевые слова: метафора, сказка, сказкотерапия, символ, архетип, коллективное бессознательное, глубинно-психологическая психокоррекция, защита, эдипов комплекс, рефлексия, внутренняя противоречивость.

summary

Solodukhov V.L. Metafority of the fairy-taile as a method of active social-psychological teaching. - Manuscript.

Dissertation for the scientific degree of candidate of psychological science on specialty 19.00.07 - pedagogical and age psychology. - Vasyl Stefanyk Prykarpatsky national university. - Ivano-Frankivsk, 2007.

Dissertational research is devoted to the learning of peculiarities of usage the metaphority of the fairy-taile in process of active social-psychological teaching with the aimqdeep-psychological teaching individual problems of the active social-psychological teaching participants. Theoretical approaches to the notion of metaphor have been analyzed. The connection of the metaphority of the fairy-taile with inner contradiction of person's state of mind who is the author of the fairy-taile. The possibilities of the analysis of metaphoric content of the fairy-taile for objection of unconscious content of the state of mind, connected with infant experience of the subject are revealed. The diagnostic and corrective possibilities of usage of the fairy-taile are experienced in practice; the methodological notes conserning the usage of method of fairy-taile in active social-psychological teaching with the aim of deep psychological correction of future practical psychologists are worked. The necessity of the usage the methods of the methafority of the fairy-taile in professional training of practical psychologists is grounded.

Key words: metaphor, fairy-taile, fairy-taile therapy, archetype, edip situation, deep psychological correction, reflection inner contradiction.

Размещено на Allbest.ru