Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

Гритчук Галина Василівна

УДК 159.922.8:159.938.362.2: 316.728

ГЕНДЕРНІ УЯВЛЕННЯ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЖИТТЄВОГО СТИЛЮ В ЮНОСТІ

Спеціальність 19.00.07 - «Педагогічна та вікова психологія»

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Хмельницький - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат психологічних наук, доцент ТОДОРІВ Лариса Дмитрівна, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, кафедра загальної та експериментальної психології, доцент кафедри.

Офіційні опоненти: член-кореспондент АПН України, доктор психологічних наук, професор ТИТАРЕНКО Тетяна Михайлівна, Інститут соціальної та політичної психології АПН України, лабораторія соціальної психології особистості, завідувач лабораторії, м. Київ;

кандидат психологічних наук БОДНАР Марія Богданівна, Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут імені Тараса Шевченка, проректор з навчальної роботи.

Захист відбудеться « 13 » листопада 2008 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.)

Автореферат розісланий « 18 » вересня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат педагогічних наук, професор В. М. Гладкова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема стилю життя особистості завжди була і залишається на сьогоднішній день однією з найскладніших у психології. Її розв'язання потребує комплексного науково-психологічного підходу, оскільки на процес життєтворчості особистості впливають різноманітні фактори.

Стиль життя особистості є індикатором, що визначає наскільки людина є суб'єктом, творцем власного життя чи пасивним його спостерігачем. Тому залежно від того, який людина обирає стиль життя, буде залежати її особистісна зрілість, самореалізованість.

Знання про стиль життя, його структуру, змістові характеристики, психологічні механізми його формування в онтогенетичному вимірі, вплив особистісних характеристик суб'єкта на формування індивідуальних моделей життя сприяли виникненню перспективної галузі дослідження - психології індивідуального життя.

Як свідчать дослідження психології життєвого шляху, стиль життя особистості зумовлюється, з одного боку, різними параметрами індивідуальності, а з іншого - способами взаємодії з життєвими ситуаціями, ситуативними змінними (А. Адлер, Л. Дорфман, О. Коржова, А. Лібін, Г. Олпорт та ін.).

До основних змістових характеристик стилю життя особистості, на думку багатьох вітчизняних та зарубіжних дослідників, належать ціннісні, життєві орієнтації, смисли, цілі (О. Коржова, Д. Леонтьєв, А. Лібін, А. Маслоу, В. Мерлін, та ін.), суб'єктивні переваги (І. Шкуратова), локус контролю (К. Муздибаєв, А. Реан, H. Steel), стратегії подолання життєвих труднощів, переживання життєвої кризи (К. Абульханова-Славська, Л. Анциферова, В. Роменець Т. Титаренко), активність, суб'єктність, адаптивність та ін. індивідуальні властивості (А. Адлер, Л. Дорфман, В. Лібін, Ф. Торн). Водночас досліджень гендерної специфіки формування стилю життя особистості, впливу гендерних уявлень на такий процес поки що не проводилося. Зокрема, на сьогоднішній день недостатньо вивченим є вплив гендерного чинника на формування суб'єктного чи об'єктного стилю життя в юності.

Соціально-психологічні дослідження свідчать про те, що життєдіяльність людини значною мірою, визначається гендерною ідентичністю. Юність є важливим етапом у житті людини, в процесі якого відбувається особистісне та життєве самовизначення. Це період становлення особистісної ідентичності та її важливої гендерної складової, формування якої розглядається як процес соціальний (В. Абраменкова, Ш. Берн, Т. Бендас, І. Кльоцина та ін.) і психологічний (В. Васютинський, Т. Говорун, В. Каган, І. Кон та ін.). Важливою складовою гендерної ідентичності є гендерні уявлення і стереотипи, що інтегруються у структури “Я” в юності та визначають систему уявлень індивіда про себе як чоловіка чи жінку. Засвоюються такі уявлення особистістю в процесі соціалізації (І. Кльоцина, О. Кікінежді, І. Кон, Л. Попова, В. Каган, J. Aronson, H. Tajfel). У багатьох дослідженнях вітчизняної та зарубіжної психології основними чинниками формування гендерних уявлень і стереотипів вважають створені та закріплені, на рівні суспільної свідомості, уявлення та засвоєні в процесі соціалізації дитини гендерні знання. Проте, залишається недостатньо вивченою проблема впливу цих уявлень на формування стилю життя, зокрема в юнацькому віці.

Аналіз психолого-педагогічної та соціально-психологічної літератури вказує на те, що юність є важливим етапом у житті людини, в ході якого відбувається особистісне та життєве самовизначення (Б. Ананьєв, Л. Божович, Є. Головаха, І. Кулагіна, І. Кон, М. Фельдштейн та ін.). Зміни самосвідомості, які виникають при цьому, спрямовані на розвиток і поглиблення рефлексивних та інтегративних процесів, що ведуть до виникнення відносно стійкого уявлення про себе як цілісну особистість, відмінну від інших людей. Такі зміни сприяють появі готовності до особистісного самовизначення, формування психологічної статі, де остання зумовлює стиль взаємодії з життєвими ситуаціями, способи подолання життєвих труднощів, стиль спілкування, особливості життєвого вибору, самоздійснення особистості та її стиль життя.

Усе це, без сумніву, вказує на актуальність цієї проблематики, що зумовило вибір теми дисертаційного дослідження: “Гендерні уявлення як чинник формування індивідуального життєвого стилю в юності”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконане у відповідності з науково-дослідною темою кафедри загальної та експериментальної психології Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника «Феноменологія материнства» (протокол № 3 від 17.11.2005 р.).

Тему дисертації затверджено вченою радою Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника (протокол № 5 від 31.01.2006 р.) та узгоджена в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні АПН України (протокол № 4 від 25.04.2006 р.).

Мета дослідження полягає: теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці структурно-змістових характеристик індивідуального стилю життя юнаків та дівчат в юнацькому віці; визначенні впливу гендерних уявлень на формування індивідуального стилю життя в юності.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що специфіка гендерних уявлень зумовлює формування суб'єктного чи об'єктного стилю життя в юності, визначаючи його змістові характеристики у юнаків та дівчат.

Завдання дослідження:

1. Теоретично обґрунтувати гендерну специфіку змістових характеристик стилю життя в юності.

2. Визначити основні змістові характеристики індивідуального стилю життя юнаків та дівчат в юнацькому віці та здійснити їх порівняльний аналіз.

3. Емпірично дослідити особливості гендерних уявлень в юнацькому віці.

4. Виявити особливості впливу гендерних уявлень на формування чоловічого та жіночого стилю життя.

Об'єктом дослідження - індивідуальний життєвий стиль в юнацькому віці.

Предмет дослідження - вплив гендерних уявлень юнаків і дівчат на формування індивідуального стилю їх життя.

Методологічною і теоретичною основою дослідження є: загальнопсихологічні принципи розвитку особистості в психології (В. Асеєв, О. Леонтьєв, Б. Ломов, В. Мерлін, І. Пасічник); суб'єктивно-біографічний підхід до вивчення життєвого шляху особистості (К. Абульханова-Славська, Л. Анциферова, Т. Березіна, Є. Головаха, О. Кронік, В. Роменець, Т. Титаренко), концепція розвитку особистості як активного суб'єкта життєдіяльності (Б. Ананьєв, О. Асмолов, Г. Костюк, Д. Леонтьєв, І. Маноха, А. Реан, Є. Рибалко, В. Татенко); основні наукові положення психології статі (В. Васютинський, Т. Говорун, О. Кочарян, В. Каган) та положення психології статі в контексті соціокультурних впливів (Ш. Берн, І. Кон, В. Каган, І. Кльоцина, М. Мід, К. Хорні).

Методи дослідження: теоретичні - аналіз та узагальнення наукової соціально-психологічної літератури з питань психології життєвого шляху та розвитку особистості в юності; емпіричні - опитування, тестування, контент-аналіз, анкета статево-рольових стереотипів Гейманса (адаптація Т. Бендас), написання твору «Моє Я» опитувальники О. Коржової «Психологічна автобіографія», «Стратегії поведінки», «Життєвих орієнтацій», опитувальник «Самореалізації життєвих цілей» Н. Молочнікова, опитувальник С. Бем (Bem Sex Role Inventory), «Must-тест» П. Іванова, Е. Колобова; методи математичної обробки результатів експериментального дослідження - порівняльний аналіз даних емпіричних досліджень, математичні методи обробки статистичних даних. Математична обробка статистичних даних і графічна презентація результатів здійснювалися за допомогою комп'ютерної версії статистичних програм SPSS 13.0.

Експериментальна база. Дослідження проводилося на базі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та Тернопільського національного економічного університету. В ньому взяли участь 212 студентів різних спеціальностей: 140 дівчат та 72 юнаки.

Наукова новизна:

вперше емпірично визначено критерії суб'єктного та об'єктного стилю життя в юнацтві; встановлено зв'язок між гендерними уявленнями та характеристиками суб'єктного і об'єктного стилю життя юнаків і дівчат;

уточнено зміст понять «стиль життя», «індивідуальний стиль життя», «структурно-змістові характеристики стилю життя»;

дістала подальший розвиток проблема визначення структурно-змістових характеристик стилю життя чоловіків та жінок в юнацькому віці.

Практичне значення дослідження полягає у підборі та модифікації адекватного теоретичним концептам психодіагностичного інструментарію з метою вивчення гендерної специфіки формування індивідуального стилю життя в юності, а також у можливості використання емпіричних даних в консультативній та корекційній роботі центрів психологічної допомоги, соціально-психологічних служб, психологів системи освіти.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Тернопільського національного економічного університету (акт реалізації № 147 від 21.05.2008 р.), Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника (акт реалізації № 01-08/706 від 21.05.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. У статті «Гендерні уявлення у структурі ідентичності в юності», яка написана у співавторстві з Л. Д. Тодорів, особистим внеском є зібрані та проінтерпретовані експериментальні результати, особливостей гендерних уявлень, що визначають ідентичність в юнацькому віці.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідались та обговорювались на Міжнародній науково-практичній конференції «Генеза буття особистості» (Київ, 2006); Третій міжнародній науково-практичній конференції «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми» (Київ, 2008).

Публікації. Основні результати дослідження висвітлені в 7 наукових публікаціях, з яких 6 статей надруковані у виданнях, що визначені ВАК України як фахові у галузі психології.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та 5 додатків. Загальний обсяг дисертації складає 166 сторінок і містить 22 рисунки, 19 таблиць. Список використаних літературних джерел налічує 218 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методи дослідження; основні теоретико-методологічні засади, наукову новизну; подано інформацію про апробацію та впровадження результатів дослідження; наведено відомості про структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі - «Теоретичний аналіз гендерної специфіки формування індивідуального життєвого стилю в юності» - розглядаються різні концепції вивчення стилю життя особистості, що розглядається в руслі психології життєвого шляху, зокрема, - гуманістичні, позитивістські, критичні - подієво-біографічні; узагальнено проблему дослідження феномену стилю особистості у психології, яка досліджується в трьох основних напрямках: в гуманістичній психології, в руслі діяльнісної парадигми, в інтеракціонізмі; описана структура стилю особистості, що визначає стиль життя індивіда та окреслено основні змістові характеристики індивідуального стилю життя; визначено основні механізми формування гендерних уявлень особистості та розкрито їх роль у становленні індивідуального стилю життя в юнацькому віці.

Проведений теоретичний аналіз зарубіжної та вітчизняної наукової літератури з проблеми життєвого самовизначення (Г. Олпорт, А. Маслоу, К. Роджерс, С. Рубінштейн, Б. Ананьєв, Ф. Василюк, К. Абульханова-Славська, В. Роменець, Т. Титаренко) дав змогу визначити сутність специфіки індивідуального життя.

У психологічній літературі під поняттям «стиль» розуміють стильові прояви, які відображають не лише індивідуальні відмінності, а й відмінності у способах взаємодії людини з оточуючим світом. Стильові прояви зумовлюються властивостями людської індивідуальності (А. Адлер, Г. Олпорт, Л. Дорфман, Ф. Торн), формуються в процесі діяльності і проявляються у виборі цілей, способів їх досягнення (В. Вяткін, Є. Клімов, О. Леонтьєв, В. Мерлін, І. Шкуратова). На основі методології інтеракціонізму стиль особистості інтерпретується як багаторівневе структурне утворення, яке передбачає об'єднання багатоваріативних стильових проявів, найвищий рівень представляє стиль життя. Стиль особистості розглядається як інтегральна формально-динамічна характеристика (D. Royce, E. Powell, О. Лібін, А. Трофімова).

На основі цих концептуальних підходів нами визначено стиль життя як спрямовуючу силу, яка визначає різні сторони життя та оточення, яким особистість надає значення, забезпечується індивідуальними проявами, які визначають способи взаємодії суб'єкта з життєвими ситуаціями. Стиль життя особистості визначається індивідуальними властивостями, зокрема, активністю, адаптивністю, цілісністю (А. Адлер, Г. Олпорт, Л. Дорфман, Ф. Торн), ціннісними орієнтаціями, смислами (А. Маслоу, Д. Ройс, Е. Пауелл, О. Лібін), вибором цілей та способами їх досягнення (О. Коржова, В. Мерлін), життєвими стратегіями (К. Абульханова-Славська), суб'єктивними оцінками та перевагами (І. Шкуратова). Доцільно досліджувати стиль життя на основі суб'єктного ставлення до життєвих ситуацій, подій минулого, теперішнього та майбутнього. Людина як суб'єкт життєдіяльності - це активний її учасник, «творець». Однак, кожен із нас проявляє цю активність по-різному, виявляючи свою індивідуальність в стилі життя. Оскільки стиль життя визначається як унікальна конфігурація особистісних рис, мотивів, когнітивних стилів, способів взаємодії з життєвими ситуаціями та ціннісно-смслових орієнтацій, то це дає підстави говорити про індивідуальний, притаманний конкретній особистості стиль.

На основі узагальнення теоретичних даних, було виокремлено наступні стуктурно-змістові характеристики стилю життя: прагнення до самоактуалізації, рівень усвідомленості життєвих цілей, ціннісні, життєві орієнтації, стратегії поведінки. У самоактуалізації особистості відображається зовнішня успішність життя з її об'єктивними досягненнями та внутрішня задоволеність ним. Прагнення до самоактуалізації відображає здатність індивіда стати тим, ким він повинен стати, розгортаючи в процесі життя власний потенціал, з внутрішніх суперечностей і намірів. У кожної людини існує гостра потреба в реалізації духовних потреб, зокрема, у самореалізації, пошуці смислу життя. У випадку незадоволення таких потреб людина не може бути творцем, суб'єктом власного життя, відчувати гармонію свого буття.

Прагнення до самоактуалізації відображає духовну основу особистості та є індикатором її суб'єктності. Основними характеристиками самоактуалізованої особистості в нашому дослідженні є: автономність, потреба в пізнанні, самопізнанні, самоприйняття, контактність, наявність гуманістичних цінностей, розуміння екзистенційності життя, спонтанність, творче ставлення до життя.

Оскільки життєві цілі визначають значущість життя для кожного індивіда, надають йому осмисленості та суб'єктності, особливо, коли вони усвідомлені, то вони, певним чином, зумовлюють суб'єктний стиль життя. Індикатором усвідомленості цілей є наявність планів, які є хронологічною та змістовною їх конкретизацією. Життєві плани визначають послідовність подій, які необхідні для реалізації життєвих цілей. Для того, щоб життєві плани були реально діючими засобами реалізації життєвих цілей, сама ціль повинна бути предметно визначеною, а терміни її реалізації узгоджені з терміном здійснення попередніх планів. Коли життєві цілі та плани не реалізуються, стійкість особистості забезпечується ціннісними регуляторами, де ціннісні орієнтації є еталоном, з якими співставляються погляди та вчинки особистості. Тому наступною змістовою характеристикою стилю життя особистості є ціннісні орієнтації.

При аналізі співвідношення цінностей та цілей виявляється, що плануючи своє життя, людина, перш за все, виходить із визначеної ієрархії цінностей, що представлена в її свідомості. Орієнтуючись у широкому спектрі соціальних цінностей людина вибирає ті з них, що найбільш відповідають домінуючим потребам. Предмети цих потреб усвідомлюються особистістю і стають основними життєвими цінностями. Спрямованість на ці цінності відображається в ієрархії ціннісних орієнтацій особистості. Ціннісні орієнтації не мають чіткої визначеності, яка притаманна сформульованим на відповідному рівні цілям та планам. Завдяки цьому вони виконують більш гнучкішу функцію - функцію життєвого орієнтиру. Таким чином, ціннісні орієнтації є духовною базою, орієнтиром у виборі напрямку життєдіяльності. У нашому дослідженні саме з такої точки зору аналізуються ціннісні орієнтації як життєві.

Суб'єктний чи об'єктний стиль життя особистості визначається життєвими орієнтаціями, які передбачають суб'єктно-об'єктний спосіб взаємодії із життєвими ситуаціями. До найважливіших параметрів
суб'єкт-об'єктних орієнтацій належать: трансситуативний локус контролю, трансситуативна творчість чи консерватизм, дискретність чи цілісність сприймання індивідуального життя, спрямованість на внутрішній чи зовнішній світ. Суб'єктний чи об'єктний стиль життя визначається адаптивними або дезадаптивними стратегіями поведінки. Л. Анциферова називає дві основні стратегії подолання життєвих труднощів: перетворюючі та пристосувальницькі. Для суб'єктного типу життєвих орієнтацій характерними можуть бути обидва види стратегій. При чому для першого характерною є активна соціальна адаптація, а для другого - пасивна. Пояснюється це тим, що суб'єктний тип можливий при високій трансситуативній інтернальності чи вираженій творчості, а об'єктний - при високій трансситуативній екстернальності та вираженій адаптації.

Наступною характеристикою стилю життя, на нашу думку, слід вважати стратегії поведінки у значущих для особистості ситуаціях. Виділяють загальні та ситуативні стратегії поведінки, які проявляються у значущих ситуаціях і залежать від міри їх актуальності для даної особистості. Залежно від важливості тих чи інших подій і ситуацій людиною здійснюється усвідомлюваний чи неусвідомлюваний вибір відповідної стратегії. Тому вони завжди є суб'єктивно специфічними. За Ф. Василюком, адекватність стратегій поведінки у значущих ситуаціях зумовлюється адаптивними можливостями особистості, свідомим ставленням її до життя, особливостями сприймання та оцінкою нею ситуації, що є суб'єктивно значущою. Стратегії поведінки розглядаються як адаптивні чи дезадаптивні як в складних ситуаціях, так і в ситуаціях, які приносять задоволення. Вони, в свою чергу, поділяються на: соматично орієнтовані і такі, що зорієнтовані на внутрішній чи зовнішній світ. Суб'єктний стиль життя визначається адаптивними стратегіями поведінки.

У дисертації розглядається роль гендерних уявлень у формуванні стилю життя. Оскільки стать є первинною категорією, за якою характеризують людину, робиться припущення, що саме гендерні уявлення впливають на формування індивідуального життєвого стилю в юнацькому віці. Гендерні уявлення є важливою складовою психологічної статі, яка є базовою характеристикою особистості. Джерелом формування цієї складової є мега-, мезо-, мікросередовища. Гендерні уявлення - це когнітивний конструкт, який є схематизованим, узагальненим образом маскулінності, феменінності. Вони відображають норми, судження, знання, що стосуються образу чоловіка та жінки, їх вчинків та життєдіяльності. Засвоєння та інтеріоризація гендерних уявлень відбувається в процесі диференційованої соціалізації, що передбачає формування психологічної статі чоловіка чи жінки.

Юність - це важливий період у формуванні гендерної ідентичності. Гендерні уявлення в цьому віці інтегруються у структури “Я” особистості, які функціонують на рівні установки, визначають систему особистісних конструктів. Психологічна стать у такий спосіб визначає гендерний стиль самовияву, способи взаємодії з життєвими ситуаціями, стиль життя особистості.

У другому розділі - «Експериментальне дослідження гендерної специфіки змістових характеристик стилю життя в юності» - обґрунтовано доцільність використання в емпіричному дослідженні впливу гендерних уявлень на формування життєвого стилю в юності двох методичних блоків: «Змістові характеристики стилю життя» і «Гендерні уявлення», розкрито зміст кожного блоку, наведено логіку побудови використаної авторської анкети та загальну процедуру організації емпіричного дослідження.

Блок «Змістові характеристики стилю життя» був спрямований на дослідження структурно-змістових характеристик стилю життя в юності у чоловіків та жінок і складався з таких методик: опитувальники О. Коржової «Психологічна автобіографія», «Стратегії поведінки», «Життєвих орієнтацій», опитувальник «Самореалізації життєвих цілей» Н. Молочнікова, «Must-тест» П. Іванова, Е. Колобова, «Самоактуалізації тест» А. Лазукіна (в адаптації Н. Каліної). Блок «Гендерні уявлення» спрямований на виявлення особливостей уявлень у юнаків та дівчат в юнацькому віці; на визначення суб'єктивних конструктів гендерної ідентичності та складався з таких діагностичних прийомів: анкета статево-рольових стереотипів Гейманса (адаптація Т. Бендас), написання твору «Моє Я», опитувальник С. Бем (Bem Sex Role Inventory).

Структурно-змістові характеристики стилю життя в юності у юнаків та дівчат оцінювалися за наступними параметрами: наявність прагнення до самоактуалізації, рівень усвідомлення життєвих цілей, суб'єктні, об'єктні життєві орієнтації, адаптивні, дезадаптивні стратегії поведінки. На основі цих параметрів визначено суб'єктний та об'єктний стиль життя юнаків та дівчат юнацького віку. Основними параметрами суб'єктного стилю життя є: цілісність сприйняття свого життя, внутрішній локус контролю, трансситуативна сміливість, адаптивність (активна, пасивна), наявність прагнення до самоактуалізації. Для об'єктного стилю життя характерними параметрами є: дискретність сприйняття свого життя, зовнішній локус контролю, трансситуативний консерватизм, пасивна адаптація, дезадаптація, наявність тенденції прагнення до самоактуалізації.

На першому етапі дослідження виявлено гендерну специфіку змістових характеристик стилю життя юнаків та дівчат. На основі результатів «Самоактуалізації тесту» А. Лазукіна (в адаптації Н. Каліної) виявлено особливості самоактуалізації в юнацькому віці. Остання пов'язана не з відмінностями у наявності чи її відсутності у юнаків та дівчат, а з відмінностями у сферах, в яких вона проявляється. Для чоловіків прагнення до самоактуалізації проявляється в потребах пізнання (29%), гуманістичних цінностях (26%). Для юначок потреба в самоактуалізації проявляється, в першу чергу, в гуманістичних цінностях (33%), пізнанні (24%), творчості (26%). Незначний відсоток респондентів з високим прагненням до самоактуалізації в тій чи іншій сфері пояснюється тим, що у цьому віці тільки з'являється тенденція до появи такого прагнення незалежно від статі.

Для визначення індивідуальної системи ціннісних орієнтацій в юності нами був застосований «Must-тест» (П. Іванова, Е. Колобова). Для обробки результатів використано кількісний та якісний аналіз, який дав можливість зробити наступні висновки: найактуальнішими виявилися цінності, які пов'язані з міжособистісним спілкуванням, вони зустрічаються у 94% досліджуваних (96% дівчат, 90% юнаків). Однак, між системами цінностей юнаків та дівчат існують відмінності (t=1,04, при р?0,05). На другому ранговому місці перебувають цінності матеріального успіху у (84%), (88% дівчат, 80% юнаків). На третьому ранговому місці у юначок знаходяться цінності прив'язаності (63%), у юнаків - особистісного зростання (57%). Такі прагнення можна пояснити існуванням гендерних уявлень, установок, які формуються починаючи з дитинства, пізніше узагальнюються, інтегруючись в індивідуальний досвід.

На четвертій позиції у юнаків знаходяться цінності, які пов'язані з «почуттям безпеки та захищеності» (51%), у дівчат - з «особистісним зростанням» (59%). Пояснити такі відмінності у ціннісних орієнтаціях юнаків та дівчат можна статеворольовими уявленнями.

Визначивши основні цінності-цілі, які є важливим компонентом стилю життя, було з'ясовано міру їх усвідомлення молодими людьми. Тому на наступному етапі використано методику Н. Молочнікова «Самореалізація життєвих цілей особистості».

Для юнацького віку характерними є абстрактні цілі, що виявлені у переважної більшості досліджуваних: 74% дівчат та 61% юнаків за сферами - «соціальний стан», «міжособистісні стосунки». Усвідомлені цілі притаманні незначній частині досліджуваних: 32% юнаків і 26% юначок - «сімейне життя»; 25% юнаків і 13% дівчат - «фізичний стан», 27% хлопців і 30% дівчат - «робота».

На основі результатів опитувальника «Життєвих орієнтацій» О.Коржової, виявлено гендерну специфіку у суб'єкт-об'єктних життєвих орієнтаціях юнацтва. До суб'єктних належать такі типи: «користувач», «перетворювач». Відмінність між ними у стилях адаптації. Для першого характерною є пасивна адаптація, що передбачає пристосування до ситуації; для другого - активна адаптація, що передбачає перетворення ситуації. У юнаків (32%) та дівчат (21%) переважаючим є тип життєвих орієнтацій «користувач»; у 29% юнаків та 28% дівчат - «перетворювач». До об'єктних життєвих орієнтацій належать типи: «гармонізатор», «споживач». У юнаків (21%) та дівчат (18%) переважаючим є тип життєвих орієнтацій «гармонізатор»; у 4% юнаків та 11% дівчат - «споживач». У 22% дівчат та 14% хлопців змішаний тип таких орієнтацій. Виявлені відмінності у результатах між юнаками та юначками є суттєвими (р?0,05).

Виявлено суттєві відмінності (р?0,05) у результатах між юнаками та дівчатами за опитувальником «Стратегій поведінки» О. Коржової. Відмінності стосуються неоднакових сфер вибору дівчатами та хлопцями стратегій поведінки у ситуаціях задоволення та складних ситуаціях. Для юнаків характерними є адаптивні стратегії, що стосуються соціальних та професійно спрямованих сфер. Для дівчат такі стратегії стосуються ситуацій, що орієнтовані на внутрішній світ, переживання та міжособистісне спілкування.

На основі факторного аналізу вдалося виділити основні структурно-змістові компоненти стилю життя у хлопців та дівчат юнацтва (таблиця 1).

Таблиця 1. Основні фактори стилю життя юнаків та дівчат в юності