Вплив музики на емоції учнів старших класів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Актуальність дослідження. Людина завжди певним чином реагує як на все, що її оточує, так і на те, що вона здійснює сама. Ці переживання можуть бути як позитивними, так і негативними. В основі душевного переживання людини лежать емоції, які й визначають її самопочуття. Отже стан психічного благополуччя і, навпаки, психічного розладу будь-кого з нас залежить від тих емоцій, які людина відчуває в певні періоди свого життя.

Роль музики у розвитку не лише естетичних смаків, освіченості, загальної культури, а й творчості людини не можна переоцінити. Всім, хто добре знайомий з творами класичної музики, відомо, як вона впливає на емоції, настрій людини, змушує активно працювати пам'ять і фантазію, під впливом музики народжуються думки, складаються поетичні рядки. Тобто музика впливає й на емоціонально-чуттєву, й на інтелектуальну та творчу сфери людини. Саме музика здатна висловлювати те, що важко розкриту словами, і через музику можна передати найскладніші почуття, емоції, а також й найскладніші образи і думки, які, перетворюючись у форму слів, багато в чому втрачають свою суть. А передані в музиці вони робляться яскравішими, набувають нових смислових кольорів і відтінків. Тому дуже важливо вчити дітей розуміти твори класичної музики. І для цього зовсім не обов'язково, щоб дитина займалася у музичній школі, грала на музичному інструменті, мала абсолютний музичний слух. Будь-яка дитина, як і доросла людина, здатна навчитися розуміти і цінити твори класичної музики.

Це дає підстави трактувати дослідження на тему «Вплив музики на емоції учнів старших класів» як важливе та актуальне.

Об'єктом виступають незалежні змінні в психологічних дослідженнях емоцій старшокласників.

Предмет: роль музики,як впливу на емоції старшокласників.

Мета дослідження полягає в теоретичному вивченні та експериментальному встановленні зв'язків між музикою та емоціями учнів старших класів.

Виходячи з мети дослідження були висунуті наступні завдання:

1) Здійснити теоретико-методологічний аналіз емпіричних досліджень, присвячених проблемі впливу музики на емоції

2) Підібрати методики дослідження емоційного стану учнів, розробити експериментальний план дослідження впливу окремого музичного твору на емоції старшокласників.

3) Здійснити експериментальне дослідження впливу музики на емоції учнів старших класів.

Методологічна та теоретична основа дослідження: Дослідження особливостей емоційного життя в підлітковому віці Кучменкома О.В. дослідження типів акцентуацій характеру К. Леонгарда; і т.д.

Роботи Джеймса-Ланге, мають підставу на переконання того, що саме фізіологічний чинник сприяє проявленню тих чи інших емоцій. Типи емоцій за П.Мілнером; теорія емоцій за Леонт`євим; Дослідження Херріса, Дослідження емоцій підлітків за теорією Виготського; дослідження процесу музичного сприйняття за Тепловим. Вплив музики на емоції учнів старших класів досліджували: Ю.А. Цагареллі, Л.Я. Дофман, Л.Р. Фахрутдінова та інші.

Емпірична база дослідження. Дослідження проводилося в 2013 у Миколаївській гімназії. Участь у дослідженні брало 40 респондентів, 20 дівчат та 20 хлопці.

Основні методики: у дослідженні були використані експериментальна авторська анкета, тести дослідження акцентуації характеру Леонгарда, Шмішека та методика САН. Отримані первинні данні оброблялися за допомогою методів математичної статистики в програмі SPSS.

Надійність і достовірність результатів дослідження забезпечено комплексним аналітичним та експериментальним дослідженням проблеми; використанням валідного і надійного методичного інструментарію, адекватного меті й завданням дослідження.

Практичне значення роботи полягає у підборі психодіагностичного інструментарію та розробці процедури дослідження, котра може бути використана психологами та вчителями у роботі з емоціями учнів старших класів

Структура та обсяг роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У роботі подано загалом 7 таблиць,7 рисунків. Загальний обсяг сторінок-53,основний зміст містить 37 сторінок.

Розділ 1. Теоретичні аспекти дослідження незалежних змінних в дослідженні емоцій

1.1 Незалежні змінні в психологічних дослідженнях

Незалежна змінна (фактор) -- експериментальний вплив, безпосередня маніпуляція в експерименті. Незалежна змінна завжди має два або більше рівнів (варіантів) прояву. В якості незалежної змінної в експерименті можуть виступати умови, в яких здійснюється те чи інше завдання, характеристики цих завдань, емоційні та поведінкові стани, як власне учасника експерименту, так і осіб, що з ним взаємодіють.

Види незалежних змінних в психологічному експерименті

КРИТЕРІЙ: шкала представлення [1]

* Якісні НЗ -- незалежні змінні, представлені якісними

характеристиками (шкала найменувань).

* Кількісні НЗ -- незалежні змінні, представлені у кількісному вигляді (рангова, пропорційна, інтервальна шкала)

КРИТЕРІЙ: кількість рівнів прояву [2]

* Дворівневі НЗ -- мають два рівні прояву.

* Багаторівневі НЗ -- мають три або більше рівнів прояву

1.2 Психологічні чинники які впливають на емоції старших школярів

Постановка проблеми.

Емоції - це один із важливих компонентів у розвитку структури особистості дитини. У сучасному суспільстві відбуваються зміни в економічній, політичній, культурній та моральній сфері життя, тому це спричиняє одноманітний розвиток емоційності дитини. Слід зазначити, що емоційна сфера школяра є досить складною. У психічному розвитку дітей шкільного віку відбуваються зміни: довільність пізнавальних процесів, зміни у поведінці та у формуванні моральних поглядів. Особливу роль у розвитку дитини відіграють стосунки в сім'ї та у школі. А також важливими засобами впливу на емоційний розвиток учня є телебачення, реклама й інформаційні технології.

Емоційна сфера старшокласників складна та різнобарвна. Вона стає більш насиченою та гнучкою порівняно із підлітком, зростає її керованість та контрольованість. Зменшується вміст афективних реакцій, емоційне життя є інтенсивним, хоча стає менш бурхливим і більш стабільним. Так, юнаки та дівчата, незалежно від типу нервової системи, значно стриманіші й врівноваженіші порівняно з підлітками (О. В. Кучменко).

Значного рівня розвитку досягають вищі почуття, які зумовлюють цілу низку потреб: естетичних, інтелектуальних, соціально-моральних. Завдяки високій значущості для старшокласника спілкування на засадах партнерства у нього особливо інтенсивно розвиваються соціальні почуття: емпатія, почуття взаєморозуміння, духовної єдності, чуйності тощо.

В емоційному портреті старшокласника все більш помітними стають індивідуально-типологічні особливості. Дозрівання темпераменту зумовлює його вплив на процес емоційного життя. Серед школярів чітко вирізняються екстравертовані та інтравертовані типи. Перші відкрито і виразно демонструють свої переживання, другі - зовні малоемоційні, спостерігачу важко визначити їхні переживання.

У вольовій сфері зростає рівень свідомого самоконтролю, пов'язаного із прагненням відповідати вимогам групи. Водночас, рівень самоконтролю ще нестійкий і ситуативний. У різних ситуаціях один і той же старшокласник може повестись досить непередбачувано. Бракує старшокласнику і вміння докладати систематичні зусилля при подоланні перешкод, що виявляється як слабкість волі, залежність від зовнішніх впливів, безвідповідальність, ненадійність, схильність легко і безпричинно ображатися тощо. При нервово-психічних навантаженнях самоконтроль старшокласника значно знижується.

У старшокласника досить виразно проявляється певний тип темпераменту, основні структури якого задаються ще в підлітковому віці. Рання юність відзначається посиленням інтегральних зв'язків між його елементами, внаслідок чого полегшується управління особистістю власними реакціями (В. С. Мерлін). Типологічні особливості нервової системи гостро проступають у поведінці старшокласника, маючи у крайніх своїх проявах вигляд акцентуацій, що виникають на ґрунті природжених особливостей нервової системи при наявності несприятливих соціальних умов. При поглибленні акцентуацій вони переходять у патологічні розлади психіки - психопатії (О. Є. Лічко).

В даному дослідженні в якості незалежної змінної було взято пісню Океан Ельзи «Обійми мене», яка була спрямована на зміну емоційних станів старшокласників. В ролі залежної змінної виступили емоції старшокласників. В процесі експериментального дослідження з'ясовувалося, який вплив має пісня на емоції учнів.

1.3 Вплив музики на прояв емоцій у старших школярів

Емоції - це таке психічне відображення (пристрасне, безпосереднє), що виражає ставлення людини до інших людей, до самої себе, до життя довкола неї [5].

Кожен аспект даного визначення надзвичайно важливий для розуміння природи емоцій. Емоція мотивує. Вона мобілізує енергію, і ця енергія у випадках відчувається суб'єктом як тенденція до здійснення дії. Емоція керує розумової та фізичної активністю індивіда, спрямовує її в певне русло. Якщо ви охоплені гнівом, ви не кинетеся навтьоки, а якщо ви перелякані, ви навряд чи зважитеся на агресію. Емоція регулює або вірніше сказати, фільтрує наше сприйняття. Особливість емоцій полягає в тому, що вони безпосередньо відбивають значимість діючих на індивіда об'єктів і ситуацій, обумовлену ставленням їх об'єктивних властивостей до потреби суб'єкта. Емоції виконують функції зв'язку між дійсністю і потребами.

Емоції охоплюють широке коло явищ. Так, П. Мілнер [6] вважає, що хоч і прийнято відрізняти емоції (гнів, страх, радість і т.п.) від так званих загальних відчуттів (голоду, спраги і т.д.), тим не менш вони виявляють багато спільного та його поділ є досить умовним. Однією з причин їх відмінності є різна ступінь зв'язку суб'єктивних переживань з порушенням рецепторів. Так, переживання спеки, болю суб'єктивно пов'язується із порушенням певних рецепторів (температурних, больових). На цій підставі подібні стану зазвичай і позначаються як відчуття. Стан же страху, гніву важко пов'язати з порушенням рецепторів, і тому вони позначаються як емоції. Інша причина, через яку емоції протиставляються загальним відчуттям, полягає у нерегулярному їх виникненні. Емоції часто виникають спонтанно і залежить від випадкових зовнішніх факторів, тоді як голод, спрага, статевий потяг виникають з певними інтервалами. Однак і емоції, і загальні відчуття виникають у складі мотивації як відображення певного стану внутрішнього середовища, через порушення відповідних рецепторів. Тому їх відмінність умовно і визначається особливостями зміни внутрішнього середовища. Разом з тим існує й інша точка зору. Так, П. Фресс [7] вважає, що, хоча і існує єдиний континуум внутрішніх переживань - від слабких почуттів до сильних, тільки сильні переживання можуть бути названі емоціями. Їх відмінною рисою є дезорганізуюче вплив на поточну діяльність. Саме ці сильні почуття і позначаються як емоції. Емоції розвиваються, коли мотивація стає занадто сильною в порівнянні з реальними можливостями суб'єкта. Їх поява веде до зниження рівня адаптації. Відповідно до цієї точки зору емоції - це страх, гнів, горе, інколи радість, особливо надмірна радість. А задоволення вже не є емоцією, хоча, як у випадку сексуального задоволення, воно може супроводжуватися досить інтенсивними вегетативно-соматичними реакціями. Так, радість може стати емоцією, коли з-за її інтенсивності ми втрачаємо контроль над власними реакціями: свідченням тому є збудження, безладна мова і навіть нестримний сміх. Таке звуження поняття емоції відповідає уявленню, вираженого в активаційній теорії Д. Линдсли [8], згідно з якою емоції відповідають локального ділянці на верху шкали активації з найбільш високим її рівнем. Їх поява супроводжується погіршенням виконуваної діяльності.

Не всі суб'єктивні переживання відносяться до емоцій і з класифікації емоційних явищ О. М. Леонтьєва [9]. Він розрізняє три види емоційних процесів: афекти, власне емоції і почуття. Афекти - це сильні і відносно короткочасні емоційні переживання, що супроводжуються різко вираженими руховими та вісцеральними проявами. У людини афекти викликаються як біологічно значущими факторами, що зачіпають його фізичне існування, так і соціальними, наприклад, соціальними оцінками, санкціями. Відмінною особливістю афектів є те, що вони виникають у відповідь на вже фактично наступила ситуацію. На відміну від афектів власне емоції є більш тривалий стан, іноді лише слабо проявляється в зовнішньому поводженні. Вони висловлюють оцінне особистісне ставлення до складається чи можливої ситуації. Тому вони здатні, на відміну від афектів, передбачати ситуації та події, які реально ще не наступили. Вони виникають на основі уявлень про пережиті або уявних ситуаціях. Третій вид емоційних процесів - це так звані предметні почуття. Вони виникають як специфічне узагальнення емоцій і пов'язані з уявленням або ідеєю про деякий об'єкт-конкретному чи відверненому (наприклад, почуття любові до людини, до батьківщини, почуття ненависті до ворога і т.д.). Предметні почуття висловлюють стійкі емоційні відносини.

Таким чином, найменш ясним залишається питання про взаємовідносини емоцій як більш вузького класу явищ, що характеризуються яскравістю суб'єктивних переживань, з тими переживаннями, емоційна насиченість яких менш виражена. Останні характерні для дуже широкого класу станів людини.

Емоції в музиці

Вираження емоцій засобами музики має давню традицію, що сходить до вчення про етику і про афекти у стародавніх греків. Як казав Аристотель «Музика відтворює рух, а кожен рух несе в собі енергію, яка містить етичні властивості. Подібне прагне до подібного, і тому людина буде отримувати насолоду від музики в такій мірі, в якій музика відповідає його характеру чи настрою в даний момент». Для древніх греків - Аристотеля, Платона, піфагорійців - музика була засобом, який врівноважила зовнішню сторону протікання життя з психологічним станом самої людини. Дослідники теорії афектів встановлювали, за яких обставин треба використовувати ті чи інші способи музичного вираження, щоб порушити в слухачах ту чи іншу емоцію. Так, теоретик Кванц в одному зі своїх трактатів залишив нам докладний опис вираження почуттів в музиці. Він позначив ознаки, на підставі яких можна визначити,який афект діє в музиці.

Наприклад:

1.По тональності, мажорна вона чи мінорна. Мажор звичайно вживається для вираження веселого, бадьорого серйозного, піднесеного, мінор ж для вираження ласки, смутку і ніжності

2.Близький зв'язок,що лежать між інтервали висловлює ласку, печаль, ніжність. Навпроти того, ноти коротко уривчасті, що складаються з окремих стрибків, висловлюють веселе і грубе. Пунктирні і витримані ноти висловлюють серйозне і патетичне, а змішання довгих нот, цілих і половинних з швидкими - величне і піднесене.

3.Почуття можна зрозуміти по дисонансах. Вони виробляють не однаковий і завжди відмінний один від одного вплив.

Аналізуючи закінченості музичної виразності з точки зору теорії афектів, англійський дослідник Дж.Херріс зазначав, що виражена емоція в музиці,завжди пов'язана з певною ідеєю,а сама ідея несе в собі певний настрій.

«Мета музики - порушувати афекти, які можуть відповідати ідеї. На основі внутрішнього природного подібності певні ідеї збуджують у нас певні афекти, під впливом яких, у свою чергу, виникають відповідні ідеї [11]. Сприйняття музики - це складний психічний процес. Психологи та музиканти визначають, що загалом він вписується між двома полюсами. З одного боку, це елементарне акустичне сприймання звукових сигналів як щось таке, що ми чуємо і що діє на органи слуху. А з іншого, це процес пізнання уявленого художнього змісту в музичній матерії.

Так само як і в живописі, в музиці є свої секрети, що надають емоційного характеру сприйняттю. Ця своєрідна емоційна мова музики (іншими словами, модальність) складається з висоти звука, тембру та динаміки, тривалості, пауз, гармонічного звучання.

Отже, сприйняття музики - це складний емоційний чуттєво-інтелектуальний процес пізнання, оцінки і переживання музичного твору [16].

Лікарі та психологи давно досліджують проблему впливу музики на психофізіологічний та емоційний стан людини. У медицині є навіть така галузь, яка так і називається естетотерапія. Вона вивчає вплив естетичних факторів на здоров'я людини [13].

Моделювання емоцій

Згідно з даними сучасних уявлень, емоція синтезується з окремих семантичних значень, в яких основою для диференціації емоцій є рух, спрямованість, забарвлення і напруга музичного переживання. При цьому значення цілого, семантичний результат, зафіксований в правій частині з наступних формул, не міститься у значеннях, що вступають у взаємодію. [11].(Табл.1.1)

Таблиця.1.1

Імпульсивні, збуджені, швидкі рухи	+	радісна, світла забарвлення	=	радість
Різкі рухи	+	сумна забарвлення	=	прагнення, потяг, бажання
Очікування	+	напруга	=	прагнення, потяг, бажання
Прагнення	+	недоведеність до мети	=	ловлення

Спрямованість, як зазначає В. В. Медушевкій, є характерною ознакою ряду емоцій. Вона «несумісна, наприклад, із смутком, сумом, меланхолією, споглядальним настроєм. У творах пасторального характеру уникаються засоби, що створюють гостру тягу - секвенції, відхилення, модуляції ». Характеризуючи значення напруги, В. В. Медушевський вказує, що її відсутність або наявність може розмежовувати подібні емоції: «Порівняємо радість тиху, спокійну, з радістю - глибокого почуття, відчуття повноти, тієї радості, про яку говорять, що від неї дух захоплює» [11] весела.

Будь-який музичний твір можна розташувати в системі таких координат, хоча в деяких випадках це зробити складно, тому що у багатьох музичних творах виражаються дуже мінливі емоції, і більше того, в більшості випадків-несуть в собі складний комплекс різних емоцій і відтінків.

Про що ж розповідає музичний твір, що розкриває сприймає його людині? Чому, впливаючи на серця і розум людей, викликає певні бажання, прагнення, думки, дії? Як змінюється людина від спілкування з музикою?

Музика легко входить у відносини з естетичними, моральними, життєвими та іншими сферами, збагачення іншими способами вираження. Її функціональність якраз і залежить від її «контактності» Цінності, що існують в культурі, служать музиці, вони ж у свою чергу, множаться за допомогою музики, знаходять додаткові якісні характеристики. Цей процес взаємопроникливий і взаємообумовлений.

Музика постійно вбирає в себе весь культурний досвід людини, переробляє його своїми засобами, здійснюючи в цьому досвіді особливий синтез. Д. Шостакович говорив: «Життя і мистецтво неподільні одне від одного. Їх взаємозв'язок у чомусь схожий на природу: одне випливає з іншого. Але головним об'єктом мистецтва, як і раніше залишається людина, її духовний світ, її ідеї, мрії, прагнення.

Пошук художника в цьому напрямку не має меж. Художник може показати мільйонам людей те, що робиться в душі однієї людини, і одній людині відкрити те, чим наповнена душа всього людства. Для мистецтва це рівні величини.»[12].

Так, музика, не будучи образотворчим чи описовим мистецтвом (подібно до живопису чи літератури), намагається з допомогою колориту і інтонації наблизитися,в тій чи іншій мірі,до їхніх можливостей.

Зміст музики являє собою не тільки особисте ставлення автора до дійсності, воно завжди - єдність індивідуального, класового і загальнолюдського. Це ідейно - емоційне типізовані відображення дійсності, його вираження в певній образної музичної системі.

При сприйнятті музикою, музично-слухові відчуття трансформуються у свідомості в процеси, яким ми можемо надавати ціннісне значення. Властивістю здобувати таке значення мають і окремі звуки, і тим більше системи звуків, організованих по інтонаційному принципом, що мають складну мелодійну, гармонійну та інші організації.

«Виразна мова емоцій, почуттів, переживань..., - підкреслює В. М. Злотников, - і є той чарівний ключик, за допомогою якого художник проникає в людське серце і за допомогою якого він показує це серце іншим людям у зрозумілій для кожного експресії» [13].

Утворюючи неодмінну і важливу складову всіх мистецтв, емоційність в музиці виражається безпосередньо, «прямо відбиваючи відносини в їх живій становлення, розвиток, зіткненнях, переходах» [14].

Підкреслюючи особливу функцію емоцій в музичному мистецтві та музичної діяльності, С. Х. Раппопорт цілком справедливо зазначає, що емоційна сторона в той же час не є ні єдиною, ні найголовнішою. Музика, як і будь-яке інше мистецтво, в першу чергу глибоко впливає на людину, а «на вершині самого верхнього шару ідейний зміст музичних творів передається не прямо, а безпосередньо - через логічно організований потік настроїв, ідей». [14 ].

Але порівняємо емоційний вплив глибокого і складного музичного твору з душевними переживаннями, що виникають у нас під впливом життєвих обставин, і ми зіткнемося з низкою дивних феноменів.

«Вибравши» в емоційному впливі музики те, що подібно зі знайомими кожному з нас життєвими емоціями, ми виявляємо щось не зводиться до них, хоча і безсумнівно їм родинне. Численні дослідження, здійснені прихильниками протилежних естетичних напрямів, показали, що слухачів музики можна розбити на дві основні групи. Якщо перша знаходить життєві аналоги музичним переживань, то друга їх не знаходить, що не заважає їй відчувати насолоду при сприйнятті музики. Мистецтво має чудову здатність складного перетворення почуттів. Найбільш сумні, тяжкі, різко негативні, як висловлюються фізіологи і психологи, переживання, будучи переплавленими у творі мистецтва, надають позитивний емоційний вплив, доставляють особливе, естетичне, насолоду, глибоке естетичне задоволення. Його приносять нам трагедійні художні твори, чиїми прообразами є, страшні життєві події, які викликають у їх учасників важкі емоційні потрясіння. Л. С. Виготський назвав такі складні перетворення почуттів найважливішим законом естетичної реакції. Він стосується і напрямки, і змісту емоцій. Маючи на увазі цю обставину, видатний радянський психолог писав: «Мистецтво належить до життя як вино до винограду - сказав один з мислителів і він мав цілковиту рацію, вказуючи цим на те, що мистецтво бере свій матеріал з життя, але дає понад цього матеріалу щось таке, що у властивостях самого матеріалу ще не міститься»[15].

Висновок до розділу І:

Отже, за теоретичними даними ми дійшли висновку,що емоції - особлива форма психічного відображення, яка в форсі безпосереднього переживання відображає не об'єктивні явища, а суб'єктивне до них відношення. Емоція - це щось, що переживається як почуття, яке мотивує, організовує і направляє сприйняття, мислення і дії. На прояв емоцій може впливати велика кількість зовнішніх чинників,серед яких є музика. Вона творить,та відтворює,має можливість проявляти нашу емоційну сферу з іншої сторони,яка характеризується як і позитивними так і негативними факторами. Емоції і музика,можуть бути невід'ємною частиною творення людини як особистості. Існує такий вид лікування людей як «музикотерапія»

Саме вона має здатність до більш детального проникнення у психіку людини.

Звуки природи,мелодії,вони в крок ідуть із проявленням емоцій кожного з нас,і це допомагає індивіду відображати всю реальність та різнобарвність нашого існування. Як казав Аристотель «Музика відтворює рух, а кожен рух несе в собі енергію, яка містить етичні властивості. Подібне прагне до подібного, і тому людина буде отримувати насолоду від музики в такій мірі, в якій музика відповідає його характеру чи настрою в даний момент».

емоції вплив музика дослідження

РОЗДІЛ 2. Методичне забезпечення емпіричного дослідження впливу музики на емоції

2.1 Мета, завдання, методика та організація експериментального дослідження

Мета експериментального дослідження полягає у визначенні зміни емоцій через вплив пісні,яка була обрана учнями напередодні.

Завдання експериментального дослідження:

1)Провести опитування,які музичні твори переважають у смаках обраної вибірки респондентів

2)Виявити зміну емоційних станів респондента до,під час і після прослуховування попередньо обраної пісні.

3)Визначити чи впливає пісня на емоції учнів,та які саме фактори можуть спричинити позитивний чи негативний стан респондента

Згідно мети та завдань експериментального дослідження проводилось у три етапи, які детально описані в табл. 2.1:

1 етап - був спрямований на дослідження емоцій до прослуховування музичного твору;

2 етап - передбачав дослідження емоцій під час прослуховування пісні;

3 етап - був спрямований на виявлення зміни емоційного стану респондента,після прослуховування пісні.

В експериментальному дослідженні брали участь 40 респондентів. Було опитано 40 учнів, серед них 20 дівчат і 20 хлопців.

Рис.2.1 Розподіл результатів старшокласників за статтю

Структура етапів експериментального дослідження (етапи, підетапи та методики дослідження)

Таблиця 2.1

№ з/п	Етапи	Підетапи	Методики дослідження
1.	І етап: Виявлення емоцій до прослуховування музичного твору.	Виявлення акцентуації характеру,основні властивості особистості; Виявлення самопочуття,настрою та активності особистості на час проведення дослідження; Виявлення Емоційних станів.	1.Представлення Паспортички (Дод.1) 2.Методика Акцентуації характеру Шмішека(Дод.5) 3.Методика САН (Самопочуття,Активність,Настрій)(Дод.6) 4.Анкета 1(2)
2.	ІІ етап: Виявлення емоцій під час прослуховування музичного твору.	2.1. Виявлення емоційних станів за допомогою музичного твору.	Відтворення музичного твору Анкета 2(Дод.3)
3.	ІІІ етап: Виявлення зміни емоцій після прослуховування музичного твору.	3.1. Виявлення впливу музичного твору на емоційний стан респондента	1 Анкета 3(Дод.4)

Дослідження проводилось у листопаді,в одній зі шкіл Львівській області. Перед початком експериментального дослідження кожного учня було попереджено про анонімність тестування, що, на нашу думку, мало б суттєво вплинути на ступінь об`єктивності відповідей. На початку експерименту кожен учень заповнював анкету, за допомогою якої ми отримали дані про вік, стать,асоціацію із кольорами,та вподобання у стилях та стилях музики.(Дані представлені нижче)

Рис.2.2 Розподіл результатів учнів за музичними вподобаннями

Рис. 2.3 Розподіл результатів частота використання кольорів старшокласниками

2.2 Обґрунтування вибору та застосування методик дослідження

Методика Акцентуації характеру Шмішека та Леонгарда

Для дослідження акцентуації особистості застосовується опитувальник Шмішека (Schmieschek Fragebogen)(Додаток 5), який являється реалізацією типологічного підходу до вивчення особистості. Теоретичною основою опитувальника являється концепція "акцентуйованих особистостей" К. Леонгарда, який вважає, що властивості особистостей рис можуть бути розділені на основні і додаткові. Основні риси складають стержень, "ядро" особистості. У випадку яскравих виражень основні риси стають акцентуацією характеру. Відповідно, особистості, у яких основні риси яскраво виражені, названі Леонгардом "акцентуйованими". Опитувальник опублікований Г. Шмішеком в 1970 році і містить 10 шкал, відповідно до десять виділяють Леонгардом типи акцентуйованих особистостей і складається з 88 питань, на який вимагати відповісти "та" або "ні".

З його допомогою виявляються наступні десять типів акцентуації: гіпертимний, збудливий, емотивний, дистимічний (депресивність), невротичність (тривожно-боязкий), інтроективний (афективно-екзальтований), циклотимічний (афективно-лабільний) тип, застрягаючий (параноїдальний), педантичний (ригідний) і демонстративний типи.(Методика представлена у додатку А)

Методика «САН»

Методика САН (Додаток 6)є різновидом опитувальників станів і настроїв. Розроблено В.А.Доскіним, Н.А.Лаврентьевой, В.Б.Шарай, М.П.Мірошніковим в 1973 р. При розробці методики,автори виходили з того, що три основні складові функціонального психоемоційного стану - самопочуття, активність і настрій можуть бути охарактеризовані полярними оцінками, між якими існує континуальна послідовність проміжних значень. Однак отримали дані про те, що шкали САН мають надмірно узагальнений характер. Факторний аналіз дозволяє виявити більш диференційовані шкали « самопочуття », «рівень напруженості », «емоційний фон », «мотивація» (А.Б.Леонова, 1984).

Конструктна валідність САН встановлювалася на підставі зіставлення з результатами психофізіологічних методик,з урахуванням показників критичної частоти мигання, температурної динаміки тіла, Хронорефлексометрія..

САН знайшов широке поширення при оцінці психічного стану хворих і здорових осіб, психоемоційної реакції на навантаження, для виявлення індивідуальних особливостей і біологічних ритмів психофізіологічних функцій.

Самопочуття

Це комплекс суб'єктивних відчуттів, що відображає ступінь фізіологічної та психологічної комфортності стану людини, напрямок думок почуттів і т.п. Самопочуття може бути представлено у вигляді деякої узагальнюючої характеристики (погане / хороше самопочуття, бадьорість, нездужання і т.п.), а також може бути локалізовано по відношенню до певних форм відчуття (відчуття дискомфорту в різних частинах тіла).

Активність

1) загальна характеристика живих істот, їх власна динаміка як джерело перетворення,або підтримки життєво значущих зв'язків з навколишнім середовищем, яке має свою ієрархію: хімічна, фізична нервова психічна активність, активність свідомості, особистості, групи, суспільства. Активність будується відповідно з імовірнісним прогнозуванням розвитку подій в середовищі і становищем у ній організму; 2) одна зі сфер прояву темпераменту яка визначається інтенсивністю та обсягом взаємодії людини з фізичної та соціальної середовищем. За цим параметром людина може бути інертною та пасивною,спокійною.

Настрій

Порівняно тривалий, стійкий стан людини,який може бути представлений як: 1) емоційний фон (піднесений, пригнічений) тобто бути емоційною реакцією,не так як на безпосередні наслідки конкретних подій, а як на їх значення для суб'єкта в контексті загальних життєвих планів, інтересів та очікувань ; 2) чуткий ідентифікаційний стан(нудьга, сум, туга, страх, захопленість, радість, захоплення та ін.) Настрій на відміну від почуттів завжди спрямований на той чи інший об'єкт. Настрій будучи викликаний певною причиною, конкретним приводом, проявляється в особливостях емоційного відгуку людини на впливи будь-якого характеру.

У дослідженні було виявлено 4 шкали: чудовий, нормальний, задовільний, і не задовільний.

2.3 План експериментального дослідження

План експериментального дослідження-це тактика експериментального дослідження, втілена у конкретній системі операцій планування експерименту. Основними критеріями класифікації планів є такі: кількість груп, кількість незалежних змінних та варіантів їх прояву, вид шкали представлення незалежних змінних, метод або підхід до збору експериментальних даних, місце та умови проведення експерименту, особливості організації експериментального впливу та контролю за ним тощо.

Стосовно даного дослідження, то дійшовши висновку,експериментальний план являється таким:

RO1 X O2

RO1 O2

Це план із контрольною групою і виміром після впливу(співставляються результати еквівалентних експериментальної та контрольної груп після впливу. Рандомізація та відсутність попереднього виміру дозволяють контролювати загрози внутрішньої валідності).

R-це еквівалентність експериментальних груп (рандомізація).(це кількість респондентів,які брали участь у дослідженні)

О1- замір до експериментального впливу;

О2- замір після експериментального впливу;

Х-експерементальний вплив.(у даному випадку,експериментальним впливом постає музичний твір)

Висновок до розділу ІІ:

Отже у даному дослідженні представлено методичне забезпечення емпіричного дослідження впливу музики на емоції учнів. А саме у дослідженні пропонується використати наступні методики:Методика на акцентуацію характеру Шмішека та Леонгарда і тест САН. Детально розглянуто мету, завдання та основні етапи експерименту, подано характеристику анкети та тестових методик дослідження. Анкети мають на меті визначити емоційний стан учня до,під час і після впливу музичного твору,а методики допомогли виявити акцентуацію характеру кожного респондента,та стан самопочуття,активності та настрою. Описано план експериментального дослідження для контрольної та експериментальної групи.

Розділ 3. Експерементальне дослідження впливу музики на емоції старших школярів

3.1 Описова статистика первинних даних

Дані, отримані за допомогою анкети та стандартизованих методик, підраховувалися згідно ключів і вводилися в електронну таблицю програми IBM SPSS Statistics 20 [Portable].

Для кращого розуміння первинних даних була проведена їхня описова статистика. Обраховано показники середнього значення, медіани, мінімального, максимального значення та дисперсії, котрі представлено у таблиці 3.1

Описова статистика змінних дослідження дослідження акцентуації характеру

Таблиця 3.1

Статистики
	гіпертимний	застрягаючий	емотивний	педантичний	тривожний	циклотимічний	демонстративний	неврівноважений	дистимічний	екзальтований
N	Валідні	40	40	40	40	40	40	40	40	40	40
	Пропущені	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1
Середнє	15,70	13,05	14,48	13,45	10,33	15,03	12,18	4,15	9,03	12,88
Медіана	15,00	14,00	15,00	14,00	12,00	15,00	12,00	4,00	9,00	12,00
Стд. відхилення	5,635	3,896	5,169	3,974	4,875	5,265	4,540	1,673	3,704	5,671
Мінімум	3	4	3	4	0	6	4	0	3	0
Максимум	24	24	24	20	21	24	22	7	16	24

За статистичними даними таблиці можна спостерігати,що Середні значення змінних гіпертимний, застрягаючий, емотивний, педантичний, циклотимічний, демонстративний і екзальтований є приблизно однаковими. Це говорить нам про те,що більша кількість респондентів є із близькою варіацією даних. Це ті учні які мають між собою певні спільні інтереси стосовно свого характеру,вони добре пристосовані до навчання, маючи хороші відносини з учнями даної вибірки. Про що не можна сказати про дані-тривожний, неврівноважений, дистимічний, це вказує на те,що існує певна кількість учнів, які виділяються від інших своєї тривожністю, деякою психічною неврівноваженістю та скритістю особистості, яка не дає можливості їм повністю себе продемонструвати. (Дані респондентів представлені у рис. 3.1).

Рис.3.1 Розподіл результатів учнів стосовно акцентуацій характеру

Візуально оцінивши діаграму,можна сказати що переважає циклотимічний тип акцентуації характеру

2. Дані медіани представлені у таблиці 3.1,вони говорять про те,що медіана коливається від 12-15,за виключенням “Неврівноважений-4,”Дистимічний”-9.

3. Стандартне відхилення становить 5.

4. Якщо говорити про мінімальне та максимальне усіх наданих значень,то можна сказати,що в загальному:

“Мінімум” становить від 0-6(Рис.3.2)

Рис.3.2 Розподіл результатів учнів стосовно мінімуму

Діаграма 3.2

Дані “Тривожний”,”Неврівноважений”,“Екзальтований” не представлені,так як їхній мінімум становить “0”.

“Максимум” від 7-24(Рис.3.3)

Рис.3.3 Розподіл результатів учнів стосовно максимуму

5.Рівномірність розподілу представлена у Таблиці 3.2

Таблиця 3.2

Отже, за даними можна сказати,що змінні «Тривожний», «Циклотимічний», «Демонстративний» і «Дистимічний» розподілені рівномірно, про що говорить Н0, а стосовно всіх інших приймаємо Н1.

3.2 Опис проведення дослідження

Таблиця 3.2.1

Експериментальна група	Контрольна група
1.Надання методики “Акцентуації характеру”; 2.Надання методики “САН”; 3.Надання Анкети №1(перевірка емоцій до прослуховування музики); 4.Представлення пісні Океан Ельзи ”Обійми мене”(було проведено до експериментальне дослідження респондентів на улюблений стиль музики); 4.1Надання Анкети №2(перевірка емоцій під час музики); 5.Надання Анкети №2(перевірка емоцій після прослуховування музики); 6.Узагальнення результатів,та обговорення проведеного експерименту.	1.Надання методики “Акцентуації характеру”; 2.Надання методики “САН”; 3.Надання Анкети№1(перевірка емоцій учнів під час проведення експерименту). 4.Узагальнення результатів.

3.3 Кореляційний аналіз зв'язку типів акцентуації характеру та емоцій під час прослуховування музики

Для з'ясування особливостей зв'язку між основними змінними, котрі досліджували типи акцентуації характеру учнів та стану емоцій під час прослуховування пісні Океан Ельзи “Обійми мене”, був проведений кореляційний аналіз. кореляційна матриця результатів повністю наведена у Додатку 7.

Значимі кореляційні зв'язки унаочнено у вигляді кореляційних плеяд

Перший такий взаємозв'язок спостерігається у відношенні “Гіпертимність” і “Спокій”. При зростанні гіпертимності зростає спокій респондента під час музики (r=0,377,р=0,05)

Другий кореляційний зв'язок ”Відраза” і “Гіпертимність” свідчить про те, що чим більш людина гіпертимна, тим більша у неї відчувається відраза до людей,до прослуховування пісні яка звучить,про що говорить кореляційний зв'язок. (r=0,362,р=0,015)

Наступний кореляційний зв'язок це є “Радість" та “Гіпертимний” говорить про те,що чим більше учень гіпертимний,тим більше він радісніше ставиться до інших,та зовнішніх чинників які його оточують. Старшокласник має здатність переживати позитивні емоції під час прослуховування пісні. Тим більше зв'язок на рівні 0,01-отже він являється дуже значимим.(r=0,435,р=0,01)



Рис 3.3 Кореляційна плеяда зв'язку Радості та гіпертимності старшокласників

Такий кореляційний зв'язок між “Педантичний" та “Радість". Це говорить про те,що Педантичні учні,які занадто зациклені на певних речах являються життєрадісними. Чим більше у них радості тим більш педантичні.(r=0,340,p=0,05)

Наступними кореляційними зв'язками є “Демонстративний”,“Страх" і “Здивування". Це говорить нам про те,що чим більш учень демонструє все що у його можливостях, тим більше у нього проявляється страх та здивування, стосовно деяких речей, людей. У цьому випадку музика впливає саме на них, що показує значимість даного кореляційного аналізу.(r1=0,343,r2=0,331,p=0,05)

Наступним дослідженням кореляційного зв'язку буде “Дистимічний” і “Відраза". Учні такого типу є значно песимістичними,отже і під час прослуховування музики респонденти поставились холодно,без надання ніякого значення. Чим більша відраза до пісні тим більше людина поводить себе дистимічно.(r=0,358,p=0,05)

Ще одним кореляційним зв'язком є “Екзальтований”,”Спокій" і ”Радість". Це означає але у від'ємному визначенні. Отже чим більш респондент екзальтований тим менше у нього радості та спокою,під час прослуховування музики.(r1=-0,374,r2=-0,314,р=0,05)

3.4 Аналіз додаткових змінних

Для аналізу додаткових змінних,було обрано Т-критерій студента. За його допомогою можна порівняти змінні,і визначити результати самого експерименту.

У досліджені було обрано дані До і Після прослуховування пісні,порівняно стан емоцій,та його зміна після впливу,адже основним питанням дослідження являється те,чи справді музика може впливати на емоції учнів.

Таблиця 3.4.1

Емоція	Група	Т-критерій
Здивування	Експериментальна	-,403
Сум	Експериментальна	-,715
Радість	Експериментальна	,368
Страх	Експериментальна	2,056
Відраза	Експериментальна	1,830
Злість	Експериментальна	-,327
Спокій	Експериментальна	-,102

За даними таблиці,можна спостерігати,що під час впливу пісні Океан Ельзи «Обійми мене»:

1) Здивування. Це сильний зворотній зв'язок,результат якого говорить про те,що приймається Н0,яка свідчить,що не існує статистичної різниці між станом емоції до і після. Тобто музика значно не вплинула на емоцію «Здивування» респондентів.

2) Сум. Це сильний зворотній зв'язок,результат якого говорить про те,що приймається Н0,яка свідчить,що не існує статистичної різниці між станом емоції до і після. Тобто музика значно не вплинула на емоцію «Сум» респондентів.

3) Радість. Це значущий зв'язок, результат якого говорить про те, що приймається Н1, яка свідчить що існує статистична різниця між станом емоції до і після впливу музики. Тобто вона значно вплинула на емоцію «Радість» респондентів

4) Страх. Це незначущий зв'язок, результат якого говорить про те, що приймається Н1, яка свідчить що існує статистична різниця між станом емоції до і після впливу музики. Тобто вона не значно, але вплинула на емоцію «Страх» респондентів

5) Відраза. Це не значущий зв'язок, результат якого говорить про те, що приймається Н1, яка свідчить, що існує певна статистична різниця між станом емоції до і після впливу музики. Тобто вона не значно, але вплинула на емоцію «Відраза» респондентів.

6) Злість. Це зворотній, сильно значущий зв'язок. Результат якого говорить про те, що приймається Н0, яка свідчить що не існує статистичної різниці між станом емоції до і після впливу музики. Тобто вона значно не вплинула на емоцію «Злість» респондентів.

7) Спокій. Це зворотній, сильно значущий зв'язок. Результат якого говорить про те, що приймається Н0, яка свідчить що не існує статистичної різниці між станом емоції до і після впливу музики. Тобто вона значно не вплинула на емоцію «спокій» респондентів.

Висновок до розділу ІІІ:

Отже можна зробити висновок, що у експерименті,музика вплинула лише на деякі емоції, такі як радість, страх, відраза; лише здивування, сум, злість і спокій залишилися не змінними. Тобто,можна сказати,що музика має здатність впливати на емоції учнів,і не тільки,але залежно від характеру людини та музичних смаків.

Якщо говорити про порівняння анкетних даних експериментальної і контрольної групи,то у Анкеті 1,виявилось,що емоції респондентів були приблизно однаковими.

Висновок

Курсова робота досліджувала одну з актуальних проблем психології - вплив музики на емоції. Дослідження проводилось на учнях 9 класів.

Результат отриманих даних вказує на те,що існує взаємозв'язок із впливом окремої пісні на емоції учнів.

· Тип акцентуації характеру значно впливає на сприйняття озвученої пісні.

· Чим більше у підлітків виражений «Гіпертимний» тип характеру тим більше після прослуховування музики проявляються емоції як радість та спокій.

· Чим інтенсивніше у старшокласників проявляється тип акцентуації характеру як «Неврівноважений», «Тривожний» чи «Дистимічний» тим більше після прослуховування пісні емоції постають такими як злість, відраза, сум.

Також вдалося встановити,що:

	Так	Ні
Червоний	Дівчата	40%	60%
	Хлопці	38,9%	61,1%
Сірий	Дівчата	10%	90%
	Хлопці	22.2%	77,8%
Зелений	Дівчата	35%	55%
	Хлопці	38,9%	77,8%
Коричневий	Дівчата	35%	65%
	Хлопці	38,9%	61,1%
Чорний	Дівчата	0%	100%
	Хлопці	11,1%	88,9%
Жовтий	Дівчата	50%	50%
	Хлопці	27,8%	72,2%
Синій	Дівчата	45%	55%
	Хлопці	27,8%	72,2%

Можна спостерігати,що серед дівчат найпоширенішим під час прослуховування пісні Океан Ельзи «Обійми мене» був червоний колір та жовтий,це говорить нам про те,що пісня позитивно вплинула на стан їхніх емоцій. А у хлопців найбільш використаним був червоний, зелений,та коричневий. Можна спостерігати що найменш використаним був чорний колір.

Наступним завданням було, знаходження взаємозв'язків між станом емоцій до і після музики. Отже можна спостерігати, що:

· Акцентуації характеру говорить про те, що чим більше учень гіпертимний, тим більше він радісніше ставиться до інших, та зовнішніх чинників які його оточують. Старшокласник має здатність переживати позитивні емоції після прослуховування пісні (значимість на рівні 0,01)

· Аналізуючи дані,можна сказати частина учнів переживала позивні емоції,а інші негативні,залежно від характеру.

· Чим більше учень слухає музику тим більше вона впливає на стан його емоцій.

За результатами Т-критерію Стюдента було доведено, що пісня Океан Ельзи «Обійми мене» вплинула на зміну емоційних станів більшості учнів.

· Переважно спостерігались зміна позитивних емоцій,таких як радість,спокій.

· Негативні емоції залишались не змінними,це могло залежати від сподобань та характеру респондента

· Дослідження показало що Пісня Океан Ельзи «Обійми мене» вплинула на емоції респондентів

Це говорить про те,що експеримент був вдалим

Подальшою перспективою могло б стати дослідження зміни емоційних станів під час прослуховування музики як і учнів так і дорослих.

Список використаної літератури

1. Готтсданкер Ф. Основы психологического эксперимента: Учеб. пособие / Пер. с англ. -- М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. -- 464с.(1)

2. Мартин Д. Психологические эксперименты. -- СПб.: ЕВРОЗНАК, 2002

3. Гудвин Дж. Исследование в психологии: методы и планирова-ние. -- СПб.: Питер, 2004. -- 558 с.

4. Дружинин В. Н. Экспериментальная психология. -- СПб.: Питер, 2001. -- 320 с

5. Загальна психологія: Навч. посібник / О.Скрипченко, Л.Долинська, Д.Огороднійчук та ін. - К.: "А.П.Н.", 2005. - 463 с.

6. Мілнер П. Фізіологічна психологія. / Пер. з англ., М.: Світ, 1973

7. Фресс Поль і Піаже Жан. Експериментальна психологія. / Пер. з франц., М., 1975, Вип.5.

8. Ліндслі Д.Б. Емоції. / / Екперимент псиіхологія. М., 1960

9. Леонтьев О.М. Осмисленість мистецтва. / / Мистецтво та емоції. Матер.межд. симп. - Перм, 1991.

10. Шестаков В.П. Від етосу до афекту. - М., 1975

11. Медушевскій В.В. Про законність і терміни художнього впливу музики. - М., 1976

12. Шостаковіч Д. Про час і про себе. - М., 1980.

13. Бочкарев Л.Л. Психологічні механізми музичного переживання. Докт.дісс. в 2т. - КДУ, К., 1990.

14. Раппопорт С.Х. Книга з естетики для музикантів.- М., 1982.

15. Виготскій А.С. Психологія мистецтва. -М., 1965

16 Гаркавенко Л. Музика - джерело емоцій та почуттів // Мистецтво та освіта. - 2003. - № 4. - С. 26

17. Субота М. Сприймання молодшими школярами модальності музичного твору // Практична психологія та соціальна робота. - № 10. - 2001. - С. 36

Додатки

Додаток1

ПАСПОРТИЧКА

Вік Стать

Нижче перелічено деякі почуття людини. Кожне почуття може бути відсутнім (1) або дуже-дуже сильним (10). Відміть, будь ласка, як типово ти себе почуваєш (постав риску під відповідною позначкою)

	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
СПОКІЙ
ЗЛІСТЬ
ВІДРАЗА
СТРАХ
РАДІСТЬ
СУМ
ЗДИВУВАННЯ

1. Нижче наведено кольори. Напиши, будь ласка, які почуття вони тобі нагадують.

ЧЕРВОНИЙ
СІРИЙ
ЗЕЛЕНИЙ
КОРИЧНЕВИЙ
ЧОРНИЙ
ЖОВТИЙ
СИНІЙ

2. На скільки часто ти слухаєш музику? Від 1 до 5, якщо 1 - дуже рідко, а 5 - майже постійно (обведи відповідне число).

1 2 3 4 5

3. Який стиль музики ти слухаєш найчастіше?

А) Поп

Б) Рок

В) Класика

Г) свій варіант____________________________

4. Музика, котру ти слухаєш найчастіше. Яка вона? (опиши її, спираючись на ознаки, наведені нижче).

Добра	3210123	Зла
Повільна	3210123	Бурхлива
Весела	3210123	Сумна
Життєрадісна	3210123	Похмура
Спокійна	3210123	Енергійна
Під неї важко думати	3210123	Під неї легко думати
Надихає мене	3210123	Спустошує

5. Наведи, будь ласка, приклади пісень та виконавців, котрих ти останнім часом слухаєш дуже часто.

Додаток 2

АНКЕТА 1 (проводиться ДО музики)

1. Відміть, будь ласка, що як зараз почуваєш (постав риску під відповідною позначкою)

	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
СПОКІЙ
ЗЛІСТЬ
ВІДРАЗА
СТРАХ
РАДІСТЬ
СУМ
ЗДИВУВАННЯ

2. Перед тобою контур фігури людини. Всі почуття та переживання людини живуть в її тілі. Замалюйте цей контур різними кольорами, виходячи з того, що ти зараз почуваєш. Обери лише ті кольори, котрі дійсно тобі хочеться зараз намалювати.

Додаток 3

АНКЕТА 2 (проводиться ПІД ЧАС музики)

1. Відміть, будь ласка, що і на скільки сильно ти зараз почуваєш (постав риску під відповідною позначкою)

	1	2	3	4	5	6	7	8

Подобные документы

• Емоції в музиці. Фактори емоційного впливу

  Поняття і класифікація різновидів емоцій. Характеристика основних теорій, що розкривають їх сутність. Емоційно-естетичні характеристики музики. Вивчення емоційної значущості окремих елементів музики та їх здатності викликати певні емоційні стани людини.
  
  курсовая работа [40,1 K], добавлен 13.10.2012
  

• Вплив музики на організм людини

  Загальні закономірності впливу музики на людину. Звук з точки зору мистецтва та науки, наукові факти і дослідження. Застосування властивостей музики в стародавні часи. Способи дії рок-музики на людську психіку. Лікувальні властивості музикотерапії.
  
  курсовая работа [60,0 K], добавлен 01.11.2011
  

• Розвиток творчих здібностей учнів молодших класів на уроках музики

  Сутність, структура творчих здібностей. Особливості розвитку творчих здібностей учнів 1–4 класів. Творча лабораторія вчителя музики (форми, методи, прийоми). Впровадження творчих завдань в музично-естетичній діяльності молодших школярів на уроках музики.
  
  курсовая работа [85,4 K], добавлен 28.07.2011
  

• Організація дослідження рівня пам‘яті учнів початкових класів

  Проблема вікових особливостей пам‘яті молодших школярів у психолого–педагогічній літературі. Загальна характеристика пам’яті у дітей молодшого шкільного віку. Експериментальне дослідження рівня пам‘яті учнів початкових класів, аналіз результатів.
  
  курсовая работа [49,7 K], добавлен 25.02.2011
  

• Особливості прояву емоцій дітей середнього шкільного віку як регуляторів пізнавальної поведінки на уроці фізичної культури

  Поняття про емоції. Мотиви ставлення учнів середнього шкільного віку до навчального процесу з фізичної культури. Механізми регуляції цілеспрямованої поведінки. Біологічне знання емоції. Практичне застосування теорії емоцій у фізичній активності.
  
  курсовая работа [1001,7 K], добавлен 26.09.2010
  

• Емоції людини в нормальних умовах та при надзвичайних ситуаціях

  Особливості наукових думок в аспекті поняття емоцій вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі психології. Основи відчуття, душевного переживання. Експериментальне дослідження емоційного стану людини в звичайних умовах та екстремальних ситуаціях.
  
  курсовая работа [741,7 K], добавлен 06.07.2011
  

• Вплив візуального мистецтва на емоційний стан людини

  Теоретичне дослідження особливостей візуального мистецтва та його впливу на емоційний стан людини. Загальна характеристика емоцій у психологічних дослідженнях. Особливості прояву емоційного стану старшокласників. Методи та результати дослідження.
  
  курсовая работа [64,6 K], добавлен 19.07.2016
  

• Об'єкти дослідження соціальної психології

  Дослідження конкретних об'єктів і явищ в соціальній психології. Вплив меншостей і поляризація установок. Функція соціального впливу: зберігання й зміцнення соціального контролю. Аналіз процесів групового впливу як проявів конформності, однобічного впливу.
  
  реферат [22,2 K], добавлен 18.10.2010
  

• Особливості пробудження емоції страху в кінотекстах А. Хічкока

  Аналіз мовленнєвих засобів створення напруження, використаних у кінострічках А. Хічкока. Прояв існування та функціонування емоції страху у фільмах жахів, трилерах та хорор-фільмах британського режисера. Суть ефекту тривожного та напруженого очікування.
  
  статья [24,9 K], добавлен 19.09.2017
  

• Вплив музики і музичних творів на емоційну сферу підлітків

  Фізіологічно-психологічні особливості впливу музики на людину. Емоційна стійкість як складова моральної сфери особистості підлітка, соціально-психологічні особливості моделювання емоцій через музику в даному віці. Зміст експерименту, аналіз результатів.
  
  курсовая работа [90,6 K], добавлен 19.02.2013
  

• Дослідження особливостей емоційного розвитку особистості

  Емоції як переживання людиною у даний час свого відношення до будь-якої ситуації, людей, самого себе. Виховання в дитини позитивних якостей для розвитку позитивних рис характеру і сповільнення негативних. Типові розходження емоційних особливостей особи.
  
  доклад [17,0 K], добавлен 27.03.2009
  

• Вплив батьківського виховання на формування поведінки дітей

  Теоретичний аналіз проблеми впливу стилю батьківського виховання на розвиток просоціальної поведінки молодших школярів. Організація експериментального дослідження впливу сім’ї на формування психології та поведінки дітей молодшого шкільного віку.
  
  дипломная работа [161,2 K], добавлен 16.05.2014
  

• Емоції в політичному дискурсі

  Види емоцій і їх загальна характеристика. Відчуття і настрій як вид емоційного стану. Роль емоцій в політичній свідомості. Засоби і способи позначення емоцій в тексті. Комплексний підхід до вивчення способів представлення емоцій в політичному дискурсі.
  
  реферат [25,4 K], добавлен 13.09.2010
  

• Засоби успішного виступу

  Засоби спрямованого впливу на увагу, пам'ять, емоції аудиторії; основні елементи. Психологічні особливості професійної підготовки: риси позитивного іміджу: способи контролю страху, встановлення контакту; постанова голосу. Тема, тип і структура виступу.
  
  реферат [30,2 K], добавлен 25.02.2011
  

• Дослідження особливостей спілкування серед учнів-підлітків та учнів-старшокласників його значення у формуванні особистості

  Загальне поняття про спілкування, його сутність. Психологічні особливості спілкування підлітків та старшокласників. Особливості ділового спілкування. Розробка тренінгу на тематику особливості спілкування між учнями-підлітками та учням-старшокласниками.
  
  курсовая работа [51,2 K], добавлен 28.12.2013
  

• Дослідження впливу аксесуарів (сонцезахисних окулярів) на впевненість

  Ознайомлення з теоретико-методологічним аналізом поняття характеру і впевненості у психології. Виявлення рівня впевненості за допомогою тесту Райдаса. Вивчення чинників формування впевненості та характеру. Розгляд емоційного стану учасників експерименту.
  
  курсовая работа [597,4 K], добавлен 29.05.2019
  

• Психо-медична типологія особистості та здоров'я

  Емоції та стреси як фактори ризику розвитку захворювань, механізм впливу емоцій на органічні процеси. Методи психічної саморегуляції: релаксаційно-дихальна гімнастика, релаксація, йога, аутогенне тренування, медитація. Методи психологічної корекції.
  
  реферат [26,1 K], добавлен 20.02.2010
  

• Дослідження та аналіз вольової саморегуляції

  Визначення волі в психології. Вольове регулювання поведінки. Аналіз впливу біологічних факторів на розвиток особистісних якостей людини. Дослідження психологічного впливу вольової організації і саморегуляції на досягнення студентами успіхів у навчанні.
  
  курсовая работа [99,8 K], добавлен 22.11.2014
  

• Загальна характеристика емоцій дітей дошкільного віку

  Поняття про емоції: природа, характеристика, форми. Особливості розвитку емоційної сфери у дітей дошкільного віку: можливості, діагностика порушень. Аналіз та оцінка результатів дослідження, розробка практичних рекомендацій для батьків та вихователів.
  
  курсовая работа [53,7 K], добавлен 18.01.2011
  

• Особливості психокорекції пізнавальних психічних процесів підлітків

  Поняття про пізнавальні процеси. Розвиток пізнавальних процесів в учнів підліткового віку. Експериментальне дослідження особливостей і проблем пізнавальних процесів підлітків. Аналіз результатів проведеного експериментального дослідження, їх оцінка.
  
  курсовая работа [57,8 K], добавлен 20.07.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам