Соціально-психологічні особливості готовності молоді до подружнього життя

Однак було б несправедливим приписувати представникам неповних сімей тільки меркантильні очікування від шлюбу. Вони, на відміну від подружжів із повних сімей, надають трохи більшого значення й духовним сторонам сімейних стосунків, а саме: задоволенню потреб у коханні, особистому щасті та почутті захищеності від негараздів зовнішнього світу, духовному спілкуванню та розвитку особистостей членів сім'ї.

Отже, хоч би як змінювалися сьогодні ціннісні орієнтації молоді в бік більш приземленого або й цинічного світосприйняття, якими б не були теоретично демократичними їхні погляди на шлюб і сім'ю та ліберальними міжстатеві стосунки, створення родини для них залишається головною передумовою і складовою щасливого життя.

Як можна визначити рівень готовності молоді до подружнього життя стосовно соціального компонента? Рівень соціальної готовності молоді до подружнього життя визначається усвідомленням важливості й відповідальності щодо цього кроку і необхідністю ґрунтовного обговорення питань майбутнього життя з партнером. Краще усвідомити актуальні проблеми і труднощі в сімейному житті, виробити перші спільні плани, глибше пізнати і зрозуміти молодим людям одне одного можна в процесі цілеспрямованого спілкування.

Що ж обговорюють молоді люди до одруження (таюл. 4) і яких тем уникають?

Результати опитування свідчать, що досить значна частина майбутніх шлюбних пар (майже третина) взагалі не обговорювала питання сімейного життя. Рівень освіти респондентів також не впливає на усвідомлення ними важливості спілкування. Чим ширше коло обговорюваних питань, чим частіше молоді люди вдаються до їх обговорення, тим більша ймовірність побудови ними в майбутньому гармонійних відносин у родині. Відповіді опитуваних свідчать, що навіть такі традиційно важливі проблеми, як наявність житла й матеріальна забезпеченість, обговорювалися не всіма молодими подружжями і не достатньо активно. Це при тому, що вже в статусі подружжя переважну більшість із них (59%) не задовольняє матеріальне становище і 52% не влаштовують житлові умови.

Третє місце в рейтингу актуальних проблем посіли теми сімейного відпочинку, взаємин з друзями. І тільки наступне місце займає тема народження дитини. Цією проблемою переймалося менше половини респондентів.

На жаль, отримані дані соціологічного дослідження “Молода сім'я в Україні: проблеми становлення та розвитку” свідчать про недостатній рівень готовності подружжя до виховної функції сім'ї. Виявляється, що 23% молодих людей зовсім не обговорювали тему, яка стосується саме виховної функції сім'ї. Теми, які зовсім не обговорюються молодими людьми до одруження, в подальшому призводять до конфліктних взаємин у сім'ї, часто - до розлучення.

Майже 80% усіх новонароджених дітей в Україні народжуються саме в молодих сім'ях і в перші 5 років шлюбного життя. За даними Державного комітету статистики частка дітей, народжених жінками, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі, зросла в Україні з 10,8% у 1989 році до 17,3% у 2000 році, до 19% у 2003 році у відношенні до загальної кількості новонароджених. Це призводить до збільшення кількості неповних сімей, в яких виховна функція ускладнюється.

Перші 5 років подружнього життя у цьому розумінні є найскладнішими і найвідповідальнішими - відбувається взаємна адаптація шлюбних партнерів, висуваються зустрічні вимоги, виробляються спільні погляди і взаємоприйнятні моделі поведінки. Спроби перевиховання одного партнера іншим, як правило, руйнують довіру і любов. Ці обставини сімейного життя молодого подружжя потребують особливої уваги у зв'язку з тим, що саме в цей період у них спостерігається найбільше розлучень і найвища народжуваність (див. табл. 5), що безпосередньо впливає на виховання дітей.

Аналіз отриманих даних відносно віку дітей засвідчує, що в неповних сім'ях (з числа опитаних) їх виховується: до 1 року - 5%; від 1 до 3 років - 18%; від 3 до 5 - 21%.

З огляду на сказане, одним із важливих напрямів роботи з молодими сім'ями має стати підвищення рівня усвідомленої готовності до виконання виховної функції молодої сім'ї. Сьогодні особливо важливим є формування культури сімейних відносин, гуманне виховання в сім'ї, підвищення відповідальності батьків за сім'ю та виховання в ній дітей.

Недостатньо уваги приділялося таким потенційно гострим ділянкам сімейного життя як взаємовідносини з батьківськими сім'ями та хто буде головою в родині. Лише кожне четверте молоде подружжя активно обговорювало ці питання, а майже половина з опитуваних взагалі їх не торкалася. І як наслідок недалекоглядності молодих людей саме ці теми є найчастішими причинами суперечок і конфліктів. На їх наявність указало 43% подружжів.

Найрідше молоді люди обговорювали світоглядні питання, які прояснювали їхнє ставлення до релігії та національних проблем. Хоча у 28% опитаних сімей члени подружжя належать до різних національностей, тільки 6% приділили увагу питанням дотримання національних традицій у родині. Невизначеність у цих питаннях решти респондентів може спричинити серйозні конфлікти у майбутньому і особливо загостритися у період народження і виховання дітей.

Результати дослідження свідчать, що респондентів, які згодом порвали стосунки зі своїм партнером, ще до створення сім'ї порівняно більше хвилювали ключові питання сімейного життя: матеріальні, сексуальні та репродуктивні. Питання, що стали предметом підвищеної уваги, передбачають психоемоційну напруженість бесід, адже актуальною є передусім тематика деструктивного контексту - перерозподіл обов'язків та обмеження витрат: хто буде головою в сім'ї; хто буде розпоряджатися грошима; матеріальна забезпеченість майбутньої сім'ї; проблеми розподілу домашніх обов'язків та поєднання освіти й турбот про сім'ю; взаємовідносини з батьківськими сім'ями; сексуальні стосунки, а також вибір та застосування засобів та методів запобігання вагітності.

Респонденти, які згодом створили повну сім'ю, частіше обговорювали із своїм майбутнім чоловіком/дружиною “конструктивні” питання, позитивні в психоемоційному плані: час народження дитини, кількість дітей; характер сімейного відпочинку, коло друзів. Особливо показовим є те, що найбільші розбіжності спостерігаються в актуальності таких питань: хто буде головою в сім'ї і хто буде розпоряджатися грошима. Якщо серед партнерів точиться суперечка за лідерство, це свідчить про наявність наочного або прихованого конфлікту в стосунках у майбутньому подружжі, вона є симптомом підвищеного ризику розпаду сім'ї.

Результати опитування дають підстави говорити про недостатню готовність молоді до виконання подружніх і батьківських обов'язків, що в подальшому сімейному житті спричинює особливо численні сімейні конфлікти. Так, зокрема, на неузгодженість у розподілі та виконанні домашньої роботи як причину сварок вказали 25% чоловіків і 28% жінок (за результатами опитування молодих сімей “Молода сім'я в сучасній Україні”, проведеного в червні 2003 року Державним інститутом проблем сім'ї та молоді, загальна кількість опитаних становить 997 повних сімей (1994 респонденти) і 202 неповні сім'ї (202 респонденти)).

Певним свідченням соціальної готовності молодих людей до самостійного сімейного життя є наявність у них належної матеріальної бази. Повністю матеріально забезпеченими визнали себе тільки 2% опитаних молодих сімей, 46% назвали своє матеріальне становище критичним. Середній рівень добробуту мають 52% молодих сімей. При цьому 69% молодих сімей отримують допомогу від батьків грішми і 73% - продуктами. Це дає підстави стверджувати, що переважна більшість молодих людей у матеріальному плані не готова утримувати власну сім'ю і відповідальність за неї перекладає на плечі батьків.

Чинником, який свідчить про недостатню підготовленість значної частини молоді до сімейного життя, є відсутність у неї власного житла. Тільки 34% молодих сімей мають власне окреме житло, а отже й можливість самостійно вирішувати свої сімейні проблеми, 28% змушені наймати квартиру чи мешкати в гуртожитку. Більше третини молодих сімей мешкає на житловій площі батьків або інших родичів (37%). Житлова залежність і ведення спільного з батьками господарства стримує процес дорослішання, набуття навичок самостійного життя, формування відповідальності за родину, вміння покладатися на власні сили у вирішенні складних проблем.

Недостатня продуманість і зваженість сучасних шлюбів серед молоді вказує на низький рівень усвідомлення правової основи шлюбу. Звідси й великий відсоток розлучень, які супроводжуються судовими процесами й розподілом майна та особливо негативно позначаються на вихованні й долях дітей.

Для переважної більшості молоді характерні поверхові й приблизні уявлення про сімейне право, правові основи шлюбу. Про це, зокрема, свідчить слабке впровадження у практику традиції укладання шлюбного контракту, який визначає не лише майнові чи інші проблеми подружнього життя, а й чітко регламентує права, обов'язки кожного з подружжя стосовно одне одного, а також стосовно дітей у випадку розлучення. Шлюбні контракти підписали 2% молодих подружжів, а 9% взагалі нічого про них не чули. Шлюбні контракти уклали молоді люди, які мали попередній досвід сімейного життя.

Таким чином, дослідження сучасної сім'ї свідчать про недостатній рівень готовності подружжя до шлюбу. І як наслідок - малодітність і розлучення. Дві третини розлучень припадають на перші п'ять років шлюбу. Це спричиняється багатьма факторами: завищеними очікуваннями від шлюбу, особистісною незрілістю подружжя, комунікативною некомпетентністю і т. ін.

Ми поділяємо й погоджуємося з думкою дослідників, що актуальною на сьогодні є спеціальна підготовка молоді до шлюбу і сімейного життя, яка передбачає:

- підвищення відповідальності молоді у шлюбно-сімейних стосунках, а також щодо батьківства;

- формування здорового способу життя через роз'яснення залежності сексуальності, можливості батьківства від наявності шкідливих звичок (куріння, алкоголізму, вживання наркотиків);

- формування психологічної компетентності щодо особливостей взаємин у сім'ї;

- висвітлення питань раціонального ведення господарства, ефективної організації бюджету сім'ї.

Рис. 1 Розподіл відповідей респондентів на запитання анкети “Чи згодні Ви з таким твердженням: “Шлюб - це застарілий спосіб організації сім'ї?” залежно від статі опитаних, %

Це підтверджують результати соціологічного дослідження дорослого населення України “Цінності - 99”. Відповідаючи на запитання анкети “Наскільки Ви погоджуєтеся чи не погоджуєтеся з наступним твердженням: “Шлюб чи тривалі постійні стосунки необхідні, щоб бути щасливим”, переважна більшість респондентів (73%) надали перевагу шлюбу.

Висновок

У сучасних умовах тотальних соціальних змін, соціального прогресу і демократизації відносин статей актуальною стає психолого-педагогічна проблема формування і розвитку в юнацькому віці ціннісно-орієнтаційної системи уявлень особистості про сім'ю, тому що саме цей період розвитку особистості характеризується необхідністю осмислення отриманого соціального й інтимного досвіду, знань, придбаних у процесі взаємодії з навколишнім світом.

Виявлені особливості шлюбно-сімейних уявлень молоді, які свідчать про значні прогалини в їхніх знаннях про шлюб та сім'ю, неправильні, нереалістичні погляди на деякі питання які, мабуть, позначаються на їхньому ставленні до інституту сім'ї, необхідно враховувати в процесі цілеспрямованої підготовки молоді до сімейного життя.

Підготовка молоді до сімейному житті є комплексом всебічних взаємодій з батьками, вчителями, одноліткам, із засобами культури та масової інформації, у яких відбувається усвідомлення особливостей шлюбно-сімейних взаємовідносин, розвиток відповідних почуттів, формування уявлень, поглядів, переконань, якостей і звичок, що до готовністі до шлюбу і цінностей сімейного життя.

Батьки, подружжя яких склалось благополучно, дають дiтям наглядний приклад того, як повинне будуватись спiльне життя чоловiка i дружини. Вони доповнюють один одного i тим самим забезпечують успiшне виховання. Спiльнi дiї батькiв являються важливим передбаченням успiшного формування особистостi. Сім'я представляє для молоді важливу життєву цінність. Уявлення молоді про сім'ю варіативні й у більшому ступені зв'язані з психологічними аспектами шлюбно-сімейних відносин, чим із соціально-побутовою її спрямованістю.

Список використаної літератури

1.Соціально-психологічні особливості готовності молоді до подружнього життя (В. Г. Захарченко) // Український соціум. - 2004. - № 1 (3). - C.14-23

2.Фіцула М. М. ПЕДАГОГІКА : навч. посіб. / М. М. Фіцула. -- 3-тє вид., стереотип. -- К. : Академвидав, 2009. -- 560 с. -- (Серія «Альма-матер»)

3.Семиченко В. А. Психологія та педагогіка сімейного спілкування : навч. посіб. / В. А. Семиченко, В. С. Заслуженюк. ? К. : Веселка, 1998. - 214 с.

4.Кулагина И. Ю. Возрастная психология / И. Ю. Кулагина, В. Н. Колюцкий. ? М. : ТЦ «Сфера», 2004. - 464 с.

5.Андрєєва Т.В. Семейная психология / Т.В. Андрєєва - СПб.: Речь, 2004. - 244 с.

6. Населення України 2000 : Демографічний щорічник. - К., - 2001. - с.60.

7.Карел Вiтек. Проблеми подружнього благополуччя. М.,1988.

8. Кратохвил С. Психотерапия семейно-сексуальных дисгармоний.

9. Мишин Т.М. Семейная пситерапия при неврозах и психозах. Л.,1978.

10. Семья в системе нравственного воспитания. Основные проблемы воспитания подростков, М.,1979.

11. Харчев А.Г. Брак и семья СССР. М., 1979.

12. Ковалев С.В. Психология семейных отношений. - М.: 1987. - 433с.

13. Дружинин В.Н. Психология семьи. - Екатеринбург, 2000.

14. Сысенко В.А. Супружеские конфликты. - М.: 1983. - 208с.

Размещено на Allbest.ru