Міжособистісні стосунки

Аналіз наукових джерел показав, що орієнтація поведінки дошкільника переважно направлена на дорослого, але що старше стають діти, то більше зростає потреба в товаристві ровесників. У молодшому шкільному віці дружні стосунки найбільше реалізуються в контексті гри, але її психологічний зміст істотно змінюється з віком. Основним змістом розвитку дружби в цьому віці є формування стійкої прихильності до однолітка за участю емоційних і особистісних компонентів, а також усвідомлення цієї прихильності. У цьому сенсі дружба дитини цього віку підготовлює її до наступного, перепідліткового вікового періоду, протягом якого інтимно-особистісне спілкування відіграє роль ведучої діяльності. Виникнення і розвиток дружби може розглядатися в якості одної з ланок, що забезпечують цілісність розвитку емоційно-особистісної сфери при переході від дошкільного до молодшого шкільного і далі до підліткового віку. У світлі представлень про центральні психологічні механізми й новоутворення перепідліткового віку відзначимо, що серед найважливіших передумов формування інтимно-особистісного спілкування і відносин підліткового віку, у молодшому шкільному віці відбувається становлення функції оцінювання однолітка як засобу встановлення вибіркових міжособистісних стосунків в старшому шкільництві.

Встановлено, що центральне місце в житті підлітка займають стосунки з однолітками, які набувають характеру вибірковості. Суттєво змінюються мотиви спілкування з товаришами та зумовлені ним переживання впродовж підліткового віку. Якщо в IV класі домінує бажання просто бути серед однолітків, гратися з ними, щось разом робити, то в V-VІ класах основним стає прагнення набути певного статусу в їх колективі, а вже у VІІ-VІІІ класах йдеться про потребу підлітка в автономії та визнанні власної цінності в очах однолітків. З роками також змінюються критерії оцінки однолітків. Якщо в молодших класах вони передусім пов'язані з тим, як дитина виконує вимоги дорослих, то у підлітків на перший план виходять особисті якості, і найважливіші серед них - товариськість, сміливість, уміння керувати собою, знання (а не просто успішність) тощо. У підлітковому віці розвивається вміння орієнтуватися на вимоги товаришів, враховувати їх. Серед таких вимог особливе місце займає необхідність дотримувати певного кодексу товариськості (як правило, його нормами є повага гідності, рівність, чесність, допомога товаришам та ін.) і порушення його норм завжди зауважується й засуджується однолітками. Так звані „ізольовані” підлітки мають характерну особливість: на думку однолітків, у них відсутні якості „хорошого товариша”, що не може бути виправдано нічим іншим. Важливу роль у стосунках підлітків відіграють взаємини з близьким другом. До дружніх стосунків ставляться особливі вимоги: взаємна відвертість та розуміння, рівність, чуйність, здатність співпереживати, вміння зберігати таємниці тощо. Інтерес до однолітків протилежної статі сприяє розвитку вибіркової спостережливості: зауважуються навіть незначні зміни у поведінці, настроях, переживаннях та реакціях людини, яка подобається. У період ранньої юності відбувається індивідуалізація стосунків, тобто чітке розмежування характеру взаємин із різними людьми, висока вибірковість і максималістська вимогливість до друзів. Сильно посилюється потреба в індивідуальній інтимній дружбі, помітно активізуються міжстатеві взаємини.

Як ми підкреслювали, предмет нашого дослідження охоплює категорії як соціальної, так і вікової психології. В царині соціальної психології, відштовхуючись від поняття „стосунки”, ми зіткнулись з поняттям „типи міжособистісних стосунків”, де відмічається категорія „вибірковість”. І, оскільки означені психологічні феномени вивчаються у тісному взаємозв'язку з групою однолітків (колективом як найвищим рівнем розвитку групи) і поняттям „соціально-психологічний статус”, що в свою чергу стикається з самооцінкою, то стає очевидним вибір соціометричної методики для нашого дослідження. Підлітковий вік є сензитивним саме до такого психологічного новоутворення як вибірковість у стосунках і саме з однолітками, до того ж актуальним в цей період становиться гендерний аспект, а саме вибірковість на основі статевих ознак, що набуває свого подальшого розвитку у ранній юності та ін. На нашу думку тут можна говорити про „зону найближчого розвитку” (за Л. Виготським). Спираючись на теоретичні і прикладні дослідження з даної проблематики, ми зупинили свій вибір на підлітках 14-15 років, оскільки за даними деяких авторів проблема, що обговорюється припадає на початок підліткового віку, натомість інші фахівці вважають, що свідомо віддавати перевагу тим або іншим якостям однолітка діти починають у старшому підлітковому віці. Проблема вибору, щодо стосунків з однолітками припадає саме на підліткових віковий період - перехід від дитинства до юнацтва. Організація психолого-соціальної роботи в групі підлітків була спрямована на подолання небажаної конфліктності дитячих взаємин, труднощів, що виникають в окремих дітей у спілкуванні та стосунках з ровесниками, на формування позитивних доброзичливих взаємин між дітьми. Її метою була корекція низького статусу одних дітей у групі ровесників і стабілізація високого статусу - інших. Діти навчилися відрізняти різні типи стосунків - знайомство, приятелювання, близька дружба тощо; рівень включенння у стосунки, соціальні позиції, поняття конфлікту, засоби вербальної та невербальної взаємодії тощо. На заключному етапі дослідження був проведений контрольний експеримент. Аналіз його результатів показав, що проведена робота спричинила істотні зміни в статусній структурі групи та становищі окремих дітей. Так, збільшилася кількість дітей, які займають сприятливе становище в групі ровесників. Рівень гараздності взаємин змінився в кращу сторону. Підтвердився той факт, що наявність позитивних якостей особистості, володіння навичками соціальної поведінки, застосування позитивних соціально-схвалюваних форм взаємодії з ровесниками мають суттєвий вплив на здійснення вибору дитини в колективі ровесників. Порівняння результатів у двох групах підлітків показали, що програма спеціальних психолого-педагогічних виховних впливів, спрямованих на регуляцію соціально-психологічного статусу дитини у групі ровесників, призводить до стійких позитивних змін, які закріплюються та позитивно впливають на формування соціально-психологічного статусу дитини в колективі однолітків. Водночас, висока ефективність підібраного нами комплексу вправ щодо встановлення гармонійних стосунків з однолітками пов'язана із соціально-психологічними механізмами тренінгу, що виявляються в ньому через функціонування групи. Подальшу перспективу дослідження вбачаємо також у поглибленому вивченні питань підвищення соціально-психологічної компетентності психологів, вихователів, педагогів, зокрема, стосовно засобів цілеспрямованого впливу на покращення взаємин між ровесниками в шкільному колективі.

Список використаної літератури

1. Абраменкова В.В. Половая дифференциация и межличностные отношения в детской группе. // Вопросы психологии. - 1987 - № 5. - С. 70-78.

2. Андрейчук І. Корекційно-розвивальна програма спілкування для підлітків./ І. Андрейчук // Психолог. - 2007. - № 25-27. - С. 12-32.

3. Бодрик Н. Конструктивні форми взаємодії у міжособистісному спілкуванні// Психолог. - 2008. - № 5. - С. 7-10.

4. Выготский Л.С. Педология підростка // Собрание починений, Т. 4 - М.; Педагогика, 1984. С. 54.

5. Вікова та педагогічна психологія: Навчальний посібник. 2 - ге вид. - К.: «Каравелла», 2007. - С. 156-179.

6. Вольфовська Т.О. Становлення інтерактивних вмінь як психологічна проблема інтеграції особистості у суспільне життя // Педагогіка і психологія. - 2002.- № 4. - С. 14.

7. Головань Н.О. Особливості спілкування і відособлення у підлітків / Н. Головань// Психологія. - К.: РНМЗ, 1991, - С. 61-68.

8. Головаха Е.И. Панина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания. - К: Политиздат Украины, 1989. - 216 с.

9. Давыдов В.В., Драгунова Т.В., Ительсон Л.Б., Петровский А.В. Возрастная и педагогическая психология: учебник для студентов пед. институтов. - М.: Просвещение, 1979. - 256 с.

10. Журавльова Н. Психологічна допомога підліткам у вирішенні міжособистісних проблем/ Н. Журавльова// Психолог. - 2008. № 12. - С. 3-9.

11. Заброцький М.М. Основи вікової психології: Навчальний посібник. - Тернопіль: Богдан, 2003. - С. 71-91.

12. Киричук О.В. Формування в учнів активної життєвої позиції - К.: Радянська школа, 1982. - С. 32.

13. Колесов Д.В., Мягков И.Ф. Учителю о психологии и физиологии подростка. - М.; Просвещение, 1986. - 80 с.

14. Кон И.С. Психология половых различий // Вопросы психологии. - 1981. - № 2. - С. 47-57.

15. Корольчук М.С., Осьодло В.І. Психодіагностика: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За заг. ред. М.С. Корольчука. - К.: Ельга, Ніка - Центр, 2004. С. 300-316.

16. Назарчук Н. Міжособистісне спілкування (розробки занять)/ Н. Назарчук //Психолог. - 2006. - № 31-32. - С. 23-42.

17. Основи психології: Навчальний посібник / А.І. Веракіс, Ю.І. Завалевський та ін. - К. - Х., 2005. - С. 123.

18. Обозов Н.Н. Психология межличностных отношений. - К.; Знание. 1990. - С. 112.

19. Перре-Клермон А.-Н. Роль социальных взаимодействий в развитии интеллекта детей. Пер. с фр. - М.: Педагогика, 1991. - 248 с.

20. Психологія: Підручник для студентів вищих закладів освіти. За ред. Ю.А. Трофімова. - К.: «Либідь», 2001. - С. 463-467.

21. Ремшмидт Х. Подростковый и юношеский возраст. Проблемы становления личности. - М.: Мир, 1994. - С. 123.

22. Словарь практического психолога./ Сост. С.Ю. Головин. - Минск: Харвест, 1998. - С. 355-359, 376-379.

23. Тернопільська В.І. Психологія для старшокласників: Навчальний посібник. - К.: ЦНЛ, 2004. С. 151-166.

24. Як ти розмовляєш? // Початкова школа. - 1989. - № 5. - С. 14.

Додаток А

Опитувальний лист № 1. Соціометричний експеримент

Інструкція: Вибери з вашого класу трьох учнів у порядку твоєї переваги і вкажи їхні прізвища в прямокутниках, розташованих після завдання. Через тире вкажи номер причини, по якій ти робиш свій вибір (на іншій стороні опитувального листа написані 14 причин). Напиши внизу листа своє прізвище й ім'я.

Відповідати потрібно щиро і точно. Гарантуємо нерозголошення ваших відповідей.

Напиши 3 прізвища учнів з Вашого класу (хлопчика або дівчинки) з ким би Ти найбільше хотів дружити й займатися цікавою справою.

Напиши через кому прізвища тих, хто Тобі найбільше не подобається у твоєму класі.

Дата заповнення ________________

Клас__________

Ім'я__________________________

Причини твого вибору:

Тому що він веселий і з ним можна спілкуватися.

Тому що він не жадібний.

Тому що ми живемо поруч.

Тому що ми разом ходимо на одну секцію.

Тому що ми давно вчимося в одній школі.

Тому що ми разом відпочивали влітку.

Тому що з ним цікаво.

Тому що багато знає.

Тому що підказує і ми разом робимо домашнє завдання.

Тому що ми обмінюємося книгами.

Тому що ми разом граємо на комп'ютері.

Тому що він дуже сильний і захищає мене.

Тому що він (вона) мені подобається.

Тому що мені потрібний такий друг (подруга).

Додаток Б

Опитувальний лист № 2. Методика самооцінки якостей особистості (Т. Дембо - С. Рубінштейн)

Дата заповнення ________________

Клас__________________________

Ім'я __________________________

Размещено на Allbest.ru