Заслуговує на увагу аналіз менш вагомих цінностей. Помітно падіння (від першого до третього курсу, а потім зростання на четвертому курсі) значення кругозору, чесності, однозначне падіння цінності ефективності та ріст цінності відповідальності, хоча остання й займає далеко не перші місця. Проте ріст такої цінності як відповідальність вказує на особистісні зміни студентів, тенденцію особистісного зростання. Про це свідчить і той факт, що така цінність як творчість з передостаннього місця на першому курсі переміщується вище на 4-му курсі, в той час як падає значення цінностей визнання, розваги, пізнання.

Слід відмітити, що схожість домінуючих цінностей на першому та на четвертому курсах вказує на змістову єдність цих стадій адаптації. Її можно визначити як передадаптаційну. Лише на першому курсі це первинне орієнтування в навчанні у вузі, а на четвертому - це первинне орієнтування в майбутній професії. Стосовно форм адаптації - це може бути специфічний прояв дидактичної форми як адаптації до методів роботи в професійній сфері, пошук індивідуального стилю діяльності в ній, що може бути пов'язано з такою цінністю як здоров'я, її важливістю на етапі переходу до нового різновиду діяльності.

В процесі адаптації відбуваються зміни і в домінуванні видів спрямованості студентів. Найбільшим змінам піддається спрямованість на взаємодію та спрямованість на завдання, значення яких зростає в межах від 34% до 39% представленості у студентів від першого по четвертий курс за спрямованістю на взаємодію та падає в межах від 36% до 34% за спрямованістю на завдання.

Як відомо, провідними у ряді індивідуальних особливостей особистості стоять типологічні відмінності за темпераментом.

Співставлення особливостей ціннісних орієнтацій студентів та видів їх спрямованості за групами відповідно типам темпераменту дозволило виділити наступні індивідуально-типологічні прояви адаптації студентів до навчання у вузі.

У групі сангвініків переважає орієнтація на цінності результативності життя (ефективність у справах, визнання, добробут) у шкоду творчій самореалізації, розвагам, спілкуванню. У структурі спрямованості в них переважає орієнтація на виконання завдання.

У групі холериків переважають цінності гедоністичного типу (друзі, кохання, активність). Менше значення вони надавали інтелектуальному розвитку, самодисципліні, раціоналізму. У структурі спрямованості у них переважає орієнтованість на взаємодію, установка на збереження товариських відносин з партнерами.

Група меланхоліків відрізняється схильністю до пізнання, до накопичення знань, до розширення кругозору. Вони цінують життєву мудрість, незалежність, творчість. Незначне місце вони відводять добробуту, оптимізму, чуйності. У них виражена спрямованість на завдання та на себе.

Флегматики велике значення у системі цінностей відводили коханню, друзям, оптимізму, терпімості, особистісному та інтелектуальному розвитку. Їх спрямованість характеризується орієнтацією на здійснення завдання та мінімально вираженою, порівнянно з іншими типами темпераменту, спрямованістю на себе.

Як відомо, за Е.Клімовим групи флегматиків та меланхоліків складають групу ризику за параметром “зриву” адаптації, що передбачає виділення індивідуально-типологічних особливостей за стадіями адаптації від першого до четвертого курсу.

Так, на стадії передадаптації спрямованість на завдання переважає у флегматиків і меланхоліків, на взаємодію - у холериків і сангвініків.

На стадії адаптування та постадаптації зберігається аналогічна тенденція.

На 4-му курсі (стадія попередньої адаптації до професії) у флегматиків переважає спрямованість на завдання, у холериків - на взаємодію, у сангвініків і меланхоліків - спрямованість на завдання.

Така тенденція відповідає змісту цієї стадії - орієнтації на професію, на спеціалізацію в ній: пошук індивідуального стилю діяльності співвідноситься зі спрямованістю на практичне вирішення ділових проблем. Тобто, специфіка стадії попередньої адаптації студентів вузу до професії найбільш виразно представлена у студентів сангвініків та меланхоліків.

Отже, існують відмінності між тенденціями представленості видів спрямованості студентів в залежності від типів темпераменту в процесі адаптації до навчання у вузі між першим та четвертим курсами, тобто між стадіями передадаптації до навчання та попередньої адаптації до професії.

Щодо особливостей ціннісних орієнтацій студентів різних типів темпераменту на всіх курсах, тобто в залежності від стадій адаптації, то слід відмітити, що першокурсники всіх типів темпераменту до пріоритетних відносили такі цінності, як ефективність, волю, освіченність, виховання. У той же час, першокурсники сангвініки і меланхоліки цінують здоров'я, роботу, а флегматики і холерики - любов, друзів, волю.

На четвертому курсі для сангвініків і меланхоліків відмічається така ж тенденція, як і на першому курсі, проте для меланхоліків додається значимість цінності мудрість та вище оцінюється незалежність, а для сангвініків підвищується цінність друзі, добробут.

Для флегматиків і холериків цінним залишається кохання, любов, для холеріків підвищується цінність добробут, для флегматиків - незалежність, оптимізм.

Таким чином, ціннісні орієнтації студентів різних типів темпераменту відрізняються за стадіями адаптації. Тобто існують індивідуально-типологічні відмінності проявів адаптації студентів за ціннісними орієнтаціями та видами спрямованості в процесі навчання у вузі, і в першу чергу вони проявляються на різних стадіях адаптаційного процесу.

Такі індивідуально-типологічні відмінності супроводжують результативність адаптаційного процесу у вузі, що пов'язано з властивостями соціального рівня адаптації, а саме особливостями спілкування, конфліктності, стратегії поводження в конфліктах, ставлення до навчання та до групи.

Аналіз динаміки рівня конфліктності від першого до четвертого курсу, вказує на домінування середнього і трохи вище середнього рівня конфліктності у студентів незалежно від курсу навчання.

При цьому, рівень трохи вище середнього падає постійно, знижуючись від 40 до 35 балів відповідно на першому і четвертому курсах, а рівень середній росте протягом навчання від 22 балів до 32 балів.

Рис. 3. Динаміка рівня конфліктності (%)

Практично незмінними на всіх курсах, а саме низькими, залишаються показники високого рівня конфліктності і нижче середнього. Тенденція їх падіння від першого до четвертого курсу представлена у виразності рівня конфліктності вище середнього від 18 балів до 11 відповідно.

Що стосується стадій адаптації, то треба відмітити наявність найбільшого розходження між середнім і трохи вище середнього рівнем конфліктності на стадії передадаптації, зниження цього розходження на стадіях адаптування та постадаптації і практично відсутність даного розходження на стадії попереднього адаптування до професії.

Причому найбільш різкі розходження між виразністю різних рівнів конфліктності спостерігаються на першому курсі, тобто на стадії передадаптації, де стадія адаптація носить стрімкий характер, з більш різкими змінами і відмінностями.

Отже можна зазначити, що профілі рівня конфліктності студентів відрізняються за стадіями адаптації. Незалежно від стадій адаптації домінуючими рівнями з різноспрямованою тенденцією змін є середній рівень конфліктності, який зростає від першого до четвертого курсу (від стадії передадаптації до стадії попередньої адаптації до професії в умовах вузу) та рівень конфліктності трохи вище середнього, який має протилежний напрямок змін - його виразність падає.

Підводячи підсумок аналізу соціально-психологічних проявів адаптації студентів, слід відмітити наявність зміни стратегій поведінки в конфлікті на різних стадіях адаптації, падіння суперництва і ріст компромісу від 1-го по 4-й курс навчання за методикою К.Томаса та зміни у рівнях вираженості конфліктності студентів, що може бути пов'язано зі змістовими характеристиками адаптації, зі змінами домінуючих форм адаптації (від формальної до дидактичної і потім до змішаної - суспільно-дидактичної на стадії попередньої адаптації до професії).

Адаптація до умов вузу і навчальної діяльності - це складний процес, що містить ряд труднощів у саморегулюванні поведінки і діяльності, в організації розумової праці, у соціальній самостійності (відхід від родини), у неготовності до засвоєння обраної професії.

Ці труднощі, проявляючись у змінах на психологічному, індивідуально-особистісному та соціально-психологічному рівнях структури особистості можуть бути виявлені у показнику ставлення до навчання. Ставлення до навчання визначалось методом шкальованої самооцінки за десятибальною шкалою.

Результати представлені на рис.4.

Рис.4.Ступінь відношення (ставлення) до навчання

Аналіз динаміки ступеня відношення до навчання свідчить про зниження рівня позитивного ставлення до навчання від стадії передадаптації до адаптування та постадаптації. Підвищення рівня ставлення до навчання спостерігається на 4-му курсі, уже, на нашу думку, в умовах попередньої адаптації до професії.

Отже, і ці результати підтвержують припущення про специфіку адаптації на четвертому курсі, що знаходить свій прояв в особливостях психічного стану студентів, трансформації індивідуально-особистісних властивостей соціально-психологічного рівня.

Проведений аналіз проявів адаптації особистості студентів на трьох рівнях - психологічному, індивідуально-особистісному та соціально-психологічному - в період їх навчання у вузі від першого по четвертий курс дозволяє розглянути співзалежність та зв'язок між факторами, які впливають на процес адаптації студентів та їх проявами на різних стадіях адаптації.

Такий зв'язок, грунтуючись на положенні, що адаптація може розглядатись в аспекті аналізу процесу розвитку особистості, її психологічних механізмів (Г.О.Балл, Л.Н.Божович), на нашу думку, буде свідчити про зміни особистості студентів та визначати напрямок їх особистісного зростання як розвитку особистості майбутнього професіонала.

Ми досліджували особистісні прояви та фактори, від яких залежить цей процес. Це рівень особистісної тривожності, особливості темпераменту, рівень екстернальності-інтернальності студентів, їх ціннісні орієнтації та мотиваційна спрямованість.

Такі показники особистісного фактору адаптації як середній рівень особистісної тривожності, переважання екстернальності, типологічні особливості створюють фон, який впливає на прояви адаптації і може визначати напрямок особистісного розвитку, що помічено в змінах ціннісних орієнтацій наших студентів та видах їх спрямованості.

Для студентів першого курсу, на стадії передадаптації домінували такі термінальні цінності як здоров'я, активність, любов, а важливими інструментальними цінностями вони вважали виховання, освіченність, оптимізм, причому інструментальні цінності практично не втратили свого значення протягом періоду навчання, який ми досліджували, а їх бальні оцінки вивели тенденцію до зростання. Переважною для студентів була спрямованість на завдання, в даному випадку на навчання.

В той же час, наявні тенденції змін цих властивостей за стадіями адаптації, особливо з урахуванням індивідуально-типологічних відмінностей, дають підстави розглядати ці властивості як прояви адаптації поруч з особливостями психічного стану та соціально-психологічними особливостями.

Отже, індивідуально-особистісні властивості, виступаючи фоном адаптації, проявляючись в психічному стані, у ставленні до навчання та в особливостях взаємодії можуть розглядатися одночасно і як прояви адаптації, що мають свої відмінності в характері адаптації, і в його стадіях, і у формах.

Найбільш стрімкий характер адаптації спостерігається при переході від передадаптаційної стадії до адаптування і від постадаптаційної стадії до стадії попередньої адаптації до професії в умовах вузу, що відзначається змінами у психічному стані студентів, змінами особливостей шкали інтернальності - екстернальності у сфері досягнень та у сфері професійних відносин.

Більш плавні зміни відмічаються в ціннісних орієнтаціях та типах спрямованості, де зафіксовані зміни також і в індивідуально-типологічних проявах, а саме в залежності від типів темпераменту.

Слід також зазначити, що практично на всіх рівнях адаптації особистості студентів відмічено специфічні прояви її на 4-му курсі, що було пов'язано нами з особливостями первинної адаптації до професії; тобто ми припустили зміну домінування форми адаптації (на цій стадії проявляється суспільно-дидактична) з виробленням індивідуального стилю діяльності як пошуком своєї професійної спеціалізації та входженням до нової професійної групи.

Найбільш різкі розходження між домінуючими стратегіями поведінки в конфлікті (між суперництвом і співробітництвом) відмічено на стадії передадаптації і це розходження постійно зменшується відповідно до стадій адаптації, при цьому у студентів домінує рівень конфліктності трохи вище за середній (39,4% студентів). Цей рівень конфліктності у відсотках падає, але домінує на усіх стадіях адаптації, в той час як зростає середній рівень конфліктності.

Отже для студентів з середнім рівнем особистісної тривожності, переважно екстерналів, і з рівнем конфліктності трохи вище за середній відмічаються наступні характеристики адаптації. Це є:

1. Специфічні прояви адаптації на четвертому курсі навчання, які є відмінними від стадії постадаптації і схожими на стадію передадаптації (зміна ієрархії інструментальних та термінальних однаково домінуючих цінностей на 1-му та 4-му курсах та дуже близький рівень психічної активності та конфліктності). Від стадії постадаптації ця стадія відрізняється падінням комфортності та напруження, зростом інтересу в показниках психічного стану; зростом представленості виробничих відносин у інтерналів, міжособистісних стосунків у екстерналів; трансформацією домінуючих цінностей як термінальних - зникнення достатку і роботи та появи здоров'я і любові - так і інструментальних - зникнення незалежності та поява освіченості. Крім того зміною домінуючої спрямованості з завдання на взаємодію, зміною стратегії суперництво і компроміс на домінування стратегії компроміс та зниження рівня конфліктності.

2. Особливості вияву форми адаптації. Падає представленість формальної форми адаптації як адаптації до умов і оточення вищої школи, про що свідчить падіння рівня позитивного ставлення до навчання та успішності. Збільшується виразність суспільної форми адаптації як адаптації до групи, про що свідчить падіння конфліктності та зміна стратегій поведінки в конфлікті - від суперництва до компромісу. І зазнає, на нашу думку трансформації дидактична форма як адаптація до методів навчальної роботи, що пов'язано з виробленням індивідуального стилю діяльності. Саме ця форма за змістом відповідає змінам, які відбуваються в проявах адаптації на 4-му курсі. Зріст інтересу, падіння напруження в показниках психічного стану, ріст представленості шкали виробничих відносин у інтерналів і тенденція загального особистісного зростання як поступове збільшення відсотка інтернальності, поява освіченості як домінуючої інструментальної цінності та домінування особистісної спрямованості на взаємодію, поява такої стратегії поведінки як компроміс - ці зміни дають підстави для визначення форми адаптації на 4-му курсі як суспільно-дидактичної, такої, яка включає адаптацію і до нової професійної групи і до нових методів професійної роботи в процесі пошуку професійної спеціалізації.

3. Особливості характеру адаптації, де відмічено, що найбільш стрімкий характер, з найбільшою виразністю змін за побудованими профілями, адаптація носить при переході від передадаптаційної стадії до адаптування та від постадаптаційної до стадії попередньої адаптації до професії в умовах вузу.

На основі проведеного аналізу взаємозалежності між факторами та проявами адаптації ми провели комплексне співставлення отриманих тенденцій у проявах адаптації особистості студента на цих рівнях (табл. 4).

Результати комплексного співставлення різнорівневих проявів адаптації студентів за стадіями адаптації представлено у наступній таблиці.

Проведене співставлення може вказувати на напрямок особистісних змін у процесі адаптації та на напрямок особистісного зростання як етапу розвитку майбутнього професіонала, а саме:

- необхідність покращення комфортності, емоційного тонусу, психічної активності, зростання інтернальності як уміння брати відповідальність на себе, зростання з урахуванням особливостей темпераменту, вираженості таких цінностей як здоров'я, активність, любов, робота, освіченість, виховання, оптимізм, вираженості спрямованості на взаємодію і на завдання, домінування стратегії компромісу в поведінці у конфлікті та зниження рівня конфліктності.

Табл. 4.

СПІВСТАВЛЕННЯ РІЗНОРІВНЕВИХ ПРОЯВІВ АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ ЗА СТАДІЯМИ АДАПТАЦІЇ

Представлені результати являють собою основу для розробки програми психологічної допомоги студентам у сфері їх особистісного і професійного зросту, для керування змінами в організації навчального процесу для студентської молоді, що може виступати і напрямками подальшого дослідження.

ВИСНОВКИ

Узагальнюючи емпіричні результати можна зробити наступні висновки:

1. Комплексне співставлення індивідуально-особистісних факторів і проявів адаптації студентів під час навчання у вузі свідчить про зв'язок даних факторів і проявів адаптації як реалізацію розвитку особистості студента. Адаптація особистості студента ґрунтується на індивідуально-особистісних властивостях студентів (ціннісних орієнтаціях, рівні суб'єктивного контролю, мотиваційної спрямованості, тривожності), що мають свій індивідуальний прояв в психологічному стані студентів, їх успішності, ставленні до навчання, в особливостях взаємодії і одночасно самі зазнають змін в залежності від стадій, характеру та форм адаптації, визначаючи особистісний розвиток студентів.

2. Аналіз психічного стану студентів свідчить про покращення комфортності, емоційного тонусу та психічної активності від першого до четвертого курсу з відхиленнями на першій та другій сесії, заниження реактивної тривожності, особливо на стадії адаптування, що може свідчити про успішність адаптації.

Вказана тенденція змін характерна для студентів, незалежно від їх успішності, хоча рівень успішності має незначне підвищення на 4-му курсі при падінні позитивного ставлення до навчання від 1-го до 4-го курсу, що може свідчити про зміну змісту адаптації як прояву особистісного розвитку майбутнього професіонала.

3. Факторами адаптації можуть виступати рівень особистісної тривожності та особливості екстернальності - інтернальності. Зростання особистісної тривожності пов'язано з низькою успішністю студентів на стадії передадаптації. У студентів екстерналів найбільш виразно у відсотковому відношенні представлена шкала виробничих відносин, а у студентів-інтерналів - шкала міжособистісних відносин, що підкреслює важливість навчання професії та спілкування для студентів в процесі їх адаптації.

Динаміка, а саме збільшення кількості студентів, від 1-го по 4-й курс, які покладають відповідальність за невдачі на себе свідчить про зростання інтернальності як прояву особистісного росту і дозволяє припустити, що з вираженістю інтернальності процес адаптації буде більш успішним з чітким виділенням специфіки змісту різних стадій адаптації особистості майбутнього професіонала.

4. В процесі адаптації відбувається трансформація ціннісних орієнтацій студентів, яка має свої особливості проявів в залежності від стадій адаптації та видів цінностей.

На першому та четвертому курсах змінюється ієрархія домінуючих, як інструментальних так і термінальних цінностей та зростає їх вираженість у балах до 4-го курсу (що вказує на специфіку адаптаційної стадії на 4-му курсі).

В домінуванні видів спрямованості студентів найбільші зміни на різних стадіях адаптації відмічаються у вираженості спрямованості на завдання та на взаємодію.

5. В залежності від типів темпераменту існують відмінності (на рівні тенденції між першим та четвертим курсами) у представленості видів спрямованості студентів та їх ціннісних орієнтаціях, причому не лише у видах цінностей, а й у їх виразності.

6. Співставлення проявів адаптації студентів за показниками стану, індивідуально-особистісними властивостями та особливостями міжособистісної взаємодії свідчить про наявність специфіки адаптації на четвертому курсі, яка пов'язана з особливостями попередньої (первинної) адаптації до майбутньої професії, має свій специфічний зміст у суспільно-дидактичній формі адаптації з виробленням індивідуального стилю діяльності як пошуком своєї професійної спеціалізації та входженням до нової, а саме, професійної групи.

Виділення даної специфіки може розглядатись як один із аспектів розвитку особистості, а саме як етап особистісного розвитку (в його безупинності) майбутнього професіонала.

7. Прояви адаптації студентів на соціально-психологічному рівні характеризуються наступними тенденціями:

§ сфера спілкування студентів у період адаптації є важливою для них незалежно від курсу навчання і стадій адаптації і головною відмінністю у спілкуванні вони вважають зміну характеру відносин із викладачами. До того ж і студенти молодших і старших курсів в більшості своїй відмічають наявність проблем у спілкуванні між людьми навколо себе і не багато цих проблем у самих себе, вважаючи себе достатньо вмілими у спілкуванні та неконфліктними - 76% опитаних, такими, що мають здатність до вислуховування - 85%;

§ стратегії поводження в конфлікті зазнають змін в залежності від стадій адаптації: від суперництва на стадії передадаптації до суперництва і компромісу на стадії адаптування, до зростання факта компромісу і співробітництва на стадії постадаптації і до домінування компромісу на стадії попередньої адаптації до процесів навчання у вузі, що також може бути пов'язано зі зміною домінування форм адаптації у процесі розвитку особистості;

§ профілі вираженості рівня конфліктності студентів свідчать про домінування, незалежно від стадії адаптації, середнього та трохи вище середнього рівнів конфліктності з різноспрямованим напрямком змін названих рівнів: ріст вираженості середнього рівня конфліктності від стадії перед адаптації до стадії попередньої адаптації до професії в умовах вузу та падіння вираженості рівня конфліктності трохи вище середнього.

8. Існує зв'язок особистісних факторів та індивідуально-особистісних проявів адаптації студентів у період навчання у вузі як реалізація етапу особистісного розвитку. Зазначені прояви адаптації характерні для студентів з середнім рівнем особистісної тривожності з переважанням екстернальності, які впливають на виявлені характеристики (стадії, форми, характер) адаптації:

§ В стадіях адаптації відмічається схожість проявів на 1-му та 4-му курсах, що призвело до виділення крім традиційних (передадаптаційної, адаптування та постадаптаційної стадії) ще стадії попередньої адаптації до професійної діяльності в умовах навчання у вузі, яка має свої специфічні прояви (і ці прояви мають індивідуально-типологічні особливості з врахуванням тривожності та екстернальності - інтернальності) як етап розвитку особистості студентів, їх зростання;

§ відмічаються зміни в формах адаптації: від першого до четвертого курсу падає представленість формальної форми адаптації, збільшується виразність суспільної форми адаптації і як тенденція відмічається, що зазнає трансформації дидактична форма, перетворюючись у суспільно-дидактичну;

§ найбільш стрімкий, з вираженими змінами на всіх рівнях, характер адаптації відмічається при переході від передадаптаційної стадії до стадії адаптування і від постадаптаційної стадії до стадії попередньої адаптації до професії в умовах вузу.

Тобто, індивідуально-особистісні властивості і особливості спілкування можуть одночасно виступати факторами і проявами адаптації.

9. Комплексне співставлення особистісних факторів та проявів адаптації за виділеними стадіями адаптації свідчить про схожість їх у наявності низького рівня комфортності, домінування шкал екстернальності-інтернальності із зміною виразності окремих показників, і рівня конфліктності вище середнього та про відмінність у ціннісних орієнтаціях, в домінуванні видів спрямованості, в стратегіях поведінки в конфлікті і у ставленні до навчання.

Покращення емоційного тонусу, комфортності, психічної активності студентів, зростання їх інтернальності як прояву особистісного росту, зміна ієрархії видів спрямованості і ціннісних орієнтацій студентів, зріст їх вираженості та зміна стратегії поводження в конфлікті і профілю вираженості рівнів конфліктності студентів як прояви їх адаптації від першого до четвертого курсу в співставленні з виділеною специфікою адаптації на останньому є одночасно і проявами особистісного зростання студента, що може розглядатись як етап розвитку особистості майбутнього професіонала.

Отримані результати можуть бути використані в практиці організації навчального процесу у вузі та розробки програм психологічної допомоги студентам в їх особистісному і професійному зростанні.