Размещено на http://www.allbest.ru/

Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти

АПН України

УДК 159.922.2:373

Психологічні умови підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування організаційної культури школи

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Серкіс Жанна Василівна

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України.

Науковий керівник доктор психологічних наук, професор КАРАМУШКА Людмила Миколаївна, Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, лабораторія організаційної психології, завідувачка

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Савчин Мирослав Васильович, Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І. Франка, кафедра психології, завідувач

кандидат психологічних наук, доцент Бондарчук Олена Іванівна, Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, кафедра психології, професор

Провідна установа Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, кафедра загальної психології, Міністерство освіти і науки України, м. Харків

Захист відбудеться “7” жовтня 2004 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.01 в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України, 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України, 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А.

Автореферат розісланий “7 ” вересня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.С. Снісаренко

Серкіс Ж.В. Психологічні умови підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування організаційної культури школи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України. Київ, 2004. педагогічний колектив культура психологічний

Дисертацію присвячено аналізу психологічної підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування організаційної культури школи. Відображено основні напрямки вивчення психологічних особливостей організаційної культури у світовій і вітчизняній науці. Розкрито зміст, структуру та функції організаційної культури школи, що являє собою сукупність і складну взаємодію різноманітних психологічних конструктів, таких як професійні цінності, переконання, норми членів педагогічного колективу, які формують мотиви й моделі організаційної трудової поведінки, що відображуються та передаються традиціями школи. Проведено адаптацію зарубіжного опитувальника для діагностики організаційної культури “Опитувальник організаційної культури” Р.Кука та Дж. Лаферті (“Organisational Culture Inventory (level V)” R.A. Cooke і J.C. Lafferty) до особливостей вітчизняної вибірки. Виявлено домінуючі типи організаційної культури загальноосвітніх навчальних закладів та чинники, що впливають на їх становлення. Розкрито зміст цілеспрямованого активного формування організаційної культури школи, визначено основні компоненти та умови психологічної підготовки керівника до її формування.

Ключові слова: організаційна культура школи, методика діагностики організаційної культури, формування організаційної культури, система психологічної підготовки керівника загальноосвітнього навчального закладу до формування організаційної культури, семінар-тренінг.

Серкис Ж.В. Психологические условия подготовки руководителей общеобразовательных учебных заведений к формированию организационной культуры школы. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - Центральный институт последипломного педагогического образования АПН Украины. Киев, 2004.

Диссертация посвящена раскрытию психологических условий подготовки руководителей школ к формированию организационной культуры школьной организации. Особое внимание уделено анализу организационной культуры учреждения среднего образования, ее содержанию, структуры, функций, психологических факторов, этапов и путей ее формирования.

На основе анализа и обобщения литературы по проблемам теории управления, социологии, педагогической, возрастной психологи, психологии управления школьными организациями, организационной культуры, методов её диагностики и формирования обоснована актуальность темы исследования.

В работе отображены основные направления изучения организационной культуры в мировой и отечественной науке. Многочисленные исследования организационной культуры базируются на различных теоретических основаниях и сводятся во взаимосвязанные направления научных разработок: управленческие, экономические, этнокультурные и психологические. Каждое направление проанализировано в работе с точки зрения теоретических и практических достижений, при этом детальнее проанализировано психологическое направление, в котором выделены гуманистический, когнитивный, бихевиористический и психоаналитический подходы к пониманию содержания организационной культуры. Также проведен анализ существующих моделей организационной культуры и критериев их классификации. Опираясь на основные разработки организационной культуры, в исследовании раскрыто содержание организационной культуры школы. Организационная культура школы представляет собой совокупность и сложное взаимодействие разнообразных психологических конструктов, таких как профессиональные ценности, убеждения, нормы, правила и принципы членов педагогического коллектива в школьной среде, которые формируют мотивы и модели организационного трудового поведения и отображаются и передаются традициями школы.

В работе проведена адаптация зарубежного инструмента диагностики организационной культуры - “Вопросника организационной культуры” Р.Кука и Дж. Лаферти (“Organisational Culture Inventory (level V)” R.A. Cooke и J.C. Lafferty) к особенностям отечественной выборки.

При помощи адаптированного варианта вопросника “Организационная культура школы” проведено эмпирическое исследование, которое выявило доминирующие типы организационной культуры современной украинской школы в период реформы образования, а также тенденции её формирования. Выявлено, что в большинстве школьных организаций доминируют „оборонно-агрессивные” организационные культуры, а именно - конкурентная культура, культура избежания, культура силы и культура оппозиции. Это дает возможность сделать выводы об особом взаимодействии организационных культур школьных организаций - “борьбе культур”, которая происходит в современной системе образования. Современной школе недостает конструктивных межличностных отношений между учителями на основе гуманистических принципов, стимулирования открытой коммуникации, сотрудничества и такой работы педагогического коллектива, которая выступает импульсом для самореализации и самосовершенствования, что представлено “конструктивными типами” организационной культуры.

Разработана технология подготовки руководителей школ к формированию организационной культуры. Основные идеи технологии базируются на разработках проблемы готовности руководителя к управлению образовательной организацией, которая представляет собой многоаспектное личностное образование: комплекс мотивов, знаний, умений и навыков, личностных качеств, которые обеспечивают эффективность управления в данной сфере.

Показано, что психологическая подготовка руководителей общеобразовательных учебных заведений к формированию организационной культуры представляла собой семинар-тренинг, программа которого состояла из трех модулей (информационно-познавательного, диагностического, коррекционно-развивающего), в свою очередь обеспечивающих реализацию определенных компонентов психологической готовности (мотивационного, когнитивного, операционного, личностного).

В результате формирующего эксперимента получены статистически значимые изменения, которые зафиксированы по трем основным критериям: когнитивному, эмоциональному и поведенческому.

Ключевые слова: организационная культура школы, методика диагностики организационной культуры, формирование организационной культуры, система психологической подготовки руководителей общеобразовательных учебных заведений к формированию организационной культуры, семинар-тренинг.

Serkis Zh.V. Psychological conditions of preparation of the chiefs of general educational institutions to formation of organizational culture of school. - Manuscript.

The dissertation to gain Candidate degree in psychological sciences. Speciality 19.00.07 - Pedagogical and Development psychology. - Central institute of Postgraduate Pedagogical Education Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. Kiev, 2004.

The dissertation is devoted to the analysis of psychological preparation of the chiefs of general educational institutions to formation of organizational culture of school. The basic directions of study of psychological features of organizational culture in world and domestic science are displayed. The contents, structure and functions of organizational culture of school is opened which represents set and complex interaction various psychological systems, such as professional values, belief, norms of the members of pedagogical collective, which form motives and models of organizational labour behavior, which are displayed and are transferred by traditions of school. The adaptation of a foreign questionnaire for diagnostics of organizational culture “Organisational Culture Inventory (level V) ” R.A. Cooke and J.C. Lafferty) to features of domestic sample. The dominant types of organizational culture of general educational institutions and factors are revealed which influence them formation. . The contents of purposeful active formation of organizational culture of school is opened, the basic components and conditions of psychological preparation of the chief to its formation are determined.

Keywords: organizational culture of school, technique of diagnostics of organizational culture, formation of organizational culture, system of psychological preparation of the chief of establishment of secondary education to formation of organizational culture, educational seminar - training.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження пов'язана з необхідністю удосконалити управління навчально-виховними закладами в контексті освітніх реформ, ґрунтуючись на психолого-педагогічних технологіях, та сприяти швидкому реагуванню школи на зміни у потребах суспільства, демократизації та гуманізації суспільних відносин, активності та самостійності управлінців нового покоління, формування престижу педагогічної діяльності, створення позитивного іміджу школи.

У зв'язку з цим, висуваються нові вимоги до змісту і напрямків професійної підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів, яка має сприяти вирішенню вищеназваних проблем. Серед цих вимог важливу роль відведено отриманню нових знань, формуванню умінь і навичок щодо оволодіння сучасними методами і формами управлінської діяльності, використанню різноманітних засобів впливу на педагогічний колектив та новітніх механізмів впровадження змін у педагогічній діяльності.

Одним з підходів щодо оптимізації управлінської діяльності керівників шкіл є підхід, що базується на врахуванні психологічних особливостей організаційної культури школи.

Аналіз психолого-управлінської літератури свідчить, що проблема організаційної культури знайшла досить широке відображення в роботах, присвячених сутності організаційної культури (Т.Діл, А.Кеннеді, У.Оучі, Т.Пітерс, В.Сате, Р.Уотерман, Е.Шейн, К.Шольц та ін.), її ролі в діяльності організацій (А.Агеєв, Т.Базаров, Б.Гаєвський, М.Грачов, Дж.Грейсон, В.Кнорінг, М.Мескон, Я.Радченко, Р.Рютінгер, В.Томілов, Л.Фаткін та ін.), методам її діагностики та формування (Р.Ален, Р.Гласер, К.Камерон, Р.Кілман, Р.Куінн, К.Лаферті, Г.Марасанов, М.Сакстон, П.Харіс, Дж.Хофштеде та ін).

Особливості організаційної культури закладів освіти вивчали А.Моісеєв, М.Поташнік, С.Рус, К.Ушаков, Р.Хувейк та ін. Що ж до психологічних особливостей організаційної культури школи та психологічних умов підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до її формування, то вони не виступали раніше предметом спеціального дослідження.

Разом з тим, потреба розробки та впровадження в діяльність загальноосвітніх навчальних закладів сучасних механізмів управління ними, що базуються на гуманістичних принципах, свідчить про те, що проблему організаційної культури школи слід розглядати як актуальний напрямок психологічного дослідження. Також, нові суспільні умови вимагають розробки нових підходів у підготовці керівників загальноосвітніх навчальних закладів в галузі психології управління педагогічною організацією, зокрема, формування організаційної культури школи.

Таким чином, актуальність і недостатня розробленість проблеми організаційної культури школи та підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до її формування зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: „Психологічні умови підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування організаційної культури школи”.

Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах науково-дослідних тем лабораторії організаційної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України: “Теоретико-методологічні основи психологічного консультування керівників закладів середньої освіти з проблем управління” (1997-1999 рр.) (державний реєстраційний номер 0197U006261); “Теоретико-методологічні основи психологічної підготовки практичних психологів до надання психологічної допомоги управлінському персоналу організацій” (2000-2004 рр.) (державний реєстраційний номер 0100U000100). Робота виконана також у межах науково-дослідної теми Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти “Психологічні особливості організаційної культури закладів середньої освіти Рівненської області” (затверджено Рівненським обласним управлінням освіти і науки, протокол №3 від 04.04. 2002 р.), яка впроваджувалася в обласному центрі практичної психології і соціальної роботи, очолюваному автором. Тема дисертаційного дослідження затверджена на Вченій Раді Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України (протокол № 6 від 22 квітня 1997 року) та узгоджена з Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 2 від 22 лютого 2004 року).

Об'єкт дослідження - організаційна культура школи як складова професійної діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу.

Предмет дослідження - психологічні чинники та умови підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування організаційної культури школи.

Мета дослідження - розкрити психологічні особливості організаційної культури школи та психологічні умови підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до її формування.

В основу дослідження покладено припущення про те, що конструктивних, демократичних змін в організаційній культурі сучасної школи можна досягти шляхом впровадження спеціально розробленої системи психологічної підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів, спрямованої на оволодіння ними технологією формування організаційної культури школи, яка включає: а) визначення змісту психологічної підготовки керівників до формування організаційної культури школи; б) вибір ефективних методів і форм психологічної підготовки керівників до формування організаційної культури; в) забезпечення цілеспрямованої активної взаємодії учасників підготовки для розвитку психолого-управлінських умінь і навичок, які необхідні для формування організаційної культури школи.

Відповідно до висунутої мети й гіпотези були визначені такі завдання дослідження:

1. Визначити зміст і психологічні особливості організаційної культури школи.

2. Виявити домінуючі типи організаційної культури сучасних загальноосвітніх навчальних закладів та психологічні чинники, що впливають на їх становлення.

3. Обґрунтувати та експериментально перевірити психологічні умови підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування організаційної культури школи.

Теоретико-методологічною основою дослідження стали загальні принципи психологічної науки (детермінізму, активності, розвитку, системно-структурного підходу та ін.).

В основу дослідження покладено концепцію психологічного забезпечення управління закладами середньої освіти (Л.М.Карамушка). Істотне значення для обґрунтування змісту організаційної культури школи відіграли роботи, що відображають методологічні та психолого-педагогічні основи управління сучасними освітніми закладами (О.І.Бондарчук, М.Й.Боришевський, Л.І.Даниленко, Н.Л.Коломінський, С.Д.Максименко, В.В.Москаленко, В.В.Олійник та ін).

Особливе значення для розробки технології підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування організаційної культури школи відіграли роботи, що висвітлюють загальні проблеми підготовки керівників та педагогічних працівників освітніх організацій (В.С.Пікельна, Ю.О.Приходько, М.В.Савчин, В.А.Семиченко та ін.), зміст, основні напрямки й форми активного соціально-психологічного навчання та розвивального навчання (Н.Н.Богомолова, О.К.Дусавицький, В.П.Захаров, Л.А.Петровська).

Важливу роль відіграли роботи з проблеми адаптації психологічного інструментарію до особливостей вітчизняної вибірки (Л.Ф.Бурлачук, П.Клайн, С.М.Морозов, Е.В.Сидоренко, Г.В.Суходольський).

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань та перевірки гіпотези були використані теоретичні (аналіз проблеми на базі психологічної та управлінської літератури); емпіричні (опитування, констатуючий і формуючий експерименти) методи та методи математичної статистики.

У процесі проведення теоретичного дослідження проблеми використовувалися аналіз, зіставлення, класифікація, узагальнення підходів та результатів дослідження проблеми організаційної культури школи та підготовки керівників до її формування, теоретичне моделювання, що дало можливість визначити стан розроблення даної проблеми та розробити модель організаційної культури школи.

При проведенні емпіричного дослідження, реалізації та підведення його підсумків, при аналізі оцінок керівниками особливостей організаційної культури очолюваних ними шкіл застосовувалися діагностичні методи (анкетування, інтерв'ювання, фокус-групи, контент-аналіз, експертна оцінка та ін.). При проведенні формуючого експерименту, зокрема в процесі психологічної підготовки керівників шкіл до формування організаційної культури, використовувалися методи активного соціально-психологічного навчання (рольова та ділова гра, соціально-психологічний тренінг, дискусія, психотехнічні вправи, проективні методи і т.п.).

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалися методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних даних, експериментальною перевіркою гіпотези, якісним та кількісним аналізом отриманих теоретичних та емпіричних даних, репрезентативністю вибірки. Для обробки отриманих емпіричних даних використовувалися статистичні методи, зокрема, математичні обрахунки та їх графічна презентація, що проводились за допомогою пакету статистичних програм SPSS (версія 10.0.5) та МS Excel.

Експериментальна база дослідження: робота здійснювалась протягом 1997-2003 рр. у Рівненському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти та на базі відділів освіти районних державних адміністрацій Володимирецького, Зарічненського, Здолбунівського, Костопільського, Сарненського районів Рівненської області та міського управління освіти державної адміністрації м. Шепетівка Хмельницької області. Дослідженням було охоплено біля 400 керівників шкіл, у тому числі у формуючому експерименті взяли участь 104 керівники загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступенів.

Наукова новизна дослідження полягає: а) у визначенні змісту та психологічних особливостей організаційної культури школи; б) у виявленні домінуючих типів організаційної культури сучасної школи та психологічних чинників, що впливають на їх становлення; в) у розробці технології підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування організаційної культури школи.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що розроблена автором проблема організаційної культури школи включає такі основні положення, що відображені: а) в обґрунтуванні структури організаційної культури школи; б) у створенні типології організаційної культури школи; в) у визначенні принципів, методів і форм психологічної підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування організаційної культури.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що розроблена в дослідженні проблема організаційної культури школи може бути корисною для: а) системи психологічної підготовки і підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів з проблеми формування організаційної культури школи; б) теоретичного, методичного та практичного забезпечення розвитку знань, умінь і навичок з питань організаційної культури в системі підготовки та підвищення кваліфікації практичних психологів; в) діяльності психологічної служби системи освіти щодо забезпечення психологічного супроводу процесу формування організаційної культури школи.

Розроблена технологія підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування організаційної культури школи стала науково-методичною основою для підготовки керівників шкіл на курсах підвищення кваліфікації при Рівненському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти. На основі результатів дослідження започатковано постійно діючі семінари керівників шкіл “Організаційна культура школи: технологія діагностики й формування” в районах і містах Рівненської області. В зміст підвищення кваліфікації шкільних практичних психологів в Рівненському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти в контексті досягнень психологічної науки включено спецкурс “Психологічне управлінське консультування керівників шкіл з проблеми формування організаційної культури”.

Апробація дослідження. Головні теоретичні положення дослідження відображені в публікаціях автора, доповідалися та обговорювалися на засіданнях лабораторії організаційної психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України та Вченої ради Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Основні теоретичні та практичні результати дослідження представлялися: на Міжнародних Костюківських читаннях (Київ, 1998, 2003), міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях і семінарах: “Національна школа України: закономірності становлення та розвитку” (Тернопіль, 1996), “Міжнародний семінар з гуманістичної психології і педагогіки” (Рівне, 1998), “Взаємозв'язок психолого-педагогічної науки і шкільної практики як фактор удосконалення педагогічної діяльності” (Рівне, 1998), “Післядипломна освіта та управління навчально-виховними закладами в умовах трансформації освіти” (Київ, 1999), “Сучасні стратегії управління освітою” (Рівне, 1999), “Організаційна психологія: інноваційні підходи та технології” (Київ, 2002), “Управління конфліктами в сучасних організаціях” (Київ, 2003), “Теорія і практика особистісно-орієнтованої освіти” (Запоріжжя, 2003), ”Організаційна психологія та психологія праці, економічна психологія в контексті Європейської інтеграції” (Київ, 2004).

Публікації. Зміст та результати роботи відображено у 17 одноосібних наукових виданнях, з них у 7 фахових виданнях, зареєстрованих ВАК України, 4 тезах виступів на науково-практичних конференціях, 5 статтях у інших виданнях, 1 методичних рекомендаціях.

Структура дисертації складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (192 найменувань, з них 28 іноземними мовами). Основний зміст дисертації викладений на 178 сторінках і містить 16 таблиць, 29 рисунків, 16 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вступ містить обґрунтування актуальності визначеної проблеми, розкриває предмет, об'єкт, мету, гіпотезу, завдання, методологічні та теоретичні основи дослідження, а також основні методи дослідження. У вступі викладено наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи. Подані відомості про апробацію результатів дослідження, впровадження їх у практику та публікації за темою дисертації.

У першому розділі роботи “Теоретико-методологічні основи дослідження проблеми організаційної культури школи” висвітлюється проблема вивчення організаційної культури, зокрема, основні напрями її дослідження, обґрунтовується зміст основних концепцій цього явища в рамках психологічної науки, визначається зміст поняття “організаційна культура школи”, структура, функції, характерологічні ознаки, типи організаційної культури (субкультури), чинники, які впливають на організаційну культуру, а також основні етапи її формування. Також, розглянуто проблему психологічної підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування організаційної культури школи.

У роботі показано, що поняття “організаційна культура” слід розглядати в контексті основного тлумачення поняття “культура”, складовими якої є цінності, норми і традиції.

На основі теоретичного узагальнення проблеми виокремлено та проаналізовано чотири взаємопов'язаних напрями, в межах яких здійснюється вивчення організаційної культури: управлінський (Т. Діл, А. Кеннеді, В. Оучі, Р. Рюттингер, М. Удальцова, Е. Шейн), економічний (А. Агєєв, Р. Марра, В. Томілов, Г. Шмідт, К. Шольц), етнокультурний (А. Каммель, П. Копман, В. Майджен, Й.Хентце, Дж. Хофштед) та психологічний (А. Вільямс, Р. Гаррісон, М. Гріффін, С.О'Ріллі, С. Рус, Л. Смірсіч, А. Фурнхам). Кожен напрям проаналізовано з точки зору теоретичних та практичних здобутків і обмежень. В межах даної роботи надається особливе значення психологічному вивченню організаційної культури як психологічного явища.

В процесі аналізу психологічного напряму вивчення організаційної культури виявлено психологічні концепції змісту й основних складових організаційної культури, такі як психоаналітична, біхевіористична, когнітивна та гуманістична, і проведено аналіз кожної з них. Дане дослідження розглядає організаційну культуру з позиції гуманістичної, когнітивної та біхевіористичної концепцій. Згідно з концептуальним підходом роботи організаційна культура школи як психологічне явище являє собою сукупність і складну взаємодію різноманітних психологічних конструктів, таких як професійні цінності, переконання, норми членів педагогічного колективу, які формують мотиви й моделі організаційної трудової поведінки, що відображуються та передаються традиціями школи.

В процесі аналізу особливостей шкільної організації та її взаємодії з факторами зовнішнього і внутрішнього середовища в роботі виявлено організаційні рівні, в рамках яких вивчається організаційна культура: макрорівень (А.Занковський, А.Каммель, В.Томілов, Й.Хентце та ін.), мезорівень (А.Агеєв, М.Грачов, Б.Гаевський, Ю.Палеха, К.Ушаков, К.Шольц та ін.) та особистісний рівень (Я.Радченко, Л.Фаткін та ін). Підкреслено, що в даній роботі основний акцент зроблено на вивченні організаційної культури на мезорівні та особистісному рівні.

В результаті аналізу літератури виявлено, що існує велика різноманітність типів організаційної культури або “субкультур”. Дана робота базується на положенні про те, що серед різноманітних типів організаційної культури школи пріоритетними є демократичні, гуманістичні типи організаційної культури, які орієнтовані на взаємодопомогу, підтримку членів педагогічного колективу, їх особистісну та професійну самореалізацію та досягнення, адекватні цілям, завданням, потребам досліджуваній організації та висвітлюють її організаційно-культурні особливості.

Основою визначення психологічної характеристики організаційної культури школи стали дослідження особливостей сучасної педагогічної організації (Л.І.Даниленко, Н.Л.Коломінський, Н.М.Островерхова, М.М.Поташнік, П.В.Худомінський, Р.Х.Шакуров). Зокрема, на основі положення про психологічні аспекти управління шкільною організацією, розроблені Л.М.Карамушкою, зроблено висновок про складові кожного рівня управління шкільною організацією: базовий (включає такі управлінські функції як планування, організацію та контроль), психологічний (включає управлінські функції - прийняття управлінського рішення, керівництво, мотивацію та управлінське спілкування). В роботі підкреслено, що формування організаційної культури школи є складовою психологічного рівня управління.

Базуючись на підходах зарубіжних та вітчизняних дослідників організаційної культури, а також відповідно до здійсненої нами систематизації компонентів організаційної культури, можна дійти висновку, що структура організаційної культури школи складається з чотирьох основних блоків-підсистем: 1) ціннісної, 2) нормативної, 3) мотиваційної та 4) підсистеми організаційної трудової поведінки. В роботі проаналізовано кожну підсистему, описано її специфічне значення і характеристику. Зроблено висновок про те, що основні складові структури організаційної культури постійно знаходяться в стані розвитку, впливають одна на одну і, таким чином, дозволяють за допомогою зміни певного компоненту сприяти формуванню організаційної культури школи.

В роботі виділено основні функції організаційної культури, які поділяються на дві групи: власне менеджерські (управлінська, конструкторська, іміджмейкерська, антикризова, кадрова) та психологічні функції (розвивальна, координаційна, мотиваційна, духовно-ціннісна, інноваційна). Підкреслено, що реалізуючи названі функції, організаційна культура впливає на різноманітні явища і процеси в шкільній організації, зокрема на мету школи та шляхи її реалізації; формальні й неформальні комунікативні взаємозв'язки співробітників; процес прийняття рішень; методи і форми здійснення контролю; мотивування співробітників, методи і форми стимулювання праці; методи вирішення проблем і конфліктів; процес інноваційних перетворень в шкільній організації, готовність педагогічного колективу до сприйняття та реалізації перемін; ієрархію влади, ступінь організованості соціальних підсистем кожного рівня школи; стиль керівництва; просторову організацію робочого середовища та ін.

В роботі також виявлено основні чинники, що впливають на поетапне формування організаційної культури. На основі аналізу цих чинників серед них виділено макрофактори (чинники зовнішнього середовища) та мікрофактори (чинники внутрішнього середовища), які потрібно враховувати керівнику закладу освіти у процесі формування організаційної культури школи.

Щодо формування організаційної культури школи, то в роботі запропоновано комплексний підхід, в якому розглянуто зміст формування організаційної культури, його суттєві характеристики, основні етапи та механізми, ознаки адекватності організаційному середовищу, труднощі й обмеження, які зустрічаються на шляху цілеспрямованого, активного формування організаційної культури школи.

Підкреслено, що в процесі післядипломної освіти керівників необхідно здійснювати їх спеціальну підготовку до формування організаційної культури.

Під психологічною підготовкою керівника до формування організаційної культури розглядається комплекс мотивів, знань, умінь і навичок, особистісних якостей, які забезпечують ефективне формування організаційної культури, адекватної цілям, завданням і потребам педагогічного колективу й шкільної організації та складається з чотирьох основних компонентів: 1) мотиваційного; 2) когнітивного; 3) операційного та 4) особистісного.

У відповідності з розробленими у психологічній науці положеннями, психологічна готовність керівника шкільної організації до формування організаційної культури розглядається як складова частина психологічної готовності до управління освітньою організацією взагалі.

У другому розділі “Емпіричне вивчення психологічних особливостей організаційної культури школи” викладається загальна стратегія експериментального дослідження, обґрунтовується система методичних прийомів та діагностичних методик, наводяться та інтерпретуються отримані дані. Зокрема, проводиться адаптація діагностичного інструментарію, що вимірює організаційну культуру шкільної організації, а також аналіз результатів, що отримані на вибірці близько 400 керівників загальноосвітніх навчальних закладів, та аналіз впливу соціально-демографічних та професійних чинників на формування організаційної культури школи.

Дослідження проводилося протягом 1999-2001 рр. у три етапи.

Перший етап дослідження було організовано у відповідності з принципами якісного аналізу даної проблеми у вітчизняній психології, зокрема її недостатньою теоретичною та експериментальною розробленістю, а також необхідністю спрямування наукового пошуку на виявлення психологічних особливостей організаційної культури школи ефективними діагностичними засобами. На цьому етапі дослідження на основі вивчення літературних джерел та теоретичного аналізу проблеми були розглянуті існуючі підходи до діагностики організаційної культури (кількісний, якісний і “гібридний”) та визначені ті з них, які найбільш адекватні змісту поставлених в дисертаційному дослідженні завдань. На основі цього аналізу було вибрано діагностичний інструментарій, що вимірює організаційну культуру - “Опитувальник організаційної культури” Р. Кука і Дж. Лаферті (“Organisational Culture Inventory” R. Cooke, J. Lafferty) та проведено аналіз вихідних теоретичних положень авторів даного інструментарію щодо його основних психометричних характеристик. Даний опитувальник дозволяє виявити 12 типів організаційної культури (субкультур), які об'єднані в три основних групи: „конструктивні культури” (гуманістична культура, культура взаємозв'язків, культура досягнення, культура самореалізації); „оборонно-пасивні культури” (культура схвалення, традиційна культура, залежна культура, культура ухилення); „оборонно-агресивні культури” (культура опозиції, культура сили, конкурентна культура, культура досконалості). Проведена автором адаптація опитувальника на вітчизняній вибірці показала його високий рівень діагностичної надійності та валідності.

Другий етап дослідження був орієнтований на емпіричне вивчення домінуючих типів організаційної культури в сучасній українській школі.

Результати факторного аналізу дослідження дали змогу зробити висновок про особливу взаємодію організаційних культур - “боротьбу культур”, що відбувається в сучасних загальноосвітніх навчальних закладах і характеризується переважанням „оборонно-агресивних типів” організаційної культури. Це проявляється в тому, що виявлені в результаті факторного аналізу три фактори відображають стан школи, яка знаходиться під впливом конфліктуючих між собою типів організаційної культури. До цих факторів віднесено: перший фактор - “Культура тоталітарної школи”; другий фактор - “Культура пореформеної школи”; третій фактор - “Культура бюрократичної школи”.

“Культура тоталітарної школи” включає, насамперед, „оборонно-агресивні культури” (конкурентна культура, культура ухилення, культура опозиції, культура сили), що орієнтовані на змагання, конфронтацію, критицизм та силове вирішення проблем з метою досягнення результату будь-якими засобами. При цьому, під результатами навчально-виховної діяльності школи розуміються переважно кількісні показники академічної успішності учнів, учителів.

“Культура пореформеної школи” включає, зокрема, „конструктивні культури” (культура самореалізації, культура досягнення, культура досконалості, культура взаємозв'язків, гуманістична культура), які характеризують сучасний стан шкільної організації в період зміни освітньої парадигми, філософії освіти, соціального замовлення, а саме прагнення об'єднати зусилля на засадах гуманістичних принципів для досягнення як спільної мети колективу і організації, так і для самореалізації кожного працівника.

“Культура бюрократичної школи” включає „оборонно-пасивні культури” (культура схвалення, залежна культура, традиційна культура), які характеризуються відсутністю активності колективу, ігноруванням реформ та недооцінкою особистості учасників навчально-виховного процесу.

Слід зазначити, що „культура взаємозв'язків”, яка входить в групу „конструктивних культур”, знаходиться на останньому місці в закладах освіти за кількістю виборів. Це свідчить про відсутність у діяльності педагогічних колективів багатьох шкіл конструктивних міжособистісних стосунків між учителями, відкритості, ефективної комунікації, задоволення потреб як організації, так і кожного її члена.

Наявність „боротьби культур” може бути пояснена соціально-психологічними тенденціями в сучасній школі. З одного боку - управлінські та педагогічні стереотипи, основою яких є цінності сили, авторитарності, консервативності, жорсткої конкуренції та ухилення від відповідальності, які зумовлюють домінування „оборонно-агресивних типів” організаційної культури. З іншого боку - реформи навчально-виховного процесу: впровадження ідеї гуманізації освіти, її особистісного орієнтування, наявність нових технологій та методів управління шкільною організацією і навчально-виховним процесом, зміна стереотипів навчання й виховання, що зумовило переорієнтацію сучасного керівника, вчителя на нові культурні цінності освітнього процесу й формування конструктивних типів організаційної культури.

На третьому етапі дослідження виявлено зв'язки між віднесенням респондентами охарактеризованого навчального закладу до певного типу організаційної культури та такими соціально-демографічними та професійними чинниками, які належать до мезорівня (тип закладу освіти) та особистісного рівня (стать, вік, стаж роботи в організації).

Аналіз взаємозв'язку організаційної культури, статі керівників та типу закладу освіти виявив, що в таких шкільних організаціях як гімназії, ліцеї та колегіуми помітні відмінності між оцінками організаційної культури керівниками-жінками та керівниками-чоловіками.

В гімназіях, ліцеях і колегіумах керівники-жінки оцінили організаційну культуру переважно як оборонно-агресивну. У свою чергу, керівники-чоловіки оцінили організаційну культуру очолюваного ними закладу переважно як оборонно-пасивну. В загальноосвітніх школах немає відмінностей в оцінках організаційної культури керівниками-чоловіками та керівниками-жінками. Даний факт свідчить про те, що таким шкільним організаціям як гімназії, ліцеї і колегіуми, очолювані керівниками-жінками, в більшій мірі притаманні конкуренція, опозиція та сила у зв'язку з підвищеними вимогами співробітників до жінки-керівника. З одного боку, більшість працівників цих шкіл є вчителями-жінками з високим рівнем компетентності та педагогічного статусу, які більш вимогливо, навіть прискіпливо та з долею конкуренції ставляться до керівника-жінки. З іншого боку, роль керівника інноваційного закладу з високим рівнем відповідальності традиційно сприймається як чоловіча. Тому в гімназіях, ліцеях і колегіумах, переважним контингентом співробітників яких є жінки, керівники-чоловіки оцінили організаційну культуру як оборонно-пасивну (традиційну, залежну та орієнтовану на схвалення).

Аналіз взаємозв'язку організаційної культури, статі керівників та їх віку показав, що молоді жінки-керівники (у віці до 35 років) вважають організаційно-культурне середовище школи значно більш агресивним, ніж їх колеги-чоловіки. Чим старшою стає жінка-керівник (від 45 років), тим більш організаційна культура оцінюється як конструктивна або пасивно-оборонна, у зв'язку з тим, що з віком жінка-керівник довела свою професійність та відповідність ролі керівника. Тут варто наголосити на гендерних аспектах адаптації жінки-керівника до умов організаційного середовища школи та її самореалізації як управлінця. Можна припустити, що на початку її кар'єри це середовище є досить жорстким у ставленні до неї у зв'язку з вищеназваними особливостями. У свою чергу, у чоловіків спостерігається протилежна тенденція: чим старші стають чоловіки-керівники, тим частіше в їх оцінках домінують оборонно-агресивні типи організаційної культури. Можна припустити, що причиною можуть бути як вікові психологічні відмінності самоактуалізації та самореалізації чоловіків і жінок, так і причини сімейного характеру, що пов'язані з деяким вивільненням жінки-керівника від домашніх господарських, материнських турбот по догляду за дітьми, які подорослішали і стали більш самостійними. У зв'язку з цим жінка-керівник може більше часу приділити роботі та самореалізуватися в ролі керівника.

Окрім того, в оцінках чоловіків-керівників віком 35-44 років помітний “пік” зростання „конструктивних культур” (надалі цей “пік” значно знижується), тоді як в жінок цей “пік” спостерігається пізніше (у віці 45-55 років) і значно домінує, на відміну від чоловіків. Можливо, це пов'язано з тим, що шкільне середовище більш доброзичливо ставиться до директора - чоловіка молодого та середнього віку, ніж до молодої жінки-керівника.

Аналіз взаємозв'язку організаційної культури, статі керівників та стажу роботи на посаді керівника виявив, що в оцінках чоловіків-керівників із збільшенням стажу роботи (більше 10 років) різко знижується значущість „конструктивних культур”. Можливо, відбувається “професійне вигорання” чоловіків-керівників, що, у свою чергу, впливає на співробітників та шкільну організацію в цілому.

У третьому розділі “Психологічні умови підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування організаційної культури школи” викладено загальну стратегію формуючого експерименту, визначено мету, завдання та принципи його організації, детально описано технологію психологічної підготовки керівника школи до формування організаційної культури, обґрунтовано систему методичних прийомів, проаналізовано отримані дані за результатами впровадження програми. Формуючий експеримент тривав впродовж 2002-2003 навчальних років у Володимирецькому, Зарічненському та Костопільському районах Рівненської області. Для проведення експерименту було відібрано експериментальну та контрольну групу керівників загальноосвітніх навчальних закладів, які мали однакові соціально-професійні характеристики. Незалежною змінною перемінною в експерименті була система психологічної підготовки керівників, спрямована на розвиток у них психологічної готовності до формування організаційної культури школи. Експериментальною групою виступили учасники постійно діючого семінару “Організаційна культура школи: технологія діагностики й формування”, який був започаткований відділами освіти Володимирецької та Зарічненської райдержадміністрації спільно з Рівненським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти і проводився під науковим керівництвом автора за спеціальною програмою. Контрольною групою виступила група керівників Костопільського району, де психологічна підготовка керівників не мала системного характеру. В основній частині формуючого експерименту взяло участь 104 керівника загальноосвітніх навчальних закладів І - ІІІ ступенів.

Психологічними умовами підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування організаційної культури виступають: а) впровадження системи засвоєння знань, умінь і навичок, що забезпечують формування організаційної культури школи; б) реалізація комплексу заходів (методів, форм і прийомів), що сприяють ефективній підготовці директора школи до здійснення організаційно-культурних змін в загальноосвітньому навчальному закладі шляхом моделювання управлінської діяльності, управлінських і педагогічних ситуацій, що відображують щоденну діяльність керівників; в) створення сприятливої атмосфери в процесі навчання, організація ефективної взаємодії учасників групи і засвоєння ними прийомів формування організаційної культури.

Технологія психологічної підготовки керівників шкіл до формування організаційної культури забезпечувала реалізацію основних психологічних умов даної підготовки.

Загальними принципами технології психологічної підготовки керівників шкіл були наступні: принцип діалогізму, принцип особистісного підходу, заснований на міжособистісному, суб'єкт-суб'єктному навчанні; принцип психологічної події; принцип самодіагностики; принцип зворотного зв'язку; принцип матеріалізації соціально-психологічних феноменів, які знаходяться на межі свідомого і підсвідомого.

Робота з психологічної підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування організаційної культури представляла собою семінар-тренінг, програма якого складалася з трьох модулів: 1) інформаційно-пізнавального, 2) діагностичного, 3) корекційно-розвивального. Реалізація модулів програми забезпечувала формування вище визначених компонентів психологічної готовності (мотиваційного, когнітивного, операційного, особистісного), і складалася з чотирьох основних етапів.

Перший етап був спрямований на постановку проблеми та активізацію особистісного і професійного потенціалу керівників шкіл за допомогою різноманітних форм роботи: рольових і ділових ігор, дискусій, бесід, анкетування й опитування, проективних методів (малюнки, незакінчені речення, приказки і прислів'я), різноманітних відомих та оригінальних авторських психотехнічних вправ, робота в мікрогрупах.

Другий етап був направлений на пізнання сутності організаційної культури. В ньому висвітлювалися основні теоретичні аспекти організаційної культури школи: поняття, зміст, структура, основні функції, фактори впливу і характерологічні ознаки організаційної культури, а також сучасні моделі та типології організаційної культури (субкультури), особливості сприйняття педагогічними працівниками організаційної культури.

Третій етап був орієнтований на розвиток умінь та навичок, необхідних для діагностики організаційної культури та визначення стратегії її формування.

На четвертому етапі обговорювалися проблеми формування організаційної культури школи: механізми формування організаційної культури, основні етапи організаційно-культурних змін, методи впливу на організаційну культуру; умови, які необхідно враховувати в процесі культурних перетворень, можливі помилки, що допускаються в процесі створення нової організаційної культури, формування організаційної культури власної школи за розробленими критеріями та презентація-обговорення індивідуальних проектів розвитку організаційної культури.

Ефективність формуючих впливів оцінювалася якісними та кількісними методами. Оцінка ефективності технології проводилася на основі трьох основних критеріїв: емоційного, когнітивного та поведінкового. Вибір саме таких критеріїв оцінки ефективності формуючого експерименту був зумовлений результатами констатуючого дослідження щодо основних параметрів сприйняття організаційної культури працівниками шкільної організації, які відображають комфорт та бажання в ній працювати (емоційний компонент), знання про особливості організації та роботи в ній (когнітивний компонент) та можливість поводити себе невимушено, задовольняти свої професійні потреби та потреби колективу (поведінковий компонент). Відповідно до вище визначених параметрів сприйняття організаційної культури ефективність впровадження технології психологічної підготовки керівників до формування організаційної культури перевірялася на основі а) емоційного задоволення учасників семінару тренінгу від занять; б) отримання ними знань про особливості організаційної культури; в) зміни типів організаційної культури очолюваної школи в сторону домінування „конструктивних культур”.

Аналіз результатів формуючого експерименту показав, що зафіксовано статистично значущі відмінності за всіма вище названими критеріями.

Так, за емоційним критерієм визначався рівень задоволеності від занять в учасників експериментальної та контрольної групи. Як видно з таблиці, кількість учасників експериментальної групи, які вказали у ІІ зрізі на наявність суто позитивних відчуттів від участі в заняттях (“сильні позитивні емоції та враження”), становить 87,5 %. В той час, як у І зрізі цей показник становив 52,4 % (статистична значущість р < 0,01). У контрольній групі показники І (54,6 %) та ІІ (57,7 %) зрізів суттєво не змінилися.

Також аналіз даних, отриманих за допомогою опитувальника “Організаційна культура школи” (ІІ зріз), виявив зміни в емоційному компоненті сприйняття організаційної культури керівниками шкіл, що брали участь у формуючому експерименті: 91,9 % керівників шкіл почуваються комфортно в школі, яку очолюють (у І зрізі - 72,9 %); 91,6 % керівників у великій мірі задоволені тим, що належать до цієї організації (у І зрізі - 75,0 %); 86,5 % керівників порекомендували б цю школу, в якій працюють, іншим, як добре місце для роботи (у І зрізі - 63,5 %). При цьому після формуючого експерименту значно знизилися (а то й зникли повністю) показники низького рівня у відповідях респондентів.

Що стосується когнітивного критерію оцінки готовності до формування організаційної культури, то при І зрізі тільки 28,0 % керівників експериментальної і 28,7 % керівників контрольної групи виявилися ознайомленими з таким поняттям, як організаційна культура; 38,0 % директорів експериментальної групи (40,3 % - контрольної групи) зазначили, що в їх школі “немає ніякої культури, тим більше організаційної”. При описі цього явища у більшості випадків вказували на такі характеристики, як “погана” чи “хороша”, “дружня” чи “ворожа” і т.п. Але на питання “Хто визначає особливості організаційної культури школи?” 81,6 % керівників експериментальної групи (86,0 % - контрольної групи) головним чином вказали на директора школи.

При повторному (ІІ зрізі) дані за вищевказаними параметрами в експериментальній групі зазнали суттєвих змін в сторону збільшення знань керівників про особливості організаційної культури - 96,0 % (34,2 % у контрольній групі); 82,0 % учасників експериментальної групи (38,0 % - контрольної групи) усвідомили психологічні особливості організаційної культури очолюваної школи; 99,4 % учасників експериментальної групи (87,0 % - контрольної групи) переконані у визначальній ролі керівника щодо формування організаційної культури (рівень статистичної значущості р < 0.01). Також, для оцінки результативності занять у формуванні когнітивного компоненту готовності на початку і в кінці курсу проведено тестування за допомогою програмованих завдань. Результати вхідного і вихідного тестування мали статистично значущі розбіжності (t = 4,5 при p<0,01), що свідчить про підвищення рівня знань про організаційну культуру.