Гендерні відмінностей підліткової агресії

Сучасні підходи до аналізу агресії характеризуються розумінням цього феномену як складного і багатогранного, у якому задіяні: сім'я, однолітки, школа, засоби масової інформації, тощо. Саме в результаті їх впливу агресія "вплітається" у поведінковий репертуар підлітків, стає невід'ємною частиною підліткової субкультури, яка в префігуративному суспільстві дедалі частіше визначає тенденції культури суспільства.

Адже, найгостріше проблема агресивної поведінки постає саме у підлітковому віці, коли здійснюється перехід до нового щабля розвитку особистості; серед підлітків посилюється негативізм, демонстративна стосовно дорослих поведінка, частішають випадки виявів жорстокості й агресивності. Агресивність супроводжують неадекватне самооцінювання (занижене або завищене), неадекватний рівень домагань, що не відповідає можливостям підлітка; підвищена емоційна напруженість і тривожність; різний ступінь неадекватності уявлень підлітків про своє місце в сім'ї, про ставлення до них однолітків, низький рівень сформованості комунікативних навичок тощо. Функціональність агресивної поведінки підлітків на мікросоціальному рівні досить часто пов'язана з фрустрацією актуальних потреб підлітків у довірі, любові, творчості, визнанні, належності до групи, тощо, а на макросоціальному - із відчуттями тривожності і непевності, що супроводжують процеси самовизначення. Останні в сучасному українському суспільстві супроводжуються зростанням поляризації української молоді, нестабільністю, відсутністю сталої системи цінностей.

Слід зазначити, що агресія підлітків безпосередньо не пов'язана з порушенням усталених правил і норм і відокремлюється від асоціальної поведінки. Отже, численні аспекти агресивної поведінки підлітків є досить розробленими, хоча більшість з них спрямовані на дослідження впливу окремих факторів на прояви агресії у підлітків (самооцінки, незадоволеності потреб, стосунків з однолітками, мотивів тощо). Донині фактично відсутні дослідження агресії як системного феномена.

2. Експериментальне дослідження гендерних відмінностей прояву агресії у підлітковому віці

2.1 Організація, методика та процедура дослідження

В ході даної роботи ми розробили план та послідовність експериментального дослідження гендерних відмінностей прояву агресії у підлітковому віці.

Процедура дослідження передбачала наступні стадії:

- збір необхідної інформації з проблеми дослідження;

- розробка програми дослідження;

- визначення експериментальних об'єктів дослідження (вибірки);

- підбір методик та тренінгових вправ;

- емпіричне дослідження;

- проведення тренінгового заняття;

- повторне емпіричне дослідження;

- статистична обробка результатів;

- інтерпретація та обґрунтування емпіричних даних.

На першому етапі дослідження аналізувалася наукова література з питань особливостей прояву агресії у підлітковому віці враховуючи гендерні та індивідуальні особливості.

На другому етапі проводився пілотажний етап дослідження, констатуючий експеримент основного етапу, метою якого було вивчення гендерних особливостей прояву агресії у підлітковому віці.

На третьому етапі - у ході формуючого експерименту здійснювалась апробація і перевірка ефективності розробленої програми, яка спрямована на зменшення агресивних тенденцій серед підлітків, здійснення теоретичної інтерпретації висновків дослідження.

Для діагностики гендерних відмінностей прояву агресії в процесі спілкування та взаємодії підлітків в групі однолітків нами були використанні наступні методики:

1) Спостереження за поведінкою учнів, за агресивними проявами дітей на уроках і перервах.

2) Проективна методика "Неіснуюча тварина".

3) Опитувальник Басса-Даркі.

У експериментальному дослідженні було задіяно 17 учнів 7-10 класів (з них 11 юнаків та 6 дівчат) ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Григорівка, Чаплинського району, Херсонської області.

З метою виявлення серед досліджуваної групи дітей схильних до прояву агресивної поведінки провели спостереження за допомогою "Схеми спостереження за агресивною поведінкою підлітків". Для підтвердження результатів спостереження була використана проективна методика "Неіснуюча тварина".

Серед дітей схильних до агресивної поведінки виявилося 17, серед них 6 дівчаток і 11 хлопчиків. За таким принципом була сформована експериментальна група.

Контрольна група сформована за наступним принципом - діти які не мають яскраво вираженої схильності до прояву агресивної поведінки, це 17 дітей (6 дівчаток і 11 хлопчиків).

Наступним є проведення експерименту. Дослідник організовує взаємодію з учнями, інструктує їх, проводить навчальну серію, реєстрацію поведінки досліджуваних, опитує їх по завершенні експерименту. Виділяємо 3 підетапи:

а) підготовка експерименту (підготовка приміщення, обладнання, уточнення інструкцій).

б) інструктування та мотивування досліджуваних. Інструкція повинна включати мотиваційні компоненти, тобто учасник тестування повинен знати, які можливості надає йому участь у експерименті (інформація про свої здібності, особистісні риси, допомога у вирішені проблеми). Для багатьох досліджуваних ситуація експерименту незвична, вони хвилюються, увага змінюється, розуміння інструкцій залежить від особистісних когнітивних здібностей та темпераменту, а іноді і знання мови. Тому необхідно перевіряти як оптант зрозумів інструкцію і при необхідності повторити її, але без коментарів.

в) експериментування. Спочатку потрібно переконатися в дієздатності оптантів, у їх бажанні брати участь у тестуванні. В процесі експерименту перед дослідником повинна лежати інструкція, в якій зафіксовано порядок його дій. Необхідно реєструвати додаткові ознаки поведінки оптантів. По закінченні дослідження потрібно подякувати учням за роботу.

Підбір методів статистичної обробки, її проведення та інтерпретація результатів є наступним етапом нашого дослідження.

Останнім етапом є висновки, що спростовують або підтверджують гіпотезу.

Коротко зупинимося на використаних методиках дослідження:

1. Спостереження за поведінкою учнів, за агресивними проявами дітей на уроках і перервах.

Метод спостереження, дуже давній метод збору інформації про поведінку дитини. Він дуже часто використовується в педагогічній практиці для складання характеристики учня. Велику роль грає цей метод в психологічній практиці.

По-перше, це можливість отримати багату інформацію для попереднього аналізу особливостей поведінки підлітка і для складання програми дослідження.

По-друге, спостереження можна використовувати, коли психологічна інформація не може бути отримана будь-яким іншим шляхом.

Спостереження являє собою метод збору інформації шляхом безпосереднього сприйняття і прямої регістрації всіх елементів поведінки дитини у відповідності з ціллю і задачами дослідження.

Всю поведінку підлітка неможливо охопити спостереженням. Тому зазвичай складається проста схема спостереження за поведінкою, виділяються основні його елементи.

Підліткова агресивність частіше всього проявляється в зовнішньому плані поведінки і включає в себе емоційні реакції, вербальні (слова) і невербальні (жести, міміка) реакції та вчинки.

Внутрішній план також має немале значення ? це відноситься до психологічних захистів.

Схема спостереження за проявами агресивної поведінки підлітків дає змогу визначити рівень агресивності дитини і зробити припущення про тенденції до формування патохарактерологічних агресивних реакцій. За даною схемою досліднику пропонується фіксувати частоту проявів поведінкових актів підлітка відповідно до 15 показників проявів агресивності: 0 - не проявляється ніколи, 1 - іноді спостерігається, 2 - спостерігається досить часто, 3 - проявляється майже завжди, 4 - спостерігається постійно. Загальна сума балів за частотою спостереження визначає рівень агресивності:

2. Проективна методика "Неіснуюча тварина".

Методика "Неіснуюча тварина" дає змогу визначити схильність дитини до агресії, стійкість темпераменту і характеру до зовнішніх впливів.

Для роботи за цією методикою потрібен лист паперу, простий м'який олівець і гумка.

Інструкція: Придумайте і намалюйте неіснуючу тварину і назвіть її неіснуючим ім'ям.

Аспекти аналізу малюнку розділяють на формальні і змістовні. До формального аспекту відносяться:

а) семантика розташування у просторі;

б) графологічні ознаки.

Змістовний аналіз малюнку:

1. Центральна смислова частина фігури (голова чи її замінники).

2. Опорна частина фігури (ноги, лапи та ін.).

3. Частини, що піднімаються над рівнем фігури (функціональні чи для прикраси).

4. Загальна енергія.

5. Тематичний аспект.

6. Незвичайні деталі.

7. Творчі можливості.

8. Назва.

9. Бесіда.

10. Загальне враження.

Показники та інтерпретація (Додаток 4).

3. Діагностика станів

Завдання дослідження -- виявити у підлітків різні прояви агресії за допомогою опитувальника Басса-Даркі.

Це особистісний опитувальник, який розроблений вченими А. Бассом і
А. Даркі в 1957 році. Призначений для діагностики агресивних і ворожих реакцій.

Опитувальник містить 75 запитань, на які оптант повинен відповісти "так" або "ні" (Додаток 5). Кожне твердження відноситься до одного з восьми індексів форм агресивних реакцій чи ворожих реакцій:

Кожне твердження відноситься до певних з 8-ми так званих індексів форм агресивної чи ворожої реакції:

1. Фізична агресія (напад) - використання фізичної сили проти іншої людини.

2. Непряма агресія - агресія, яка непрямим шляхом направлена на іншу особу (злісні плітки, жарти) і агресія без направленості злості, яка проявляється у криці, битті кулаками по столі).

3. Схильність до роздратування - готовність до прояву при найменшому збудженні різкості та грубості.

4. Негативізм - опозиційні реакції, направлені проти авторитету і начальства.

5. Образа - заздрість і ненависть до навколишніх, яка обумовлена почуттями гніву на весь світ за дійсні страждання.

6. Підозрілість - недовіра та обережність по відношенню до людей, засновані на переконанні в тому, що оточуючі хочуть завдати шкоди.

7. Вербальна агресія - вираження негативних почуттів через форму (сварки, крики) і зміст словесної загрози (прокляття).

8. Почуття провини - переконання досліджуваного в тому, що він є поганою людиною.

По числу співпадань з ключем підраховуються індекси різних форм агресивності і ворожих реакцій. Сумування індексів 1, 2, 3, 7 дає загальний індекс агресивності, 5 і 6 - індекс ворожості. Ворожість - загальна негативна позиція по відношенню до оточуючих; агресія - активні зовнішні реакції агресії по відношенню до конкретних осіб.

Опитувальник використовується і у вітчизняних роботах, однак даних про його стандартизацію на вітчизняних вибірках не вказується. В ситуаціях експертизи опитувальник не захищений від змін, а достовірність результатів залежить від довіри досліджуваного і психолога.

Методика Баса-Даркі дозволяє визначити типові для досліджуваних форми агресивної поведінки. Застосовуючи дану методику, можна наглядно впевнитися в тому, що у різних категорій підлітків агресія має різноманітні кількісні і якісні характеристики.

Інструкція.

"Діти, зараз вам буде запропонований опитувальник, який стосується діагностики вашої агресивності. Старайтеся відповідати чесно і правдиво, тут немає правильних чи неправильних, хороших чи поганих відповідей. Над запитаннями довго не думайте.

На бланку для відповідей зверху запишіть своє прізвище, ім'я та клас. Відповідаючи на запитання, записуйте його номер і відповідайте "так", якщо ви згідні із твердженням, чи "ні" - якщо не згідні."

2.2 Аналіз та інтерпретація отриманих результатів

Експериментальне дослідження було проведене на базі Григорівської ЗОШ Чаплинського району, Херсонської області. В дослідженні були задіяні учні 7-10 класів віком 13-16 років.

За допомогою карти спостереження за агресивною поведінкою дітей була сформованаа експериментальнаа група (17 підлітків з проявами агресії у поведінці, з них 6 дівчаток і 11 хлопчиків;).

Результати спостереження наведені в таблицях.

Для підтвердження результатів спостереження була використана проективна методика "Неіснуюча тварина".

Проективна методика "Неіснуюча тварина" допомогла нам відкрити особистісний світ дитини. На малюнках дітей, що вказують на агресивність особистості були виділені такі елементи симптомокомплексної агресії, як:

- неакуратність малюнка -35%;

- велика кількість гострих кутів - 41%;

- голова, повернута вправо чи анфас - 50%;

- хвіст, піднятий угору, пишний - 62%;

- верхнє розміщення кутів -20%;

- сильна, упевнена лінія малюнка - 37%;

- крупне зображення - 85%;

- погрозливий вираз - 62%,

- погрозлива поза - 54%;

- наявність зброї нападу (зуби, кігті, роги) - 56%;

- нічна тварина - 17%.

- хижак - 47%;

Ці симптомокомплекси допомагають оцінити агресивність підлітка і інші види порушення поведінки.

Аналіз обрахунків за методикою діагностики рівня агресивності
Басса-Даркі здійснюється таким чином: діти (9 клас) погоджувались або не погоджувались із твердженнями, запропонованими у методиці. Загальна кількість тверджень - 75.

Результати дослідження проявів агресії дівчаток експериментальної групи наводимо в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Як видно з таблиці 2.1, у дівчаток експериментальної групи перше місце за рівнем виявлення посідає почуття провини, друге - непряма агресія, третє - підозрілість, вербальна агресія, негативізм, роздратованість, четверте - фізична агресія і образа.

Результати дослідження рівня агресивності дівчаток контрольної групи наводимо в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Визначення гендерних відмінностей прояву агресії експериментальної групи. Результати наводимо в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 Середні значення різних показників агресії дівчаток і хлопчиків експериментальної групи

Визначивши середні значення різних показників агресії, виявилося, що у хлопчиків експериментальної групи найбільше виражені такі: фізична агресія, вербальна агресія, почуття провини, непряма агресія, а у дівчаток - почуття провини та непряма агресія. Найменше виражена, як у хлопчиків, так і у дівчаток образа.

Графічне відображення індексів різних форм агресивності і ворожих реакцій дівчаток і хлопчиків експериментальної групи

Як видно з рис. 2.2. агресивна мотивація, індекс агресивності і направленість агресії у дівчаток експериментальної групи менші ніж у хлопчиків, а індекс ворожості більший. У дівчаток і у хлопчиків найбільш виражена направленість агресії, найменш виражений індекс ворожості.

Для виявлення серед досліджуваної групи дітей схильних до прояву агресивної поведінки я провела спостереження і проективну методику "Неіснуюча тварина".

У експериментальному дослідженні гендерних відмінностей прояву агресії було вивчено закономірності виявлення агресивності підлітків.

Серед дітей схильних до агресивної поведінки виявилося 17, з них 6 дівчаток і 11 хлопчиків. Так була сформована експериментальна група.

При спостереженні за підлітками експериментальних груп відмічаються проблеми у спілкуванні із однолітками і дорослими, не повне усвідомлення свого нового образу, невміння поводитися в новому дорослому світі, конструктивно вирішувати конфліктні ситуації.

Аналізуючи отримані результати за методикою діагностики агресивності Басса-Даркі, виявилося, що для дівчаток експериментальної групи найбільш притаманні почуття провини і непряма агресія, найменш притаманна - фізична агресивність і образа. У хлопчиків експериментальної групи найбільш проявляється фізична агресія, непряма агресія, вербальна агресія, почуття провини, найменше - образа і негативізм.

Дані спостереження, проективної методики "Неіснуюча тварина", опитувальника Басса-Даркі були використані для складання програм зменшення агресивності підлітків.

Размещено на Allbest.ru