Психологічні умови розвитку творчої обдарованості студентів

Размещено на http://allbest.ru

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

19.00.07 - Педагогічна та вікова психологія

ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ ОБДАРОВАНОСТІ СТУДЕНТІВ

ВИКОНАЛА ПЕРІГ ІРИНА МИРОСЛАВІВНА

Київ - 2006



АНОТАЦІЯ

Періг І.М. Психологічні умови розвитку творчої обдарованості студентів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - “Педагогічна та вікова психологія”. - Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено вивченню психологічних умов розвитку творчої обдарованості студентів вищого технічного навчального закладу.

У дослідженні проаналізовано сутність і специфіку розвитку творчої обдарованості студентів технічного профілю; обґрунтовано особистісний, визначально-актуалізуючий підхід до виявлення та розвитку творчої обдарованості студентства; визначено структурно-функціональну модель творчої обдарованості студентів технічного ВНЗ; охарактеризовано показники, рівні, суб'єктивні та об'єктивні методи визначення творчої обдарованості студентів ВТНЗ у процесі професійної підготовки.

Розроблена і апробована психолого-педагогічна програма визначення, розвитку і актуалізації потенціалу творчої обдарованості майбутніх спеціалістів у галузі науки і техніки у навчально-виховному процесі, яка включає теоретичну і практичну частину. Доведена ефективність запропонованої програми і методики визначення, розвитку і актуалізації творчої обдарованості студентів вищого технічного навчального закладу.

психологічний творчий обдарованість студент



1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. В умовах розбудови української державності, становлення України як демократичного суспільства на міжнародній арені, все актуальнішою постає проблема розвитку творчої особистості її громадян. У зв'язку з цим, виявлення і розвиток творчої обдарованості особистості має велике значення як для державотворення, так і для самореалізації конкретної людини.

Кардинальні зміни, що спричиняють потребу у розвитку і використанні творчих здібностей особистості, диктують необхідність оновлення системи освіти. Пріоритетними її напрямами, відповідно до Державної національної програми „Освіта” (Україна ХХІ століття), Указу Президента України “Про програму роботи з обдарованою молоддю на 2001-2005 роки”, є створення сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу українського народу, пошуку, підтримки і стимулювання інтелектуально і творчо обдарованих дітей та молоді, самореалізації творчої особистості в сучасному суспільстві.

В цих умовах науково-технічний поступ ставить нові соціально значимі орієнтири в системі вищої технічної освіти та диктує нові вимоги до майбутніх інженерів, їх професійних та особистісних якостей.

На студентів технічних вузів як майбутніх спеціалістів в галузі науки і техніки покладаються надії на прогресивні зміни у виробництві та суспільстві. Останні залежать від найповнішого розвитку творчої обдарованості особистості студентської молоді.

У контексті фундаменталізації та гуманітаризації, які є основними стратегічними напрямами розвою вищої технічної школи, визначаються шляхи удосконалення професійної підготовки, зокрема, формування спеціаліста як творчої особистості, що поєднує в собі високий професіоналізм із соціально-психологічними якостями гуманіста і патріота, здатного вирішувати науково-технічні і соціальні проблеми сучасності.

Для розвитку творчої обдарованості студентів необхідно створювати сприятливі соціальні і психологічні умови, адже творчий потенціал може бути непомічений або заблокований і реалізуватися на недостатньому рівні або зовсім не використовуватись.

Усе вищесказане робить актуальним вибір теми дисертаційного дослідження: “Психологічні умови розвитку творчої обдарованості студентів вищого технічного навчального закладу”.

Об'єктом дослідження є творча обдарованість студентів як майбутніх спеціалістів у галузі науки і техніки.

Предметом дослідження є психологічні умови виявлення, розвитку та актуалізації творчої обдарованості студентів у процесі професійної підготовки у вищому технічному навчальному закладі.

Мета дослідження полягає у теоретичному та експериментальному обґрунтуванні психолого-педагогічної програми розвитку творчої обдарованості як важливої умови цілеспрямованого особистісного і професійного становлення майбутніх інженерів і техніків.

Відповідно до мети дослідження були поставлені такі завдання:

1. Теоретично проаналізувати сутність і специфіку психологічних умов розвитку творчої обдарованості студентів вищого технічного навчального закладу, обґрунтувати методологічний підхід до її вивчення.

2. Скласти структурно-функціональну модель творчої обдарованості студентів вищого технічного навчального закладу.

3. Експериментально дослідити прояв творчої обдарованості студентів ВТНЗ у процесі професійної підготовки.

4. Розробити та апробувати психолого-педагогічну програму визначення, стимуляції, розвитку і актуалізації творчої обдарованості майбутніх спеціалістів у галузі науки і техніки та обґрунтувати методичні рекомендації щодо її втілення у навчально-виховний процес вищого технічного навчального закладу.

Для розв'язання поставлених завдань був використаний комплекс методів дослідження: теоретичні - аналіз психолого-педагогічної літератури, узагальнення, синтез, систематизація наукової інформації, побудова концепції дослідження; емпіричні - методи аналізу продуктів діяльності, спостереження, метод незалежних характеристик, опитування, тестування, констатувальний експеримент; розвивальні - формувальний психолого-педагогічний експеримент, активне соціально-психологічне навчання; обробки та інтерпретації - методи статистичної обробки даних, кількісної і якісної інтерпретації та узагальнення даних експерименту.

Експериментальна база. Дослідження проводилося з 2002 до 2006 року на базі Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя, Національного університету “Львівська політехніка”, Тернопільського державного економічного університету (Інститут комп'ютерних технологій), Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка (інженерно-педагогічний факультет). До констатувального експерименту було залучено 312 осіб: 278 студентів (ІІІ-V курс) і 34 викладачі. У формувальному експерименті взяло участь 278 студентів (ІІІ-V курс), із яких 130 увійшли до експериментальної групи, а 148 - до контрольної.

Наукова новизна дослідження: вперше запропоновано особистісний, визначально-актуалізуючий підхід до вивчення і розвитку творчої обдарованості студентів вищого технічного навчального закладу; створено структурно-функціональну модель творчої обдарованості особистості студентів ВТНЗ; удосконалено методику визначення творчої обдарованості студентів технічного профілю; обґрунтовано психолого-педагогічну програму визначення, стимуляції, розвитку та актуалізації творчої обдарованості студентської молоді.

Практичне значення дослідження полягає: у розробці і апробації комплексної методики психодіагностики компонентів творчої обдарованості студентів вищої технічної школи; у запровадженні психолого-педагогічної програми визначення, стимуляції, розвитку і актуалізації творчої обдарованості майбутніх інженерів; в обґрунтуванні методичних рекомендацій щодо вдосконалення професійної підготовки студентів технічних спеціальностей на основі визначення і актуалізації творчого потенціалу обдарованої особистості.

Результати дослідження впроваджено у практику роботи Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя (довідка № 629 від 18.04.2006 р.), Тернопільського державного економічного університету (довідка № 126-06/709 від 17.04.2006 р.), Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти (довідка № 62 від 17.04.2006 р.), Тернопільського обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (довідка № 224 від 18.04.2006 р.).

Вірогідність і надійність результатів дослідження забезпечена комплексним використанням методів, адекватних меті та завданням дослідження, методологічною і теоретичною обґрунтованістю дослідження, якісним та кількісним аналізом одержаних даних, результативністю стимулювання розвитку творчої обдарованості особистості майбутнього спеціаліста в галузі науки і техніки, застосуванням методів математичної статистики.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету і завдання, викладено теоретичні та методологічні засади; названо його методи та експериментальну базу; висвітлено наукову новизну, практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію та впровадження здобутих результатів, визначено їхню вірогідність.

У першому розділі „Теоретичний аналіз проблеми розвитку творчої обдарованості учнівської молоді в умовах навчання” репрезентовано теоретико-методологічний аналіз проблеми творчої обдарованості особистості, подано психологічну характеристику творчої обдарованості студентів, обґрунтовано методологічний підхід до вивчення творчої обдарованості майбутніх інженерів, висвітлено психолого-педагогічні особливості визначення, розвитку і актуалізації творчої обдарованості студентської молоді, яка набуває професійну підготовку у вищому технічному навчальному закладі, запропоновано структурно-функціональну модель творчої обдарованості особистості студентів вищого технічного навчального закладу.

У першому підрозділі “Психологічна характеристика творчої обдарованості особистості” проведено аналіз різних аспектів проблеми творчої обдарованості особистості, висвітлено здобутки психологічних та педагогічних досліджень цієї проблеми.

Значний внесок у вивчення проблеми обдарованості зроблено вітчизняними і зарубіжними дослідниками. Зокрема, праці низки вчених стосуються як теоретичного, так і практичного вирішення проблеми обдарованості. Так, в рамках психометричного (А. Біне, Ф. Гальтон, Т. Сімон, М. Терман та ін.) та креативного (Дж. Гілфорд, Е. Торренс та ін.) підходів обдарованість ототожнюється з окремими характеристиками індивіда - інтелектуальними та креативними. Згідно з діяльнісним підходом (Б.Г. Ананьєв, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн, Б.М. Теплов та ін.), розглядається як загальна, так і спеціальна обдарованість, що відображає специфічні характеристики певного виду діяльності. Як складна інтеграційна цілісність, обдарованість трактується у межах системного підходу (Б.Ф. Ломов, В.О. Моляко, Я.О. Пономарьов, Р.О. Семенова та ін.), який постулює існування множинності типів обдарованості. Особистісний підхід (Д.Б. Богоявленська, Н.С. Лейтес, А.Г. Маслоу, О.Л. Яковлєва, В.В. Рибалка та ін.) збагачує уявлення про обдарованість аналізом рефлексивних, характерологічних, мотиваційних, емоційних та інших особистісних якостей, що притаманні обдарованим людям.

На основі вивчення існуючих даних щодо визначення сутності досліджуваного феномену, здобутків спеціальних дослідженнях та у відповідності із власною теоретичною позицією, творча обдарованість розглядається нами як творчий потенціал цілісної структури особистості. Під творчою обдарованістю студентів ми розуміємо якісно своєрідне поєднання особистісних здібностей, від якого залежить можливість досягнення значного успіху у певній діяльності. Обдарованість визначає високу ймовірність розвитку й актуалізації життєво та професійно значущих творчих властивостей особистості на найвищому рівні, досягнення успіху у навчальній та професійній діяльності, проте передбачає створення сприятливих соціальних та психологічних умов для актуалізації властивого для неї творчого потенціалу.

Зазначено, що проведені психологічні дослідження творчої обдарованості сконцентровані переважно на ранніх вікових періодах становлення людини, через що період 17-20 років і старше висвітлений у психологічному плані недостатньою мірою. Однак, за концепцією “актуалокреативогенезу” (М.М. Гнатко), даний період є завершальним, ключовим при переході потенційної креативності в актуальну, тому необхідно приділяти значно більше уваги творчій обдарованості студентів, щоб не втратити можливість її використання у професійній підготовці та діяльності майбутніх інженерів.

Підкреслено, що виявлення, навчання та виховання обдарованих і талановитих дітей, учнів, студентів є важливим завданням удосконалення української системи освіти. Бо до цих пір існують хибні уявлення про обдаровану молодь як таку, що “сама проб'ється” і тому не потребує допомоги з боку психологів і педагогів. Через це відбувається масова втрата творчого потенціалу обдарованих дітей та юнаків. Проте, у передових у науково-технічному відношенні країнах - США, Японії, Європейському Союзі - відбувається протилежний процес сприяння масовому розкриттю потенціалу обдарованості студентської та робітничої молоді, на що витрачається десятки тисяч мільярдів доларів і євро.

У другому підрозділі “Методологічні підходи до вивчення і розвитку творчої обдарованості студентської молоді” проаналізовано психологічні та педагогічні підходи до вирішення проблеми визначення, розвитку і актуалізації творчого потенціалу обдарованості студентів вищих технічних навчальних закладів. У більшості сучасних психолого-педагогічних концепцій визнається, що креативність, творча обдарованість пов'язана з факторами біологічної природи (спадковість, задатки) та з соціальними впливами, які можуть сприяти або заважати розкриттю творчого потенціалу особистості.

Взаємообумовленість біологічних і соціальних факторів розвитку обдарованості дає можливість впливати саме через соціальні чинники на виявлення і розвиток творчої обдарованості, допомагати талановитій молоді визначати, розвивати та актуалізовувати свої творчі можливості. Адже, як вказує Н.С.Лейтес, “не завжди обдарованість людини, що росте, в звичайних умовах навчання сама собою дозріває і розквітає. Є категорія дітей, чий, ніби “дрімаючий”, інтелект потребує активної стимуляції, внутрішні сили якого потрібно власне пробудити” (1996).

Виходячи з нагальних потреб масової професійної підготовки творчих науково-технічних спеціалістів, нами визначено особистісний, визначально-актуалізуючий підхід у вивченні та розвитку творчої обдарованості студентів ВТНЗ.

Пропонуються наступні ключові положення цього підходу:

Особистісний, визначально-актуалізуючий підхід базується на цілісному психологічному уявленні про творчу особистість студента як систему певних психологічних властивостей, що визначаються, розвиваються і актуалізуються у професійній підготовці та діяльності.

Необхідною складовою особистісного, визначально-актуалізуючого підходу є розробка та використання комплексу методів визначення, вивчення, усвідомлення творчого потенціалу особистості молодої людини. Це передбачає, передусім, виявлення особливостей обдарованого студента як суб'єкта творчості, визнання його суб'єктивного досвіду творчості як основи професійної підготовки і діяльності в сфері науки і техніки. Даний підхід забезпечує таке визначення індивідуально- та соціально-психологічних властивостей особистості на найвищому рівні її прояву, яке дає змогу прогнозувати творчі досягнення студентів, виявляти та запобігати втрати їх творчого потенціалу, надавати юнакам адекватну допомогу у здійсненні креативного розвитку у навчанні та творчій професійній діяльності.

Оскільки обдарованість може не виявлятися в очевидних для суспільства досягненнях, то вона може бути латентною, тобто прихованою від самої людини та її оточення, через що складовими означеного підходу є актуалізація та самоактуалізація творчої обдарованості, переведення її з потенційного в реальний, актуальний стан та подальший розвиток і використання. Особистісний, визначально-актуалізуючий підхід передбачає вибір для кожного здібного студента відповідних до його обдарованості форм, методів і засобів реалізації творчого потенціалу.

Особистісний, визначально-актуалізуючий підхід має бути представлений, реалізований у меті, змісті, методах, загалом, у програмах навчально-виховної роботи сучасної вищої технічної школи з творчо обдарованою молоддю, які надають цій роботі масового характеру.

Дослідження в галузі психології обдарованості свідчать про залежність розвитку творчої обдарованості людини старшого юнацького віку від умов вузівського навчання й виховання. В цих умовах особистість студента виступає, як правило, об'єктом, на який впливають зовнішні педагогічні фактори - стандартизований зміст навчальних програм, рутинний характер навчально-виховного процесу, стереотипні дії викладацького складу, усталені форми і методи професійної підготовки. Проте, майбутній інженер має бути передусім суб'єктом творення і самотворення, оскільки є активним діячем, ініціатором свого особистісного становлення та професійної діяльності. Як зазначає В.О. Татенко, “активність самотворення - онтологічна ознака людського буття” (1998).

У третьому підрозділі “Структурно-функціональна модель творчої обдарованості особистості студентів вищого технічного навчального закладу”, на основі особистісного, визначально-актуалізуючого підходу запропоновано й обґрунтовано модель творчої обдарованості студентів вищих технічних навчальних закладів, структура і функції її компонентів. Вона виступає орієнтиром для проведення констатувального експерименту з визначення рівня прояву компонентів творчої обдарованості та формувального експерименту з перевірки запропонованої далі психолого-педагогічної програми розвитку і актуалізації творчої обдарованості студентів ВТНЗ.

У побудові структурно-функціональної моделі ми спиралися на:

1) концепцію виховання творчої особистості, запропоновану академіком В.О. Моляко внаслідок проведеного ним тривалого психологічного дослідження конструкторської діяльності інженерів та конструктивно-технічної творчості учнівської молоді;

2) концепції творчої обдарованості Д.Б. Богоявленської, Н.С. Лейтеса, О.М. Матюшкіна, Дж. Рензуллі, Б.М. Теплова, В.Д. Шадрікова та ін.;

3) сучасні тенденції фундаменталізації, гуманізації і гуманітаризації професійної підготовки інженерних кадрів, що реалізуються у вітчизняній та зарубіжній вищій школі;

4) положення про загальні та спеціальні здібності як основу обдарованості, сформульовані К.К. Платоновим, Б.М. Тепловим, В.Д.Шадріковим та ін.;

5) специфіку професійної підготовки студентів у вищих технічних навчальних закладах, яка передбачає врахування комплексу спеціальних видів, компонентів, функцій творчої обдарованості у різних сферах професійної інженерної діяльності.

Дана модель складається з компонентів трьох рівнів, які тісно пов'язані та взаємодіють між собою, впливаючи один на одний. На першому рівні, згідно дихотомічному принципу, виділяються два загальні компоненти - науково-технічна та гуманітарна обдарованість. Ці складові конкретизовані через наступні чотири компоненти: дослідницько-проектна, інноваційно-технологічна, соціально-психологічна та духовна обдарованість. Подані чотири компоненти розподіляються на наступні дев'ять, в яких сконцентровано сформульовані на вищому рівні загальні та спеціальні здібності майбутнього інженера:

дослідницька обдарованість описується такими характеристиками: потреба у нових відомостях в галузі науки і техніки; здатність до пізнання, дослідження, відкриття нових фактів в галузі інженерної діяльності; сприйнятливість до невідповідностей, протиріч, розходжень між наявними технічними можливостями і новими науковими ідеями; здатність цілеспрямовано досліджувати, вивчати важливі науково-технічні проблеми; почуття терпимості до неясності і невизначеності на початку і в процесі науково-технічної діяльності;

проектно-конструкторська обдарованість представлена наступними якостями: інтерес до створення нових проектів і конструювання оригінальних технічних об'єктів; усвідомлення перспективних науково-технічних проблем, розробок, проектів у визначеній галузі інженерної практики; здатність до формування конструкторського задуму у технічних образах і поняттях; здібності до побудови конструкторського проекту нового технічного пристрою; почуття відповідальності при виконанні наукових, технічних завдань;

інноваційна обдарованість забезпечується наступними якостями: потреба у створенні і впровадженні новацій, які породжують значущі зміни в технічній практиці; пошук нових інженерних рішень проблеми або задачі, які можуть бути втілені у виробництво; планомірність у роботі по впровадженню інновацій; отримання нових позитивних результатів в ході виконання інноваційної діяльності; почуття задоволення від впровадження нових науково-технічних ідей;

технологічна обдарованість характеризується: прагненням до технологічного опрацювання наукових, технічних ідей; застосуванням наявного технологічного досвіду при виконанні творчих інженерних задач; цілеспрямованим технологічним втіленням науково-технічних задумів у виробництво; виконанням поставленого технологічного завдання від початку до кінця; почуттям професійного задоволення від ефективного технологічного втілення задуму, проекту у конкретному виробничому продукті;

комунікативна обдарованість виявляється у: потребі в спілкуванні з колегами; здатності до пошуку та отримання нової наукової, технічної інформації; здатності правильно розуміти колег, партнерів по інженерній діяльності, з'ясовувати чинники їх поведінки, входити в їх становище; здатності до виступу з грамотним науковим, технічним повідомленням, доповіддю, лекціями перед вченими та інженерами; тактовному, інтелігентному ставленні до партнерів зі спілкування, увазі до їх інтересів, здатності до співпереживання;

організаційна обдарованість характеризується: бажанням стати лідером, організатором творчої інженерної роботи; володінням методами самоорганізації та організації колективної інженерної діяльності; схильністю до прийняття колективних технічних рішень; здатністю до організації творчої взаємодії у групі колег, налагодження ділового співробітництва між її членами; відповідальністю за результати спільної інженерної діяльності;

світоглядна обдарованість виявляється через: прагнення до філософського осмислення фактів, до формування наукового і технічного світогляду; спроможність до ведення безперервних творчих науково-технічних пошуків; здатність до прогнозування науково-технічного поступу на основі встановлення закономірностей буття; перевірку істинності власних і чужих науково-технічних ідей; любов до істини;

етична обдарованість представлена такими якостями, як: бажання приносити добро, користь людям і суспільству своєю інженерною працею; інтерес до моральних засад життя людей і власної наукової, технічної творчості; схильність до дотримання норм моралі у науково-технічній, інженерній діяльності; прагнення досягати нових результатів інженерної діяльності, що покращують, гуманізують життя людей; почуття гуманізму та доброти при виконанні професійної інженерної діяльності. Запропоновану структурно-функціональну модель творчої обдарованості передбачено апробувати в ході констатувального експерименту, зокрема, в плані визначення ступеня прояву і поширеності її компонентів у студентів ВТНЗ.

Рис. 1. Структурно-функціональна модель творчої обдарованості студентів вищих технічних навчальних закладів

У другому розділі „Експериментальне визначення проявів творчої обдарованості студентів вищого технічного навчального закладу” запропоновано процедуру і методику комплексного визначення розвинутості і поширеності зазначених компонентів творчої обдарованості у студентів ВТНЗ. Наведено результати констатувального експерименту з визначення прояву зазначених компонентів творчої обдарованості у студентської молоді.

У першому підрозділі “Процедура і методика комплексного визначення розвинутості творчої обдарованості у студентів” обґрунтовується склад і послідовність використання методичного інструментарію для визначення прояву виділених компонентів обдарованості у студентів ВТНЗ.

Процедура констатувального експерименту передбачає використання суб'єктивних і об'єктивних методів на п'яти етапах визначення рівнів прояву компонентів творчої обдарованості.

Це такі етапи, як:

а) пілотажне анкетування,

б) суб'єктивне самооцінювання студентами наявності в них виділених компонентів обдарованості за авторським опитувальником,

в) суб'єктивне оцінювання експертами-педагогами та старостами студентських груп ступеня наявності компонентів обдарованості у тих же самих студентів,

г) об'єктивне визначення рівня прояву компонентів обдарованості у тих же самих студентів за допомогою комплексу об'єктивних методів,

д) порівняльний аналіз і узагальнення даних щодо прояву і поширеності вказаних компонентів обдарованості у студентів.

На першому етапі використовувалася пілотажна анкета, яка складалася з 22 запитань, спрямованих на визначення ступеня визнання студентами себе творчо обдарованою особистістю, на з'ясування вірогідності розкриття своєї обдарованості у вищому навчальному закладі, виявлення бажання розвивати свої здібності, визначення ставлення студентів до себе як до обдарованих особистостей, розуміння чинників розкриття або гальмування свого творчого потенціалу в умовах професійної підготовки.

На другому етапі визначався ступінь прояву у студентів зазначених вище дев'яти компонентів творчої обдарованості за допомогою авторського опитувальника. Опитувальник включав 45 запитань, спрямованих на суб'єктивне самооцінювання студентами наявного у них ступеня прояву даних компонентів творчої обдарованості.

На третьому етапі проводилося експертне оцінювання педагогами та старостами студентських груп ступеня прояву дев'яти компонентів обдарованості у тих же самих студентів на основі використання того ж самого авторського опитувальника. Експертами виступали викладачі-предметники, керівники курсових і дипломних проектів, а також старости навчальних груп, які пройшли спеціальну підготовку як експерти.

На четвертому етапі констатувального експерименту здійснювалася об'єктивна оцінка прояву компонентів творчої обдарованості у студентів на основі стандартизованих тестів, опитувальників та інших методів. Ці методи підбиралися на засадах визначення їх очевидної валідності, ступінь якої визначався автором на основі врахування як власного досвіду, так і досвіду спеціалістів. Оскільки не всі із зазначених методик розраховані на спеціальне виявлення обдарованості, то для нас критерієм віднесення студентів до числа обдарованих за відповідними показниками (шкалами) даних методик виступає їх прояв у піддослідних на найвищому рівні серед запропонованими методиками рівнів оцінювання. В цьому плані ми використовували той самий підхід, що і в інтелектуальних тестах та тестах на креативність, за якими до числа обдарованих відносяться піддослідні, котрі демонструють вищий рівень прояву досліджуваних якостей. У таблиці 1 наведено комплекс об'єктивних методів визначення рівнів прояву у студентів вищого технічного закладу 9 компонентів творчої обдарованості.

Таблиця 1. Методика комплексного визначення рівнів прояву компонентів творчої обдарованості студентів вищого технічного навчального закладу

Компоненти обдарованості	Методи дослідження
І. Дослідницька	1.Задачі, запропоновані Д.Б.Богоявленською (методика “Креативне поле”). 2.Визначення типу мислення “Права чи ліва півкуля”. 3.Тест Беннета “Оцінка рівня розвитку технічного мислення”. 4.Тест зростаючої складності Дж. Равена.
ІІ. Проектно-конструкторська	5.Методика “Невербальна креативність” Е. Торренса. 6.Творче завдання на проектування та виготовлення предмету із дотриманням певних умов та правил. 7.Моделювання творчих ситуацій.
ІІІ. Інноваційна	8.Аналіз результатів розв'язання творчого завдання. 9.Моделювання (вправа “Патентне бюро”).
IV. Технологічна	10.Діагностична бесіда із керівниками навчально-виробничої практики студентів. 11.Аналіз результатів виконаного творчого завдання.
V. Комунікативна	12.Дослідження комунікативних і організаційних здібностей за методикою Б.О. Федоришина і В.В. Синявського (КОС). 13.Тест віддалених асоціацій С. Мєднік на вербальну креативність.
VI. Організаційна	14. Дослідження комунікативних і організаційних здібностей за методикою Б.О. Федоришина і В.В. Синявського (КОС).
VII. Світоглядна	15.Бесіда з визначення світогляду студента. 16.Аналіз суджень студента щодо власного майбутнього професійного буття. 17.Методика “Ціннісні орієнтації” М. Рокича.
VIII. Етична	18.Методика діагностики рівня емпатійних здібностей (В.В. Бойко). 19.Методика “Моральна свідомість” Л. Колберга.
IX. Естетична	20.Аналіз результатів творчого завдання. 21.Тестові завдання 22.Моделювання (вправа “Патентне бюро”)

На п'ятому етапі проводилися зіставлення суб'єктивних і об'єктивних даних щодо наявності прояву компонентів обдарованості у студентів, підрахунок кореляційних зв'язків та узагальнення результатів констатувального експерименту.

У другому підрозділі “Експериментальне визначення прояву компонентів творчої обдарованості особистості студентів вищого технічного навчального закладу” наведені результати констатувального експерименту, здобуті на кожному з його етапів.

У констатувальному експерименті взяло участь 312 чоловік, серед них: 130 студентів Тернопільського державного технічного університету ім. Івана Пулюя, 58 студентів Національного університету “Львівська політехніка”, 46 студентів спеціальності “Комп'ютерні системи” Тернопільського державного економічного університету, 44 студенти спеціальності “Інженерна комп'ютерна графіка” Тернопільського державного педагогічного університету імені В.Гнатюка, а також 34 викладачі технічних та гуманітарних дисциплін, керівники навчально-виробничих практик та курсових і дипломних проектів. У дослідженні брали участь студенти третього - п'ятого років денної форми навчання.

Проведене на першому етапі пілотажне анкетування засвідчило, що 50% студентів визнають наявність у себе творчих обдарувань. Переважна частина студентів (73%) вищих технічних навчальних закладів вірять у реальність розкриття своїх задатків, мають бажання розвивати свої творчі здібності, проте вказують на несприятливі умови для розвитку та актуалізації своїх обдарувань у вищому навчальному закладі.

Отримані на другому етапі за допомогою авторського опитувальника результати самооцінювання студентами ступеня наявності у них компонентів обдарованості наведені у таблиці 2. Прояв обдарованості було поділено на 4 рівні:

1) потенційний (нульовий),

2) низький,

3) середній,

4) високий. До власне творчо обдарованих ми відносили студентів, які належать до четвертого, високого рівня прояву (виділено напівжирними шрифтом).

В цій же таблиці наведено також результати третього етапу констатувального експерименту, тобто експертні оцінки педагогами прояву компонентів обдарованості у студентів (за тими ж чотирма рівнями, що і на другому етапі). В таблиці подано коефіцієнти кореляційних зв'язків (r_xy) між середньогруповими значеннями самооцінки студентів та експертної оцінки викладачів по компонентах обдарованості за допомогою коефіцієнта кореляції Пірсона.



Таблиця 2. Результати діагностики компонентів творчої обдарованості за допомогою авторського опитувальника

Компоненти обдарованості	Самооцінка студентів, %	Експертна оцінка студентів, %	rxy
Рівні	1	2	3	4	1	2	3	4
1. Дослідницька	7	54	32	7	4	53	38	5	0,46
2. Проектно-конструкторська	32	44	13	11	42	30	21	7	0,76
3. Інноваційна	18	59	16	7	22	49	23	6	0,43
4. Технологічна	23	54	18	5	31	50	14	5	0,71
5. Комунікативна	5	47	38	10	8	33	48	11	0,34
6. Організаційна	4	49	44	5	14	40	39	7	0,38
7. Світоглядна	21	23	42	14	27	35	29	9	0,27
8. Етична	3	48	40	9	4	26	60	10	0,55
9. Естетична	10	53	31	6	12	47	36	5	0,68

Показово те, що за авторським опитувальником на другому і третьому етапах отримані дані щодо проявів обдарованості, які кореспондують з відомими у психології творчої обдарованості оцінками, за якими до числа обдарованих відноситься від 2% до 20% усієї людської популяції. Це свідчить про достовірність обраного методу суб'єктивної оцінки обдарованості студентів. Разом з тим, ми вважаємо прояв творчої обдарованості у середовищі студентів ВТНЗ більш масовим явищем, ніж у загальній людській популяції, оскільки при вступі до нього відбувається природний (за інтересами і здібностями, на основі яких майбутні студенти визначають свій вибір) та штучний (конкурсна ситуація) відбір здібних абітурієнтів.

З іншого боку, наявність 9 видів компонентів творчої обдарованості теоретично значно розширює очікувану кількість обдарованих студентів, оскільки збільшується перелік видів обдарованості як основа системи відліку. При підрахунку загального числа обдарованих студентів, на основі їх суб'єктивної самооцінки та об'єктивної оцінки обдарованості, ми враховували ту обставину, що одному студенту може бути властива як одна (моно), так і декілька видів (полі) обдарованості (максимум 9 - за числом обраних компонентів творчої обдарованості).

У зв'язку з цим, за суб'єктивними самооцінками студентів 41,5% з них є монообдарованими, 10,7% - двообдарованими, 7% - триобдарованими в усьому діапазоні з 9 компонентів обдарованості і ці групи не пересікаються. Тобто 59,2% студентів визначили себе обдарованими, 40,8% студентів не визнали в себе прояву творчої обдарованості. За експертними оцінками педагогів і старост 47% студентів відзначено обдарованими, з поміж них: 32,5% - з одним видом обдарованості, 8,9% - з двома, 5,6% - з трьома. Коефіцієнти кореляції, наведені в таблиці 2, дають підстави вважати, що експерти-педагоги і старости студентських груп оцінюють наявність у студентів зазначених видів обдарованості приблизно на тому ж самому рівні, але виявляють при цьому більшу вимогливість і критичність.

Результати четвертого етапу експериментального дослідження прояву компонентів обдарованості з використанням об'єктивних методів свідчать про те, що ці компоненти виявляються у студентів наступним чином:

а) дослідницька обдарованість - 6%;

б) проектно-конструкторська обдарованість - 9%;

в) інноваційна обдарованість - 6,5%;

г) технологічна обдарованість - 7%;

д) комунікативна обдарованість - 8%;

е) організаційна обдарованість - 5%;

є) світоглядна обдарованість - 11%;

ж) естетична обдарованість - 5%;

з) етична обдарованість - 12% студентів

За об'єктивними методиками 25,8% студентів належать до числа монообдарованих, 8,2% - двообдарованих, 3,7% - триобдарованих, що в сумі дає 37,7% студентів, які можуть бути віднесені до числа обдарованих. А 62,3% студентів за прийнятими оцінками не можуть відноситися до їх числа.

Кількісні показники, отримані за допомогою комплексу об'єктивних методик свідчать про те, що прояв компонентів творчої обдарованості виявився дещо нижчим, ніж за результатами суб'єктивної самооцінки і експертних оцінок за авторським опитувальником. Хоча ці суб'єктивні та об'єктивні оцінки є відносними, вони свідчать про те, що до числа обдарованих може бути віднесена значна частина студентів (орієнтовно від третини до половини студентів вищого технічного навчального закладу).

У третьому підрозділі “Аналіз і узагальнення результатів констатувального експерименту” проведено зіставлення суб'єктивних і об'єктивних даних, яке свідчить про наступне:

- суб'єктивні самооцінки та експертні оцінки прояву компонентів обдарованості перевищують у 1,5 і 1,25 рази (на 57% і 25% відповідно) об'єктивні оцінки, що свідчить про наявність суб'єктивної готовності студентів виступати в умовах професійної підготовки в якості обдарованих особистостей;

- прояв у студентів різних компонентів обдарованості і за суб'єктивними, і за об'єктивними оцінками не можна визнати рівномірним, що дає різні підстави для їх використання у професійній підготовці;

- суб'єктивні і об'єктивні показники прояву компонентів обдарованості дозволяють визначити базові здібності, обдарування особистості студентів, як природну основу для покращення їх професійної підготовки, накреслити “зону перспективного розвитку” особистості майбутніх інженерів.

Отримані результати комплексної діагностики рівнів прояву компонентів творчої обдарованості свідчать про необхідність створення і апробування спеціальної психолого-педагогічної програми розвитку та актуалізації творчих здібностей студентів.

У третьому розділі „Формувальний експеримент з розвитку і актуалізації творчої обдарованості студентів вищого технічного навчального закладу” викладено зміст психолого-педагогічної програми розвитку та актуалізації творчої обдарованості студентів вищих технічних навчальних закладів, проведено перевірку її ефективності, розглянуто результати формувального експерименту та обґрунтовано методичні рекомендації з їх впровадження у практику професійної підготовки студентів ВТНЗ.

У першому підрозділі “Психолого-педагогічна програма розвитку і актуалізації творчої обдарованості студентів та її втілення в умовах професійної підготовки у вищому технічному навчальному закладі” запропоновано програму стимулювання, розвитку і реалізації творчої обдарованості у студентів.

Психолого-педагогічна програма передбачає теоретичний та практичний напрями роботи зі студентами, які здійснено автором у формувальному експерименті.

Теоретичний напрям формувального експерименту передбачав проведення авторського спецкурсу “Творчість - стратегія життя”, обсягом 8 лекцій за темами: “Структурно-функціональна модель успішного спеціаліста як творчої особистості”, “Творчість. Творче мислення. Спонуки до творчості”, “Інтелект і креативність”, “Творча особистість та її життєві цілі”, “Життєва стратегія творчої особистості”, “Творчість геніальних людей”, “Методи і прийоми розвитку творчої особистості”. Ці лекції були спрямовані на визначення, розвиток і актуалізацію усіх компонентів творчої обдарованості студентів.

Практичний напрям включав апробацію авторського тренінгу з розвитку творчості „Розкриття потенційних здібностей особистості та їх розвиток”, який включав 10 занять тривалістю 2-3 години кожне, в ході якого використовувалися різноманітні форми активного впливу на розвиток компонентів творчої обдарованості (моделювання творчих ситуацій, рольові ігри, методи стимуляції творчої діяльності особистості: “Мозкова атака”, “Синектика”, “КАРУС”, “АРВЗ”, “Морфологічний аналіз”, “Метод гірлянд асоціацій”, “Діалог Сократа”, “Діалог Дон Кіхота і Санчо Панси”, “Метод Едісона”), прийоми створення утруднених умов В.О. Моляко (часових обмежень, несподіваних заборон, інформаційної недостатності, ситуативної драматизації).

Практичний напрям включав: проведення олімпіад з психології, які спрямовані на стимуляцію і розвиток складових гуманітарної обдарованості; введення нестандартних, інноваційних форм проведення занять (“КВК”, круглий стіл, диспути, діалогічні лекції, рольові ігри); психологічну просвіту з проблем обдарованості; активне соціально-психологічне навчання (тренінг), спрямоване розвиток всіх дев'ять компонентів творчої обдарованості; складання та реалізацію індивідуальних програм професійного зростання, зорієнтованих на розвиток науково-технічної творчості; керований груповий самоаналіз, спрямований на розвиток комунікативної та управлінської обдарованості; застосування методів творчих технічних рішень, зорієнтованих на розвиток науково-технічної обдарованості; розвиток гуманних цінностей особистості, шляхом залучення до волонтерської діяльності, прищеплення любові до науково-технічної, гуманітарної творчості; індивідуальна творча робота, ведення щоденників, самозвітів про творчі досягнення.

Психологічними механізмами визначення, розвитку і актуалізації зазначених компонентів обдарованості виступають - акмеологічна мотивація, засвоєння (інтеріоризація), рефлексія, самовираження (екстеріоризація), емоційне підкріплення успіхів в роботі за програмою.

У другому підрозділі “Аналіз результатів формувального експерименту” проаналізовано результати запровадження психолого-педагогічної програми стимулювання, розвитку й актуалізації творчої обдарованості у студентів, що дозволило зробити висновок про позитивні зрушення у розвитку усіх дев'яти компонентів творчої обдарованості в експериментальній групі, на що вказують результати повторного проведення авторського опитувальника (самооцінювання студентів) та комплексу об'єктивних методів.

За даними проведення авторського опитувальника після формувального експерименту 33,8% студентів виявилися монообдарованими і з'явилася численна група поліобдарованих студентів, серед яких: 24,6% студентам стали властиві 2 види, 18,5% - 3 види, 3,1% - 4 види, 2,3% - 5 видів творчої обдарованості. Наявність творчої обдарованості визнали у себе 82,3% студентів. За комплексом об'єктивних методів виявлено 27,8% монообдарованих студентів, 14% - двообдарованих, 9,2% - триобдарованих, 2,6% - чотири обдарованих, тобто усього визначено 53,6% обдарованих студентів, а необдарованих - 46,4%.

У контрольній групі за суб'єктивними і об'єктивними методами не виявлено помітних зрушень у прояві зазначених компонентів творчої обдарованості за цей же період.

За допомогою методу вторинної математичної статистики ксі-критерія (ч²) виявлений позитивний вплив формувального експерименту на розвиток таких компонентів обдарованості, як:

1) комунікативна: ч²=19,2, при ймовірності допустимої помилки p=0,05;

2) етична: ч²=17,3 (р=0,001);

3) управлінська: ч²=11,4 (р=0,01);

4) інноваційна: ч²=7,6 (р=0,05);

5) технологічна: ч²=5 (р=0,05);

6) естетична ч²=4,7 (р=0,001);

7) світоглядна: ч²=3,4 при р=0,05;

8) проектно-конструкторська: ч²=3,3 при р=0,05;

9) дослідницька: ч²=3,1 (р=0,001).

Психологічні умови значного підвищення рівня прояву:

а) комунікативного компоненту обдарованості (на 13%) пов'язані із застосуванням тренінгових вправ, під час проведення яких використовувалися вербальні і невербальні засоби спілкування і співпраці;

б) етичного компоненту обдарованості (на 12%) спричинені дотриманням правил роботи в тренінговій групі, формуванням розуміння і поваги учасників тренінгу один до одного, активізацією механізмів співпереживання;

в) управлінського компоненту обдарованості (на 11%) пов'язані з розвитком здатності до самоорганізації у пошуках творчого вирішення завдань та позитивним регресивним зв'язком з інноваційною обдарованістю.

Менш помітні зрушення у розвитку:

а) світоглядного компоненту обдарованості (на 5%) зумовлені слабкою спроможністю до творчих науково-технічних пошуків,

б) естетичного (на 6%)

в) проектно-конструкторського (4%) компонентів пов'язані взаємозумовленістю між ними у дизайнерській діяльності, їх тісним позитивним регресивним зв'язком.;

г) дослідницького компоненту обдарованості (на 4%) пояснюються недостатніми вміннями цілеспрямовано досліджувати, вивчати важливі науково-технічні проблеми; д) інноваційного та технологічного компонентів обдарованості (на 6% обидва) визначаються використанням більш алгоритмізованих, а не творчих методів пошуку вирішення технічних завдань.

Більш високий розвиток проектно-контрукторської та технологічної обдарованості забезпечується безпосереднім введенням студента у практику конструкторської діяльності під керівництвом досвідчених педагогів, раціоналізаторів, винахідників ВНЗ.

Завдяки застосуванню регресивного аналізу виявлені позитивні взаємозалежності між такими компонентами обдарованості, як управлінський і інноваційний (r=0,23), комунікативний і дослідницький (r=0,51), 3) проектно-конструкторський і естетичний (r=0,6). Тому потрібно застосовувати психолого-педагогічні засоби, спрямовані на активізацію не тільки окремих, скільки вказаних об'єднань компонентів обдарованості студентів.

У третьому підрозділі “Обґрунтування методичних рекомендацій викладачам та практичним психологам щодо визначення, розвитку та актуалізації творчої обдарованості студентів вищої технічної школи” запропоновані методичні поради педагогічним працівникам ВТНЗ, що передбачають:

1) врахування індивідуальних особливостей обдарованості кожного студента;

2) застосування суб'єктивних і об'єктивних методів визначення визначення проявів творчого потенціалу обдарованості майбутніх інженерів;

3) застосування психолого-педагогічної програми з визначення, розвитку і актуалізації творчої обдарованості;

4) здійснення психолого-педагогічного супроводу процесу визначення, розвитку і актуалізації творчої обдарованості студентів.



ВИСНОВКИ

Узагальнення отриманих результатів дисертаційного дослідження дало можливість сформулювати загальні висновки:

1. Під творчою обдарованістю студентів ВТНЗ розуміється якісно своєрідне поєднання особистісних здібностей, від якого залежить можливість досягнення значного успіху в інженерній діяльності майбутніх спеціалістів у галузі науки і техніки. Обдарованість визначає високу ймовірність розвитку й актуалізації життєво та професійно значущих творчих якостей особистості на найвищому рівні, досягнення успіху в навчальній та професійній діяльності, проте передбачає створення сприятливих соціальних та психологічних умов для визначення, актуалізації властивого для неї творчого потенціалу.

В якості методологічного підходу до вивчення і розвитку творчої обдарованості студентів вищих технічних навчальних закладів виділено особистісний, визначально-актуалізуючий підхід, який зорієнтований на розкриття та актуалізацію творчого потенціалу особистості майбутнього інженера в умовах професійної підготовки.

2. На основі узагальнення існуючих концепцій розвитку творчої особистості, сучасних тенденцій фундаменталізації та гуманітаризації інженерної освіти, положень про роль загальних і спеціальних здібностей, обдарованості, запропоновано структурно-функціональну модель творчої обдарованості студентів вищого технічного закладу, яка включає два основні та дев'ять складових компонентів: науково-технічний (дослідницька, проектно-конструкторська, інноваційна, технологічна складові) та гуманітарний (комунікативна, організаційна, світоглядна, естетична, етична складові). Структурно-функціональна модель виступає як вихідна для подальшого екпериментального дослідження прояву компонентів творчої обдарованості

3. Розроблено процедуру та комплексну методику експериментального визначення прояву компонентів творчої обдарованості студентів у процесі професійної підготовки у вищій технічній школі.

3.1. Пілотажне анкетування засвідчило, що 50% студентів визнають наявність у себе творчих здібностей та обдарувань, а 73% студентів вірять у реальність розкриття своїх задатків та мають бажання розвивати свої здібності.

3.2. Результати самоцінювання, проведеного за допомогою авторського опитувальника, свідчать про наявність творчої обдарованості у 59,2% студентів. Показники експертного оцінювання педагогами прояву компонентів творчої обдарованості у студентів корелюють з результатами самооцінки студентів, але більш критичні - до числа обдарованих ними віднесені 47% студентів..

3.3. Об'єктивна діагностика прояву компонентів обдарованості у студентів вищого технічного навчального закладу показала, що прояв цих компонентів творчої обдарованості у студентів дещо нижчий, ніж суб'єктивне самооцінювання за авторським опитувальником. За допомогою об'єктивних методів визначено 37,7% обдарованих студентів.

Подані результати засвідчують, що у студентів існує значна суб'єктивна готовність виступати у професійній підготовці в якості обдарованих особистостей, яка перевищує їх об'єктивне визнання в якості обдарованих.

4. Запропонована психолого-педагогічна програма визначення, розвитку та актуалізації творчої обдарованості студентів вищого технічного навчального закладу, яка містить у собі теоретичну та практичну частину. До теоретичної частини включений спецкурс “Творчість - стратегія життя”. Практична частина включає різні форми активного впливу на визначення, розвиток і актуалізацію творчої обдарованості особистості студента (моделювання творчих ситуацій, рольові ігри, методи стимуляції, актуалізації творчої діяльності: “Мозковий штурм”, “Синектика”, “КАРУС”, “АРВЗ”, “Морфологічний аналіз”, “Метод гірлянд асоціацій” тощо).

Теоретичні і практичні методи програми спрямовані на стимулювання, розвиток і актуалізацію усіх компонентів творчої обдарованості на основі механізмів акмеологічної мотивації, інтеріоризації, екстеріоризації, емоційного закріплення успіхів у засвоєнні програм.

Після формувального експерименту за суб'єктивними оцінками до числа обдарованих стали себе відносити 82,3% студентів, а за об'єктивними оцінками їх стало 53,6%, що значно більше, ніж їх було на етапі констатувального експерименту (відповідно, на 39% і 42,2%). Можна стверджувати, що запропонована програма забезпечує можливість визначення, розвитку та актуалізації творчого потенціалу особистості студентів у більш масовому масштабі, ніж це робиться зараз. Завдяки подібним програмам ВТНЗ можуть перетворитись у реально діючу систему підсилення творчого потенціалу обдарованості студентської молоді.

За результатами дослідження складені методичні рекомендації для викладачів та практичних психологів щодо розвитку творчої обдарованості студентів вищої технічної школи, які передбачають: врахування індивідуальних особливостей обдарованості кожного студента, застосування методів визначення та актуалізації творчого потенціалу студентів на основі впровадження комплексної психолого-педагогічної програми розвитку творчої обдарованості.

Подальше дослідження проблеми передбачає розробку нових технологій діагностики і розвитку творчої обдарованості студентів вищих навчальних закладів з урахуванням їх індивідуальних особливостей, віку, курсу навчання, спеціалізації професійної підготовки.

...