Психологічні умови формування технічного мислення в учнів 1-4 класів у позаурочній роботі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ХІМЧУК ЛІЛІАНА ІВАНІВНА

УДК 159.955.004.54:373.3 „3752”

ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ТЕХНІЧНОГО МИСЛЕННЯ В УЧНІВ 1-4 КЛАСІВ У ПОЗАУРОЧНІЙ РОБОТІ

19.00.07 - „Педагогічна та вікова психологія”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, м. Київ.

Науковий керівник:

доктор психологічних наук, професор

Кульчицька Олена Іполитівна,

Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, м. Київ, провідний науковий співробітник відділу педагогічних технологій неперервної професійної освіти.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор

Мойсеєнко Лідія Анатоліївна,

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, професор кафедри вищої математики;

кандидат психологічних наук, доцент

Музика Олена Оксентівна,

Житомирський державний університет імені Івана Франка, доцент кафедри соціальної і практичної психології.

Провідна установа: Інститут психології імені Г.С. Костюка АПН України, лабораторія психології творчості, м. Київ.

Захист відбудеться 8 червня 2007 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.451.02 в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5 поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9.

Автореферат розісланий „__” травня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Е.О. Помиткін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

психологічний формування технічне мислення

Актуальність і доцільність дослідження. Сучасний розвиток України, соціально-економічні перетворення в ній, процеси глобалізації та інформатизації суспільства визначають нові напрями і пріоритети освітньої галузі. У законі України „Про освіту”, Державній програмі „Вчитель” підкреслюється необхідність інтелектуального і духовного збагачення учнів, підвищення рівня освіти, постійного оновлення загальноосвітніх знань.

Молодший шкільний вік є одним з важливих періодів у становленні технічно грамотної особистості. На цьому віковому етапі відбуваються значні зрушення у пізнавальній діяльності, закладаються основи мислення, уміння самостійно підходити до розв'язання різних задач у навчальній і трудовій діяльності. Будь-які намагання сформувати мислення, зокрема, технічне, не можуть компенсувати у старшокласників того, що втрачено у молодшому шкільному віці.

Важливе місце у формуванні технічного мислення в учнів 1-4 класів займає позаурочна робота. Атмосфера позаурочної роботи - самостійність і, водночас, співтворчість учнів та педагогів - виховує у дітей розуміння власної самоцінності, викликає зацікавленість у спільних результатах та успішній діяльності. В умовах довіри, цікавої для дитини роботи в гуртку, який вона обрала за власною ініціативою, формується цілеспрямована особистість, котра знає свої можливості і у майбутньому буде на них спиратися.

На жаль, загальноосвітні навчальні заклади в наш час не приділяють достатньої уваги розвитку технічного мислення і технічних здібностей дітей: у більшості шкіл зникли гуртки технічної творчості, а центри дитячої творчості досить обмежені у кількості гуртків технічної спрямованості. З одного боку, це пов'язано з недостатньою увагою суспільства до проблеми розвитку технічного потенціалу держави, а з другого - слабкою матеріальною оснащеністю гуртків технічної творчості.

У 70-80-х роках минулого століття у фундаментальних психологічних дослідженнях розглядалися проблеми сутності технічного мислення (Т.В. Кудрявцев, Ю.М. Кулюткін, Б.М. Ломов, В.О. Моляко), підкреслювалася специфіка технічного мислення, яке включає „технічні судження” та „технічні умовиводи” (Б.Г. Ананьєв, П.І. Іванов), наголошувалося на його оперативно-пошуковому спрямуванні, на умінні застосовувати технічні знання для розв'язання задач у різноманітних умовах (Г.О. Балл, А.Ф. Есаулов, Г.С. Костюк, Ю.М. Кулюткін, Т.В. Тихомиров). У роботах П.І. Іванова, І.Я. Лернера, С.Д. Максименка, М.О. Скаткіна піднімаються питання застосування проблемного методу навчання для розвитку в учнів уміння вирішувати технічно-пошукові задачі. Низка досліджень присвячена проблемі розвитку творчості, інтересу до технічної діяльності (Н.І. Литвинова), механізмів творчості (А.В. Брушлінський, Г.С. Буш, О.М. Ігнатович, О.М. Матюшкін, Я.О. Пономарьов), профорієнтації на технічні професії (Н.А. Побірченко, В.В. Синявський, Є.В. Єгорова), трудового виховання (О.П. Хохліна), виховання у ПТНЗ (Л.О. Хомич), особистісно орієнтованого підходу у трудовій діяльності (І.П. Маноха, Н.Г. Ничкало, О.М. Отич, В.Г. Панок, Е.О. Помиткін), розвитку інтелектуальних здібностей учнів (В.Ф. Моргун, О.Є. Самойлов, М.Л. Смульсон), визначення особливостей та розробці способів ефективного розв'язання конструктивно-технічних задач (Н.О. Менчинська, Є.О. Мілерян, Л.А. Мойсеєнко, І.С. Якиманська, Б.М. Якобсон), сутності творчості у процесі розв'язання практичних технічних задач та технічного винахідництва (П.К. Енгельмейєр, Я.О. Пономарьов, П.М. Якобсон).

У наукових працях вчених доведено значення позаурочної роботи (Т.І. Сущенко) та орієнтації учнів у процесі навчання на технічну творчість (П.С. Перепелиця), застосування відповідного тренінгового навчання для розвитку творчих здібностей у технічній діяльності (В.О. Моляко), значення особистісних якостей у розв'язанні учнями технічних задач (В.В. Рибалка).

На сучасному етапі досліджуються вікові та соціально-психологічні аспекти мотивації творчої активності технічно обдарованих учнів (О.О. Музика, Р.О. Пономарьова), становлення творчої технічної обдарованості учнів (О.Л. Музика), особливості розвитку творчості дітей молодшого шкільного віку (О.І. Кульчицька).

Разом з тим, проблема формування технічного мислення учнів початкових класів в умовах шкільного навчання, особливо у позаурочний час, ще недостатньо розроблена у педагогічній та віковій психології.

Об'єктивна потреба і соціальна значущість розробки проблеми розвитку технічного мислення учнів на початкових етапах навчання, актуальність проблеми розвитку технічних здібностей учнів у позашкільних закладах освіти (центрах технічної творчості учнівської молоді, станціях юних техніків) та недостатня розробленість зазначеної проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: „Психологічні умови формування технічного мислення в учнів 1-4 класів у позаурочній роботі”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до теми науково-дослідної роботи відділу психології трудової і професійної підготовки Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України на 2002-2004 рр. „Розвиток психологічної культури учнівської молоді в системі неперервної професійної освіти”, РК №0102U000399. Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України, протокол № 6 від 27 травня 1999 р. та узгоджено у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні, протокол № 9 від 26 листопада 2002р.

Об'єкт дослідження - технічне мислення молодших школярів в умовах позаурочної роботи в школі і позашкільних навчальних закладах освіти.

Предмет дослідження - психологічні умови формування технічного мислення в учнів початкових класів на заняттях гуртків технічної творчості.

Мета дослідження полягає у визначенні психологічних умов формування технічного мислення учнів 1-4 класів у позаурочній роботі.

Гіпотеза дослідження складається з припущення, що формування технічного мислення в учнів початкових класів буде більш ефективним за умов реалізації науково обґрунтованого і цілеспрямованого тренінгового навчання, спрямованого на розвиток структурних компонентів технічного мислення учнів та врахування їх індивідуально-психологічних особливостей у позаурочній роботі.

Відповідно до мети і гіпотези дисертаційного дослідження були поставлені наступні завдання:

1. Теоретично проаналізувати проблему формування технічного мислення учнів початкових класів у позаурочній роботі.

2. Експериментально дослідити психологічні особливості прояву компонентів мисленнєвої діяльності учнів 1-4 класів у процесі розв'язування ними технічних задач.

3. Розробити та експериментально перевірити концептуальну модель формування технічного мислення учнів початкових класів у позаурочній роботі.

4. Обґрунтувати методичні рекомендації щодо впровадження у практику навчання концептуальної моделі формування технічного мислення учнів молодшого шкільного віку.

Методи дослідження. Для перевірки висунутої гіпотези та вирішення поставлених завдань використовувалися такі методи: теоретичні - аналіз, узагальнення та систематизація даних з проблеми; емпіричні - спостереження, бесіда, опитування, тестування, аналіз продуктів діяльності, констатувальний експеримент, що були використані з метою вивчення особливостей мисленнєвої діяльності учнів 1-4 класів у процесі розв'язування ними технічних задач; розвивальні - формувальний експеримент, за допомогою якого перевірялася концептуальна модель формування технічного мислення учнів 1-4 класів; обробки та інтерпретації - методи статистичної обробки даних, які використовувалися з метою кількісної та якісної інтерпретації й узагальнення результатів експерименту (пакет комп'ютерних програм STATISTICA 6.0).

Експериментальна база дослідження. В констатувальному експерименті, яке проводилося на базі Долинської районної станції юних техніків (СЮТ), Долинського навчально-виховного комплексу №2 Івано-Франківської області, Калуського центру науково-технічної творчості Івано-Франківської області, взяло участь 357 осіб - 278 учнів початкових класів, 34 особи батьків і 45 вчителів.

На формувальному етапі експериментального дослідження з використанням авторського мотиваційного тренінгу та елементів творчого тренінгу КАРУС (автор В.О.Моляко) взяло участь 120 учнів 1-4 класів, з яких 68 хлопчиків і 52 дівчинки. В експериментальні і контрольні групи увійшли по 60 учнів, з яких 34 хлопчики і 26 дівчаток в кожній групі.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

- вперше визначено структурні компоненти технічного мислення, специфічні

для учнів 1-4 класів;

- розроблено та експериментально перевірено концептуальну модель форму-

вання технічного мислення молодших школярів у позаурочній роботі;

- подальшого розвитку набули наукові уявлення про психологічні умови розвитку технічного мислення учнів початкових класів у позаурочній роботі в контексті проблеми наступності його розвитку на різних вікових етапах.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що: обгрунтовано комплекс методик діагностики рівня розвитку технічного мислення молодших школярів, розроблено та впроваджено методичні рекомендації педагогам і психологам загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів. Основні результати дослідження можуть бути використані практичними психологами загальноосвітніх шкіл та керівниками технічних гуртків для створення програм розвитку технічного мислення дітей молодшого шкільного віку.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічним обґрунтуванням вихідних положень дослідження; системним аналізом теоретичного й емпіричного матеріалу; використанням комплексу методів, адекватних об'єкту, предмету, меті і завданням дослідження; поєднанням якісного і кількісного аналізу отриманих емпіричних даних із застосуванням методів математичної статистики.

Апробація результатів дослідження здійснювалась у формі доповідей на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Творчий потенціал особистості: проблеми розвитку та реалізації” (м. Київ, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Творчість як засіб особистісного росту та гармонізації людських стосунків” (м. Житомир, 2005 р.); Регіональній науково-методичній конференції „Розвиток особистості молодших школярів у навчально-виховному процесі” (м. Івано-Франківськ, 2005 р.); на засіданнях кафедри теорії і методики початкового навчання Педагогічного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ, 2006 р.), на засіданнях відділу педагогічних технологій неперервної професійної освіти і відділу психології трудової та професійної підготовки Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (м. Київ, 2003-2006 рр.). Матеріали дослідження використовувалися під час проведення районного конкурсу „Вихователь року - 99” (наказ №143 від 8 червня 1999 р. відділу освіти Долинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області), форумах педагогічної та батьківської громадськості Природничо-математичного ліцею м. Долини Івано-Франківської області (2006 р.).

Розроблені навчально-методичні матеріали впроваджено у навчально-виховний процес Долинського загальноосвітнього навчального закладу І-ІІІ ступенів №5 Івано-Франківської області (довідка №19 від 20 вересня 2005 р.), Долинського загальноосвітнього навчального закладу І ступеня №8 - дитячого садка (довідка № 8 від 11 грудня 2005р.), Долинського загальноосвітнього навчального закладу І-ІІІ ступенів №7 Івано-Франківської області (довідка № 5 від 21 вересня 2005 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення та результати дисертаційного дослідження висвітлено у 8 одноосібних наукових працях, з них 4 статті у провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 навчально-методичні рекомендації, 3 статті у збірниках матеріалів конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (208 найменувань, з них 11 іноземною мовою), 7 додатків на 40 сторінках, 14 малюнків на 10 сторінках, 10 таблиць на 10 сторінках. Загальний обсяг роботи складає 230 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано доцільність і актуальність дослідження обраної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методи, розкрито практичне значення, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі дисертації "Теоретичний аналіз проблеми вивчення психологічних умов формування технічного мислення в учнів 1-4 класів у позаурочній роботі" міститься чотири підрозділи.

У першому підрозділі характеризується мислення, його структура і механізми.

На даний час існують різні підходи до визначення сутності мислення, його спрямованості та структури:

1) мислення є важливою функцією психіки, спрямованої на забезпечення адаптації людини до навколишнього середовища (Ж.Піаже);

2) мислення є специфічним по відношенню до інших психічних процесів - його завданням є вирішення проблем, задач, з якими зустрічається людина в процесі своєї життєдіяльності (П.Я. Гальперін, Н.О. Менчинська, С.Л. Рубінштейн);

3) мислення, будучи самостійною одиницею психіки, ґрунтується на сенсорно-когнітивних процесах (Дж. Андерсон, Д. Вайсберг, С. Рітчі, Дж. Стандінг);

4) мислення здійснюється завдяки системі мисленнєвих операцій, за допомогою яких вирішуються конкретні задачі (В.П. Зінченко, Г.С. Костюк, О.М. Матюшкін, С.Л. Рубінштейн);

5) мислення виступає як процес, що має діяльнісну структуру, яку утворюють певні компоненти (Г.С. Костюк, Т.В. Кудрявцев, О.М. Леонтьєв);

6) відповідно до типів професійної діяльності, існують специфічні види мислення: економічне, математичне, художнє, технічне та ін.

У цьому контексті набуває змістовної характеристики технічне мислення.

У другому підрозділі розкривається специфіка технічного мислення та стан розробки проблеми його формування у психолого-педагогічних дослідженнях. Проаналізовано наукові погляди вчених щодо структури технічного мислення (Т.В. Кудрявцев), особливостей технічних задач та розробки шляхів навчання ефективним способам рішення конструктивно-технічних задач (Ю.А. Концевий; Н.О. Менчинська; Є.О. Мілерян; І.С. Якиманська, П.М. Якобсон). Розглянуто особливості процесу вирішення технічних задач (А.Ф. Есаулов, В.О. Моляко, Я.О. Пономарьов, П.М. Якобсон), специфіку технічного винахідництва (П.К.Енгельмейєр), технічних здібностей (Е. де-Боно, Д.Б. Богоявленська, О.І. Кульчицька, Н.С. Лейтес, О.М. Матюшкін, В.О. Моляко, В.В. Рибалка, С.О. Сисоєва, Р. Стернберг).

У визначенні поняття „технічне мислення” ключовими є погляди Т.В. Кудрявцева, В.О. Моляко, О.К. Тихомирова, які тлумачать його як діяльність, спрямовану на розв'язання різноманітних технічних задач.

Теоретичний аналіз проблеми сутності і специфіки технічного мислення дозволяє встановити, що технічне мислення є однією з форм мисленнєвої діяльності людини, яка має свою специфіку. Воно спрямоване на вирішення технічних задач, тобто на розробку технічних систем, пристроїв з певною мірою невизначеності, варіативності і тому вимагає актуалізації певних властивостей особистості. Як доводить Т.В.Кудрявцев, за своєю будовою технічне мислення має трикомпонентну, понятійно-образно-дієву структуру (1975 р.). Залежно від індивідуальних, в тому числі і вікових особливостей суб'єкта, можливі різні співвідношення між названими компонентами. Технічне мислення є оперативно-пошуковим. За процесом і результатом технічне мислення може характеризуватися як репродуктивне, шаблонне, стереотипне. У певних умовах воно може набувати творчого характеру.

Важливим є розкриття вікових особливостей технічного мислення, особливо на молодших вікових етапах.

У третьому підрозділі розглядаються психологічні особливості технічного мислення учнів молодшого шкільного віку. Розглянуто дані психологічних досліджень прояву та формування технічного мислення в учнів молодших класів, їх умінь розв'язувати технічні задачі (Л.Г. Вержиківська, П.І. Іванов, Т.В. Кудрявцев, Ю.О. Концевий, Н.І. Литвинова, Є.О. Мілерян, В.О. Моляко, Е.О. Фарапонова, І.С. Якиманська).

Технічне мислення молодших школярів розуміється як розумова діяльність, спрямована на виконання відносно простих технічних завдань, створення нескладних моделей і макетів різних технічних об'єктів - машин, механічних систем, радіоелектронних пристроїв, апаратів, споруд. У порівнянні з технічним мисленням дорослих, в учнів молодшого шкільного віку, поряд із понятійним, образним та дієвим компонентами (Т.В.Кудрявцев), як окремі компоненти такого мислення виступають мотиваційна та емоційна його складові. Останнє пов'язане з тим, що у молодшому шкільному віці технічна мисленнєва діяльність знаходиться у розвитку і тому виступає як більш розгорнута, ніж значною мірою автоматизована, інтеріоризована технічна діяльність дорослих.

Технічне мислення учнів 1-4 класів має свої психологічні особливості, воно має виражену п'ятикомпонентну діяльнісну структуру, яку утворюють мотиваційний, образний, понятійний, практичний, емоційно-вольовий компоненти.

Мотиваційний компонент спрямовує процес мислення, що формується у молодшого школяра, спонукає його до технічної діяльності. Важливим показником мотивації дітей молодшого шкільного віку є допитливість, як надзвичайно висока потреба пізнати щось нове в ході розв'язання технічних задач.

Образний компонент у технічному мисленні виступає на перше місце, у порівнянні з понятійним компонентом, оскільки в цьому віці відбувається перехід від наочно-дійового до абстрактно-понятійного мислення. Образне мислення постає умовою поступового розвитку понятійного мислення. Особливого значення набуває здатність учнів „бачити” образ у динаміці (просторові відношення) та читати і будувати образи, схеми, уявляти технічний об'єкт на кресленні, „прочитати рух”, що є необхідною умовою вирішення будь-якої технічної задачі. Технічне мислення молодших школярів є значною мірою безпосереднім і тісно пов'язане з їх образним сприйманням оточуючої дійсності. Вони ще тільки вчаться абстрагуватися від зовнішніх ознак предметів, тому мислення здебільшого здійснюється у формі наочних образів.

Понятійний компонент є важливою складовою розумової діяльності дітей під час вирішення технічних завдань. Цей компонент технічного мислення забезпечує розкриття суттєвого в об'єктах, що розробляються. Понятійний компонент поступово формується відповідно до того, як накопичується певний обсяг знань молодших школярів. В учнів молодшого шкільного віку понятійний компонент проявляється у розпізнаванні, зіставленні й осмисленні структури і функцій елементів технічних об'єктів.

Практичний компонент виступає найважливішою специфічною складовою технічного мислення учнів 1-4 класів, в якому проявляється його тісний зв'язок з дією, практикою. Він розвивається через оволодіння предметною технічною діяльністю. Використовуючи засоби конструювання технічних об'єктів, дитина засвоює відношення між ними, можливості впливу одного елементу технічного пристрою на інший.

Емоційно-вольовий компонент технічного мислення виявляється в тому, що у молодших школярів, на відміну від дорослої людини, процес мислення тісно пов'язаний з емоціями та переживаннями. Емоції не тільки супроводжують процес мислення, але й впливають на нього, надаючи йому жвавості і пристрасності. Поряд з цим, емоційна нестійкість молодших школярів підвищує ймовірність виникнення помилок під час вирішення технічних завдань. Водночас, емоції молодших школярів тісно пов'язані з вольовими зусиллями при подоланні труднощів розв'язання нових творчих завдань.

Досліджуючи психологічні особливості технічного мислення молодших школярів, важливо враховувати такі його якості, як плинність, гнучкість, оригінальність, вміння застосовувати предмети у нестандартних ситуаціях, асоціювати, уявляти у просторі і часі, вміння аналізувати, синтезувати, узагальнювати в процесі створення технічних об'єктів.

У четвертому підрозділі розглядається технічне мислення молодших школярів в умовах позаурочної роботи, аналізуються особливості позаурочної роботи дітей у школах і позашкільних закладах. У даному підрозділі наведено історичну довідку з розвитку дитячої технічної творчості на Прикарпатті.

Дослідження особливостей роботи позашкільних закладів дають можливість вирізнити основні принципи діяльності позашкільного педагогічного процесу. Це - добровільність і доступність, що передбачають право вибору потреб особистості для творчої самореалізації, набуття нових знань, умінь, навичок; наукова обґрунтованість планування позаурочної роботи; спрямованість на всебічний розвиток творчої особистості; соціалізація, що передбачає надання допомоги дітям у визначенні свого статусу як особистості через раннє залучення дітей до виконання різних соціально-професійних ролей (техніка, конструктора, інженера-технолога, керівника конструкторського бюро тощо); співтворчість і співробітництво, що передбачають забезпечення психологічного комфорту у взаємовідносинах і творчій діяльності; різноманітність форм співробітництва і партнерства; задоволення інтересу дитини до позаурочної роботи.

Теоретичний аналіз проблеми дозволяє зробити висновок про важливість експериментального дослідження зазначених компонентів технічного мислення учнів 1-4 класів - мотиваційного, образного, понятійного, практичного, емоційно-вольового - та психологічних умов їх формування саме у позаурочній роботі.

Другий розділ "Емпіричне дослідження психологічних особливостей прояву технічного мислення учнів 1-4 класів у позаурочній роботі" складається з трьох підрозділів.

У першому підрозділі подано комплексну методику визначення рівня сформованості технічного мислення дітей молодшого шкільного віку у позаурочній роботі (табл. 1). Розглянуто основні компоненти технічного мислення та методи визначення рівнів їх прояву у молодших школярів. Технічне мислення розглядається в контексті технічної діяльності, як таке, що включає в свій склад мотиваційний, образний, понятійний, практичний та емоційно-вольовий компоненти.

Додатково вивчався вплив соціально-психологічних та індивідуально-психологічних чинників на прояв технічного мислення - за допомогою опитувальника Вільямса „Опитувальник для батьків і вчителів для оцінки креативності дитини”. В дослідженні взяли участь 34 особи батьків учнів 1-4 класів і 45 керівників гуртків навчальних закладів (Долинської районної станції юних техніків, Долинського навчально-виховного комплексу №2 Івано-Франківської області, Калуського центру науково-технічної творчості Івано-Франківської області).

Таблиця 1. Комплексна методика визначення прояву компонентів технічного мислення учнів 1-4 класів у позаурочній роботі

Компоненти технічного мислення учнів 1-4 класів	Методи дослідження
1. Мотиваційний	Методика „Незакінчені речення”, авторський опитувальник „Що заохочує вас до технічної творчості”, опитувальник „Самооцінка творчих характеристик особистості” Вільямса.
2. Образний	Субтест „Конструювання блоків” (Кубики Косса), авторські технічні задачі, тест „Механічна тямущість” Беннета на розуміння техніки в адаптованому перекладі В.П.Захарова.
3. Понятійний	Тест на перевірку дивергентного мислення (Вільямс), тест „Механічна тямущість” Беннета на розуміння техніки в адаптованому перекладі В.П.Захарова.
4. Практичний	Тест Гілфорда „Звичайні предмети”, авторські технічні задачі.
5. Емоційно-вольовий	Авторський опитувальник „Визначення емоційно-вольового компоненту технічного мислення.”

У другому підрозділі представлено аналіз результатів констатувального експерименту, який наводиться відповідно до послідовності компонентів технічного мислення - мотиваційного, образного, понятійного, практичного та емоційно-вольового.

Аналіз рівня прояву мотиваційного компоненту дозволив виявити змістові особливості мотивації технічної діяльності учнів 1-4 класів. Вони можуть бути представлені як мотиви чотирьох видів: внутрішня мотивація, моральні мотиви, престижні мотиви, матеріальні мотиви.

У відповідності до отриманих емпіричних даних кінцевий розподіл досліджуваних набув такого порядку: у 49,5 % учнів переважали мотиви першого виду, у 38,2 % - другого, у 9,5 % - третього, у 2,8 % - четвертого.

Таким чином, технічна діяльність молодших школярів є полімотивованою, тобто спонукається не одним, а декількома мотивами. Кожен із них має різну силу. Одні мотиви досить часто актуалізуються і мають суттєвий вплив на технічну діяльність учнів, інші діють тільки за певних умов.

Порівняння середніх значень показників за цим компонентом контролювалося за допомогою Т-критерію Стьюдента (значимість при р < 0,01; значимість при р < 0,05) (див. табл.2). Середні показники прояву мотиваційного компоненту складали: в учнів 1-го класу - 67,19 балів; 2-го класу - 65,72 балів; 3-го класу - 62,22 балів; 4-го класу - 70,06 балів, тобто в цілому, вони зростали, але через відносне падіння у 2-му та 3-му класах.

Образний компонент технічного мислення учнів у всіх класах має неоднорідну структуру, це видно з оцінок різних показників, що відрізняються один від одного. Середні показники прояву образного компоненту складали: в експериментальній групі учнів 1-го класу - 148,06 балів; 2-го - 170,59 балів; 3-го - 163,8 балів; 4-го - 169,52 балів.

Понятійний і практичний компоненти технічного мислення учнів 1-4 класів проявлявся під час розв'язування молодшими школярами задач за тестом Беннета „На механічну тямущість” у встановленні причинно-наслідкових відношень між рухомими частинами пристроїв. Виявилося, що коли понятійний компонент слабо підкріплений живими уявленнями про взаємодію деталей, то успішність розв'язання задачі була низькою.

У результаті експерименту виявлено відмінності у прояві цих компонентів між хлопчиками і дівчатами під час розв'язування технічних задач. Дівчата краще запам'ятовували локалізацію предметів у просторі, їх взаєморозміщення, та, як правило, перевершували хлопців у знаходженні об'єктів однієї категорії.

Однак, у дівчат проявлялися труднощі у встановленні тісного взаємозв'язку між образним і понятійним та понятійним і практичним компонентами вирішення технічних задач.

Хлопці проявляли більшу самостійність під час розв'язування тестових задач, про що свідчить значно менша кількість заданих ними запитань. Хлопчики значно краще, ніж дівчата, виконували завдання, що потребують просторової уяви, мисленнєвого обертання технічних об'єктів.

В цілому, в учнів 1-4 класів виявився недостатній взаємозв'язок між понятійним і практичним компонентами. Про це свідчить їх невміння швидко і легко виконувати пробні, пошукові дії, спрямовані на „генерацію” нових ідей. Середні показники прояву понятійного компоненту складали: в учнів 1-го класу - 59,53 балів; 2-го класу - 61,92 балів; 3-го класу - 61,60 балів; 4-го класу - 73,93 балів. Середні показники прояву практичного компоненту складали: в учнів 1-го класу - 50,20 балів; 2-го класу - 44,13 балів; 3-го класу - 47,00 балів; 4-го класу - 58,60 балів, що відповідає закономірному зростанню здатності до абстрактно-понятійного мислення цієї вікової категорії дітей. На наш погляд, саме розвиток понятійного компоненту детермінує подальший розвиток образного компоненту технічного мислення молодших школярів, про що свідчать результати експерименту.

Емоційно-вольовий компонент технічного мислення проявлявся під час вирішення запропонованих технічних задач у таких показниках: емоційне задоволення від роботи, довготривале бажання досягнути мети, довільне уміння долати труднощі. Так, емоційне задоволення від роботи отримали 65% учнів 1-го класу, 60% учнів 2-го класу, 50% учнів 3-го класу, 45% учнів 4-го класу. Довготривале утримування бажання досягнути мети проявили 20% учнів 1-го класу, 25% учнів 2-го класу, 30% учнів 3-го класу, 30% учнів 4-го класу. Уміння долати труднощі виявили 15% учнів 1-го класу, 15% учнів 2-го класу, 20% учнів 3-го класу, 25% учнів 4-го класу.

Кожен з компонентів (мотиваційний, образний, понятійний, практичний, емоційно-вольовий) технічного мислення учнів 1-4 класів є рівноправним і необхідним, без кожного з них процес мисленнєвої діяльності порушується і протікає неефективно, що спостерігалося у певної частини молодших школярів.

У ході констатувального експерименту вдалося визначити три загальні рівні сформованості технічного мислення учнів 1 - 4 класів, а саме:

1. Низький рівень (НР) прояву мотиваційного компоненту технічного мислення виявлено в 55% учнів 1-4 класів. Вони не виявляють бажання дізнатися щось нове під час заняття, не мають особливої потреби створювати технічні об'єкти своїми руками. З низьким рівнем прояву образного компоненту технічного мислення виявлено 45% учнів 1-4 класів. Такі діти не можуть „внутрішнім поглядом” перемістити образ. Їм важко уявити конструкцію. Низький рівень прояву понятійного компоненту технічного мислення виявлено у 68% учнів 1-4 класів, такі учні не розуміють навчальний матеріал, не можуть виконати вказівки керівника гуртка. У 56% учнів виявлено низький рівень прояву практичного компоненту технічного мислення, вони не можуть виконати практичні дії під час розв'язування технічних задач. Низький рівень прояву емоційно-вольового компоненту виявлено у 50% учнів. Молодші школярі з низьким рівнем прояву емоційно-вольового компоненту технічного мислення не можуть завершити розпочату роботу, довести її до кінцевого результату, виявляють невпевненість, нетерпіння, тривогу.

2. Середній рівень (СР) прояву мотиваційного компоненту технічного мислення виявлено в 30% учнів 1-4 класів. Вони виявляють бажання дізнатися щось нове під час заняття, не мають особливої потреби створювати технічні об'єкти своїми руками, хоча і прагнуть навчатися в гуртку, щоб отримати статус гуртківця. З середнім рівнем прояву образного компоненту технічного мислення виявлено 35% учнів 1-4 класів. Такі діти можуть „внутрішнім поглядом” перемістити образ, але їм важко уявити конструкцію в цілому. Середній рівень прояву понятійного компоненту технічного мислення виявлено у 20% учнів 1-4 класів, такі учні розуміють навчальний матеріал, можуть виконати вказівки керівника гуртка з його допомогою. У 34% учнів виявлено середній рівень прояву практичного компоненту технічного мислення, вони можуть виконати практичні дії під час розв'язування технічних задач з допомогою керівника гуртка. Середній рівень прояву емоційно-вольового компоненту виявлено у 30% учнів. Молодші школярі з середнім рівнем прояву емоційно-вольового компоненту технічного мислення можуть завершити розпочату роботу до кінця, вміють долати труднощі, але виявляють невпевненість, нетерпіння, тривогу.

3. Високий рівень (ВР) прояву мотиваційного компоненту технічного мислення виявлено у 15% учнів 1-4 класів. Вони виявляють бажання дізнатися щось нове під час заняття. Мають особливу потребу створювати технічні об'єкти своїми руками, прагнуть навчатися в гуртку, щоб отримати новий статус і позицію гуртківця, цікавляться технікою, ідентифікують себе з видатними конструкторами, винахідниками. З високим рівнем прояву образного компоненту технічного мислення виявлено 20% учнів 1-4 класів. Такі діти можуть „внутрішнім поглядом” перемістити образ, уявити конструкцію та схематично зобразити її. Високий рівень прояву понятійного компоненту технічного мислення виявлено у 12% учнів 1-4 класів, такі учні розуміють навчальний матеріал, можуть виконати вказівки керівника гуртка без його допомоги. У 10% учнів виявлено високий рівень прояву практичного компоненту технічного мислення, які можуть виконати практичні дії під час розв'язування технічних задач без допомоги керівника гуртка. Високий рівень прояву емоційно-вольового компоненту виявлено у 20% учнів. Молодші школярі з високим рівнем прояву цього компоненту технічного мислення можуть завершити розпочату роботу до кінця, вміють долати труднощі, виявляють впевненість, терпіння, отримують задоволення від розв'язування технічних задач.

За результатами констатувального експерименту було розроблено узагальнену характеристику технічно спрямованої творчої особистості молодшого школяра. Для неї властиві:

1. Високий рівень мотивації технічної діяльності (в інших видах діяльності мотивація може бути низькою), допитливість (учень часто ставить уточнюючі запитання, намагаючись з'ясувати для себе цілісний процес виконання завдання).

2. Здатність до бачення цілісної структури технічного об'єкта, різноманітних можливостей і варіантів його використання; високий рівень розвитку просторової уяви.

3. Вміння розкривати суттєві ознаки технічних об'єктів, генерувати творчі ідеї в процесі виконання технічної діяльності, здатність до детальної розробки ідей, оригінальність у вираженні думок.

4. Здатність практично втілювати розроблені ідеї, вміння застосовувати технічні об'єкти.

5. Емоційна врівноваженість, почуття задоволення від роботи під час розв'язання технічних задач.

Рішення поставлених завдань вимагає також дослідження залежності процесу розв'язання технічної задачі від соціально-психологічних та індивідуально-психологічних умов здійснення технічного мислення учнів 1-4 класів.

У третьому підрозділі висвітлено соціально-психологічні та індивідуально-психологічні умови формування технічного мислення в учнів молодшого шкільного віку. Виявлено, що успішність, продуктивність технічного мислення молодших школярів залежить, перш за все, від того, яким чином навчання у гуртку визначає соціальний статус учня у групі та його взаємовідносинами з однолітками та керівником гуртка; наскільки учень відповідає тим вимогам, які ставить до нього останній. Великого значення набуває також підтримка успіхів дитини збоку сім'ї Зазначені соціально-психологічні умови здійснення мисленнєвої діяльності учнів 1-4 класів в процесі розв'язання технічних задач взаємопов'язані з індивідуально-психологічними умовами розв'язування цих задач, які визначаються сформованістю мотиваційного, образного, понятійного, практичного та емоційно-вольового компонентів мислення. Саме актуалізація цих умов може підвищити ефективність формування технічного мислення в учнів 1-4 класів у позаурочній роботі.

Результати дослідження дозволяють припустити, що наявність соціально-психологічних та індивідуально-психологічних чинників утворює цілісне поєднання психологічних умов формування технічного мислення, які полягають у створенні творчого середовища, використанні творчого тренінгу, формуванні психологічної готовності до технічної діяльності.

У третьому розділі „Формування технічного мислення в учнів 1-4 класів на основі мотиваційного та творчого тренінгів" міститься чотири підрозділи.

У першому підрозділі обгрунтовано концептуальну модель цілеспрямованого формування технічного мислення молодших школярів (рис. 1).

У побудові моделі ми спиралися на: концепцію виховання творчої особистості, запропоновану академіком В.О. Моляко; концепції творчої обдарованості Д.Б. Богоявленської, Н.С. Лейтеса, О.М. Матюшкіна, Дж. Рензуллі, Б.М.Теплова; положення про роль мотиваційної сфери молодших школярів для розвитку їх особистості, розроблені Л.І. Божович, В.М. Матюхіною; ідеї щодо психічного розвитку особистості в молодшому шкільному віці Л.С. Виготського, В.В. Давидова, Д.Б. Ельконіна, Г.С. Костюка, О.М. Леонтьєва.

Основними блоками моделі виступали:

І. Соціально-психологічні умови (стимули збоку родинного і освітнього середовища та засоби заохочення до технічного мислення).

ІІ. Індивідуально-психологічні умови (вплив комплексу методів на структурні компоненти технічного мислення молодших школярів, мотиваційний тренінг та тренінгова система КАРУС навчання із застосуванням технічних задач з ускладнюючими умовами).

ІІІ. Комплекс методик на психодіагностичне визначення прояву компонентів технічного мислення. Розробка комплексної психодіагностики технічного мислення учнів 1-4 класів здійснювалася так, щоб вона природно вписувалась у логіку формувального експерименту. Тому поряд з опитувальнтками, тестами, спеціальним спостереженням, використовувалися психодіагностичні творчі задачі і завдання.

Рис.1. Концептуальна модель формування технічного мислення учнів 1-4 класів

В цьому контексті набуває значення змістова характеристика використання мотиваційного і творчого тренінгів для формування технічного мислення в учнів 1-4 класів.

У другому підрозділі описані особливості використання мотиваційного і творчого тренінгів для формування технічного мислення в учнів 1-4 класів.

Формувальний експеримент здійснювався у формі мотиваційного і творчого тренінгів. Як мотиваційний тренінг виступала авторська розробка, яка передбачала запобіжну компенсацію можливих для молодших школярів труднощів, які могли спричинятися ускладнюючими методичними прийомами творчого тренінгу КАРУС. Для підвищення інтересу до технічної діяльності та розвитку мотиваційного компоненту мислення запропоновано 6 тренінгових вправ на активізацію уяви, ідентифікацію з видатним конструктором, винахідником, з проголошенням настанови для друга.

Як творчий тренінг застосовувалася система КАРУС, запропонована В.О. Моляко. Були модифіковані її елементи з врахуванням вікових можливостей учнів молодших класів. При цьому використовувались стратегії конструкторської діяльності (комбінування, аналогізування, реконструювання, універсалізації, спонтанних підставок) та методичні прийоми (швидкого ескізування, пропонування нових варіантів, введення раптових заборон, часових обмежень, інформаційної недостачі).

Відповідно до концептуальної моделі, передбачалося здійснення цілеспрямованих психолого-педагогічних впливів на розвиток технічного мислення молодших школярів через, перш за все, індивідуально-психологічні умови, тобто тренінгове навчання.

Мета формувального експерименту полягала в актуалізації психологічних умов здійснення мисленнєвої діяльності учнів в процесі розв'язування ними технічних задач на моделювання, доконструювання, переконструювання, конструювання - з урахуванням структури технічного мислення учнів.

Було сформовано експериментальну і контрольну групи з учнів 1-4 класів (по 60 учнів у кожній).

Кожен учень індивідуально розв'язував шість технічних задач. Експериментатор не втручався у пошук рішення і лише за проханням учня давав йому підказки, поступово ускладнюючи умови задачі. Залежно від індивідуальних особливостей учня, використовувалися конкретні ускладнення умов задач. Ці задачі передбачали активізацію усіх п'яти компонентів технічного мислення учнів.

У третьому підрозділі здійснено оцінку ефективності використання творчих тренінгів для формування технічного мислення учнів 1-4 класів. Порівняння даних констатувального та формувального експериментів свідчить про наявність позитивних змін у технічному мисленні учнів експериментальної групи (табл.2).

Дослідження мотиваційного компоненту свідчить про зростання внутрішньої мотивації. Середні показники мотиваційного компоненту в експериментальній групі учнів 1-го класу зросли до 72,99 балів; 2-го класу - до 78,68**балів; 3-го класу - до 80,22**балів і 4-го класу - до 88,32**балів.

Дослідження образного компоненту дозволило виявити значущі зміни в експериментальній групі уже в учнів першого класу. На відміну від контрольної групи, де показники образного компоненту становлять 151,92, в експериментальній групі вони сягають 164,79* бали.

Аналіз даних за понятійним і практичним компонентами виявив, що робота учнів, які пройшли тренінг, характеризувалася обмірковуванням, детальнішим вивченням умови задачі, вмінням застосувати знання під час практичної роботи. Характерним для учнів цієї групи було те, що вивчення умови задачі у них супроводжувалося рядом запитань, які свідчили про детальне вивчення структурних елементів. Пошук розв'язку задачі здійснювався на базі чіткого вирізнення орієнтирів в умові задачі та висунення припущень. На відміну від контрольної групи, де показники гнучкості понятійного компоненту в учнів 4-го класу становлять 7,26 в експериментальній групі вони сягають 10,66* балів.

Таблиця 2. Зміни у прояві компонентів технічного мислення молодших школярів внаслідок формувального експерименту (середні дані)

Компоненти	Критерії	До формувального експерименту	Після формувального експерименту
		Експериментальна і контрольна група	Контрольна група	Експериментальна група
		І	ІІ	ІІІ	ІV	І	ІІ	ІІІ	ІV	I	II	III	IV
Мотиваційний компонент	Самооцінка творчих характеристик особистості	46,93	48,53	45,06	47,86	39,06	48,53	48,00	53,06	50,46	56,16**	56,38*	60,26*
	Допитливість	14,00	13,33	11,70	14,00	12,13	15,06	14,13	14,66	14,53	15,46	15,71*	16,53**
	Незакінчені речення	6,26	3,86	5,46	8,20	6,26	6,60	6,13	8,00	8,00	7,06*	8,13**	11,53**
	Сумарний бал	67,19	65,72	62,22	70,06	57,45	70,19	68,26	75,72	72,99	78,68**	80,22**	88,32
Образний компонент	Опитувальник для вчителів з оцінки креативності дитини	46,80	52,60	49,66	48,93	49,80	50,71	49,06	48,73	49,33	52,73**	51,40**	52,26**
	Опитувальник для батьків з оцінки креативності дитини	47,60	55,73	50,35	50,20	48,60	52,33	52,33	59,80	52,33	57,73**	52,80**	52,06**
		Кубики Косса	32,20	38,53	42,93	48,53	35,93	40,80	44,00	48,53	38,33*	42,06**	47,53*	52,53*
		Уява	10,80	12,80	10,26	10,00	7,33	10,80	10,40	12,40	12,80	14,42*	14,53*	15,73*
		Складність	10,66	10,93	10,60	11,86	10,26	11,33	12,13	13,46	12,00	14,00**	13,86**	15,46*
		Сумарний бал	148,06	170,59	163,8	169,52	151,92	165,97	167,92	182,92	164,79	180,94*	180,12*	188,04*
Понятійний компонент	ТВ (показники Дивергентного мислення	Тест дивергентного мислення Вільямса	59,53	61,92	61,60	73,93	55,33	59,66	64,73	72,33	61,60	65,66	70,86	79,93
		Плинність	5,50	5,00	5,26	6,53	5,60	5,93	6,46	8,46	5,33	5,80	6,53	8,60
		Гнучкість	6,33	6,53	6,26	7,26	5,80	6,33	6,53	7,26	7,20	7,53	8,73*	10,66*
		Оригінальність	19,20	17,13	16,73	20,06	16,33	17,00	19,40	17,73	19,40	17,60	17,73*	20,60**
		Розробленість	14,33	16,46	16,20	19,66	13,40	14,26	15,40	19,86	15,33	18,33**	19,93**	20,46*
		Назва малюнка	14,26	16,80	17,13	20,40	14,20	16,13	16,93	19,00	14,33	16,40	17,90	19,60
		Тест Беннета	9,73	9,40	8,20	15,06	8,00	9,13	8,00	14,26	9,93	13,40	15,53**	18,46*
Практичний компонент	Тест Гілфорда „Звичайні предмети”	50,20	44,13	47,00	58,60	39,26	43,00	50,06	58,13	42,26	48,53	52,53	63,46**
Емоційно-вольовий компонент	Успішність розв'язування технічних задач	2,06	1,93	2,80	2,80	2,00	2,86	3,46	3,46	2,80	2,80**	3,46**	4,53**
	Схильність до ризику	11,46	11,46	12,40	12,00	9,33	11,33	11,33	12,53	11,13	12,26	12,26	12,53
	Сумарний бал	13,52	13,39	15,2	14,8	11,33	14,19	14,79	15,99	13,93	15,06	15,72	17,06
*Порівняння середніх значень контролювалося за допомогою Т-критерію Стьюдента ( значимість при р < 0,01; значимість при р < 0,05)

Результати формувального експерименту, представлені в таблиці 2, свідчать про деякі вікові особливості динаміки показників емоційно-вольового компоненту технічного мислення. Учні, які пройшли тренінг, вирізняються тривалішим утримуванням бажання досягнути мети, умінням долати труднощі під час розв'язування технічної задачі. Середні показники емоційно-вольового компоненту в експериментальній групі учнів 1-го класу зросли до 13,93 балів; 2-го класу - до 15,06 балів; 3-го класу - до 15,72 балів і 4-го класу - до 17,06 балів.

Допоміжні дані, які відображають соціально-психологічні показники впливу збоку родинного і освітнього середовища, свідчать про розбіжності між батьками і вчителями в оцінці креативності учнів: оцінки батьків зростають на значущому рівні, а вчителів - ні. Це ще раз підкреслює значний креативний потенціал позакласної роботи, в порівнянні зі шкільним навчанням і родинним середовищем.

В цілому, аналіз результатів формувального експерименту з використанням мотиваційного й творчого тренінгу КАРУС доводить ефективність обраної концептуальної моделі формування технічного мислення учнів 1-4 класів. Ефективним виявилося поєднання саме мотиваційного та творчого тренінгів під час розв'язування молодшими школярами технічних задач.

У четвертому підрозділі за результатами дисертаційного дослідження було розроблено методичні рекомендації для вчителів, шкільних психологів, керівників гуртків, вихователів груп продовженого дня:

1. Формування технічного мислення повинно спиратись на передовий досвід творчо працюючих вчителів, пошуки науковців та реальні соціально-психологічні та індивідуально-психологічні умови, їх актуалізацію у позашкільних навчальних закладах.

2. Творчі орієнтири особистості вчителів, батьків (переконання, ідеї, ідеали, світогляд, інтереси, життєві плани) мають краще враховуватись у мотивуванні творчої технічної діяльності учнів.

3. Організація технічної діяльності молодших школярів у позаурочній роботі вимагає врахування її структури, зокрема, компонентного складу, вікових та психологічних особливостей учнів.

4. Формування технічного мислення учнів 1-4 класів може бути активізовано на основі спільного використання мотиваційного і творчого тренінгів, які підвищують можливості технічного мислення молодших школярів під час розв'язання технічних задач.

5. Вирішальне значення для формування технічного мислення молодших школярів має навчання учнів застосуванню стратегій і тактик розв'язування задач в різних, в тому числі ускладнених умовах. Основна увага повинна приділятись не заучуванню і запам'ятовуванню, а розвитку допитливості, самостійності, формуванню інтересу, вмінню шукати нестандартні шляхи розв'язування проблемних технічних ситуацій.

ВИСНОВКИ

1. Теоретичний аналіз проблеми дозволив визначити сутність технічного мислення учнів початкових класів як розумову діяльність, спрямовану на виконання відносно простих технічних завдань, створення нескладних моделей і макетів різних технічних об'єктів - машин, механічних систем, радіоелектронних пристроїв, апаратів, споруд. У порівнянні з технічним мисленням дорослих, в учнів молодшого шкільного віку, поряд з понятійним, образним та практичним компонентами, як важливі компоненти виступають мотиваційна та емоційна його складові.

Технічне мислення учнів 1-4 класів має свої психологічні особливості, воно має більш виражену п'ятикомпонентну діяльнісну структуру, яку утворюють мотиваційний, образний, понятійний, практичний та емоційно-вольовий компоненти.

2. На констатувальному етапі експериментального дослідження вдалося дослідити психологічні особливості та рівні прояву компонентів мисленнєвої діяльності учнів 1-4 класів у процесі розв'язування ними технічних задач. Кожен з зазначених компонентів (мотиваційний, образний, понятійний, практичний, емоційно-вольовий) технічного мислення учнів 1-4 класів є рівноправним і необхідним для здійснення мисленнєвої діяльності молодших школярів. Було встановлено три рівні прояву компонентів технічного мислення - низький, середній і високий. Учням цього вікового періоду, в цілому, доступне самостійне розв'язування елементарних технічних задач. Воно проявляється у розумінні умови задачі та кількості висунутих гіпотез, в умінні аналізувати і синтезувати, у наявності впевненості учня у правильності рішення задачі, у бажанні знайти вірний розв'язок. Водночас, існує можливість досягнення більш високого рівня прояву компонентів технічного мислення в даної вікової групи школярів.

3. У дослідженні запропоновано та обґрунтовано концептуальну модель формування технічного мислення учнів молодшого шкільного віку, яка виступає основою формувального експерименту та забезпечує цілеспрямований позитивний вплив на розвиток технічного мислення в учнів 1-4 класів. Основними блоками моделі виступали: соціально-психологічні умови, індивідуально-психологічні умови та комплекс методик на визначення прояву компонентів технічного мислення.

На формувальному етапі експерименту дослідження вдалося дослідити наявність позитивних змін в технічному мисленні учнів експериментальної групи. При цьому виявилося, що можливості технічного мислення молодших школярів можуть бути суттєво підвищені за рахунок спільного використання мотиваційного і творчого тренінгу. В такому разі підсилюється розливальний потенціал творчого тренінгу КАРУС і досягається значний ефект у формуванні технічного мислення дітей.

4. Проведене дослідження дозволило обґрунтувати методичні рекомендації для вчителів, шкільних психологів, керівників гуртків, вихователів груп продовженого дня щодо формування технічного мислення, зокрема, формування технічного мислення учнів 1-4 класів може бути активізовано на основі спільного використання мотиваційного і творчого тренінгів.

...