Психологічні особливості засвоєння техніко-технологічних знань учнями початкових класів допоміжної школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

УДК: 376.433.016.015.324:62

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАСВОЄННЯ ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ УЧНЯМИ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДОПОМІЖНОЇ ШКОЛИ

19.00.08 - спеціальна психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

КУЩЕНКО Ірина Вікторівна

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті спеціальної педагогіки АПН України

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор Хохліна Олена Петрівна, Київський національний університет внутрішніх справ, кафедра психологічних дисциплін, завідувач

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Рибалка Валентин Васильович, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, відділ педагогічної психології та психології праці, старший науковий співробітник;

кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Обухівська Антоніна Григорівна, Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи АПН України, провідний науковий співробітник

Захист відбудеться “25” вересня 2007 р. о 16.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.450.01 в Інституті спеціальної педагогіки АПН України (04060, м. Київ, вул. Берлінського, 9).

З дисертацією можна ознайомитися у науковій частині Інституту спеціальної педагогіки АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. Берлінського, 9.

Автореферат розіслано “23” серпня 2007 року.

В.о. вченого секретаря

спеціалізованої вченої ради В.В.Тарасун

АНОТАЦІЇ

Кущенко І.В. Психологічні особливості засвоєння техніко-технологічних знань учнями початкових класів допоміжної школи. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.08 спеціальна психологія. Інститут спеціальної педагогіки АПН України, Київ, 2007.

Дисертація містить результати теоретико-експериментального дослідження проблеми психологічних особливостей засвоєння техніко-технологічних знань розумово відсталими молодшими школярами. Проблема вирішується на основі комплексного вивчення взаємопов'язаних складових: наявних в учнів техніко-технологічних знань за структурними компонентами (знань про результат, предмет, засоби праці, трудові дії), показниками (повнота, правильність, усвідомленість), рівнями; ефективності виконання на їх основі трудового завдання за показниками (правильність, швидкість, цілеспрямованість, самостійність, розуміння завдання, вербалізація способу виконання завдання, якість виробу) та рівнями; пізнавальних процесів, що забезпечують засвоєння знань (сприймання, мислення, пам'ять); з'ясування характеру зв'язку між цими явищами.

На основі виявлених особливостей засвоєння розумово відсталими учнями техніко-технологічних знань розроблено рекомендації з оптимізації процесу трудового навчання у початковій ланці допоміжної школи.

Ключові слова: розумово відсталі молодші школярі, психологічні особливості засвоєння знань, техніко-технологічні знання, виконання трудового завдання, пізнавальні процеси, оптимізація процесу трудового навчання. психологічний навчальний пізнавальний учень

Кущенко И.В. Психологические особенности усвоения технико-технологических знаний учениками начальных классов вспомогательной школы. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.08 специальная психология. Институт специальной педагогики АПН Украины, Киев, 2007.

Диссертация содержит результаты теоретико-экспериментального исследования проблемы психологических особенностей усвоения технико-технологических знаний умственно отсталыми младшими школьниками. Проблема решается на основе изучения таких ее составляющих: имеющихся у учащихся технико-технологических знаний; эффективности выполнения на их основе трудового задания; познавательных процессов, которые обеспечивают процесс усвоение знаний; и выявления характера связи между этими явлениями. Выявлено, что процесс усвоения умственно отсталыми школьниками технико-технологических знаний с учетом структурных компонентов, показателей, уровней характеризуется гетерохронностью, что связано с особенностями познавательной деятельности исследуемых и сказывается на эффективности выполнения ими практических заданий.

Учет в учебном процессе выявленных особенностей усвоения учащимися технико-технологических знаний будет способствовать оптимизации трудового обучения в начальных классах вспомогательной школы. Экспериментально доказано, что необходимым является проведение работы по достижению относительно самостоятельных целей обучения собственно педагогической и коррекционно-развивающей.

Были разработаны рекомендации по оптимизации процесса трудового обучения в начальных классах вспомогательной школы. Предполагается обеспечение работы по направлениям: формирование у школьников содержательного компонента их учебно-трудовой деятельности становление всех структурных компонентов технико-технологических знаний (о результате, предмете, средствах труда и трудовых действиях) с учетом таких показателей, как полнота, правильность и осознанность; формирование операционно-организационного компонента учебно-трудовой деятельности в процессе выполнения практических заданий с учетом таких показателей, как правильность, скорость, целенаправленность, самостоятельность, понимание задания, вербализация способа его выполнения и качество изделия; развитие познавательных процессов, которые обеспечивают процесс усвоения знаний (восприятия, мышления и памяти).

Ключевые слова: умственно отсталые младшие школьники, психологические особенности усвоения знаний, технико-технологические знания, выполнение трудового задания, познавательные процессы, оптимизация процесса трудового обучения.

Kuchshenko I.V. Psychological features of mastering technical- and technological knowledge by the children with mental retardation in primary schools. Manuscript.

Dissertation for a scientific degree of the candidate of psychological sciences on the speciality 19.00.08 Special Psychology. Institute of the Special Pedagogics, Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kiev, 2007.

Dissertation describes the results of theoretical-experimental research of problem of psychological features of mastering of technical- and technological knowledge by the children with mental retardation in primary schools. This problem is solved on the basis of study such associate questions: present at students technical- and technological knowledge after structural components (knowledge about a result, object, facilities of labour, labour actions), indexes (plenitude, rightness, realized), levels; efficiency of implementation on their basis of labour task after indexes (rightness, speed, purposefulness, independence, understanding of task, verbalization of his implementation, quality) and levels; cognitive processes, that provide mastering of knowledge (perception, thought, memory); finding of character of communication out between these phenomena.

The psychological features of mastering of technical- and technological knowledge by the children with mentally retardation in primary schools are exposed. Recommendations are developed to the optimization of process of the labour teaching in primary special schools.

Keywords: the children with mental retardation in primary schools, psychological features of mastering knowledge, technical- and technological knowledge, implementation of labour tasks, cognitive processes, optimization of process of the labour teaching.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Реформування освіти в Україні є однією з найважливіших проблем сьогодення. Її розв'язання передбачає щонайменше підвищення ефективності освітнього процесу в школі, важливе місце в якому відводиться підготовці учнів до самостійної трудової діяльності в сучасних соціально-економічних умовах. Вирішення зазначеної проблеми є актуальним і для системи освіти розумово відсталих школярів.

Проблемі оптимізації трудового навчання у допоміжній школі в теорії і практиці корекційної педагогіки та спеціальної психології відводиться особливе місце, що визначається виключним значенням праці для корекції розвитку розумово відсталих учнів та необхідністю їх підготовки до самостійної життєдіяльності у суспільстві (С.Ш.Айтметова, Є.О.Білевич, В.І.Бондар, А.М.Висоцька, Г.М.Дульнєв, І.Г.Єременко, Л.В.Занков, В.В.Засенко, В.Ю.Карвяліс, Г.М.Мерсіянова, С.Л.Мирський, В.Г.Петрова, Н.П.Павлова, Б.І.Пінський, Г.М.Плешканівська, В.М.Синьов, К.М.Турчинська, О.П.Хохліна та ін.). У цьому контексті особлива роль відводиться трудовому навчанню у початковій ланці, яке є пропедевтичною основою для подальшої професійно-трудової підготовки розумово відсталих школярів.

Оптимізація навчального процесу потребує забезпечення ефективності опанування учнями програмного матеріалу. Навчальною програмою з трудового навчання передбачено вивчення учнями певного обсягу техніко-технологічних знань (про умови та процес праці) і способів дій (умінь та навичок), необхідних для виконання трудових завдань. Аналіз літературних джерел свідчить, що удосконалення трудового навчання розумово відсталих учнів здійснюється за рахунок формування загальнотрудових умінь інтелектуального характеру та практичних навичок у зв'язку з їх корекційним значенням для розвитку дитини (В.І.Бондар, Г.М.Дульнєв, Н.П.Коркунова, С.Л.Мирський, Н.П.Павлова, Б.І.Пінський, Г.М.Мерсіянова, О.П.Хохліна та ін.). Питання ж формування в учнів техніко-технологічних знань досліджувалось недостатньо, незважаючи на те, що знання є змістовою стороною трудової діяльності, без якої неможливе ефективне виконання її операційно-організаційної сторони.

З огляду на зазначене актуальним є проведення комплексного дослідження, спрямованого на вивчення психологічних особливостей засвоєння розумово відсталими школярами техніко-технологічних знань з урахуванням їх структури, показників і рівнів сформованості, у зв'язку з ефективністю виконання практичних завдань та розвитком пізнавальних процесів, які забезпечують процес засвоєння. Врахування результатів такого дослідження у трудовому навчанні учнів в початковій ланці розглядається як важливий напрям його оптимізації.

Вивчення науково-практичної літератури показало, що проблема у зазначеному аспекті не була спеціальним предметом досліджень, присвячених як загальнотрудовій, так і професійній підготовці, не лише у дефектології, а й у загальній психології та педагогіці. Однак окремі підходи щодо її розв'язання містять результати досліджень у галузі загальної психології (Д.М.Богоявленський, П.Я.Гальперін, Л.Б.Ітельсон, Д.Б.Ельконін, О.В.Запоржець, Н.О.Менчинська, С.Л.Рубінштейн, Л.Д.Столяренко, І.С.Якіманська та ін.); психології праці та трудової підготовки (Є.О.Клімов, М.Д.Левітов, В.О.Моляко, В.В.Рибалка, М.Л.Смульсон, В.В.Чебишева та ін.); спеціальної психології та корекційної педагогіки (Г.М.Дульнєв, В.І.Лубовський, Г.М.Мерсіянова, С.Л.Мирський, А.Г.Обухівська, Т.В.Сак, В.М.Синьов, В.Г.Петрова, Б.І.Пінський, С.Я.Рубінштейн, В.В.Тарасун, О.П.Хохліна, Ж.І.Шиф та ін.).

Актуальність та недостатнє вирішення зазначеної проблеми стало підставою для обрання теми дисертаційного дослідження “Психологічні особливості засвоєння техніко-технологічних знань учнями початкових класів допоміжної школи”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи Інституту спеціальної педагогіки АПН України і пов'язане з тематикою лабораторії олігофренопедагогіки “Науково-педагогічні засади удосконалення змісту освіти школярів із обмеженими розумовими можливостями” (номер держреєстрації 0101V000606). Тема дисертаційного дослідження узгоджена на засіданні Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 3 від 30.03.2004 р.).

Об'єкт дослідження процес трудового навчання учнів 1-3 класів допоміжної школи.

Предмет дослідження особливості засвоєння учнями початкових класів допоміжної школи техніко-технологічних знань.

Мета дослідження оптимізація трудового навчання у початковій ланці допоміжної школи на основі врахування даних про особливості засвоєння розумово відсталими учнями змістового компонента діяльності, виявлених на основі вивчення наявних у них техніко-технологічних знань за їх структурними компонентами (про результат, предмет, засоби праці, трудові дії), основними показниками (повнота, правильність, усвідомленість), рівнями сформованості; у зв'язку з ефективністю виконання практичних завдань за показниками (правильність, швидкість, цілеспрямованість, самостійність, розуміння завдання, вербалізація способу виконання завдання, якість виробу) та рівнями; особливостями пізнавальних психічних функцій, що забезпечують процес засвоєння (сприймання, мислення, пам'ять).

Гіпотеза дослідження. Засвоєння розумово відсталими учнями техніко-технологічних знань за структурними компонентами, показниками, рівнями характеризується гетерохронністю, що пов'язане з особливостями пізнавальної діяльності досліджуваних та позначається на ефективності виконання ними практичних завдань. Підвищення ефективності трудового навчання у початковій ланці допоміжної школи передбачає врахування виявлених особливостей засвоєння учнями знань та проведення роботи з досягнення відносно самостійних цілей навчання власне педагогічної (засвоєння знань, способів дій, трудової діяльності) та корекційно-розвивальної.

Завдання дослідження:

1. На основі теоретичного аналізу загальної та спеціальної психолого-педагогічної літератури з'ясувати суть та стан розробленості проблеми засвоєння розумово відсталими учнями техніко-технологічних знань у процесі трудового навчання.

2. Виявити психологічні особливості засвоєння техніко-технологічних знань учнями 1-3 класів допоміжної школи.

3. Визначити шляхи оптимізації процесу трудового навчання у початковій ланці допоміжної школи на основі врахування психологічних особливостей засвоєння учнями техніко-технологічних знань.

Методи дослідження. Для розв'язання усіх поставлених завдань використовувався аналіз загальної та спеціальної психолого-педагогічної літератури. Для розв'язання другого і третього завдання використовувались експеримент, бесіда, спостереження за навчальним процесом, аналіз продуктів діяльності, методи якісної та кількісної обробки емпіричних даних, зокрема їх кореляційний і факторний аналіз на базі комп'ютерної програми SPSS 11.0.

Теоретико-методологічні засади дослідження складають такі положення про: провідну роль навчання щодо психічного розвитку (Л.С.Виготський та ін.), особливе значення корекційно спрямованого трудового навчання для розвитку розумово відсталої дитини (І.Д.Бех, В.І.Бондар, О.М.Граборов, Г.М.Дульнєв, І.Г.Єременко, В.П.Кащенко, С.Д.Максименко, С.Л.Мирський, Г.М.Мерсіянова, Б.І.Пінський, М.І.Рябцев, О.П.Хохліна та ін.); порівневе вивчення процесу засвоєння знань: наявних знань, виконання на їх основі практичних завдань і пізнавальних процесів, які забезпечують процес засвоєння знань (О.М.Леонтьєв, Н.О.Менчинська, С.Л.Рубінштейн, Л.Д.Столяренко та ін.); розуміння процесу засвоєння знань як свідомого сприймання, осмислення, запам'ятовування навчального матеріалу та застосування його на практиці (І.О.Зимняя, О.М.Леонтьєв, Н.О.Менчинська, С.Л.Рубінштейн та ін.); діяльнісний підхід до вивчення та формування психіки людини (Л.С.Виготський, П.Я.Гальперін, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн та ін.); розуміння трудової діяльності як одного з видів загальнолюдської діяльності, що має специфічні ознаки (О.П.Хохліна).

Експериментальна база дослідження. Дослідженням було охоплено 90 учнів 1-3 класів спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей з порушеннями розумового розвитку №№ 10, 16, 26 м. Києва.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація за обраною темою є першим в Україні комплексним дослідженням проблеми психологічних особливостей засвоєння техніко-технологічних знань учнями початкових класів допоміжної школи. В результаті дослідження:

Вперше:

виявлено психологічні особливості засвоєння техніко-технологічних знань учнями початкових класів допоміжної школи на основі отримання даних щодо:

· наявних у школярів знань зазначеного виду з урахуванням їх структури (знань про результат, предмет, засоби праці, трудові дії), показників (повнота, правильність, усвідомленість) і рівнів сформованості (низький, середній, достатній, високий);

· ефективності виконання на їх підставі практичних завдань за показниками правильності, швидкості, цілеспрямованості, самостійності, розуміння завдання, вербалізації способу виконання завдання, якості виробу;

· особливостей пізнавальних процесів, що забезпечують засвоєння цих знань (сприймання, мислення, пам'яті);

· характеру зв'язку між зазначеними вище явищами;

визначено шляхи оптимізації процесу трудового навчання у початковій ланці допоміжної школи на основі врахування виявлених психологічних особливостей засвоєння техніко-технологічних знань розумово відсталими учнями.

Конкретизовано:

теоретичне положення про провідну роль навчання у психічному розвитку (Л.С.Виготський) щодо умов трудового навчання розумово відсталих молодших школярів.

Конкретизовано та уточнено:

застосування у педагогічному процесі загальних і предметних (з трудового навчання) критеріїв оцінювання навчальних досягнень розумово відсталих учнів, передусім оцінювання знань та способів дій за основними показниками, рівнями сформованості, з урахуванням їх змісту та структури.

Практичне значення одержаних результатів. Конкретизований на матеріалі трудового навчання підхід до вивчення в учнів техніко-технологічних знань на основі врахування їх структури, показників, рівнів та їх змістового наповнення може використовуватися у дослідній роботі науковцями у галузі спеціальної психології та корекційної педагогіки. Отримані дані про психологічні особливості засвоєння техніко-технологічних знань учнями молодших класів допоміжної школи можуть використовуватися вчителями у педагогічному процесі з метою підвищення ефективності трудового навчання, а також розробниками навчальних програм і підручників для школярів та навчально-методичних посібників для вчителів, змісту навчання для студентів педагогічних ВНЗ з дисциплін “Корекційна педагогіка”, “Спеціальна психологія”, “Методика трудового навчання у допоміжній школі”.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечується теоретичним обґрунтуванням його висхідних позицій, відповідністю використовуваних методів меті та завданням дослідження, кількісним та якісним аналізом емпіричних даних.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження висвітлювалися на наукових і практичних конференціях різного рівня, зокрема, міжнародних: “Ціннісні пріоритети освіти у ХХI столітті” (м. Луганськ, 2003), “Спеціальна освіта в Україні: погляд у майбутнє” (до 10-річчя Інституту спеціальної педагогіки АПН України) (м. Київ, 2004), “Актуальні питання супроводу дітей з особливими потребами: медичні, психологічні, педагогічні аспекти” з циклу “Сучасні підходи інтеграції та соціалізації дітей з особливими потребами” (м. Луцьк, 2006), “Сучасні проблеми організації роботи з дітьми з особливостями психофізичного розвитку” (м. Кам'янець-Подільський, 2006), “Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами” (м. Київ, 2004, 2005, 2006); всеукраїнських: “Розвиток життєвої компетентності учнів у загальноосвітньому навчальному закладі” (м. Запоріжжя, 2004), “Актуальні проблеми спеціальної психології та педагогіки” (м. Херсон, 2005), “Реабілітація дітей з особливостями психофізичного розвитку: сучасність і перспективи”, (м. Сімферополь, 2005), “Актуальні проблеми сучасної психології” (м. Луцьк, 2006), “Інноваційні технології навчання і виховання дітей з особливими потребами” (м. Київ, 2006); на семінарах і нарадах у спеціальних школах-інтернатах №№ 10, 16, 26 м. Києва, у навчальному процесі цих шкіл; на засіданнях лабораторії олігофренопедагогіки Інституту спеціальної педагогіки АПН України (2003-2006).

Публікації. Основний зміст роботи відображено у 13-ти публікаціях, з яких 12 одноосібних. З них статті у фахових виданнях - 7, матеріалів та тез конференцій 6.

Структура дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (201 найменування), чотирьох додатків (обсягом 7 сторінок). У роботі подано 21 таблицю (обсягом 10 сторінок), 1 формулу. Загальний обсяг дисертації 213 сторінок, з них обсяг основного тексту 190 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, основні завдання, методи, теоретико-методологічні засади, експериментальну базу, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, подано дані про їх апробацію.

У першому розділі “Проблема вивчення психологічних особливостей засвоєння техніко-технологічних знань у психолого-педагогічній науці” здійснено аналіз проблеми, визначено теоретичні засади дослідження, розкрито зміст основних понять.

Трудова підготовка підростаючого покоління передбачає опанування трудової діяльності. Це потребує передусім засвоєння знань, необхідних для її виконання. Аналіз нормативних документів і науково-практичних розробок з проблеми дослідження показав, що впродовж минулого століття роль засвоєння знань як необхідної умови виконання трудової діяльності значно недооцінювалась. Терміни, які використовувались для позначення знань з трудового навчання, не відображали їх суті повною мірою. Тривалий час знання з праці не структурувалися, а визначені у подальшому їх складові не відповідали структурі трудової діяльності. Узагальнення існуючих поглядів з проблеми дозволили дійти висновку про те, що знання складають змістову сторону трудової діяльності, засвоєння яких є основою для формування її операційно-організаційної (процесуальної) сторони, умовою підвищення інтелектуального рівня школярів і формування вміння регулювати власну практичну діяльність. Найбільш адекватним для позначення знань з трудового навчання є термін “техніко-технологічні знання” (А.С.Линда, Д.О.Тхоржевський, Г.М.Мерсіянова, С.Л.Мирський, О.П.Хохліна та ін.), оскільки він відображає цілісний процес трудової діяльності (“техніка” означає умови праці, “технологія” - процес праці). При визначенні структури техніко-технологічних знань ми виходили з того, що діяльність (в тому числі трудову) завжди здійснює людина-суб'єкт, яка діє з конкретним предметом у певних умовах завдяки знаряддям (засобам), що використовуються в процесі одержання певного результату, відповідно до потреби, опредмеченої в меті (О.П.Хохліна). На підставі зазначеного розуміння трудової діяльності та проведеного відповідного аналізу навчально-методичної літератури з проблеми визначено найбільш оптимальну структуру техніко-технологічних знань. Це знання про результат, предмет, засоби праці та трудові дії (Г.М.Мерсіянова, О.П.Хохліна).

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про те, що основним поняттям усіх теорій навчання (учіння, навчальної діяльності) є поняття “засвоєння”, незалежно від того виділяється воно як самостійний процес чи ототожнюється з учінням. Теоретичний аналіз досліджень з цієї проблеми (Д.М.Богоявленський, Л.С.Виготський, П.Я.Гальперін, В.В.Давидов, Д.Б.Ельконін, Л.Б.Ітельсон, О.В.Запорожець, І.О.Зимняя, О.М.Кабанова-Меллер, І.Я.Лернер, О.М.Леонтьєв, Н.О.Менчинська, С.Л.Рубінштейн, Л.Д.Столяренко, Н.Ф.Тализіна, І.С.Якіманська та ін.) дозволяє зробити висновок про те, що засвоєння знань являє собою складне, багатозначне поняття, яке може трактуватися по-різному. З огляду на психологічний аспект проблеми засвоєння знань - це процес, який складається з таких послідовних етапів: сприймання, осмислення, запам'ятовування навчального матеріалу та застосування його на практиці. Результатом процесу засвоєння знань є наявність знань та подальше їх застосування під час виконання практичних завдань (І.О.Зимняя, О.М.Леонтьєв, Н.О.Менчинська, С.Л.Рубінштейн та ін.). На підставі зазначеного вище виваженим є положення про те, що дослідження проблеми засвоєння знань передбачає взаємопов'язане вивчення трьох явищ: по-перше, самого знання як продукту, сформованого у ході навчання, по-друге, виконання практичної діяльності на основі засвоєних знань як кінцевого результату навчання та, по-третє, психічної діяльності, завдяки якій відбувається процес засвоєння знань, а саме: сприймання, мислення та пам'яті (О.М.Леонтьєв, Н.О.Менчинська, Л.Д.Столяренко та ін.).

Дослідження у галузі спеціальної психолого-педагогічній науки (Т.М.Головіна, Л.В.Занков, В.Г.Петрова, Н.М.Стадненко, І.М.Соловйов, А.Г.Обухівська, С.Я.Рубінштейн, Ж.І.Шиф та ін.) доводять, що засвоєння знань у розумово відсталих молодших школярів якісно відрізняється від перебігу цього процесу у їх нормально розвинених однолітків. Проте ці розробки не відображають повної картини психологічного аспекту проблеми. Здебільшого дослідниками характеризуються особливості пізнавальної сфери учнів, які прямо чи опосередковано можна віднести до етапів процесу засвоєння техніко-технологічних знань.

У другому розділі “Експериментальне вивчення психологічних особливостей засвоєння техніко-технологічних знань розумово відсталими учнями” обґрунтовано та висвітлено методику дослідження, наведено його результати та рекомендації з оптимізації процесу трудового навчання у 1-3 класах допоміжної школи на основі врахування виявлених психологічних особливостей засвоєння учнями техніко-технологічних знань.

Методика дослідження складалася з трьох блоків. У дослідженні основним визначався експериментальний метод, який полягав у розв'язанні учнями спеціально розробленого практичного завдання. Завдання було побудоване на програмному матеріалі з трудового навчання для допоміжної школи, за розділом “Робота з папером” (виготовлення аплікації) у 1-му, 2-му та 3-му класах.

Перший блок методики дослідження спрямовувався на вивчення особливостей техніко-технологічних знань розумово відсталих молодших школярів, що здійснювалось з урахуванням їх структури (знання про результат, предмет, засоби праці, трудові дії), показників (повнота, правильність, усвідомленість) та рівнів сформованості (низький, середній, достатній, високий). З метою виявлення знань, які є у школярів, їм пропонувалось виконати орієнтовну частину практичного завдання здійснити аналіз і планування трудової діяльності, відповідаючи на запитання, згруповані відповідно до структури техніко-технологічних знань.

Другим блоком методики передбачалось вивчення ефективності виконання трудового завдання на основі засвоєних знань. З цією метою після проведення бесіди, спрямованої на виявлення техніко-технологічних знань, учневі пропонувалося виготовити виріб за зразком. Вивчення ефективності виконання трудового завдання розумово відсталими молодшими школярами проводилось з урахуванням низки показників (правильність, швидкість, цілеспрямованість, самостійність; розуміння завдання; вербалізація способу виконання завдання; якість виробу) і рівнів (низький, середній, достатній, високий).

Третій блок методики дослідження полягав у вивченні особливостей пізнавальних процесів, що забезпечують засвоєння знань та відповідають його послідовним етапам, а саме: сприймання, мислення та пам'яті. З цією метою були використані психологічні методики, які дали можливість охарактеризувати кожний пізнавальний процес у контексті проблеми засвоєння знань. Для вивчення сприймання використовувалась методика “Дошка Сегена”; мислення вивчалося за допомогою методики “Класифікація геометричних фігур” (А.Я.Іванова); дослідження пам'яті проводилось за методикою на опосередковане запам'ятовування (Л.В.Занков, Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв).

Отримані в результаті експериментального дослідження емпіричні дані підлягали якісній і кількісній обробці. Для з'ясування характеру зв'язку між даними про наявні в учнів техніко-технологічні знання за усіма структурними компонентами, показниками та рівнями, ефективністю виконання практичного завдання та пізнавальними психічними функціями, що забезпечують процес засвоєння, використовувався їх кореляційний та факторний аналіз (на базі комп'ютерної програми SPSS 11.0).

В результаті проведеного дослідження виявлено, що розумово відсталі молодші школярі опанували техніко-технологічними знаннями, з урахуванням усіх їх структурних компонентів і показників сформованості, лише на 49%. Водночас при переході з класу в клас спостерігалось зростання можливостей учнів щодо засвоєння знань.

При цьому слід зазначити, що на фоні позитивної динаміки у поліпшенні знань школярів при переході з класу в клас виявлені такі їх особливості. В цілому учні початкової ланки найкраще володіли знаннями про результат праці (60%) (тобто мали уявлення про виріб і називали його, знали призначення виробу, давали йому характеристику - називали колір, розмір тощо). Знання про предмет праці (матеріал, з якого виготовляється виріб, його властивості, види, призначення; заготовки (чи готові деталі) для майбутнього виробу), а також про засоби праці (інструменти, необхідні для виготовлення виробу, правила їх використання) оцінювались як середні (48% та 47% відповідно). Найменшою мірою учнями засвоєні знання про трудові дії (назви трудових операцій, правила та послідовність їх виконання) (42%). Такий характер засвоєння техніко-технологічних знань у розумово відсталих молодших школярів виявлявся незалежно від того, в якому класі вони навчалися.

Означена особливість техніко-технологічних знань досліджуваних учнів докладніше розкривається на основі їх аналізу за окремими показниками та рівнями сформованості.

За показником повноти оцінка знань виявилася нижчою за середню (46%), при цьому переважній кількості учнів відповідав низький рівень їх сформованості. Це означає, що знання школярів характеризувались фрагментарним відтворенням усіх їх характеристик та ознак. З переходом учнів з класу в клас спостерігалось мінливе збільшення оцінки знань за показником повноти. Водночас знання майже всіх учнів 1-х класів та здебільшого учнів 2-х класів були сформовані на низькому рівні. У 1-х класах такий рівень сформованості відповідав знанням про предмет, засоби праці і трудові дії; у 2-х класах знанням про засоби праці та трудові дії. Загальний рівень сформованості знань в учнів 3-х класів визначений як середній і достатній, тобто школярі відтворювали навчальний матеріал до половини обсягу або його більшу частину. Однак знання про трудові дії виражені у них на низькому рівні. Також було з'ясовано, що учням кожного класу значно легше було визначити зовнішні ознаки об'єкта, (матеріал, з якого зроблений виріб; інструменти, які зображені на картках, тощо), ніж ті, що безпосередньо наочно не представлені (властивості матеріалу, його призначення; трудові дії, послідовність та правила їх виконання тощо).

За показником правильності оцінка знань виявилась дещо вищою за середню (52%). Знання загалом сформовані на середньому і достатньому рівнях. Тобто учні були здатні відтворювати навчальний матеріал не завжди точно або в основному правильно. Для учнів 1-х класів характерним був середній рівень сформованості знань, однак знаннями про засоби праці та трудові дії вони здебільшого володіли на низькому рівні. Отже, як правило, суть цих знань учні відображали не правильно. Знання учнів 2-х і 3-х класів переважно мали середній і достатній рівні сформованості. Так, в основному правильно (на достатньому рівні) учні володіли лише знаннями про результат праці, решта структурних компонентів знань характеризувалась середнім рівнем сформованості.

За показником усвідомленості оцінка знань мала середнє значення (49%). Знанням учнів в основному відповідав низький та середній рівні їх сформованості. Це означає, що учні або не розуміли відтворений матеріал, або розуміли його в основному. Такий характер засвоєння також був властивий учням 1-х класів, особливо щодо знань про предмет, засоби праці і трудові дії. Учні 2-х і 3-х класів переважно мали знання на середньому і достатньому рівнях сформованості. Водночас майже усі структурні компоненти знань (окрім знань про результат праці) виявились здебільшого сформованими на середньому рівні. Також було з'ясовано, що учні 1-х та частково 2-х класів не мали звички обґрунтовувати свої думки. Учням же 3-х класів бракувало доказовості при відтворенні навчального матеріалу.

Техніко-технологічні знання розумово відсталих молодших школярів характеризувались гетерохронністю, тобто нерівномірною сформованістю за їх якісними показниками. Рівень сформованості знань за показниками повноти й усвідомленості виявився нижчим, ніж за показником правильності. Це означає, що навіть якщо учень правильно або в основному правильно відтворював навчальний матеріал, його обсяг був не завжди повним, а суть не осмисленою учнем. Така особливість знань спостерігалася у досліджуваних кожного класу, однак найбільш виразною була у першокласників.

Ефективність виконання трудового завдання розумово відсталими молодшими школярами, враховуючи всі показники вивчення, становить 62%. Трудова діяльність досліджуваних загалом характеризувалась переважно середнім і достатнім рівнями її виконання за такими показниками, як правильність, цілеспрямованість, самостійність, розуміння завдання, вербалізація способу його виконання та якість виробу. Швидкість виконання праці здебільшого відповідала достатньому і високому рівням. Це означає, що учні виготовляли виріб занадто швидко, не приділяючи достатньої уваги дотриманню способу його виготовлення і якості кінцевого результату праці. Незважаючи на те, що під впливом трудового навчання спостерігалось поліпшення результатів діяльності школярів ця особливість її виконання є спільною для всіх учнів початкової ланки.

Також були виявлені особливості виконання трудової діяльності, які характеризували школярів лише конкретного класу. Було з'ясовано, що найбільше в процесі виготовлення виробу учням 1-х класів бракувало самостійності, розуміння завдання та вербалізації способу його виконання. Цим показникам ефективності виконання трудового завдання відповідав низький рівень. Вивчення самостійності показало, що всі учні 1-х класів потребували допомоги при виконанні завдання, найбільш ефективною для них була практична допомога показ окремих дій або спільне з вчителем виконання трудової діяльності. Щодо вербалізації способу виконання завдання, виявилось що учні 1-х класів не мали звички звітувати про свою діяльність. В учнів 2-х класів самий низький рівень ефективності праці спостерігався щодо самостійності та вербалізації способу виконання завдання. Останній показник знаходився на низькому рівні також в учнів 3-х класів. Найбільш ефективною для учнів була вербальна допомога: для другокласників додаткові пояснення; для третьокласників різні види запитань. Найменш розвиненим у школярів 2-х і 3-х класів виявився плануючий вид мовлення.

Пізнавальні процеси розумово відсталих молодших школярів, які забезпечують засвоєння знань, а саме: сприймання, мислення та пам'ять, характеризувались недостатнім розвитком і різними за ступенем порушеннями. Найбільш розвиненим у досліджуваних учнів виявився процес сприймання, і навпаки, найбільш ушкодженою була пам'ять (див. табл. 1). У сприйманні досліджуваних учнів грубих розладів не виявлено, запропоноване завдання учні здебільшого виконували на середньому і достатньому рівнях, тобто після демонстрації зразка виконання, або самостійно його виконували шляхом окремих спроб. Такий характер виконання завдання був властивий учням 2-х і 3-х класів. Першокласники демонстрували низький і середній рівні, тобто потребували допомоги для виконання завдання. На підставі отриманих даних у досліджуваних кожного класу були виявлені такі особливості сприймання, як уповільненість, вузькість, недиференційованість та пасивний його характер.

Завдання на вивчення мислення розумово відсталі молодші школярі кожного класу виконували переважно на низькому і середньому рівнях, тобто лише за участю експериментатора. Виконання завдання супроводжувалось значними труднощами, при цьому не виявлено тих ознак предметів, за якими групування здійснювалось учнями більш успішно. В цілому мислення розумово відсталих молодших школярів характеризувалось порушеннями його операційної сторони (дій аналізу, порівняння, класифікації, узагальнення тощо).

Процесу опосередкованого запам'ятовування школярів були властиві найбільші недоліки. Виконання завдання як у спрощених умовах, так і більш складних здійснювалось, як правило, на низькому і середньому рівнях. Тобто досліджувані пригадували слова лише з допомогою, при цьому зв'язок між словом і відповідною карткою назвати не могли. У кожному класі початкової ланки виявлена достатня кількість учнів, які не виконали завдання (нульовий рівень). У розумово відсталих молодших школярів були встановлені такі спільні особливості опосередкованого запам'ятовування: нестійкий характер запам'ятовування, малий обсяг матеріалу, який запам'ятовувався, пригадування із привнесеннями, підмінами тощо.

Кореляційний аналіз усіх отриманих даних показав, що найвищий рівень зв'язку існує між показниками сформованості техніко-технологічних знань (повнотою, правильністю й усвідомленістю) у кожному їх структурному компоненті (с^s від 0,664¹ до 0,915¹). Отже, наявність знань визначається рівнем їх сформованості за кожним окремим якісним показником. На підставі отриманих даних виявлено також тісний зв'язок між усіма структурними компонентами знань (про результат, предмет, засоби праці та трудові дії) (с^s від 0,346¹ до 0,915¹). Це є свідченням того, що для ефективного засвоєння техніко-технологічних знань в цілому однаково важливе значення мають усі їх компоненти. Водночас більш високі коефіцієнти кореляції виявлені між знаннями про результат, предмет і засоби праці.

Аналіз матриць інтеркореляцій даних про техніко-технологічні знання щодо розумово відсталих молодших школярів кожного класу дозволив виявити в них певні відмінності. В учнів 1-х класів виявлено неоднорідний рівень зв'язку між показниками сформованості знань (с^s від -0,112¹ до 0,869¹). Ізольованими та відносно самостійними один від одного виявились також структурні компоненти знань учнів (с^s від -0,112¹ до 0,645¹). Це підтверджує раніше встановлений факт, що знання учнів 1-х класів мали різний рівень їх сформованості за показниками повноти, правильності й усвідомленості, а також засвоєний ними навчальний матеріал характеризувався порушенням його цілісності. Протягом навчання спостерігалась динаміка щодо збільшення рівня зв'язку між показниками сформованості знань і між їх структурними компонентами.

Дані кореляційного аналізу засвідчили наявність тісного кореляційного зв'язку між показниками ефективності виконання трудового завдання розумово відсталими молодшими школярами (с^s від 0,242² до 0,841¹). Найменший рівень кореляції виявлено між такими показниками, як якість виробу та швидкість його виготовлення (с^s = 0,242²). Це спричинило зосередження решти показників навколо них, і тому якість та швидкість можна вважати референтними показниками, від яких найбільшою мірою залежить ефективність виконання трудового завдання. В свою чергу, було виявлено, що на якість виробу впливає ефективність праці за показниками правильності, самостійності, цілеспрямованості учнів та їх здатності зрозуміти завдання. Передумовою швидкого виготовлення виробу є розуміння завдання та вербалізація способу його виконання. Водночас вже очевидно, що якість виробу менш за все залежить від того, скільки часу учні витрачають на його виготовлення. Такі особливості виконання трудового завдання характеризували розумово відсталих учнів кожного класу початкової ланки.

Між пізнавальними процесами, що забезпечують засвоєння знань, у розумово відсталих молодших школярів виявлені кореляційні зв'язки, які коливаються у межах від незначного до вираженого ступеня значущості (с^s від 0,015⁶ до 0,611¹). На підставі того, що отримані коефіцієнти кореляції не сягають найвищого рівня, можна зазначити, що у роботі з розвитку названих пізнавальних процесів передусім слід приділяти увагу окремо кожному з них, адже формування одного з пізнавальних процесів впливає на становлення іншого незначною мірою. Розвивати сприймання, мислення та пам'ять у взаємозв'язку буде доцільним, коли пізнавальні процеси досягнуть певного рівня сформованості. Аналіз матриць інтеркореляцій даних щодо учнів кожного класу початкової ланки допоміжної школи показує незначні розбіжності у кількісних значеннях отриманих коефіцієнтів, які якісно не змінюють визначених тенденцій.

Наявність тісного кореляційного зв'язку виявлено між техніко-технологічними знаннями розумово відсталих молодших школярів і виконанням ними трудового завдання (с^s від 0,174⁵ до 0,734¹). Це підтверджує той факт, що ефективність виконання учнями трудового завдання цілком залежить від рівня сформованості у них техніко-технологічних знань. Водночас застосування техніко-технологічних знань учнями в процесі розв'язання практичних завдань є також засобом підвищення якості цих знань. Утім, виявлено, що становлення в учнів техніко-технологічних знань за всіма показниками їх сформованості (повнота, правильність і усвідомленість) впливає незначною мірою на обсяг часу, витраченого школярами на виконання трудового завдання (с^s від 0,174⁵ до 0,381¹).

Між техніко-технологічними знаннями та досліджуваними пізнавальними процесами виявлено кореляційні зв'язки, які знаходяться у діапазоні між незначним і вираженим ступенем значущості (с^s від 0,017⁶ до 0,613¹). Водночас більш тісний зв'язок техніко-технологічних знань спостерігався із сприйманням і пам'яттю (с^s від 0,250¹ до 0,577¹). Це є свідченням того, що в основі засвоєння знань лежать відповідні пізнавальні процеси, завдяки яким цей процес відбувається. Доречно зазначити, що найбільшого значення під час прийняття й опрацювання інформації розумово відсталими учнями мають такі пізнавальні процеси, як сприймання та пам'ять.

Виявлено також наявність кореляційного зв'язку різного ступеня значущості між пізнавальними процесами учнів і ефективністю виконанням ними трудового завдання (с^s від -0,156⁶ до 0,615¹). Більш тісний зв'язок отримано між показниками виконання трудового завдання, такими формами мисленнєвої діяльності, як групування предметів за формою і розміром і опосередкованим запам'ятовуванням на обох рівнях складності. Майже не виявлено впливу пізнавальних процесів на швидкість виготовлення виробу. Отже, в цілому отримані результати вказують на те, що розвиток сприймання, мислення та пам'яті не тільки підвищить рівень сформованості техніко-технологічних знань, а й позитивно впливатиме на ефективність їх практичного застосування.

Аналіз результатів дослідження показав, що між даними розумово відсталих молодших школярів кожного класу існують певні відмінності в коефіцієнтах кореляції. В учнів усіх класів незмінним залишається тісний зв'язок між їх техніко-технологічними знаннями та ефективністю виконання трудових завдань. Аналогічною також є роль пізнавальних процесів під час засвоєння знань учнями 1-х класів. Тобто найбільші кореляційні зв'язки отримані із сприйманням і пам'яттю, вплив же мислення характеризувався як вибірковий, здебільшого як незначний. Дещо інша ситуація, за результатами дослідження, спостерігалась з переходом учнів у 2-й та особливо 3-й клас допоміжної школи. Виявлено помітне зростання впливу мисленнєвої діяльності на процеси засвоєння та застосування знань під час розв'язання трудових завдань. Отже, на початку шкільного навчання у допоміжній школі для підвищення рівня сформованості техніко-технологічних знань варто більше уваги приділяти розвитку сприймання та пам'яті учнів. З переходом школярів до 2-го та 3-го класу необхідно зосередити зусилля на розвитку їх мисленнєвої діяльності. Саме цей пізнавальний процес у зазначений віковий період учнів сприятиме підвищенню рівня сформованості знань.

Факторизація отриманих у дослідженні емпіричних даних дала можливість дійти таких висновків. Насамперед здобутий результат підтвердив правильність визначення складових вивчення проблеми дослідження, що було зумовлено висунутим раніше теоретичним положенням про те, що процес засвоєння знань це трьохрівневе явище, рівнями якого виступають: по-перше, знання як продукт, сформований у ході навчання, по-друге, виконання практичної діяльності на основі засвоєних знань як кінцевий результат навчання та, по-третє, психічна діяльність, завдяки якій відбувається процес засвоєння знань (О.М.Леонтьєв, Н.О.Менчинська, Л.Д.Столяренко та ін.). Факторний аналіз отриманих даних також дозволив конкретизувати теоретичне положення про провідну роль навчання щодо психічного розвитку (Л.С.Виготський) в умовах трудового навчання розумово відсталих школярів. Виявлено, що найефективніше такі учні будуть розвиватися не лише за умови їх навчання необхідним знанням та способам дій (умінням і навичкам), а також, що є досить важливим, якщо здійснювати відносно самостійний корекційний розвиток їх пізнавальної сфери.

На основі результатів дослідження визначено, що збільшенню ефективності процесу трудового навчання у початковій ланці допоміжної школи сприятиме проведення роботи, яка забезпечить врахування виявлених психологічних особливостей засвоєння учнями техніко-технологічних знань у процесі:

формування змістового компонента навчально-трудової діяльності становлення в учнів усіх структурних компонентів техніко-технологічних знань (про результат, предмет, засоби праці та трудові дії) за показниками їх сформованості (повнота, правильність, усвідомленість);

формування операційно-організаційного компонента навчально-трудової діяльності в процесі виконання трудового завдання за показниками ефективності виконання (правильність, швидкість, цілеспрямованість, самостійність, розуміння завдання, вербалізація способу виконання завдання та якість виробу);

розвиток пізнавальних процесів, що лежать в основі засвоєння знань (сприймання, мислення та пам'ять).

Врахувати усі визначені відносно самостійні напрями роботи у їх взаємозв'язку видається можливим за умови спеціальної організації заняття з трудового навчання. Виходячи з результатів проведеного дослідження, більш ефективному виконанню учнями трудового завдання сприятиме попереднє формування в них техніко-технологічних знань. У процесі виконання учнями трудового завдання мають не лише формуватися трудові уміння і навички, а й удосконалюватися засвоєні ними техніко-технологічні знання. Корекційний розвиток пізнавальної сфери учнів здійснюється як у процесі формування техніко-технологічних знань, так і під час виконання учнями трудового завдання.

Формування змістового компонента навчально-трудової діяльності передбачає поступове становлення в учнів структурних компонентів техніко-технологічних знань із збереженням логічного зв'язку між ними за визначеними показниками сформованості. Ця робота здійснюється вчителем на основі аналізу зразка виробу і використання таблиці, де в колонках, що відповідають суті кожного структурного компоненту знань, слід вносити їх конкретні назви. Змістове наповнення таблиці змінюється залежно від теми заняття. Ефективному розкриттю суті техніко-технологічних знань сприятиме використання таких методів, як: бесіда, екскурсія, лабораторна робота з опорою на сенсорні дії учнів, дидактична гра тощо.

Формування операційно-організаційного компонента навчально-трудової діяльності учнів має здійснюватися за схемою: спільне виконання завдання (починаючи з відпрацювання окремих трудових дій), самостійне виконання аналогічного завдання, самостійне виконання відносно нового завдання. Поряд з роботою у зазначеній послідовності проводиться становлення в учнів словесного опосередкування діяльності (фіксуючого, супроводжуючого, плануючого мовлення), навчання здійснювати аналіз зразка виробу, самоконтроль власної діяльності (опосередкований і безпосередній) та взаємоконтроль, навчання розумінню завдання.

Результативність роботи на уроках праці у двох вище зазначених її напрямах значною мірою залежить від дотримання таких загальних методичних умов: вироблення в учнів позитивного ставлення до трудової діяльності, надання учневі дозованої індивідуальної допомоги (загальної, практичної, вербальної), використання наочних засобів (колекцій матеріалів та інструментів, таблиць, схем, предметних та предметно-інструкційних карт, різноманітних технічних засобів навчання тощо).

Розвиток пізнавальних процесів проводиться на матеріалі трудового навчання одночасно із формуванням змістового та операційно-організаційного компонентів трудової діяльності. Використовуються також спеціально спрямовані вправи з розвитку сприймання, мислення та пам'яті впродовж заняття.

ВИСНОВКИ

Засвоєння знань являє собою приймання, смислове перероблення, збереження отриманої інформації та застосування її на практиці. Засвоєння знань - це трьохрівневе явище, яке включає, по-перше, знання як продукт, сформований у ході навчання, по-друге, виконання практичної діяльності на основі засвоєних знань як кінцевий результат навчання та, по-третє, психічну діяльність суб'єкта, завдяки якій відбувається процес засвоєння знань, а саме: сприймання, мислення та пам'ять. Дослідження проблеми засвоєння знань передбачало взаємопов'язане вивчення цих явищ, а також з'ясування характеру зв'язку між ними і дало підстави зробити такі висновки:

1. Техніко-технологічні знання, які є у розумово відсталих молодших школярів, виявились недостатніми для ефективного виконання трудової діяльності. Саме знанням учнів про предмет, засоби праці та трудові дії, в яких закладена основна суть трудового процесу, властиво найбільше недоліків. Ці знання учнів отримали оцінки нижчі за середні (особливо знання про трудові дії) та відповідали переважно низькому і середньому рівням сформованості за показниками повноти, правильності й усвідомленості. Техніко-технологічні знання досліджуваних характеризувались гетерохронністю: рівень їх сформованості за показниками повноти й усвідомленості виявився нижчим, ніж за показником правильності.